Організація ремонту рухомого складу на вагоноремонтному підприємстві

_ІТР = 2500 грн, _МОП =1500 грн, _РКП = 2000 грн.

грн.

Загальний річний фонд заробітної платні по цеху визначаємо за формулою, [1, с. 43]

(3.16)

грн.

Питома заробітна платня, що доводиться на один відремонтований виріб визначаємо за формулою, [1, с. 43]

(3.17)

.

4. РОБОТА ЦЕХУ ПРАВКИ ПАСАЖИРСЬКИХ ВАГОНІВ

4.1 Технологічний процес ремонту пасажирського вагону

Основним методом ремонту вагонів і їх вузлів на вагоноремонтних заводах є поточно-вузловий на конвеєрі.

Застосовуючи потокову технологію ремонту з пристроями на потокових лініях пульсуючих конвеєрів, заводи забезпечують високий ступінь механізації виробничих процесів при ремонті вагонів і їх вузлів.

Застосовувані на вагоноремонтних заводах конвеєри являють собою комплекс механізованих пристроїв, що забезпечують пересування ремонтованих вагонів через установлені проміжки часу з однієї ремонтованої позиції на іншу.

Такий конвеєр складається з комплексу механізованих пристроїв для пересування вагонів з однієї ремонтної позиції на іншу. На кожній позиції встановлені машини, механізми, пристосування для ремонту окремих вузлів і частин вагона

На першій позиції виконують такі роботи : очищують димохід, вентиляційний агрегат і відкривають подвійні віконні рами на петлях, перевіряють на справність замки, перевіряють у робочому режимі опір електричної ізоляції.

На другій позиції кузов вагона піднімають стаціонарними електродомкратами , викочують візки і направляють їх у дільницю , де ремонтують також колісні пари і роликові буксові вузли. На піднятому вагоні здійснюють роботи з ремонту систем опалення і водопостачання, електро- і радіообладнання, дверних замків і внутрішнього обладнання; ремонтують гальмову важільну передачу, електропневматичні гальма, буферні прилади, перехідні площадки; виконують електрогазозварювальні роботи; здійснюють підготовку рами, підлоги вагона (знизу) і деталей гальма до фарбування; підкочують під вагон відремонтовані візки і опускають на них кузов вагону.

На позиції III перевіряють щільність повітропроводу і дію гальм, регулюють гальмівну важільну передачу, ремонтують кожухи труб опалення, регулюють апарати електрообладнання, системи вентиляції і кондиціювання повітря.

На позиції IV виконують підготовку до фарбування і фарбують зовнішню поверхню кузова. Одночасно готують до фарбування і лакування внутрішні поверхні кузова та внутрішнє обладнання, виконують фарбування.

На позиції V виконують сушіння зовнішньої поверхні кузова за допомогою пересувних терморадіаційних установок . Також виконують сушіння внутрішніх поверхонь кузова із застосуванням відповідних пристроїв.

4.2 Вибір і розрахунок необхідного устаткування цеху правки пасажирських вагонів

Потреба в устаткуванні визначається відповідно до обраного технологічного, процесу по витратах агрегато-годин (агрегатоємності) чи верстато-годин (верстатоємності) на один вагон.

Устаткування цеху підрозділяється на виробниче, допоміжне, підйомно-транспортне й енергетичне.

До виробничого устаткування відносяться металорізальні верстати, преси, мийні машини, спеціальні стенди й установки, на яких виконуються всі основні технологічні операції. Допоміжне устаткування - це устаткування, на якому виконуються допоміжні операції, наприклад, заточення інструменту, ремонт пристосувань і виробничого устаткування, а також лабораторне устаткування. Підйомно-транспортне устаткування забезпечує механізоване навантаження, розвантаження, підйом і переміщення матеріалів, деталей, виробів, і всіх інших вантажів. До енергетичного устаткування відносяться джерела струму, що стоять окремо, насоси, трансформатори, компресори і ін.

Кількість устаткування цехів вагоноремонтних заводів визначають в залежності від характеру, особливостей і обсягу виконуваних робіт.

Розрахунок потреби електрозварювальних апаратів для однієї поточно-конвеєрної лінії визначаємо за формулою [1, с. 43]

(4.1)

де t_а - агрегатоємкість одного апарата, t_а=3,5 год;

- дійсний річний фонд роботи устаткування в одну зміну,= 1925 год;

К_з - коефіцієнт використання даного устаткування в часі, К_з = 0,85.

апарати.

Для переміщення важких і громіздких деталей і вузлів ремонтованих вагонів, застосовуються електричні мостові крани, вантажопідйомністю 10 т.?

Потребу в мостових кранах визначають за довжиною зон, що ними обслуговуються (один кран - на зону довжиною 60-70 м).

Оскільки довжина цеху становить 144 м, приймаємо 2 мостових крани.

Ряд устаткування - підйомно-транспорні пристрої, електродомкрати, стаціонарні підйомні площадки, що розташовуються з обох сторін вагона, консольні крани, набори слюсарного інструменту, пневмо- і електроінструменту - приймається без розрахунку з технологічних міркувань.

4.3 Таблиця основних техніко-економічних показників цеху правки

За розрахунками, виконаними в пунктах 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, складаємо таблицю техніко-економічних показників роботи цеху правки пасажирських вагонів.

Результати розрахунку приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Основні техніко-економічні показники проектованого цеху

4.4 Вимоги техніки безпеки при потоковому ремонті вагонів

Переміщення візків з однієї позиції потокової лінії на наступну позицію повинно супроводжуватись звуковою сигналізацією. Під час переміщення візків по позиціях знаходження на конвеєрі робітників не допускається. [2]

На потоковій лінії обов'язково необхідно передбачати систему аварійної зупинки. Приступати до роботи на позиції дозволяється тільки після сигналу про закінчення переміщення конвеєра.

Деталі, що завантажуються на конвеєр, не повинні виходити за межі його ширини і мати можливість перевертатись чи падати.

Корпуси електродвигунів необхідно надійно заземлити. Персоналу, що обслуговує мийну машину для візків, необхідно пам'ятати, що потрапляння розчину каустичної соди на тіло може викликати значні опіки, особливо небезпечне потрапляння такого, розчину, в очі. Щоб запобігти опікам, всі паропроводи до мийної машини ізолюють теплозахисним покриттям.

Переносний електроінструмент повинен відповідати вимогам діючих «Правил технічної експлуатації електроустановок». Електро- і пневмоінструмент, що має дефекти, до експлуатації не допускається.

Коли припиняється подача струму під час роботи з електроінструментом, то його обов'язково треба відключити від джерела постачання струму.

Зварювальний провід від джерела струму до робочого місця зварювальника повинен бути захищеним від механічних пошкоджень. Робочий зварювальний провід, що підводить струм від джерела живлення, так само, як і зворотний, повинні бути надійно ізольовані.

Слюсарні молотки повинні мати рівну, без задирок поверхню бійка. Гайкові ключі мають точно відповідати вказаним на них розмірам. Нарощувати гайкові ключі іншими ключами чи трубами забороняється.

Для вагонного господарства розроблені «Правила з техніки безпеки і промсанітарії» при ремонті й огляді вагонів. На кожному залізничному підприємстві (заводи, депо, ПТО і ін.) є місцеві інструкції з техніки безпеки, спрямовані на забезпечення безпечних умов праці на кожній виробничій дільниці і по кожній професії відповідно до вимог діючих типових правил і інструкцій. Місцеві інструкції з техніки безпеки розробляються начальниками і головними інженерами і погоджуються з технічним інспектором, інспекціями санітарного і пожежного нагляду. Такі інструкції (або виписки з них), а також наочні приладдя з техніки безпеки повинні бути вивішені на робочих місцях для постійного керівництва при виконанні робіт.

Всі працівники вагонного господарства повинні знати і виконувати вимоги правил і інструкцій з техніки безпеки.

Обладнання робочих місць. Перед початком роботи робоче місце повинно бути приведене в повний порядок. У процесі роботи необхідно користуватися тільки справним інструментом.

Транспортування запасних частин і доставку несправних деталей на ремонтні виробничі дільниці виконують за допомогою мотовозів, дрезин, автомашин і ін. Швидкість пересування кермового транспортера не повинна перевищувати 5 км/год.

Використовуване устаткування для перевезення запасних частин візка повинно мати пристосування, що запобігають падінню або скочуванню вантажу при навантаженні, вивантаженні і під час руху.

Правила безпечного виконання ремонтних робіт. Для застосовуваних при ремонті вагонів машин, пристосувань, механізмів мають бути розроблені місцеві інструкції з експлуатації. Обов'язково повинні бути враховані також правила електричної безпеки. Огляд і експлуатація вантажопідйомних кранів вагоноремонтних машин, електричних і ручних дрилів і лебідок повинні проводитися відповідно до діючих правил і інструкцій заводів-виготовлювачів.

Домкрати повинні бути оснащені обмежниками підйому вантажу, виходу штока, а також запобіжниками від довільного опускання вантажу. Домкрати і металеві опори необхідно періодично перевіряти з записом результатів у спеціальну книгу.

Необхідно суворо дотримуватись правил безпечного піднімання вагонів. Перед тим, як до цієї роботи приступати, потрібно зафіксувати дерев'яними клинами колісні пари. Якщо піднімається один бік, то підклинюються колісні пари з іншого боку. Пересувні домкрати встановлюють вертикально на міцні спеціальні дерев'яні прокладки (за винятком домкратів, які спираються на голівку рейки), а між опорною поверхнею голівки домкрата і металевої частини вагоні кладуть також дерев'яну прокладку товщиною 15-20 мм. Наявність прокладки запобігає ковзанню голівки домкрата.

Піднятий вагон не можна тримати на будь-яких домкратах, крім електричних стаціонарних домкратів. Вагон повинен бути опущений на типові металеві опори. На стаціонарних електричних домкратах вантажопідйомністю 25-30 т із сталевими захисними гайками можна залишати підняті навантажені і порожні вагони, а на таких же домкратах вантажопідйомністю 12,5 т можна залишати тільки порожні вагони.

Піднімання напіввагонів виконують на стаціонарних електричних домкратах, підводячи висувні кронштейни під шкворневі балки.

Здійснювати піднімання вагонів двома або кількома домкратами необхідно одночасно, не допускаючи випередження піднімання будь-якого із домкратів. Забороняється під час піднімання вагона знаходитись людям у кузові, на даху або під кузовом.

Не допускається виконувати роботи в безпосередній близькості від неогороджених частин машин, що рухаються або обертаються, і верстатів поблизу оголених або погано ізольованих електричних проводів, що знаходяться під струмом, а також не можна змащувати частини, що рухаються, на ходу.

Зварювальники повинні користуватися щитками або масками зі спеціальним захисним склом. Місце зварювання повинно захищатися ширмою. Корпуса зварювальних машин і трансформаторів повинні бути заземлені.

5. МЕНЕДЖЕРИ З ЛОГІСТИКИ

Логістика в перекладі з грецького означає мистецтво обчислювати, міркувати. Логістика виникла з прагнення підприємців підвищити прибуток шляхом економії. Вона займається плануванням, контролем і управлінням транспортування, складування і зберігання товарів.

Основне завдання логіста організувати доставку товару в потрібне місце, до певного часу, з мінімальними витратами. Логіст економить на всьому. За оцінками фахівців, грамотні дії логіста зменшують витрати на виробництво окремих товарів на 30%. Логіст домовляється з постачальниками про терміни, утрясає питання з машинами, контролює розтаможення, підшукує оптимальне місце зберігання. Налагоджує безперебійну роботу ланцюжка від закупівлі товару до постачання безпосередньо споживачеві. Рівень складності роботи логіста залежить від умов роботи. В межах одного магазина це одна категорія складності. У крупних торгових мережах вже зовсім інша.

I. Загальні положення

1. Менеджер з логiстики повинен знати:

- чинне законодавство України та нормативні акти, що регламентують підприємницьку та комерційну діяльність;

- ринкову економіку, підприємництво та ведення бізнесу;

- кон'юнктуру ринку, порядок ціноутворення та оподаткування;

- основи маркетингу;

- теорію менеджменту, макро- і мікроекономіки;

- перспективи та світові тенденції розвитку галузі;

- порядок підготовки та встановлення господарських зв'язків, методику актово-претензійної роботи;

- принципи логістики, організацію і проектування логістичних систем, теорію управлінських рішень та комунікацій;

- чинні стандарти і технічні умови на сировину, продукцію, умови постачання, зберігання та транспортування матеріальних ресурсів;

- інтегровані матеріальні потоки, логістику закупок і розміщення замовлень;

- порядок розроблення комерційних умов договорів, контрактів, угод;

- основи технології виробництва, перспективи інноваційної та інвестиційної діяльності;

- етику ділового спілкування;

- методи оброблення інформації з використанням сучасних технічних засобів, комунікацій та зв'язку, обчислювальної техніки;

- теорію і практику роботи з персоналом.

2. Кваліфікаційні вимоги:

Повна вища освіта напряму підготовки “Менеджмент” (магістр, спеціаліст) без вимог до стажу роботи або повна вища освіта (спеціаліст, магістр), стаж роботи за фахом -- не менше 2 років та післядипломна освіта за напрямом “Менеджмент”.

II. Завдання та обов'язки

1. Визначає логістичну стратегію підприємства, забезпечуючи прийняття оптимальних рішень щодо вибору на довгостроковій основі постачальників сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів тощо, новітніх гнучких технологій виробництва продукції та послуг, організації складування і транспортування, каналів збуту та розподілення готової продукції.

2. Розробляє перспективні, поточні та оперативні плани логістичної діяльності на основі наскрізного управління матеріальними та супроводжуючими потоками.

3. Проектує наскрізні матеріальні потоки впродовж повного логістичного ланцюга “закупка сировини -- виробництво -- розподіл -- продаж -- споживання” та супроводжуючі інформаційні, фінансові і сервісні потоки на основі інтеграції і координації з метою мінімізації загальних витрат, забезпечення високого рівня якості продукції та задоволення потреб споживачів.

4. Координує діяльність різних підрозділів підприємства та інших підприємств і організацій щодо забезпечення ефективного просування товарів і послуг у сферах виробництва та обігу, розв'язує конфліктні ситуації, знаходить компроміси для погодження інтересів різних ланок логістичної системи з метою досягнення загальносистемних цілей.

5. Спільно зі службою маркетингу розробляє прогнози попиту на продукцію чи послуги, бере участь у розробленні виробничої програми, визначенні асортименту продукції відповідно до замовлень споживачів.

6. Визначає спільно зі службами постачання оптимальну потребу в матеріально-технічних ресурсах, установлює раціональні господарські зв'язки з постачальниками, організовує забезпечення виробничого процесу необхідними матеріальними ресурсами за принципом “точно в термін” та доставку на виробничі дільниці, координує процес матеріально-технічного забезпечення з виробництвом, збутом, складуванням і транспортуванням.

7. Бере участь у розробленні виробничої програми, планів-графіків запуску-випуску готової продукції, поточних та оперативних планів збуту продукції, визначає канали збуту та формує розподільчу мережу, приймає рішення щодо пакування продукції, комплектування партії відправки, організовує відвантаження продукції та контролює доставку, системно пов'язує процес розподілу з процесами виробництва і постачання.

8. Розробляє стратегію управління запасами на виробництві та у сфері товарного обігу, визначає оптимальні рівні запасів, оцінює вплив запасів на розмір обігового капіталу підприємства, втрати від імобілізації фінансових коштів у запасах чи від дефіциту.

9. Організовує транспортно-експедиційне забезпечення постачання матеріальних ресурсів та відправку готової продукції, вибирає вид транспорту, спосіб доставки, визначає маршрути перевезень з метою своєчасного виконання замовлень споживачів, спільно планує процес транспортування із складським та виробничим процесами.

10. Вносить пропозиції щодо освоєння нових товарних ринків, вибору каналів постачання і збуту, організовує зв'язки з діловими партнерами, проводить переговори, забезпечує укладання договорів і здійснює контроль за їх виконанням з метою управління інтегрованими потоками.

11. Сприяє впровадженню сучасних технологій виробництва і доставки товарів, нових інноваційних технологій у процеси управління та забезпечення руху матеріальних, інформаційних, фінансових та сервісних потоків.

12. Бере участь у визначенні загальних витрат упродовж логістичного ланцюга, використовує наукові методи зменшення витрат без погіршення якості, сприяє ефективному управлінню фінансовими потоками, оцінює економічний ефект від прийняття логістичних рішень та конкурентоспроможність підприємства.

13. Забезпечує розроблення логістичної інформаційної системи підприємства, складання встановленої звітності, формування бази даних внутрішньої та зовнішньої інформації з організації матеріальних потоків підприємства.

III. Права

Менеджер з логістики має право:

1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності.

2. Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконання його обов'язків.

3. Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції щодо покращання роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

4. В межах своєї компетенції повідомляти керівництву підприємства про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення.

5. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні ним посадових обов'язків.

IV. Відповідальність

Менеджер з логістики несе відповідальність:

1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Організація, планування та розрахунок параметрів потокового виробництва при ремонті вагонів: Метод. вказівки для викон. курсов. роботи з курсу «Організація, планування і логістика на вагоноремонтних підприємствах» / Уклад.: Н.С. Брайковська. - К.: КУЕТТ, 2005. - 64 с.

2. Гридюшко В.П., Криворучко Н.Э. Вагонное хазяйство - М.: Транспорт, 1988. - 465 с.

3. Скиба И.Ф. Организация, планирование и управление на вагоноремонтных предприятиях / Учебник для студентов вузов железнодорожного транспорта. - М.: Транспорт, 1978. - 250 с.

4. Онищенко В.О., Редькін О.В., Старовірець А.С., Чевганова В.Я. Організація виробництва: Навчальний посібник. - К.: Лібра, 2003. - 336 с.

5. Миротин Л.Б., Сергеев В.И. Основы логистики. Учебное пособие. -«ИНФРА-М» 2000. - 200 с.

Размещено на Allbest.ru