Планування технічного сервісу автопарку ТзОВ "ТД Рогатинська нафтобаза" Рогатинського району Івано-Франківської області з розробкою технічного обслуговування та діагностування механізмів керування автомобіля ГАЗ-3307

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Характеристика ремонтно-обслуговуючої бази господарства

1.1 Загальна характеристика господарства

ТзОВ «Свірж» було засновано у 1996 році в с. Приозерне по вулиці Заводській. Директором цього господарства є Чечель Ю.І. Від обласного центру м. Івано-Франківська ТзОВ «Свірж» знаходиться на відстані 72 км, а від районного центру міста Рогатина на відстані 16 км. Найближча залізнична станція розташована 3 км. До автомобільної дороги від господарства 2км. Загальна кількість працівників на даному господарстві становить 50 чоловік.

Їх основними складниками є поля, як головний збір праці. Другим складовим матеріально-технічної бази є: трактори, с/г машини, автомобілі, наявність і склад МТП. На господарстві ще знаходиться три складські приміщення, два тваринницькі приміщення, склад міндобрив, столярний цех, кузня, і адмін будинок.

Загальна площа всіх земельних угідь підприємства становить 860 га. З них рілля займає 840 га, пасовища і сінокоси мають загальну площу 20 га. Багаторічних насаджень, водойм і меліоративних земель в даному господарстві немає.

Дане господарство розташоване в зоні помірно-крнтинентального клімату. Середньорічна кількість опадів - 590-670мм. Середньорічна температура повітря становить + 16 0С. Період перших заморозків починається восени - 30 вересня, а останні - навесні - 5 травня.

1.2 Характеристика матеріально-технічної бази господарства

Матеріально-технічна база господарства ТзОВ «Свірж» в основному складається з техніки призначеної для обробки полів, посівів на них різних культу, і збирання цих культур.Складовим матеріально-технічної бази є наявність автомобільної техніки і майстерні для технічного обслуговування автомобілів. Дане підприємство добре забезпечено автомобільною технікою. В основному техніка повністю амортизована, тому в даний час потрібно докладати багато коштів для проведення технічного обслуговування та її ремонту.

Склад автопарку подано у Таблиці.

Таблиця. Склад автопарку

№ п/п	Марка машини	Річне планове навантаження, кг	Одиниці виміру
1	ЗІЛ-130	40000	км
2	ДТ-75	21000	км
3	КАМАЗ - 5320	42000	км
4	ГАЗ-53	38000	км
5	МТЗ-82	16200	км
6	Т-150к	29000	км
7	СК-5 «Нива»	200	км

Як видно з таблиці господарство має достатню кількість автомобільної техніки, для якісної обробки полів. Добра організація праці автопарку сприяє повному та вчасному виконанню даних робіт.

До ремонтно-обслуговуючої бази підприємства відноситься ремонтна майстерня, та інші ремонтні приміщення. Організація роботи по проведенню технічного обслуговування проводиться своєчасно та якісно, це відбивається на експлуатації автотранспорту.

Наявність АТП планових завантажень технічного стану і міжремонтних термінів, трудомісткості робіт.

2. Організаційна частина

2.1 Організація проведення технічного сервісу в господарстві

У процесі експлуатації автомобілів, його функціональні властивості поступово погіршуються у наслідок спрацювання, корозії, пошкодження деталей, в автомобілях виникають різні несправності що знижують ефективність його експлуатації, для запобігання несправностей і своєчасного усунення автомобілі піддають технічному обслуговуванню та ремонту.

Організація технічного обслуговування машин в даному підприємстві передбачає планування строків його проведення, підбір виконавців для кожного виду робіт, визначення місця та їх роботи, вибір необхідного обладнання та порядок його використання, а також способи контролю за результатами роботи техніки людей. Організація технічного обслуговування на даному підприємстві характеризується центрилізованим способом. Форма організації технічного обслуговування визначає конкретних виконавців робіт - водії, а при складних операціях їм допомагає механік. Роботи виконуються у майстерні господарства на пункті технічного обслуговування.

Види технічного обслуговування проводяться власними силами підприємства. Тому роботи повязані із технічним обслуговуванням та ремонту машин їх кількісні та якісні показники, безпосередньо не впливають на оплату праці, у звязку з цим у формі обслуговування техніки властиві недоліки. Значна частина робочого часу водія використовується на ремонтно обслуговуючій базі і незавжди забезпечується потрібна якість обслуговування, оскільки вона не є основною роботою водія.

Велике значення в подальшому розвитку технічного обслуговування автопарку підприємства використання пересувних засобів технічного обслуговування, до яких відносяться засоби для зовнішнього миття машин, заправки та змащування, а також діагностичного обладнання що дозволить без розбирання автомобілів встановити їхній технічний стан, скоротити простої машини на обслуговуванні.

2.2 Система технічного обслуговування МТП господарства

Система технічного обслуговування автопарку підприємства, напрвлена на підтримання експлуатаційних показників машин. Усановлених межах вимагає регулярного проведення заходів з управління їх технічного стану, до яких відноситься експлуатаційна обкатка, раціональне використання, технічне обслуговування, ремонт та зберігання.

Управління технічним станом машин полягає в обгрунтуванні та призначенні видів і періодичності технічного обслуговування, видів і методів ремонту, ступеня відновлення технічного ресурсу сладових частин.

Для проведення таких робіт застовують:

1. Вимірювання засобами технічної діагностики параметрів що визнчають стан, її складових частин.

2. Порівняння одержаних значень із допустимими чи граничними величинами.

3. Визначення залишкового ресурсу складових частин.

4. Призначення виду і обсягу ремонтно-обслуговуючих робіт.

5. Виконання призначених робіт.

Для підвищення ефективності робіт, діагностування суміщають із наступним регулюванням механізмів та виконанням не трудомістких операцій, спрямованих на усунення виявлених несправностей машин.

Системою технічного обслуговування автопарку господарства - це комплекс робіт, повязаний із підтриманням роботоздатності та справності машин, при їх використанні, зберіганні і транспортуванні, а також систематичний контроль технічного стану, агрегатів та механізмів, виконання планових робіт для зменшення інтенсивності зношування деталей, запобігання відказам і несправностям.

Забезпечення роботоздатності, надійності та довговічності машин вимагає не лише обґрунтованих заходів, але й створеннях належних умов для їх виконання, у зв'язку з цим в даному підприємстві повинно бути вирішено цілий комплекс інженерно-технічних та організаційних заходів як для ефективного використання автопарку підприємства так і для забезпечення якісної надійної тривалої роботи машин.

2.3 Види технічних обслуговувань машин і обладнання

Технічне обслуговування - це комплекс операцій для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані, під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспртування.

За періодичністю, переліком і трудомісткістю викнуваних робіт розрізняють такі види технічного обслуговування автомобілів: щоденне, перше, друге, сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає: * контроль стану автомобіля; * підтримання належного зовнішнього вигляду; * заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.

Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: * контрольно-діагностичні, * кріпильні, * регулювальні, * мастильні, * інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів.

Періодичність ТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації. В період обкатування нового автомобіля встановлюють менший пробіг між ТО-1 та ТО-2.

Третє(ТО-3) полягає у виконанні операцій ТО-2 і додатково: у перевірці і регулюванні форсунки на тиск початку впорскування та якість розпилювання палива, паливного насоса, зазорів між електродами свічки і контакту переривника магнето, зчеплення редуктора пускового двигуна, підшипників напрямних коліс або опорних котків, гусеничних тракторів; осьового зміщення кареток підвіски, підшипників кінцевої передачі; зачеплення черв'ячної пари рульового механізму, гідро підсилювача рульового механізму, агрегатів гідросистеми, стоянкового гальма, підшипників проміжної опори карданної передачі, пневмосистеми. Очищають І промивають фільтр-відстійник, паливний бак пускового двигуна, кришку і фільтр бака основного та пускового двигуна, фільтри гідросистеми гідропідсилювача рульового механізму і турбокомпресора. Перевіряють технічний стан стартера, релерегулятора і в разі необхідності їх регулюють; ізоляції електромережі; покази контрольнихприладів на відповідність їх еталону; замінюють фільтрувальні елементи фільтра тонкої очистки палива, перевіряють герметичність повітрям;них балонів; регулюють зазори у підшипниках ведучих шестерень головних передач; відновлюють щільність посадки фланців карданних валів; перевіряють і при потребі переставляють місцями гусениці та ведучі зірочки; оглядають шини і усувають пошкодження; промивають систему охолодження двигуна, визначають потужність і годинну витрату палива; перевіряють під час руху роботоздатність механізмів трактора.

СТО тракторів виконують у періоди підготовки до осінньо-зимовихумов при температурі навколишнього повітря нижче +5 6С та весняньолітніх -- при температурі вище +5 °С. Його поєднують з черговим ТО.

Характеристика категорій умов експлуатації автомобілів

Категорія умов експлуатації автомобілів	Умови руху автомобілів	Технічна категорія доріг
І ІІ ІІІ ІV V	Автомобільні дороги з асфальтобетонним і прирівненими до нього покриттями за межами приміської зони Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівняними до них покриттями в приміській зоні, проїзні частини вулиць невеликих міст (до 100 тис. жителів) Автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементно-бетонним і прирівняними до них покриттями в гірській місцевості, проїзні частини вулиць великих міст Автомобільні дороги із щебеневим або гравійним покриттям у гірській місцевості, автомобільні грунтові профільовані та лісовозні дороги Непрофільовані дороги й стерня, кар'єри, котловани та тимчасові під'ізні шляхи, природні грунтові дороги в гірській місцевості.	І, ІІ І, ІІ І - ІV ІІ - ІV IV, V

Періодичність ТО автомобілів для І категорії умов експлуатації

Види автомобілів	Пробіг, км
	ТО-1	ТО-2
Легкові Автобуси Вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів	4000 3500 3000	16 000 14 000 12 000

Сезонне технічне обслуговування (СТО) виконують двічі на рік для підготування автомобілів до експлуатації в холодну й теплу пори року й, як правило, суміщують з черговим технічним обслуговуванням. СТО передбачає: * заміну сезонних сортів мастильних матеріалів і охолодних рідин;

* промивання відповідних систем;

* установлення або зняття втеплювачів і приладів передпускового підігрівання двигунів; * інші роботи.

Кількість ТО і ремонтів самохідних машин, визначаємо в залежності від планового річного завантаження і міжремонтних строків.

Розрахунок будемо прводити в залежності від запланованого наробітку на 1 машину даної марки.

Розрахунок проводимо за формулами:

N_k = H_p ·n

M_k

N_n = H_p·n _ N_k

M_n

N _{ТО - 3} = H_p·n _ (N_k + N_ч)

М _то-3

N _{ТО - 2} = H_p·n _ (N_k + N_ч + N_то-3)

М _то-2

N _{ТО - 1} = H_p·n _ (N_k + N_ч + N_то-3 + N_то-2)

М _то-1

Де, Nk, Nn, N ТО - 3, N ТО - 2, N ТО - 1, - Відповідно розрахункова кількість капітальних і поточних ремонтів, а також технічних обслуговувань ТО-3, ТО-2, ТО-1;

Hp - Запланований річний наробіток на машину даної марки (для тракторів - у кілограмах витраченого палива, годинах роботи або в умовних еталонних гектарах; для комбайнів - у гектарах зібраної площі; для автомобілів - у кілометрах пробігу; для землерийних і меліоративних машин - у годинах);

n - кількість машин даної марки;

Mk, Mn, M3, M2, M1 - відповідно міжремонтний наробіток машини даної марки до капітального і поточного ремонтів (у тих самих одиницях), а також технічних обслуговувань простих машин визначаємо по коефіцієнту охоплення даним виводом технічного обслуговування та ремонту за формулою:

Nм = k · n

де Nм - кількість технічних обслуговувань

k - коефіцієнт охоплення

n - кількість машин

Вихідні дані роботи, тобто марку машини, річне планове завантаження, виробіток від початку експлуатації чи капітального ремонту, а також періодичність і трудомісткість ремонтів і технічних обслуговувань та їх кількість і вид беремо з таблиці 4 технічних обслуговувань.

Визначаємо кількість ТО і ремонтів за автомобілями і тракторами:

Розрахунок для автомобіля ЗИЛ-130

N_k = 40000·1 = 0

250000

N _{ТО - 2} = 40000·1 - 0 = 4

11200

N _{ТО - 1} = 40000·1 - 0 - 4 =10

2800

Розрахунок для трактора МТЗ-82:

Розрахунок для трактора Т-150К

Розрахунок для трактора ДТ-75

Розрахунок для автомобіля ГАЗ-53

N_k =38000·2 = 0

160000

N _{ТО - 2} = 38000·2 - 0 = 6

12000

N _{ТО - 1} = 38000·2 - 0 - 6 =19

3000

Розрахунок для автомобіля КАМАЗ

N_k =42000·2 = 0

200000

N _{ТО - 2} = 42000·2 - 0 = 4

10000

N _{ТО - 1} = 42000·2 - 0 - 4 =12

2500

Розрахунок для комбайна СК-5:

Розраховану кількість ремонту і технічних обслуговувань, заносимо в таблицю розподілу за місяцями їх виконання. Капітальні ремонти техніки проводяться в спеціалізованих підприємствах, поточний ремонт та ТО-2 та ТО-1, ЩТО, СТО виконуємо у майстерні даного господарства на пункті технічного обслуговування.

Сезонне ТО проводиться при переході до осінньо-зимової експлуатації (СТО-03) і при переході весняно-літньої експлуатації (СТО-ВЛ).

Розподіл технічних обслуговувань та ремонтів по обєктах їх проведення.

Марка машини	Вид ТО, ремонту	Загальна кількість	Місце виконання
			ПТО	СТО
ЗИЛ-130	КР ТО-2 ТО-1	0 4 10	- - 10	0 4 -
Т-150к	КР ТО-2 ТО-1 ТО-3	1 9 25	- - 25	1 9 -
ГАЗ-53	КР ТО-2 ТО-1	0 3 10	- - 10	0 3 -
КАМАЗ	КР ТО-2 ТО-1	0 4 12	- - 12	0 4 -
МТЗ-82	КР ТО-2 ТО-1 ТО-3	0 3 8	- - 8	0 3 -
ДТ-75	КР ТО-1 ТО-2 ТО-3	0 27 2 3	- 27 -	0 - 2
СК-5 «Нива»	КР ТО-1 ТО-2 ТО-3	0 8 0	- 8 -	0 - 0

2.6 Контрольно-діагностичні та регулювальні операції ТО (тракторів автомобілів)

Діагностування дає змогу оцінити технічний стан автомобіля в цілому й окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності, для усунення яких потрібні регулювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурс автомобіля.

За часом проведення діагностування поділяють на:Періодичне (здійснюється після певного пробігу автомобіля), та неперервне. Залежно від завдань які вирішуються, розрізняють два види діагностування Перше Д1 і друге Д2, під час Д1 як правило діагностування виконується перед ТО-1 і в процесі його визначають технічний стан агрегатів і вузлів, які забезпечують безпеку руху і придатність автомобіля до експлуатації. Під час Д2 що здебільшого діагностування здійснюється перед ТО-2, оцінює технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля, уточнюють обсяги робіт з ТО-2 та визначають чи потрібен ремонт.

Засоби діагностування бувають: зовнішні, та вбудовані. Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля, до них належать стенди, переносні прилади, пересувні станції укомплектовані потрібними вимірювальними пристроями. На нашому пункті технічного обслуговування використовується переносний діагностичний комплект КИ-13901, за допомогою якого визначаються потреби в роботах передбачених технологією ТО-1 та ТО-2, а також для оцінки якості технічного обслуговування.

Вбудовані засоби діагностування - це контрольно діагностичні і є складовою частиною автомобіля. Це датчики та показчики на панелі приладів. Їх використовують для неперервного або досить частого визначення параметрів технічного стану автомобіля. Вбудовані засоби діагностування дають змогу водієві постійно контролювати стан гальмівної системи, електрообладнання, витрату палива а також вибрати найекономічніші і безпечні режими роботи автомобіля або своєчасно припинити рух у разі аварійної ситуації.

2.7 Організація ТО автомобілів (тракторів)

Організація робіт СТО автомобілів

Організація технічного обслуговування автомобілів в підприємстві ДП «Рогатинський лісгосп» організована таким чином, технічне обслуговування автомобілів проводиться в закритій майстерні, одночасно можна обслуговувати два автомобілі. Роботи проводяться водіями, бригадою слюсарів-наладчиків. Основні роботи по обслуговуванні техніки проводяться силами підприємства. При більш складних операціях залучаються інженерно-технічні працівники - інженер-механік та технік-механік. Ресурсне діагностування автомобілів проводить технік-механік, а також допомагає при усуненні несправностей при проведенні періодичних технічних обслуговувань, це допомагає проводити технічне обслуговування вчасно та якісно. Складніші роботи по регулювальних чи ремонтних роботах проводяться на спеціалізованих станціях технічного обслуговуваннях згідно договору.

2.8 Розрахунок програми робіт СТО автомобілів (тракторів)

Програма робіт ТО - це обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів (тракторів), який виконує господарство за певний час. На СТО виконують різні роботи з технічної підготовки рухомого складу. У зв'язку з цим продукція характеризується різноманітністю і широкою номенклатурою. Для розрахунку виробничої програми застосовують умовно натуральні показники (виконані ремонти, кількість обслуговуваних автомобілів (тракторів), кількість дій за видами), трудові (людино-години) і грошові показники виконуваної роботи (гривні).

Виробничу програму розраховують на одиницю рухомого складу окремо для кожної моделі з наступним перерахунком на весь парк.

Режими ТО розробляють для кількох типових умов експлуатації за критеріями, що дають змогу встановити відповідність вибраних режимів ТО справді необхідним.

Основними критеріями оцінки служать:

- Експлуатаційна надійність - визначають за середнім значенням коефіцієнта технічної готовності.

- Трудомісткість ТО і ПР - визначають за середнім значенням хронометражу.

- Витрати на виконання ТО і ПР на 1000 км. пробігу - визначають за експериментальними даними в реальних умовах експлуатації.

- Ефективність ТО - це відношення кількості відмов, виявлених в процесі профілактики до кількості зареєстрованих відмов в процесі експлуатації.

- Контрольно-діагностичні роботи, що входять до складу ПР, ураховують при розрахунку виробничої програми з ПР

Виробничу програму в трудових показниках розраховують на рік для всього СТО. Спочатку встановлюється трудомісткість виконуваних робіт з усіх видів діянь з урахуванням місцевих умов експлуатації. Далі розраховують додаткові роботи, пов'язані з сезонним обслуговуванням. Річну виробничу програму з ПР автомобілів, тракторів визначають, виходячи з нормативів питомої трудомісткості ПР автомобіля на 1000 км. пробігу і річного пробігу автомобілів.

Річна програма технічного обслуговування в одиницях праці розрахована за формулою:

ТТО = N Ч tТО люд.-год.

де N - річна кількість технічних обслуговувань

tТО - скоригована трудомісткість одиниці технічного обслуговування, люд.-год.

КДР - коефіцієнт трудомісткості додаткових робіт при сезонному обслуговуванні, який для помірного клімату дорівнює 0,2

Виробнича програма поточного ремонту автомобілів знаходиться з розрахунку на 1 тис. км. пробігу

ТПР= LР Ч tПР люд.-год.

Загальна трудомісткість виробничих робіт з ТО і ПР

ТВР = ТЩО + ТТО-1 + ТТО-2 + ТСО + ТПР

Скориговані нормативи

Норматив	Одиниці виміру	Вихідне значення	Значення коефіцієнтів	Скоригований норматив
			К1	К2	К3	К4	К5
Періодичність
ТО-1, LТО-1	Тис. км	4,0	0,8	-	1,0	-	-	3,2
ТО-2, LТО-2	Тис. км	16,0	0,8	-	1,0	-	-	12,8
Трудомісткість
ЩО, tЩО	Люд.-год	0,55	-	1,15	-	-	0,85	0,54 - 0,17
ТО-1, tТО-1	Люд.-год	4,04	-	1,15	-	-	0,85	3,95
ТО-2, tТО-2	Люд.-год	16,91	-	1,15	-	-	0,85	16,53
ПР, tПР	Люд.-год тис. км	7,13	1,2	1,15	1,0	0,7	0,85	5,85

Обсяг робіт з ТО і ПР розподіляють за місцем їх виконання, враховуючі технологічні і організаційні ознаки, ТО і ПР виконують на постах і виробничих дільницях. До виконання на постах належать роботи, які здійснюються безпосередньо на автомобілі, роботи по ремонту і регулюванню агрегатів, вузлів і механізмів, знятих з автомобіля, виконуються в майстернях, які складаються з дільниць

Розподіл трудомісткості робіт ТО-1 і ТО-2

Види робіт	Розподіл трудомісткості робіт ТО-1	Розподіл трудомісткості робіт ТО-2
	Вантажні автомобілі, %	Люд.-год.	Вантажні автомобілі, %	Люд.-год.
Діагностичні	10	810,9	10	1130,7
Кріпильні	35	2838,4	35	3957,3
Регулювальні	10	810,9	17	1922,1
Мастильні, заправно-очисні	20	1621,8	15	1695,8
Електротехнічні	10	810,9	10	1130,7
По системі живлення	6	486,6	10	1130,7
Шинні	9	729,9	3	339,2
Разом:	100	8109,4	100	11306,5

Розрахунок програми СТО

Річна програма за видами	Формула	Розрахунок	Результати
ТЩО	NЧ tЩО	547Ч0,17	93,5
ТТО-1	NЧ tТО-1	74Ч3,95	282
ТТО-2	NЧ tТО-2	84Ч16,53	1388,52
ТСО	NЧ tТО-2Ч КДР	600Ч16,53	9918
ТПР	LР Ч tПР	876Ч5,85	5124
Всього ТВР:	8988,4

Оскільки, для нашого підрозділу трудомісткість робіт з самообслуговування підприємства становить 8988,4 люд.-год., виконання цих робіт передбачено виробничими дільницями

2.9 Розрахунок трудомісткості ТО автомобілів (тракторів)

Загально річна трудомісткість складається з трудомісткості технічного обслуговування і ремонту тракторів, комбайнів та автомобілів, а також друдоміскості ремонту сільськогосподарських машин та друдомісткості додаткових ремонтних робіт, відновлення деталей, виконання складних замовлень тракторних бригад, тваринницьких ферм, пунктів технічного обслуговування, виготовлення пристроїв та інструментів, ремонт власного інвентаря, тощо).

Трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт визнчається для розрахунку потреби робочої сили, технічного устаткування, грошових коштів на ремонтно - обслуговувальні роботи, та фонд заробітньої плати.

Загальна трудомісткість майстерні розраховується за формулою:

Тзаг = Тн + Тд,

де Тзаг - загальна трудомісткість робіт

Тн - трудомісткість номенклатурних (основних) рбіт, що виконуються в майстерні

Тд, - трудомісткість додаткових робіт

В свою чергу трудомісткість основних робіт складається з таких складових: входить трудомісткість поточних ремонтів - Тп; трудомісткість ТО-3 - Тз, та трудомісткість ТО-2 - Т2.

Основні роботи розраховуємо по формулі:

Тн = Тп · Nп + Т3 · N3 + Т2 · N2

де Тн - трудомісткість поточних ремонтів, люд/год

Nп - кількість поточних ремонтів

Т3 - трудомісткість ТО-3люд/год

Т2 - трудомісткість ТО-2люд/год

N3- кількість ТО-3

N2- кількість ТО-2

Для автомобілів трудомісткість визначаємо з формули:

Т= 0,001· Нр·n· Тп,

де Т - трудомісткість люд/год

Нр - середній річний наробіток, км

N - кількість автомобілів

Тп - питома трудомісткість, люд/год

Річну друдомісткість поточного ремонту автомобілів визначають за формулою:

Тп.авт. = 0,001· Нр·n· Ту;

де Нр- середньорічний плановий наробіток на один автомобіль, км;

n - кількість автомобілів даної марки у господарстві, шт.;

Ту- питома трудомісткість поточного ремонту на 1000 км пробігу автомобіля, год.;

Тм.авт. = Тп.авт. + Т2 N2;

Визначаємо трудомісткість основних робіт для тракторів:

Т-150К: Тн = 249 2 + 42,3 3 + 6,8 18 = 747,3 люд.год;

МТЗ-82: Тн = 119 3 + 19,8 5 + 6,9 27 = 642,3 люд.год;

ДТ-75:

Визначаємо трудомісткість основних робіт для автомобілів:

ГАЗ-53:

ЗИЛ-130: Тп = 0,001 40500 2 6,2 = 502,2 люд.год.

Тн = 14 6 + 502,2 = 586,2 люд.год.

Тавт = 517,2 + 586,2 = 1103,4 люд.год.

Визначаємо загальну трудомісткість номенклатурних робіт:

Тн = Ттр + Тавт + Тк

Тн = 1586,6 + 1103,4 + 615,4 = 3890,4 люд.год.

Таблиця. Трудомісткість додаткових робіт

№ п/п	Вид робіт	Процентне відношення	Трудомісткість
1	Ремонт обладнання своєї майстерні	8...12 %	466,8
2	Виготовлення і ремонт пристосувань та інструментів	0,5...1 %	38,9
3	Виготовлення і відновлення спрацьованих деталей у фонд запасних частин	3...5 %	194,5
4	Виготовлення і ремонт господарського інвентаря	800...1000 люд.год	1000
5	Ремонт обладнання нафтосховищ, нафтотари, заправницького інвентаря	600...700 люд.год	700
6	Виконання замовлень бригадних майстерень та авто гаража	10...12 %	466,8
7	Інші роботи (усунення експлуатаційних несправностей, машин, замовлення інших організацій, тощо)	3 %	116,7
	Всього додаткових робіт		2983,7

Визначаємо загальну трудомісткість:

Тзаг = 3890,4 + 2983,7 = 6874,1 люд.год.

Загальна трудомісткість майстерні складає 6874,1 люд.год.

Для організації і планування робіт поста технічного обслуговування і діагностики потрібно визначити трудомісткість робіт що виконуються на даному відділенні. Трудомісткість робіт у відділенні визначають у процентах, відношенні від загальної трудомісткості робіт у майстерні за формулою :

2.10 Організація робіт СТО автомобілів (тракторів).

При обслуговуванні тракторів, автомобілів на СТО особливу увагу приділяють несправностям, які можуть вплинути на безпеку руху. При цьому обов'язково усувають виявлені несправності й ослаблення кріплення наступних деталей, вузлів, агрегатів і систем:- при регулювальних роботах - накладок колодок і гальмових барабанів, педалі гальма, гальмівної системи, рульового керування, підшипників коліс, передніх коліс;

- при контрольно-діагностичних і кріпильних роботах - сошки і маятникового важеля рульового керування, кермового приводу, рульових тяг на кульових пальцях і кульових пальців у гніздах, кульових опор, шкворнів, поворотного кулака, дисків коліс, карданної передачі або приводів , ресор і пружин, амортизаторів, важелів підвіски, трубопроводів, шлангів гідравлічного гальмового приводу, головного гальмового приводу, замків дверей, капота і багажника, регулятора тиску гальмового приводу, двигуна, роздільник, стекол, склоомивача, склоочисника, дзеркал заднього виду, пристрою охолодження і обігріву вітрового скла, системи вентиляції та опалення;

ТО-1 проводиться через зазначену вище періодичність, але не менше 2-х разів на рік для виконання наступних робіт:

- контрольно-діагностичних - перевірка дії робочої гальмової системи на одночасне спрацьовування і ефективність гальмування, дії гальмівної системи, гальмового приводу, перевірка з'єднань у рульовому приводі, стану шин, приладів освітлення і сигналізаціі;

- оглядових - огляд і перевірка кузова, стекол, номерних знаків, дії дверних механізмів, склоочисників, перевірка дзеркал заднього вигляду, герметичності з'єднань систем мастильної, охолодження і гідравлічного приводу включення зчеплення, гумових захисних чохлів на приводи і шарніри рульових тяг , величини вільного ходу педалі зчеплення і гальма, натяг паса вентилятора, рівня гальмівної рідини в бачках головного гальмівного циліндра і приводу виключення зчеплення, пружин і важеля в передній підвісці, штанг і стійок стабілізатора поперечної стійкості.

При ТО-1 також очищають від бруду і перевіряють прилади системи живлення і герметичність їх з'єднань; перевіряють дію привода, повноту закривання і відкривання дросельної і повітряної заслінок, регулюють роботу карбюратора на режимах малої частоти обертання колінчастого валу двигуна. У системі електроустаткування очищають акумуляторну батарею та її вентиляційні отвори від бруду; перевіряють кріплення, надійність контакту наконечників проводів з клемами і рівень електроліту в кожній з банок акумулятора; очищають прилади електрообладнання від пилу і бруду; перевіряють ізоляцію електрообладнання, кріплення генератора, стартера і реле - регулятора, перевіряють кріплення стартера, котушки запалювання.

ТО-2 рекомендується проводити з періодичністю, зазначеної вище але не менш 1-го разу на рік. Перед виконанням ТО-2 або в процесі його доцільно проводити поглиблене діагностування всіх основних агрегатів, вузлів і систем автомобіля для встановлення їхнього технічного стану, визначення характеру несправностей, їхніх причин, а також можливості подальшої експлуатації даного агрегату, вузла і системи.

3. Технологічна частина

3.1 Технологія ТО та діагностування системами (механізму)

пусковий двигун технічне обслуговування ремонт

Пуск дизеля залежить від надійної роботи акумуляторної батареї, електричного стартера, систем і механізмів пускового двигуна, тому їх щозміни необхідно очищати від пилу і бруду.

При ТО-1 перевіряють: надійність кріплення акумуляторної батареї на тракторі; щільність контакту наконечників проводів з вивідними затискачами; очищають окислені клеми і наконечники проводів, вкривають їх шаром солідолу; прочищають вентиляційні отвори в заливних пробках акумуляторної батареї; перевіряють натяг паса привода генератора.

Через кожні 500 годин роботи перевіряють стан колектора і щіток стартера. Чистою полотняною ганчіркою, змоченою в неетильованому бензині, знімають бруд з поверхні колектора,

Перед пуском дизеля потрібно зливати конденсат з картера пускового двигуна і прочищати отвори в кришці паливного бачка, перевіряти рівень масла в корпусі редуктора, роботу магнето і запальної свічки.

Періодично з двигуна знімають стартер і перевіряють стан щітко-колекторного вузла при знятому захисному корпусі. Бруд і незначне підгоряння витирають чистою замшею, змоченою в неетильованому бензині. Значне підгоряння колектора видаляється наждаковим папером. Щітки повинні вільно переміщуватися в щіткотримачах і притискуватися всією поверхнею до колектора. Підгорілі контакти тягового реле обробляють надфілем і протирають чистою замшею, змоченою в неетильованому бензині. Всі тертьові поверхні змащують мастилом ЦІАТІМ-201 або моторним маслом.

Для перевірки стану контактів переривника магнето і регулювання зазора між ними знімають кришку магнето.

Нагар на робочих поверхнях контактів зачищають оксамитовим надфілем. Перед зачищенням контактів збільшують зазор між ними для того, щоб можна було зачистити кожний контакт окремо по всій поверхні. Після зачищення контакти повинні щільно прилягати один до одного. Потім регулюють зазор між ними, він повинен бути 0,25...0,35мм. Зазор вимірюють щупом, для цього прокручують колінчастий вал до моменту найбільшого розмикання контактів і звільняють гвинт кріплення пластини нерухомого контакту. Обертаючи ексцентриковий гвинт, встановлюють потрібний зазор між контактами, потім закріплюють гвинт пластини нерухомого контакту.

Для перевірки стану свічки запалювання її знімають з двигуна. Якщо електроди вкриті нагаром, то свічку на кілька хвилин кладуть у бензин. Потім ізолятор очищають жорсткою волосяною щіткою, а електроди і корпус -- тонкою сталевою пластиною або тугаїм ножем. Зазор між електродами свічки (0,6...0,9 мм) перевіряють щупом і регулюють, підгинаючи боковий електрод. Щоб перевірити роботу свічки, її кладуть на головку пускового двигуна, забезпечуючи контакт з «масою», і приєднують провід високої напруги. При цьому колінчастий вал пускового двигуна, прокручується. Іскра повинна бути яскравою, світло-голубою і з характерним тріском.

На більшості дизелів встановлюється пусковий двигун марки ПД-10 або його модифікації ПД-10У, ПД-10М, П-350.

Пусковий двигун складається з остова, кривошипно-шатуниого механізму, систем живлення і запалювання та механізму передачі обертання від колінчастого вала пускового двигуна до колінчастого вала дизеля. Механізм передачі має зчеплення, редуктор і автомат вимикання.

Остов пускового двигуна ПД-10 складається (рис. 8.2) з чавунних: картера 22, циліндра 7 і головки циліндра 8. Головка циліндра пускового двигуна П-350 виготовлена з алюмінієвого сплаву АЛ-10В. Картер 22 виконаний з двох частин, з'єднаних між собою болтами. Циліндр 7 кріпиться до картера шпильками і гайками, а головка циліндра 8 приєднується до циліндра 7 чотирма шпильками і гайками. Шпильки розташовані симетрично, завдяки чому головку можна встановлювати в будь-яке положення, щоб приєднати рідинний патрубок 12 сорочки охолодження 13 пускового двигуна до сорочки охолодження різних дизелів.

У картері 22 на двох роликових підшипниках встановлений колінчастий вал 20, який від осьових переміщень фіксується кульковим підшипником, що є також додатковою опорою вала. Колінчастий вал розбірний, монтується разом з шатуном 21 і складається з лівої і правої цапф, запресованих в отвори щік, також встановлених разом з противагами. В ці отвори запресований і палець 23 кривошипа. Кінці цапф ущільнені гумовими сальниками, між картером 22 і маховиком 19 встановлений додатковий повстяний сальник.

На кінці лівої цапфи закріплений маховик 19 з зубцями для з'єднання із шестернею електричного стартера, а також виконано кільцеву виточку і паз для закріплення і укладання пускового шнура. Маховик встановлюється на корпусі, прикріпленому до картера. Корпус складається з двох з'єднаних між собою частин. Якщо стартер не працює, знімають одну половинку корпуса і пуск здійснюють шнуром.

Па кінці правої цапфи закріплена шестерня 24, яка через проміжну шестерню 25 діє на механізм обертання, від проміжної працюють також шестерні приводу магнето 33 і приводу регулятора 32. Шестерні 24, 25 і 33 встановлюють по мітках. Всі шестерні розташовані в передній половині картера 22, закритого проміжною плитою ЗО. До зовнішньої частини плити ЗО прикріплено магнето 26 і корпус регулятора 27.

Шатун 21 виготовлений з легованої сталі і має двотавровий поперечний переріз. У верхню головку шатуна запресовано бронзову втулку і зроблено чотири отвори (два зверху і два знизу) для вловлювання і підведення масла до втулки і поршневого пальця. Нижня, незнімна головка шатуна з'єднана з пальцем кривошипа 23 через роликовий підшипник без кілець і сепараторів. Його ролики розміщені у два ряди в проточці нижньої головки, тому поверхні проточки і пальця обробляють з великою точністю, цементують і гартують. Для підведення масла до підшипника на циліндричній зовнішній поверхні головки зроблені два наскрізних прорізи і дві канавки на її торцевих поверхнях.

Поршневий палець 17 виготовлений із легованої хромистої сталі. Зовнішню його поверхню цементують, гартують, шліфують і полірують. Палець порожнистий, але в середній його частині є перетинка, яка запобігає прориванню пальної суміші з кривошипної камери 31 у впускне вікно 6 через отвір. Палець встановлюють в бобишках поршня з невеликим натягом, а в бронзовій втулці верхньої головки, шатуна -- вільно, із зазором.

3.2 Мета і завдання технічного обслуговування (діагностування)

Одним з найефективніших заходів, що забезпечує підвищення надійності та економічності використання машин у сільськогосподарському виробництві, є впровадження технічного діагностування у практику технічного обслуговування і ремонту МТП.

Технічне діагностування дає змогу підвищити якість виготовлення машин, їх ремонту та ТО машин в процесі експлуатації. Воно дозволяє зменшити простої техніки, затрати на ремонт, збільшити міжремонтний наробіток тракторів, а також знизити затрати на експлуатацію машин.

Необхідною умовою ефективного використання МТП є комплексний підхід. Який полягає у тому, що ігнорування чи необґрунтоване і неправильне вирішення хоча б одного з них різко знижує результативність діяльності всієї інженерно-технічної служби господарства.

Забезпечення роботоздатності, надійності та довговічності машин вимагає не лише обґрунтованих заходів, а й створення належних умов для їх виконання. У зв'язку з цим у кожному господарстві повинен бути вирішений цілий комплекс інженерно-технічних та організаційних заходів як для ефективного використання МТП, так і для забезпечення якісної, надійної і тривалої роботи машини.

Основною метою впровадження технічного діагностування є збереження високої надійності машин, як комплексної характеристики їх безвідказності, довговічності та ремонтопридатності.

Основним завданням технічного діагностування є: перевірка робото- здатності машин в цілому або її складових частин, виявлення дефектів, збір вихідних даних для прогнозування залишкового ресурсу. Завдяки технічному діагнозу, встановленому при діагностуванні, приймають рішення про можливість подальшого використання машин, обсяг робіт з технічного обслуговування чи ремонту.

До суб'єктивних методів відносять прослуховування, огляд, перевірку дотиком або по запаху.

Прослуховуванням виявляють місця та характер стуків, шумів, перебоїв у роботі двигуна, відказів у механічній передачі ходової частини (по скреготу, шуму).

Оглядом виявляють місця підтікання палива, масла, води, колір відпрацьованих газів.

Дотиком виявляють місця та ступінь підвищеного нагрівання деталей, їх вібрації. За характерним запахом - підтікання бензину, електроліту, гальмівної рідини, нагрівання дисків, муфти зчеплення, гальмівних систем.

Об'єктивні методи діагностування використовують для вимірювання параметрів технічного стану машин, користуючись діагностичними засобами.

Найбільш поширені механічні, гідравлічні, пневматичні та електричні засоби діагностування. Велика різноманітність методів та засобів діагностування обумовлюється значною трудомісткістю виконання діагностичних робіт та підготовчих операцій.

3.3 Види ТО ( діагностування ) машин

Діагностування дає можливість: знизити простої машини через технічні несправності своєчасним регулюванням, заміною або ремонтом окремих механізмів і агрегатів, усунути непотрібні розбирання окремих механізмів і агрегатів та знизити швидкість спрацювання деталей.

Залежно від поставленої мети проводять причинне і регламентне діагностування.

Причинне діагностування виконують при відказах машин або згідно із заявкою про незадовільну роботу окремих механізмів. Метою такого діагностування - виявити причини несправності й усунути її або дати перелік потрібних відновлювальних робіт.

Регламентне діагностування проводять згідно плану технічного обслуговування і ремонту. Регламентне діагностування, суміщають з плановим технічним обслуговуванням або проводять перед постановкою трактора на ремонт. Мета такого діагностування - встановити потребу механізмів і агрегатів у ремонті, заміні деталей або регулюванні.

Залежно від використаних при цьому методів і технічних засобів регламентне діагностування поділяють на загальне і по елементне.

Загальне діагностування проводять під час періодичних технічних обслуговувань і оглядів, щоб підтримувати регулювання механізмів у допустимих межах. Технічний стан машини і її агрегатів оцінюють за загальними параметрами: потужністю двигуна, продуктивністю, економічністю. За результатами діагностування регулюють відповідні механізми.

Поелементне діагностування для нових тракторів проводять під час повторного технічного обслуговування ТО-3 і при потребі, автомобіля під час повторного технічного обслуговування ТО-2.

3.4 Засоби технічного обслуговування (діагностування) машин (пересувні та стаціонарні)

Засоби технічного обслуговування (діагностування) машин (пересувні та стаціонарні)

Серед галузей народного господарства сільське господарство найбільш забезпечене діагностичними обладнанням. Для діагностування тракторів і комбайнів застосовують стаціонарні і пересувні діагностичні прилади.

Діагностична техніка, дає змогу якісно оцінювати технічний стан машино-тракторного парку господарства.

У невеликих господарствах, підрозділах орендних колективах, парк яких налічує до 10 машин, використовують діагностичне обладнання, що дозволяє оцінювати їх технічний стан за вихідними характеристиками, як ефективна потужність, витрата палива, параметри, які безпосередньо впливають на безпеку виконання робіт (люфт рульового колеса, хід гальмової педалі та ін.). інші технічні параметри здебільшого контролюють суб'єктивними методами.

Для вимірювання ефективної потужності двигуна трактора використовують цифровий індикатор потужності двигуна ИМД-ЦМ, ИМД_Ц, який оцінює в цифровому виді експлуатаційну потужність за прискоренням розгону колін вала двигуна. Крім цього , прилад може використовуватись для вимірювання величини напруги в характерних точках електрообладнання трактора чи комбайна, частоти обертання колінчастого вала двигуна, нерівномірності роботи його циліндрів.

Для вимірювання витрати палива використовують прилад КИ-8940М та КИ-8943. Перший призначений для оцінки витрати палива в дизельних двигунах, другий - у карбюраторних. Витрату палива визначають за перепадом тиску палива на рідинному дифмометрі витратоміра.

Для визначення технічного стану гальм тракторів та автомобілів використовують діагностичний прилад КИ-8929. Прилад дає змогу вимірювати параметри рульових механізмів колісних тракторів та автомобілів.

Для парку, який налічує від 10 до 40 машин, використовують діагностичний комплект КИ -13924 або КИ -13901. Ці комплекти застосовують при проведенні ТО-1 та ТО-2. Вони включають 15 діагностичних засобів за допомогою яких можна оцінювати відповідно 28 та 20 параметрів технічного стану машин. При використанні діагностичного комплекту КИ - 13924 значно підвищується якість виконання робіт і знижується їх трудомісткість на 25%. Для оцінки стану машино-тракторного парку господарства пункти технічного обслуговування або центральна ремонтна майстерня оснащується стаціонарним комплектом діагностичних засобів КИ-13919А. за допомогою такого комплекту оцінюють технічний стан тракторів та зернозбиральних комбайнів при виконанні технічного обслуговування або пошуку несправностей машин. Даний комплект нараховує 322 прилади, за допомогою яких вимірюється до 100 параметрів технічного стану машин.

На станціях технічного обслуговування тракторів використовують діагностичний комплект КИ-13919А у парі з барабанним діагностичним стендом КИ -8948 . Діагностування тракторів за допомогою такого стенда дає можливість оперативно та достовірно перевірити витрату палива, визначити гальмові характеристики колісних тракторів, механічні втрати в трансмісії, технічний стан електрообладнання, працездатність гідроприводу механізму начіпної системи.

Широке розповсюдження при виявлені несправностей тракторів у польових умовах дістала діагностична установка КИ-13905М на шасі автомобіля УАЗ-452Д. ця пересувна установка дає змогу визначити необхідний обсяг ремонтно-обслуговуючих робіт. Ремонтно діагностична майстерня яка змонтована на шасі автомобіля ГАЗ-3307 використовується для одночасного проведення і має великий комплект приладів, а також електрозварювальний апарат та підіймальний пристрій вантажопідйомністю до 1520 кг. Для проведення незначних ремонтних робіт майстерня обладнана набором інструментів та монтажно - демонтажними пристроями.

На спеціалізованих підприємствах, де проводять капітальний ремонт тракторів, використовують комплект контрольно-вимірювальних приладів КИ-13910, за допомогою яких вимірюють основні ресурсні параметри тракторів, встановлюють обсяг робіт для капітального чи поточного ремонтів.

Виконання всіх робіт по технічному обслуговуванню машин на стаціонарних постах і пунктах ТО дає змогу виконувати обслуговування у будь-яку пору року з дотриманням всіх технічних вимог на виконання операцій. Проте специфічні умови використання машин у сільському господарстві, пов'язані з розосередженням місць роботи і їх віддаленість від пунктів ТО, вимагають обов'язкового використання пересувних засобів технічного обслуговування. Такі засоби не тільки зменшують непродуктивні перегони машин на обслуговування, а й дозволяють зменшити навантаження на стаціонарні пости ТО у напружені періоди сільськогосподарських робіт.

Пересувними засобами є: механізовані заправочні агрегати на базі автомобіля, агрегати технічного обслуговування на шасі автомобіля, чи самохідного шасі, пересувні ремонтні і ремонтно-діагностичні майстерні. Пересувні засоби забезпечують проведення у полі таких видів робіт по технічному забезпеченню МТП: заправка машин паливом та мастильними матеріалами, проведення ТО-1, ТО-2 тракторів, комбайнів, усунення наслідків складних відказів і виявлення їх причин, діагностування окремих агрегатів, систем і механізмів машин.

4. Економічна частина

4.1 Розрахунок витрат на ТО і поточний ремонт автомобілів (тракторів)

Загально річна трудомісткість складається з трудомісткості технічного обслуговування і ремонту тракторів, комбайнів та автомобілів, а також друдоміскості ремонту сільськогосподарських машин та друдомісткості додаткових ремонтних робіт, відновлення деталей, виконання складних замовлень тракторних бригад, тваринницьких ферм, пунктів технічного обслуговування, виготовлення пристроїв та інструментів, ремонт власного інвентаря, тощо).

Трудомісткість ремонтно-обслуговуючих робіт визнчається для розрахунку потреби робочої сили, технічного устаткування, грошових коштів на ремонтно - обслуговувальні роботи, та фонд заробітньої плати.

Загальна трудомісткість майстерні розраховується за формулою:

Тзаг = Тн + Тд,

де Тзаг - загальна трудомісткість робіт

Тн - трудомісткість номенклатурних (основних) рбіт, що виконуються в майстерні

Тд, - трудомісткість додаткових робіт

В свою чергу трудомісткість основних робіт складається з таких складових: входить трудомісткість поточних ремонтів - Тп; трудомісткість ТО-3 - Тз, та трудомісткість ТО-2 - Т2.

Основні роботи розраховуємо по формулі:

Тн = Тп · Nп + Т3 · N3 + Т2 · N2

де Тн - трудомісткість поточних ремонтів, люд/год

Nп - кількість поточних ремонтів

Т3 - трудомісткість ТО-3люд/год

Т2 - трудомісткість ТО-2люд/год

N3- кількість ТО-3

N2- кількість ТО-2

Для автомобілів трудомісткість визначаємо з формули:

Т= 0,001· Нр·n· Тп,

де Т - трудомісткість люд/год

Нр - середній річний наробіток, км

N - кількість автомобілів

Тп - питома трудомісткість, люд/год

Річну друдомісткість поточного ремонту автомобілів визначають за формулою:

Тп.авт. = 0,001· Нр·n· Ту;

де Нр- середньорічний плановий наробіток на один автомобіль, км;

n - кількість автомобілів даної марки у господарстві, шт.;

Ту- питома трудомісткість поточного ремонту на 1000 км пробігу автомобіля, год.;

Тм.авт. = Тп.авт. + Т2 N2;

Для автомобіля КАМАЗ

Тп = 0,0001· 40500 · 1· 6,2 = 251,1 люд.год.;

Тм = 251,1 + 14 ·3 = 293,1 люд.год.;

Для автомобіля ГАЗ-53

Тп = 0,0001· 38000 · 3 · 5,6 = 638,4 люд.год.;

Тм = 638,4 + 11,8 ·9 = 744,6 люд.год.;

Тудомісткість додаткових робіт (у процентах від загальної річної трудомісткості основних робіт).

Таблиця. Трудомісткість додаткових робіт

№ п/п	Вид робіт	Процентне відношення	Трудомісткість
1	Ремонт обладнання своєї майстерні
2	Виготовлення і ремонт пристосувань та інструментів.
3	Виготовлення і відновлення спрацьованих деталей у фонд запасних частин.
4	Виготовлення і ремонт господарського інвентаря
5	Ремонт обладнання нафтосховищ, нафтотари, заправницького інвентаря
6	Виконання замовлень майстерень та автогаража
7	Інші роботи (усунення експлуатаційних несправностей, машин)
Всього додаткових робіт

Визначаєм загальну трудомісткість:

Тзаг. = 51115,8 + 2984,2 = 8100 люд.год.

Для організації і планування робіт поста технічного обслуговування і діагностики потрібно визначити трудомісткість робіт що виконуються на даному відділенні. Трудомісткість робіт у відділенні визначають у процентах, відношенні від загальної трудомісткості робіт у майстерні за формулою

Твід. = 0,01 · Тзаг. · x1

Де x1 - Процент даного виду робіт від загальної трудомісткості

5. Охорона праці

5.1 Охорона праці при виконанні технічного обслуговування і контрольно-діагностичних операцій

Ш Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної роботи й унеможливлювати травматизм.

Ш У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинніпокинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстренного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «СТОП».

Ш Електричне обладнання діагностичного стендаз біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.

Ш Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.

Ш Під час роботи під перекинутою кабіноб автомобіля положення обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни - надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.

Ш Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток - пусковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік ручки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола - забороняється.

Ш Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.

Ш Регулювальні роботи з двигуном, що працює слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння відпрацьованих газів.

Ш Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання автомобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

Ш У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється залишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами.

Розлите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використанні ганчірки слід скласти у спеціальу тару.

Ш Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлення, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на ділянці). Біля ванни для миття деталей системи живлення, біля верстаківдля розбирання-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля токарного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування.

Ш Роботи, пов'язані із зачищанням деталей перед паянням та лудінням, виконують на робочих місцях, обладнаних місцевою вентиляцією. Паливні баки й тару з-під пальних сумішей перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим пвітрям. Перед паянням і заварюванням слід відкрити пробки.

Ш Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холодною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.