Розрахунок виробничої програми універсальної станції технічного обслуговування (СТО)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Автомобільний транспорт на відміну від інших видів транспортних засобів є найбільш масовим і зручним для перевезення вантажів і пасажирів на відносно невеликі відстані. Він володіє більшою маневреністю, хорошою пристосованість і прохідністю в різних кліматичних та біографічних умовах.

Автомобільний транспорт відіграє важливу роль у транспортній системі країни. Роботою автомобільного транспорту забезпечується нормальне функціонування підприємств. Понад 80% обсягу всіх перевезених вантажів припадає на цей вид транспорту, саме автомобільні підвезення є початком і завершенням будь-яких перевезень (залізничних, морських, повітряних). Щодня автобуси і легкові автомобілі перевозять десятки мільйонів людей. автомобіль технічний обслуговування антикорозійний

Інтенсифікація виробництва, підвищення продуктивності праці, економія всіх видів ресурсів - це завдання, що мають безпосереднє відношення і до автомобільного транспорту і його підсистемі - технічної експлуатації автомобілів, що забезпечує працездатність автомобільного парку. Її розвиток і вдосконалення диктуються інтенсивністю розвитку самого автомобільного транспорту та його роллю в транспортному комплексі країни, необхідністю економії трудових, матеріальних, паливно-енергетичних та інших ресурсів при перевезеннях, технічному обслуговуванні, ремонті та зберіганні автомобілів, необхідністю забезпечення транспортного процесу надійно працюючим рухомим складом, захисту населення, персоналу та навколишнього середовища.

Однією з найважливіших проблем, що стоять перед автомобільним транспортом, є підвищення експлуатаційної надійності автомобілів. Вирішення цієї проблеми, з одного боку, забезпечується автомобільною промисловістю за рахунок випуску більш надійних автомобілів, з іншого - вдосконаленням методів технічної експлуатації автомобілів. Це вимагає створення необхідної виробничої бази для підтримки рухомого складу в справному стані, широкого застосування прогресивних і ресурсозберігаючих технологічних процесів ТО і ремонту, ефективних засобів механізації, роботизації і автоматизації виробничих процесів, підвищення кваліфікацій персоналу, розширення будівництва та поліпшення якості доріг.

Забезпечення працездатності та реалізація потенційних властивостей автомобіля, закладених під час створення (зокрема, експлуатаційної надійності), зниження витрат на утримання, ТО та ремонт, зменшення відповідних простоїв. Забезпечують підвищення продуктивності перевезень при одночасному зниженні їх собівартості, тобто підвищення економічності та забезпечення екологічності - основні завдання технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту.

Технічна експлуатація автомобілів як наука визначає шляхи і методи найбільш ефективного управління технічним станом автомобільного парку з метою забезпечення регулярності та безпеки перевезень при найбільш повної реалізації технічних можливостей конструкції та забезпеченні заданих рівнів експлуатаційної надійності автомобіля, оптимізації матеріальних і трудових витрат, зведенні до мінімуму негативного впливу технічного стану рухомого складу на персонал і навколишнє середовище.

Технічна експлуатація автомобілів як галузь практичної діяльності - це комплекс технічних, соціальних, економічних та організаційних заходів, які забезпечують підтримку автомобільного парку в справному стані при раціональних витратах трудових і матеріальних ресурсів і забезпечення нормальних умов праці і побуту персоналу. Ефективність технічної експлуатації автомобілів забезпечує інженерно-технічна служба.



1. Загальна частина

1.1 Стисла характеристика СТО

Станція технічного обслуговування ( СТО ) - організація , що надає послуги населенню чи організаціям по плановому технічному обслуговуванню, поточного і капітального ремонтів, усунення автополомок, встановлення додаткового обладнання ( тюнингу ), відновленню ( кузовного ) ремонту автотранспорту. СТО станція технічного обслуговування - представляє собою комплекс споруд та механізмів (підйомники, рихтувальні стенди, шиномонтаж, балансування, стенд розвал -сходження, установка для заміни масла, промивки паливної системи, рихтувальне і фарбувально-сушильне устаткування, стенди і тестери для діагностики електричної цепі автомобіля), а також ручний і пневматичний інструмент, зібрані в одному місці для повноцінного комплексного ремонту та обслуговування автомобілів .

Універсальна СТО виконує комплексні роботи по автомобілях різних марок і моделей.

1.2 Призначення і перелік робіт відділення

Моторне відділення призначено для протирання і шліфовки клапанів, заміни поршневих пальців, поршнів, поршневих кілець, заміни вкладишів шатунних і корінних підшипників на вкладиші експлуатаційних розмірів, заміни прокладки головки блоку, усунення тріщин і пробоїв (в зварювальному або агрегатному відділенні).



2. Спеціальна частина

2.1 Розрахунок виробничої програми

2.1.1 Розрахунок виробничої програми універсальної СТО

Початкові данні та обґрунтування потужності СТО

Таблиця 2.1 - Вихідні дані

Назва вихідних даних	Ум. поз.	Значення	Одиниці виміру
1	2	3	4
Чисельність населення даного району, міста	M		чол.
Кількість автомобілів на 1000 мешканців в залежності від класу	n	ос.мал.кл.	22	од.
		мал. кл.	42
		сер. кл.	36
Кількість робочих днів СТО	ДРОБ.РІК.	253	дні
Кількість робочих змін	С	1	-
Кількість проданих автомобілів за рік	Nп	5	од.
Середньорічний пробіг одного автомобіля	LСP	10000	км

Розрахунок кількості автомобілів у зоні дії СТО

Одним із головних чинників, що визначають потужність і тип міських станцій, є кількість і склад автомобілів за моделями, які знаходяться в зоні обслуговування станції, що проектується.

Кількість автомобілів j - марки, що належить населенню даного міста, з урахуванням перспективи розвитку парку може бути визначена на основі статистичних даних МРЕВ ДАІ міста й очікуваного їх збільшення за 5...10 років, або виходячи із середньої насиченості населення автомобілями в даному регіоні чи країни в цілому (на 1000 жителів):



одиниць,(2.1)

деM - чисельність населення даного міста , людей;

n - кількість автомобілів j - марки на 1000 мешканців, одиниць.

одиниць,

одиниць.

Розрахунок численності автомобілів, що умовно обслуговуються за рік

Треба урахувати, що частина власників автомобілів виконує ТО і ПР власними силами, або на інших СТО.

Також потрібно ураховувати частину власників з близь лежачих міст, транзитний транспорт, перспективу зростання кількості автомобілів у власному користуванні.

Розрахунок чисельності автомобілів j - марки, що умовно обслуговуються за рік на СТО:

одиниць, (2.2)

де - кількість автомобілів j - марки у зоні дії СТО,

K₁ - 0,5-0,75 - коефіцієнт попиту послуг СТО, приймаємо 0,5

K₂ - 1,1-1,2 - коефіцієнт „транзиту”, приймаємо 1,1

K₃ - 1,0-1,2 - коефіцієнт „приросту” парка автомобілів, приймаємо 1,2

K₄ - якщо СТО проектується для автомобілів особливо малого та

малого класу приймаємо К₄ = 0,8. Для автомобілів

середнього класу К₄ = 1.

одиниць,

одиниць.

Загальна кількість автомобілів, що умовно обслуговуються на СТО дорівнює сумі автомобілів j - марки:

одиниць, (2.3)

Розрахунок річного пробігу автомобілів, які умовно обслуговуються на СТО

Згідно офіційних даних, середньорічний пробіг одного автомобіля призадовільних умовах експлуатації і добробуту населення 10...15 тисяч кілометрів.

Річний пробіг автомобілів j - марки, підлягаючих обслуговуванню на станції, складе:

кілометр,(2.4)

де - середньорічний пробіг автомобіля, кілометр. Приймаємо 10000км

кілометр,

кілометр.

Розрахунок річного обсягу робот по ТО і ПР

Річний обсяг робіт станцій технічного обслуговування включає роботи по обслуговуванню, ремонту, прибирально - мийні роботи, роботи з антикорозійної обробки кузовів та роботи по передпродажній підготовці автомобілів (коли автомобілі продаються на СТО).

Річний обсяг робіт СТО з обслуговування та поточного ремонту автомобілів розраховується шляхом додавання річної трудомісткості робіт з обслуговування автомобілів відповідних класів:

людино-годин,(2.5)

де - кількість автомобілів, що проходять ТО та ПР j - марки, одиниць;

- річний пробіг автомобіля j - марки, кілометр;

- питома трудомісткість по ТО та ПР j - марки, людино-година/1000км. Беремо з таблиці. Особливо малого класу=2,0; малого класу=2,3; середнього класу=2,7

людино-годин,

людино-годин,

людино-годин.

Розрахунок об'єму прибирально-мийних робіт за рік

Річний об'єм прибирально-мийних робіт розраховуємо виходячи з кількості заїздів на станцію автомобілів у рік. Якщо станція обслуговування прибирально-мийні роботи виконує не тільки перед ТО та ПР, а і як самостійний вид послуг, то загальна кількість заїздів на прибирально-мийні роботи приймається з розрахунку одного заїзду на 800 - 1000 кілометрів.

людино-годин, (2.6)

де = 1 - 3 - число заїздів автомобіля на СТО за 1000 кілометрів пробігу, одиниць; Приймаємо 2

- трудомісткість виконання робіт по одному заїзду, людино-година.

Середня трудомісткість робіт на один заїзд становить:

· для прибирально-мийних робіт, що виконуються за допомогою механізованого засобу - = 0,25 людино-годин ;

Розрахунок річного обсягу робіт по антикорозійній обробці

Антикорозійна обробка кузова автомобіля має великий вплив на елементи кузова. Вона запобігає корозії кузовних елементів автомобіля і має велике значення для автомобілів, що зберігаються на відкритих стоянках.

З огляду на відсутність критих приміщень для зберігання автомобілів у власників приватних легкових автомобілів виникає необхідність зберігання їх на відкритих стоянках.

Ці факти зумовлюють необхідність виконання антикорозійної обробки автомобіля.

Якісну антикорозійну обробку автомобіля можливо отримати на СТО. Періодичність проведення антикорозійної обробки становить один раз у 3-5 років, тобто 0,25 заїзди автомобіля на СТО за рік.

Трудомісткість робіт з антикорозійної обробки автомобіля на СТО розраховуємо за формулою:

людино-годин,(2.7)

де - 1,2 люд.-год. трудомісткість виконання антикорозійної обробки в умовах СТО, людино-година.

d=2

Розрахунок обсягу передпродажної підготовки

Річний об'єм робіт з передпродажної підготовки автомобілів враховує кількість проданих автомобілів за рік, якщо станція технічного обслуговування продає нові автомобілі:



людино-годин,(2.8)

де - кількість проданих автомобілів за рік, одиниць;

- 3,5 люд.-год. трудомісткість передпродажної підготовки одного автомобіля, людино-годин.

Розрахунок загального обсягу робіт по універсальній СТО

Загальний обсяг робіт, по універсальній станції технічного обслуговування, складається з суми трудомісткості робіт, що виконуються на СТО:

людино-годин, (2.9)

Розподіл річної трудомісткості робіт з ТО і ПР автомобілів по видам робіт, по місцю їх виконання та мийки наводять у таблиці 2.2 згідно існуючого положення на СТО.

Таблиця 2.2 - Розподіл трудомісткості ТО і ПР автомобілів

Роботи	Розподіл об'єму робіт	Розподіл по місцю виконання
		на постах	на дільницях
	%	люд.-год.	%	люд.-год.	%	люд.-год.
1	2	3	4	5	6	7
Діагностичні	4	1448	100	1448	-	-
ТО у повному обсязі	15	5430	100	5430	-	-
Мастильні	3	1086	100	1086	-	-
Регулювання кутів коліс	4	1448	100	1448	-	-
Ремонт і регулювання гальм	3	1086	100	1086	-	-
Електротехнічні	4	1448	80	1159	20	290
Обслуговування систем живлення	4	1448	70	1014	30	434
Акумуляторні	2	724	10	72	90	652
Шинні	2	724	30	217	70	507
Ремонт вузлів і агрегатів	8	2896	50	1448	50	1448
Кузовні	25	9049	75	6787	25	2262
Малярні та антикорозійні	16	5792	100	5792	-	-
Оббивальні	3	1086	50	543	50	543
Слюсарні	7	2534	-	-	100	2534
Разом	100	36197		27530		8670

2.1.2 Розрахунок річного обсягу робіт з самообслуговування СТО

Крім робіт з ТО і ПР на станції обслуговування автомобілів виконуються допоміжні роботи, обсяг яких складає 20...30% від загального обсягу робіт по ТО і ПР автомобілів. До складу допоміжних робіт входять роботи по прибиранню приміщень і території (15...20%), приймання, збереження і видача матеріальних цінностей (20%), транспортні і перегін автомобілів (10%), а також роботи по самообслуговуванню підприємства, які виконуються в самостійному підрозділу - у відділі головного механіка або у відповідних виробничих дільницях, якщо ця трудомісткість не перевищує 10000 людино-годин. Обсяг робіт по самообслуговуванню підприємства складає 45...55% від обсягу допоміжних робіт, тобто до 10...15% від загального обсягу робіт по ТО і ПР автомобілів.

людино-годин,(2.10)

де - загальний річний обсяг робіт з ТО та ПР, людино-годин.

Решту допоміжних робіт (45...55%) виконує обслуговуючий персонал.

Обсяг цих допоміжних робіт складає:

людино-годин,(2.11)

Рекомендований розподіл трудомісткості самообслуговування за відповідними видами робіт: електротехнічні роботи виконуються разом з роботами по самообслуговуванню та ремонту системи живлення та електрообладнання; механічні та слюсарні - разом на ПР вузлів та агрегатів; ковальські, зварювальні, жерстяницькі та мідницькі - разом з кузовними роботами; трубопровідні та ремонтно-будівельні разом з оббивними та арматурними роботами.

Таблиця 2.3 - Розподіл обсягу робіт по самообслуговуванню за видами

Види робіт	Співвідношення, %	Кількість, люд.-год.
1	2	3
Електротехнічні	25	2715
Механічні	10	1086
Слюсарні	16	1737
Ковальські	2,0	217
Зварювальні	4,0	434
Жерстяницькі	4,0	434
Мідницькі	1,0	109
Трубопровідні	22	2389
Ремонтно-будівельні та деревообробні	16	1737
Разом	100	10858

2.1.3 Розрахунок числа робочих постів, допоміжних постів та автомобілемісць

Розрахунок числа робочих постів ТО, ПР та прибирально - мийних робіт

Розрахунок фонду робочого часу поста

Річний фонд робочого часу постів розраховується виходячи з умов роботи спеціалістів для шкідливих умов праці 36 годин на тиждень для нормальних умов праці 40 годин на тиждень:

годин, (2.12)



де - число днів роботи станції на рік, дні; 253

- тривалість зміни, виходячи з умов праці - 8 годин;

- число змін; 1

- коефіцієнт використання робочого часу поста - 0,94.

Розрахунок кількості робочих постів ТО і ТР

Число робочих постів для робіт ТО та ПР розраховується виходячи з річної трудомісткості робіт- поста , людино-години, фонду робочого часу - поста , години і середнього числа робочих на - посту , людей .

постів, (2.13)

де - річна трудомісткості робіт - поста, людино-годин; Береться з таблиці 2.2

- фонд робочого часу - поста, годин; Береться з формули 2.12 і дорівнює 1903

- середнє число робочих на одному - посту, людей , приймається 1-2 чоловіка, для кузовних, малярних та поста з антикорозійної обробки 1 людина.

пост,

поста,

пост,

пост,

пост,

пост,

пост,

пост,

пост,

пост,

постів,

поста,

пост,

пост.

Всього: 21 пост

Розрахунок кількості робочих постів прибирально-мийних робіт

Число робочих постів прибирально-мийних робіт розраховується з огляду на добову кількість заїздів , одиниць та продуктивності мийного устаткування .

Добова кількість заїздів автомобілів для виконання прибирально-мийних робіт розраховується за формулою:

одиниць, (2.14)



де - число автомобілів, що обслуговується на СТО, одиниць;

- кількість заїздів на СТО одного автомобіля за

1000 кілометрів пробігу, (2) заїзда;

- дні роботи СТО на рік, днів.

З огляду на добову кількість заїздів автомобілів розраховуємо необхідну кількість постів прибирально-мийних робіт:

пост,(2.15)

де - коефіцієнт нерівномірності заїзду автомобілів на пост прибирально-мийних робіт, (= 1,2);

- добова тривалість роботи поста прибирально-мийних робіт, 8 годин;

- продуктивність мийного устаткування, автомобілів/годину, При механізованій - 50автомобілів/годину.

- коефіцієнт використання робочого часу поста, (= 0,9).

Визначаємо призначення та розраховуємо кількість робочих постів для ТО і ПР окремо по кожній спеціалізації, за формулою 2.13 визначаємо загальну кількість робочих постів згідно розподілу робіт на реконструйованій СТО. Остаточно приймаємо кількість постів ТО, ПР та прибирально-мийних робіт і отримані результати зводимо у таблицю 2.4.

В залежності від спеціалізації СТО необхідно визначити кількість та спеціалізацію постів.

Приклад можливої спеціалізації та кількості постів наведено у таблиці 2.4.



Таблиця 2.4 - Примірний розподіл кількості робочих постів дільниць ТО і ПР

Призначення спеціалізованого поста	Розподіл трудомісткості постових робіт	Кількість постів,одиниць
	люд.-год.	%	розрахункова	прийнята
1	2	3	4	5
Загальна діагностика	1448	100	0,760	1
ТО в повному обсязі (вкл.. шинні роботи)	5430	100	1,43	2
Мастильні роботи	1086	100	0,570	1
Діагностика, ремонт і регулювання кутів установки коліс	1448	100	0,760	1
Діагностика, ремонт і регулювання гальм	1086	100	0,570	1
ТО електрообладнання і системи живлення (вкл.. акумуляторні роботи)	1159 1014 72	80 70 10	0,760 0,760 0,380	1
Шинні роботи	217	30	0,760	1
Ремонт вузлів і агрегатів (вкл... оббивальні роботи)	1448 543	50 50	0,761 0,570	1
Кузовні та арматурні	6787	75	4,75	5
Малярні та антикорозійні	5792	100	3,04	3
Прибирально-мийні роботи	719	-		1
Разом				18

Розрахунок кількості допоміжних постів

До допоміжних постів відносяться пости приймання і видачі автомобілів, контролю після ТО і ПР, пости сушіння після мийки і фарбування. Загальна кількість допоміжних постів складає 0,25...0,50 на один робочий пост.

Кількість постів сушіння автомобілів після мийки визначається залежно від пропускної здатності постів миття, зокрема від продуктивності машини для мийки, а також тривалості сушіння.

Кількість постів сушіння після фарбування визначається за умови, що

пропускна здатність комбінованої фарбувально - сушильної камери дорівнює 5...6 автомобілям за зміну.

Визначення кількості допоміжних постів приймання

На дільниці приймання автомобілів число постів розраховується в

залежності від числа заїздів автомобілів на СТО і часу приймання автомобілів:

поста,(2.16)

де - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів, (=1,5);

- тривалість роботи зони приймання автомобілів, години, 8 годин;

- пропускна здатність поста приймання автомобілів, (2- автомобіля/ годину).

Визначення кількості допоміжних постів на дільниці видачі автомобілів

Для розрахунку числа постів видачі автомобілів умовно приймається, що щоденна кількість видачі автомобілів дорівнює чисельності заїздів автомобілів на СТО. Розрахунок такий же як при розрахунку кількості постів прийому автомобілів.

Визначення кількості допоміжних постів сушки на посту прибирально-мийних робіт

Кількість постів сушки (обдуву) автомобілів на дільниці прибирально -мийних робіт може дорівнювати продуктивності механізованій мийки. Приймається 1-3 поста.

Визначення кількості допоміжних постів сушки після фарбування

Кількість постів сушки автомобілів після фарбування може дорівнювати продуктивності фарбувальної камери, приймається 1-3 поста

Розрахунок автомобілемісць

Визначення автомобілемісць чекання

На виробничих дільницях передбачаються також автомобіле-місць чекання обслуговування, ремонту знятих з автомобіля агрегатів, вузлів із розрахунку 0,3…0,5 на один робочий пост.

місць,(2.17)

Визначення автомобілемісць для зберігання відремонтованих автомобілів

Автомобіле-місця для зберігання відремонтованих автомобілів розраховуються в залежності від добової кількості заїздів на СТО та середнього часу перебування автомобіля після обслуговування або ремонту.

місць,(2.18)

де - середній час перебування автомобіля на СТО після ТО, годин (4 год.);

- тривалість роботи дільниці видачі автомобілів, годин, (8 год.).

Визначення відкритих автомобілемісць для магазину

Якщо при розробці проекту приймається рішення, що сто буде продавати автомобілі, то необхідно передбачати відкриті автомобілемісця для магазину. При цьому кількість автомобілемісць на відкритій стоянці дорівнює:

місце,(2.19)



де - кількість автомобілів проданих протягом року, одиниць, прийнято =10 автомобілів;

- запас продукції у днях, приймається у межах 10;

- кількість робочих днів магазину на рік, дні.

Результати розрахунків заносяться до таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Допоміжні пости та автомобілемісця на СТО

Назва постів та автомобілемісць	Кількість постів, автомобіле-місць, одиниць
1	2
Допоміжних постів приймання	2
Допоміжніпости на дільниці видачі автомобілів	2
Допоміжні пости сушки на посту прибирально - мийних робіт	1
Допоміжні пости сушки після фарбування	2
Автомобілемісця чекання	11
Автомобілемісця для зберігання відремонтованих автомобілів	6
Відкриті автомобілемісця для магазину	1
Разом	25

2.2 Технологічне проектування

Основна мета технологічного проектування виробничого підрозділу, це реконструкція приміщення дільниці, підбір та раціональне розміщення необхідного технологічного обладнання для вдосконалення організації технологічного процесу технічного обслуговування та поточного ремонту.

Усунення недоліків, визначених в існуючому виробничому підрозділі при технологічному проектуванні дільниці планується усунути за рахунок виконання наступних заходів:

- підбір необхідної кількості виробничих робітників у відповідності з розрахунками трудомісткості робіт у виробничому підрозділі;

- підбір та раціональне розміщення необхідного технологічного обладнання та технічного оснащення для ТО і ПР;

- організації робіт розробка технологічного процесу та технологічної документації по виконанню ТО і ПР у підрозділі, що проектується;

- підготовка виробничих робітників до роботи на сучасному обладнанні та відповідно до сучасних технологій ТО і ПР автомобілів з електронним керуванням;

- розробка заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності виробничих робітників (охорони праці, протипожежної безпеки, виробничої гігієни та санітарії, технічної естетики, цивільного захисту, заходів щодо виникнення надзвичайних ситуацій, та охорони навколишнього середовища).

2.2.1 Розрахунок загальної трудомісткості робіт у виробничому підрозділі

Трудомісткість робіт у виробничому підрозділі визначаємо з урахуванням розрахунків наведених у таблицях 2.2 та 2.4.

Загальну трудомісткість приймаємо в залежності від наявності поста у виробничому підрозділі, та видів робіт які у ньому виконуються. Якщо у виробничому підрозділі присутній пост для ТО і ПР автомобіля загальну трудомісткість розраховуємо по формулі:

людино-годин,(2.20)

2.2.2 Розрахунок чисельності виробничих працівників

Чисельність виробничого персоналу залежить від трудомісткості робіт та номінального чи дійсного річного фонду робочого часу працівників.

Розрізняють явочну (технологічно необхідну) чисельність працівників, необхідних для забезпечення виконання технологічних процесів, і штатну чисельність персоналу згідно облікових даних або з врахуванням тривалості чергових відпусток та відсутності з поважних причин.

Явочна чисельність персоналу розраховується за формулою:

людина, (2.21)

де - номінальний річний фонд робочого часу працівника, годин.

Номінальний річний фонд робочого часу працівника розраховуємо за формулою:

годин, (2.22)

де - днів робочих на рік відповідно відділення чи поста, дні; 253

- тривалість зміни, годин, t₃ - 8 годин для нормальних умов роботи;

- передсвяткові дні за рік, дні (9 днів);

- скорочення робочого часу в передсвятковий день, годин, (1 година).

Штатна чисельність працівників визначається за формулою:

людини, (2.23)

де - дійсний річний фонд робочого часу працівника, годин.

Дійсний річний фонд робочого часу працівника розраховуємо за формулою:

, години (2.24)

де - тривалість чергової відпустки для працівників даної професії, днів; Для робітників з нормальними умовами праці-28днів;

- середня тривалість відпустки працівників з поважних причин,днів; Приймається 6 днів.

Якщо кількість робітників, що розрахована, склала дробові числа, то необхідно прийняти ціле значення, тобто округлити до цілого.

Відповідно до виконаних розрахунків необхідно прийняти графік роботи відділення, виконати розподіл робітників за розрядами та змінам обґрунтувавши при цьому свої висновки і звести ці дані в таблицю.

Таблиця 2.6 - Розподіл працівників за розрядами та змінами

Професія	Штатна чисельність, чоловік	Явочна чисельність, чоловік	Розряди	Зміни
			2	3	4	5	1	2
1	2	3	4	5	6	7	8	9
автослюсар	2	1			1	1	1	1

2.2.3 Вибір технологічного обладнання

Вибираючи технологічне обладнання для реконструйованого або нового відділення, необхідно мати на увазі обладнання існуючого відділення (коли воно існує). Якщо якесь існуюче обладнання відповідає сучасним вимогам з функціонального призначення, видів робіт, що можуть на ньому виконуватися, має робочий стан або підлягає ремонту, тобто є ремонтопридатним, то таке обладнання слід використовувати у реконструйованому або новому відділенні. Це дасть можливість знизити витрати на проведення реконструкції або організацію нового відділення.

Необхідне нове обладнання для відділення вибирають із методичних вказівок або каталогів і табелів технологічного обладнання в залежності від типу і кількості рухомого складу, кількості змін роботи, кількості виробничих робітників у зміні та інших факторів.

Вибираючи нове технологічне обладнання, треба мати на увазі конкретні умови підприємства та необхідне економічне обґрунтування реконструкції абоорганізації нового відділення. Тому, перед тим, як остаточно вибрати нове обладнання, необхідно з'ясувати такі питання:

- чи є на підприємстві умови (не економічні) для будівництва нового виробничого приміщення (за необхідністю)?

- чи є технічні та організаційні (не економічні) можливості для збільшення існуючої площі відділення, якщо таке збільшення буде вимагатися відповідними розрахунками?

- чи буде термін окупності загальних капітальних витрат на реконструкцію існуючого або будівництво нового відділення відповідати прийнятним нормам?

Якщо на підприємстві немає відповідних можливостей для будівництва нового виробничого приміщення або збільшення існуючої площі відділення (за необхідністю), то, ймовірно, потрібно буде вибирати таке обладнання, яке можливо було б розмістити на існуючий площі відділення.

Якщо термін окупності загальних капітальних витрат не буде відповідати прийнятним нормам, то можливим способом зниження капітальних витрат буде зменшення вартості нового обладнання, що обумовить зменшення його кількості, що, в свою чергу, зменшить необхідну площу відділення.

Вибране технологічне обладнання зводиться у таблицю У разі необхідності таблицю можна розміщати поперек аркуша.

У таблицю 2.7 потрібно вносити стаціонарне та пересувне обладнання, а також організаційну оснастку (верстати, стелажі, шафи та тумби для інструментів, ящики з піском, столи, стільці та таке інше), що займає площу у плані, незалежно від його вартості. Також необхідно вносити у таблицю переносне обладнання та пристосування, які за вартісними показниками та терміну використання відносяться до основних засобів.

Для переносного обладнання та пристосування, які зберігається у шафах або на стелажах, а також для технологічного обладнання, яке розміщується або пересувається у другому рівні (наприклад, кран-балка, електротельфер на монорейці) підраховувати площу у плані не треба, так як їх габаритні розміри не будуть впливати на підрахунок необхідної площі виробничого приміщення.

Пристосування, які за вартісними показниками та терміну використання не відносяться до основних засобів, інструмент та виробничий інвентар до таблиці 2.7 вносити не потрібно.

Таблиця 2.7- Відомість технологічного обладнання

Перелік обладнання	Модель, тип	Технічна характер.	Кіль-кість, одиниць	Габарити, мм	Площа, м2	Ціна, грн..
					один	заг.	один	заг.
Моечная ванна для деталей			1	2х1	2	2	200	200
Кран балка q=500кг			1				750	750
Электроточило			1	0.5х0.5	0.25	0.25	75	75
Стенд для фрезирования			1	1.6х0.5	0.8	0.8	250	250
Стенд для испытания двигателей			1	4х1	4	4	2250	2250
Моечная установка			1	2х1.5	3	3	3750	3750
Умывальник покупной			1	0.3х0.5	0.15	0.15	25	25
Сверлильный станок			1	1.1х0.8	0.88	0.88	250	250
Стенд для двигателей			2	1.5х0.4	0.6	1.2	62	124
Верстак слесарный			1	1.2х0.6	0.72	0.72	50	50
Ящик для инструмента			1	1х0.5	0.5	0.5	50	50
Ящик с песком			1	1х0.5	0.5	0.5	25	25
Стелаж для деталей			2	1.5х0.8	1.2	2.4	50	100
Стол			2	2х1	2	4	75	150
Разом			17			20.4		8049



2.2.4 Розрахунок площі відділення з урахуванням необхідних проходів

Якщо у відділенні розміщення автомобіля чи кузова не передбачено, то площу відділення розраховуємо за формулою:

,(2.25)

де - загальна площа технологічного обладнання у плані в реконструйованомуабо новому відділенні, мІ; береться з таблиці 2.7

К_щ - коефіцієнт щільності розставлення обладнання береться з таблиці і дорівнює 4

2.3 Охорона праці та навколишнього середовища

2.3.1 Техніка безпеки при виконанні робіт в підрозділі

Експлуатація автомобілів вимагає дотримання певних норм і правил, що виключають випадки виробничого травматизму і забезпечуючи збереження здоров'я водіїв і осіб, причетних до використовування, технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів.

В нашій країні охороні праці і техніці безпеки приділяється велика увага у всіх галузях народного господарства. Водії автомобілів повинні твердо знати вимоги правил техніки безпеки і неухильно виконувати їх на практиці.

При роботі з електроінструментом необхідно перевіряти справність і наявність захисного заземлення. Напруга переносного освітлення, що використовується при технічному обслуговуванні і ремонті автомобілів, повинна бути не більше 12В. В час роботи з інструментом, живленим струмом напругою 127-220 В, слід надягати захисні рукавички і користуватися гумовим килимком або дерев'яним сухим помостом. Залишаючи робоче місце навіть на короткий час, необхідно вимкнути інструмент, При будь-якій несправності електроінструменту, заземляющего пристрою або штепсельної розетки роботу слід припинити.

2.3.2 Протипожежна безпека в підрозділі

Для забезпечення пожежної безпеки на різних об'єктах організуються відповідні служби (СПБ) в апаратах міністерств і інших центральних органах державної виконавчої влади. Такі служби повинні бути в апаратах об'єднань підприємств, в асоціаціях, корпораціях, концернах і. т.п. Знов організовані підприємства мають право починати свою діяльність після отримання на це дозволи в органах держпожежнадзору. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки підприємств несуть їх керівники і уповноважені ними особи. Власники (керівники) підприємств, організацій, а також орендарі зобов'язані :

1. розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

2. розробляти і, затверджувати положення і інструкції по пожежній безпеці, а також здійснювати контроль за їх дотриманням;

3. організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки;

4. містити в справному стані засобу пожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, устаткування і інвентар;

5. своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання;

6. проводити службове розслідування виникаючих пожеж;

7. забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм і правил, а також виконання розпоряджень і ухвал держпожежнадзору;

8. вести необхідну документацію по пожежній безпеці.

На кожному підприємстві наказом або інструкцією повинен бути визначений протипожежний режим. Відповідальність за пожежну

безпеку відділів, цехів і інших підрозділів встановлюється на керівників цих підрозділів. Контроль за дотриманням протипожежного

режиму зобов'язані здійснювати відповідальні особи, члени добровільних пожежних дружин (ДПД) і пожежно-технічних комісій.

Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" всі працівники при прийомі на роботу, а також щорічно по місцю роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки відповідно до Типового положення, затвердженим МВС України. Інтруктажі підрозділяються на ввідний, первинний, повторний позаплановий і цільовий.

Ввідний протипожежний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, за програмою, затвердженою керівником (заступником або головним інженером) підприємства. Інструктаж проводиться в спеціально обладнаному приміщенні фахівцем, на якого покладені ці обов'язки наказом.

Первинний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці. Програма цього інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу або ж керівником (його заступником) підприємства.

Необхідно стежити за справністю електроустаткування і відсутності течі палива. При займанні автомобіля його слід негайно видалити із стоянки і вжити заходи щодо гасіння полум'я. Для гасіння пожежі потрібно застосовувати гістогенний або вуглекислотний вогнегасник, пісок або накрити вогнище пожежі щільною матерією. У разі виникнення пожежі незалежно від вживаються заходів потрібно викликати пожежну команду.

Розрахунок кількості вогнегасників у приміщенні:

одиниця, (2.26)

де - питома площа, що належить до 1 вогнегасника, метри квадратні.



2.3.3 Розрахунок освітлення виробничого приміщення

Розрахунок природного освітлення

Природне освітлення може бути: боковим - через вікна в зовнішніх стінках; верхнім - через прорізи в покритті і комбінованим - через вікна і ліхтарі.

Розрахунок природного освітлення зводимо до визначення кількості і розмірів вікон в виробничому підрозділі по формулі:

, (2.27)

де - площа вікон бокового освітлення, метри квадратні;

- коефіцієнт природного освітлення беремо з таблиці і

дорівнює 1,5;

- коефіцієнт світлової характеристики вікон; приймаємо 8

- коефіцієнт запасу; приймаємо 1,3

- коефіцієнт, котрий враховує світловий потік через

скло вікна (одинарне 0,9).

Кількість вікон, з урахуванням їх розмірів, визначаємо за формулою:

вікна, (2.28)

де - площа одного вікна, метрів квадратних.

Розрахунок площі вікна :

, (2.29)

де - висота вікна 3 метри;

- ширина вікна 1,5 метри.

Розрахунок штучного освітлення

Розрахунок штучного освітлення зводиться до визначення кількості світильників в яких вставлені лампи розжарювання люмінесцентні лампи типу ЛБ або ЛДЦ, та потужності освітлювального обладнання.

Люмінесцентні лампи використовуються в приміщеннях з підвищеними вимогами до кольоропередачі та при установленні світильників на висоті меншій ніж 4 метри.

Вибір світильників визначається з урахуванням середовища, висоти приміщення, вимог до якості освітлення і береться з таблиці.

Світловий потік розраховується за формулою:

лк, (2.30)

де - мінімальна норма освітлення приміщення, лм; береться з таблиці і дорівнює 750

- коефіцієнт нерівномірності освітлення, приймається 1,5;

- підсумковий коефіцієнт віддзеркалювання 0,1;

- коефіцієнт використання світового потоку світильника, що визначається в залежності від індексу приміщення, береться з таблиці і дорівнює 40

Індекс приміщення визначається за формулою:

(2.31)

де - ширина приміщення 8,16 метрів;

- довжина приміщення 10 метрів;

- висота підвісу світильників над робочою поверхнею 4 метри.

Необхідна кількість світильників визначається за формулою:

світильника,(2.32)

де - кількість ламп у світильнику, штук;

- світовий потік однієї лампи береться з таблиці , лк.

Світильники при загальному освітленні розподіляються рівномірно по приміщенню.

Коефіцієнт розподілу світильників визначається за формулою:

, (2.33)

де - відстань між світильниками, метри.

Треба мати на увазі, що коефіцієнт розподілу світильників не може відрізнятися від таблиці більше ніж на 20%.

Остаточний варіант розподілу світильників схематично заноситься в пояснювальну записку.

2.3.4 Розрахунок вентиляції підрозділу

Розрахунок загально обмінної вентиляції виконується в залежності від об'єму приміщення і кратності обміну повітря.

Цей розрахунок дає можливість вибрати вентиляторну установку для улаштування загально обмінної механічної вентиляції приміщення.

Продуктивність вентиляторної установки розраховується за формулою:



мі/год. (2.34)

де - об'єм приміщення (відділення, зони), метри кубічні;

- кратність обміну повітря, год^-1 береться з таблиці і дорівнює 4.

Визначивши продуктивність вентилятора, визначають тип вентиляторної установки із таблиці.

Тип вентилятора Ц 4-70 № 4-2.

Об'єм приміщення визначається за формулою:

мі, (2.35)

2.3.5 Охорона навколишнього середовища

Деградація природних систем життєзабезпечення стає дедалі ймовірнішою. Екологічна криза в Україні продовжує розростатися й поглиблюватись, охоплюючи дедалі більші території. Це спричинюють:

1 майже цілковита відсутність асигнувань на серйозні природоохоронні заходи в усіх сферах виробництва;

2 відсутність контролю й фактична безкарність діяльності, що завдає шкоди природі;

3 зростання кількості й сили техногенних аварій через застарілість обладнання й технологій на виробництвах, а також дуже низька ефективність очисних споруд або їх цілковита відсутність;

4 відсутність ефективної системи державного контролю за станом довкілля й управління всією природоохранною діяльністю;

5 украй низький рівень екологічної освіти населення.

Черезце визначеністьусоціально-політичномужитті та економіці України найближчим часом не прийдеться чекати позитивних змін в екологічному стані держави. Навпаки, навіть якщо в короткий строк удасться стабілізувати обсяги забруднень довкілля, збільшити кількість і поліпшити якість роботи очисних споруд, пристроїв та обладнання, частково перейти на нові, не такі шкідливі для природи й здоров'я людей технології виробництва, економніше витрачати природні ресурси, все одно протягом певного періоду стан екосистем і біосфери погіршуватиметься.

Основний законодавчий акт у галузі охорони природи в нашій державі сьогодні - Закон України про навколишнє природне середовище , затверджений Верховною Радою 1 липня 1991р.Закон складається з 14 розділів у яких викладено загальні положення , екологічні права та обов'язки підприємств та громадян.

Промисловість використовує близько 20 % води, споживчої людством. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку роботу вона виконує та від системи водопостачання.

Взагалі у світі спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання природних ресурсів.

Основні техногенні забруднювачі природного середовища..... це різні гази,

газоподібні речовини, аерозолі, пил, яки викидаються в атмосферу транспортом.

Шум одна з форм фізичного забруднення природного середовища. Адаптація до нього практично не можлива. Шумове забруднення підлягає обов'язковому жорстокому контролю.

Останнім часом проблеми шуму надають великої ваги. Є багато способів боротьби з ним: використання шумопоглинальних екранів, фільтрів, матеріалів, зміна технології виробництва, запровадження безшумних механізмів і деталей, зміна режиму, динаміки та особливостей транспортних потоків у містах.

Наш час характеризується небаченими масштабами транспортних перевезень -- як вантажних, так і пасажирських. Значна їх частина є безпосередньою складовою процесу виробництва -- промислового й сільськогосподарського. Надзвичайна мобільність властива й людям: зростають швидкості й вантажопідйомність автомобілів. Відповідно збільшуються й масштаби шкоди, якої вони завдають природі тонн вуглекислого газу, оксидів азоту та інших шкідливих сполук. Викиди забруднювальних речовин автомобільним транспортом складає приблизно 5,5 млн, тон за рік це 39 % від усього обсягу викидів в Україні.

Якщо не вжити термінових заходів до зменшення забруднень довкілля, то за розрахунками спеціалістів через 50 років, зважаючи на зростання виробництва, вміст оксиду заліза в ґрунтах і водах планети подвоїться, сполук цинку і свинцю збільшиться в десять разів, ртуті, кадмію, стронцію - в сто разів.

Размещено на Allbest.ru