Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра “Транспортні технології”

Методичні вказівки

до курсового проектування з дисципліни

“Вантажні перевезення “

7.07010102 «Організація перевезень

і управління на транспорті»

2013

Методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни “Вантажні перевезення“ для студентів спеціальності 7.07010102 «Організація перевезень і управління на транспорті” /Укл. Г.Ф. Бабушкін, Г.О.Лебідь. Запоріжжя: ЗНТУ, 2013 - 46 с. маршрут автомобіль перевезення графік

Наведені: методика розрахунків збірно-розвізних маршрутів методом найкоротшої зв'язуючої мережі, метод набору роботи автомобілям на міжзаводських перевезеннях за допомогою ЕОМ, форма та методика розробки зведеного графіка і розкладів роботи автомобілів на зміну. Допоможуть студентам виконувати курсовий проект або розділ дипломного проекту з організації перевезень на автомобільному транспорті.

Укладач - проф., д.т.н. Бабушкін Г.Ф., Лебідь Г.О.

Рецензент - доц., к.т.н. Турпак С.М.

Відповідальний за випуск - ст. викл. Лебідь Г.О.

Затверджено на засіданні

кафедри “Транспортні технології”,

протокол №від2013 року

1. Мета проектування

Головним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту.

В якості теми проекту для студентів спеціальностей 7.07010102 «Організація перевезень і управління на транспорті» рекомендується розробка оптимальних маршрутів і графіків роботи автомобільного транспорту.

Мета курсового проектування за даною темою - поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, прищеплювати їм навички самостійного вирішення інженерних питань в галузі організації роботи автомобільного транспорту.

2. Вихідні дані

Курсовий проект студенти виконують на основі реальних або наступних вихідних даних:

1) діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (див. рис. 2.1), на якій вантажопотоки пронумеровані порядковими номерами (№№1, …, 13);

2) діаграми міжзаводських вантажопотоків №№ 14, …, 27 (див. рис. 2.2), на якій в круглих дужках наведені коди вантажних фронтів (майданчиків);

3) величин вантажопотоків (табл. 2.1 і 2.2). В табл. 2.1 вказані дрібнопартійні вантажопотоки (таропотоки) сировини і матеріалів, що розвозяться зі складського терміналу в промислові підприємства (№№1,…, 8), а також готової продукції (№№9, …, 13), що збирається на промислових підприємствах і що завозиться на складський термінал автомобілем великої вантажопідйомності. У цій таблиці надані місткість автомобіля в штуках вантажних місць і норматив часу на вантажні операції з одним вантажним місцем.

В таблиці 2.2 надані міжзаводські вантажопотоки (№№ 14, …, 27), які виражені в їздках (машинопотоки). В цій таблиці вказані також норматив часу на вантажні операції з одним автомобілем малої вантажопідйомності;

4) норматив часу на рух транспортних машин між вантажними пунктами (підприємствами)(табл. 2.3).

Для дипломного проектування обов'язково збираються реальні вихідні дані на базі переддипломної практики.

Размещено на http://www.allbest.ru/

- сировина і матеріали у тарі;

- - готова продукція у тарі.

Рисунок 2.1 - Діаграма дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)



Размещено на http://www.allbest.ru/

- міжзаводські вантажопотоки (машинопотоки)

Рисунок 2.2 - Діаграма міжзаводських вантажопотоків

Таблиця 2.1 - Величина розвізних і збірних таропотоків (вантажних місць) в зміну

Варіант	№№ таропотоків	Місткість автомобіля	Норматив часу на завантаження (розвантаження) одного місця
	Розвіз із терміналу	Збір на термінал
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1	4	6	2	4	5	6	4	8	5	6	-	7	8	35	0,5
2	5	4	6	2	4	-	6	4	8	5	6	-	7	34	0,6
3	4	5	4	6	2	4	-	6	4	8	5	6	-	33	0,7
4	-	4	5	4	6	2	4	-	6	4	8	5	6	32	0,8
5	3	-	4	5	4	6	2	4	-	6	4	8	5	31	0,9
6	2	8	-	4	5	4	6	2	4	-	6	4	8	30	1,0
7	-	2	8	-	4	5	4	6	2	4	-	6	4	29	1,1
8	9	-	2	8	-	4	5	4	6	2	4	-	6	28	1,2
9	8	6	-	2	8	-	4	5	4	6	2	4	-	27	1,3
10	7	8	6	-	2	8	-	4	5	4	6	2	4	26	1,4
11	6	7	8	6	-	2	8	-	4	5	4	6	2	25	1,5
12	-	6	7	8	6	-	2	8	-	4	5	4	6	24	1,6
13	5	-	6	7	8	6	-	2	8	-	4	5	4	23	1,7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
14	6	5	-	6	7	8	6	-	2	8	-	4	5	32	1,8
15	7	6	5	-	6	7	8	6	-	2	8	-	4	21	1,9
16	3	7	6	5	-	6	7	8	6	-	2	8	-	26	2,0
17	4	3	7	6	5	-	6	7	8	6	-	2	8	29	1,9
18	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	-	2	22	1,8
19	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	-	23	1,7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
20	6	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	24	1,6
21	5	6	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	25	1,5
22	-	5	6	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	26	1,4
23	6	-	5	6	7	-	4	3	7	6	5	-	6	27	1,3
24	7	6	-	5	6	7	-	4	3	7	6	5	-	28	1,2
25	8	7	6	-	5	6	7	-	4	3	7	6	5	29	1,1
26	9	8	7	6	-	5	6	7	-	4	3	7	6	30	1,0
27	-	9	8	7	6	-	5	6	7	-	4	3	7	31	0,9
28	7	-	9	8	7	6	-	5	6	7	-	4	3	32	0,8
29	5	7	-	9	8	7	6	-	5	6	7	-	4	33	0,7
30	5	7	4	-	7	5	6	8	-	8	4	6	2	32	0,5
31	-	5	7	4	-	7	5	6	8	-	8	4	6	31	0,6
32	6	-	5	7	4	-	7	5	6	8	-	8	4	30	0,7
33	5	6	-	5	7	4	-	7	5	6	8	-	8	29	0,8
34	8	5	6	-	5	7	4	-	7	5	6	8	-	28	0,9
35	4	8	5	6	-	5	7	4	-	7	5	6	8	27	1,0
36	6	4	8	5	6	-	5	7	4	-	7	5	6	26	1,1
37	-	6	4	8	5	6	-	5	7	4	-	7	5	25	1,2
38	4	-	6	4	8	5	6	-	5	7	4	-	7	24	1,3
39	2	4	-	6	4	8	5	6	-	5	7	4	-	23	1,4
40	6	2	4	-	6	4	8	5	6	-	5	7	4	22	1,5
41	5	6	2	4	-	6	4	8	5	6	-	5	7	21	1,6
42	4	5	6	2	4	-	6	4	8	5	6	-	5	20	1,7
43	-	4	5	6	2	4	-	6	4	8	5	6	-	21	1,8
44	8	-	4	5	6	2	4	-	6	4	8	5	6	22	1,9
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
45	2	8	-	4	5	6	2	4	-	6	4	8	5	23	2,0
46	-	2	8	-	4	5	6	2	4	-	6	4	8	24	1,8
47	6	-	2	8	-	4	5	6	2	4	-	6	4	25	1,6
48	3	6	-	2	8	-	4	5	6	2	4	-	6	26	1,4
49	7	3	6	-	2	8	-	4	5	6	2	4	-	27	1,2
50	6	7	3	6	-	2	8	-	4	5	6	2	4	28	1,0
51	-	6	7	3	6	-	2	8	-	4	5	6	2	29	0,8
52	5	-	6	7	3	6	-	2	8	-	4	5	6	30	0,7
53	6	5	-	6	7	3	6	-	2	8	-	4	5	31	0,6
54	7	6	5	-	6	7	3	6	-	2	8	-	4	32	0,5
55	3	7	6	56	-	6	7	3	6	-	2	8	-	31	0,8
56	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	-	2	8	30	1,0
57	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	-	2	29	1,2
58	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	-	28	1,4
59	6	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	6	27	1,6
60	5	6	7	-	4	3	7	6	5	-	6	7	3	26	1,8

Таблиця 2.2 - Величина міжзаводських машинопотоків (їздок) протягом першої половини зміни, другої половини зміни, нерегламентованих за часом

варіант	№№ вантажопотоків	Норматив часу на завантаження і розвантаження автомобіля
	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1	2.1.0	0.1.3.	0.0.2	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	0.0.2	0.0.2	0.0.0	0.1.4	2.1.1	6
2	3.0.1	2.1.0	0.1.3	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.2.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	0.2.0	0.0.2	0.0.0	1.1.4	9
3	0.1.2	3.0.1	2.1.0	0.1.3	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	0.0.0	0.0.2	0.0.0	12
4	2.3.0	2.0.1	1.0.3	1.1.4	0.0.2	2.1.0	0.1.2	0.0.3	0.0.1	1.0.3	2.1.3	1.0.3	0.0.0	4.3.2	9
5	0.0.0	0.1.2	3.0.1	2.1.0	0.1.3	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	0.0.0	0.0.2	12
6	4.3.2	0.0.0	0.1.2	3.0.1	2.1.0	0.1.3	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	0.0.0	6
7	9.1.3	4.3.2	0.0.0	0.1.2	3.0.1	2.1.0	0.1.3	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	9
8	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.0	0.1.2	3.0.1	2.1.0	0.1.3	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	9
9	3.0.4	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.0	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	6
10	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	1.0.3	2.0.3	0.0.0	0.0.3	2.0.1	9
11	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	1.0.3	2.0.3	0.0.0	0.0.3	12
12	2.1.0	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	1.0.3	2.0.3	0.0.0	12
13	2.0.1	2.0.1	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.	0.0.0	1.0.3	2.0.3	9
14	1.2.0	2.0.1	2.1.0	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	1.0.3	9
15	1.2.1	1.2.0	2.0.1	2.0.1	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	9
16	0.3.2	1.2.1	1.2.0	2.0.1	2.1.0	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	6
17	1.3.2	0.3.2	1.2.1	1.2.0	2.0.1	2.1.0	0.0.0	0.1.2	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	6
18	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.0.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	9
19	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.0.3	2.0.3	1.0.3	12
20	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.0.3	2.0.3	9
21	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.0.3	12
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
22	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	15
23	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	12
24	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	12
25	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	15
26	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	0.0.4	9
27	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.2	9
28	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	6
29	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	6
30	00.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	9
31	4.3.2	0.0.1	0.1.2	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	1.0.3	6
32	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	1.0.4	9
33	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	2.0.1	12
34	0.0.1	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	0.0.0	9
35	0.1.2	0.0.1	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.0.0	0.2.1	0.0.0	1.0.3	0.0.3	12
36	2.0.3	0.1.2	0.0.1	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.2.1	0.0.0	1.0.3	1.0.3	15
37	1.0.3	2.0.3	0.1.2	0.0.1	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.2.1	0.0.0	1.0.3	12
38	0.1.2	1.0.3	2.0.3	0.1.2	0.0.1	2.0.3	0.1.3	4.3.2	0.1.2	1.0.4	0.1.2	0.1.2	0.2.1	0.0.0	15
39	0.1.2	1.0.3	0.0.4	0.0.2	0.0.0	1.1.4	2.1.1	1.0.3	1.0.4	2.0.1	0.0.3	1.0.3	0.2.1	0.1.2	12
40	1.0.3	0.1.2	1.0.3	0.0.4	0.0.2	0.0.0	1.1.4	2.1.1	1.0.3	1.0.4	2.0.1	0.0.3	1.0.3	0.2.1	9
41	2.0.3	1.0.3	0.1.2	1.0.3	0.0.4	0.0.2	0.0.0	1.1.4	2.1.1	1.0.3	1.0.4	0.0.3	1.0.3	0.2.1	12
42	0.0.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	1.0.3	0.0.4	0.0.2	0.1.0	1.1.4	2.1.1	1.0.3	1.0.4	0.0.3	1.0.3	9
43	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.4	0.0.2	0.1.0	1.1.4	1.1.3	2.1.1	1.0.3	1.0.4	0.0.3	9
44	2.1.3	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.0.2	0.1.0	1.1.4	1.1.3	2.1.1	1.0.3	1.0.4	12
45	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.0.2	0.1.0	1.1.4	1.1.3	2.1.1	1.0.3	6
46	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.0.2	0.1.0	1.1.4	1.1.3	2.1.1	9
47	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.0.2	1.0.1	1.1.4	1.1.3	6
48	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.0	0.0.2	1.0.1	1.1.4	9
49	0.0.0	0.0.2	0.0.4	1.0.3	1.0.4	2.1.3	2.0.1	0.1.3	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.2	1.0.1	1.0.2	6
50	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	0.0.0	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.0	1.0.1	12
51	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	0.0.0	2.0.3	1.0.3	0.1.2	0.0.1	6
52	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	0.0.0	2.0.3	1.0.3	0.1.2	9
53	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	0.0.0	2.0.3	1.0.3	12
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
54	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	0.0.0	2.0.3	9
55	0.0.3	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	0.0.0	6
56	1.0.3	0.0.3	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	2.0.1	9
57	2.0.1	1.0.3	0.0.3	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	2.1.3	6
58	1.0.3	2.0.1	1.0.3	0.0.3	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	1.0.2	9
59	0.2.1	1.0.3	2.0.1	1.0.3	0.0.3	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	1.0.3	6
60	0.1.2	0.2.1	1.0.3	2.0.1	1.0.3	0.0.3	2.0.1	1.0.4	1.0.3	2.1.1	1.1.4	0.0.0	0.0.3	0.0.4	9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.3 - Нормативи часу на рух автомобілів між підприємствами, хв.

Одержувачі	Відправники
	Термінал	П.1	П.2	П.3	П.4	П.5	П.6	П.7	П.8	АТП
Термінал	0	18	12	12	18	30	24	24	30	6
П.1	18	0	12	18	30	12	18	24	36	12
П.2	12	12	0	6	18	18	12	18	24	12
П.3	12	18	6	0	12	24	18	12	18	12
П.4	18	30	18	12	0	36	30	18	12	12
П.5	30	12	18	24	36	0	6	18	24	18
П.6	24	18	12	18	30	6	0	12	18	18
П.7	24	24	18	12	18	18	12	0	6	15
П.8	30	36	24	18	12	24	18	6	0	21
АТП	6	12	12	12	12	18	18	15	21	0

3. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Приблизна структура курсових проектів з дисципліни «Вантажні перевезення» для студентів спеціальності 7.07010102

Таблиця 3.1 - Приблизна структура пояснювальної записки і графічної частини курсового проекту

Найменування розділів в пояснювальній записці	Приблизний обсяг
	поясн. зап., стор.	графічного та інш. матеріалу, арк.
1	2	3
Титульний лист	1
Завдання на курсовий проект	2
Реферат	1
Зміст	1
Вступ	1
1. Організація перевезень дрібно партійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності
1.1 Складання діаграми дрібно партійних вантажопотоків (таропотоків)	2-3	1 рисунок (А4)-діаграма
1.2 Складання схеми транспортної мережі	1	1 рисунок (А5)- схема трансп. мережі
1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв'язуючої мережі
1.3.1 Пошук найкоротшої зв'язуючої мережі	2	1 рисунок (А5)- схема найкор. зв'язуючої мережі
1.3.2 Набір вантажних пунктів у маршрути	1-2
1.3.3 Визначення черговості об'їзду вантажних пунктів	4-5
1.3.4 Перевірка можливості одночасного розвозу та збору вантажних місць на маршрутах	2-3	1 рисунок (А5) - схема маршрутів
1	2	3
1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах	1-2	таблиця
2. Організація роботи автомобілів малої вантажопідйомності на міжзаводських перевезеннях з урахуванням часу виконання їздок
2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків	2-3	1 рисунок (А4) - діаграма
2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень	2-3	матриця (А4)
2.3 Набір роботи автомобілям малої вантажопідйомності на міжзаводських перевезеннях на зміну (розробка змінних розкладів) за допомогою ЕОМ	2-3	Розклади роботи транспортних машин та вантажних майданчиків
3. Розробка зведеного графіку роботи автомобілів	1	1 аркуш (А1 або А2)
4. Визначення показників роботи транспорту за графіком	3
Висновки	1
Перелік посилань	1

4. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ

4.1 Організація перевезень дрібнопартійних вантажів автомобілями великої вантажопідйомності

У курсовому проекті треба виконати наступні розділи з організації перевезень дрібнопартійних вантажів: складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків); складання схеми транспортної мережі; розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої зв'язуючої мережі; визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах; розробка графіку роботи автомобілів.

4.1.1 Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків)

Діаграма дрібнопартійних таропотоків сировини, матеріалів і готової продукції складається на основі зведеної діаграми вантажопотоків (рис. 2.1) і табл. 2.1.

Діаграма складається по заданому варіанту.

Правила складання діаграми:

§ умовно позначити вид вантажу;

§ номера вантажопотоків, які показані на рисунку 2.1, замінити величинами вантажопотоків з таблиці 2.1 по заданому варіанту;

§ витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;

§ розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;

§ вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;

§ вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.

4.1.2 Складання схеми транспортної мережі

Схема транспортної мережі складається на основі діаграми дрібнопартійних таропотоків і норм часу на рух транспортних машин (табл. 2.3).

В нашому випадку транспортна мережа буде мати наступний вигляд (рис. 4.1):

Рисунок 4.1 - Схема транспортної мережі

4.1.3 Розрахунок збірно-розвізних маршрутів

Розрахунок збірно-розвізних маршрутів рекомендується проводити методом найкоротшої зв'язуючої мережі (методика розрахунку наведена в додатку А) в наступній послідовності:

1) знайти найкоротшу зв'язуючу мережу;

2) розробити набір вантажних пунктів в маршрути;

3) визначити послідовність об'їзду пунктів маршруту;

4) перевірити можливість одночасного розвозу і збору вантажних місць на маршрутах.

Розрахунок збірно-розвізних маршрутів в дипломному проекті рекомендується виконати методом Кларка-Райта за допомогою ЕОМ I.

4.1.4 Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

Тривалість вантажних операцій можна визначити добутком кількості вантажних місць розвантажених і завантажених на даному вантажному пунктів на норму часу з одним вантажним місцем (див.табл.2.1). Результати визначення рекомендовано звезти у таблицю (див. табл. 4.1).

Таблиця 4.1 - Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

№ маршруту	Вантажні пункти	Норма часу з одним вантажним місцем, хв	Прибуває вантажних місць	Норма часу на вивантаження, хв.	Відправляється вантажних місць	Норма часу на завантаження	Загальна тривалість вантажних операцій

Норма тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах необхідна для розробки графіку роботи автомобілів.

Графік роботи автомобілів великої вантажопідйомності на перевезеннях дрібнопартійних вантажів та роботи автомобілів малої вантажопідйомності розробляється загальним (зведеним). Методика розробки зведеного графіку роботи автомобілів надана у пункті 4.2.4.

4.2 Організація роботи автомобілів малої вантажопідйомності на міжзаводських перевезеннях з урахуванням необхідного часу виконання їздок

У курсовому проекті треба виконати наступні розділи з організації роботи автомобілів на міжзаводських перевезеннях: складання діаграми міжзаводських машинопотоків; складання вихідного плану міжзаводських перевезень; набір роботи автомобілям на зміну за допомогою ЕОМ.

4.2.1 Складання діаграми міжзаводських машинопотоків

На діаграмі міжзаводських машинопотоків (кількості їздок) між вантажними пунктами, треба показати кількість машиноїздок які необхідно виконати в першій половині зміни, в другій половині зміни та нерегламентовані за часом зміни.

Діаграма складається на основі рис. 2.2 і табл. 2.2 згідно заданого варіанту. Правила складання діаграми міжзаводських машинопотоків аналогічні правилам складання діаграми дрібно партійних вантажопотоків (див. п. 4.1.1).

4.2.2 Складання вихідного плану міжзаводських перевезень

З метою використання в подальших розрахунках ЕОМ необхідно закодувати відправників і одержувачів шестизначними числами. Перші 3 цифри повинні відповідати номеру підприємства (вантажному пункту), четверта і п'ята - номеру вантажного майданчика (по кількості заводських вантажопотоків по даному підприємству, що прибувають і відправляються ), шоста - вантажна операція (1- розвантаження, 2 - навантаження). Коли номера вантажних пунктів однозначні, тобто, коди можуть бути чотиризначними числами.

Вихідний план (матриця) міжзаводських перевезень складається на основі діаграми міжзаводських вантажопотоків (їздок), вказаних в табл. 2.2 і норм часу на рух (табл. 2.3) по правилам, викладеним у додатку Б. Наприклад, для варіанта №13 вихідний план перевезень має вигляд, показаний в табл. 4.1.

Коли враховувати час виконання їздок непотрібно, тобто усі їздки у вихідному плані перевезень треба показати як нерегламентовані за часом зміни.

Таблиця 4.1 - Вихідний план перевезень

Отримувачі	Відправники	Сума
	1022	2032	2042	3032	3042	3052	5022	6022	6032	7042	7052	8032
1011	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	2 9 0 12 1 9 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 36	3
2011	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 18	0 9 1 12 2 9 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 24	3
2021	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	4 9 3 6 2 9 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 24	9
3011	0 0 0 0 0 0 18	2 9 0 6 3 9 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	5
3021	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 9 1 12 2 9 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	3
4011	0 0 0 0 0 0 30	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	1 9 0 12 3 9 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 36	0 0 0 0 0 0 30	0 0 0 0 0 0 30	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	4
Отримувачі	Відправники	Сума
	1022	2032	2042	3032	3042	3052	5022	6022	6032	7042	7052	8032
5011	2 9 0 12 1 9 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 24	3
7011	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 9 0 12 1 9 12	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 6	1
7021	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 9 1 18 3 9 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 6	4
7031	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 12	0 0 0 0 0 0 0	0 0 0 0 0 0 0	2 9 0 6 3 9 6	5
8011	0 0 0 0 0 0 36	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 6	1 9 0 6 3 9 6	0 0 0 0 0 0 0	4
8021	0 0 0 0 0 0 36	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 9 0 18 1 9 18	0 0 0 0 0 0 24	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 18	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 6	0 0 0 0 0 0 0	1
Сума	3	5	4	9	4	1	3	3	1	3	4	5	45

4.2.3 Набір роботи автомобілям малої вантажопідйомності на міжзаводських перевезеннях на зміну ( розробка змінних розкладів за допомогою ЕОМ)

Метод набору наведено в додатку Б. Розрахунки на ЕОМ проводяться у наступній послідовності:

- підготувати вихідні дані (викласти у пояснювальній записці);

- вихідні дані ввести в ЕОМ;

- видати на друк розклади роботи на зміну (змінні маршрути) для кожного автомобіля, та вантажного майданчика.

4.2.4 Розробка зведеного графіку руху автомобілів

При складанні форми (сітки) графіку для курсового проекту приймати час роботи транспорту з 7.00 до 16.00 год. Всі норми часу і ціна поділки на сітці графіка повинні бути кратними 3 хв. Час руху між АТП і підприємствами взяти із таблиці 2.3. Час перерви на обід з 11.00 до 11.45 год.

В дипломному проекті беруться реальні дані на базі переддипломної практики.

Зведений графік розробляється на основі:

1) розрахований збірно-розвізних маршрутів (п 4.1.3);

2) норми часу вантажних операцій на вантажних пунктах цих маршрутів (табл. 4.1);

3) норми часу руху (табл. 2.3);

4) розкладів роботи автомобілів малої вантажопідйомності отриманих за допомогою ЕОМ (п. 4.2.3).

Спочатку на графік наноситься робота автомобілів за змінними маршрутами, потім автомобілів, які працюють на збірно-розвізних маршрутах.

Приклад фрагмента зведеного графіка показаний на рис.4.1.

4.3 Визначення техніко-експлуатаційних показників роботи транспорту

На основі графіка визначаються наступні показники:

1. Необхідне число робочого парку автомобілів на маршрутах N, в т.ч. автомобілів великої вантажопідйомності N_вв і автомобілів малої вантажопідйомності N_мв:

N = N_вв + N_мв. (4.1)

2. Добовий пробіг кожного автомобіля в т.ч. завантаженого і порожнього:

t_д = t_в + t_п. (4.2)

3. Коефіцієнт використання часу пробігу кожного автомобіля:

. (4.3)

4. Обсяг перевезень кожним автомобілем за зміну, Q_o.

Для автомобілів на міжзаводських перевезеннях по змінним маршрутам:

, (4.4)

де E - кількість їздок за зміну ( по графіку);

q - вантажопідйомність автомобілів малої вантажопідйомності (у курсовому проекті прийняти 2 т);

- коефіцієнт використання вантажопідйомності (у курсовому проекті прийняти 0,8).

Для автомобілів на збірно-розвізних маршрутах об'єм перевезень за зміну підсумовується по усім маршрутам. Об'єм перевезень за оборот на одному маршруті, т:

, (4.5)

де m_вi і m_зi - відповідно кількість вантажних місць, що вивозяться і завозяться по і-му пункту маршруту за оборот, шт.;

q_вi і q_зi - відповідно маса одного вантажного місця, що вивозяться і завозяться по і-му пункту маршруту (приймати 0,25)

5. Годинна продуктивність автомобілів:

W = Q_o / T_н, (4.6)

де Т_н - час знаходження автомобіля в наряді (по графіку).

Т_н = Т_м + t_н, (4.7)

де Т_м - час знаходження автомобіля на маршруті, год.;

t_н - час нульових пробігів, год.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 4.1 - Зведений графік руху автомобілів

Перелік посилань

1. Вайчукович В.Ф. и др./В.Ф. Вайчукович и др. Грузовые автомобильные перевозки. - Минск: Высшая школа,1989. - 272 с.

2. Воркут А. И./ И.А. Воркут Грузовые автомобильные перевозки. - Киев. Вища школа, 1986. - 447 с.

3. Геронимус В.Л. /Л.В.Геронимус Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте. - М.:Транспорт, 1982. - 192с.

4. Бабушкін Г. Ф. / Г.Ф. Бабушкін Технологія та організація транспортно-складських робіт на промисловому транспорті. Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1993. - 192 с.

Додаток А

Методика розрахунку збірних, розвізних і збірно-розвізних маршрутів методом найкоротшої зв'язуючої мережі

При перевезенні вантажів дрібними партіями транспортні машини (або поїзди), прийнявши вантаж у одного відправника, повинні розвезти його кільком одержувачам, рухаючись послідовно від одного до іншого і залишаючи певну кількість вантажу у кожного одержувача. В інших випадках транспортні машини об'їжджають кілька вантажних пунктів, збирають в кожному з них певну кількість вантажів і завозять весь цей вантаж конкретному одержувачу. Іноді одночасно виконується розвезення і збирання вантажів. Задача полягає у визначенні таких маршрутів об'їзду заданих вантажних пунктів, які забезпечують мінімум пробігу рухомого складу за цими маршрутами.

Приклад. Зі складу А (рис. А.1) доставляють вантажі в дев'ять цехів (Б-К), з яких в свою чергу необхідно повертати в цій самій тарі продукцію або порожню тару на склад. Кількість вантажних місць (ящикових піддонів), що доставляються зі складу А кожному одержувачу і вивозяться від них, надані в табл. А.1.

Рисунок А. 1 - Схема розміщення вантажних пунктів і час руху між ними (транспортна мережа)

Таблиця А.1 - Завезення і вивезення по вантажним пунктам підприємства

Вантажний пункт	Ввезення вантажних місць	Вивезення вантажних місць
Б	2	6
В	3	8
Г	8	3
Д	5	4
Е	9	4
Ж	10	4
К	6	5
І	8	10
З	7	10

Місткість однієї транспортної одиниці не більш як 30 вантажних місць. Необхідно організувати перевезення між всіма вантажними пунктами з найменшим пробігом рухомого складу. Задачу розв'язують в декілька етапів.

Етап І. Знаходять найкоротшу зв'язуючу мережу, яка об'єднує всі вантажні пункти, між якими виконуються перевезення вантажів дрібними партіями. Вводять такі поняття: всі вантажні пункти (рис. А.1)- вершини транспортної мережі; лінії, що з'єднують дві сусідні вершини - ланки; незамкнута мережа, що зв'язує дві і більше вершини з мінімальною сумарною довжиною всіх з'єднуючих ланок - найкоротша з'єднуюча мережа, яку визначають так.

На транспортній мережі знаходять найменшу ланку. У даному прикладі - це ланка І-3 = 4 хв. Потім розглядають всі ланки, зв'язані однією зі своїх вершин з вибраною ланкою, тобто ланки К-І = 5; А-І = 15; Е-І = 6; Е-З = 8; Ж-3 = 6; К-3 = 6. З них вибирають ланку з найменшим часом руху. Такою ланкою є К-І = 5. Далі розглядають ланки, зв'язані з вершинами отриманої лінії (К-І-3), і з них вибирають найменшу. При цьому не можна вибирати ланку, що з'єднає дві, раніше включені в мережу вершини. Така ланка в даному прикладі - ланка З-К. Іншими ланками, зв'язаними своїми вершинами з раніше вибраною мережею, є ланки А-К = 15; А-І = 15; Е-І = 6; Е-3 = 8; Ж-3 = 6, при цьому ланки Е-І та Ж-3 мають однакові найменші значення. З них можна вибрати будь-яке. Як найменшу вибираємо ланку Е-І і отримуємо мережу, яка включає в себе пункти К-І-З-Е. Далі знову розглядають всі ланки, зв'язані з вершинами отриманої гілки, і з них вибирають найменшу. Таким чином вибирають всі вершини мережі. Найкоротша зв'язуюча мережа даного прикладу показана на рис. А. 2. На схемі найкоротшої зв'язуючої мережі рекомендується проставляти біля кожного вантажного пункту кількість завезених (чисельник) і вивезених (знаменник) вантажних місць.

Рисунок А. 2 - Схема найкоротшої зв'язуючої мережі

Етап ІІ. Виконують набір вантажних пунктів у маршрути. Виділяють гілку у мережі, в якій найбільша кількість ланок і, починаючи з дальньої ланки, групують пункти в маршрут з урахуванням кількості ввезених та вивезених вантажних місць та місткості одиниці транспортного засобу.

Якщо всі пункти розглянутої гілки не можуть бути включені в один маршрут, найближчі до другої гілки пункти групують разом з її пунктами. Виходячи з умов даного прикладу, пункти зазначені на рис. А.2, можна згрупувати так, як показано в табл. А.2. Пункт Ж не ввійшов у маршрут, оскільки транспортна одиниця не могла б прийняти його вантажні місця, оскільки він розміщений поряд з другою гілкою мережі.

Етап ІІІ. Визначають черговість об'їзду пунктів маршруту. На цьому етапі зв'язують всі пункти маршруту (табл. А.2.) починаючи зі складу А, замкнутою лінією, який відповідає найкоротший час об'їзду цих пунктів. Рекомендується застосовувати метод сум. При розрахунку за цим методом спочатку будують таблицю, яку називають симетричною матрицею (для маршруту №1 вона наведена в табл. А.3). По головній діагоналі в таблиці розміщені пункти, що включаються у маршрут. Числа показують найменший час прямування рухомого складу між цими пунктами. В матриці є підсумковий рядок “Рядок сум”, в якому проставляють суму часу по кожному стовпцю.

Таблиця А.2 - Групування вантажних пунктів у маршрути

Вантажний пункт	Ввезення вантажних місць	Вивезення вантажних місць
Маршрут № 1
К	6	5
І	8	10
З	7	10
Е	9	4
Разом	30	29
Маршрут №2
Ж	10	4
Д	5	4
Г	8	3
В	3	8
Б	2	6
Разом	28	25

Таблиця А.3 - Симетрична матриця для маршруту №1

А	15	18	15	10
15	К	6	5	11
18	6	З	4	8
15	5	4	І	6
10	11	8	6	Е
58	37	36	30	35

Після будови симетричної матриці будують початковий маршрут трьох пунктів, що мають максимальну суму по своїх стовпцях. Якщо існує кілька пунктів з однаковими максимальними сумами, для першого початкового маршруту вибирають будь-який з них. Для даного прикладу (див. табл. А.3) максимальні суми мають стовпці пунктів А,К,З. Приймають як початковий маршрут АКЗА. Потім в нього включають наступний пункт з максимальною сумою. В даному прикладі - пункт Е. Цей пункт слід вставити між такою парою сусідніх пунктів початкового маршруту, де приріст часу t руху рухомого складу буде мінімальним. Значення цього приросту знаходять за формулою:

t _кр = t_ki + t_ip - t_kp min,

де t - час, хв.;

k, p, і - пункт відповідно перший сусідній, другий сусідній та включений.

Для сусідніх пунктів АК:

t _AK = t_AE + t_EK - t_AK.

Існуючі відстані будемо брати з табл. А.3:

t _AK = 10 + 11 - 15 = 6

Для сусідніх пунктів КЗ:

t _KЗ = 11 + 8 - 6 =13

Для сусідніх пунктів ЗА:

t _ЗА =8 + 10 - 18 = 0.

В даному прикладі мінімальним приростом є t _ЗА, тому отримуємо маршрут АКЗЕА. Далі за табл. А.3 знаходять наступний, що не беруть до уваги, пункт з максимальною сумою часу по стовпцю (пункт 1). Подальші розрахунки виконують аналогічно:

t _AK = 15 + 5 - 15 = 5;

t _ЗА = 5 + 4 - 6 = 3;

t _ЗЕ = 4 + 6 - 8 = 2;

t _ЕА = 6 + 15 - 10 = 11.

Найменший час - t _ЗЕ , тому пункт І включають між ЗЕ і отримують маршрут АКЗІЕА. Не включених пунктів більше немає, отже маршрут АКЗІЕА остаточний. Час руху за маршрутом за оборот

t_pо = 15 + 6 + 4 + 6 + 10 = 41 хв.

Можна твердити, що знайдена черговість об'їзду вантажних пунктів маршруту дає мінімальний або досить близький до мінімального час руху.

Далі виконують розрахунки за маршрутом № 2. Будують симетричну матрицю (табл. А.4).

Таблиця А.4 - Симетрична матриця для маршруту № 2

А	14	20	8	14	16
14	Б	5	9	11	17
20	5	В	6	6	13
8	9	6	Г	6	8
14	11	6	6	Д	7
16	17	13	8	7	Ж
72	56	50	37	44	61

В матриці максимальні суми мають стовпці пунктів А, Ж і Б. Беруть за початковий маршрут АЖБА. Наступний маршрут з максимальною сумою по стовпцю - це В. Визначають, між якими пунктами початкового маршруту слід встановити пункт В:

t _AЖ = 20 + 13 - 16 = 17;

t _ЖБ = 13+ 5 - 17 = 1;

t _БA = 5 + 20 - 14 = 11.

Розрахунок показав, що пункт В слід вставити в маршрут між пунктами ЖБ. В результаті отримаємо маршрут АЖВБА. Наступним пунктом з максимальною сумою по стовпцю в табл. А.4 буде пункт Д. Визначають, між якими пунктами його вставити:

t _AЖ = 14 + 7 - 16 = 5;

t _ЖВ = 7 + 6 - 13 = 0;

t _ВБ = 6 + 11 - 5 = 12;

t _БA = 11 + 14 - 14 = 11.

Мінімальний приріст часу /нуль/ буде, якщо в маршруті пункт Д вставити між пунктами ЖВ. Отже, отримаємо маршрут АЖДВБА.

Залишається визначити, куди вставити пункт Г:

t _AЖ = 8 + 8 - 16 = 0;

t _ЖД = 8 + 6 - 7 = 7;

t _ДВ = 6 + 6 - 6 = 6;

t _ВБ = 6 + 9 - 5 = 10;

t _БA = 9 + 8 - 14 = 3.

Розрахунок показав, що пункт Г слід вставити між пунктами А і Ж.

Таким чином, отриманий остаточний маршрут об'їзду: АГЖДВБА. Час руху по маршруту за оборот

t _РО = 8 + 8 + 7 + 6 + 5 + 14 = 48 хв.

Схеми рухомого складу за розрахованими маршрутами показані на рис. А.3.

У тих випадках, коли маршрути тільки складені або тільки розвізні, на цьому розрахунки закінчуються. Якщо ж маршрути збірно-розвізні (як в даному випадку), слід виконати четвертий етап розрахунку.

Етап IV. Визначити можливість одночасного розвезення і складання вантажних місць на маршруті. Ця перевірка викликана тим,



Рисунок А. 3 - Схема маршрутів №1 і №2

що місткість рухомого складу обмежена. За отриманим розв'язком маршрут №1 має таку послідовність об'їзду вантажних пунктів: АКЗІЕА.

Перевіряють, яка кількість вантажних місць буде на одиниці рухомого складу протягом всього маршруту, за допомогою таблиці, в якій вантажні пункти маршруту перебувають у послідовності, отриманій за розрахунком, і дається розрахунок наявності вантажних місць на одиниці рухомого складу після навантаження і розвантаження в кожному пункті (табл. А.5). Береться, що з початкового пункту рухомий склад завантажений повністю ( в даному прикладі 30 вантажних місць).

Таблиця А.5 - Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
А	-	30	30
К	6	5	29
З	7	10	32
І	8	10	34
Е	9	4	29

При заповненні табл. А.5 видно, що починаючи з вантажного пункту З, рухомий склад не вміщує всі вантажні місця. Одним з виходів із такого становища є зміна напрямку руху на маршруті.

Змінюючи напрям руху на маршруті № 1, отримаємо послідовність об'їзду АЕІЗКА. При заповненні табл. А.6 видно, що зміна напрямку дозволяє виконати весь обсяг перевезень за маршрутом № 1, не перевищуючи місткість рухомого складу.

Таблиця А.6 - Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу після зміни напрямку руху

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
А	-	30	30
Е	9	4	25
І	8	10	27
З	7	10	30
К	6	5	29

Перевіряють маршрут № 2, заповнюючи табл. А.7, з якої видно, що на протязі всього маршруту рухомий склад перевантажений не буде.

При організації збірно-розвізних маршрутів виникають ускладнення та спеціальні вимоги, наприклад:

1) існують випадки, коли для запобігання перевантажень рухомого складу змінюють напрям руху на маршруті, однак позитивного результату не досягають;

2) іноді в деяких вантажних пунктах збірно-розвізного маршруту виникає необхідність спочатку тільки вивантажити вантажні місця, а потім на зворотному шляху вантажити їх. Цей захід звичайно дуже спрощує навантажувально-розвантажувальні роботи й скорочує нераціональний пробіг рухомого складу під навантаженням.

Таблиця А.7 - Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 2

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
А	-	28	28
Г	8	3	23
Ж	10	4	17
Д	5	4	16
В	3	8	21
Б	2	6	25

Для усунення перелічених ускладнень й дотримання певної черговості навантажувально-розвантажувальних робіт змінюють початок маршруту: за найкоротшою зв'язуючої мережею (див. рис. А.2) вибирають один або кілька вантажних пунктів для повторного заїзду, які повинні лежати на одному маршруті, на одній гілці і до них повинен бути мінімальним час руху від базового пункту (складу) А. Найвіддаленіший із вибраних пунктів беруть за початок маршруту. Для розрахунку маршруту в симетричну матрицю не включають пункт А і всі пункти, вибрані для повторного заїзду. В матрицю включають останні пункти маршруту і пункт, вибраний за початок маршруту.

Порядок складання симетричної матриці і розрахунків залишається таким самим, як описувалося раніше. Покажемо це на прикладі маршруту № 1.

Припустимо, що при об'їзді маршруту № 1 треба повторно заїхати в пункти Е і І. За рис. А.2 і А.3 можна впевнитися, що вони лежать на одній гілці і до них мінімальний час руху від базового пункті А. Найвіддаленіший з них пункт І береться за початок маршруту. Будують симетричну матрицю (табл. А.8), в яку включають пункти І і Е.

Таблиця А.8 - Симетрична матриця при зміні маршруту

І	4	5
4	З	6
5	6	К
9	9	11

Після побудови матриці слід побудувати початковий маршрут з трьох пунктів (див. Етап ІІІ розрахунків). В матриці їх залишилося всього тільки три, отже, додаткових розрахунків не потрібно. Маршрут ІЗКІ буде і початковим і остаточним.

Тепер можна записати маршрут з урахуванням повторного заїзду в пункті: з обох сторін шифру остаточного маршруту (ІЗКІ)підставляють найменування (букви) на початку вантажного пункті, що лежить між пунктами базовим і початку маршруту, а потім - базового. Для даного випадку маршрут запишеться у вигляді шифру: АЕІЗКІЕА (рис.А.4). Час руху на маршруті за оборот становить 47 хв.

Перевіряють отриманий маршрут за завантаженням рухомого складу (табл. А.9). Перевантаження не спостерігаються, отже, маршрут АЕІЗКІЕА підходить.

Рисунок А. 4 - Схема маршруту №1 із повторним заїздом у пункти Є і І

Таблиця А.9 - Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу при повторному заїзді в пункти ЕІ

Вантажний пункт	Кількість вантажних місць
	Прибуло	Відправлено	Всього
А	-	30	30
Е	9	-	21
І	8	-	13
З	7	10	16
К	6	5	15
І	-	10	25
Е	-	4	29

Додаток Б

Метод набору роботи автомобілям на зміну на міжзаводських перевезеннях за допомогою ЕОМ

Б.1 - Складання вихідного плану перевезень

Задача по набору роботи ТМ на зміну полягає в наступному.

Існує m отримувачів і n відправників вантажу. Відома кількість машино-їздок в адресу кожного отримувача А(1 і m) від кожного відправника В_j(1 j n)

Задані нормативи часу:

t_нij - час простою ТМ в усіх j-х пунктах навантаження (в j-x відправників вантажів) в адресу і-х одержувачів:

t_rij - час руху вантажної ТМ до і-х одержувачів вантажу від кожного j-го відправника;

t_pij - час простою ТМ в кожному і-му пункті розвантаження, що прибув від j-го відправника;

t_xij - час руху порожньої ТМ від кожного і-го одержувача вантажу до кожного j-го відправника вантажу (і = 1...m, j = 1…n).

Задана кількість машино-їздок від кожного j-го відправника до відповідних і-х одержувачів;

е_1іj - кількість машино-їздок, які необхідно виконати в першій половині зміни;

е_2іj - кількість машино-їздок, які необхідно виконати в другій половині зміни;

е_nіj - кількість машино-їздок, нерегламентованих за часом зміни (і = 1... m; j = 1…n).

В лівому стовпці клітинок шахової матриці вихідного плану перевезень, що складається з трьох чисел, верхнє число - е₁, середнє - е₂, нижнє - е_n. В правому стовпці, що складається з чотирьох чисел, верхнє число - t_н, друге число зверху - t_r, третє число зверху - t_p, нижнє число - t_x. Всі нормативи часу повинні округлятися і бути кратними трьом.

Якщо яка-небудь величина з е₁, е₂, е_n, t_н дорівнює нулю, то нуль записується і в клітинку вихідного плану перевезень. Величина t_x дорівнює нулю в тому випадку, якщо розвантажувальна і навантажувальна площадки розміщені поряд (в одному місці). Якщо між будь якими відправниками та одержувачами вантажів немає вантажних їздок, замість значень t_н, t_r, t_p в клітинках матриці також ставлять нулі.

Вихідні дані вводять у матрицю плану перевезень (табл.4.1).

Б.2 - Алгоритм набору роботи автомобілів

Коди відправників та одержувачів вантажів є в таблиці вихідного плану перевезень згідно з пріоритетом обслуговування, тобто коди відправників - зліва направо, а коди одержувачів - зверху вниз. Таким чином, розв'язок (набір роботи ТМ) починається завжди з лівої верхньої завантаженої клітинки матриці. Набір роботи першої ТМ починається з розгляду дообідніх їздок.

Після виконання кожної вантажної їздки час її елементів необхідно зразу наносити на сітку графіка [4, с. 147] для того, щоб при наборі роботи другій та наступним машинам була видна зайнятість вантажних фронтів (площадок) попередніми. В цьому разі ТМ ще в процесі розв'язку може бути спрямована на інший вільний вантажний фронт або на той, який вивільняється раніше інших і на адресу якого (або від якого) є вантажні їздки (відправлення).

Після нанесення навантаженої їздки на графік число дообідніх їздок зменшують на одиницю.

Від одержувачів транспортна машина спрямовується до відправника вантажу, якого визначають виходячи з умови:

t_x = min t_xij, j = 1…n

(вибирають мінімальне нижнє число в правих стовпцях клітинок). Причому, чергового відправника вибирають у рядку одержувача (в якого розвантажена ТМ) зліва направо. Таким чином, при кількох однакових значеннях t_x, вибирають перше t_x1 = t_x, тобто дотримуються принципу пріоритетності обслуговування вантажовідправників.

Для знайденого відправника знаходять пріоритетного одержувача (верхній в стовпці відправника). Якщо в процесі розв'язання видно, що на вантажному фронті - відправнику, до якого холостий пробіг мінімальний, вже немає навантажених дообідніх їздок (відправлень) е_1ij = 0, I = 1…m. ТМ виконує їздку, не регламентовану в часі зміни; а якщо немає і такої, ТМ спрямовується до наступного за рядком відправника (з рівнозначним або найближчим холостим пробігом), для якого виконується умова:

t_x = min t_xij або t_x2 = min t_xij t_x.

Подібним чином для першої ТМ вибирають роботу до обідньої перерви. Після обідньої перерви, якщо навантажена їздка не закінчена, вона закінчується і при подальшому розв'язанні розглядаються тільки післяобідні та останні нерегламентовані з часом їздки (е_2ij і е_nij, де і = 1...m; j = 1… n).

В кінці зміни навантажена їздка повинна бути виконана повністю.

Якщо часу на виконання вантажної їздки на розглянутий вантажний фронт не вистачає, ТМ спрямовують на інший фронт з більшим часом холостого пробігу під навантаження, але з коротшим сумарним часом елементів навантаженої їздки. Якщо залишку часу не досить для виконання жодної їздки, перша ТМ спрямовується в гараж. На цьому набір роботи на зміну першої ТМ закінчується.

Якщо після набору роботи першої ТМ у вихідній матриці:

,

то аналогічно виконують набір роботи для другої і наступних машин з урахуванням зайнятості вантажних фронтів попередніми машинами. Набір роботи для кожної ТМ виконується з початку зміни.

Паралельно складанню зведеного графіка роботи всіх ТМ складають розклад роботи для кожної машини.

Б 3. Інструкція користувача програми “РТ-13.exe”

1. Пошук файлу

Зайнявши місце за робочим столом ЕОМ у комп'ютерному класі факультету, ви побачите перед собою на моніторі напис "Для входу в систему натисніть Сtrl, Аlt, Del". Ви повинні одночасно натиснути 3 клавіші в нижньому ряді клавіатури Сtrl, Alt, Del. Після цього на екрані відкриється вікно «Вхід у систему». Для переключення клавіатури в російський шрифт натисніть одночасно клавіші Alt і Shift з лівої сторони клавіатури. Після цього в поле «Ім'я» у цьому вікні поставте букву «я». Перемістить курсор мишки на кнопку «ОК» у вікні і натисніть ліву кнопку на мишці.

Перед вами на моніторі з'явиться панель робочого столу. На робочому столі знайдіть ярлик Wincmd32 у виді синьої дискети. Помістить курсор мишки на цей ярлик і двічі натисніть ліву кнопку на мишці. На екрані з'явиться вікно Windows Commander . Знайдіть у вікні жовту папку «Рrоgram files» і увійдіть до неї. У цьому каталозі ви побачите папку «Product», перемістить на неї курсор і двічі натисніть ліву кнопку мишки. У цьому каталозі ви побачите підкаталог «РТ - 13», перемістить на неї курсор і двічі натисніть ліву кнопку мишки. Відкриється вікно зі змістом папки «РТ - 13».

2. Підготовка вихідних даних

Для виконання розрахунків на ЕОМ необхідно підготувати вихідні дані, що розташовуються в двох файлах з довільними іменами. Це файл вихідних даних і файл плану перевезень.

Обидва файли вихідних даних текстові, що дозволяє використовувати для створення файлу будь-який текстовий редактор, що створює файл у форматі «текст МS - DOS» без схованих символів і з ознакою кінця файлу. Це може бути як вбудований редактор Norton Соmmandeг, так і редактори типу Мultiedit, WordStar і т.п. Ім'я файлів може бути довільним, але для зручності розрахунків і збереження результатів рекомендується наступний формат імен ГГГ_СС_1.dat для файлу вихідних даних і ГГГ_СС_2.dat для файлу плану перевезень. При цьому ГГГ - номер групи (три цифри, наприклад 318, 328 і т.п.), СС - номер студента за списком групи. У такий спосіб для розрахунку у студента повинне бути два файли даних з такими, наприклад, іменами:

318_10_1.dat

318_10_2.dat

Для створення файлу у форматі «текст МS - DOS» необхідно натиснути клавіші «Shift» і «F4». Відкриється вікно «Введіть ім'я файлу, що редагується».

Ви вводите ім'я файлу, наприклад, 318_10_1.dat і натискаєте курсором клавішу ОК. Після цього перед вами відкриється файл, у який ви уводите вихідні дані. Після введення даних для їхнього збереження натисніть клавішу F2.

Для виходу в каталог натисніть клавішу Еsc. Аналогічно уводиться файл плану перевезень 318_ 10_2. dat.

Файл вихідних даних:

Рядок 1: Прізвище, ім'я та інші дані про персону, що проводить розрахунок. Довжина рядка не більш 30 символів, включаючи роздільники.

Мироненко Тетяна Володимирівна

Рядок 2: Дата розрахунку

12-03-01

Рядок 3: Містить 3 числа, розділених комами. Поділ комами застосовується в обох файлах у межах рядка, якщо в ній більш чим одне число. Рядки комами не розділяються. Рядок 3 містить наступні числа - число відправників, одержувачів і загальне число каналів обслуговування (вантажних площадок).

12,12,24

Рядок 4: Містить 4 десяткові числа - начало робочого дня, кінець робочого дня, початок і кінець обідньої перерви. Всі числа приводяться у форматі ГГ.ХХ, причому число хвилин повинне бути кратне 3 хвилинам (найменшому проміжку часу).

7.00,16.00,11.15,11.45

Рядки починаючи з п'ятої містять наступну інформацію про відправників і одержувачів: перше число - код відправника чи одержувача, друге - час руху ТМ із гаража до відправника чи від одержувача в гараж. Спочатку вводяться дані по відправниках, потом по одержувачах. Загальне число рядків дорівнює сумарній кількості відправників і одержувачів. Цей розділ здобуває наступний вид:

1022,24

2032,24

3032,24

……….

8042,42

1011,24

2011,24

……….

8021,42

Зверніть увагу, що всі періоди часу (у хвилинах) повинні бути кратні 3 хв.

Далі йде інформація про канали обслуговування. Число рядків рівно числу каналів обслуговування. У кожнім рядку ставиться номер відправника чи одержувача, до якого відносяться цей канал обслуговування. Якщо чи відправник чи одержувач має більш 1 каналу обслуговування (дві чи більш вантажні площадки), то код повторюється стільки разів, скільки каналів обслуговування мається на об'єкті.

1022

2032

3032

……

8042

1011

2011

2021

……

8021

Наприкінці файлу - переклад рядка - ознака кінця файлу.

Файл плану перевезень

Файл плану перевезень складається з рядків з сімох чисел кожен. Кожен рядок відповідає одному осередку матриці плану перевезень. 1-й рядок - від 1 - го відправника 1 - му одержувачу, 2 - й - від 1 - го відправника до 2 - му одержувачу, і - ая - від 1-го відправника до і-му одержувача, i + 1 рядок - від 2 - го відправника 1 - му одержувачу і так далі - до ij рядка - від j - го відправника i - му одержувачу. Зміст рядка наступний:

1-е число - кількість дообідніх їздок;

2-е кількість пообідніх їздок;

3 - е - кількість їздок, нерегламентованих за часом;

4 - е - час навантажування;

5 - е - час вантажного руху;

6 - е - час розвантаження;

7 - е - час порожнього руху.

Усі значення часу в хвилинах кратні трьом хвилинам.

Рядок має такий вид:

1,2,0,15,6,15,6

Якщо між пунктами немає вантажного руху, то рядок здобуває наступний вид:

0,0,0,0,0,0,6

3. Розрахунок і висновок результату

Після того, як вихідні дані підготовлені, можна приступати до розрахунку. Файли з вихідними даними повинні бути поміщені в каталог із програмою РТ -13.

Робимо запуск файлу РТ - 13.ехе. При виконанні програма запитує у вас імена наступних файлів: файлу вихідних даних, файлу плану перевезень і результуючих файлів: файлу звіту по перевезеннях, файлу розкладів транспортних машин, вантажних фронтів і зведеного графіка роботи транспорту, а також ім'я файлу плану невиконаних перевезень.

Перші два файли існуючі.

Імена трьох інших файлів рекомендується створювати по тим же правилам, що й імена файлів даних. У такий спосіб це будуть імена вигляду:

318_10_3.геz

318_10_4.геz

318_10_5.геz

Якщо вихідні дані уведені вірно, то в каталозі РТ - 13 з'являться три файли з іменами, аналогічними вище приведеним. Перший з цих файлів - контрольний, призначений для перевірки правильності

введених даних і відповідності їхньому вихідному плану.

Другий файл - основний файл результатів розрахунків. У нього виводяться розклад роботи транспортних машин, роботи усіх вантажних площадок і зведений графік роботи міжцехового транспорту

Третій файл частіше порожньої, нульової довжини, і наповняється у випадку невиконання вихідного плану перевезень. Це може трапитись в тому випадку, якщо загальний час, потрібний на виконання всіх їздок на який - то із вантажних фронтів більше, чим загальний час роботи цього фронту У випадку реального виробництва ці дані використовуються для планування їздок наступного дня. У випадку розрахунку, проведеного з навчальними цілями, поява вмісту цього файлу свідчить про помилку складання плану перевезень і вихідної матриці.

4 Перевірка результатів розрахунків і їх коректування

Далі, для перегляду і редагування результатів розрахунків вам необхідно помістити курсор на поле «Пуск», розташоване в лівому нижньому куті монітора і натисніть ліву кнопку мишки. Перед вами з'явиться список операцій. Знайдіть рядок «Програми» і помістіть на неї курсор мишки. Відкриється стовпець з назвою програмних пакетів. Знайдіть третій рядок знизу з блакитною літерою W - Microsoft Word. Помістіть курсор на це поле і натисніть ліву клавішу мишки. Перед вами відкриється вікно текстового редактора Word. Знайдіть у верхньому рядку вікна кнопку "Сервіс", перемістіть на неї курсор і натисніть ліву кнопку мишки. Перед вами з'явиться список операцій. Знайдіть саму нижню - «Параметри». Помістіть на неї курсор і натисніть ліву кнопку мишки. Відкриється вікно «Параметри». Знайдіть у цьому вікні зверху закладку «Загальні», укажіть на неї курсором і натисніть ліву кнопку мишки. Відкриється список загальних параметрів. Знайдіть у цьому списку параметр «Підтверджувати перетворення при відкритті», помістіть на цей параметр курсор і натисніть ліву кнопку мишки. Після цього перемістіть курсор на клавішу «ОК» унизу вікна і натисніть ліву кнопку мишки. Після цього знайдіть у верхньому лівому куті символ розкритої жовтої папки «Відкрити файл», помістіть курсор на цю кнопку на панелі інструментів і натисніть ліву кнопку мишки. Перед вами відкриється вікно «Відкриття документа». У верхньому вікні « Папка: » натисніть курсором на стрілочку і знайдіть у структурній гілці робочого столу папку «Ргоduсt», поставте на неї курсор і натисніть ліву кнопку мишки. Відкриється список папок і файлів, що містяться в папці «Ргоduсt», знайдіть папку «РТ-13», перемістіть на неї курсор і двічі натисніть ліву клавішу мишки.