Проект зони ТО-2 у сервісному центрі вантажних автомобілів середньої та малої вантажності (на виробничо-технічній базі Київського АТП 13062)

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ» НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПРОЕКТ

зони ТО-2 у сервісному центрі вантажних автомобілів середньої та малої вантажності (на виробничо-технічній базі Київського АТП 13062)

Пояснювальна записка до дипломного проекту

5.07010602. ДП 00 4.7 01.3 00 ПЗ

Студент гр. 40А-4

Бугай Ю.С.

2015

Размещено на http://www.allbest.ru

ВСТУП

Автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільний транспорт є однією з важливих галузей господарства, забезпечує поряд з іншими видами транспорту розвиток туризму, виробництво та обіг продукції промисловості й сільського господарства, потреби будівництва, задовольняє потреби населення в перевезеннях, а також сприяє зміцненню оборони України.

Перший автомобіль в Україні з'явився в Одесі на початку XX століття. Перший автобусний маршрут (Київ-Житомир) був відкритий в 1906 році.

Найкрупнішим авто-перевізником в Україні є "УкрБус" ще з 29 листопада 2007 року. виробничий вкладення конструкторський собівартість

До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні та шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали й автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи й організації, незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту. Управління автомобільним транспортом здійснює Мінтранс України.

Попит на вантажні автомобільні перевезення багато в чому визначається динамікою і структурою зміни обсягів виробництва в країні, а також платоспроможністю підприємств та організацій усіх галузей економіки.

Автомобільним транспортом в Україні перевозиться близько 80% загального обсягу вантажів, що перевозяться всіма видами транспорту, тобто переважна частина вантажів не може бути доставлена споживачам без автомобільного транспорту. Таким чином, основна сфера діяльності АТ - це доставка продукції в містах і завезення-вивезення вантажів у транспортних вузлах залізничного і морського транспорту.

Враховуючи специфіку АТ, важливою проблемою є організація його взаємодії з іншими видами транспорту в транспортних вузлах. Тут на АТ лягає значний обсяг завезення-вивезення вантажів, що відправляються дрібними відправками, та обслуговування клієнтури, яка не має інших транспортних комунікацій, крім автомобільних доріг.

Вантажні автомобільні перевезення є важливим чинником розвитку економіки країни і забезпечення її зовнішньо-економічних зв'язків. Процес забезпечення перевезень пов'язаний з вирішенням цілого ряду організаційних, технологічних і управлінських проблем.

У зв'язку з розширенням інтеграції економіки України у світове співтовариство, яке істотно прискориться після вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), автотранспортна промисловість буде грати все більш важливу роль у розвитку країни. Одночасно російське транспортне законодавство, технічні стандарти і нормативи будуть наближатися до європейських. Автотранспортний бізнес стане більш «прозорим» з економічної та правової точок зору, але одночасно підвищаться вимоги до якості та ефективності роботи перевізника.

Автотранспорту немає альтернативи при перевезеннях дорогих вантажів на малі і середні відстані, у роздрібній торгівлі, в промисловості, системах виробничої логістики, у транспортному забезпеченні малого бізнесу та обслуговування.агрокомплексу.

У процесі міжнародної інтеграції значно зросла роль АТ у зовнішній торгівлі. За останні 10 років обсяг перевезень зовнішньоторговельних вантажів АТ збільшився майже в 12 разів.

Основна задача проектування полягає у створенні найбільш передових за технічним рівнем і найбільш економічних за капітальними витратами та експлуатаційних підприємств.

При проектуванні враховується скорочення трудомісткості робіт,оснащення робочих місць і постів високопродуктивним обладнанням і на цій основі різке підвищення рівня механізації виробничих процесів ТО і ремонту рухомого складу.

Основним завданням АТП є повне задоволення потреб населення в автомобільних перевезеннях, раціональне використання рухомого складу, забезпечення безпеки та належної якості перевезень пасажирів і скорочення транспортних витрат у народному господарстві. АТП зобов'язані систематично покращувати економічну роботу, удосконалювати методи перевезень пасажирів та вишукувати додаткові резерви для зниження собівартості і підвищення рентабельності перевезень.

Згідно з завданням на дипломне проектування темою проекту є зона ТО-2 у сервісному центрі на базі Київського АТП 13062.



1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Характеристика проектованого АТП

АТП №2 знаходиться у місті Києві за адресою Набережне шосе, 2, займає площу біля 2,11 га. АТП виконує автобусні пасажирські перевезення. АТП проводить: ЩО всіх автомобілів, після їх приїзду з лінії; ТО-1 і ТО-2 залежно від фактичного пробігу автомобілів і нормативної періодичності виконання обслуговування; при потребі незалежно від пробігу проводить ПР. У міжексплуатаційний час КТЗ зберігаються на відкритому майданчику, відокремленому лише розділовими лініями. .

Автомобілі експлуатуються по дорогах, які відносяться до III категорії умов експлуатації. Згідно з завданням на дипломний проект по данним КП «Київпастранс» у підприємстві повинно налічуватися 180 автобусів таких як: ЛАЗ-А291, які складають 70 одиниць, МАЗ-104С, які складають 60 одиниць та «Богдан»- 144.3,які складають 50 одиниць.

Управління підприємством здійснюється відповідно до чинного законодавства та статуту підприємства . Метод організації виробництва ТО, ПР - метод спеціалізованих бригад. Органом управління підприємства є директор, який організовує роботу на ньому. Безпосередньо директору підпорядковується головний інженер, який організовує роботу виробництва і всіх виробничих служб. Безпосередньо головному інженеру підпорядковуються керівники виробничих підрозділів, відділів і служб. Служба технічного забезпечення, очолювана провідним інженером АТП, займається розробкою документації всіх видів ремонту та технічного обслуговування, обліком пробігів рухомого складу і встановлених на них агрегатів, урахуванням пробігу шин, урахуванням витрати палива за встановленими нормами .

На території АТП №2 знаходяться: заправка, їдальня, стоянка для автомобілів, 1-й виробничий корпус (у якому розміщені малярне та компресорне відділення), виробничий-адміністративний корпус (у якому розміщено відділення діагностики, зону ТО-1 та ТО-2, котельня, кабінети адміністрації, моторне відділення, склад, відділення ремонту паливної апаратури і відділення вулканізації), 2-й виробничий корпус (У якому розміщені агрегатне відділення, відділення антикорозійної обробки, відділення перевірки гальмівної системи, проміжний склад, кабінет начальника виробництва, конференц-зал, кузовне відділення, зона ТО-2 і ковальсько-ресорне відділення), 3-ий виробничий корпус (у якому розміщені відділення миття вузлів і агрегатів, відділення обкатки двигунів, відділення шліфування колінвалів, механічне відділення) і 4-й виробничий корпус (У якому розміщений зварювальний цех).

Територія АТП має прямокутну форму, рельєф рівнинний. Територія АТП має асфальтоване покриття з дорожньою розміткою. Ворота виходять на вулицю з низькою інтенсивністю руху. Територія огороджена по периметру залізобетонним парканом. Вздовж паркану є зелені газони та дерева.

1.2 Характеристика об'єкту проектування

Зона ТО-2 призначена для проведення другого технічного обслуговування автомобілів. При ТО-2 проводять більш глибоку перевірку стану всіх механізмів і приладів автомобіля (зі зняттям приладів живлення та електрообладнання для контролю і регулювання в спеціалізованих цехах), виконання в установленому обсязі кріпильних, регулювальних, мастильних та інших робіт, обслуговування вузлів і агрегатів зі зняттям (крім базових) з автомобіля . ТО-2 проводиться при досягненні певного пробігу (метод обліку за фактичним пробігу) або за графіком (метод обліку за календарним часу).

ТО - 2 має те ж призначення, що і ТО - 1, але проводиться більшому обсязі, з проведенням поглибленої перевірки параметрів працездатності автомобіля (і не тільки з метою виявлення різних несправностей, але і для визначення можливого ресурсу пробігу без проведення поточного ремонту по ходу подальшої експлуатації автомобіля), а також усунення виявлених несправностей шляхом заміни несправних легкодоступних деталей і навіть вузлів. Для проведення такого обсягу робіт автомобілі, в день проведення ТО - 2, знімаються з експлуатації на лінії строком до однієї доби. За цей час автомобіль повинен бути підготовлений за технічним станом так, щоб гарантувалася його надійна, безаварійна робота на лінії, по можливості без постановки на поточний ремонт до наступного ТО - 2.



2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Вибір і обґрунтування вихідних даних

До вихідних даних відносяться:

- кількість і тип КТЗ;

- плановані середньодобові пробіги;

- режими роботи КТЗ і підрозділів АТП;

- умови експлуатації та місце дислокації АТП (категорія умов експлуатації, природно - кліматичні умови).

а) кількість і тип КТЗ

Згідно завданню на дипломний проект проектованого АТП, експлуатують автомобілі середньої вантажності ГАЗ-3307 у кількості 250 одиниць і малої вантажності ГАЗ-52-04 у кількості 100 одиниць. У проекті наведено коротку технічну характеристику КТЗ, яка містить необхідні дані для розрахунків, а також виконання робіт з ТО і ремонту автомобілів або їх окремих агрегатів, вузлів, систем у виробничих підрозділах, що зазначені у темі проекту. Дані для характеристики беруться з коротких автомобільних довідників, інструкцій підприємств-виготовлювачів з експлуатації КТЗ та інших джерел і зводяться у таблицю 2.1

Таблиця 2.1 Коротка технічна характеристика КТЗ

Найменування параметра	Числове значення параметра КТЗ
	ГАЗ-3307	ГАЗ-52-04
1	2	3
Тип КТЗ	Вантажний автомобіль
Вантажність, кг	4500	2500
Споряджена маса, кг	7850	2520
Габаритні розміри, мм	6550*2380*2350	5708*2200*2150
Кліренс, мм	265	335
Тип двигуна	бензин	бензин
Обьем бака, л	105	90
Колесна база, мм	3770	3300

б) середньодобовий пробіг

в) режим роботи КТЗ і підрозділів АТП

Режим роботи виробничого підрозділу - це кількість днів його роботи протягом доби(кількість змін, їх тривалість). Він встановлюється в залежності від режиму роботи ДТЗ на лінії.

Так, зони щоденного обслуговування (ЩО), ТО-1 повинні працювати у міжзмінний час, тобто коли КТЗ не працюють на лінії. Зона ТО-2, у зв'язку з великим обсягом робіт, розпочинає свою роботу, як правило, у першу зміну і може працювати протягом двох змін. Зони загального діагностування (Д-1) та поглибленого діагностування (Д-2) працюють за режимом роботи зон ТО-1 та ТО-2 відповідно. Зона ПР працює як у міжзмінний час, так і під час роботи КТЗ на лінії. Ремонтні відділення працюють, як правило, у першу зміну. Прийнятий режим роботи АТП приводиться у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Найменування підрозділу

Дні роб. на рік

Режим роботи за змінами і годинами доби

3 зміна

1 зміна

2 зміна

3

1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22 23

24

Випуск КТЗ на лінію

365

Х

Х

Робота КТЗ на лінії

365

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Повернення КТЗ з лінії

365

Х

Х

Зона ЩО

365

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона ТО-1

303

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона ТО-2

303

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона Д-1

303

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона Д-2

303

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Зона ПР

365

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

Х

г) Умови експлуатації та місце дислокації АТП

За вихідними даними АТП розташоване у місті Києві, автомобілі експлуатують за 3 категорією умов експлуатації.

Природно - кліматичні умови відповідають помірному клімату.

Автомобільні дороги І, ІІ, ІІІ технічних категорій за межами приміської зони на рівнинній, мало пагорбкуватій і пагорбкуватій місцевості, що мають цементобетонне та асфальтобетонне покриття.

2.2 Розрахунок виробничої програми та обсягу робіт

2.2.1 Розрахунок виробничої програми

2.2.1.1 Нормативи з ТО і ремонтів

Основу проектування технологічної частини АТП складає розрахунок виробничої програми з технічного обслуговування і ремонту КТЗ, обґрунтування методів організації виробничих процесів, визначення чисельності виробничого персоналу та необхідного технологічного обладнання, складу та потрібних виробничих приміщень.

До кожного типу автомобілів потрібно вибрати нормативи з ТО і ремонту, які наведені в ОНТП-01-91 [21 с.53].

Перед розрахунком виробничої програми і річного обсягу робіт потрібно знати середньовиважені значення кожного нормативу для кожної технологічно сумісної групи КТЗ за формулою:

N_c = , (2.1)

де N- значення нормативу для кожного типу КТЗ;

A_i- кількість КТЗ кожного типу.

Результати обчислень зроблених за формулою (2.1) зводимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 - Нормативи з ТО і ремонтів КТЗ

Тип і кількість КТЗ	Значення нормативу для кожного типу КТЗ
	Періодичність, км	Пробіг До КР, км	Простоювання в ТО і ПР, дн/1000 км	Простоювання в КР, дн	Трудомісткість, люд-год.
	ТО-1	ТО-2				на одне	На 1000км
						ЩО	ТО-1	ТО-2	ПР
Ai	L1Н	L2Н	LКРН	dТОРН	ДКРН	tЩОН	t1Н	t2Н	tПРН
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Вантажний автомобіль середньої вантажності А1=250	4000	16000	300000	0,35	-	0,30	3,0	12,0	2,0
Вантажний автомобіль малої ванажності А2=100	4000	16000	300000	0,30	-	0,30	3,6	14,4	3,0
Середньовиважене значення нормативу для технологічно сумісної групи КТЗ
Aпр	L1С	L2С	LКРС	dТОРС	ДКРС	tЩОС	t1С	t2С	tПРС
350	4000	16000	264000	0,34	-	0,3	3,2	16,7	2,28

2.2.1.2 Коефіцієнти коректування нормативів

Нормативи періодичності ТО, ресурсу КТЗ, простоїв в ТО і ремонтах, трудомісткості одиниці ТО і ПР на 1000 км корегуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів К₁ - К₅:

- категорії умов експлуатації КТЗ -К₁

- модифікації КТЗ і організації його роботи -К₂

- природно-кліматичних умов -К₃

- кількість одиниць технологічно сумісних КТЗ -К₄

- способу зберігання К₅

Значення коефіцієнтів наводимо у таблиці 2.4

Таблиця 2.4 - Коефіцієнти коректування нормативів

Коефі-цієнт	Значення коефіцієнта для коректування
	періодичності ТО	ресурсу автомобіля	простоїв у ТО і ПР	Трудомісткості
				ТО	ПР
К1 К2 К3 К4 К5	0,8 - 1,0 - -	0,8 1,0 1,0 - -	- 1,0 - - -	- 1,00 - 0,92 -	1,20 1,00 1,00 0,92 1,00

2.2.1.3 Розрахунок прийнятих нормативів з ТО і ремонтів

а)Розрахунок періодичності робіт технічного обслуговування

б) скоректована періодичність ТО-1:

L₁'= L_1c HK₁HК₂ = 4000H0,8H1= 3200 км (2.2)



2) У зв'язку з тим, що в Україні прийнята планово-попереджувальна система технічного огляду і ремонту КТЗ необхідно, щоб ТО-1 виконувались через пробіг,кратний середньодобовому,для цього визначають показник кратності

n₁ = = =17,391 17 (2.3)

де l_cdc - середньо виважене значення середньодобового пробігу, км (розраховується за формулою 2.1)

3) прийнята періодичність ТО-1:

L₁=l_сдс H n₁ = 184H17=3128 3130 км (2.4)

4) скоректована періодичність ТО-2:

L₂'= l_2cHK₁HK₃ = 16000H0,8H1=12800 км (2.5)

5) кратність скоректованої періодичності ТО-2 прийнятій періодичності ТО-1:

n₂ = = =4,08 4 (2.6)

6) прийнята періодичність ТО-2:

L₂ = L₁ Hn₂ = 3130H4=12520 км (2.7)

б) Розрахунок ресурсу КТЗ

1) скоректований пробіг до КР:

L'_кр=L _крсHК₁ HК₂ HК₃=264000 H 0,8H 1,0H1,0 =211200 км (2.8)

2) кратність скоректованого пробігу до КР прийнятій періодичності ТО-2:

n_к= = =16,5 16 H (2.9)

3)прийнятий пробіг до КР:

L_кр= L₂ Hn_k = 12520H16=200320 км (2.10)

в) Розрахунок скоректованого простою автомобілів у ТОі ПР на 1000 км пробігу

d_ТОР = d_ТОРС H К₂ =0,34H1,0=0,34 дн/1000км (2.11)

г) Розрахунок скоректованих питомих трудомісткостей ТО і ПР:

1) для ЩО^* :

t_що =t_щос H К₂= 0,3H1,00= 0,3 люд-год. (2.12)

2) для ТО-1 :

t₁ = t_1c HК₂ HК₄=3,2H1,00H0,92=2,94 люд-год. (2.13)

3) для ТО-2:

t₂=t_2cHК₂HК₄=16,7H1,00H0,92=15,36 люд-год. (2.14)



4) для СО:

t_co = 0,2Ht₂ = 0,2H15,36= 3,07 люд-год. (2.15)

5) для ПР:

t_пр =t_прсH к₁ H к₂ H к₃ H к₄ Hк₅=2,28H1,20H1,00H1,00H (2.16)

H0,92H1,00=2,51 люд-год./1000 км.

2.2.1.4 Розрахунок загального річного пробігу КТЗ

а) Розрахунок кількості днів експлуатації автомобіля за експлуатаційний цикл:

Д_ец= = =1088,691089 дн. (2.17)

б) Розрахунок простою автомобіля в ТО і ремонтах за експлуатаційний цикл:

Д_пц =

d_ТОР HК_ЗН +Д_КРС= H0,34H0,8= (2.18)

=54.48 54 дн ,

де К_ЗН = 0,8 - коефіцієнт зниження простоїв в ТО і ПР за рахунок виконання їх у міжзмінний час:

К_зн= = = 0,8 ,

де З_2е- кількість змін роботи зони ТО-2 в експлуатаційний час (за прийнятим графіком режиму роботи);

3₂- загальна кількість змін роботи зони ТО-2 (за прийнятим графіком режиму роботи);

З_ПРе - кількість змін роботи зони ПР в експлуатаційний час (за прийнятим графіком режиму роботи);

3_ПР - загальна кількість змін роботи зони ПР (за прийнятим графіком режиму роботи).

в) Розрахунок коефіцієнта технічної готовності автомобіля

= = = 0,95 (2.19)

г) Розрахунок загального річного пробігу автомобілів:

L_рп = Д_рра HА_прHl_сдсHа_тгHа_вик = 355H350H184H (2.20)

H0,95H0,95=20632955 20600000 км

де - коефіцієнт, що враховує значення використання технічно справних КТЗ в робочі дні парку за експлуатаційними причинами.

= 0,93-0,97 [21]

2.2.1.5 Розрахунок кількості діянь по всьому парку на рік

Виробнича програма АТП з ТО і ремонтів КТЗ визначається кількістю технічних діянь на певний період часу (рік, добу, зміну).

а) Кількість КР та списань автомобіль на рік:

N_кр = = =102,99 103 (2.21)

б) Кількість ТО-2 на рік:

N₂ = = =1648 (2.22)

в) Кількість Д-2 на рік

N_Д-2=1,2 H N₂ = 1,2 H1648= 1977,6 1978 (2.23)

де 1,2 - коефіцієнт, що враховує використання вибіркових діагностувань усіх агрегатів і систем (крім тих,які впливають на безпеку руху) КТЗ, які надходять із зони ПР для контролю якості виконуваних робіт і КТЗ що направлені з КПП для визначення наявних несправностей. [21]

г) кількість ТО-1 на рік:

N₁ = - (N_кр + N₂) = -(103+1648)=4841 (2.24)

д) Кількість Д-1 на рік:

N_Д-1 =1,1 H N₁ + N₂ = 1,1H4841+1648=6973 (2.25)

де 1,1 - коефіцієнт,який враховує виконання вибіркових діагностувань систем,що впливають на безпеку руху КТЗ , які надходять із зони ПР для контролю якості виконаних робіт і КТЗ, що направлені з КПП для визначення наявних несправностей. [21]

е) Кількість ЩО на рік:

N_що = H К_що = H 0,5= 56067,87 56068 (2.26)

де К_ЩО - коефіцієнт частоти щоденного обслуговування, прийнятий як середньо виважений. [21]

ж) Кількість СО на рік:

N_co = 2 H А_пр= 2H350=700 (2.27)

СО,як правило, виконується разом з ТО-2 і ТО-1, тому необхідно розрахувати кількість СО на рік, що суміщаються з ТО-2 і ТО-1.

и) Кількість СО, що можна сумістити з ТО-2:

N_co2 = N₂ H =700H =116 , (2.28)

де і_n =2-кількість місяців проведення СО на рік.

і_р=12-кількість календарних місяців на рік

к) Кількість СО, що необхідно сумістити з ТО-1

N_co1 = N_co - N_co2 = 700-116=584 (2.29)

л) Кількість СО, що можна сумістити з ТО-1:

N'_co1 = N₁ H =4841 H =806,83 807 (2.30)

Так, як N_co1 >N'_co1 ,то зона ТО-1 не може виконувати протягом двох місяців необхідну кількість N_co1.У цьому разі непотрібно приймати рішення про встановлення решти КТЗ на СО.

2.2.1.6 Розрахунок кількості діянь по всьому парку за зміну

Змінна програма є одним з вирішальних факторів для обрання методу організації технологічного процесу технічного обслуговування КТЗ.

а) Кількість ТО-2 за зміну:



N_2з = = =5,43 5 (2.31)

де Д_р2 - кількість днів роботи зони ТО-2 на рік;

З₂ - кількість змін роботи зони ТО-2 на добу.

б) Кількість Д-2 за зміну:

N_Д-2з = = = 6,51 6 (2.32)

де Д_рД-2 - кількість днів роботи зони ТО-2 на рік;

З_Д-2 - кількість змін роботи зони ТО-2 на добу.

в) Кількість ТО-1 за зміну:

N_1з = = =15.9716 (2.33)

де Д_р1 - кількість днів роботи зони ТО-2 на рік;

З₁ - кількість змін роботи зони ТО-2 на добу.

г) Кількість Д-1 за зміну:

Д_1з= = =23,0123 (2.34)

де Д_рД-1 - кількість днів роботи зони ТО-2 на рік;

З_Д-1 - кількість змін роботи зони ТО-2 на добу.

д) Кількість ЩО за зміну:

N_щоз = = =157,93158 (2.35)

де Д_рщо - кількість днів роботи зони ТО-2 на рік;

З_що - кількість змін роботи зони ТО-2 на добу.

2.2.2 Розрахунок обсягу робіт підприємства

2.2.2.1 Розрахунок річних трудомісткостей ТО і ПР

а) Річна трудомісткість ЩО:

Т_що =N_що H t_щo = 56068 0,3= (2.36)

= 16820 люд-год.

б) Річна трудомісткість ТО-1:

1) основна трудомісткість ТО-1:

T_1o = N₁ H t₁ H = 4841 H 2,94 =12809,26 (2.37)

12809 люд-год ,

де B₁ - відсоток кріпильних, регулювальних, змащувальних та інших робіт ТО-1. [18]

2) річна трудомісткість СО, що суміщується з ТО-1:

T_1co = N_co1 H t_co= 584H3,07=1792,881793 люд-год. (2.38)

3) річна трудомісткість ПР супутнього ТО-1

Т_1пр =Т_1о H =112809 H = 2561 люд-год., (2.39)

де В_пр1=15-30 - відсоток трудомісткості ПР, що супутній ТО-1, від трудомісткості ТО-1.

4) загальна річна трудомісткість ТО-1:



Т₁ = T_1o + T_1co+ Т_1пр = 12809+1793+2561=17161 люд-год (2.40)

в) Річна трудомісткість ТО-2:

1) основна трудомісткість ТО-2:

Т_2о =N₂ H t₂ H =1648H15,36 H = 22781,95 (2.41)

22782 люд-год.,

де B₂ - відсоток кріпильних, регулювальних, змащувальних та інших робіт ТО-2. [18]

2) річна трудомісткість СО, що суміщається з ТО-2:

Т_2со=N_co2 H t_co =116H3,07=356,12 356 люд-год. (2.42)

3) річна трудомісткість ПР супутнього ТО-2:

Т_2пр = Т_2о H = 22781 H = 4556,24556 люд-год. (2.43)

де В_пр2=15-30 - відсоток трудомісткості ПР, що супутній ТО-2, від трудомісткості ТО-2.

4) загальна річна трудомісткість:

Т₂ = T_2o + T_2co+ Т_2пр= 22781+356+4556= (2.44)

=27693 люд-год.

г) Річна трудомісткість ПР:

Т_пр= H t_пр = H2,51=51788,71 люд-год (2.45)



д) Річна трудомісткість Д-1:

T_Д-1 =N_Д-1Ht₁ H()+(Т_пр-Т_1пр-Т_2пр )H0,5 H( )= (2.46)

=6973H2,94H0,1+(51789-2561-4556)H0,005=

=2273,42 2273 люд-год. ,

де В_Д-1 - відсоток діагностичних робіт ТО-1; [18]

В'_Д-1 - відсоток загального діагностування ПР. [18]

е) Річна трудомісткість Д-2:

T_Д-2 =N_Д-2 H t₂ H( )+(Т_пр-Т_1пр-Т_2пр ) H0.5 H( )= (2.47)

=1977H15,36H0,01+(51789-2561-4556)H0,005=

=527,02 527,02 люд-год. ,

де В_Д-2 - відсоток діагностичних робіт ТО-2; [18]

В'_Д-2 - відсоток поглибленого діагностування ПР. [18]

2.3 Технологічний розрахунок об'єкта проектування

2.3.1 Визначення трудомісткості робіт зони ТО-2

Тз₂=Т₂ H =27693H0,92=25477,5625479 (4.48)

де Вп₂-відсоток постових робіт ТО-2. [16]

2.3.2 Розрахунок чисельності виробничих робітників

При розрахунку відрізняють технологічно необхідну (явочну) і штатну (облікову) кількість робітників. Кількість технологічно необхідних робітників відповідає кількості робочих місць.

а) Технологічно-необхідна (явочна) кількість робітників:

Р_т= = =12,66 13 чол , (2.49)

де Ф_рм- річний виробничий фонд часу робочого місця при при однозмінній роботі.

Ф_рм = N_T H t_pm-N_СВ H t_зм-N_ПСВ H t_ск =52,18 H 40-10 H 7-6 H 1=2011 год. ,

де N_T = 52,18- кількість тижнів на рік [28];

t_pm =40- тривалість робочого тижня,год [28]

N_СВ = 10 - кількість святкових днів на рік [28];

t_зм = 7 - тривалість робочої зміни,год. [28]

N_ПСВ = 6- кількість передсвяткових днів на рік; [28]

t_ск = 1 - скорочення зміни у передсвяткові дні, год; [28];

б) Штатна (облікова) кількість робітників

Р_ш = = =14,32 14 чол (2.50)

де Ф_р- річний фонд часу одного виробничого робітника

Ф_р=0,96(N_T Ht_pm-N_СВ H t_зм-N_ПСВ H t_ск-t_вібп)=

= 0,96(52,18 H 40-10 H7-6 H1-160)=1777,152 1777 год

де 0,96- коефіцієнт скорочення річного фонду часу одного робітника з поважних причин;[28]

t_вібп- тривалість відпустки ,год [28]



2.3.3 Розрахунок кількості постів ТО-2

Розрахунок кількості робочих постів повинен виконуватися окремо для кожної групи технологічно сумісних КТЗ.

Кількість робочих постів ТО-2

П===7,17 (2,51)

Так як за зміну проводиться 5 ТО-2, скорочуемо кількість постів до 5.

2.3.4 Визначення потреби у технологічному обладнанні

Номенклатуру і кількість обладнання слід приймати за Табелем технологічного обладнання, а також за відповідними каталогами, прейскурантами та довідниками з урахуванням видів робіт, які ведуться у проектованому підрозділі, а також кількості робітників у максимально завантаженій зміні.

Підбирається обладнання , що забезпечує найбільш високу продуктивність праці, та високу якість робіт,що виконуються.

Прийняте технологічне обладнання та оргтехоснащення зведені у таблицю 2.5

Таблиця 2.5.Технологічне обладнання та оргтехоснащення для проектованого підрозділу.

Найменування обладнання	Модель (тип)	Кількість	Габаритні розміри, мм	Загальна площа, м2	Загальна потужність кВТ
1	2	3	4	5	6
1 Місток перехідний	-	5	1000х750	-	-
2 Підйомник пневмогідравлічний канавний	ДКП-8,0	5	1095х580	-	-
3 Шафа для інструментів	-	5	1000х580	2,32	-
4 Верстак слюсарний	В-2	10	1580х760	9,6	-
5 Ящик для відходів	-	3	500х350	0,35	-
6 Ящик для ганчір'я	-	5	500х350	0,7	-
7 Прес монтажний	2135-1М	1	1470х640	0,94	2,2
8 Верстат свердлильний	2Б 125	1	950х650	0,61	2,5
9 Верстат точильно-шліфувальний	3Б 634	1	1000х665	0,66	3,6
10 Візок для зняття і встановлення коліс	1115 М	3	1060х870	1,8	-
11 Стелаж для коліс	-	3	1800х850	3,06	-
12 Гайковерт для гайок коліс	И-318	5	1120х580	2,59	3,2
13 Стіл-візок заправника-мастильника	-	5	710х510	1,44	-
14Вання для миття маточин коліс пересувна	-	5	600х400	0,96	-
15 Гайковерт для гайок стрем'янок двоосних автомобілів	И-319	5	1320х580	3,06	6,0
16 Колонка оливо роздавальна моторних олив	367М3	3	365х265	0,29	-
17 Апарат для промивання оливної системи двигуна	М 1147	3	1035х650	2,0	1,8
18 Стіл-візок слюсаря паливної апаратури	-	3	710х510	1,08	-
19 Стіл-візок електрика	-	3	710х510	1,0872	-
20 Апарат для прокачування гідроприводу гальм і зчеплення	107 М	1	480х425	0,2	-
21 Пристрій для зливання відпрацьованих олив	Е 13 СК	10	300	-	-
22 Барабан із шлангом трансмісійних олив	349 М	10	-	-	-
23 Барабан із шлангом консистентних мастил	350 М	5	-	-	-
24 Резервуар для зливу відпрацьованих олив	-	3	1000	-	-
25 Прилад для встановлення та регулювання фар	К 303	1	900х550	-	-
26 Упор-орієнтир	-	5	625х375	-	-
27 Стремянка	-	5	750х200	-	-
Всього	-	-	-	48,5	21,6

2.3.5 Розрахунок площі проектованого підрозділу

Приблизна площа зони ТО-2 визначаеться за розрахунковою кількістю робочих і допоміжних постів у них, розмірів КТЗ та норм розміщення, у залежності від категорій КТЗ.

F₃=f_aHПHр=15589H5H4,5=350,75350 м² (2,52)

Приймаємо площу 360 м².

2.4 Організація технологічного процесу у проектованому підрозділі

2.4.1 Карта технологічного процесу

Для найбільш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів і систем складають технологічні карти. Вони використовуються як на стадії планування і організації технологічного процесу, так і безпосередньо на робочих місцях.

На основі технологічних карт визначаються обсяги робіт на технологічних впливах, а також розділ робіт між виконавцями.

Складають постові технологічні карти на робоче місце кожному виконавцю і карти на окремі операції.

У технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання, обладнання і інструмент, норму часу на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавця.

Операційні карти складаються з декількох переходів, заходів і являють собою детальну розробку технологічного процесу тієї або іншої операції ТО, діагностування або ремонту.

Операційна карта №	Пост №
Можливі дефекти	Порушена подача палива від ПНВТ до форсунок
Найменування операції	Перевірка працездатності ПНВТ
Тип і найме нування об ладнання	Стенд для перевірки ПНВТ
Місце роботи	Виконавець	Розряд роботи	Норма часу
Зверху	Слюсар з паливної апаратури	IV

3. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Організаційна структура підприємства

Підприємство складається з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Діяльність розташованих на території України відокремлених підрозділів підприємств, що знаходяться за її межами, регулюється Господарським кодексом України та іншими законами.

Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у установчими документами.

На всіх підприємствах відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори.

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством установлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи.

Рішення із соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу і уповноважених ним органів.

Особливості управління підприємствами окремих видів (організаційних форм підприємств) встановлюються Господарським кодексом України та законами про такі підприємства.

3.2 Наукова організація праці та виробнича естетика

Головним завданням наукової організації праці (НОП) у Зоні ТО-2 є співвідношення продуктивності праці із забезпеченням якості виконання робіт.

У сучасних умовах науковою вважається організація праці,що ґрунтується на досягненнях науки і методах,які впроваджуються у виробництво і найкраще поєднують техніку та людей в єдиному виробничому процесі, забезпечує найефективніше використання матеріальних і трудових ресурсів, безперервне підвищення продуктивності праці, сприяє збереженню здоров'я робітника.

Впровадження наукової організації праці у зоні ТО-2 досягається застосуванням новітніх зразків технологічного обладнання, правильною організацією робочих місць, створенням оптимальних санітарно - гігієнічних і естетичних умов праці, протипожежних заходів та забезпечення безпеки праці.

Найефективнішим засобом рівня інтер'єра відділення є кольорове вирішення. Воно дозволяє забезпечити комфорт. Згідно з рекомендаціями НДІ повітряні трубопроводи фарбують голубим кольором, водяні - світло -зеленим, робочі поверхні стендів і обладнання покривають матовими емалями, стелю - водяними білилами, бокові стіни - світло синім кольором, підлогу - сірим, пожежний інвентар - червоним.

Значно покращити естетичний вигляд та оздоровити повітряне середовище приміщення можна за допомогою озеленення. Рослини підбирають, враховуючи кліматичні умови, освітлення, запиленість і загазованість.

Робочі місця достатньо освітлені протягом робочого дня рівномірно розподіленим за яскравістю світлом. Штучне освітлення забезпечують люмінесцентні лампи білого кольору.

Спецодяг має бути зручним, не ускладнювати рухи, легким у пранні, елегантним, красивим, сучасним, не заважати під час роботи.

3.3 Охорона праці та пожежна безпека

3.3.1 Охорона праці

Організація та проведення робіт у зоні ТО-2, експлуатація обладнання повинна відповідати «Правилам охорони праці на автомобільному транспорті», затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року №964, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за №1299/21611.» та «ДНАОП 0.00-1.28-97. Правила охорони праці на автомобільному транспорті. -К: 1997.-328 с.»

Безпечні умови праці робітників забезпечуються за рахунок застосування безпечного виробничого обладнання, навчання працюючих безпечним прийомам і методам праці та прийнятими в документації об'ємно-планувальними та конструкторськими рішеннями будівлі, організацією технологічного процесу, системами вентиляції, опалення та освітлення.

Обладнання, яке застосовується, забезпечує рівень звуку в технологічному процесі не більше 80 дБА.

До роботи слід допускати робітників тільки після їх навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки.

3.3.2 Пожежна безпека

Пожежна безпека відділення повинна забезпечуватися згідно ГОСТ - 12.1.004-65:

- системою запобігання пожежі, яка передбачає запобігання утворенню горючого середовища та створення в горючому середовищі джерел запалення;

- системою протипожежного захисту, яка включає застосування засобів пожежогасіння та відповідних видів пожежної техніки, автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння, основних будівельних конструкцій з регламентованими межами вогнестійкості, засобів колективного та індивідуального захисту людей;

- організаційно-технічними заходами (навчання робітників правилам пожежної безпеки, виготовлення та застосування засобів наочної агітації по забезпеченню пожежної безпеки).

Відділення повинне обладнуватися автоматичною пожежною сигналізацією (СНіП П-93 -74). Зовнішнє пожежогасіння приміщення забезпечується від існуючих пожежних гідрантів, обладнаних вказівними знаками.

Евакуація працюючих здійснюється через існуючі дверні прорізи.

Відділення забезпечується вогнегасниками з розрахунку 1 вогнегасник на 50 м² площі і ящиками з сухим просіяним піском місткістю 0,5 м³ на кожні 100 м² площі, лопатами. У проектованому підрозділі площею 360 м² встановлено 7 вуглекислотних вогнегасників ВВК-5 та 3 ящики з піском.

Відповідно до ГОСТ 12.4.009 - 8З "Пожежна техніка для захисту об'єктів" - введені в експлуатацію вогнегасники повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на ділянці системою нумерації.

Підходи до місця розміщення вогнегасників повинні бути завжди вільними.

Для визначення місцезнаходження вогнегасників, повинні застосовуватися відповідні вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76 з розташуванням їх на видному місці на висоті 2-2,5 м від підлоги як всередині, так і поза приміщеннями. У необхідних випадках повинен встановлюватися знак із смисловим значенням " Прохід тримати вільним " по ГОСТ 12.4.026-76.

До введення в експлуатацію допускаються вогнегасники, які мають бірки та маркувальні написи на корпусі по ГОСТ 12.2.037-70 і пофарбовані в червоний сигнальний колір згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

Зарядка і перезарядка вогнегасників усіх типів повинна виконуватися відповідно до інструкцій з експлуатації один раз на рік.

Ручні вогнегасники повинні розміщуватися методом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відкривання. Пристрої ручного пуску вогнегасників повинні бути опломбовані.

Навішування вогнегасників на кронштейни повинне виконуватися так, щоб забезпечувалася можливість прочитання маркувальних написів на корпусі.

Кількість вогнегасників розраховується з розрахунку 1 вогнегасник на 50 м²,але не менше двох та 1 ящик з піском на 100м², згідно цих нормативів у зоні ТО-2 площею 360 м² встановлено 7 вуглекислотних вогнегасників ВВК-5 та 3 ящики з піском.

3.3.3 Спецодяг, захисні засоби

Відповідно до "Типових галузевих норм безплатної видачі спеціального одягу , спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям автомобільного транспорту та шосейних доріг", слюсарю видаються:

костюм бавовняний - термін носіння - 12 місяців

фартух хлорвініловий те ж - 6 місяців

чоботи гумові _ " _ - 12 місяців

нарукавники хлорвінілові _ " _ - 6 місяців

рукавиці комбіновані _ " _ - 3 місяців

Інструкція з безпеки праці для робітників може бути вивішена на робочих місцях , видаватися на руки працюючим, або зберігатися в визначеному місці доступному для працюючих.

3.3.4 Захист від шуму та вібрації

Для зменшення шуму вентиляційних систем необхідно провести наступні заходи:

- повітрообмін призначати без зайвих запасів, тому що зі збільшенням обміну повітря зростають, швидкості в повітроводах, їх гідравлічні опору і поперечні розміри, в результаті збільшується рівень шуму, що надходить в приміщення;

- максимально знижувати втрати тиску в установках, використовуючи фільтри, повітроохолоджувачі, повітронагрівачі, кондиціонери, арматуру і т.п. з мінімальним коефіцієнтом опору, по можливості знижувати швидкість повітря в повітроводах шляхом застосування фасонних деталей досконалої аеродинамічної форми ( глушників );

Вентагрегат встановити на амортизатори з пружних матеріалів, під'єднати до вентилятора повітроводи за допомогою брезентових манжет або манжет з тканини. Довжина манжети повинна дорівнювати параметру робочого колеса. Вентагрегати встановлювати у відокремлених приміщеннях - венткамерах.



4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

• 4.1 Виробнича програма

Виробнича програма - це сукупність планових показників оптимального використання засобів виробництва.

Таблиця 1.1 - Виробнича програма зони ТО-2

Показник	Одиниця виміру	Умовні позначення	Значення показника
1	2	3	4
1. Облікова кількість автомобілів:середньої, малої вантажності	Од.	Аі	250 100
2. Дні роботи за рік	дні	Др	303
3. Категорія умов експлуатації		Кекс	3
4. Річний пробіг парку	км	Lзаг	20600000
5. Кількість діянь ТО-2	діянь	NТО-2	1648
6. Питома трудомісткість	Люд-год	tТО-2	15,36
7.Трудомісткість проектованого підрозділу	Люд-год	Ті	27693
8.Фонд робочого часу одного робітника	Год.	Фрч	1777
9. Фонд робочого часу устаткування	Год.	Фрм	2011
10.Чисельність виробничих робітників	осіб	Рш	10
10.Режим роботи підрозділу	змін	Nзм	1
11. Площа проектованого підрозділу	м2	F	360
12.Потужність електроприймачів	кВт	Робл	21,6
13.Балансова вартість будівель	Грн.	Вбал	216000

4.2 Розрахунок вартості основних виробничих засобів та суми капітальних вкладень

В даному розділів вказується розмір та напрям використання капітальних інвестицій, їх склад та структура.

До складу капітальних вкладень (КВ) входять:

- вартість монтажних робіт;

- вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного устаткування, а також інструментів та інвентарю, які включаються до складу основних фондів;

- витрати на проектні роботи та інші витрати, пов'язані з ремонтом виробничого приміщення.

4.2.1 Розрахунок вартості будівель

а) Вартість будівель до проектування приймається за даними АТП.

б) Капітальні вкладення на ремонт будівель

КВбуд = Fм2 · Цм2 = 360 · 2250 = 787500 грн. (2.1)

де F - площа приміщення, м2,

Цм2 - ціна 1 м2 площі на ремонту, грн.

в) Балансова вартість будівель

Балансова вартість будівель включає суму вартості будівель до проектування і капітальних вкладень, які затрачені на ремонт будівель.

Вбуд = Вбал + КВбуд =216000+787500=1003500 грн. (2.2)

4.2.2 Капітальні вкладення на придбання . технологічного обладнання

Вартість технологічного обладнання приймається за даними прайс-листів та каталогів. Дані заносяться до таблиці 2.1.

4.2.3 Капітальні вкладення на придбання інших основних засобів

До інших основних виробничих фондів включаються інструменти та інвентар, передавальні пристрої, які не враховуються в таблиці, але відносяться до складу основних виробничих фондів.



КВ_інОВФ = КВ^%_ін ·(КВ_буд + КВ_обл.)= (2.3)

0,1•(787500+180000)=96750 грн. ,

де КВ^%_ін - відсоток вкладень в інші основні виробничі фонди.

4.2.4 Вартість інших капітальних вкладень

До інших капітальних вкладень відносяться інші нематеріальні витрати(ліцензії,винаходи,патенти).

КВ_інКВ = КВ^%_КВ ·(КВ_буд + КВ_обл+ КВ_інОВФ )=

= 0,1·(787500+180000+96750)=106525 грн, (2.4)

де КВ^%_КВ - відсоток інших капітальних вкладень.

4.2.5 Структура основних виробничих засобів та капітальних інвестицій

Таблиця 2.1 - Структура основних виробничих засобів та капітальних вкладень

Назва ОВФ	Балансова вартість ОВФ, грн.	Структура ОВФ, %	Капітальні вкладень,грн.	Структура КВ, %
1	2	3	4	5
1 Будівлі	1003500		787500
2 Обладнання та устаткування	180000		180000
3 Інші ОВФ	96750		96750
4 Інші КВ	-	-	106425
Разом	1280250	100,00	1170675	100,00



• 4.3 Вихідні дані для розрахунку заробітної плати робітникам

Для розрахунку заробітної плати необхідні погодинна тарифна ставка та чисельність працівників.

Розрахунок чисельності робітників проводиться в технологічному розділі.

Погодинна тарифна ставка - це норма оплати праці робітника відповідної спеціальності і кваліфікації за одиницю часу [8].

Таблиця 3.1 - Вихідні данні для розрахунку заробітної плати

Спеціальність	Чисельність робітників, чол.	Розряд	Погодинна тарифна ставка, грн.	Умови праці
1	2	3	4	5
Слюсар	2	2	10,913
	4	3	12,183
	3	4	13,957
Бригадир	1	5	15,826

Середновиважена погодинна ставка:

С_год= = (3,1)

==12,82 грн

де С^п_год-погодинні ставки робітників відповідно до розряду,

Ч^п_рр-чисельність робітників відповідного розряду.

4.4 Собівартість робіт

Собівартість робіт - це вартісне вираження експлуатаційних витрат, які спрямовані на виконання одиниці роботи.

В дипломній роботі здійснюється розрахунок планової собівартості за такими статтями:

- фонд оплати праці;

- відрахування на соціальна заходи;

- запасні частини;

- ремонтні матеріали;

- амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів;

- загальногосподарські витрати.

4.4.1 Фонд оплати праці

Фонд оплати праці - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників та управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи.

4.4.1.1 Основна заробітна плата

- заробітна плата пряма відрядна:

ЗП_відр=С_рHN_TO-2=196,91H1648=324507,68 грн (4.1)

де С_р - відрядна розцінка за одиницю роботи, грн:

С_р=tHC_год=15,36H12,82=196,91 грн

4.4.1.2 Додаткова заробітна плата

До додаткової заробітної плати включаються надбавки, доплати, премії, тощо.

- доплата за виконання обов'язків бригадира:

Д_б=В^%_брHФ_рчHС⁵_годHЧ_бр=0,2H1777H15,82H1=5622,42, грн, (4,2)

де В^%_бр-відсоток доплати за виконання обов'язків бригадира.[3]

- премія робітникам

ПР_як = ПР^%_як •ЗП _пог= 0,5•324507,68= 162253,84 грн, (4.3)

де В^%_пр- відсоток доплати за якісне виконання робіт відповідно до колективного договору [4];

- доплата за професійну майстерність

Д_пм = ((Д^%_п.м.³· С_год ³ •Чр³)+ (Д^%_п.м.⁴· С_год ⁴ •Чр⁴)+…+

(Д^%_п.м.⁵· С_год ⁵ •Чр⁵))•Фрч

=((0,12·4•12,18)+(0,16H3H13,95)+(0,2H1H15,82))

1777=27910,26 грн (4.4)

де В^%_пм - відсоток доплати за професійну майстерність [3];

- доплата за інтенсивність праці:

Д_інт = Д^%_інт •ЗП_відр = 0,12 •324507,68=38940,92 грн , (4.5)

де Д^%_інт- відсоток доплати за інтенсивність праці [3];

5.4.1.3 Нарахована заробітна плата

ЗП_нар = ЗП_відр + Д_бр + Д_ін + ПР_як+ Д_п.м. =

324507,68+5622,42+38940,92+162253,84+27910,26=559235,12 грн,

(4.6)

5.4.1.4 Заробітна плата за час відпустки

ЗП_відп = ЗП_нар · В ^% _відп = 559235,12·0,096 = (4.7)

= 53686,57 грн.,



де В^%_від - відсоток відпускних (залежить від тривалості відпустки).

5.4.1.5 Фонд оплати праці робітників

ФОП = ЗП_нар+ ЗП_відп,= 559235,12 + 53686,57= (4.8)

= 612921,69 грн

Середньомісячна заробітна плата ремонтного робітника:

ЗП_с.м = ==5107,68 грн, (4.9)

5.4.2 Єдиний соціальний страховий внесок

До складу відрахування включаються нарахування на фонд оплати праці, які обчислюється відповідно до діючого законодавства.