Размещено на http://allbest.ru/

Вступ

Автомобіль займає дуже значуще місце у житті сучасної людини. Автомобілебудування -- одна із найбільш динамічних галузей. Саме тут активно розробляються і впроваджуються інноваційні технології.

Метою даної статті було проведення аналізу інновацій і виявлення основних тенденцій розвитку сучасного автомобіля. За період 2007-2008 р. було проведено вісім важливих автосалонів і авто шоу в містах Франкфурті, Парижі, Женеві, Детройті, Лос-Анжелосі, Токіо, Пекіні, Москві. Інформація про ці заходи відображена у багатьох виданнях. Нами були розглянуті публікації двох видань: автомобільний щожневик «Автоцентр» (Україна) та журнал «Популярная механика» (Росія). Їх розгляд чітко виявив основні напрямки розвитку інноваційних технологій. Основополагаючим є те, що всі інновації перш за все направлені на вирішення екологічних проблем. Не менш важливим є пошуки нових принципів руху автомобіля, а також використання нових технологій і матеріалів. Завжди актуальним залишається удосконалення дизайн-ергономічних якостей автомобіля. Дуже цікавими є погляди на його майбутнє.

Із наведеної класифікації саме науково-технічні інновації закладають базу прогресу автомобілебудування. До них ми відносимо нові принципи і технології руху автомобіля. Насамперед, це -- автомобілі на альтернативному водневому паливі. Водень вважається найбільш перспективним екологічно чистим паливом. При його згорянні з киснем, 21% в повітрі, виділяються пари води і практично відсутні окисли вуглецю, накопичення яких є причиною «парникового ефекту» і планетарного потепління. Але в повітрі є 78% азоту. При його згорянні утворюються окисли азоту, не менш шкідливі, ніж окисли вуглецю. Цього можна уникнути за рахунок режиму низькотемпературного згоряння, але при цьому мають місце значні втрати потужності у порівнянні з традиційним бензином. Треба також відзначити, що водень добувають в основному із природного газу та вугілля. Ціна водню в еквіваленті до бензину дорожче приблизно у 30 разів. Водень може використовуватися в автомобілі в балонах високого тиску (400-700 атм.). Такі балони з воднем займають багато місця. Зріджений водень при температурі -253С в балоні-термостаті займає об'єм втричі менший, але швидко випаровується. Найбільш перспективним, з точки зору безпеки і мінімізації об'єму, є насичення воднем порошкоподібних металів з утворенням їх гідридів і наступним виділенням водню при незначному нагріванні.

Тим не менш, не зважаючи на всі труднощі, всі провідні потужні автомобільні компанії займаються водневою проблемою. В Каліфорнії (США), де діють найбільш жорсткі екологічні норми, вже експлуатуються машини на водні FCX Clarity компанії Honda.

Побудову силового приводу на водні можна здійснювати двома способами. Найпростішим із них є використання двигуна внутрішнього згоряння. Більш перспективним є технологія з використанням так званих «паливних елементів». В реакторі з паливними елементами відбувається реакція розпаду водню і кисню повітря на іони і електрони з виділенням енергії, створюється електрична батарея і забезпечується робота електричного приводу автомобіля. За такою схемою працює модель FCX Clarity. Водень заправляється в балон (171 л). Одна заправка забезпечує пробіг 430 км, електромотор розвиває потужність 136 к.с. Силовий агрегат включає також літій-іонний акумулятор. Компоновочні схеми автомобіля можуть бути різноманітними. Так, компанія General Motors демонструє компоновку Hydrogen 4, а також «водневого» Cadillac Drovog , в складі якого: 1 - балони з воднем, 2 - паливні елементи, 3 - літій-іонний акумулятор, 4 - електромотор, 5 - задні електричні мотор-колеса. Схема Hidra італійської дизайн-студії Fiorovanti дещо інша .

Процес впровадження водневих автомобілів розпочався, хоча для масового виробництва треба внести ще багато удосконалень. Потрібно також налагоджувати водневу заправочну інфраструктуру.

Ціна і затрати на експлуатацію такого екологічно чистого автомобіля поки що дуже великі. Але затрати людини на охорону довкілля з часом стануть значно більшими.

Вчені і конструктори пропонують ряд інших перспективних науково-технічних інновацій. Так, американський винахідник Інго Валентино розробив гідрогібридну повноприводну платформу Ingocar . В її основі лежить допоміжний двигун внутрішнього згоряння опозитної структури з вільними поршнями без колінчатого вала, гідроакумулятор з еластичним резервуаром, наповненим азотом, та гідравлічні мотор-колеса. Теплова енергія палива перетворюється в механічну енергію стисненого газу. Із гідроакумулятора гідрорідина надходить на мотор колеса. Коли акумулятор повністю заряджений, двигун автоматично відключається і навпаки. При гальмуванні потік гідрорідини за допомогою клапану перенаправляється в акумулятор. Така схема з мінімальною кількістю механічних з'єднань забезпечує коефіцієнт корисної дії гідроавтомобіля майже у двічі більший, ніж у сучасних автомобілів. Також до позитиву можна віднести великі пікові потужності на мотор-колесах і малі витрати палива (1,8 л на 100 км).

Вельми перспективним виглядає створення так званого махомобіля. В якості накопичувачів механічної енергії махові колеса відомі вже давно. Їх ефективність була низькою. Але зараз створені «супермаховики», які обертаються у вакуумному корпусі на магнітних підшипниках. Супермаховик, навитий із вуглеволокна, накопичує енергію у 20-30 разів більше, ніж стальний. Його енергоємність на порядок вище ніж у сучасних електричних акумуляторів. Вони вже застосовуються на американських електростанціях для накопичення енергії при спаді споживання електроенергії і віддачі при пікових навантаженнях. Це суттєво підвищує коефіцієнт корисної діє станцій. Автотранспорт є також підходящою сферою застосування супермаховиків. В ньому супермаховик водночас виконує роль гіроскопічного стабілізатора двоколісного транспортного засобу.

Принциповою є можливість створення транспортного засобу з плазменним двигуном. Професор Рой - директор лабораторії моделювання динаміки плазми Університету штату Флорида, запатентував «літаючу тарілку». По всій поверхні «тарілки» із діелектрика рівномірно розміщені пари електродів, які іонізують приповерхневий шар повітря. Взаємодія цієї плазми з магнітним полем зумовлює виникнення магнітогідродинамічної сили. Формувати плазму і регулювати рушійну силу буде бортова електроніка. Професор Рой упевнений, що такий принцип дії можна забезпечити мінімальними затратами енергії бортових батарей. Мрія створити літаючий автомобіль давно переслідує винахідників усього світу. На сьогодні вже є реальні експериментальні розробки зі складчастими крилами із вуглепластика і кевларового полотна, а також європейського апарату Джино з чотирма поворотними турбінами, зліт і посадка якого виконується як на гелікоптері.

Отже, проведений аналіз показує, що інноваційний розвиток автомобіля, який би відповідав сучасним потребам і умовам, може йти декількома напрямками. Очевидно, універсального «рецепту» не існує. Скоріш за все, автомобіль майбутнього буде мати гібридну структуру.

Призначення, пристрій і принцип роботи

Газорозподільні механізми розрізняють по розташуванню клапанів в двигуні. Вони можуть бути з верхнім (у голівці циліндрів) і нижнім (у блоці циліндрів) розташуванням клапанів. Найбільш поширений газорозподільний механізм з верхнім розташуванням клапанів, що полегшує доступ до клапанів для їх обслуговування, дозволяє отримати компактну камеру згорання і забезпечити краще наповнення її горючою сумішшю або повітрям.

Газорозподільний механізм складається з:

розподільного валу;

механізму приводу розподільного валу;

клапанного механізму.

Роботу газорозподільного механізму розглянемо на прикладі двигуна з V -подібним розташуванням циліндрів.

Розподільний вал знаходиться в "розвалі" блоку двигуна, тобто між його правим і лівим рядами циліндрів, і приводиться в обертання від колінчастого валу через блок розподільних шестерень. При ланцюговому або ремінному приводі обертання розподільного валу здійснюється за допомогою відповідно до ланцюгової або зубчастої ремінної передачі.

При обертанні розподільного валу кулачок набігає на штовхальник і піднімає його разом з штангою. Верхній кінець штанги натискає на регулювальний гвинт, встановлений у внутрішньому плечі коромисла. Коромисло, провертаючись на своїй осі, зовнішнім плечем натискає на стержень клапана і відкриває отвір впускного або випускного клапана в голівці циліндрів строго відповідно до фаз газорозподілу і порядку роботи циліндрів.

Під фазами газорозподіли розуміють моменти початку відкриття і кінця закриття клапанів, які виражаються в градусах кута повороту колінчастого валу відносно мертвих точок. Фази газорозподілу підбирають досвідченим шляхом залежно від числа оборотів двигуна і конструкції впускних і випускних залежності від числа оборотів двигуна і конструкції впускних і випускних патрубків. Заводи-виготівники вказують фази газорозподілу для своїх двигунів у вигляді таблиць або діаграм.

Правильність установки газорозподільного механізму визначається по настановних мітках, які розташовуються на розподільних шестернях або приводному шківі блоку циліндрів двигуна.

Відхилення при установці фаз призводить до виходу з ладу клапанів або двигуна в цілому. Постійність фаз газорозподілу зберігається тільки при дотриманні теплового проміжку, що регламентується, в клапанному механізмі цієї моделі двигуна. Порушення величини цього проміжку призводить до прискореного зносу клапанного механізму і втрати потужності двигуна.

Для правильної роботи двигуна кривошипи колінчастого валу і кулачки розподільного валу повинні знаходитися в строго певному положенні один відносно одного. Тому при зборці двигуна розподільні шестерні вводяться в зачеплення по наявних на їх зубах мітках: одній - на зубі шестерні колінчастого валу, а інший - між двома зубами шестерні розподільного валу. На двигунах, що мають блок розподільних шестерень, установка їх виробляється також по мітках.

Послідовність чергування однойменних тактів в різних циліндрах називається порядком роботи циліндрів двигуна, який залежить від розташування циліндрів і конструктивного виконання колінного і розподільного валів.

Розподільний вал служить для відкриття і закриття клапанів газорозподільного механізму в певній послідовності згідно з порядком роботи циліндрів двигуна.

Розподільні вали виковують із сталі з наступною цементацією і гартуванням струмами високої частоти. На деяких двигунах вали відливають з високоміцного чавуну. У цих випадках поверхня кулачків і шийок валу вибілюється і потім шліфується. Для зменшення тертя між шийками і опорами в отвори запресовують сталеві, покриті антифрикційним шаром, або металокерамічні втулки.

Між опорними шийками розподільного валу розташовуються кулачки, по два на кожен циліндр, - впускний і випускний. Окрім цього на валу кріпиться шестерня для приводу масляного насоса і переривника-розподільника і є ексцентрик для приводу паливного насоса.

Шестерні розподільних валів виготовляють з чавуну або текстоліту, приводну розподільну шестерню колінчастого валу - із сталі. Зуби у шестерень косі, що викликає осьове переміщення валу. Для попередження осьового зміщення передбачений наполегливий фланець, який закріплений на блоці циліндрів між торцем передньої опорної шийки валу і маточиною розподільної шестерні.

У чотиритактних двигунах робочий процес відбувається за чотири ходи поршня або два обороти колінчастого валу. Це можливо, якщо розподільний вал за цей час зробить в два рази менше число оборотів. Тому діаметр шестерні, встановленої на розподільному валу, роблять в два рази більшим, ніж діаметр шестерні колінчастого валу.

Несправності. Причини, способи визначення і усунення

автомобіль газорозподільний клапанний двигун

Стук важелів приводу клапанів. Характерний стук з рівномірними інтервалами, частота його менше будь-якого іншого стука в двигуні. Заклинювання двигуна з обривом одного або декількох клапанів. Супроводжується деформацією боковин робочої частини важелів, розтріскуванням спідниць тарілок клапанів (можливе руйнування тарілки), підрізуванням наполегливих бортів сухарів з боку тильної частини. Можливе зіткнення вихлопних клапанів з днищами поршнів. Обов'язкове осідання сухарів в тарілках клапанів

а) Самовідкручування регулювальних болтів. Не витриманий момент затягування контргайок, перетяжка контргайок.

Відрегулювати клапани. При перетяжці замінити регулювальні болти.

б) Самовідкручування регулювальних болтів внаслідок перевищення максимально допустимих оборотів двигуна.

Наслідки усунути за рахунок винних.

в) Знос кулачків розподілвалу. Робота пари "кулачок-важіль" без проміжку. Неякісне регулювання проміжку.

Із зворотнього боку зношеного кулачка є радіальне засвітлення по усій довжині зворотної частини. Замінити розподілвал.

г) Знос кулачків розподілвалу, засвітлення із зворотного боку кулачка відсутні, можлива вузька смуга засвітлення у краю протилежної частини кулачка - слід роботи важеля з перекосом.

Замінити розподілвал, важелі.

д) Кулачки зношені. Багатократним регулюванням стук не усувається. Відхилення геометрії кулачка розподілвалу.

Замінити розподілвал, важелі.

Зниження потужності двигуна, низька компресія одного або декількох циліндрів

а) Вифарбовування наплавленого шару тарілки клапана ("прогар" клапана).

Замінити клапани. Сприяючими виникненню дефекту чинниками являються відсутність проміжку "розподілвал - важіль" у цього клапана і підвищений температурний режим двигуна.

Стук газорозподільного механізму

а) Завищений проміжок "регулювальна шайба - кулачок розподілвалу".

Зробити регулювання підбором шайби потрібного розміру.

б) Завищений проміжок "зовнішній діаметр регулювальної шайби - діаметр гнізда в штовхальнику під шайбу".

Замінити шайбу, штовхальник.

в) Знос кулачків розподілвалу і регулювальних шайб.

Замінити розподілвал і регулювальні шайби.

г) Завищений проміжок "опорна шийка розподілвалу - підшипник".

Замінити голівку блоку.

д) Різнотовщинність регулювальної шайби по кругу контакту з кулачком (нерівномірний знос).

Замінити дефектну шайбу.

е) Ограновування (некругле) штовхальників по зовнішньому діаметру, эллипсність.

Замінити штовхальники.

ж) Недозатяжка, послаблення кріплення зірочки приводу розподілвалу. Деформація шпонки зірочки кріплення розподілвалу, пазів шпон зірочки і розподілвалу.

Замінити дефектні деталі.

з) Взаємне торкання пружин при робочому ході клапанів.	Замінити пружини.
и) Знос направляючої втулки клапана.	Замінити втулки.
Обрив клапанів
а) Дефект зварювання стержня вихлопного клапана, сторонні включення в матеріалі стержня впускного клапана.	Замінити пошкоджені деталі.
б) Заклинювання, руйнування підшипника водяного насоса. Зріз зубів або скидання ременя приводу розподілвалу з шківів, розузгодження фаз газорозподілу, зіткнення клапанів з поршнями.	Замінити пошкоджені деталі.
в) Обрив ременя приводу розподілвалу.	Замінити пошкоджені деталі.
г) Послаблення натягнення ременя приводу газорозподільного механізму, збій фаз газорозподілу.	Замінити пошкоджені деталі.
Примітка. У разі задиру (зносу) блоку циліндрів крильчаткою водяного насоса при руйнуванні підшипника блок циліндрів заміни не вимагає, оскільки водяний насос має високу продуктивність, при заміні тільки водяного насоса характеристики роботи системи охолодження не порушуються.



Технічне обслуговування і ремонт

Заміна ременя приводу газорозподільного механізму (ГРМ) на двигунах ВАЗ- 2110

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Знімаємо ремінь приводу генератора.

Ключем "на 10" відвертаємо болти передньої кришки ГРМ : два збоку і один в центрі.

Знімаємо кришку ГРМ.

Знімаємо праве колесо і пластиковий щиток моторного відсіку.

Голівкою "на 19" провертаємо колінчастий вал за годинниковою стрілкою за болт кріплення шківа до поєднання мітки на зубчастому шківі розподільного валу з настановним вусиком на задній кришці приводу ГРМ (B).

Знявши гумову заглушку у верхній частині картера зчеплення переконуємося, що риска на крутні розташована навпроти прорізу кришки картера зчеплення. Така розташована риска на крутні двигуна при знятій коробці передач і голівці блоку циліндрів.

Фіксуємо колінчастий вал від провертання, вставивши через отвір в картері зчеплення викрутку між зубами крутня.

Відвертаємо болт кріплення шківа приводу генератора.

Знімаємо шків приводу генератора.

Ключем "на 17" послабляємо гайку кріплення натяжного ролика.

Повертаємо натяжний ролик в таке положення, при якому ремінь буде максимально ослаблений.

Знімаємо ремінь ГРМ.

При заміні натяжного ролика відвертаємо гайку його кріплення і знімаємо ролик з шпильки.

Під роликом встановлена дистанційна шайба.

Встановлюємо ремінь приводу ГРМ в зворотній послідовності. Надіваємо ремінь на шків колінчастого валу. Потім, натягуючи задню гілку, надіваємо ремінь на шків насоса рідини, що охолоджує, і заводимо за натяжний ролик. Надіваємо ремінь на шків розподільного валу.

Вставивши викрутку між двома гвинтами або стержнями діаметром 4 мм, встановленими в отвір натяжного ролика, і повертаючи ролик проти годинникової стрілки, натягуємо ремінь.

Затягуємо гайку кріплення натяжного ролика.

Завертаємо на місце болт кріплення шківа приводу генератора і голівкою "на 19" провертаємо за болт колінчастий вал на два обороти за годинниковою стрілкою.

Перевіряємо збіг настановних міток колінного і розподільного валів.

При знятому шківі приводу генератора положення колінчастого валу зручно контролювати по поєднанню міток на зубчастому шківі колінчастого валу і кришці масляного насоса.

Для регулювання натягнення ременя повертаємо колінчастий вал проти годинникової стрілки так, щоб мітка на шківі розподільного валу перемістилася вниз від вусика задньої кришки на два зуби.

При нормальному натягненні ременя його передня гілка повинна закручуватися на 90° великим і вказівним пальцями руки із зусиллям 15-20 Н (1,5-2,0 кгс). Надмірне натягнення ременя знижує термін його служби, а також підшипників насоса рідини, що охолоджує, і натяжного ролика.

Регулювання теплових проміжків в клапанному механізмі двигуна ВАЗ- 2110

Завмер і регулювання проміжків проводимо на холодному двигуні.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Виводимо наконечник троса приводу дросельної заслінки з кронштейна.

Ключем "на 10" відвертаємо дві гайки кріплення кронштейна троса приводу дросельної заслінки до ресівера (тільки для двигуна ВАЗ- 2111 і знімаємо його.

Хрестоподібною викруткою послабляємо хомути кріплення двох шлангів вентиляції газів картерів, що відводять, і знімаємо шланги з штуцерів клапанної кришки.

Хрестоподібною викруткою послабляємо хомут кріплення шланга вентиляції газів картерів, що підводить, і знімаємо шланг.

Ключем "на 10" відвертаємо дві гайки кріплення клапанної кришки.

Знімаємо клапанну кришку.

У отворах клапанної кришки встановлені гумові втулки ущільнювачів.

Знімаємо прокладення клапанної кришки.

Знімаємо передню кришку ременя приводу ГРМ).

Перевірка і регулювання проміжків в механізмі приводу клапанів

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Порядок перевірки і регулювання проміжків в механізмі приводу клапанів наступний.

Повертаємо колінчастий вал за годинниковою стрілкою до поєднання настановних міток на зубчастому шківі розподільного валу і задній кришці ременя приводу ГРМ.

Потім повертаємо колінчастий вал ще на 40-50° (2,5-3 зуби на шківі розподільного валу). У цьому положенні валів перевіряємо набором щупів проміжки у першого і третього кулачків розподільного валу.

Проміжок між кулачками розподільного валу і регулювальними шайбами має бути 0,20 мм для впускних клапанів і 0,35 мм - для випускних. Допуск на проміжки для усіх кулачків складає ±0,05 мм.

Якщо проміжок відрізняється від норми, то на шпильки корпусів підшипників розподільного валу встановлюємо пристосування для регулювання клапанів.

Вводимо "ікло" пристосування між кулачком і штовхальником.

Розгортаємо штовхальник так, щоб проріз в його верхній частині був обернений вперед (по ходу автомобіля).

Натискаючи вниз на важіль пристосування, втоплюємо "іклом" штовхальник і встановлюємо між краєм штовхальник і розподільним валом фіксатор, який утримує штовхальник в нижньому положенні.

Втоплювання штовхальників клапанів при заміні регулювальної шайби

Піднімаємо важіль пристосування у верхнє положення.

Пінцетом через проріз підчіплюємо і витягаємо регулювальну шайбу.

За відсутності пристосування для регулювання клапанів можна скористатися двома викрутками.

Потужною викруткою, спираючись на кулачок, віджимаємо штовхальник вниз. Вставивши ребро іншої викрутки (з жалом шириною не менше 10 мм) між краєм штовхальника і розподільним валом, фіксуємо штовхальник.

Виймаємо пінцетом регулювальну шайбу.

Проміжок регульований підбором товщини регулювальних шайб. Для цього мікрометром заміряємо товщину шайби. Товщину нової регулювальної шайби визначаємо по формулі:

Н = В+(А-С), мм,

де А - заміряний проміжок; У - товщина знятої шайби; З - номінальний проміжок; Н - товщина нової шайби.

Товщина шайби маркірується на її поверхні електрографом.

Нову шайбу встановлюємо в штовхальник маркеровкою вниз і прибираємо фіксатор

Ще раз перевіряємо проміжок. При правильному регулюванні щуп завтовшки 0,20 або 0,35 мм повинен входити в проміжок з легким затисканням.

Послідовно повертаючи колінчастий вал на пів-оберта, регулюємо проміжки інших клапанів в послідовності, вказаній в таблиці, :

Кут повороту колінчастого валу від положення поєднання міток, град.



Таблиця

Кут повороту колінчастого валу від положення поєднання міток, град.	Кулачки
Випускний ((проміжок 0,35 мм)	Впускний ((проміжок 0,20 мм)	40-50
1	3	220-230
5	2	400-410
8	6	580-590
4	7

Зняття розподільного валу двигунів ВАЗ- 2110.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Знімаємо клапанну кришку голівки циліндрів.

На двигуні ВАЗ- 2111 ключем "на 10" відвертаємо дві гайки кріплення "масових" дротів до шпильок заглушки голівки циліндрів і знімаємо дроти з шпильок.

Ключем "на 10" відвертаємо дві гайки і один болт кріплення заглушки.

Знімаємо заглушку і її кільце ущільнювача.

На двигуні ВАЗ- 2110 знімається корпус допоміжних агрегатів

Знімаємо зубчастий шків розподільного валу. Відвертаємо верхню гайку кріплення задньої кришки ременя приводу ГРМ.

Ключем "на 13" рівномірно в декілька прийомів (до зняття тиску пружин клапанів) відвертаємо десять гайок кріплення корпусів підшипників розподільного валу.

Знімаємо з шпильок передній і задній корпуси підшипників розподільного валу.

Трохи відвівши від голівки блоку циліндрів задню кришку ременя приводу ГРМ, знімаємо розподільний вал.

Знімаємо сальник розподільного валу.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Встановлюємо розподільний вал в наступній послідовності.

Очищаємо поверхні голівки циліндрів і корпусів підшипників, що сполучаються, від старого герметика і масла.

Змащуємо моторним мастилом опорні шийки і кулачки розподільного валу. Укладаємо вал в опори голівки циліндрів так, щоб кулачки першого циліндра були спрямовані вгору.

На поверхні голівки циліндрів, що сполучаються з корпусами підшипників в зоні крайніх опор, наносимо тонкий шар силіконового герметика.

Встановлюємо корпуси підшипників і затягуємо гайки їх кріплення в два прийоми.

Заздалегідь затягуємо гайки в послідовності, вказаній на малюнку, до прилягання поверхонь корпусів підшипників до голівки циліндрів. При цьому необхідно стежити за тим, щоб встановлені втулки корпусів вільно увійшли до своїх гнізд.

Остаточно затягуємо гайки моментом 21,6 Н-м (2,2 кгс.м) в тій же послідовності.

Після затягування гайок ретельно видаляємо залишки герметика, видавленого з проміжків. Перевіряємо проміжки в клапанному механізмі. Запресовуємо новий сальник розподільного валу (см. Заміна сальника розподільного валу двигунів ВАЗ- 2110, - 2111).

Заміна масловідражаючих ковпачків клапанів двигунів ВАЗ- 2110

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Знімаємо розподільний вал. Встановлюємо колінчастий вал в положення ВМТ поршнів 1-го і 4-го циліндрів. У цьому положенні валу міняємо масловідражаючі ковпачки клапанів 1-го і 4-го циліндрів.

Виймаємо штовхальник з регулювальною шайбою з гнізда голівки блоку циліндрів.

Вивертаємо свічку запалення 1-го циліндра.

Через отвір свічки вставляємо пруток з м'якого металу (діаметром близько 8 мм) між днищем поршня і тарілкою клапана, на якому міняємо ковпачок.

Встановлюємо рассухариватель клапанів. Підп'ятник рассухаривателя упираємо в тарілку клапана, а зацепний важіль заводимо за гайку, навернену на шпильку кріплення корпусу підшипників розподільного валу.

Стискуємо пружини і витягаємо пінцетом сухарі.

Виймаємо тарілку пружин і самі пружини.

Спеціальними щипцями знімається масловідражаючий ковпачок з направляючої втулки клапана.

Змастивши новий ковпачок моторним мастилом, напресовуємо його оправлянням на направляючу втулку.

Збираємо клапанний механізм 1-го циліндра в зворотній послідовності. Потім повторюємо ці роботи для 4-го циліндра. Після чого, провернув колінчастий вал на 180° (ВМТ поршнів 2-го і 3-го циліндрів) аналогічним чином міняємо масловідражаючі ковпачки клапанів 2-го і 3-го циліндрів.

Збираємо механізми в зворотній послідовності.

Заміна сальника розподільного валу двигунів ВАЗ- 2110

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ

Знімаємо ремінь ГРМ.

Ключем "на 17" відвертаємо болт зубчастого шківа розподільного валу. Щоб вал не провертався, пропускаємо через отвір в шківі голівку "на 10" з подовжувачем і надіваємо на гайку кріплення задньої кришки ременя приводу ГРМ.

Підчіплюємо викруткою шків розподільного валу і знімаємо його.

Щоб не втратити шпонку шківа, витягаємо її з паза розподільного валу.

Підчіплюємо викруткою сальник і витягаємо його.

Змастивши моторним мастилом робочу кромку нового сальника, відповідним відрізком труби запресовуємо його.

Зборку проводимо в зворотній послідовності.



Устаткування, інструменти, пристосування і матеріали

Слюсарно-монтажні інструменти, вживані на постах, мають бути справними. Не допускається використання ключів зі зношеними гранями і невідповідних розмірів, застосування важелів для збільшення плеча гайкових ключів, а також застосування зубил і молотка для відкручування гайок. Руків'я викруток, напилків, ножівок і так далі мають бути виготовлені з пластмаси або дерева, мати гладку, рівно зачищену поверхню. Дерев'яне руків'я щоб уникнути розколювання повинне мати металеві кільця.

Упресовувати втулки, підшипники і інші деталі слідує за допомогою пресів і спеціальних знімачів. Знімачі повинні міцно і надійно захоплювати деталі в місці докладання зусилля.

Оглядові канави повинні мати направляючі запобіжні борти і містяться в чистоті. Невживані оглядові канави мають бути обгороджені або закриті. Автомобілі повинні в'їжджати на канаву, коли в ній немає людей.

При постановці автомобіля на пост технічного обслуговування або ремонту необхідно на рульове колесо повісити табличку з написом: "Двигун не пускати - працюють люди "!. Автомобіль при цьому має бути загальмований ручним гальмом і включенням першої передачі в коробці передач.

При обслуговуванні автомобіля, встановленого на підйомнику, необхідно на механізмі управління підйомником змінити табличку з написом: "Не чіпати - під автомобілем працюють люди"!. Щоб уникнути мимовільного опускання гідравлічного підйомника треба після підйому автомобіля відкинути запобіжні стійки або вставити штирі в отвори запобіжних труб, що висуваються разом з плунжерами.

Перед початком робіт на автомобілі - самоскиді з піднятим кузовом потрібно встановлювати наполегливу штангу, що запобігає опусканню кузова.

При технічному обслуговуванні і ремонті автомобіля зі знятими колесами, вивішеного на домкратах, талях і кранах, дозволяється приступати до роботи тільки після установки автомобіля на підставки (козелки), при цьому під не зняті колеса мають бути підкладені упори. Підставки мають бути міцними і надійними (тільки металевими).

При підйомі і транспортуванні агрегатів не можна знаходиться під піднятими частинами автомобіля. Забороняється знімати, встановлювати і транспортувати агрегати при заваленні їх тросом і канатами без спеціальних захоплень. Візки для транспортування повинні мати стійки і упори, що оберігають агрегати від падіння і переміщення по візку.

Для огляду автомобіля застосовують переносні безпечні електролампи напругою до 36 вольт із запобіжними сітками, при роботі в осмотрових канавах напруга не повинна перевищувати 12 вольт. Ручні електроінструменти (дрилі, гайковерты) потрібно приєднувати до мережі тільки через штепсельні розетки із заземляючим контактом. Дроти електроінструментів треба підвішувати, не допускаючи дотику їх з підлогою.

Приймання автомобіля на ходу і перевірку гальм слід виробляти поза приміщенням; пускати двигун і рушати з місця дозволяється тільки після отримання сигналу від робітника, що виробляє регулювання.

Водіння автомобіля на території автогосподарства, у тому числі і випробування автомобілів після ремонту і регулювання, дозволяється тільки особам, що мають посвідчення шофера. Швидкість рух не повинна перевищувати: на під'їзних шляхах і проїздах - 10 км/ч, у виробничих приміщеннях - 5 км/ч. обгін одного автомобіля іншим на території автогосподарства забороняється.

Охорона праці та довкілля

Техніка безпеки при проведенні ремонтних робіт Гараж або бокс, де проводяться ремонтні роботи, повинні добре провітрюватися, двері - легко відкриватися як зсередини, так і зовні. Прохід до дверей завжди тримаєте вільним. При роботі двигуна (особливо на пускових режимах) виділяється оксид вуглецю (чадний газ) - отруйний газ без кольору і запаху. Небезпечна для життя концентрація оксиду вуглецю може утворитися навіть у відкритому гаражі, тому перед запуском двигуна забезпечте примусове відсмоктування газів, що відпрацювали, за межі гаража. За відсутності примусового витягу можна запускати двигун на короткий час, надівши на випускну трубу відрізок шланга і вийнявши його назовні. При цьому система випуску і її з'єднання з шлангом мають бути герметична.

При ремонті системи живлення двигунів необхідно від'єднувати "негативну" клему акумуляторної батареї від "маси" і скидати тиск в системі.

На час зварювальних робіт запасіться вогнегасником. Перед цим від'єднаєте дроти від усіх клем генератора і акумуляторної батареї, відключите усі електронні блоки управління від бортової мережі автомобіля, а контакт "маси" зварювального дроту розташовуйте як можна ближче до місця зварювання. Простежите за тим, щоб електричний струм не проходив через рухливі (підшипники, кульові опори) або різьбові з'єднання - інакше вони можуть бути пошкоджені.

При ремонті ланцюгів електроустаткування або при рисці їх ушкодження (зварювання, рихтування поблизу джгутів дротів) відключайте клему "-" акумулятора.

Для захисту рук від порізів і ударів під час "силових" операцій надівайте рукавички (краще шкіряні). Для захисту очей надівайте окуляри (краще спеціальні, з бічними щитками).

При роботі з електролітом окуляри обов'язкові

При нагоді користуйтеся ромбічним або гідравлічним домкратами замість штатного - вони стійкіші і надійніші. Не застосовуйте несправний інструмент: ріжкові ключі із зівом, що "розкрився", або зім'ятими губками, викрутки з шліцом, що округляє, скрученим, або неправильно заточені, пасатижі з погано закріпленими пластмасовими ручками, молотки з незафіксованою ручкою і тому подібне

При вивішуванні автомобіля (за допомогою домкрата або підйомника) ніколи не знаходитеся під ним. Заздалегідь переконаєтеся, що відповідні силові елементи кузова (підсилювачі підлоги, пороги) досить міцні. Використовуйте для підйому автомобіля тільки штатні точки опори. Забороняється вивішувати автомобіль на двох або більше домкратах - використовуйте підставки промислового виготовлення. Забороняється навантажувати або розвантажувати автомобіль, що стоїть на домкраті (сідати в нього, знімати або встановлювати двигун). При ремонті автомобіля зі знятим двигуном (силовим агрегатом) враховуйте, що развесовка по осях змінилася: при вивішуванні на домкраті такий автомобіль може впасти. Працюйте тільки на рівному неслизькому майданчику, під невивішені колеса підкладайте упори.

Відпрацьовані масла сприяють виникненню раку шкіри. При попаданні масла на руки, витріть їх дрантям, а потім протріть спеціальним "засобом для чищення рук" (чи соняшниковою олією) і вимийте теплою водою з милом (забороняється мити руки гарячою водою, при цьому шкідливі речовини легко проникають через шкіру!).

При попаданні на руки бензину, витріть їх чистим дрантям, а потім вимийте з милом.

У рідині системи охолодження двигуна (антифризі), що охолоджує, міститься етилоглюколь, який отруйний при попаданні в організм і, - у меншій мірі - при попаданні на шкіру. При отруєнні антифризом треба негайно викликати блювоту, промити шлунок, а у важких випадках прийняти сольове проносне (наприклад, глауберову сіль) і звернутися до лікаря. При попаданні на шкіру - змити великою кількістю води. Те ж при отруєнні гальмівною рідиною. Електроліт при попаданні на шкіру викликає паління, почервоніння. Якщо електроліт потрапив на руки або в очі, спочатку змийте його великою кількістю холодної води. Забороняється мити руки з милом! Потім руки можна промити розчином питної соди або нашатирного спирту (з автомобільної аптечки). Пам'ятайте, що сірчана кислота навіть в малих концентраціях руйнує органічні волокна - бережіть одяг! Тому при роботі з акумуляторною батареєю (електроліт майже завжди є присутній і на її поверхні) надівайте окуляри і захисний одяг (гумові рукавички бажані).

Бензин, масла, гальмівна рідина майже не переробляються природним чином. Гальмівна рідина містить отруйні глюколеві ефіри, масла - мінеральні і органічні присадки, що відпрацювали, зовнішні забруднення, продукти зношування. Свинцеві акумулятори, окрім свинцю, містять сурму і інші елементи, що утворюють високотоксичні для організму людини з'єднання, що довго зберігаються в ґрунті. Гумотехнічні вироби і пластмаси також практично не розкладаються в природних умовах, а при спалюванні утворюють токсичні, у тому числі канцерогенні з'єднання.

Охорона природи і раціональне користування природних ресурсів одне з найважливіших економічних і соціальних завдань держави.

Починаючи з 1974 р. в перспективних і поточних планів соціального економічного розвитку країни є розділ "Охорона природи". Загальнодержавне служба нагляду і контролю за рівнем забруднення природного середовища контролює забруднення атмосферного повітря більш ніж в 450 містах країни, якість поверхневих вод, суші - більш ніж в 4 тис. пунктів, на 1200 водних об'єктах.

У країні здійснюється широка програма розробки і серійному освоєнню високопродуктивного газу - і пилепіймаючого устаткування, систем споруд по очищенню промислових і міських стічних вод із застосуванням біологічних і фізико-хімічних методів. Ведуться великі роботи по рекультивації земель, зайнятих під відвали порожніх порід на шахтах і кар'єрах. У усіх великих розмірів ведуться посадки лісів замість вирубаних. Розміри затоплюваних при будівництві гідроспоруд і земель обмежується захисними греблями, різко скорочено відведення орних земель для промислового і цивільного будівництва. Не допускається введення в експлуатацію промислових об'єктів до закінчення будівництва очисних і споруд.

Здійснюється нові заходи по раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів. Належить посилити охорону природи, землі, її надр, атмосферного повітря, водоймищ, тваринного і рослинного світу.



Список використаної літератури

1. Анохин В. А. Вітчизняні автомобілі М : Машинобудування, 1977.

2. Ильин Н.М. Електроустаткування автомобілів М : Транспорт, 1978.

3. Інструкція по охороні праці для слюсарів по ремонту автомобілів, двигунів і паливної апаратури на автоцентрах і станціях об'єднань "АвтоВАЗтехобслуживание" №.37.101.7072-85 замість 37.101.7072-78.

4. Михайлівський Е.В. Серебряков К.Б. Тур Е.Я. Пристрій автомобіля М : Машинобудування, 1990.

5. Молоков В. А., Зеленин С. Ф., Підручник по пристрою автомобіля, М. 1987

6. РЕМОНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВАЗ 2110, 2111, 2112 (Жигулі) //http://www.autoprospect.ru/vaz/ 2110 - zhiguli/2 - tekhnika - bezopasnosti.html

7. Тур Е.Я. Серебряков К.Б. Пристрій автомобіля М : Машинобудування 1990.

8. Чумаченко Ю. Т., Герасименко А. І., Рассанов Би. б. АВТОСЛЮСАР. Пристрій, технічне обслуговування і ремонт автомобілів, 2006 р. - 544 c

9. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. - Київ.: Либідь, 1999

10. Рибак Г.І. Основи експлуатації і технічного обслуговування автотранспорту: Підручник. - Москва., 1990

11. Шинкарев Н.Н. Научно-технический прогрес в транспорте: Підручник. - Москва, 1982.

12. Королев Н.С. Основні направлення технічного прогресу на автомобільному транспорті: Підручник. - Москва, 1997.

Размещено на Allbest.ru