Ремонт головки блока автомобіля ЗІЛ-130

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Характеристика підприємства проходження ремонтної практики

2. Організаційна частина

2.1Структура організації ремонту на авторемонтних підприємствах та станціях технічного обслуговування

2.2 Заходи безпеки, охорони праці та довкілля

3. Розрахунково-технологічна структура

3.1 Надійність і ремонтопридатність відновлювальної деталі

3.2 Вибір раціонального методу організації технологічного процесу ремонту та способу відновлення

3.3 Підбір технологічного обладнання для ремонту

3.4 Технічне нормування робіт

3.5 Технологічна карта ремонту

4. Конструкторська частина

4.1 Необхідність застосування приспосіблення

4.2 Інструкційні вказівки з використання приспосіблення з описом конструкції та принципу роботи

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Одним із заходів по удосконаленню структури Автомобільного парку, підвищенню якості й надійності автомобільної техніки і покращенню ефективності її використання є суттєва перебудова процесу підготовки кваліфікованих робочих кадрів для автомобільного транспорту на основі сучасних вимог науково-технічного обслуговування та ремонту.

Витрати на підтримку рухомого складу автомобільного транспорту в робочому стані в декілька разів перевищують його первинну вартість. У народного господарстві України воно щорічно становить 55-60% первинної вартості.

За деякими даними, загальні витрати на всі види ремонту автомобілів за весь строк експлуатації до капітального ремонту у 7,5-8 разів перевищують витрати на їх виготовлення. У той час з причин технічних пошкоджень простоює від 10-40% рухомого складу й обладнання для його обслуговування.

Скорочення трудових і матеріальних витрат, зниження простоїв автомобільного транспорту є важливою задачею, вирішення якої можна здійснити за рахунок удосконалення конструкції автомобілів, покращення їх пристосованості до обслуговування та ремонту; створення нового високопродуктивного діагностичного обладнання для обслуговування та ремонту, приладів та інструмент; підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Не дивлячись на високі темпи розвитку пасажирського автомобільного транспорту, потреба населення в перевезенні ще не повністю задовольняється. У зв`язку з цим перед автомобільного промисловістю і автомобільним транспортом в одинадцятій п`ятирічці стоять великі завдання по поліпшенню транспортного обслуговування населення, по збільшенню об`єму перевезень, по розширенню продажу легкових автомобілів населенню.

Із зростанням автомобілізації країни, вдосконаленням структури перевезень, збільшенням інтенсивності руху автомобільних потоків істотно підвищуються вимоги до рівня професійної підготовки водіїв оскільки їх праця сьогодні багато в чому визначає успіх роботи всіх ланок автомобільної транспортної системи.

Виконання цих задач, а також використання прогресивної технології відновлення деталей та удосконалення системи забезпечення автомобільних підприємств запасними частинами дозволить у найкоротші строки знизити витрати народного господарства, пов`язані з виробництвом, експлуатацією і ремонтом автомобільної техніки.

Метою курсової роботи є характеристика головки блока автомобіля ЗІЛ - 130.

Відповідно з мети роботи випливають її завдання:

- охарактеризувати структуру організації ремонту на авторемонтних підприємствах

- навести заходи безпеки, охорони праці та довкілля

- проаналізувати надійність і ремонтопридатність відновлювальної деталі та ін.

Об'єктом курсової роботи виступає головки блока автомобіля ЗІЛ - 130.

1. Характеристика підприємства проходження ремонтної практики

Практику я проходив на ПП "Бистрецький", що знаходиться за адресою вул. Теркавеського, 18 м. Жовква, Львівської області.

Основним видом діяльності даного автосервісу є технічне обслуговування та ремонт ходової частини та електрообладнання автомобілів всіх марок.

Підприємство організовує роботу, спрямовану на вирішення завдань щодо забезпечення якісного обслуговування та ремонту автотранспорту, впровадження нових технологій їх експлуатації, підвищення кваліфікації, класності і навчання новоприйнятих працівників.

На ПП "Бистрецький" працюють такі пости:

- діагностика;

- регулювання сходження коліс;

- ремонт ходової частини;

- рихтувально-зварювальних робіт;

- поточного ремонту іномарок.

На підприємстві для роботи є чотири піднімачі, для діагностування є пристрій - Елкон, стенд Р/С, пристрої для заряджання та ремонту акумуляторів, зварювальні автомати.

2. Організаційна частина

2.1 Структура організації ремонту на авторемонтних підприємствах та станціях технічного обслуговування

У автомобільній промисловості і авторемонтному виробництві при виробництві і відновленні автомобільних деталей широко застосовуються інструментальні сталі і тверді сплави, що розрізняються за хімічним складом, структурою і властивостями.

При ремонті автомобіля в ТЦ відбувається наступне його переміщення. При в'їзді в ТЦ автомобіль проїжджає в зону робіт, де відбувається мийка кузова і прибирання салону (за бажанням власника). Після чого автомобіль оглядають на виявлення різних дефектів кузова. Далі автомобіль відправляється на попередню діагностику, де він перевіряється на наявність шумів, стукотів, течі і т.д. При виявленні несправностей оформляється заявка на ремонт, до якої заносять дані про власника і автомобілі, а так саму дату прийому та видачі автомобіля з ремонту та номер обслуговуючої бригади. Після діагностування приймається рішення про розробку автомобіля на агрегати та вузли, після чого вони вирушають на ділянки ТР.

На ділянках бригади усувають несправності згідно замовлення. У замовлення бригада додатково записує табельні номери робочих, що роблять ремонт агрегатів і вузлів, а після виконання ремонту робочі розписуються за кожну операцію, зазначену в замовленні.

Усунення несправностей проводиться після миття агрегатів і вузлів. Якщо при дефектації виявляють деталі, які не підлягають відновленню, то їх замінюють запасними частинами зі складу, які отримують за накладними.

Після відновлення та заміни несправних деталей агрегати і вузли збираються, заправляються маслом і проходять обробку на спеціальних стендах у безшумної кімнаті. Після обкатки агрегати і вузли доставляються в місця зборки автомобіля. Після складання автомобіля проводяться регулювальні роботи, і автомобіль перевіряється працівником ВТК, а потім видається власникові або встановлюється на стоянку, прикріплену до ТЦ.

Після завершення ремонту замовлення та копії накладних на отримання зі складу запасних частин і матеріалів направляються в розрахунковий відділ, де всю отриману документацію обробляють і передають начальнику виробництва. Начальник виробництва перевіряє оформлення документації, правильність виконання виробничих робіт і передає документацію в касу для оплати. Власник оплачує надані йому послуги і покидає ТЦ.

2.2 Заходи безпеки, охорони праці та довкілля

Приміщення, де проводяться ремонтні роботи, має добре провітрюватися, двері - легко відкриватися як зсередини, так і зовні. Прохід до дверей завжди тримаєте вільним.

Легкозаймисті речовини зберігайте в тарі на підлозі. Якщо бензин або розчинник розлився, не вмикайте та не вимикайте освітлення, щоб уникнути займання їх парів від іскри між контактами вимикача (електродвигуни та нагрівальні прилади відключіть негайно); провітріть приміщення. Розлите масло засипте піском або тирсою. Промаслений ганчір'я зберігайте окремо, бажано в металевому ящику - існує небезпека пожежі! Для освітлення приміщення по можливості використовуйте атмосферо ізольовані (герметичні) світильники, люмінесцентні лампи. Бажано також мати мережу низької напруги (до 36В) для робіт на вулиці і на неізольованому підлозі, в оглядовій канаві і т.п.

Зварювальні балони використовуйте тільки зі штатними редукторами. Категорично забороняється змащувати вентиль кисневого балона або підносити до нього промаслену ганчір'я - це може викликати вибух.

При роботі з газозварювання необхідні окуляри з темним склом. Для електрозварювання потрібна маска зі спеціальним світлофільтром. Окуляри з прозорим склом або маска обов'язкові при роботі з відрізною машинкою ("болгаркою"), електроточилом, бажані під час свердління і слюсарних роботах.

На час зварювальних робіт запасіться вогнегасником (краще вуглекислотним), його бажано мати в гаражі. Перед електрозварюванням відключіть всі електронні блоки управління від бортової мережі автомобіля, а "масовий" контакт зварювального дроту розташовуйте якомога ближче до місця зварювання. Прослідкуйте за тим, щоб струм не проходив через рухливі (підшипники, кульові опори) або різьбові з'єднання - вони можуть бути пошкоджені.

При ремонті ланцюгів електрообладнання або небезпеку їх пошкодження (зварювання, рихтування поблизу джгутів проводів) від'єднуйте клему "мінусового" дроти від акумуляторної батареї.

Не відкривайте пробки радіатора, розширювального бачка на гарячому двигуні - можливі опіки. На працюючому двигуні (а також при включеному запаленні) не відключайте дроти та прилади системи запалювання - можливе ураження електричним струмом.

Бережіть пальці від працюючих механізмів і їх приводів, лопатей електровентилятора системи охолодження двигуна (всі роботи з ним робите тільки при знеструмленої ланцюга його живлення). При роботах поблизу алюмінієвого радіатора дотримуйтеся обережності - його пластини дуже гострі. Бажано працювати в шкіряних рукавичках, або прикрити радіатор шматком картону або фанери.

При роботі в моторному відсіку термічні опіки можна отримати від радіатора, термостат, головки блоку циліндрів, випускного колектора, приймальні труби, що вилилася охолоджуючої рідини (або струмені пари).

Не застосовуйте несправний інструмент: ріжкові ключі з "розкрився" зевом або зім'ятими губками, викрутки з округленим або скрученим жалом, пасатижі з незакріпленими пластмасовими ручками, молотки з погано насадженими бойками і т.п. Для захисту рук від порізів і ударів під час "силових" операцій надягайте рукавички * (краще шкіряні). Краще тягнути ключ на себе, ніж натискати на нього - так менше ризик отримати травму.

Перебуваючи під автомобілем і працюючи з інструментальними головками, необхідно пам'ятати, що голівка після закінчення операції загвинчування може залишитися на гайці, болті і несподівано впасти.

Для підйому автомобіля по можливості користуйтеся ромбічними або гідравлічними домкратами замість штатного - вони більш стійкі і надійні. Піднімаючи або опускаючи автомобіль (на домкраті або підйомнику), ніколи не перебуваєте під ним. Попередньо переконайтеся, що відповідні силові елементи кузова (підсилювачі підлоги, пороги) достатні міцні. Використовуйте для підйому автомобіля тільки зазначені заводом - виробником місця опори. Забороняється вивішувати автомобіль на двох або більше домкратах. Забороняється навантажувати або розвантажувати автомобіль, що стоїть на домкраті (сідати в нього, знімати чи встановлювати двигун, пружини підвіски і т.п.), якщо під ним знаходяться люди. При ремонті автомобіля зі знятим двигуном (силовим агрегатом) враховуйте, що вага по осях змінилася: при вивішуванні на домкраті такий автомобіль може несподівано зміститися. Працюйте тільки на рівній неслизькою майданчику, під невивішені колеса підкладайте опори. Якщо автомобіль вивішений на підйомнику - перекидач поза гаража, необхідно враховувати силу вітру.

При роботі двигуна виділяється отруйний оксид вуглецю (чадний газ), не має кольору і запаху. Отруїтися їм можна навіть у відкритому гаражі, тому перед пуском двигуна забезпечте примусову витяжку відпрацьованих газів за межі гаража. При її відсутності пускати двигун слід на короткий час, надівши на випускну трубу відрізок шланга - при цьому система випуску та її з'єднання з шлангом повинні бути герметичні.

Краще всього, якщо підлога гаража має невеликий нахил та автомобіль з гаража просто викочується, а потім вже пускається двигун.

Відпрацьовані моторне і трансмісійне масла містять канцерогенні сполуки. Замаслені руки витріть дрантям, потім протріть спеціальним засобом для чищення рук (або соняшниковою олією) і вимийте теплою водою з милом. Не можна мити промаслені руки гарячою водою - шкідливі речовини легко проникають через шкіру. Облиті бензином руки насухо чистою ганчіркою і вимийте з милом.

Охолоджуюча і гальмівна рідини при попадання всередину організму можуть викликати отруєння. Якщо це трапилося, потрібно негайно викликати блювоту, промити шлунок, при важкому отруєнні прийняти сольове проносне, звернутися до лікаря. При попаданні цих рідин на руки необхідно змити їх великою кількістю води.

Потрапив на шкіру електроліт викликає печіння, почервоніння. Змийте його великою кількістю холодної води (не можна змивати його милом), потім промийте руки розчином питної соди або нашатирного спирту. Пам'ятайте, що сірчана кислота навіть у малих концентраціях руйнує органічні волокна - бережіть одяг. При роботі з акумуляторною батареєю (електроліт майже завжди присутній і на її поверхні) надягайте окуляри, захисний одяг та гумові рукавички.

Бензин, масла, гумотехнічні вироби, пластмаси і гальмівна рідина, свинцеві акумулятори вкрай повільно переробляються в природі. Бережи навколишнє середовище, бережіть своє здоров'я.

3. Розрахунково-технологічна структура

3.1 Надійність і ремонтопридатність відновлювальної деталі

Надійність - комплексна властивість, що може містити в собі безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і зберігання у окремості або невизначене сполучення цих властивостей як для автомобіля в цілому, так і для його частин.

Загальні поняття надійності (стосовно до автомобілів) установлені ГОСТ 27.002 - 83.

Для кількісної характеристики безвідмовності автомобіля застосовуються наступні показники:

v імовірність безвідмовної роботи,

v середній наробіток на відмову,

v параметр потоку відмов,

v наробіток на відмову.

Імовірність безвідмовної роботи P(L) статистично визначається за дослідними даними по формулі:

P(L ) = np\N (3.1)

np - число автомобілів, що безвідмовно проробили до заданого L, L - пробіг, N - загальне число дослідних автомобілів у партії.

Сутність цього показника полягає в тому, що в межах заданного наробітку не виникає відмова автомобіля. При цьому як заданий наробіток звичайно приймається встановлений гарантований пробіг або прийнята періодичність технічного обслуговування.

Для ремонтованого виробу, яким є автомобіль, моменти відмов у процесі експлуатації утворять потік, що прийнято називати потоком відмов.



Безвідмовність - властивість автомобіля безупинно зберігати працездатний стан на заданому пробігу (гарантований пробіг, пробіг до чергового технічного обслуговування) або на протязі встановленого проміжку часу (гарантований період, час зберігання або транспортування).

Довговічність - властивість автомобіля зберігати працездатність до досягнення граничного стану з необхідними перервами для виконання технічного обслуговування й ремонту.

При оцінці довговічності автомобіля використовуються такі показники як середній ресурс (середній термін служби) до капітального ремонту, середній ресурс до списання, середній ресурс між капітальними ремонтами і гамапроцентний ресурс.

Граничний стан визначається настанням моменту, коли подальша експлуатація автомобіля стає неможливою через порушення безпеки руху або недоцільною через зниження його експлуатаційних показників, або через те, що в результаті зношування він прийшов у такий стан, при якому ремонт вимагає неприпустимо більших витрат і, крім того, не забезпечується відновлення необхідної працездатністі.

Показниками працездатності є:

§ технічний ресурс,

§ термін служби.

Технічний ресурс- наробіток автомобіля від початку експлуатації або його поновлення після ремонту певного виду до переходу в граничний стан.

Термін служби - календарна тривалість експлуатації автомобіля від його початку експлуатації або поновлення після ремонту певного виду до переходу в граничний стан. Не можна плутати термін служби з ресурсом. Наприклад, ресурс двох автомобілів однієї марки однаковий, а термін служби різний, якщо один з них використовується у дві зміни, а другій в одну.

3.2 Вибір раціонального методу організації технологічного процесу ремонту та способу відновлення

У процесі експлуатації автомобіля його робочі властивості поступово погіршуються через зношування деталей, а також корозії і втоми матеріалу, з якого вони виготовлені. В автомобілі з'являються відмови і несправності, які усувають при технічному обслуговуванні (ТО) і ремонту.

Відновити працездатність деталі можна шляхом:

1.Заварка з попереднім нагріванням деталі.

Гаряча зварювання чавуну - Процес, який передбачає нагрівання деталі (в печі або іншими способами) до температури 650-680 С. Температура деталі під час зварювання повинна бути не нижче 500С. Такі температури дозволяють:

· затримати охолодження зварювальної ванни, що сприяє вирівнюванню складу металу ванни;

· звільнити зварювану деталь від внутрішніх напружень ливарного та експлуатаційного характеру;

· попередити появу зварювальних напружень і тріщин.

Для деталей з великою жорсткістю при зварюванні обов'язковий загальний нагрів.

У процесі зварювання відбуваються структурні перетворення з перерозподілом внутрішніх напружень (термічний вплив). Метал, на який безпосередньо діє зварювальний дуга, плавиться, утворюючи рідку ванну, а той, який стикається зі зварювальною ванною, нагрівається внаслідок тепловіддачі. У результаті швидкості нагріву і охолодження окремих ділянок зони термічного впливу при зварюванні неоднакові. Метал зварювальної ванни при охолодженні кристалізується (з великою швидкістю) у тонкий шар першої ділянки зони термічного впливу. Відбувається зменшення обсягу за рахунок усадки на 1%. Цей шар першої ділянки пов'язаний з основним металом деталі і твердим металом шва, що заважає нормальній усадці і призводить до виникнення напружень розтягнення і утворення тріщин.

Усадка по час охолодження скорочує довжину валика (валик з'єднаний з основним металом), а основний метал деталі розтягує його. Цей процес є наслідком утворення поперечних тріщин. Для запобігання цьому процесу необхідно:

Ш забезпечити достатню пластичність наплавленого шва (підібрати відповідні присадний матеріал, глину і режими зварювання);

Ш проковувати шви під час кристалізації;

Ш рівномірно нагрівати і особливо охолоджувати як шов, так і зварювану деталь;

Ш зварювання виконувати на постійному струмі зворотної полярності ("+" - електрод, "-" - деталь) і малої сили (25-30 А на 1 мм діаметра електрода);

Ш наплавляти валики довжиною 30-40 мм.

Якщо при зварюванні чавуну використовувати електрод з низьковуглецевої сталі, то метал шва вийде високовуглецевим (тобто буде відрізнятися високими крихкістю та твердістю).

Чим менше значення цього відношення, тим менше в метал шва надходить розплавленого чавуну деталі і тим нижче вміст у шві вуглецю. Наприклад, якщо в чавуні близько 3% вуглецю, то в металі шва в залежності від Л, вуглецю буде 1,5-2,0% (у нижній частині більше, ніж у верхній). Кращі результати під час гарячої зварюванні чавуну дає ацетилено-кисневе полум'я з присадним матеріалом з чавуну.

Гаряча зварювання чавуну передбачає необхідність застосування спеціального нагрівального обладнання: термічні та нагрівальні печі, кожухи, термостати, і т. д. Тому цей спосіб зварювання застосовують тільки в тих випадках, коли необхідно отримати наплавлений метал, близький за структурою, міцності і зносостійкості до основного металу деталі .

2.Газовая зварювання чавуну кольоровими сплавами без підігріву деталі.

Газове зварювання чавуну кольоровими сплавами без підігріву деталі виконують у поєднанні з дуговим зварюванням і широко застосовують у ремонтному виробництві для зварювання тріщин на оброблюваних поверхнях корпусних деталей. Присадний матеріал - латунь. Температура плавлення латуні нижче температури плавлення чавуну (880-950 С), тому її можна застосувати для зварювання, не доводячи чавун до плавлення і не викликаючи в ньому особливих структурних змін і внутрішньої напруги. Використання цього процесу дозволяє отримати зварювальні шви щільні, легко піддаються обробці.

3. Холодне зварювання чавуну.

При холодному зварюванні чавуну деталь не нагрівають (можливий підігрів не вище 400С для зняття напруги та попередження виникнення зварювальних напружень). Зварювальна ванна має невеликий обсяг металу і швидко твердне. Спосіб отримав більш широке застосування в порівнянні з гарячою зварюванням через простоту виконання.

У зоні зварного шва відбуваються відбілювання і загартування з одночасним зростанням внутрішніх напружень, які можуть призвести до утворення тріщин. Висота зварювального шва визначається значенням (h t + h 2), не однакова для електродів з різними покриттями та знаходиться в межах 4-7 мм.

Холодне зварювання застосовується для усунення тріщин і заварки пробоїн в тонкостінних корпусних і великогабаритних чавунних деталях, які вимагають подальшої механічної обробки і експлуатуються під навантаженням при тепловій дії.

4. Пайка.

Щоб запаяти тріщину або інший дефект у чавунній деталі м'яким припоєм, роблять ретельне механічне очищення місця паяння і добре змочують його соляною кислотою. Потім це місце обробляють водним розчином хлористого цинку, посипають порошком нашатирю (хлористого амонію) і підігрівають паяльником або паяльною лампою. Нагрівати місце пайки треба до тих пір, поки не стане плавитися піднесений до нього припої. Тоді натирають припоєм місце спайки і зараз же протирають його порошком нашатирю, нанесеного на густу металеву щітку або клоччя. Ця операція - попереднє лудіння перед паянням. Поки деталь ще гаряча, запаюють тріщини чи інші дефекти паяльником, переміщаючи його від одного кінця тріщини до іншого. Якщо припій не проходить в тріщину, необхідно з обох країв її зняти невелику фаску, вилудіть це місце і знову зробити паяння. Надлишок припою знімається шабером або напилком.

5. Закладення епоксидної пастою.

Тріщини можна закладати і епоксидної пастою, якщо вони не проходять через поверхні, що несуть навантаження, за такою технологією: поверхня навколо тріщини обробляють кісточкової крихтою, а саму тріщину обробляють шліфувальною машинкою під кутом 60-90 на глибину 3 / 4 товщини стінки. Кінці тріщин на блоках, відлитих з чавуну, засверливают свердлом 03-4 мм і в отримані отвори забивають заглушки з мідного або алюмінієвого дроту.

Зношування - це процес руйнування та відділення матеріалу з поверхні твердого тіла й (або) нагромадження його залишкової деформації при терті, що проявляється в поступовій зміні розмірів і (або) форми тіла.

Знос деталей - результат зношування, обумовлений у встановлених одиницях.

Зношування деталей машин супроводжується складними фізико-хімічними явищами й різноманітними факторами, що впливають на нього. Зношування залежить від матеріалу і якості поверхонь тертя, характеру й швидкості їх взаємного переміщення, характеру контакту, виду та значення навантаження, виду тертя, змащення та мастильних матеріалів, а також від багатьох інших факторів.

Відновлення деталей має велике народногосподарське значення.

Вартість відновлення деталей в 2-3 рази нижче вартості їхнього виготовлення. Це пояснюється тим, що при відновленні деталей значно скорочуються витрати матеріалів, електроенергії й трудових ресурсів.

Ефективність і якість відновлення деталей залежать від прийнятого способу.

Найбільш широке застосування одержали наступні способи відновлення деталей: механічна обробка, зварювання й наплавлення, напилювання, гальванічна й хімічна обробка, обробка тиском, застосування синтетичних матеріалів.

Механічну обробку застосовують у якості підготовчої або завершальної операції при нанесенні покриттів на зношенні поверхні, а також при відновленні деталей обробкою під ремонтний розмір або постановкою додаткових ремонтних деталей.

Обробкою деталей під ремонтний розмір відновлюють геометричну форму їхніх робочих поверхонь, а установкою додаткової ремонтної деталі забезпечують відповідність розмірів деталі розмірами нової деталі.

Зварювання й наплавлення - найпоширеніші способи відновлення деталей. Зварювання застосовують при усуненні механічних ушкоджень деталей, а наплавлення - для нанесення покриттів з метою компенсації зношування робочих поверхонь. На ремонтних підрижмствах застосовують як ручні, так і механізовані способи зварювання й наплавлення. Серед механізованих способів наплавлення найбільше застосовування знайшли автоматичне дугове наплавлення під флюсом і в середовищі захисних газів і вібродугове наплавлення. У цей час при відновленні деталей застосовують такі перспективні способи зварювання, як лазерне й плазмове.

Напилювання як спосіб відновлення деталей заснований на нанесенні розпиленого металу на зношені поверхні деталей. Залежно від способу плавлення металу розрізняють наступні види напилювання: дугове, газопламове, високочастотне, детонаційне й плазмове.

Гальванічна й хімічна обробка застосовані на осадженні металу на поверхні деталей з розчинів солей зальванічним або хімічним методом. Для компенсації зношування деталей найбільш часто застосовують хромування, залізнення й хімічне нікелювання. Нанесення на поверхні деталей захисних покриттів здійснюють за допомогою гальванічних процесів (хромування, нікелювання, цинкування, міднення), а також хімічних (оксидування й фосфатування). Обробкою тиском відновлюють не тільки розміри деталей, але і їхню форму й фізико - механічні властивості. Залежно від конструкції деталі використовують такі види обробки тиском, як осідання, роздачу, обтиснення, витяжку, накатку, виправлення.

Синтетичні матеріали (пластмаси) застосовують для компенсації зносу деталей, що працюють в умовах нерухомих посадок, а також при усуненні механічних ушкоджень (тріщини, пробоїн) у корпусних деталях.

ремонт головка автомобіль деталь

3.3 Підбір технологічного обладнання для ремонту

Спочатку автомобіль розбирають на агрегати, потім - на деталі. Розбирання на агрегати починають з видаленням забруднень і зливанням мастила й охолоджувальної рідини з місткостей агрегатів. Для знімання агрегатів використовують різне підйомно-транспортне обладнання: підйомні талі з електромеханічним приводом, консольні поворотні крани, кран-балки, мостові крани тощо.

Розбиральні роботи виконують за допомогою спеціалізованого обладнання, пристроїв та інструментів, які усувають пошкодження складових частин автомобіля.

Головки циліндрів відносяться до класу "корпусних деталей з товстими стінками". Їх виготовляють з алюмінієвого сплаву АЛ-4, НВ-70. Встановлені сідла клапанів виготовляють с легованого чавуну марки HRC 50...60.

Тріщини на рубашці охолодження та на поверхні що прилягає до блоку циліндрів усувають заварюванням з використанням аргоно-дугового зварювання. В якості матеріалу використовують проволоку Св-АК12 діаметром 4 мм.

Після встановлення головка повинна відповідати наступним технічним вимогам:

1) допускається биття робочих фасок сідел клапанів відносно осі отворів направляючих втулок не більше 0,035 мм.;

2) шершавість привалочної поверхні з блоком циліндрів, поверхню під направляючу втулку та сідло клапана повинна співпадати Ra = 2,5 мкм, отвори в направляючих втулках Ra = 0,32 мкм.

Після ремонту головки циліндрів автомобіля ЗИЛ-130 необхідно перевірити водою під тиском 0,4 Мпа.

Головка блоку є кришкою, що закриває циліндри. Головки блоків відливають з легованого сірого чавуну (дизелі ЯМЗ-236, ЯМЗ-238) і алюмінієвого сплаву (карбюраторні двигуни автомобілів сімейства ГАЗ, ЗІЛ, ВАЗ і дизель КамАЗ-740). Після лиття для зняття залишкових напруг головки блоку піддають штучному старінню. Однорядні двигуни з рідинної системою охолодження, як правило, мають одну загальну головку блоку. У V-подібних двигунах головки блоку окремі для кожного ряду циліндрів (двигуни автомобілів Г АЗ-53А, Г АЗ-53-12 і ЗИЛ-1ЗО). У V-образному дизелі КамАЗ-740 на кожен циліндр встановлюють окрему головку, що покращує відвід теплоти. У двигунах з повітряною системою охолодження кожен циліндр, як правило, має окрему головку, а в чотирициліндровому V-образному двигуні автомобіля ЗАЗ-968М "Запорожець" - дві головки циліндрів: по одній на кожні два циліндра. Нижню площину голівки блоку відливають більшої товщини, що підвищує е жорсткість і забезпечує надійне ущільнення з блоком циліндрів.

Верхню площину блоку циліндрів і нижню площину голівки блоку ретельно обробляють для отримання щільного з'єднання. Між цими площинами встановлюють прокладку, що запобігає прорив газів назовні і виключає проникнення охолоджуючої рідини і масла в циліндри. Перед установкою про кладки на двигун обидві е боку натирають графітом, що оберігає е від пригорання до блоку чи голівці. Гайки і болти кріплення головки блоку до блоку циліндрів затягують рівномірно в певній послідовності (рис. 3.1) за допомогою динамометричного ключа, щоб не пошкодити головку і прокладку. Чавунні головки блоку двигунів затягують на гарячому двигуні, а алюмінієві головки блоку - на холодному двигуні і в три прийоми (строго по інструкції). Головка блоку циліндрів двигунів з нижнім розташуванням клапанів простіше по конструкції, так як в ній розміщені тільки камери згоряння, водяні сорочки, отвори для установки свічок запалювання і кріплення голівки до блоку циліндрів. Канали для підведення горючої суміші і випуску відпрацьованих газів знаходяться в блоці циліндрів. Головка блоку циліндрів двигунів з верхнім розташуванням клапанів має більш складну конструкцію. У ній розміщені вставні сідла, свічки запалювання або форсунки, направляючі втулки, клапани, коромисла, осі і інші деталі. Крім того, в голівці блоку є водяні сорочки, отвори для штанг, підведення масла і канали, по яких до циліндрів поступає горюча суміш або повітря, і відводяться відпрацьовані гази.

Рис. 3.1 - Порядок затягування гайок або болтів кріплення головки блоку циліндрів двигунів автомобілів:

а) - ГАЗ-53-12,

б) - ЗІЛ-130;

в) - КамАЗ-5320;

г) - МАЗ-5335;

д) - ВАЗ-2107 "Жигулі";

1-18 - послідовність затяжки.

Форма камери згоряння значно впливає на сумішоутворення, згоряння робочої суміші і на ступінь стиснення двигуна. Камери згоряння з верхнім розташуванням клапанів більш компактні і забезпечують краще наповнення циліндрів горючою сумішшю при тому ж діаметрі впускного клапана, ніж камери згоряння з нижнім розташуванням клапанів. Напівсферичні (рис. 28, схема П) і клинові (схема III) камери набули поширення в карбюраторних двигунах. При нижньому розташуванні клапанів частіше застосовують V-подібні (зміщені) камери згорання (схема IV).

Для поліпшення сумішоутворення в дизелях використовують різні за формою і об'єму камери згоряння. Дизелі випускають з нерозділеним (схеми V і VI) і з розділеними (схеми VП і VIII) камерами згоряння. Перші двигуни інакше називають дизелями з безпосереднім уприскуванням палива. Нерозділене камера згоряння 4 представляє собою простір, укладена між днищем поршня, коли він знаходиться в ВМТ, і нижньою площиною головки блоку (один об'єм). Розділені камери згоряння (два обсягу) складаються з основної 7 і допоміжної (передкамери 6 або вихровий 8) камер, з'єднаних між собою каналом.

Рис. 3.2 Форми камер згоряння

а - карбюраторних двигунів;

б - дизелів;

I - циліндрична;

II напівсферична;

III - клинова;

IV - зміщена (Г-подібна);

V і VI - нерозділені;

VII і VIII - розділені;

1 - клапан;

2 - свічка запалювання;

3 - поршень,

4 - камера згоряння,

5 - форсунка;

6 - передкамера;

7 - основна камера,

8 - вихрова камера

Під час обслуговування безвальної головки циліндра автомобіля в нагоді стане такий інструмент:

o Ключі: рожкові, накидні (для важко доступних місць), динамометричні;

o Вороток;

o Набір шестигранників;

o Викрутки різного типу;

o Зйомники;

o Тестери перевірки та виміру напруги;

o Торцеві голівки

o Спеціально обладнана площадка.

o Хрестоподібні викрутки

o Шліцьові викрутки

o Вибивання

o Пасатижі

o Щипці

o Облямовування

o Динамометричний ключ

o Знімачі

o Штангенциркуль

o Лінійка металева

o Лещата слюсарні

3.4 Технічне нормування робіт

Технічне нормування передбачає встановлення технічно-обґрунтованих норм часу на виконання різних зварювальних робіт. Норми часу дозволяють зварнику продуктивно використовувати робочий час, повністю завантажувати зварне обладнання, а при раціональних прийомах зварювання перевищувати встановлені норми.

У норму часу на виконання зварювальних робіт входять:

Ш основний час;

Ш підготовчо-заключний;

Ш допоміжний;

Ш час обслуговування обладнання і відпочинку.

Таблиця 4.1 Залежність коефіцієнта К від виду шва і зварюваного металу

Типи з'єднан. і види шва	Спосіб зварюван.	Зварюваний метал
		Низьковугл сталь	середньо- і високовугл. сталі, чавуни і мідні сплави	мідь, нікель	алюміній і його сплави	магнієві сплави	свинець	цинк
Стикові і кутові з присадкою	Лівий, правий	5,0 4,0	4,5 3,5	4,0 3,5	4,0 3,5	3,0	3,5	3,5
3 відбортов-кою та кутові без присадки	Лівий	4,0	3,5	3,5	3,0	2,0	3,0	3,0
Таврові	Лівий, правий	6,5 5,5	6,0 5,0	6,0 5,0	5,0 4,5	4,0	4,0	4,0
Внапуск	Лівий	-	-	-	4,5	-	2,5	3,0

К -- коефіцієнт, який залежить від типу зварного з'єднання, виду шва і зварюваного металу;

Б -- товщина зварюваного металу, мм.

При зварюванні вертикальних швів основний час множать на 1,2, горизонтальних -- на 1,4 і стельових -- на 1,6.

Підготовчо-заключний час включає в себе отримання завдання, інструктаж, вибір номера наконечника пальника, встановлення балонів, зарядку генератора, перевірку запобіжного затвору, здачу готової продукції.

Допоміжний час складається з часу запалювання і гасіння пальника, регулювання полум'я, розігрівання кромок, перехід з одного місця на інше, огляд шва, очищення кромок і шва, клеймування і прибирання виробу.

Час на обслуговування робочого місця, відпочинку і особисті потреби включає в себе прибирання робочого місця, балонів і устаткування.

Переважно підготовчо-заключний і допоміжний час, а також час на обслуговування робочого місця і відпочинку при газовому зварюванні становить 30-50% основного часу. Витрати матеріалів для зварювання сталей залежать від її товщини (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Орієнтовні витрати матеріалів залежно від товщини (в) металу для сталі

Витрати газів на 1 м шва, л: ацетилену кисню	8-Б 9,5-5
Витрати дроту на 1 м шва, г	108

3.5 Технологічна карта ремонту

Для найбільш раціональної організації робіт з ремонту автомобілів, їх агрегатів і систем складаються технологічні карти операцій. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і безпосередньо на робочих місцях.

На основі технологічних карт визначаються обсяги робіт по технічним впливам, а також розподіл робіт (операцій) між виконавцями.

Складаються технологічні карти, карти на робоче місце кожному виконавцю і карти на окремі операцій.

В технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання (знизу, зверху чи збоку автомобіля), обладнання і інструменти , які застосовуються , норму часу на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавців.

При розробці технологічних карт необхідно передбачити:

v зручність установки, зняття і переміщення автомобіля або агрегатів в процесі виконання операцій;

v необхідне оглядове, підйомно-транспортне обладнання;

v застосування високопродуктивного технологічного обладнання, інструментів і пристосувань;

v створення зручних, безпечних і гігієнічних умов праці для робітників згідно з вимогами НОП;

v засоби і способи контролю якості робіт.

Операційні карти складаються з декількох переходів, заходів і являють собою детальну розробку технологічного процесу тієї або іншої операцій ТО, діагностування або ремонту.

Операційна карта складається на основі контрольно-діагностичних, регулювальних, монтажно-демонтажних, розбірно-складальних та інших робіт, які виконуються на постах зон ТО, ремонту, діагностування та ін.

Карта на робоче місце вміщує операції, які виконуються на робочому місці (місцях) і визначають коло обов'язків одного або кількох робітників.

Таблиця 5.1 Технологічна операційна карта

Найменування операцій, переходів та прийомів	Місце виконання операцій	Кількість місць обслуговув.	Фах і розряд	Обладнання та інструменти	Трудомісткість люд. хв	Технічні умови та вказівки
1. Зняті колодки відчистити від бруду, пилу	Ділянка по ремонт у задн. мостів	4	IV	мийна установка	6
2. Провести дефектування колодок	-//-	4	-//-	Шаблон, штангенциркуль	2	Висота накладок до 7 мм, глибина зенькованих отворів до 4 мм
3. Зрубати зношені накладки	-//-	4	-//-	Лещата, зубило, молоток	2
4. Притиснути нову накладку до колодки	-//-	4	-//-	2 струбцини	6	Щільно, без перекосів
5. Просвердлити в накладці отвори під заклепки	-//-	4х32	-//-	Свердло, дрель електрична	20	Ш6 мм відповідно до отворів в колодках
6. Зазенкувати отвори	-//-	4х32	-//-	Свердло, вертикально-свердлильни станок		ний станок
7. Приклепати накладки	-//-	4	-//-	Станок для клепання	20	Накладки повинні прилягати щільно по всій поверхні колодки
8. Закріпити колодки в опорному диску	-//-	2	-//-	викрутка	5	Треба обережно встановити пружину, щоб не отримати травм

4.Конструкторська частина

4.1 Необхідність застосування приспосіблення

У сучасних двигунах головка блоку циліндрів виконує відразу декілька найважливіших функцій:

у ній знаходяться камери згорання (в більшості випадків),

Размещено на http://www.allbest.ru/

а також головка разом з блоком утворює водяну сорочку системи охолоджування.

Тому ретель

Размещено на http://www.allbest.ru/

на дефектація головки блоку дуже важлива. Всі необхідні роботи, проведені уважно і належним чином, дозволять надалі уникнути багатьох неприємностей при роботі двигуна і забезпечать достатній ресурс. Деякі упущення при проведенні робіт можуть привести до тяжких наслідків - аж до руйнування двигуна.

Примітки до ремонту дефектів:

1. При прогині необхідне фрезерування або шліфовка площини. Допустима величина прогину зазвичай визначається виробником двигуна і вказана в технічній літературі. За наявності великих прогарів або глибоких раковин від корозії, якщо головка блоку алюмінієва, можливе наплавлення пошкоджених місць, а потім фрезерування або шліфовка. Якщо головка блоку чавунна, то в цьому випадку наплавити пошкоджені місця практично не можливо і рекомендується заміна голівки блоку.

2. Визначити наявність тріщин можна візуально або за допомогою опресовування.

3. При заміні направляючих втулок обов'язковою операцією є правка сідел клапанів для здобуття необхідної геометрії сідла і співісного сідла і направляючої втулки.

4. При заміні сідел обов'язкова перевірка і при необхідності заміна направляючих втулок клапанів.

4.2 Інструкційні вказівки з використання приспосіблення з описом конструкції та принципу роботи

Головку циліндрів знімають при поточному ремонті для притирки або заміни клапанів, очищення камери згоряння від нагару, заміни прокладки головки циліндрів, очищення і промивок сорочки охолоджування блоку циліндрів і у разі повного розбирання двигуна. Послідовність розбираючих операцій при знятті головки циліндрів з двигуна, не знятого з автомобіля:

o відкрити краник отоплювачя на впускній трубі, краник на блоці циліндрів і на патрубку водяного насоса, що підводить і злити охолоджуючу рідину з системи охолоджування;

o зняти з негативного штиря акумулятора наконечник проводу на масу;

o зняти повітряний фільтр і шланг вентиляції картера;

o відокремити від важелів карбюратора тягу приводу дроселя і трос приводу повітряної заслінки; шланг радіатора, що відводить від кришки гнізда термостата; провід від датчика температура охолоджуючої рідини, термостата, що знаходиться в гнізді; топливопровід, що йде з бака до паливного насоса; шланг, що йде від отоплювача до краника на впускному трубопроводі, і трос управління краником; від косинця гнізда термостата шланг, що йде до патрубка водяного насоса, що підводить; трубку вакууму-регулювальника від карбюратора;

o відкрутити три гайки шпильок кріплення приймальної труби глушителя до випускного трубопровода і одна гайка болта кріплення приймальної труби до кронштейну двигуна; відвернути гайки кріплення кришки головки циліндрів і зняти кришку і проводи високої напруги, що йдуть від розподільника запалювання до свічок запалювання; повернути за годинниковою стрілкою колінчастий вал до положення в. м. т. після ходу стиснення для поршня першого циліндра;

o відкрутити гайки шпильок кріплення головки циліндрів і зняти її з блоку циліндрів; зняти прокладку головки циліндрів.

При знятій головці циліндрів провертати колінчастий вал не можна, оскільки за рахунок тертя кілець об дзеркало гільзи циліндрів можуть піднятися і під наполегливий нижній торець гільз попаде накип, що залишається в сорочці охолоджування блоку циліндрів після випуску охолоджуючої рідини що і приведе до порушення ущільнення гільз по торцях. Щоб уникнути попадання накипу під нижній торець необхідно після зняття головки циліндрів закріпити гільзи спеціальною планкою.

Колінчастий вал, встановлений в положення поршня першого циліндра у в.м.т. після ходу стиснення, не зсувають з місця для можливості правильного монтажу головки циліндрів.

Після перевірки і заміни пошкоджених і зношених деталей установку і кріплення головки циліндрів, на блок виконують в зворотній послідовності.

Зняття й установка кришки заднього сальника. Кришку заднього сальника колінчатого вала знімають при ремонті чи заміні колінчатого вала і заміні самопідтискного сальника внаслідок течі. При цьому необхідно: відігнути замкові пластини; відвернути болти кріплення маховика і зняти його; відвернути гайки шпильок кріплення і зняти кришку заднього сальника.

Висновки

Сезонне технічне обслуговування (СТО) виконують двічі на рік для підготування автомобілів до експлуатації в холодну й теплу пори року й, як правило, суміщують з черговим технічним обслуговуванням.

Ремонт -- це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли (складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромеханічні та інші роботи.

Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненої відмовою або несправністю, так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомого складу (запобіжний ремонт).

Запобіжний ремонт рекомендується насамперед для міських або міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до яких ставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху та безвідмовної роботи. Також слід здійснювати запобіжний ремонт автомобілів, що працюють в однакових умовах. При цьому спрощується визначення термінів заміни чи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмовам під час роботи автомобілів на лінії та пов'язаних із ними простоїв.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування й ремонту дає змогу своєчасно усунути причини появи різних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обсяг ремонтних робіт, застосувати прогресивні методи ремонту й відновлення деталей, скоротити час простою автомобілів, пов'язаного з ремонтом, а отже, підвищити коефіцієнт технічної готовності.

Список використаних джерел

1. Вешневедскій Ю.Т. "Технічна експлуатація, обслуговування і ремонт автомобілів: Підручник." - М.: Видавничо-торгова корпорація <Дашков і К о> 2003-380 с.

2. Карагодін В.І., Мітрохін М.М. "Ремонт автомобілів і двигунів: Підручник для студентів середніх професійних навчальних закладів." - М.: Майстерність; Вища школа, 2001-496 с.

3. http://www.automobiloid.ru.

4. http://www.77truck.net/golovka.html.

5. www.autoprospect.ru.

6. Технічна експлуатація автомобілів: Підручник для Вузов/ під ред. Г.В. Крамаренко. - М: Транспорт, 2003.

7. Александров Л.А. Технічне нормування праці на автотранспорті. - М: Транспорт, 2006.

Размещено на Allbest.ru