Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вишукування і проектування залізниць

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту

Вступ

Методичні вказівки розраховані на студентів з фаху 5.092117 «Будівництво обслуговування та ремонт залізничних колій».

Мета цих вказівок - допомогти студенту при виконанні дипломного проекту не підміняючи основного підручника.

Методичні вказівки викладають тільки питання проектування траси залізниці і пов'язаних з нею будівель.

При проектуванні нових залізниць необхідно:

- враховувати новітні досягнення науки техніки;

- передбачати економічні витрати ресурсів;

- мати на увазі індустріальні методи будівництва;

- забезпечити безпеку, безперебійність і плавність руху поїздів;

- забезпечити охорону праці робітників;

- забезпечити захист навколишнього середовища.

Вихідні дані та зміст проекту

Для виконання проекту нової залізниці необхідні такі вихідні дані:

- карта місцевості в горизонталях;

- розміри перевезень на розрахункові терміни експлуатації;

- тип локомотива;

- район проектування і рід ґрунту;

- довжина приймально-відправних колій.

До складу проекту входить:

1. Пояснювальна записка.

2. Додатки:

- карта в горизонталях з варіантами плану траси;

- схематичні повздовжні профілі;

- докладний повздовжній профіль 10 км.

У пояснювальній записці повинні бути відображені наступні питання.

Вступ.

1. Сутність завдання.

2. Описання району проектування.

3. Вибір напрямку траси і величини керівного схилу.

4. Трасування варіантів.

5. Розрахунок відомості плану лінії.

6. Розміщення роздільних пунктів.

7. Тягові розрахунки.

8. Розміщення та вибір отворів і типів водопропускних споруд.

9. Спеціальна частина.

10. Охорона праці і захист навколишнього середовища

11. Визначення будівельної вартості.

12. Визначення експлуатаційних затрат

13. Порівняння варіантів та прийняття рішень.

Варіанти вихідних даних до дипломного проекту студент приймає той варіант, який співпадає з останньою цифрою його шифру

Найменування Вихідних даних	Варіанти
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
1	Район проектування	Луган обл	Донец обл	Харків обл	Полтав обл	Сумська обл	Дніпр обл	Херсон обл	Одеса олб	Кіровог обл	Віниц обл
2	Категорія проектуємої лінії	III	IV	III	IV	III	IV	III	IV	III	IV
3	Рід ґрунту	суглинки	супесі	глині ті	суглинки	супесі	глинисті	суглинки	супесі	глинисті	суглинки
4	Рід тяги	електрична	тепловозна	електрична
5	Розрахунковий автомобіль	ВЛ23	ВЛ8	ВЛ60	ВЛ11	ТЄЗ	2ТЄ 10Л	ТЄЗ	ВЛ23	ВЛ-8	ВЛ10
6	Склад поїзда 6-ті вісні 4-х вісні коефіцієнт використання підйомної сили вагонів вантаже - підйомність вагонів (т) 6-ти вісні 4-х вісні вага тари 6-ти вісні 4-х вісні	20% 80% 0,92 100 60	15% 85% 0,96 95 50	25% 75% 0,94 110 60	20% 80% 0,98 100 60	30% 70% 0,97 95 50	25% 75% 0,95 110 50	20% 80% 0,96 110 60	15% 85% 0,97 95 50	25% 75% 0,98 100 60	20% 80% 0,99 95 60
7	Вантаже-напруженність напрямок А-Б Б-А	6 18 7 21	3,8 17,8 3,2 13	8 32 7,2 28	6 18 7 21	3,8 17,8 3,2 13	8 32 7,2 28	6 18 7 21	3,8 17,8 3,2 13	8 32 7,2 28	6 18 7 21
	№р	24 пари поїздів за добу
8	Засіб сигналізації при руху поїздів	автоблокування	диспетчерська централізація
9	Довжина приймально- відправних колій	1050	850	1050	850	1050	850	1050	850	1050	850

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту

Розробку дипломного проекту необхідно виконувати у наступній послідовності.

Введення

1. Сутність завдання.

2. Опис району проектування

3. Вибір напрямку траси і величини керівного схилу.

4. Трасування варіантів.

5. Розрахунок відомості плану лінії

6. Розміщення роздільних пунктів

7. Тягові розрахунки

8. Розміщення та вибір отворів і типів водопропускних споруд

9. Спеціальна частина

10. Охорона праці і захист навколишнього середовища

11. Розрахунок будівельної вартості.

12. Розрахунок експлуатаційних затрат

13. Порівняння варіантів та прийняття рішень

1. Сутність завдання

У дипломному проекті на тему: «Вишукування та проектування ділянки нової залізничної колії» необхідно:

1. Протрасувати лінію у 2-х варіантах зі складанням схематичних профілів у масштабі карти.

2. Провести розрахунок ваги і довжини поїзда для 2-х варіантів.

3. Провести розміщення штучних споруд і роздільних пунктів.

4. Провести розрахунок зливового стоку по номограмі.

5. За двома варіантам визначити:

а) будівельну вартість;

б) експлуатаційні витрати;

в) об'ємні показники;

г) вимірювачі траси, плану і профілю, на підставах яких провести порівняння і вибір варіанту.

6. За обраним варіантом скласти докладний повздовжній профіль (10 км).

2. Вибір напрямку траси і величини керівного схилу

При виборі напрямку проектуємої дороги намагаються досягти найменшої довжини траси.

Мінімальною довжиною проектуємої лінії є геодезична лінія, яка з'єднує початковий і кінцевий пункти району проектування по прямій, а де потребує - і пункти обов'язкового заходу. Але у більшості випадків в силу топографічних і інженерно - геологічних умов залізничної дороги приходиться відклоняти від такого короткого напрямку.

Вибір напрямку для проектування майбутньої залізничної дороги починають, враховуючи вивчення характеру місцевості.

Для встановлення фіксованих точок вивчаємо по карті напрямки водорозділів і річок, виявляємо у районі проектування міста зручні для перетину перешкоджань.

Для кожного з намічених варіантів зламаної повітряної траси встановлюються можливі значення керівного схилу.

Від крутизни керівного схилу залежить довжина лінії, об'єм робіт, будівельна вартість і в значній мірі експлуатаційні витрати лінії. Тому вибір керівного схилу при проектуванні нової лінії має велике значення.

Вибір керівного схилу виконуємо на основі аналізу поздовжнього профілю зламаної повітряної лінії. Для цього на окремих найбільш скрутних ділянках (подолання великих висот, крутих спусків) підраховують середні ухили місцевості.

Величину керівного схилу обирають по найбільш характерному з отриманих середніх схилів місцевості. Таким схилом є:

для першого варіанта і_к= %;

для другого варіанту і_к= %

Необхідно також ураховувати можливі зменшення величини у порівнянні з і_ср за рахунок улаштування перевальної виїмки і долинного насипу.

Необхідно мати на увазі, що найбільша можлива величина і_к не повинна перевищувати нормативної величини, встановленої для лінії I, ІІ категорії 15%,

III - 20%, IV - 30%.

Коефіцієнт розвитку зламаної повітряної лінії

де L_повз - довжина зламаної повітряної лінії;

L_геод - довжина геодезичної лінії

3. Трасування варіантів

дипломний залізничний колія ділянка

Трасування уявляє собою комплексну задачу вибору положення вісі залізничної дороги у просторі.

Трасування виконують у чіткій послідовності. Після підбору і обґрунтування чергової вершини кута повороту і прямолінійної ділянки траси, підбирають оптимальні радіуси кривих.

Трасування ведуть невеликими ділянками (5-6 км) з одночасним будуванням схематичного поздовжнього профілю.

Початкову станцію розглядають як станцію примикання до існуючої залізної дороги. Тому у межах станційної площадки напрямок лінії строго фіксовано. За початок відліку (нульовий кілометр) приймається вісь станції.

Відстань від вісі станції до першої вершини кута повороту передбачають не менше величини L_хв, яку визначають по формулі:

L_хв =, (м)

де l _ст. - довжина станційної площадки приймається рівною м;

l _n - довжина перехідної кривої, (м);

Т - тангенс кругової кривої, (м)

a довжина прямої, яка забезпечує можливе розташування вертикальної кривої і здовження станційної площадки на перспективу.

Проектування поздовжнього профілю заключається в встановленні положення проектної лінії - бровки земляного полотна з визначенням позначок проектної лінії.

При проектуванні поздовжнього профілю дотримуємося встановлених нормами проектування вимог, які пред'являють до поздовжнього профілю залізничної лінії, пов'язуючи з планом лінії.

Проектування поздовжнього профілю проводилося з дотриманням наступних вимог:

1. Довжина елементів профілю повинна бути можливо більшою.

Найменша довжина роздільних площадок (рекомендована та мінімально допустима) при корисній довжині приймально-відправних колій 850, 1050 м для певної категорії береться з таблиці 1 додатку.

Допускають використання менших довжин елементів, але не менше 200 м у наступних випадках:

- при улаштуванні роздільних площадок на підвищенні;

- при пом'якшенні керівного схилу в кривих;

- при проектуванні профілю елементами перехідної крутизни на цілком увігнутому або випуклому профілі.

2. Алгебраїчна різниця суміжних схилів профілю не повинна перевищувати рекомендованих та максимально - допустимих норм для певних категорій, які беруться з таблиці 2 додатку.

3. Поздовжній профіль у виїмках для забезпечення поздовжнього водовідводу, проектуємо для ґрунтів певних категорії схилом не менше 2%.

Розділювальні площадки, розташовані у виїмках довжиною 400 м і більше замінюють двома схилами крутизною не менше 2% зі спусками у сторону кінців виїмки з довжиною елементу не менше 200 м.

4. Пом'якшення керівного схилу в кривих виконують так, щоб не в одній точці колії приведений схил, який дорівнює сумі дійсного схилу і схилу еквівалентного додатковому опору руху від кривої, не перевищував величини і_к.

Дійсний схил визначають за формулою:

і = і_к - і_ек, (%)

Ділянки, розташовані на кривій довжиною рівною або більше довжини поїзда, пом'якшують на величину:

І_ек=

На ділянках менших довжини поїзда:

І_ек=

де I_n - довжина поїзда;

- сума кутів повороту кривих на яких розташований поїзд;

R - радіус кривої

5. Розташування переломів профілю в залежності від плану при алгебраїчній різниці суміжних схилів більше 3% перелом профілю, повинен знаходитися по обидві сторони від початку або кінця кругової кривої на відстані, яку визначають за формулою:

I_хв = , (м)

де I_пер - довжина перехідної кривої;

Ді - алгебраїчна різниця суміжних схилів.

При проектуванні плану лінії намагаються використовувати меншу кількість кутів повороту, особливо великих кутів.

Радіуси призначають обґрунтовано.

При вписуванні у долини і при обході перешкод, рекомендовані та допустимі в скрутних умовах радіуси кривих слід використовувати відповідно нормам проектування для певних категорії, які беруться з таблиці 3 додатку.

Між суміжними кривими улаштовується пряма вставка, довжина якої в різні сторони та в одну сторону береться з таблиці 4 додатку.

Таблиця 4.1. Відомість кривих

б	R	Т	К	Д	Б
праворуч	ліворуч

5. Розрахунок відомості плану лінії

Основні елементи плану лінії визначають на основі вибраних стандартних радіусів кругових кривих, виміряних транспортиром (з точністю до 1°) кутів повороту та положенням вершин кутів повороту. План залізниці складається з прямих кривих і перехідних кривих. Величина радіусу вибирається в таблиці 2 2 відповідно до конкретних умов рельєфу місцевості і категорії лінії.

Прямі і криві ділянки залізниці необхідно сполучити між собою за допомогою перехідних кривих. Перехідні криви вибираються з таблиці 6 2 в залежності від радіуса кривої і швидкості зони. Усі споруди і будови залізниці потрібно прив'язати до пікетажу. За початок відліку пікетажу приймають вісь станції.

Розрахунок головних точок кривих виконується за формулами:

ПКК= ВК - Т

ККК = ПКК + К

Після розрахунку кожної кривої вона наноситься на план лінії, а розрахунки плану зводяться в таблицю.

Таблиця 5.1. Розрахунок плану лінії

№	Кут повороту б	Радіус кривої R, м	Тангенс Кривої Т, м	Довжина кривої К, м	Місце знаходження кривих	Довжина прямої
					ВК	Початок	Кінець

У кінці таблиці виконується перевірка розрахунків: сума прямих і сума кривих повинна дорівнювати довженні варіанта, тобто

УК₁+УI₁ =Ж

6. Розміщення роздільних пунктів

По запроектованому поздовжньому профілю одночасно з наколкою профілю, слід визначати поступово збільшуючи поелементний час руху поїзда від станції, передбачаючи у необхідних місцях розміщення площадок роздільного пункту.

Розміщення роз'їзду виконують, розташовуючи вісі його площадки.

Час ходу (у прямому і зворотному напрямках) від станції до кінця протрасованної у даний момент ділянки, підраховується по всім елементам запроектованого профілю по формулі:

Уt_іl_і (хв),

де t_і - час проходу поїздом одного км колії схилу, елемента профілю, який розглядається;

l_і - довжина елемента профілю даного схилу.

Перегінний час за двома напрямками отримується як сума даних по окремим напрямкам, підрахованим по спрямленим профілям з урахуванням опору кривих, тобто по фіктивним схилам елемента профілю.

І_ф = ±і_д + і_ж

якщо отриманий час ходу по ділянці більше допустимого чистого часу ходу t_Т + t₀ (хв), то необхідно вибрати площадку роз'їзду ближче до заданої станції.

Вісь площадки роз'їзду повинна бути віддалена від вісі станції так, щоб була забезпечена потрібна по завданню розрахункова пропускна здібність.

Попереднє розміщення вісей роздільних пунктів виконується для зупиночного схрещення поїздів, для яких розрахунковий час руху пари поїздів визначається по формулі:

t_{Р = (ХВ)}

де N_р - розрахункова пропускна здібність (пар поїздів за добу по завданню N_р =);

ф₁+ф₂ - час станційного інтервалу;

t_ру - час на розгін і уповільнення поїзду, приймаємо 3 хвилини.

Для розміщення роздільного пункту при проектуванні поздовжнього профілю і плану по реальному перегону, ведеться підрахунок часу і руху в передумові руху поїзду по елементам з постійною встановленою швидкістю.

Розрахунки виконуються в табличній формі до тих пір, поки реальний час руху пари поїздів не буде дорівнювати розрахунковому, що буде свідчити про необхідність розміщення роздільного пункту. Так як сума часу руху пари поїздів по ділянці менше розрахункового t_р=53 хвилини, то роздільний пункт отримується за межею проектуємої лінії.

Таблиця 6.1. Відомість підрахунку часу руху поїзда по ділянці

Схили елементу	Довжина елементу, км	Норма часу на км	Час руху по ділянці, хв
вперед	назад		вперед	назад	вперед	назад	Всього

7. Тягові розрахунки

Тягові розрахунки являються розділом прикладної механіки, присвяченим механіки руху поїзду. В них розглядаються сили, діючі на поїзд, взаємодія цих сил, обумовлююча характер руху поїзда і вирішуються такі задачі, як визначення маси состава або необхідний потужності потягу, швидкості та тяги ходу поїздів на ділянках, витрат електроенергії електровозами або дизельного пального тепловозами. За даними тягових розрахунків при проектуванні залізничних доріг оцінюють варіанти плану і профілю стрічки, розташовуються роздільні пункти, визначається пропускна здібність дороги та інше.

Маса поїзду визначається по двом варіантам за формулою:

Q=;

де F_к(р) - розрахункова сила тяги потягу;

Р - розрахункова вага потягу;

^/ ₀ - основний удільний опір потягу за рухом під струмом зі швидкістю V_р, визначають за формулою:

^/₀ = 1.9+0.01*V+0.0003*V² (Н/кН)

^//₀ - середньозважений основний удільний опір складу при швидкості V_р.

Вага брутто - 4-х вісних та 6-ти вісних вагонів у тонах визначають умовами:

g₍₄₎ =g_т(4)+₍₄₎ g_{вп (4);}

g₍₆₎=g_т(6)+ ₍₆₎ g_(6),

де g_т(4) g_m(6) - вага тари вагонів у тонах;

₍₄₎, ₍₆₎ - коефіцієнт використання підйомної сили вагонів;

g_вп(4) g_вп(6) - вантажопідйомність вагонів у тонах.

Середнє навантаження від вісі вагона на рейки g₀ у тонах визначають:

g₀=

Середнє навантаження від осі вагона на рейки g₀ у тонах визначається за формулою:

;

Основний удільний опір 4-х та 6-ти вісних вагонів визначають за формулою:

,

де х - швидкість у км.;

g₀ - середнє навантаження від осі на рейки у тонах.

Середньозважений основний удільний опір усього вагонного складу визначають за формулою:

,

де в₍₄₎, в₍₆₎ - питомий зміст 4-х та 6-ти вісних вагонів за вагою у долях одиниці.

Визначаємо питомий опір кожного вагона та коефіцієнти в₍₄₎ та в₍₆₎ за формулами:

;

Вище описані результати підставляємо у формулу визначення маси поїзду Q, розраховуючи її для І та ІІ варіантів.

Кількість 4-х та 6-ти вісних вагонів у складі визначають за формулою:

;

,

де Q₄, Q₆ - вага складу з 4-х та 6-ти вісних вагонів у тонах

Перевіряємо вагу поїзда за підібраною кількістю вагонів:

,

Визначаємо довжину поїзда:

,

де l₄, l₆ - довжина 4-х та 6-ти вісних вагонів;

l_n - довжина потягу.

Перевірку ваги поїзда на зрушення з місця та розгін поїзда на зупиночних пунктах слід приймати для перегону, на якому за зупиночним пунктом є скрутний підйом.

Вагу вантажного поїзда на зрушення з місця визначають:

;

де і_зр = 1,5%

;

;

Якщо Q < Q_зр, то вимоги по зрушенню з місця забезпечуються.

Згідно СНиП маса складу може бути прийнята _______т, _______т при корисній довжині приймально - відправних колій ________м.

8. Розміщення та вибір отворів і типів водопропускних споруд

1. Визначити місце розташування штучних споруд.

2. Побудувати майданчик водозбірного басейну.

3. Визначити площу водозбірного басейну F, кмІ.

4. Визначити схил головного логу за формулою:



де Н_в - найвища точка басейну, м;

Н_н - найнижча точка басейну, м;

L - довжина логу, м.

5. Визначити зливовий район по карті - схемі, а кліматичну групу - по таблиці:

Група кліматичних районів	І	ІІ	ІІI	IV	V
Номера зливових районів	10	7, 8, 9	5, 6	3, 4	1, 2, 3

6. Визначити номограмні витрати води Q_ном (мі/с) за номограмою 3, стр. 45.

7. Визначити розрахункову і максимальну витрати води:

Q_{роз 1%, 2%} = Q_номk_л, (мі/с);

Q_{max 0.33%, 1%} = Q_номk_л, (мі/с),

де Q_ном - номограмна витрата води;

k_л - поправочний коефіцієнт до розрахунку строку, визначається за таблицею:

Вірогідність перевищення паводку, %	Значення kл, при ґрунтах басейну
	глинисті та суглинки	піщані та супіщані	рихлі (осипі)
0,3	1,46	1,39	1,32
1,0	1,05	1,0	0,96
2,0	0,88	0,84	0,8

8. Визначити тип та отвір штучної споруди по графіку водопропускної здібності споруд 3, стр. 139 - 145.

9. Виконати перевірку на затоплення:

Н_бр Н_л + Н_під + 0,5,

де Н_бр - позначка бровки земельного полотна, м;

Н_л - позначка логу, м;

Н_під - висота підпору води, м.

9. Визначення будівельної вартості

Будівельна вартість ділянки залізничної лінії з метою порівняння варіантів визначається за формулою:

А = Q_і·а_з.р.+ а_ш.с.+L_е··а+n_р.п.·а_р.п. (тис грн.)

де Q_і - об'єми земляних робіт на окремих масивах поздовжнього профілю лінії (мі);

а_з.р - вартість виконання одного кубічного метра профільного об'єму земельного полотна;

а_ш.с - вартість кожної штучної споруди на проектуємій лінії;

L_е - експлуатаційна довжина варіанта залізничної лінії (км);

а - покілометрова вартість улаштувань пропорційних довжині варіантів лінії;

n_р.п - кількість роздільних пунктів n_р.п. =0;

а_р.п. - вартість одного роздільного пункту.

Розрахунки об'ємів земельних робіт по спорудженню головної колії по кожному варіанту зручно виконувати у формі наступної таблиці.

Таблиця 11.1. Відомість розрахунку земельних робіт

Ділянка	Довжина ділянки, км	Середня робоча відмітка	Об'єм земельних робіт на 1 км	Об'єм земляних робіт на ділянці
			насип	виїмка	насип	виїмка

Вартість об'єму земельних робіт:

Q_і·а_з.р. = ₁ + ₂а_з.р. (тис грн.)

Додатковий об'єм земельних робіт по улаштуванню водовідвідних канав, берм, конусів у мостів, регуляційних споруд можуть орієнтовно ураховуватися збільшенням профільної кубатури земляних робіт на 10%.

Об'єм масивів земельних робіт у межах роздільних пунктів повинні збільшуватися на величину Q_р.п., яка визначається за формулою:

Q_с.т.5,3· l_ст (n-1)· (мі),

де 5,3 - ширина міжколійї на роздільних пунктах (м);

n - кількість колій на роздільних пунктах;

l_рп - довжина площадки роздільного пункту (м);

h_ср - середня робоча позначка поздовжнього профілю на роздільному пункті.

До улаштувань, вартість яких пропорційна довжині варіанту, відносять:

1. Тимчасові улаштування по освоюванню траси а₁ = 1,2 тис грн./км.

2. Верхня будова головної колії а₂ = 43 тис грн./км.

3. Улаштування зв'язку а₃= 1,9 тис грн./км.

4. Улаштування ЗУБ а₄ = тис. грн./км.

5. Улаштування струмопостачання (тягові підстанції і контактна мережа)

а_5I = 45 тис грн./км

а_5II = 48 тис грн./км

6. Снігозахисні лісонасадження а₆= 2,5 тис грн./км.

7. Об'єкти службового, житлового, культурного, побутового і комунального будівництва а₇= 4,3 тис грн. /км

а = а₁+ а₂+ а₃+ а₄+ а₅ + а₆ +а₇

а_I =

a_II =

Відомість вартості штучних споруд для I; II варіантів

Характеристика штучних споруд	Місце розташування	Висота насипу	Вартість штучних споруд тис. грн.

10. Визначення експлуатаційних затрат

Експлуатаційні затрати можуть бути визначені за формулою:

Е_з = Е_р+Е_пу (грн/рік),

де Е_Р - витрати пропорційні розмірам руху;

Е_пу - витрати по утриманню постійних улаштувань.

Приймаючи розрахункову кількість поїздів n однаковою у прямому і зворотному напрямках Е_Р - визначаємо по формулі:

Е_Р = (R_М + )·365 n_пр (грн./рік),

де R_М - механічна робота локомотива на 1 пару поїздів (т.км);

t_x - час руху поїзда у прямому і зворотному напрямках по ділянці в годинах;

і g - приймаємо по таблиці 16;

в - коефіцієнт дільничної швидкості;

n_пр - приведена кількість пар вантажних поїздів за добу.

Розрахунок треба вести по спрямленим профілям, окремо за напрямками руху так, як і при розміщенні роздільних пунктів.

Сума часу руху поїзда у прямому і зворотному напрямках по перегону округлюється і переводиться в години.

Коефіцієнт дільничної швидкості в визначають по формулі:

в= 1 - 0,009 (n_в +n_пас)

Загальна кількість пар поїздів визначається по формулі:

n_пр = n_в + n_пас

де n_гр - число вантажних поїздів (у вантажному напрямку по вантажообігу на 10 ^й рік експлуатації);

n_пас - кількість пасажирських поїздів.

Вага пасажирського поїзда приймається стандартною:

(Р+ Q) пас =1000 (т)

Коефіцієнт визначається в залежності від стану ваги брутто пасажирських і вантажних поїздів по таблиці 17.

Витрати по утриманню постійних улаштувань визначають по формулі:

Е_пу =К·L+вN_р (грн./рік)

де L - довжина проектуємої ділянки лінії, км.

Значення К= К₁+К₂+…..+К₈;

К₁ - поточне утримання головних колій К₁ = тис грн/км;

К₂ - витрати на очистку колії від снігу, утримання лісозахисних

насаджень К₂= тис грн/км;

К₃ - утримання лінійних улаштувань ЗУБ К₃= тис грн/км;

К₄ - утримання лінійних улаштувань зв'язку К₄= тис грн/км;

К₅ - утримання радіозв'язку К₅= тис грн/км;

К₆ - утримання контактної мережі головних колій К₆= тис грн/км;

К₇ - загальнодорожні, управлінські та інші витрати К₇= тис грн/км;

К₈ - утримання 1 тягової підстанції К₈= тис грн/км

Відомість підрахунку електроенергії (пального) локомотива…. на ділянку по I та II варіантам

Схил елементу	Довжина елементу, км	Норма витрат на 1 км	Витрати електроенергії (пального) на ділянці	Всього
вперед	назад		вперед	назад	вперед	назад

11. Порівняння варіантів та прийняття рішень

При порівнянні варіантів може бути, що у одного з них будівельна вартість і експлуатаційні витрати більше ніж у другого. Тоді, перевага повинна бути віддана варіанту з меншими будівельними і експлуатаційними витратами.

Але у більшості випадків варіанти з меншими експлуатаційними витратами вимагають більших капіталовкладень. Найбільш простий спосіб порівняння таких варіантів - співвідношення додаткових будівельних затрат, які необхідні для здійснення варіанта з більшою будівельною вартістю, з економією на експлуатаційних витратах по цьому варіанту.

Строк окупності додаткових капіталовкладень по більше дорожчому варіанту за рахунок економії на експлуатаційних витратах визначається по формулі

Т = (років),

де К₁, К₂ - будівельна вартість варіантів;

С₁, С₂ - щорічні експлуатаційні витрати варіантів.

Інструкцією по визначенню економічної ефективності капітальних вкладень на залізничному транспорті встановлено нормативний термін окупності додаткових капіталовкладень Т_н=8 - 10 років. Якщо, розрахований по формулі термін окупності Т менше нормативного Т_н, то по грошовим показникам переважає більш дорожчий у будівельному відношенні варіант. При Т > Т_н доцільніше більш дешевий варіант. Якщо Т= Т_н, то у грошовому відношенні варіанти рівноцінні і вирішальними при виборі варіанта повинні бути інші показники.

Відомість порівняння варіантів

Найменування показників	Вимірювач	Варіанти
		I	II
1. Технічні показники
Показники траси
Керівний схил	%
Довжина траси	км
Довжина геодезичної лінії	км
Коефіцієнт розвитку лінії
Протяг вільних ходів	км і%
Протяг напружених ходів	км і%
Показники плану лінії
Протяг прямих ділянок траси	км і%
Протяг криволінійних ділянок траси	км і%
Сума кутів повороту:
всього L	градус
на 1 км	градус
Показники профілю лінії
Протяг площадок	км і%
Протяг схилів	км і%
Протяг ділянок з керівним схилом	км і%
2. Об'ємно-будівельні показники
Об'єм земельних робіт (чисельник - всього, знаменник на 1 км довжини)	тис мі
Вартість земельних робіт	тис грн
Вартість штучних споруд	тис грн
3. Економічні показники
Будівельна вартість (чисельник - всього, знаменник на 1 км довжини)	тис грн
Експлуатаційні витрати	тис. грн./рік

Размещено на Allbest.ru