Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

циліндричний з'єднання підшипник шпонковий

1. Визначення основних елементів гладкого циліндричного з'єднання

2. Визначення елементів з'єднання, що складається методом групової взаємозамінності

3. Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення

4. Визначення основних елементів шпонкового з'єднання

5. Визначення основних елементів шліцьового з'єднання

Бібліографічний список



1. Визначення основних елементів гладкого циліндричного з'єднання

Посадка у системі отвору Ш 175 Н9/r8

1). Визначити граничні відхилення отвору і вала

ЕS = +100 мкм;ЕІ = 0

еs = +131 мкм; еі = +68 мкм.

2). Визначити граничні розміри деталей

Dmax=Dn + ES = 175 + 0,1 = 175,1 мм; (1.1)

Dmin = Dn + EI = 175 + 0 = 175 мм; (1.2)

dmax=dn+es= 175 + 0,131 = 175,131 мм; (1.3)

dmin = dn + ei = 175 + 0,068 = 175,068 мм. (1.4)

де Dmax, Dmin - найбільший і найменший граничні розміри отвору, мм;

dmax, dmin - найбільший і найменший граничні розміри вала, мм;

ES, EI, es, еі - верхнє і нижнє граничні відхилення отвору і вала, мм.

3). Визначити допуски отвору і вала

TD = Dmax - Dmin = 175,1 - 175 = 0,1 мм; (1.5)

Td=dmax-dmin =175,131 - 175,068 = 0,063 мм (1.6)

де TD, Td - допуски отвору і вала, мм.

4). Визначити граничні зазор і натяг

Smax=Dmax - dmin = 175,1 - 175,068 = 0,032 мм; (1.7)

Nmax = dmax - Dmin = 175,131 - 175 = 0,131 мм. (1.8)



де Smax - найбільший граничний зазор, мм.

Nmax - найбільший граничний натяг, мм.

5). Визначити допуск перехідної посадки

TSN = Smax + Nmax = 0,032 - 0,131 = 0,163 мм (1.9)

TSN = TD + Td = 0,1 + 0,063 = 0,163 мм. (1.10)

де TSN - допуск перехідної посадки, мм.

6). Виконати схему розташування полів допусків деталей з'єднання

Ш 175 H9/r8 (рис. 1.1)

Рис. 1.1. Схема розташування полів допусків деталей з'єднання. Ш 175 H9/r8

7). Виконати ескізи з'єднання у зборі та деталей з позначенням посадки, полів допусків граничних відхилень (рис. 1.2)

Рис. 1.2. Ескізи з'єднання у зборі і деталей



2. Визначення елементів з'єднання, що складається методом групової взаємозамінності

Визначити основні елементи гладкого циліндричного з`єднання, що складається методом групової взаємозамінності.

Посадка у системі вала Ш20 N10/h10, кількість груп сортування n = 3.

1). Визначити граничні відхилення отвору і вала

ЕS = 0 ЕІ = -84 мкм;

еs = 0 еі = - 84 мкм.

2). Визначити граничні розміри деталей (1.1-1.4)

Dmax = Dn + ES = 20 + 0 = 20 мм

Dmin = Dn + EI = 20+(-0,084) = 19,916 мм;

dmax = dn + es = 20 + 0 = 20 мм;

dmin = dn + ei = 60 + (-0,084) = 19,916 мм.

3). Визначити допуски отвору і вала (1.5-1.6)

TD = Dmax - Dmin = 20 - 19.916 = 0,084 мм;

Td = dmax - dmin =20 - 19,916 = 0,084 мм.

4). Визначити групові допуски отвору і вала

; (2.1)

. (2.2)



де ТD гр., Тd гр. - групові допуски отвору і вала, мкм;

ТD, Тd - допуски отвору і вала, мкм; n - кількість груп сортування.

5). Визначити граничний зазор і натяг (1.7-1.8)

Smax = Dmax - dmin =20 - 19,916 = 0,084 мм;

Nmax = dmax - Dmin = 20 -19,916 = 0,084 мм

6). Виконати схему розташування полів допусків з'єднання, деталі якого розбиті на три розмірні групи (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема розташування полів допусків з'єднання Ш20 N10/h10, деталі якого розбиті на три розмірні групи

7). Визначити групові граничні зазори і натяги

S1 max = D1 max - d1 min =19,944- 19,916 = 0,028 мм;

N1 max = d1 max -D1 min =19,944-19,916 = 0,028 мм;

S2 max = D2 max - d2 min =19,972- 19,944 = 0,028 мм;

N2 max = d2 max -D2 min =19,972- 19,944 = 0,028 мм;

S3 max = D3 max - d3 min =20-19,972 = 0,028 мм;

N3 max = d3 max -D3 min =20-19,972 = 0,028 мм;

8). Розробити карту сортування деталей з'єднання Ш20 N10/h10 на три розмірні групи (табл. 2.1).



Таблиця 2.1

Карта сортування на три розмірні групи деталей з'єднання Ш20 N10/h10

Номер розмірної групи	Розміри деталей, мм
	отвір	вал
1	понад	19,916	19,916
	до	19,944	19,944
2	понад	19,944	19,944
	до	19,972	19,972
3	понад	19,972	19,972
	до	20	20

3. Розрахунок і вибір посадок підшипників кочення

Вибрати посадки для кілець радіального однорядного шарикопідшипника 312 нульового класу точності для таких умов: R = 52990 Н; навантаження до 150%; види навантаження кілець підшипника: внутрішнє-циркуляційне, зовнішнє-місцеве.

1) Визначити конструктивні розміри радіального однорядного шарикопідшипника 312:

внутрішній діаметр d = 60 мм;

зовнішній діаметр D = 130 мм;

ширина кільця В = 31 мм;

координати фасок r = 3,5 мм.

2) Визначити інтенсивність радіального навантаження на посадочній поверхні вала

(3.1)

.

де РR - інтенсивність радіального навантаження, кН/м;

R - постійне за напрямком радіальне навантаження, Н;

В - ширина кільця підшипника, м;

r - координати фасок, м;

КП - динамічний коефіцієнт посадки, який залежить від навантаження (при перевантаженні до 150%, помірних поштовхах і вібрації КП = 1, при перевантаженні до 300%, сильних поштовхах і вібрації КП = 1,8);

К1 - коефіцієнт, який враховує ступінь послаблення посадочного натягу при порожистому валі і тонкостінному корпусі (для суцільного вала К1=1, для порожистого - К1= 1...3, для корпуса 1...1,8);

К2 - коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження між рядами роликів у дворядних конічних роликопідшипниках чи між подвоєними шарикопідшипниками при наявності осьового навантаження на опору (К2 = 1...2; за відсутністю осьового навантаження К2 = 1).

3) Визначити поля допусків деталей, з'єднувальних з кільцями підшипника в залежності від виду навантаження кілець. При циркуляційному навантаженні внутрішнього кільця поле допуску вала Ш60n5.

При місцевому навантаженні зовнішнього кільця і навантаженні до 150% поле допуску отвору у чавунному нероз'ємному корпусі Ш130G7.

4) Визначити граничні відхилення для кілець підшипника і з'єднувальних з ним деталей. Результати привести у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Внутрішнє кільце	Вал	Зовнішнє кільце	Корпус
Ш60-0,015	Ш	Ш130-0,018	Ш130G7

5) Виконати схему розташування полів допусків деталей з'єднань



Рис. 3.1. Схеми розташування полів допусків з'єднань:

а) внутрішнє кільце-вал;

б) зовнішнє кільце-корпус

6) Виконати ескізи з'єднання у зборі та деталей

Рис.3.2 Ескізи з'єднання у зборі та деталей

4. Визначення основних елементів шпонкового з'єднання

Визначити основні елементи шпонкового з'єднання d = 32 мм з призматичною шпонкою і нормальним з'єднанням.

1) Визначають розміри шпонкового з'єднання:

- ширина шпонки b = 10 мм;

- висота шпонки h = 8 мм;

- довжина l = 40 мм;

- глибина паза вала t1= 5 мм; d-t1 = 27 мм;

- глибина паза втулки t2= 3,3 мм; d+t2 = 35,3 мм.

2) Залежно від виду з'єднання визначити поля допусків і граничні відхилення по ширині b:

- ширина шпонки b = 10h9(-0,036)мм;

- ширина паза вала b1 = 10N9(-0,036)мм;

- ширина паза втулки b2 = 10Js9мм.

3) Визначити граничні розміри ширини:

- шпонки

bmax= b+es = 10+0 = 10 мм;

bmin = b+ei = 10+(-0,036) = 9.964 мм;

- паза вала

b1max= b1+es1 = 10 + 0 = 10 мм;

b1min = b1+ei1 = 8+(-0,036) = 9,964 мм;

- паза втулки

b2max= b2+es2 = 10+0,018 = 10,018 мм;

b2min = b2+ei2 = 10+(-0,018) = 9,982 мм.

4) Визначити граничний зазор і натяг з'єднанні шпонка-паз вала

S1max= b1max-bmin = 10-9,964=0,036 мм;

N1max = b1min - bmax = 10-9,964 = 0,036 мм.

5) Визначити граничний зазор і натяг у з'єднанні шпонка-паз втулки



S2max= b2max-bmin = 10,018-9,964=0,054 мм;

N2max = b2min - bmax = 10-9,982 = 0,018 мм.

6) Визначають поля допусків і граничні відхилення не спряжених розмірів шпонкового з'єднання:

- висота шпонки h = 8h11(-0,09)мм;

- довжина шпонки l = 40h14(-0,62)мм;

- глибина паза вала t1 = 5+0,2 мм або d - t1=27-0,2мм;

- глибина паза втулки t2 = 3,3+0,2 мм або d+t2=35,3+0,2 мм;

- довжина пазів l=40Н15(+1)мм.

7) Виконати схему розташування полів допусків шпонки та пазів вала і втулки по ширині b

Рис. 4.1. Схема розташування полів допусків деталей шпонкового з'єднання по ширині b

8) Виконати ескізи деталей шпонкового з'єднання з позначенням полів допусків і граничних відхилень

Рис. 4.2. Ескізи деталей шпонкового з'єднання



5. Визначення основних елементів шліцьового з'єднання

Визначити основні елементи шліцьового з'єднання

1) За умовним позначенням шліцьового з'єднання визначити спосіб центрування і поля допусків нецентруючих діаметрів.

Центрування по внутрішньому діаметру d. Поле допуску втулки нецентруючого зовнішнього діаметра Н11.

2) Визначити граничні відхилення і граничні розміри елементів шліцьового з'єднання. Результати привести у табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Розміри, мм	Поля допусків	Граничні відхилення, мкм	Граничні розміри, мм
		Верхнє	Нижнє	Найбільший	Найменший
D=108	отвір - Н7	+35	0	108,035	108
	вал - e6	-72	-94	107,928	107,906
d=102	отвір - Н11	+220	0	102,220	102
	вал -	-	-	102	99,9
b=16	отвір - D9	+93	+50	16,093	16,05
	вал - f8	-16	-43	15,984	15,957

3) Виконати схеми розташування полів допусків елементів шліцьового з'єднання (рис. 5.1).



Рис. 5.1. Схеми розташування полів допусків елементів шліцьового з'єднання:

а) по зовнішньому діаметру D;

б) по бокових поверхнях шліців b

4) Виконати ескізи деталей шліцьового з'єднання з позначенням полів допусків і граничних відхилень (рис. 5.2).

D-10x102x108H7x16D9 D-10x102x108xe6x16f8

Рис. 5.2. Ескізи деталей шліцьового з'єднання



Бібліографічний список

1. Сірий І.С. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання (2-е видання, доповнене і перероблене): Підручник. - К.: Аграрна освіта, 2009. - 353 с.

2. Допуски и посадки. Справочник. В 2 - х ч. / В.Д. Мягков и др.-6-е изд., перераб. и доп. - Л.: Машиностроение, 1982. - ч.1, 543 с.

3. Допуски и посадки. Справочник. В 2 - х ч. / В.Д. Мягков и др.-6-е изд., перераб. и доп. - Л.: Машиностроение, 1982. - ч.2, 543 с.

4. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Курсове проектування / Г.О. Іванов, В.С. Шебанін, Д.В. Бабенко та ін. - К.: Аграрна освіта , 2010. - 291 с.

Размещено на Allbest.ru