Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Структура промивально-пропарювальної станції Кагамлицька

1.1 Основні підрозділи

Промивально-пропарювальна станція Кагамлицька є галузевими лінійними підприємствами. Вони беруть участь у перевізному процесі і виконують усі роботи з обслуговування та ремонту вагонів, підготовки їх до перевезень, безпечному про слідуванню поїздів (підготовки) по гарантованим дільницям, маючи для цього необхідних кваліфікованих робітників, технічні засоби та матеріальні ресурси.

Вагонне депо станції Кременчук було введено до експлуатації у 1976 році. Має у своїй структурі такі підрозділи:

· Пункт технічного обслуговування вагонів (ПТО), який розміщений на ст. Череднички і введений до експлуатації у 1976 році, призначений для огляду, технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням та без, а також підготовки їх до перевезень.

· Пункт підготовки на піввагонів, цистерн, окатишовозів та платформ до перевезень (ППВ) включає:

— Станцію Золотнішино;

— Станцію Череднички.

На ППВ перевіряють технічний стан вагонів, виконують технічне обслуговування з усуненням несправностей в усіх вузлах для забезпечення збереження вантажів, що перевозяться, та безвідказного про слідування вагонів до пункту призначення.

· Пункт контрольно-технічного обслуговування вагонів (ПКТОВ), місцезнаходження:

ст. Ромни;

ст. Лівий Берег;

призначений для виявлення та усунення технічних несправностей вагонів, що загрожують безпеці руху поїздів.

· Контрольні пости (КП) з приладами ПОНАБ, ДИСК-Б (загальна кількість 11) розміщені:

ст. Крюків ст. Кобеляки

ст. Череднички ст. Галещіна

ст. Ромни ст. Н. Санжари

ст. Глобино

КП призначені для виявлення у поїздах, що рухаються, вагонів з перегрітими буксами, повзунами на колесах та іншими несправностями, які загрожують безпеці руху поїздів.

· Пости безпеки руху поїздів (ПБ) - (загальна кількість 18):

ст. Потоки-2 ст. Рублівка ст. Семча

ст. Галещіна-2 ст. Глобино-2 ст. Сула-2

ст. Кобеляки-2 ст. в. Поділ-2

ст. Лещинівка-2 ст. Хорол-2

Розміщені ПБ на полігоні станції у шаховому порядку, таким чином, щоб поїзди які проходять, контролювалися з обох боків. Відстань між постами безпеки приймається в залежності від місцевих умов 25-30 км. Поїзди прослідують пости безпеки з встановленою швидкістю.

Призначені ПБ для виявлення в поїздах, що рухаються несправностей, які загрожують безпеці руху поїздів.

· Пральні спецодягу:

ст. Талалаевка

ст. Рубанка

· Пункт розділення виключних із інвентаря вагонів (ПРВІВ):

ст. 205 км.

ст. Винисловка

ст. Бурти

· Механізований пункт технічного обслуговування вагонів (МПТОВ) - розміщується на ст. Череднички и призначений для виконання технічного обслуговування ТОВ-2, що потребують виконання трудомістких робіт.

На кресленні ВУДВ-03195-150000 «Генеральний план депо» показане розташування усіх цехів вагонного депо, а також умовним позначенням указані виробничо-побутова каналізація, технічний водопровід та питний, пожежний гідрант.

Станція Кременчук має такі парки:

1) Передгіровий парк (парк прибуття);

2) Сортувальний парк;

3) Парк Череднички (парк відправлення);

4) Вантажний двір;

5) Пасажирський парк;

6) Технічна станція.

1.2 Спеціалізація колій парку відправлення

1 та 2 колія - приймально-відправочні для парних і непарних пасажирських і вантажних поїздів в тому числі класу І-ВМ і негабаритними усіх ступенів;

3 колія - приймально-відправна для парних і непарних вантажних потягів і маневрових передач;

4 колія - головна з Полтави;

5 колія - головна зі Знам'янки, приймально-відправна для парних і непарних поїздів;

6 колія - головна з Ромодану, приймально-відправна для парних і непарних поїздів;

7 колія - сортувальна МПП ЖТ;

9,10,11 колії - відправні для парних і непарних вантажних потягів у напрямку Знам'янки;

12,13 колії - ремонтні для поточного відчіпного ремонту вантажних вагонів, для накопичення пошкоджених вантажних вагонів для технічного обслуговування вагонів з відчепленням та деповського ремонту;

14 колія - сортувально-відправна для вантажних потягів на Полтаву;

15,16 колії - ремонтні колії, підготовка вагонів до перевезень; ТОВ-1;

17,18 колії - ходова; для маневрових робіт;

19,20 колії - для збільшеного ремонту та технічного обслуговування вагонів з відчепленням; ТОВ-2.

На станції Кременчук є усі підрозділи залізниці, які спрямовані на забезпечення нормальної роботи усієї залізниці, забезпечення безпеки руху поїздів, у тому числі є пункти технічного обслуговування вагонів та вагонне депо, яке спеціалізується на ремонті вантажних вагонів.

1.3 Організація робіт у парку прибуття, сортувальному та у парку відправлення

У парку прибуття виконується контроль технічного стану з метою виявлення несправних вагонів, що потребують планового та технічного обслуговування (без відчіпного, відчіпного та збільшеного) ремонтів і виконання ремонтних робіт у необхідному для реформування поїзда обсязі.

В сортувальному парку-контроль технічного стану вагонів з метою виявлення пошкоджень, які виникли в процесі формування поїздів і недопущення пропуску в парк відправлення вагонів потребуючих ремонту з відчепленням від составу.

У парку відправлення виконують контрольній технічний огляд і роботи по ремонту та заміні несправних вузлів і деталей вагонів без відчеплення від составу по крейдовим розміткам, зроблених оглядачами у парках прибуття та сортувальному, а також при огляді у парку відправлення. Обробляють состав по нормативах 30 хвилин.

1.4 Організація технічного обслуговування у парку прибуття

У парку прибуття використовують багато груповий метод обслуговування состава. Одна група оглядачів розташовується у передільного стовпчика або на місці зупинки хвостового вагона для зовнішнього контролю прибулого поїзда з ходу, а друга у місця зупинки головного вагона.

При огляді прибулого в парк поїзда виявляють дефекти на поверхні кочення коліс, деталі під вагонного обладнання, перевіряють стан буксового вузла ресорного підвішування візків, автозчепного пристрою, кузова, гальмівного обладнання.

Після зупинки поїзда головна група оглядачів, отримавши інформацію від машиніста про роботу гальм та замічених у дорозі несправностях вагонів повідомляє іншим групам номера несправних вагонів у прибулому поїзді.

Після відходу локомотиву состав огороджують сигналами зупинки і з голови, і з хвоста - бригада приступає до перевірки технічного стану вагонів одночасно з двох сторін. На вагонах, які направляються у ремонт, наносять крейдові помітки з вказанням головної несправності, а також місце куди слід подати вагон: «у депо», «ремпуть», «перегруз», при цьому виписуються повідомлення форми ВУ-23 у двох екземплярах: один у технічну контору, другий - для передачі в депо.

Оглядачі кожної групи записують у книгу форми ВУ-15 номера першого і останнього вагонів, наносять на них умовні крейдові помітки. Старший по групі повідомляє оператора ПТО номера вагонів, які потребують відчеплення. Оператор знімає огородження і повідомляє про це групи по голосному зв'язку. Про готовність до розпуску з гірки докладають черговому по станції.

1.5 Організація технічного обслуговування в сортувальному парку

Оглядачі сортувального парку в процесі розпускання з гірки та накопичення вагонів на коліях, виявляють пошкодження вагонів, що отримане під час проведення маневрової роботи, та розпускання вагонів згірки, а також вагони з різницею по висоті повздовжніх осей автозчепів більш припускаємої норми і завчасно сповіщають по радіозв'язку номер вагона, вид несправності, сторону вагона та інші дані оператору ПТО, а про пошкоджені вагони, які потребують відчеплення, також маневровому диспетчеру або черговому по парку. На вагони, у яких виявлені не справлені, оглядач наносить крейдові позначки додатково до нанесених в парку прибуття.

На кожний пошкоджений вагон оглядач складає акт форми ВУ-25, а на вагони, що потребують ремонту, додатково виписують повідомлення форми ВУ-23, для подавання його в залежності від виду несправності, спеціалізовані колії збільшеного ремонту або в вагонне депо.

1.6 Організація технічного обслуговування вагонів у парку відправлення

в парку відправлення виконується ТО сформованого та пред'явленого состава. Перед виставленням сформованих составів у парк відправлення оператор ПТО формує та видає наряд-наказ на ремонтні роботи. Оператор ПТО пред'являє поїзд для приготування та відправлення та відправлення з порядку його порядку його ТО.

Оглядачі, отримавши від оператора інформацію про виставлення з сортувального парку состава, виходять до колії для зустрічі його з ходу.

Оператор ПТО після зупинки состава, відчеплення маневрового локомотива та огороджування состав з централізованого пульта сигналами зупинки, сповіщає по парковому зв'язку про огороджування состава та початку його ТО.

В сформованих составах у парку відправлення виконується: контрольно-технічний огляд та усунення виявлених при цьому несправностей; зарядка, огляд і ремонт механічної та пневматичної частини гальм та випробування гальм.

Старший оглядач, впевнившись у закінченні робіт та відсутності людей біля вагонів, сповіщає оператора про необхідність зняття сигналів огородження. Про технічну готовність оператор сповіщає черговому по станції.

Після з'єднання локомотива та вагонів, оглядачі виконують скорочене випробування гальм, якщо попередньо вже було виконано повне випробування гальм від стаціонарної мережі.

Оглядач головної ремонтно-оглядової групи вручає машиністу локомотива довідку про гальма форми ВУ-45. старший оглядач вагонів ставить свій підпис у книзі форми ВУ-14 про готовність поїзда.

2. Описання підрозділів вагонного депо з розрахунками

2.1 Виробничі показники

Виробничі показники які характеризують вагонне депо, взагалі, приведені у формі таблиці 1.

Таблиця 1. Показники характеризуючи депо у 2002 р.

	Найменування	Показник
1	2	3
1	Площа території депо	31780м3
2	Загальна розгорнута довжина: - широкої колії - в будівлях депо	1141 м 120 м
3	Газифікація	1120 м3 /добу
4	Каналізація	46 м3/добу
5	Встановлена потужність струмоприймача	2241 квт
6	Загальні річні витрати електроенергії	1208,8 тис. квт. час
7	Витрати теплової енергії за рік	1214,4 Гкал
8	Сумарна продуктивність встановлених котлоагрегатів	1,9 Гкал
9	Витрати стиснутого повітря за рік	27,8 тис. м3
10	Сумарна продуктивність компресорів	6840 м3 /год
11	Загальна кількість працівників: всього - в тому числі на планових видах ремонту	467 чол 96 чол
12	Енергоозброєність	12008800/467 кВт/чол
13	Фондоозброєність	4004400/467 кВт/чол.
14	Середній рівень механізації праці	42%

У вагонному депо існує визначена структура управління інженерно-технічного апарату, яка представлена у вигляді схеми на рисунку 2.

Кожна ділянка ремонту підпорядковується заступнику начальника з ремонту - представляю у вигляді схеми на рисунку 3.

2.2 Пункт технічного обслуговування вагонів

Пропускна здатність 30 поїздів/добу

Кількість гарантійних дільниць 3.

Процент поїздів, відправлених по гарантійним дільницям від загальної кількості відправлених поїздів на добу - 92%.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Схема полігону станції Кременчук

Розрахунок ПТО необхідно розпочати з визначення вихідних даних які представлені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Вихідні дані по полігону

Найменування дільниці	Довжина дільниці	Розмір. руху, число пар поїздів	Середня кількість вагонів у потягу
АС Кременчук - Знам'янка	90	14	57
ВС Кременчук - Ромодан	119	6	57
БС Кременчук - Полтава	120	10	57

На станції Кременчук приймається:

— Дільнича швидкість вантажних потягів - 45 км/год;

— Середня вага вантажного потяга - =4500т;

— Транзитні потяги без переробки - 34%;

— Транзитні - 50%;

— 350/240 - добове навантаження (розвантаження) в умовних вагонах;

— під вантажні операції - 16%;

— час на огляд потяга в парку прибуття, - 15 хв;

— час на огляд потяга в парку відправлення - 30 хв.

2.3 Розрахунок добового вагонопотоку станції

Вагонопотік сортувальної станції - це кількість вагонів, що прослідують через неї за добу, визначається за формулою:

колія вагон станція обслуговування

(1)

де к - число дільниць полігону, к=3;

n_і - розміри руху вантажних поїздів за добу на і-ій дільниці, n₁=14 пар поїздів; n₂ =6 пар поїздів; n₃ = 10 пар поїздів;

m_ср - середня кількість фізичних вагонів у вантажному поїзді підраховується за формулою:

(2)

де - середня вага поїзда, = 4500т;

- середня вага брутто одного вагона, т.

Середню вагу брутто одного вагона визначаю за формулою:

r4 (q4+p44) +r8 (q8+p88), (3)

де r4, r8 - частка відповідно 4-, 8-вісних вагонів у складі поїзда, r4 =0,96;

r4 =0,04;

q4, q8 - тара відповідно 4-, 8-вісного вагона, q4 =22т, q8 = 43т.

4, 8 - коефіцієнт використання вантажопідйомності; 4=0,85;

8= 0,8;

p4, p8 - вантажопідйомність, p4=64 т; p8 =125т.

0,96 (22+64*0,85)+0,04 (43+125*0,8)=79т

тоді:

m_ср =4500/79=57

У відповідності до «СНИП 239-76».

Визначивши m_ср можливо знайти по формулі (1) вагонопотік станції:

М=14*57+6*57+10*57=1710 ваг.

Так, як вагонопотік М=1710 ваг., то сортувальна станція Кременчук вважається односторонньою.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2 - Схема односторонньої станції Кременчук

2.4 Визначення наявного парку вагонів

Потребу в середньодобовому робочому парку вантажних вагонів для виконання заданого обсягу перевезень можна розрахувати за витратами вагоно-годин під час прямування у поїздах, при простоях на технічних станціях та під вантажними операціями:

, (4)

де, N - величина добового пробігу вагонів на полігоні;

- середня дільнича швидкість руху поїздів, =45 км/год;

- час знаходження вагонів під технічними операціями, =4 год.

П - середньодобова кількість вагонів під навантаженням та розвантаженням, П =350/240 умовних вагонів;

- час знаходження вагонів під вантажними операціями, =6 год.;

Величину пробігу вагонів в обох напрямках на полігоні залізниці знаходжу за формулою:

, (5)

де, - довжина і-ї дільниці, = 90 км;

=119 км;

= 120 км;

N= 2 (14*57*90+6*57*119+10*57*120)= 361836 вагоно - км;

Визначивши невідомі величини знаходжу значення за формулою (4)

= 1/24 (361836/45+1710*4+(350+240)*6)=786 ваг.

Наявний парк вагонів вантажних визначаю з а формулою:

= (1+); (6)

де, - коефіцієнт, що враховує вагони, які знаходяться у неробочому парку, =0,12;

= 768 (1+0,12)=860 ваг.

За родом і типом вагонів наявний парк розподіляють у відсотковому відношенні згідно таблиці 3.

Таблиця 3. Розподіл наявного парку вагонів

№ п/п	Рід і тип вагонів	Відсоток, %	Кількість вагонів
1	2	3	4
1	Криті 4-вісні	15	129
2	Напіввагони (в тому числі 8-ми вісні)	30 4	258 34
3	Платформи	5	43
4	Рефрижераторні	4	34
5	Цистерни	27	233
6	Спеціалізовані	15	129
	Разом	100	860

2.5 Встановлення необхідності у ремонті вагонів

Частина вагонів неробочого парку підлягає одному з видів ремонту:

— капітально-відновлюваному (КВР);

— капітальному (КР);

— деповському (ДР);

— технічному обслуговуванню вагонів з відчепленням ТОВ-1 та ТОВ-2.КВР - це капітальний ремонт зі збільшеним обсягом, що виконується на вагонах, які підлягають виключенню із інвентарю за нормативним терміном служби або за технічним станом кузова у відповідності з ЦЧУ-ЦВ 14433 «Инструкций по исключению из инвентаря вагонов».

КР - це ремонт для відновлення ресурсу вагонів, які підлягають КР, можна визначити за формулою:

= (-)+; (7)

де, - коефіцієнт циклічності КР, =1/10;

- кількість вагонів у наявному парку, =860 ваг.

- кількість нових вагонів, включених у парк за міжремонтний період, =50 ваг.;

- кількість вагонів, що вперше підлягають КР у році, що розглядається, =90 ваг.;

=1/10 (860-50)+90=171 ваг.

Кількість вагонів, що вперше підлягають ДР, визначаються так:

=- (1- ); (8)

де, - коефіцієнт, що ураховує поставку нових вагонів, а також наявність вагонів, що пройшли КР у попередньому році, =0,05;

= 860-171 (1-0,05) = 698 ваг.

Кількість вагонів за добу, що поступають у ТОВ-1 та ТОВ-2 визначаю за формулою:

= + ; (9)

де, - кількість вагонів, що відчеплять від поїздів, які готують до перевезень;

- кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням та без нього.

Кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які готують до перевезень, визначаю за формулою:

= /100 (10)

де, - кількість відчеплень порожніх вагонів, від поїздів щодо підготовки їх до перевезень, =1,2%;

= 860*1,2/100 = 10

Кількість вагонів, що відчеплять за добу від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням, визначаю за формулою:

= (/100 + /100); (11)

де, та - відповідно, кількість пар поїздів, що прослідують станцію з переформуванням та транзитом, = 15 пар поїзд.; = 10 пар. поїзд.;

- кількість відчеплень вагонів від поїздів, що проходять переформування, = 0,6%;

- кількість відчеплень вагонів від поїздів, що прослідують станцію транзитом, = 0,2%.

= 57 (15*0,6/100+10*0,2/100) = 6 вагонів

тоді

= 10+6= 16 вагонів

Вагони не робочого парку, що вилучені з експлуатації для виконання ремонту, створюють залишок несправних вагонів що нормуються.

Середньодобова норма залишку несправних вагонів на полігоні визначається:

 = 1/( + ) + / ; (12)

де, - число робочих днів на рік, = 254;

- норма загального простою вагонів у КР, = 12 діб.

- норма загального простою вагонів у ДР, = 1,8 діб;

- норма загального простою вагонів у ТОВ, =0,65 діб;

- коефіцієнт, що ураховує планову знижку числа відчеплень у ремонт, = 1,08.

= 1/254 (171*12+698*1,8)+16*0,65/1,08 = 58 ваг.

2.6 Розрахунок повітропровідної магістралі на ПТО вагонів

Повітропровідна магістраль призначена для подачі стисненого повітря від компресорної станції до місць його споживання на ПТО вагонів. Вона складається з основних та додаткових повітрозбірників, розвідного трубопроводу, оглядових колодязів та повіт розбірних колонок.

Діаметр трубопроводу для умов ПТО можна розрахувати за емпіричною формулою:

= 0,26 ; (13)

де, - розрахункова продуктивність компресорної станції, м³/хв.;

- абсолютний розрахунковий тиск повітря у трубопроводі, = 0,9 Мпа;

- абсолютне значення атмосферного тиску, = 0,1 Мпа;

- швидкість руху повітря по трубопроводу, = 7 м/с;

Розрахункову продуктивність компресорної станції визначаю відношення:

= / (14)

де, - сумарна витрата вільного повітря, м³/хв.;

- об'ємний коефіцієнт корисної дії компресора, =0,9;

Сумарна витрата повітря для одночасного випробування автогальм у декількох групах составів з урахуванням потреб інших споживачів і витрат повітря на поповнення витоків у розвідній мережі, визначається за формулою:

= + + (15)

де, - загальна витрата повітря для одночасного випробування автогальм груп составів (по два состави у групі), м³/хв.;

- витрати вільного повітря на потреби інших споживачів (у виробничих дільницях депо та АКП витрати складають 10 м³/хв.;

- значення падіння тиску у повіт розвідній магістралі із-за наявності у неї витоків повітря ( = 0,02Мпа протягом 3 хв.);

- об'єм магістралі, м³. У розрахунку приймаю

= 2 (+).

= (+ ), (16)

де, - витрати вільного повітря для наповнення гальмової магістралі одного состава від атмосферного до зарядного тиску з урахуванням витоків повітря з магістралі, м³.;

- витрати вільного повітря на зарядку гальмової магістралі состава, що обробляється паралельно та поповнення у неї витоків у процесі випробування гальм, м³.

= (17)

де, - абсолютне значення зарядного тиску у гальмовій магістралі, = 0,65 Мпа;

- тривалість зарядки гальмової магістралі состава від атмосферного до зарядного, = 10 хв.;

- середня значення падіння тиску в магістралі состава із-за витоку повітря при підвищенні тиску від атмосферного до зарядного, = 0,015 МПа/хв;

- середній об'єм гальмової магістралі одного состава,

= +; тут - , - середня кількість вагонів у составі; ,- об'єм, м³, гальмової магістралі вагонів, = 0,107; =0,105;

= 57 (0,45*0,107+0,32*0,105) = 4,66 м³.

= (0,65-0,48/120+0,015) *4,66*/0,1 = 1,49 м³/хв.;

= ; (18)

- абсолютний тиск повітря у магістралі загальмованого состава, = 0,48 Мпа;

- значення падіння тиску, яке нормується, із-за витоку повітря при заряджені гальмової мережі від до , = 0,02 МПа/хв;

- тривалість зарядки состава від (після гальмування) до , = 6 хв;

= (0,65-0,48/6+0,02) 4,66/0,1 = 2,25 м³/хв.;

= 2 (1,49+2,25) = 7,48 м³.

= 2 (7,48+10)=34,96 м³.

Знаючі ці дані можливо знайти за формулою (15):

= 7,48+10+0,02*34,96/0,1=24,47 м³/хв.;

тоді: = 24,47/0,9 = 27,19 м³/хв.;

Звідси знаючи усі невідомі визначаю за формулою (13) діаметр:

= 0,26 м;

Виходячи із отриманих даних, згідно таблиці VIII.2 (1), на компресорній станції краще за все установити чотири компресора типу 302ВП-10/8, один із яких резервний. Розміри машинного залу для цієї станції:18х9х6 м.

Схема повітропроводу указана на кресленні ВЧДВО3195-100000 «Генеральний план вагонного депо»

3. Розрахунок економічного ефекту при ремонті колісної пари з використанням установки двосторонньої наплавки гребенів колісної пари

3.1 Вихідні дані для розрахунків

До встановлення у вагонних депо установки двостороннього наплавлення профілю колісної пари - ця робота виконувалась тільки на вагоноремонтних заводах. Із проведеною реструктуризацією установка по наплавленню встановлюється і у вагонному депо Кременчук, що дозволяє підвищити якість деповського ремонту колісних пар наряду із ремонтом на ВРЗ або відновленням гребеня обточуванням на колісно-токарному станку.

Вихідні дані:

1. Вартість одного суцільнокатаного колеса - 1344 грн.

2. Корисний ресурс ободу - 52 мм.

3. Питома вартість одного 1 мм ободу - 1344:52+25,85 грн.

4. зменшення зносостійкості колеса - в 3 рази.

5. Витрати на відновлення гребеня - 203,75 грн.

6. Витрати на відновлення гребеня обточуванням - 429,91 грн.

3.2 Розрахунок витрат на відновлення гребеня колісної пари наплавлення

— Матеріали:

а) дріт зварювальний: 40 кг * 3 грн = 120 грн;

б) флюс: 20 кг * 3,02 = 60,4 грн.;

— Електроенергія: (25,6+35,2+0,296) * 0,29 * 3 =53,15 грн., де 25,6 кВТ/год - потужність, використана 2-а зварювальними напівавтоматами та джерелами живлення;

35,2 кВТ/год - потужність, використана на нагрівання колісної пари;

0,296 кВт/год - потужність, використана електродвигуном;

— Заробітна платня:

а) зварник 4-го розряду: 2,88*3,54+60%=16,31 грн., де

2,88 год. - час наплавлення;

3,54 грн/год - годинна тарифна ставка.

б) слюсар 4-го розряду: 0,96*3,54+60%=5,44 грн.

— Накладні цехові витрати - 100% = 16,31+5,44=21,75 грн.

— Амортизація установки: 120000*0,1=12000 грн., де

0,1-10% амортизаційні відрахування на установку за рік.

Амортизація складає 12000/1420=8,45 грн., де

1420 шт. - кількість колісних пар, наплавлених за рік в результаті застосування установки (355*4=1420 шт.)

355 - кількість робочих днів у рік;

4 - кількість колісних пар за зміну.

Витрати на проточку

— Електроенергія:1,5*1,3*0,29=0,57 грн., де

1,5 кВт - потужність двигуна токарного станку;

1,3 год. - час обробки одного проходу (4 мм);

0,29 грн. - вартість 1 кВт/год;

— Заробітна плата: 4,05*0,6+60%=4,32 грн, де

4,05 грн/год - часова тарифна ставка токаря 5-го розряду;

0,6 год - час обробки одного проходу (4 мм);

60% - премії та доплати;

— Цехові накладні витрати: 100% = 4,32 грн.

— Витрати на відновлення гребеня з урахуванням корисного ресурсу: 4*25,85=103,4 грн.

— Загальні витрати на оточення після направлення:

(120+60,4)+53,15+(16,31+5,44)+21,75+8,45+112,61=397,93 грн.

3.3 Економічний ефект від впровадження установки

У 4 пункті таблиці враховуються витрати на придбання установки по наплавленню гребенів колісних пар - 120000 грн, та на встановлення цієї установки були задіяні такі робітники:

Зварник - 4 розряду - 3,54*24*(1+0,20+0,188+0,08)=127,72 грн.

Електрик - 5 розряду - 4,05*84*(1+0,20+0,188)=472,19 грн.

Разом на заробітну платню - 127,72+472,19+552,65+825,47=1978,03

Відрахування соцстрах - 38,5% -761,739 рн.

Загальногосподарські витрати - 122,6% -2425,065 грн.

Матеріали:

Електроди - 3 кг*2,36 грн.=7,08 грн.

Метал листовий - 317,75 кг*1,36 грн=432,14

Разом витрат - 4067,125 грн.

У пункті 9 я знаходжу коефіцієнт приведення економічного ефекта отриманого у різні роки розрахункового періоду до розрахункового року, розраховую за формулою:

де Е - середньорічна ставка комерційних банків за депозитними вкладами (дисконтна ставка) Е = 20%;

І - середньорічний темп інфляції що прогнозується у період здійснення проекту 5%;

- кількість років що відділяють розрахунковий рік від року, результати і витрати якого приводяться до розрахункового року;

- порядковий номер розрахункового року.

Список джерел

1. Вагоны: учебник для вузов ж.д. транспорт/Л.А. Шадура, И.И. Челнаков: под. ред. Л.А. Шадура - 3-е издание прераб. и доп. М.: Транспорт, 1980. - 439 с.

2. Пастухов И.Ф., Лукин В.В., Жуков Н.И. Вагоны: Учебник для вузов ж.-д. Транспорт/ под ред. В.В. Лукина - М.: Транспорт, 1988. - 280 с.

3. Гридюшко В.И., Бугаев В.П., Криворучко Н.З. Вагонное хозяйство: Учебн. Пособие для вузов - 2-е издание,: перераб и доп. - М.: Транспорт, 1988 - 295 с.

4. Скиба И.Ф. Организация, планирование и управление на вагоноремонтних предприятиях - М.: Транспорт, 1981 - 209 с.

5. Сидорова Ю.П. Охрана труда на ж.-д. Транспорте - М.: Транспорт, 1981 г. - 215 с.

6. Методические указания к дипломному проектированию - Харьков, 1981 - 20 с.

7. Горбенко А.П. Вагоны промышленного ж.-д. Транспорта вагонов. - М.: Транспорт, 1988, с224.

8. Матвеев В.И., Березнякові Н.У. Организация труда в вагонном хозяйстве. - М.: Транспорт, 1980, - 230с

9. ГОСТ 2.105 - 95 ЕСКД Общин требования к текстовым документам, Минск.: 1996, - 56 с.

Размещено на Allbest.ru