Поняття кривошипно-шатунного механізму автомобіля ВАЗ-2105

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1. Коротка історія автомобіля.

ВАЗ-2105, в наш час позначається LADA 2105 -- радянський і російський легковий задньопривідний автомобіль малого класу з кузовом типу седан. Розроблено на Волзькому автомобільному заводі. Серійно випускався з 1980 року.

Модель ВАЗ-2105 розроблялася шляхом серйозної модернізації раніше моделей, що випускаються в рамках «другого» покоління задньопривідних автомобілів ВАЗ як заміна первістка ВАЗ-2101 «Жигулі». Перші дослідно-промислові партії ВАЗ-2105 були проведені в кінці 1979 року, а повномасштабне виробництво почалося з 25 січня 1980 року. На базі моделі 2105 пізніше були освоєні «люксовий» седан ВАЗ-2107 і універсал ВАЗ-2104.

2. Технічні характеристики автомобіля.

Кузов
Тип кузова	Седан
Кількість дверей	4
Кількість місць включаючи місце водія	5
Габарити
Довжина	4130 мм
Ширина	1620 мм
Висота	1446 мм
Колісна база	2424
Передня колія	1365
Задня колія	1321
Кліренс	170 мм
Максимальний об'єм багажника	385 л
Споряджена маса автомобіля	995 кг
Діаметр розвороту	9.9 м
Двигун
Розташування двигуна	Спереду, подовжньо
Об'єм двигуна	1294 см3
Тип розташування циліндрів	Рядний
Кількість циліндрів	4
Хід поршня	66 мм
Діаметр циліндра	79
Cтепень стиснення	8.5
Кількість клапанів на циліндр	2
Система живлення	Карбюратор
Турбонаддув	___________
Потужність	64/5600 л.с / об.хв
Крутний момент	92/3400 н * м
Тип палива	АІ-92
Газорозподільний механізм	O H C
Трансмісія
Привід	Задній
Кількість передач (МКПП)	4
Кількість передач (АКПП)	___________
Передавальне відношення головної пари	4.1
Підвіска
Тип передньої підвіски	Подвійний поперечний важіль
Тип задньої підвіски	Гвинтова пружина
Гальмівна система
Передні гальма	Дискові
Задні гальма	Барабанні
Рульове керування
Тип рульового управління	Черв'ячний редуктор
Підсилювач керма	___________
Експлуатаційні показники
Об'єм паливного бака	39 л
Максимальна швидкість	145 км / год
Час розгону	18 c.
Витрата палива	10.2
Колеса
Розмір шин	175/70 SR13

3. Габаритні розміри автомобіля.

Рис. 1 Габаритні розміри автомобіля ВАЗ-2105

4. Модифікація.

ВАЗ-2105 -- з карбюраторним двигуном ВАЗ-2105 (1,29 л, 63,6 к.с., 92 Нм) і 4-ст. КПП

ВАЗ-2105 -- з карбюраторним двигуном ВАЗ-2105 (1,29 л, 63,6 к.с., 92 Нм) і 4-ст. КПП;

ВАЗ-21050 -- з двигуном ВАЗ-2105 та 5-ст. КПП;

ВАЗ-21051 -- з карбюраторним двигуном ВАЗ-2101 (1,2 л, 58,7 к.с., 85 Нм) і 4-ст. КПП;

ВАЗ-21053 -- з карбюраторним двигуном ВАЗ-2103 (1,45 л, 71,4 к.с., 104 Нм) і 5-ст. КПП;

ВАЗ-21053-20 -- з моновприсковим двигуном ВАЗ-2104 (1,45 л, 71,4 к.с., 110 Нм, Євро-2) та 5-ст. КПП;

ВАЗ-21054 -- дрібносерійна спецмодіфікація для ГІБДД, МВС і ФСБ з карбюраторним двигуном ВАЗ-2106 (1,57 л, 80 к.с., 122,5 Нм), що оснащувалася додатковими бензобаком і акумулятором.

ВАЗ-21054-30 -- з двигуном ВАЗ-21067 (розподілене уприскування, 1,57 л, 72 к.с., 116 Нм, Євро-3) та 5-ст. КПП;

ВАЗ-21055 -- дрібносерійна модифікація для таксі з дизелем ВАЗ (БТМ) ?341 виробництва Барнаултрансмаш (1,52 л, 50,3 к.с., 92 Нм);

ВАЗ-21057 (LADA Riva) -- експортний варіант ВАЗ-21053 з правостороннім кермом і двигуном з моновриску (Євро-1), випускався в 1992--1997 роках для ринків Великобританії та країн з лівобічним рухом;

ВАЗ-+21058 (LADA Nova) -- експортний варіант ВАЗ-21050 з правостороннім кермом, випускався в 1982--1994 роках для ринків Великобританії та країн з лівостороннім рухом;

ВАЗ-21059 -- дрібносерійна спецмодіфікація для ДАІ, МВС і КДБ з роторно-поршневим двигуном Ванкеля ВАЗ-4132 (1,3 л, 140 к.с., 186 Нм);

ВІС-2345 -- пікап напіврамної конструкції на базі ВАЗ-21053 і 21054, проводиться фірмою ВАТ ВАЗінтерСервіс з 1995 року.

Розділ 1. Призначення, будова і робота кривошипно-шатунного механізму автомобіля ВАЗ-2105

1. Призначення кривошипно-шатунного механізму

Кривошипно-шатунний механізм призначається для перетворення зворотно поступального руху поршня на обертальний рух колінчастого вала.

1. Будова кривошипно-шатунного механізму

До кривошипно-шатунного механізму багато циліндрових двигунів належать такі деталі:

? картер (блок циліндрів) з головкою й ущільнювальними прокладками;

? поршнева група ( поршні, поршневі кільця, поршневі пальці);

? шатуни;

? колінчастий вал;

? маховик;

? піддон картера.

? Картер (рис.4) - це найбільша й найскладніша деталь двигуна, як правило, коробчастого перерізу, що править за опору для робочих деталей та механізмів і захищає їх від забруднення. Іноді циліндри виготовляються разом із картером тоді ця деталь називається блок-картером.



Рис.2 Картер двигуна автомобіля ВАЗ-2105

? До поршневої групи належать: поршні, поршневі кільця та поршневі пальці (рис. 3).

Поршень - це металевий стакан, днищем повернутий догори, який сприймає тиск газів і передає його через поршневий палець і шатун на колінчастий вал. Верхня, підсилена частина поршня називається головкою, а нижня, напрямна - юбкою. Приливки у стінках юбки, що призначаються для встановлення поршневого пальця, називають «бобишками». Поршні відлито з алюмінієвого сплаву й по бічній поверхні покрито тонким шаром олова для кращого припрацювання.



Рис. 3 Деталі поршневої групи карбюраторного двигуна автомобіля ВАЗ-2105: 1 - поршень; 2 - терморегулююча пластина поршня; 3 - оливознімне кільце; 4 - нижнє компресійне кільце; 5 - верхнє компресійне кільце; 6 - поршневий палець

Поршневі кільця (рис.4) запобігають прориву газів крізь зазор між юбкою поршня та стінкою циліндра, а також слугують для видалення зайвої оливи зі стінок циліндра, щоб не допустити потрапляння її в камеру згоряння. Зазор у замку компресійних кілець становить (0,4±0,1) мм. Всі кільця виготовляють з чавуну, за винятком оливознімних, які виконуються складеними - з двох плоских сталевих кілець і двох розширників (осьового та радіального).



а б в

Рис. 4 Поршневі кільця автомобіля ВАЗ-2105: а - складене оливознімне кільце; б - розташування кілець на поршні двигуна автомобіля ВАЗ-2105; в - зовнішній вигляд; 1 - верхнє компресійне кільце; 2 - нижнє компресійне кільце; 3 - оливознімне кільце

Поршневий палець слугує для шарнірного з'єднання поршня з шатуном і може мати найрізноманітніші конструктивні форми (рис.5). Для зменшення маси пальців їх, як правило, виконують порожнистими.

Поршневі пальці виготовляють з вуглецевих цементованих та азотованих сталей, а також із високовуглецевих сталей, які піддаються індукційному гартуванню струмами високої частоти.

а б в

Рис. 5 Конструкції поршневих пальців: а - трубчаста; б,в - з конічними трубчастими поверхнями

Шатун (рис.6), що передає зусилля від поршня на колінчастий вал, має двотавровий переріз, виготовляється з легованої або вуглецевої сталі штампуванням і складається із верхньої головки, стержня та нижньої головки.

Рис. 6 Шатун: 1 - кришка нижньої головки; 2 - вусики, що фіксують вкладиші; 3 - нижня головка; 4 - втулка верхньої головки; 5 - верхня головка; 6 - стержень шатуна; 7 - болт із гайкою для кріплення кришки нижньої головки;8 - вкладиші нижньої головки

У верхню головку шатуна запресовується бронзова втулка під поршневий палець. Для підведення мастила до тертьових поверхонь у головці та втулці зроблено отвори. Нижня головка шатуна рознімна. В ній є отвір для викидання оливи на стінку циліндра та кулачки розподільного вала. До нижньої головки двома болтами кріпиться кришка.

За шатунні підшипники правлять тонкостінні сталеалюмінієві вкладиші. Від зміщення вони втримуються виступами, які входять у відповідні пази на шатуні й кришці.

Колінчастий вал (рис.7) сприймає зусилля від шатунів і перетворює їх у крутний момент, який потім через маховик передається до механізмів трансмісії.

Маховик - це чавунний диск, що кріпиться болтами до фланця колінчастого вала й призначається для підвищення рівномірності обертання останнього, а також забезпечує подолання двигуном короткочасних перевантажень (наприклад, у момент рушання автомобіля з місця) за рахунок накопиченої під час обертання енергії.

1 - Колінчастий вал; 2 - заглушка масляних каналів колінчастого валу; 3 - передній сальник колінчастого валу; 4 - зубчастий шків приводу розподільного валу; 5 - шків приводу генератора; 6 - упорні півкільця середнього корінного підшипника; 7 - вкладиші корінного підшипника; 8 - тримач заднього сальника колінчастого валу; 9 - задній сальник колінчастого валу; 10 - штифт для датчика ВМТ; 11 - мітка ВМТ поршнів 1-го і 4-го циліндра; 12 - шайба блоків кріплення маховика; 13 - установочний штифт зчеплення; 14 - зубчастий обід маховика; 15 - маховик; 16 - канали для подачі масла від корінного підшипника до шатуна

Піддон картера править за захисний кожух кривошипно-шатунного механізму й резервуар для оливи. Його штампують з листової сталі. Отвір для зливання оливи закривається пробкою з магнітом для збирання металевих частинок на дні піддона.

Картер зчеплення й маховика становить захисний кожух, виготовлений з алюмінієвого сплаву; його кріплять до задньої частини блока циліндрів. Для точної фіксації картера відносно деталей коробки передач та зчеплення у блок циліндрів запресовано штифти.

Кріплення двигуна до рами автомобіля має бути надійним і водночас забезпечувати пом'якшення поштовхів, що виникають під час роботи двигуна та руху автомобіля.

Підвіску двигуна до рами роблять у трьох або чотирьох точках. Як опори до картера двигуна пригвинчують спеціальні кронштейни (лапи). За задні опори іноді правлять лапи картера зчеплення або подовжувач коробки передач. Під опори встановлюють гумові подушки або пружини.

Підвіска двигуна на еластичних опорах має обмежувачі поздовжнього переміщення у вигляді тяг чи скоб. Часто для фіксації двигуна відносно рами використовують реактивні тяги.

2. Принцип дії кривошипно-шатунного механізму

При обертанні кривошипа колінчастого вала поршень разом із шатуном переміщується в циліндрі прямолінійно вниз і вгору.

В двигуні із зовнішнім сумішоутворенням (карбюраторні двигуни) при переміщенні поршня вниз в циліндр через відкритий впускний клапан за рахунок розрідження всмоктується пальна суміш.

При переміщенні поршня вгору обидва клапани (впускний і випускний) закриті, пальна суміш стискується, нагрівається. У кінці такту стискання між електродами свічки запалювання, що знаходиться в камері згорання, виникає іскра, від якої загорається робоча суміш. У результаті згорання робочої суміші температура газів досягає 2500°С, гази при цьому розширюються, створюючи тиск 35-40 кгс/см², переміщують поршень вниз і через шатун обертають колінчастий вал, при цьому теплова енергія згорання робочої суміші перетворюється в механічну роботу.

При зворотньому русі поршня вгору і відкритому випускному клапані відпрацьовані гази видаляються із циліндра.

Розглянутий процес безперервно повторюється і цим забезпечує роботу двигуна.

кривошипний картер маховик

Розділ 2. Експлуатація і технічне обслуговування кривошипно-шатунного механізму автомобіля ваз-2105

1. Експлуатація Кривошипно-шатунного механізму автомобіля ВАЗ-2105

До несправностей кривошипно-шатунного механізму належать:

· сторонні стуки та шуми;

· перевитрата палива;

· поява диму у відпрацьованих газів.

· зменшення компресії в циліндрах;

· падіння тиску в системі оливи і збільшення витрати оливи.

· зниження потужності двигуна;

До основних несправностей кривошипно-шатунного механізму належать:

· знос і пригорання поршневих кілець;

· знос робочої поверхні поршня і знос канавок для поршневих кілець на голівці поршня;

· знос отворів в бобишках поршня під поршневий палець і втулки верхньої голівки шатуна;

· знос і поява подряпин і рисок на дзеркалі циліндрів;

· знос бабітової заливки вкладишів корінних підшипників і заливки підшипника нижньої головки шатуна.

Таблиця несправностей кривошипно-шатунного механізму

Причина несправності	Метод усунення
Стук корінних підшипників колінчастого валу
Зазвичай стукіт глухого тону, металевий. Виявляється при різкому відкритті дросельної заслінки на холостому ходу. Частота його збільшується з підвищенням частоти обертання колінчастого валу. Надмірний осьовий зазор колінчастого валу викликає стукіт більш різкий з нерівномірними проміжками, особливо помітними при плавному збільшенні і зменшенні частоти обертання колінчастого валу.
1. Занадто раннє запалення. 2. Недостатній тиск оливи. 3. Ослаблені болти кріплення маховика. 4. Великий зазор між шийками і вкладишами корінних підшипників.	1. Відрегулюйте запалення. 2. Затягнути болти рекомендованим моментом. 3. Прошліфувати шийки і замінити вкладиші. 4. Замінити упорні півкільця новими, із збільшеною товщиною.
Стук шатунних підшипників
Звичайно стук шатунних підшипників різкіше ніж стук корінних підшипників. Стук прослуховується на холостому ходу двигуна при швидкому відкритті дросельної заслінки. Місце стуку легко визначити, відключаючи по черзі свічки запалювання.
1. Надмірний зазор між шатунними шийками колінчастого валу і вкладишами.	1. Замінити вкладиші і прошліфувати шийки.
Стук поршнів
Стук поршнів зазвичай не дзвінкий, приглушений: викликається биттям поршня в циліндрі. Найкраще він прослуховується при малій частоті обертання колінчастого вала і під навантаженням.
1. Збільшений зазор між поршнями і циліндрами. 2. Надмірний зазор між поршневими кільцями і канавками на пошні.	1. Замінити поршні, розточити циліндри. 2. Замінити кільця або поршні з кільцями.

2. Технічне обслуговування кривошипно-шатунного автомобіля ВАЗ-2105

Cправний двигун розвиває посну потужність, працює без перебоїв при повних навантаженнях і на холостому ходу, не перегрівається, не димить і не пропускає оливу та охолодну рідину крізь ущільнення. Несправність можна визначити діагностуванням за зовнішніми ознаками без розбирання двигуна.

Ознаки несправності кривошипно-шатунного механізму:

· сторонні стуки та шуми;

· зниження потужності двигуна;

· підвищені витрата оливи;

· перевитрата палива;

· поява диму у відпрацьованих газах тощо.

Стуки та шуми в двигуні виникають у наслідок:

ь підвищеного спрацьовування основних деталей;

ь Збільшення зазорів між спряженими деталями.

Через спрацьовування поршня й циліндра, а також збільшення зазору між ними виникає дзвінкий металічний стук, який добре прослуховується під час роботи холодного двигуна. Різкий металічний стук на всіх режимах роботи двигуна свідчить про збільшення зазору між поршневим пальцем та втулкою головки шатуна. Посилення стуку в разі різкого збільшення частоти обертання колінчастого вала свідчить про спрацьовування вкладишів корінних або шатунних підшипників (якщо спрацювалися вкладиші корінних підшипників, (якщо спрацювалися вкладиші корінних підшипників, тон стуку глухіший). Різкий стук у двигуні, що не припиняється й супроводжується зниженням тиску оливи, свідчить про виплавлення підшипників. Шуми й стуки прослуховують за допомогою стетоскопа.

Зниження потужності двигуна спричинюється зменшенням компресії (тиску робочої суміші наприкінці такту стискання в циліндрі)

внаслідок:

ь порушення ущільнення прокладкою головки циліндрів у разі слабкого або не рівномірного затягування гайок кріплення або пошкодження прокладки;

ь пригоряння кілець у канавках поршня через відкладення смолистих речовин і нагар;

ь спрацювання, поломки або втрати потужності кілець;

ь спрацьовування стінок циліндрів.

Компресію в циліндрах двигуна перевіряють від руки за допомогою компресометра.

Для перевірки компресії від руки треба:

· викрутити свічки запалювання, за винятком свічки циліндра, що перевіряється;

· обертаючи колінчастий вал пусковою рукояткою, за опором прокручуванню визначити компресію;

· так само перевірити компресію в решті циліндрів.

Щоб перевірити компресію за допомогою компресометра слід:

· прогріти двигун;

· викрутити свічки;

· повністю відкрити повітряну й дросельну заслінки;

· встановити гумовий наконечник компресометра в отвір свічки;

· провернути колінчастий вал на 8…10 обертів, стежачи за показниками компресометра; після прокручування колінчастого вала у справному циліндрі компресія має становити 0,70…0,78 МПа;

· так само послідовно перевірити компресію в кожному циліндрі.

Про технічний стан циліндропоршневої групи та клапанів можна судити за відносним витіканням повітря (контролюється спеціальним манометром), яке за допомогою приладу К-69 подається під тиском у кожний циліндр двигуна крізь отвори для свічок запалювання.

Підвищена витрата оливи, перевитрата палива та димний випуск відпрацьованих газів сірого кольору (при нормальному рівні оливи в

картері) з'являються внаслідок:

ь залягання поршневих кілець;

ь їхнього спрацьовування.

Залягання кільця можна усунути без розбирання двигуна, для чого в кожний циліндр гарячого двигуна треба залити на ніч крізь отвір для свічки запалювання по 20 г суміші денатурованого спирту та гасу в однакових пропорціях. Уранці двигун слід пустити, дати попрацювати 10...15 хв, зупинити й замінити оливу.

Відкладання нагару на днищах поршнів та камери згоряння знижує теплопровідність, що спричинює перегрівання двигуна, зниження його потужності й підвищення витрати палива.

Для видаляння нагару треба:

· злити рідину із системи охолодження;

· зняти прилади, закріплені на головці циліндрів;

· викрутивши гайки, обережно відокремити головку циліндра, не

пошкодивши прокладку;

· якщо прокладка приклеїлася до блока або головки циліндрів,

зняти її тупим ножем або широкою тонкою металевою штабкою.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО):

v очистити двигун від бруду;

v перевірити стан двигуна;

Двигун очищають від бруду скребками, миють пензлем, змоченим у розчині соди або прального порошку, а потім витирають насухо. Стан двигуна перевіряють зовнішнім оглядом і прослуховуванням його роботи на різних режимах.

Технічне обслуговування №1 (ТО-1):

v перевірка кріплення опор двигуна і кріплення на ньому приладів;

v перевірка герметичності з'єднання головки циліндрів;

v перевірка герметичності з'єднання піддона картера;

v перевірка герметичності сальника колінчастого вала.

Про нещільність прилягання головки можна судити за підмоклими місцями на стінках блока циліндрів. Нещільності прилягання піддона картера й сальника колінчастого вала виявляють за підтоками оливи. Перевіряючи кріплення опор двигуна, гайки треба розшплінтувати, підтягнути до упору й знову зашплінтувати.

Технічне обслуговування №2 (ТО-2):

v перевірити герметичність з'єднання головки з блоком циліндрів, при необхідності підтягнути гайки і болти її кріплення;

v перевірити кріплення піддона картера;

v закріпити двигун на рамі;

v перевірити компресію у циліндрах двигуна;

v перевірити герметичність з'єднання головки з блоком циліндрів, при необхідності підтягнути гайки і болти її кріплення. Підтягування кріплення головки циліндрів проводиться на холодному двигуні.

Сезонне технічне обслуговування (СТО):

v двічі на рік перевіряти стан циліндропоршневої групи двигуна.

Розділ 4

Техніка безпеки при ремонті та технічному обслуговуванні.

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.

У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні покинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстренного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «Стоп».

Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.

Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.

Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положен­ня обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни -- надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.

Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток -- пусковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік ручки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола -- забороняється.

В Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.

Регулювальні роботи з двигуном, що працює, слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння відпрацьованих газів.

Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється залишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами. Розлите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару.

Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлення, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на дільниці). Біля ванни , для миття деталей системи живлення, біля верстаків для розбирання-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля токарного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування.

Роботи, пов'язані із зачищанням деталей перед паянням та лудінням, виконують на робочих місцях, обладнаних місцевою вентиляцією. Паливні баки й тару з-під пальних сумішей перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим повітрям. Перед паянням і заварюванням слід відкрити пробки.

Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.

Роботи з акумуляторними батареями треба виконувати в ізольованих приміщеннях із дотриманням вимог безпеки, викладених нижче.

Усі особи, які причетні до роботи з акумуляторними батареями, повинні пройти спеціальний інструктаж з техніки безпеки.

Уразі потрапляння електроліту або кислоти на шкіру необхідно негайно змити їх водою, 10 %-м розчином соди чи нашатирного спирту.

Закінчивши роботу з акумуляторами, перед уживанням їжі треба прополоскати рот і старанно вимити руки гарячою водою з милом. Заходити в їдальню в спецодязі забороняється. Щоденно вранці, після завершення роботи та ввечері необхідно чистити зуби.

На робочих місцях мають бути аптечки з йодом, ватою, марлею та 10 %-м розчинами соди й нашатирного спирту.

Питну воду слід зберігати у шафі в закритій місткості.

У робочих приміщеннях забороняється палити, а також зберігати продукти харчування.

Після закінчення кожної зміни треба робити вологе прибирання підлог, столів, верстаків та інструментів.

При акумуляторному цеху мають бути обладнані роздягальня та вмивальня з шафами для зберігання домашнього одягу й окремо -- спецодягу.

Забороняється транспортувати акумуляторні батареї вручну (незалежно від кількості їх).

В акумуляторних та зарядних приміщеннях мають бути вікна, що відчиняються.

Підлога робочого приміщення (акумуляторного цеху), де ремонтуються акумулятори, має бути цегляною або бетонною, неслизькою й без вибоїн.

Покриття стелажів, стін і підлоги має бути кислототривким, а поверхня стін, крім того, -- гладенькою по висоті не менше ніж 1,75 м.

Поверхня робочих столів, на яких розбирають і складають акумуляторні батареї, має бути рівною, без щілин і тріщин, а покриття -- стійким проти сірчаної кислоти.

Свинцевий порошок, глет і сурик для акумуляторних майстерень треба доставляти в металевій, герметичне закритій тарі й зберігати в окремому приміщенні.

Непридатні пластини, свинець та його відходи треба зберігати в окремому ящику, що закривається.

В акумуляторному цеху обов'язково має бути водопровід, щоб у разі потрапляння кислоти на шкіру робітника її можна було б змити.

Електропроводка в акумуляторній майстерні має бути герметичною й виконуватися в металевих трубах, покритих асфальтовим лаком. Освітлення акумуляторного цеху й зарядного приміщення, а також зарядна установка мають бути вибухобезпечного виконання. В зарядному приміщенні не можна встановлювати генератори й відкриті електродвигуни. Воно має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією для видаляння шкідливих газів, що виділяються під час заряджання акумуляторів. У приміщенні категорично забороняється палити й користуватися відкритим вогнем, оскільки водень, який виділяється під час заряджання акумуляторів, сполучаючись з киснем повітря, утворює гримучий газ, що легко вибухає.

Тріщини в мастиці акумуляторних баків треба згладжувати металевим предметом. Не допускається розплавляти мастику на діючій батареї полум'ям паяльної лампи, оскільки гази, що містяться в акумуляторі, можуть вибухнути.

Електроліт слід приготовляти вливанням тонкої струминки кислоти в дистильовану воду. Не можна вливати воду в сірчану кислоту, оскільки розчинення кислоти у воді супроводжується розбризкуванням, що може спричинити тяжкі опіки. Забороняється приготовляти електроліт у скляній нетермостійкій посудині, оскільки вона може луснути від теплоти, яка виділяється в процесі розчинення сірчаної кислоти. Зберігати кислоту й електроліт допускається тільки в спеціально відведеному приміщенні, підлога та стіни якого мають кислототривке покриття.

У приміщенні для заряджання акумуляторних батарей не можна виконувати інші роботи (розбирання, складання, ремонт). Температура в цьому приміщенні має бути не нижчою ніж +10 °С.

У зарядному приміщенні мають бути вмивальники, бочки з 10 %-м розчином питної соди, а також протипожежні засоби (вогнегасники, вода, пісок, лопати тощо).

Одночасне заряджання понад десяти акумуляторних батарей має відбуватися в ізольованих приміщеннях зі стелажами.

Одночасне заряджання менше ніж десяти акумуляторних батарей можна виконувати в приміщеннях ремонтних цехів, але акумуляторні батареї обов'язково треба встановлювати у витяжній шафі. Будова шаф має унеможливлювати просочування водню в приміщення.

Під час заряджання акумуляторних батарей не можна користуватися навантажувальною вилкою.

З'єднувати акумуляторні батареї, що заряджаються, треба за допомогою освинцьованих затискачів, які щільно прилягають і виключають можливість іскріння. Забороняється з'єднувати акумуляторні батареї дротом. Зварювальні, бляшано-кузовні, фарбувальні роботи слід виконувати в окремих ізольованих приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

Демонтаж і монтаж шин автомобілів слід здійснювати на спеціально відведених місцях (постах). Перед демонтажем шини потрібно випустити повітря з камери. Під час накачування необхідно стежити за показами манометра, не допускаючи підвищення тиску повітря в шині понад установлену норму.

Миття автомобілів, агрегатів і деталей здійснюють на мийній дільниці, підлога якої має вологостійке покриття та уклон для стікання рідини. Дільницю обладнують припливно-витяжною вентиляцією, а мийні ванни -- витяжними зонтами. Перед приготуванням і використанням мийних розчинів слід надягти гумові фартух, чоботи, рукавички, а також захисні окуляри.

Размещено на Allbest.ru