Характеристика основних експонатів національного музею авіації України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Історія.

Державний музей авіації України (Жуляни) є наймолодшим і, разом з тим, найбільшим історико-технічним музеєм країни. Він був створений у 2003 році, увінчавши своїм відкриттям найбільшу дату - 100-річчя світової авіації. Музей розмістився на території колишньої навчально-авіаційної бази (УАТБ) КИИГА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром його колекції. Втім, розпочавшись всього з 30 бортів, сьогодні Жуляни володіють експозицією вже в майже 70 літаків і вертольотів. Ще один напрям - зразки авіаційного озброєння і БПЛА, а також експозиція авіадвигунів. В натурних фондах музею представлені розробки практично всіх провідних авіаційних КБ радянського періоду - Туполєв, Яковлев, Ільюшин, Антонов, Сухий, Мікоян-Гуревич, Камов, Міль, Бериев, а також репліки початку ХХ століття. У свою чергу, колекції сформовані як за принципом призначення ЛА, так і за належністю до окремих КБ. Виняток становить КБ. А.Н.Туполева - тут виділена окрема «Бекфайр-колекція», куди увійшли бомбардувальники-ракетоносці сімейства Ту-22М.

Представлені в наших фондах колекції літаків КБ Мікояна і Гуревича, а також вертольотів КБ М.Л. Міля є одними з найбільш повних у світі. Тут експонуються також рідкісні нині МіГ-15УТИ і Мі-1М. А за кількістю досвідчених і одиничних бортів музей є другим за величиною колекції в СНД - більше тільки в російському Моніно. У Жулянах можна побачити перший дослідний Іл-86, другий дослідний / перший серійний Іл-18, перший серійний Ту-104, передсерійний Ту-134, а також Ту-22М0 з дослідної серії та інші. Кожна з цих машин одночасно є також найстарішим зразком свого типу, що дійшли до наших днів. Джерелами постійного поповнення експонатного ряду музею стали аеродроми, на яких збереглися списані борти - історичні свідчення розвитку вітчизняної авіації. Ці машини були приведені в експозиційний стан зусиллями підприємств українського авіапрому, після чого зайняли своє місце на майданчику в Жулянах. На багатьох представлених у музеї літаках основні системи досі зберегли працездатність. Зокрема, на таких машинах справно функціонує вся електроніка, а ще відносно недавно на них проводилися запуски двигунів. Завдяки цьому не вщухає інтерес гостей до відвідин пілотських кабін літака Іл-62 і вертольоти Мі-8, адже посидіти за штурвалом може будь-хто. Особливий колорит відвідуванню музею надає близьке сусідство діючого аеропорту «Київ» (Жуляни), злітно-посадкова смуга якого проходить в 100 метрах за прозорим парканом. Звідси зліт і посадка виробляють на глядачів незабутнє враження.

З моменту заснування і до сьогоднішніх днів на території УАТБ КИИГА (НАУ) змінили один іншого багато літаків і вертольотів. Серед них було чимало і унікальних машин, гідних зайняти кращі місця в експозиції будь-якого авіаційного музею світу. За іронією долі всі вони загинули тут же - у Жулянах, - відправлені на металобрухт в суворій відповідності з вимогою Держплану СРСР по здачі кольорових металів. Як тільки, в силу різних причин, літак ставав непридатний для навчання студентів, його очікував ніж. Таким чином загинули рідкісні зразки експериментальних літаків - Ту-110 СРСР-5600, досвідчений Ту-104г (Ту-16Г) СРСР-Л5411, другий льотний прототип Іл-62 СССР-06176 (003), прототип Ту-124 СССР-45000 та інші . На початку ж 1990-х рр.. навчальний аеродром КІІЦА піддався впливу найбільш є дещо, а разом з тим і найбільш руйнівних процесів - впливу часу. Протягом цілого десятиліття літаки втрачали колишній вигляд і приходили в непридатність, а сам аеродром заростав дикою травою. Територія майбутнього музею в цей період поступово перетворювалася на авіаційне кладовище.

Докорінно ситуація змінилася лише до 2003 року, після того як, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, було прийнято рішення про створення на базі УАТБ Державного музею авіації. Дивно, але всього за три місяці до відкриття нового музею до його майбутніх експонатів ще не торкалася рука реставраторів. У надзвичайно стислі терміни, організувавши широку кооперацію з десятками авіаційних підприємств по всій країні, вдалося підготувати музей до відкриття, яке відбулося 30 вересня 2003. На урочистій церемонії були присутні тодішній Президент України Л.Кучма, представники вітчизняних і зарубіжних авіаційних кіл, а також гості та представники численних ЗМІ. Незабаром після відкриття прозвучали і перші експертні оцінки - за якістю натурної експозиції український авіамузей гідний зайняти місце в десятці кращих європейських музеїв. Розвиток експозиції Державного музею авіації України постійно триває. Дбайливо зберігається існуюча техніка, відшукуються нові експонати, доставляються в музей, де дбайливо реставруються і займають своє гідне місце в колекціях. Одночасно з цим формується і упорядковується архівний фонд, налагоджується співпраця з авіаційними організаціями по всьому світу.

Найцікавіші.

Рис. 1. Експериментальний літак із колекції КБ Антонова «Изделие 141»

· Екіпаж: 1 чол.

· Двигун: LOM M337, 1 х 140 к.с.

· Злітна вага, кг: 800.

· Швидкість (макс.), км / ч.: 225.

· Швидкість (мін.), км / ч.: 57.

· Практична стеля, м: 4200.

· Дальність польоту, км: 530.

· Розбіг / пробіг: 70/80 м.

· Створено в ОКБ ім. О.К. Антонова.

· Ведучий конструктор: Н.А. Орлов.

Рис. 2. Магістральний пасажирський літак Іл-86 із колекції КБ Ільюшина

Іл-62 належить до другого покоління радянських далекомагістральних лайнерів. Він був створений на початку 60-х років, і досить значно відрізнявся від інших літаків Ільюшина: мав стреловидное крило, Т-подібне оперення і чотири двигуни в хвостовій частині, які мали реверс тяги для зменшення пробігу під час посадки. Він володів такими ж економічністю і дальністю, як Іл-18, брав на борт удвічі більше пасажирів, був більш швидкісним і комфортабельним, але мав проблеми з надійністю. Лайнери Іл-62 експлуатувалися на найбільш протяжних маршрутах: у США, Канаду, на Кубу і т.п. Ці літаки до цих пір зрідка літають з Борисполя і входять до складу урядового авіазагону.

· Перший політ: 3 січня 1963.

· Екіпаж: 5 чол.

· Двигуни: НК-8, 4 х 9500 кгс.

· Довжина: 53.12 м.

· Розмах крила: 43.2 м.

· Площа крила: 279.55 м2.

· Злітна вага (максимальний): 161600 кг.

· Кількість пасажирів: до 186.

· Крейсерська швидкість: 830 км / год.

· Практична стеля: 12 000 м.

· Дальність польоту: 8650 км.

· Розбіг / пробіг: 2250/900 м.

· Серійне виробництво: 1967-95 рр.. Всього збудовано: 85 Іл-62 і 191 Іл-62M.

Рис. 3. Протичовновий вертоліт Ка-25ПЛ (виріб "ДБ") із колекції КБ Камова

музейний авіаційний історичний вертоліт

Перший радянський палубний вертоліт Ка-25 був створений ще на початку 60-х років. Він випускався в трьох варіантах - протичовновому, пошуково-рятувальному і радіолокаційному (для цілевказівки ракетних крейсерів). Шість Ка-25 були переобладнані в "повітряні тральщики". Ці машини відзначилися в 1974 році в ході розмінування Суецького каналу. У музеї знаходиться найбільш поширений варіант вертольота - протичовновий Ка-25ПЛ.

· Перший політ: 21 травня 1961.

· Екіпаж: 2 чол.

· Двигуни: ГТД-3М, 2 х 1000 е.к.с.

· Довжина фюзеляжу - 9.64 м.

· Діаметр гвинтів: 15.74 м.

· Злітна вага, кг: нормальний - 6970, максимальний - 7200.

· Швидкість польоту, км / год: максимальна - 220, крейсерська - 170.

· Динамічний стеля: 4500 м.

· Дальність польоту, км: нормальна - 380, максимальна (з ППБ) - 520.

· Озброєння: 450-мм ПР торпеди, ГА буйки, глибинні і маркерні бомби загальною вагою до 650 кг.

· Серійне виробництво: 1965-1972 рр.. Усього випущено 460 вертольотів моделей Ка-25ПЛ, Ка-25Ц і Ка-25ПС.

Якесь магічне враження справляла атмосфера в музеї, таке відчуття, неначе ти потрапив у машину часу, побував у роки Другої світової та політав над містами Європи. Шкода, що політати на цих літаках ми не можемо, чи хоча б, на симуляторах.

Дуже вразила варіація форм та розмірів, від експериментального 141 до пасажирського Ил-62.

Цікаво було побувати у кабінах літаків та посидіти за кермом, атмосфера створювала відчуття справжнього польоту, а персонал захоплював розповідями про літаки.

Размещено на Allbest.ru