Характеристика літака ІЛ-86

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика літака "ІЛ-86"

1. Історія створення

Іл-86 (рис. 1.) (з кодифікації НАТО: Camber, жаргон. «Баклажан») - чотиримоторний широкофюзеляжний пасажирський літак для авіаліній середньої протяжності, спроектований в КБ Іллюшина. Перший і наймасовіший радянський пасажирський широкофюзеляжний літак. Вироблявся серійно в 1980-1993 роках на авіаційному заводі ВАСО у Воронежі. Всього було випущено 106 літаків. В даний час жодна з них не знаходяться в льотно-придатному стані. Машини не експлуатуються на комерційних маршрутах.

Рис. 1. Літак Іл-86

Літак Іл-86 є першим серійним радянським пасажирським широкофюзеляжним літаком. Потреба в такому літаку виникла в СРСР в 1967 році, коли «Аерофлот» виробив вимоги до літака на 250-350 місць. 13 жовтня 1967 була прийнята Постанова Ради Міністрів СРСР про розробку такого літака. В КБ ім. Ільюшина спочатку досліджували проект 250-місцевого варіанту літака Іл-62-250 з подовженим на 6,8 метрів фюзеляжем. Однак даний проект розвитку не отримав. Для розміщення 350 пасажирів треба було збільшити число крісел в ряду, але, прагнучи зберегти досягнутий на Іл-62 рівень комфорту, в КБ пропрацювали двопалубний варіант, а також однопалубний варіант з фюзеляжем, що мав овальний перетин з двома роздільними кабінами. Але і ці пропозиції теж були відхилені.

22 лютого 1970 року КБ С.В. Ільюшина отримало технічне завдання на розробку широкофюзеляжного пасажирського літака на 350 місць. 9 березня 1972 року, Рада Міністрів СРСР прийняла постанову №168-68 про початок робіт по широкофюзеляжному літаку Іл-86. Серед вимог, пред'явлених до літака, була умова забезпечення перевезення багажу за принципом «багаж при собі». Ця умова створила необхідність провести великий комплекс досліджень, пов'язаних з вибором діаметра фюзеляжу. Результатом цих досліджень, в якому взяли участь фахівці ЦАГІ, став фюзеляж, що дозволив встановити в одному ряду 9 крісел з двома проходами, причому ширину цих проходів зробили більше, ніж на однотипних зарубіжних широкофюзеляжних літаках типу McDonnell, Douglas, DC-10. Для забезпечення експлуатації з відносно коротких ВПП була обрана механізація крила, що складається з предкрилків і трьохщільових закрилків, що забезпечують високу підйомну силу.

Перший політ дослідного літака Іл-86, виконав 22 грудня 1976 року екіпаж Е.І. Кузнєцова. У червні 1977 року літак був показаний на Паризькому міжнародному авіаційно-космічному салоні. В кінці вересня 1978 року були завершені заводські випробування, після чого приступили до сертифікаційних випробувань. Ці випробування завершилися в 1980 році. 26 грудня 1980 року, літак Іл-86 виконав перший регулярний рейс за маршрутом Москва - Ташкент. У 1981 році на Іл-86 було встановлено 18 світових рекордів швидкості в польоті по замкнутому маршруту з навантаженням від 35 до 80 тонн.

Чотири літаки побудовані в варіанті повітряного командного поста Іл-87 (Іл-80) для управління збройними силами на випадок ядерного конфлікту.

У 1980-х досліджувалися проекти літаків Іл-86В і Іл-86Д, на яких передбачалося використовувати англійські двигуни ТРДД Роллс-Ройс RB211-22В тягою по 19000 кгс. Середньомагістральний літак Іл-86В мав подовжений фюзеляж і розраховувався на перевезення 450 пасажирів на відстань 3600-4000 км. Літак Іл-86Д призначався для перевезення 330 пасажирів на відстані більше 9000 км. Цей літак послужив основою для далеко-магістрального літака Іл-96-300. У другій половині 1990-х вивчалася можливість установки на літак високо-економічних двигунів ТРДД CFM56-5C-2 (4 ? 14160 кгс), які дозволили б збільшити дальність польоту з 350 пасажирами до 6400 км. Але, по існуючій думці, КБ Ільюшина з практичних міркувань не стало доводити до кінця ремоторизації Іл-86. У підсумку в масову серію не пішов ні Іл-96, ні ремоторізованний Іл-86, а цю нішу зайняли колишні у вживанні Боїнг-767, Аеробус А-310, Боїнг-747, вік яких становив 10-20 років при покупці російськими авіакомпаніями в 2000-х роках.

Іл-86 вважається одним з кращих літаків Росії, і, за оцінкою першого заступника міністра транспорту Росії, керівника державною службою цивільної авіації, Олександра Нерадько, в 2003 році, «був і залишається одним з найнадійніших авіалайнерів у світі» проте слід враховувати що кількість побудованих і експлуатаційних Іл-86, а так само частота його експлуатації не йдуть ні в яке порівняння з закордонними аналогами, і тому дана заява необґрунтована.

2. Основні льотно-технічні характеристики літака Іл-86

Основні льотно-технічні характеристики літака: геометричні характеристики (табл. 1), розміри пасажирської кабіни (табл. 2), вагові характеристики (табл. 3), льотні дані (табл. 4). Згідно даних, можна сказати, що літак є габаритним та швидким.

літак іл авіакатастрофа пасажирський

Таблиця 1. Геометричні характеристики

Таблиця 2. Розміри пасажирської кабіни

Таблиця 3. Вагові характеристики

Таблиця 4. Льотні дані

3. Випробування, експлуатація

Експлуатація літака допускається при температурі навколишнього повітря не нижче мінус 45С. Верхня межа температури залежить від висоти аеродрому і того, чи виконують літаком зліт або посадку. При посадці на аеродроми з висотами 0, 500, 1000 м максимально допустима температура навколишнього повітря становить відповідно плюс 45, 43, 38С, а при зльоті - плюс 40, 38, 33С відповідно.

Іл-86 випускався серійно з 1980 по 1993 роки на авіаційному заводі у Воронежі (ВАЛТ). Всього було побудовано 103 літака. Три літаки були поставлені на експорт у Китай. У 1980-х були реконструйовані ВПП у багатьох великих аеропортах СРСР, що дозволило їм приймати літаки Іл-86.

Єдиним цивільним користувачем лайнера в радянські часи був «Аерофлот». Після розпаду СРСР велика кількість Іл-86 перейшла на баланс окремих авіазагонів колишньої монополії. У радянські часи основним призначенням Іл-86 були внутрішні регулярні рейси середньої протяжності, в пострадянські - літаки стали використовуватися для виконання чартерних рейсів на популярні курорти. Масове списання та виведення з експлуатації авіалайнерів цього типу почалося з 2001 року.

Останніми регулярними рейсами, що виконувалися на Іл-86, були рейси «Атлант-Союзу» Москва-Сімферополь і Москва-Сочі (до кінця жовтня 2010 року).

Також до кінця жовтня 2010 року авіакомпанія «Москва» іноді ставила Іл-86 на регулярні рейси з Москви до Душанбе і Ташкента, а також на чартерні рейси в чорногорське місто Подгоріцу, в якості заміни Боїнг-737.

У листопаді 2010 Іл-86 були зняті з рейсів, швидше за все, назавжди. По ряду джерел, могли повернутися на літні чартери в 2011 році, але у зв'язку з поглинанням «Москви» авіакомпанією «Ютейр», майбутнє літаків колишнього Атлант-Союзу не ясно. Один з бортів, RA-86123, в лютому 2011 року порізали на металобрухт у Внуково, інший - RA-86112 - в квітні 2011 року.

Зі 106 побудованих літаків, за станом на 8 липня 2008 року було втрачено чотири (табл. 5).

Таблиця 5. Катастрофи літаків Іл-86

Іл-86, являє собою двопалубний, габаритний літак, який може транспортувати 350 осіб зі швидкістю 950 км/год на відстань 6500 км. На час свого створення він був один з передових літаків світу. Його поява, як першого радянського широко-фюзеляжного літака була черговим, великим кроком на шляху розвитку радянської цивільної авіації. Літак Іл-86 є дуже надійним, так як зі 106 бортів було втрачено лише 4. Авіакатастрофи відбувалися не через конструкційні недоліки, а через помилки екіпажу.

Размещено на Allbest.ru