Технологія ремонту пневмоприводу електропневматичного контактора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія ремонту пневмоприводу електропневматичного контактора

Вступ

Деталі та вузли електрорухомого складу в процесі експлуатації піддаються інтенсивному зношенню і пошкодженням. Для підтримання електровозів в роботоспроможному стані, що в свою чергу забезпечує безпеку руху поїздів, передбачений комплекс по технічному обслуговуванні та ремонту.

Ремонтне виробництво постійно розвивається і вдосконалюється, вводяться нові технологічні процеси, покращується планування, організація, контроль та якість ремонту.

Метою виконання проекту є розробка стандартного комплекту документів технологічного процесу ремонту пневматичного приводу електропневматичного контакторів серії ПК:

ѕ карта технологічного процесу ремонту;

ѕ карта ескізів.

Конструкція контакторів всіх типів ПК аналогічна. Розрізняються вони лише наявність або відсутністю системи дугогасіння, конструктивним виконанням дугогасних камер, блокувальних пристроїв і варіантами виконання пневматичних приводів (з резиновою або шкіряною манжетою). В даному курсовому проекті я розглядаю ремонт пневматичного приводу із резиновою манжетою в об'ємі поточного ремонту ПР-3.

1. Призначення, аналіз конструкції та умови роботи вузла

Пневматичний привод (далі ПП) призначений для створення великих сил натиску та значних переміщень, забезпечення необхідної швидкості спрацювання контактора.

Конструктивне виконання зібраного ПП зображене на рисунку 1,1.

Рисунок 1.1 - Привод пневматичний з гумовою манжетою: 1 - кришка циліндра; 2 - войлочне кільце; 3 - циліндр; 4 - шток; 5 - пружина; 6 - поршень; 7 - гумова манжета; 8 - войлочне кільце

В подальшому розглянемо кожну деталь ПП окремо для того, щоб більш наглядно проаналізувати конструкцію та умови роботи вузла.

Циліндр а (рисунок 1.2) - литий чавунний. Призначений для направлення руху штока б, поршня в, а також для кріплення ПП до ізоляційної штанги електропневматичного контактора. Ззовні циліндра є 4 наскрізних отвори 1, 4 з різьбою М8 для кріплення кришки циліндра болтами. В нижній внутрішній частині знаходиться робоча поверхня 2 циліндра, в верхній - отвір 3 для направлення штоку б. Циліндр повинен мати поліровану робочу поверхню.

Характерними при роботі є значні механічні впливи - удари, вібрації, що призводить до механічного зношення. При попаданні в циліндр піску, пилу, металевих частинок в процесі тертя робочих поверхонь 2 та 3 виникає їх абразивне зношення. Волога (конденсат) попавши в циліндр викликає корозію робочої поверхні.

a

Рисунок 1.2 - Деталі пневматичного приводу

Шток б (рисунок 1.2) ПП виконаний із сталі Ст3. Нижня частина 5 штока виконана з зовнішньою різьбою М10 для кріплення поршня в. Середня частина 6 являється робочою і піддається найбільшому зношуванню у зв'язку з тертям об поверхню циліндра а. У верхній частині знаходиться скоба 7 для кріплення ізоляційної тяги контактора і передачі зворотньо - поступальних рухів. Шток сприймає великі удари при спрацюванні контактора, особливо при недостатньому рівні мастила на поверхнях тертя.

Поршень в (рисунок 1.2) виготовлений із сталі Ст3, оцинкований - покриття Ц15. Поршень має виїмки 8, 9 для встановлення войлочного кільця д та гумової манжети г. В центральній частині поршня є наскрізний отвір ступінчатого типу з поверхнями 10 та 11. Поверхня 10 призначена для направлення штоку б, а поверхня 11 являється опорною для закріплення поршня гайкою М10 та пружинною гайкою. Найбільшому зношенню піддається зовнішня сторона поршня, не зважаючи на те, що в процесі нормальної роботи ПП дотику робочих поверхонь поршня та циліндра бути не повинно. Але при зношенні резинової манжети г, войлочного кільця д, попаданні піску, пилу та інших абразивних частинок призводить до інтенсивного зношення робочої поверхні поршня. Негативним фактором також може стати перекос поршня, у зв'язку із вигином штока б або ослабленням кріплення.

Складовими частинами ПП є також кришка циліндра а (рисунок 1.3) та пружина б. Кришка циліндра а відлита із чавуну та призначена для з'єднання повітряних каналів вентиля контактора із камерою під поршнем. В кришці знаходяться технологічний отвір 1 із конусною різьбою для зливу відпрацьованого мастила та конденсату. При роботі отвір закритий заглушкою. Також в кришці є канал 3 подачі стисненого повітря від вентиля та виїмка 2 для встановлення ущільнюючої прокладки. В кришці присутні два види зношення - механічне, яке викликане ударами і вібрацією та корозійне, викликане наявністю вологи в стисненому повітрі та утворенням конденсату на внутрішніх стінках кришки.

Рисунок 1.3 - Кришка та пружина пневматичного приводу

Пружина б (рисунок 1.3) ПП виготовлена із стальної проволоки мм ГОСТ 9389-75 із оцинкованим покриттям Ц15хр. Для пружини характерні постійні циклічні навантаження, різкі удари, тому основна проблема цього вузла - це втрата пружності.

Для запобігання значних пошкоджень та погіршення роботи вузла при технічному обслуговуванні та ремонті необхідно контролювати наявність мастила в ПП та щільність з'єднань, тобто стан гумових манжет.

2. Характерні несправності та причини їх виникнення

пневмопривод контактор несправність ремонт

Як вже було розглянуто в попередньому розділі домінуючим видом зношування даного вузла є абразивний знос пар тертя.

Зношення та пошкодження ПП в більшості випадків це:

а) нещільність прилягання кришки 1 (рисунок 2.1) до циліндра 2 в місці а та поршня 3 з циліндром 2 в місцях б і в; причини виникнення:

Рисунок 2.1 - Нещільності в пневмоприводі

1) Ослаблення та знос різьбових з'єднань в місцях 1 та 2 (рисунок 2.2);

Рисунок 2.2 - Різьбові з'єднання в пневмоприводі

2) пошкодження гумової манжети а (рисунок 2.3) та войлочного кільця б - тріщини в місцях 2,4 та розшарування в місцях 1, 3 підвищене зношення по діаметру;

Рисунок 2.3 - Пошкодження манжети та кільця

3) втрата еластичності резинової манжети б (рисунок 2.3);

4) зношення, задири 3 (рисунок 2.3) і царапини 1, 2 на робочій поверхні циліндру в результаті потрапляння абразивних частинок в циліндр;

Рисунок 2.3 - Пошкодження циліндру

5) корозійне зношення 4 на внутрішній поверхні циліндру в результаті потрапляння вологи;

б) зношення штоку:

1) вигин штоку (рисунок 2.4) через сильні механічні удари і, як наслідок - перекос поршня;

2) вироблення по зовнішній поверхні;

3) зрив різьби;

4) злам скоби.

Рисунок 2.4 - Пошкодження штоку

в) пошкодження поршня:

1) зношення по зовнішній поверхні поршня (рисунок 2.5 б);

2) царапини та задири поршня в місцях 1 та 2 (рисунок 2.5 а) в результаті дотику поршня з робочою поверхнею циліндра і вироблення манжети;

3) перекос поршня внаслідок ослаблення кріплення до штоку в місці 2 (рисунок 2.2).

a б

Рисунок 2.5 - Пошкодження поршня

г) тріщини 1 та 2 (рисунок 2.6) та втрата пружності пружини;

Рисунок 2.6 - Пошкодження пружини

д) тріщини в металевих деталях ПП (циліндр, кришка, поршень, пружина, болти, гайки, пружинна шайба) - внаслідок значних механічних впливів.

3. Аналіз технологічних методів, які використовуються для ремонту вузла

Перед ремонтом ПП розбирають, очищають та проводять візуальний огляд всіх деталей вузла. Всі деталі з тріщинами замінюють на нові.

Впевнившись у відсутності тріщин в циліндрі заміряють його зношення. При значному зношенні допускається розточка, запресовка втулки або хромування з наступною обробкою до ремонтного розміру. Циліндр, який має на робочій поверхні риски та царапини глибиною до 0,5 мм шліфують. Допускаються лиш незначні риски при умові відсутності витоків повітря через поршень при перевірці на герметичність тиском 0,675 МПа. При неможливості усунення виявлених дефектів переліченими вище способами циліндр замінюють. Різьбові отвори в циліндрі під кришку, які мають зношену або зірвану різьбу, заплавляють газовою зваркою, знову розсвердлюють і нарізають нову різьбу.

Поршні з рисками і забоїнами на зовнішній поверхні шліфують, а зношені більше допустимих розмірів наплавляють хромуванням. Допускається напресовка втулки з наступною обробкою під ремонтний розмір.

Шток з прогином або з зірваною різьбою замінюють. Ослаблу скобу приварюють до штоку електродуговим зварюванням.

Зняту резинову манжету при наявності надривів, тріщин, нерівностей та інших дефектів на робочій поверхні, які знижують щільність ПП замінюють новою. Манжети, які втратили еластичність або мають термін служби більше 2 років з моменту виготовлення замінюють. Придатне для експлуатації войлочне кільце не повинне мати розривів, надривів та розшарувань.

Дозволяється відновлювати стальні пружини з наступною термічною обробкою та цинкуванням. Пружину відпускають, нагрівши до температури 920 - 980С, стискають або розтягують до ремонтних розмірів і для надання необхідної пружності закаляють. Після цинкування пружини перевіряють її просадку (не більше 8%). Опорні поверхні повинні бути вирівняні так, щоб пружина стояла на горизонтальній поверхні вертикально. Деформація пружин, встановлених в ПП не допускається.

В даному курсовому проекті я детально розгляну технологічний процес цинкування поршня ПП, оскільки на мою думку напресовка втулки не гарантує надійну посадку в даних умовах роботи вузла, та технологічний процес відновлення різьби технологічних отворів циліндра ПП. 4 Технологічне обладнання, яке використовується для ремонту вузла.

Універсальний токарно-гвинторізний верстат типу 1К62 призначений для виконання токарних робіт, в тому числі нарізання різьби. Технічна характеристика токарно-гвинторізного верстату типу 1К62 наведена в таблиці 4,1.

Таблиця 4.1 - Технічна характеристика токарно-гвинторізного верстату типу 1К62

Поперечно-строгальний верстат типу 737 призначений для обробки струганням горизонтальних, вертикальних та наклонних плоских і фасонних лінійчатих поверхонь і пазів різного профілю в деталях малих і середніх розмірів і середньої маси в умовах індивідуального і дрібносерійного виробництва. Технічна характеристика поперечно-строгального верстату типу 737 наведена в таблиці 4,2.

Таблиця 4.2 - Технічна характеристика поперечно-строгального верстату типу 737

Вертикально-свердлильний верстат типу 2А135 призначений для свердління, розсвердлювання, зенкування та розверстування отворів в різних деталях, а також для нарізання різьб машинними мітчиками в умовах індивідуального та серійного виробництва. Технічна характеристика вертикально-свердлильного верстату типу 2А135 наведена в таблиці 4,3.

Таблиця 4.3 - Технічна характеристика вертикально-свердлильного верстату типу 2А135

Круглошліфувальний верстат MD 1420B призначений для зовнішнього і внутрішнього шліфування циліндричних, конічних і торцевих поверхонь на деталях типу вал, втулка, вісь, фланець та ін. Технічна характеристика круглошліфувального верстату MD 1420B наведена в таблиці 4,4.

Таблиця 4.4 - Технічна характеристика круглошліфувального верстату MD 1420B

При ремонті ПП використовується газове зварювання. При цьому використовується газогенератор типу ГНВ - 1,25 м, характеристики якого наведені в таблиці 4,6.

Таблиця 4.6 - Технічна характеристика газогенератора типу ГНВ - 1,25 м

Установка дзвонарного типу призначена для нанесення цинкових, кадмієвих, мідних та інших гальванопокриттів (крім хромування) на дрібні деталі. Підтримання заданої темперетури розчину автоматичне, виконується електронагрівом та водяним охолодженням. Технічна характеристика установки наведена в таблиці.

Таблиця 4.6 - Технічна характеристика установки дзвонарного типу для нанесення гальванічних покриттів

Список літератури

1 Довбня Н.П., Казарина Л.С. Методические указания к разработке технологической документации на ремонт узлов и агрегатов тепловозов при курсовом и дипломном проектировании.

2 Забелин Г.Д., Курасов Д.А., Пацовский Ю.В., Соловьев В.В. Ремонт электроподвижного состава промышленного транспорта. Под ред. М.Г. Потапова. - М.: Транспорт, 1982. - 288 с.

3 Находкин В.М., Яковлев Д.В., Черепашенец Р.Г. Ремонт электроподвижного состава: Учебник для техникумов железнодорожного транспорта. Под ред. В.М. Находкина. - М.: Транспорт, 1989. - 295 с.

4 Красковская С.Н., Ридель Э.Э., Черепашенец Р.Г. Текущий ремонт и техническое обслужвание электровозов постоянного тока. - М. Транспорт, 1989. - 408 с.

5 Правила заводского ремонта электровозов постоянного тока. - М., Трансжелдориздат, 1963. - 251 с.

6 Гальванические покрытия: Справочник. В 2-х томах. Под ред. М.А.

Шлугера и Л.Я. Тока. - М.: Машиностроение, 1985. - 240 и 248 с.

Размещено на Allbest.ru