Размещено на http://www.allbest.ru/

21

Вступ

У місті А будують завод. Поклади сировини знаходяться від заводу на відстані l_min - l_max.Річний обсяг споживаної заводом сировини змінюється в діапазоні Q_min - Q_max.Вихід готової продукції складає 20% від обсягу сировини. Готова продукція: тарно-штучний вантаж з середньою масою вантажної одиниці g_в та розмірами a x b x h.

Проектом заводу передбачена наявність під'їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу.

З введенням у дію заводу кількість жителів міста А становитиме N_ж .

Завод повинен постачати ? % середньорічного обсягу продукції, що випускається, підприємствам міста В. Місто В займає площу S_в .Одержувачі вантажів розташовані рівномірно по території міста, а їч загальна кількість - N_o .Відстань між м.А та найближчою до м.В залізничною станцією - L_з , портом - L_п .Залізнична станція знаходиться на відстані l_з від межі міста, порт на відстані - l_п . Відстань між заводом та межею м.В по автомобільній дорозі - L_a . Завод, залізниця і водний транспорт працюють цілодобово. Тривалість роботи автотранспорту та складів вантажоодержувачів - Т_а годин на добу.

Необхідно визначити ефективні транспортно-технологічні схеми доставки сировини та тарно-штучних вантажів. Визначити характеристики пасажирського транспорту м.А.

1. ВИБІР ПРОМИСЛОВОГО ВИДУ ТРАНСПОРТУ

Вибір транспорту, що забезпечує у визначених умовах найбільшу економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує значних витрат часу. Суттєве зменшення обсягів роботи та виключення можливих помилок досягається при наявності графіку областей ефективного використання різних видів транспорту, який дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру факторів, що характеризують умови використання різних видів транспорту у кожному конкретному випадку.

Практичне значення графіку області використання різних видів транспорту полягає в тому, що на основі заданих умов використання і специфічних особливостей кожного із видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них серед інших. Це дозволяє завчасно обмежити кількість варіантів, які порівнюються і цим самим полегшити на прискорити виконання розрахунків, пов'язаних з вибором найбільш ефективного виду транспорту.

Області ефективного використання різних видів транспорту визначаються порівнянням витрат при заданих умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив на їх формування, а саме Q і L. Графічний спосіб визначення областей ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконується прямим обчисленням по статтях капітальних та експлуатаційних витрат.

Графічний спосіб передбачає поетапне виконання роботи:

1. По заданим видам транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тонну транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведені в таблиці 1.1.

Залежності для визначення витрат на перевезення

Вид транспорту	Розрахункова формула
Промисловий залізничний	Вз = 90 + 60*L + (91+2*L)*Q
Автомобільний	Ва = 25 + 15*L + (30 + 34*L)*Q
Підвісна канатна дорога	Вп = 62 + 22*L + (26+ 13*L)*Q

Одиниці виміру: L - км, Q - млн.. тон, В - у.о. (умовні одиниці)

Результати розрахунків за комбінацією видів транспорту, яка визначена індивідуальним завданням, зводимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2. Витрати на перевезення різними видами транспорту.

L1, км	1	5	10	15	20	25
Q1, млн т	1	10	1	10	1	10	1	10	1	10	1	10
Залізничний	150	1080	390	1400	690	1800	990	2200	1290	2600	1590	3000
Автомобільний	40	680	100	2100	175	3875	250	5650	325	7425	400	9200
ПКД	84	474	172	1082	282	1842	392	2602	502	3362	612	412

2. За результатами розрахунків (таблиця 1.2.) будуємо сумісні графіки витрат В = f (Q) при постійному значенні L. На рис. 1 - 6 наведені графіки витрат для трьох видів транспорту при перевезенні вантажу на відстань 1, 5, 10, 15, 20, 25 км.

Рис 1.1. Графік залежності витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=1 км



Рис 1.2. Графік залежності витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=5 км

Рис 1.3. Графік залежності витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=10 км



Рис 1.4. Графік залежності витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=15 км

Рис 1.5. Графік залежності витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=20 км



Рис 1. 6. Графік залежності витрат від обсягу перевезень при відстані доставки вантажу L=25 км

3. Найдешевший вид сполучення визначається прямою витрат, розташованою найближче до осі абсцис. Точки перетину ліній функцій В = f (Q) при L = const порівнюваних видів транспорту є точками рівності їх витрат на перевезення. Відсутність точок перетину свідчить про вигідність використання одного виду транспорту при будь-яких значеннях вантажопотоку.

4. Точки рівновигідності перевезень розглядуваних видів транспорту перенесемо на новий графік Q = f(L). З'єднанням між собою нанесених точок, отримують лінію рівновигідності перевезень порівнюваних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.

На графіку Q = f(L) зображають прямокутник з координатами l_min - l_max, Q_min - Q_max, що визначає умови роботи транспорту у заданих умовах. Найбільша площа прямокутника, якщо через нього проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту, який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях в заданих умовах. Графік наведено на рис 1.7.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МІСТА

Організація міських перевезень передбачає визначення кількості маршрутів, типу та кількості необхідного рухомого складу.

Характеристики маршрутної мережї можна визначити за наступними формулами:

Забудована площа міста, кв. км:

S_M = 25 + 1,5 ? 10^-4 ? N_Ж

Середня довжина міського маршруту, км:

Де: w - коефіцієнт, що враховує планувальну забудову міста (для розрахунків приймається w = 0,25).

Мінімальна кількість маршрутів визначається з умови охоплення сполученням всіх транспортних мікрорайонів міста:

Максимальна кількість маршрутів визначається з умови забезпечення пасажирів всіх транспортних мікрорайонів сполученням без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість маршрутів обчислюється за залежністю:



Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:

Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:

Сумарна довжина k маршрутів, км:

Коефіцієнт пересадочності:

Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/кв. км:

Маршрутний коефіцієнт:



Щільність маршрутної мережі, км/кв. км:

Середня відстань переміщення пассажира, км:

Середня відстань поїздки пассажира, км:

Витрати часу на підхід до зупинки, год:

Де: - швидкість пішохода ( = 4 км/год)

Витрати часу на очікування рухомого складу, год:



Де: V_e - експлуатаційна швидкість (V_e = 22+10?ln(l_д)).

Середня довжина перегону l_д =0.7 км.

- розрахункова кількість рухомого складу:

Витрати часу на пересадку, год:

Витрати часу на рух, год:

Де: V_с - швидкість сполучення (V_с = 1,2 ?V_е).

Сумарні витрати часу на переміщення, год:

Проведемо обчислення для визначення характеристик маршрутної мережі для заданих умов:

Забудована площа міста, кв. км:

S_M = 25 + 1,5 ? 10^-4 ? N_Ж = 25 + 1,5 ? 10^-4 ?300000=70 (кв.км)

Середня довжина міського маршруту, км:

(км)

Мінімальна кількість маршрутів, шт.:

(шт)

Максимальна кількість маршрутів, шт.:

(шт)

Сумарна максимальна довжина маршрутів, км:

(км)

Мінімальна довжина маршрутної мережі, км:

(км)

Наступні показники необхідно розрахувати для десяти значень довжини маршрутів.

Результати обчислень занесені до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Результати розрахунку показників маршрутної мережі

L	tn	to	tnp	tp	t
66,4	0,316	0,018	0,013	0,194	0,541
116,9	0,274	0,032	0,017	0,173	0,497
167,4	0,247	0,046	0,018	0,156	0,467
217,9	0,227	0,059	0,017	0,142	0,446
268,4	0,212	0,073	0,015	0,132	0,431
318,9	0,2	0,087	0,012	0,123	0,422
369,4	0,19	0,101	0,009	0,117	0,417
419,9	0,183	0,115	0,006	0,112	0,416
470,4	0,176	0,128	0,004	0,109	0,418
520,9	0,171	0,142	0,002	0,106	0,422

Як приклад, покажемо порядок розрахунку для L= 419,9 км.

Сумарна довжина k маршрутів, км:

(км)

Коефіцієнт пересадочності:

Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/кв. км:

(км/кв.км)

Маршрутний коефіцієнт:



Щільність маршрутної мережі, км/кв. км:

(км./кв. км)

Середня відстань переміщення пассажира, км:

(км)

Середня відстань поїздки пассажира, км:

(км)

Витрати часу на підхід до зупинки, год:

(год)

Витрати часу на очікування рухомого складу, год:

 (год)

(шт.)

Витрати часу на пересадку, год:

(год)

Витрати часу на рух, год:

(год)

Сумарні витрати часу на переміщення, год:

(год)

На основі даних таблиці 1.2 на одному графіку (рис. 2.1) будують залежності

t_n=f(L_k), t_о=f(L_k), t_nр=f(L_k), t_р=f(L_k), t=f(L_k).



Рис. 2.1. Графік залежності витрат часу від сумарної довжини маршрутів

Мінімальне значення t за графіком t=f(L_k) визначає оптимальну маршрутну мережу загальною довжиною L_опт. У даних умовах оптимальне значення сумарних витрат часу на переміщення становить 0,496 год, за умови, що L_k дорівнює 1743,6 км. Розрахунок оптимальних характеристик маршрутної мережі: k_пер, k_м, ?_мм, l_п, l_c при L_k= L_опт. = 1743,6 наведено вище.

Середня добова рухомість населення, поїздок:

(їздки)

Вибирають та обгрунтовують мінімальний - І_min, максимальний - І_max, та середній - І_c інтервали руху транспортних засобів на маршрутах

Мінімальний інтервал руху транспортних засобів на маршрутах становить 2 хв = 0,03 год, так як організовувати менший інтервал руху транспортних засобів неможливо, внаслідок відхилень від графіку руху транспортних засобів на маршруті. Максимальний інтервал приймається рівним 15 хв = 0,25 год, так як саме стільки максимум буде чекати пасажир на зупинці, після чого, найімовірніше, віддасть перевагу іншому виду транспорта. Середній інтервал руху приймаємо рівним 5 хв = 0,083 год. Саме цей час забезпечить достатню високу якість перевезень.

Середня місткість рухомого складу, пас:

(пас.)

Де: К_Н - коефіцієнт, що враховує нерівномірність пасажиропотоку у часі (К_Н = 2,5 - 2,8);

? - середньодобовий коефіцієнт використання місткості рухомого складу (? = 0,2 - 0,3);

Т_п - час роботи транспорту на маршрутах міста (Т_п = 18 год).

Математичне очікування середньої добової потужності пасажиропотоку на маршрутах, пас.км/км:

Припустивши, що А розподілено за нормальним законом і ? = А/3,

визначимо необхідний інтервал місткості рухомого складу.

Задача розв'язується графічним шляхом. Графік розподілу потужності пасажиропотоку f(A) поєднують із шкалою місткості рухомого складу. Точка середньої розрахункової місткості сполучається із значенням середньої потужності пасажиропотоку. Потім знаходять найближчу місткість автобуса - q₁, від цієї точки проводять лінію паралельно штриховій лінії. Вона визначає А₁. Величинам А₁ та q₁ приписуються перевезення з інтервалом І_с.

З умови пропорційності пасажирообігу інтервал руху визначають:



Якщо знайдений таким шляхом інтервал А_min - А_max покриває всю площу графіку, то для освоєння пасажирських перевезень на всіх маршрутах достатньо мати єдину модель рухомого складу із середньою місткістю q₁ Якщо площа графіка не перекрита, то необхідно визначити середню місткість рухомого складу розташовану на кордонах інтервалу А_min - А_max. Для цього нижній межі інтервалу приписують пасажироперевезення з інтервалом та визначають:

А₂ проектуючи на вісь q і знаходять точку q'. Найближча до цієї точки місткість рухомого складу - q₂ визначає другу модель транспортного засобу. Проекцією точки q₂ на вісь А одержують точку А_3. Підстановкою значення А₃ замість А₁ у формули, визначають кордони потужностей пасажиропотоку (А_min - А_max), який може бути засвоєний другою моделлю рухомого складу. Автомобіль пасажиромісткістю q = 70 пасажирів - ЛАЗ-А.144, а пасажиромісткістю

q = 12 пасажирів - «ГАЗель» - 32213.

Аналогічні операції виконують до тих пір, поки не буде покрита вся площина графіка інтервалами потужності пасажиро потоку з різними середніми значеннями, які визначають доцільні для використання моделі рухомого складу. При цьому кордони потужності пасажиро потоку, що засвоюються рухомим складом різної місткості, мають дещо перекриватись.

Зони перекриття ділять вертикальними лініями В-В на дві частини. Місце проведення цих ліній визначають з урахуванням можливих інтервалів руху автобуса на маршрутах. Лінії поділу зон перекриття визначають кордони використання рухомого складу різних марок.

Імовірність попадання випадкової величини в кожний із визначених інтервалів:

Де: Ф(-) - функція нормального закону розподілу;

? та ? - нижній та верхній кордони інтервалу.

=Ф(-0,79) - Ф(-3) = 0,2148-0,014=0,2134

= Ф(3) - Ф(-0,75) = 0,9986 - 0,2148 = 0,7838

Необхідна кількість рухомого складу:

1) од.

Кількість автобусів за моделями:

Де: Р_і визначається за залежністю

1) Nai = 117,41*0,7838 = 92 од.

2) Nai = 117,41*0,2134 = 25 од.

Отже, це значить, за заданою ймовірністю необхідно обрати 25 автомобілів пасажиромісткістю q = 70 пасажирів і 92 автомобілів пасажиромісткістю q = 12 пасажирів.

3. Вибір транспортно-технологічної схеми доставки вантажів у магістральному сполученні

транспорт пасажирський перевезення маршрутний

Основними елементами обґрунтування вибору транспортно-технологічної схеми доставки вантажів є: вирішення транспортної підготовки вантажів (використання засобів укрупнення вантажних місць), розгляд прямого (автомобільного) і змішаного (водно-автомобільного і залізнично-автомобільного) сполучень, вибір найкращого виду сполучення, оптимізація обсягу поставки.

Середньорічний обсяг сировини, яку потребує завод, млн.т.:

Q_ср =(Q_min + Q_max)/2 = (5*6)/2 = 15млн т.

Вихід готової продукції, млн.т.:

Q_г = 0,01*?* Q_ср = 0,01*15*5= 0,75 млн т.

Річна поставка вантажу в м. В, млн.т.:

Q = 0,01* ?* Q_г = 0,01*5*0,75= 0,038 млн т, де ? = 5 %.

Поставка вантажу на добу, т:

Q_д = (Q*1000000)/365 = (0,038)/365*1000000 = 103 т

Обсяг вантажу, який прибуває на адресу одного споживача, т:

g = Q_д /N₀ = 103/10 = 10,3 т

Об'єм вантажного місця, м?:

V_вм = a*b*h = 0,1*0,1*0,5 = 0,005 м?.

Кількість вантажних місць в поставці одному споживачу:

n_г = g/g_в =10,3/0,011 = 937

Об'єм поставки вантажу одному споживачу, м?:

V_в = n_г* V_вм = 937*0,005= 4,69 м?.

Для забезпечення механізації навантажувально-розвантажувальних робіт та збереження вантажу використовуються засоби укрупнення вантажних місць, з огляду на масу відправки одному споживачу і її об'єм приймаємо контейнер УУК-20, вантажопідйомністю 20 т, розмірами 6,0?2,4?2,4 власна вага якого становить m_o =2,1 т

Схема розміщення вантажу у контейнері

Nl= L/l=6,0/0,1 = 602

Nb= B/b=2,4/0,1= 24

Nh= H/h=2,4/0,5= 4

Загальна кількість місць у контейнері

n_k= 60*24*4=5760 (од)

Так, як 5760>937, 20>10,3 для відправлення на адресу одного споживача достатньо одного контейнера.

Потрібно визначити альтернативні транспортно-технологічні схеми доставки вантажу за участю різних видів транспорту.

Розглянемо наступні варіанти доставки вантажу :

1) Пряме автомобільне сполучення;

2) Змішане залізнично-автомобільне сполучення ;

3) Змішане водно-автомобільне сполучення;

Серед запропонованих видів сполучень необхідно визначити найбільш ефективний, за яким будуть здійснюватись перевезення даного вантажу. Для цього розраховуємо річні витрати на виконання перевезень за кожним з цих варіантів.

Доставка вантажу в прямому автомобільному сполученні

Повна маса контейнера

m_kп= m_k+m_o=10,3+2,1=12,4 (т)

Вартість формування засобів укрупнення вантажних місць на рік складає:

В_зум =Q? t_зум= 3800*8=30400 (у.о),

де t_зум- тариф за одну тонну ручного завантаження і укладання , у.о.[1]

Для вантажу в прямому автомобільному сполученні вибираємо за допомогою[4] сідельний тягач Renault Kerax+ контейнеровоз 9982 вантажопідйомністю 20000 кг (розміри,6700х2500 мм), розмірами платформи. На один напівпричеп навантажуємо n_кон = 1 контейнер (N_k=20/12,4=1,61=1-необхідна кількість контейнерів за вантажопідйомністю; 6,7/6,01 -за місткістю; 1*12,4=12,4)

Вартість перевезення за по кілометровим тарифом, одного відправлення

у. о.

де q_a - вантажопідйомність автомобіля(автопоїзда)

де L_a - відстань перевезення у автомобільному сполучені, км

Вартість автомобільного перевезення (доставки) добової поставки товару з урахуванням зворотного рейсу

В_ад =2N_o?В_а=2?10?3780=75600 (у. о.)

Вартість автомобільного перевезення вантажу за рік:

В_ат = 365? В_ад = 365?75600 = 27594000 (у.о.)

Час, що витрачається на доставку вантажу визначається, діб

T_a = 1+L_a /400=1+700/400= 2,75(доби)

Вартість виконання однієї механізованої вантажної операції

В_вр = (5-0,1q_вм) q_вм = (5-0,1?12,4)?12,4=753,42 (у.о.)

Вартість виконання вантажних робіт за рік

В_врр =2?365?Q_д? В_вр /m_k=2*365*103*753,42/10,3=5499966 (у.о)

Необхідна кількість засобів укрупнення вантажних місць

N_у= Q? T_o /m_k?365

Т_о - час обороту засобу укрупнення вантажного місця, дні

Т_с - час знаходження тари на складах вантажовласників, (Т_с = 4 доби)

Т_о=2*2,75+4=9,5(діб)

N_у= 38000*9,5/10,3*365=96 (од)

Вартість використання засобів укрупнення вантажних місць за рік:

В_у = 365*96*1=35040 (у.о.)

Вартість оформлення відправок за рік

В_офар = 365?Q_д ? В_офа /m_k ?n_кон = 365*103*10/10,3*1=36500 (у.о.)

Середня відстань в місті, км:

км

Середня відстань між вантажовласниками при їх рівномірному розміщенні по території міста, км:

км

При цьому відстань перевезення складає, км:

км

Вартість перевезення за по кілометровим тарифом одного відправлення

у. о.

Вартість автомобільного перевезення (доставки) добової поставки товару з урахуванням зворотного рейсу

В_адм=(2*103/10,3*1)*103,8=20 у. о.

Вартість автомобільного перевезення вантажу за рік

В_атм=365*20=7300(у.о)

Загальні витрати на перевезення вантажу в автомобільному сполученні

Ва=В_зум+_Ват+В_врр+Ву+В_офар+В_атм

В_а=30400+27594000+5499966+35040+36500+7300=33203206(у.о.)

Доставка вантажу у змішаному залізнично-автомобільному сполученні

Для перевезень вантажу у змішаному залізнично-автомобільному сполученні використовуємо маршрутне відправлення з використанням платформ вантажопідйомність платформи - 66 тон і внутрішні розміри - 13,3х2,77х0,5 м. Сідельний тягач приймаємо Renault Kerax з платформою 9982.

Схема розміщення контейнерів на платформі

L_n/a=13,3/6=2,21=2

B_n/b=2.77/2.4=1,15=1

Загальна кількість контейнерів на платформі

n_k=2 (од)

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності

?_ст=m_k*n_k/q_л=10,3*2/66=0,312

Максимальний обсяг партії відправлення

q_з=n_пл*n_kon*m_kп=10*2*10,3=206 (т)

Отже одним відправленням буде забезпечено роботу підприємств сроком на

t=206-10*2*1/103=2 (доби)

Тоді обсяг партії відправлення приймаємо 206 (т)

Вартість перевезення залізничних відправлень за рік визначається



де g_з- обсяг партії відправлення,т

Кількість відправлень на рік

n_від=Q/t*Q_д=38000/2*103=184 (од)

Вартість залізничного перевезення вантажу за рік

В_зр=В_з*n_від= 77260,3*184=17215895,2 (у.о.)

Термін маршрутної доставки відправлення, діб

Т_з=1,8+L_з/365=1,8*710/345=3,7(діб)

Т_о=2Т_з+Т_с+Т_ск=2*3,7+4+2=11,4

де Т_ск- час знаходження тари на транспортному вузлі

N_y=38000*11,4/10,3*365=115(од)

Вартість використання засобів укрупнення вантажних місць на рік

В_у=365*115*1=41975 (у.о)

Вартість оформлення відправок за рік

В_офзр= n_від*В_офз=184*200=36800 (у.о)

Відстань автомобільного перевезення в змішаному сполученні

l_ад= l_з+ l_ас=10+9,74=19,74 (км)

l_ас - відстань що проходить автомобіль в місті, км

Вартість перевезення за по кілометровим тарифом, одного відправлення

Вартість автомобільного перевезення (доставки) добової поставки товару з урахуванням зворотного рейсу

В_адм=2*10*106,6=2132(у. о.)

Вартість автомобільного перевезення вантажу за рік

В_атм=365*2132=778180(у.о)

Вартість оформлення автомобільних відправок за рік

В_офар=5*365*5=9125(у.о)

Вартість використання вантажних робіт за рік

В_вррз= 2*В_врр= 2*5499966=14999932 (у.о.)

Вартість зберігання вантажів на транспортному вузлі за рік

В_зб=((0,01q_м+0,0025q_м)*365*n_кон*n_нз)/2=((0,01*10,3+0,0025*10,3)*365*10)/2=1972,2(у.о)

Загальні витрати на перевезення вантажу у змішаному залізнично-автомобільному сполученні

В_з=В_зум+В_зр+В_вррз+В_у+В_офзр+В_атм+В_офар+В_зб=30400+27594000+5499966+41975+9125+778180=33953646 (у.о.)

Доставка вантажу у змішаному водно-автомобільному сполученні

Для перевезень у змішаному водно-автомобільному сполученні використовуємо судно вантажопідйомності 12000 т., об'єм 30000 м³.

Сідельний тягач приймаємо Renault Kerax з платформою 9982

Кількість контейнерів які вміщує судно

n_кон=V_трю/V_кон=30000/34,56=868 (од)

Обсяг відправлення на 44 доби складе

g_с=44*10*10,3=4532(т),

так як 2244 < 12000, то приймаємо цю величину за обсяг відправлення

Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності судна

?_ст= m_kп*N_o*t/q_в=10,3*10*44/12000=0,378

Вартість перевезення одного відправлення визначається

Кількість відправлень на рік

n_від=Q/N_o*t* m_k =38000/10*44*10,3=8,4 (од)

Вартість водного перевезення вантажу за рік

В_пр=В_п*n_від=158348,08*8,4=1330123,9 (у.о)

Термін доставки відправлення, діб:

Т_с=2,0+L_n/300=2,0+720/300=4,4(діб)

Т_о=2*4,4+2+44=54,8(діб)

N_y=3800*54,8/10,3*365=554(од)

Вартість використання засобів укрупнення вантажних місць на рік

В_у=365*554*1=202210 (у.о)

Вартість оформлення відправок за рік

В_офор= n_від*В_офз=8,4*200=1680 (у.о)

Вартість автомобільного перевезення вантажу за рік

В_атм=365*2132=778180(у.о)

Вартість оформлення автомобільних відправок за рік

В_офар=5*365*5=9125(у.о)

Вартість використання вантажних робіт за рік

В_вврз= 2*В_врр= 2*5499966=14999932 (у.о.)

Вартість зберігання вантажів на транспортному вузлі за рік

В_зб=(0,01*10,3+0,0025*10,3)*365*10*44)/2=10358,7 (у.о)

Загальні витрати на перевезення вантажу у змішаному залізнично-автомобільному сполученні

В_з=В_зум+В_ср+В_вррс+В_у+В_офср+В_атм+В_офар+В_зб=30400+17215895,2+14999932+202210+ 1680+778180+9125+10358,7=33247780,9(у.о.)

Результати обчислень за різними транспортно-технологічними схемами заносимо до таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Структура витрат на доставку вантажу за транспортно-технологічними схемами

Вид сполучення	Автомобільне сполучення	Залізнично-автомобільне сполучення	Водно-автомобільне сполучення
Витрати на формування вантажних місць, у.о.	30400	30400	30400
Витрати на доставку у магістральному сполученні, у.о.	27594000	14215895,2	1330123,9
Витрати на доставку автомобільним транспортом, у.о.	7300	778180	778180
Витрати на виконання вантажних робіт, у.о.	5499966	14999932	14999932
Витрати за користування засобами укрупнення вантажних місць, у.о.	35040	41975	202210
Витрати на оформлення відправлень	36500	36800	1680
Витрати на оформлення автомобільних відправлень, у.о.	_____	9125	9125
Витрати на зберігання вантажу в транспортному вузлі, у.о.	_____	1927,2	10358,7
Загальні витрати, у.о.	33203206	33953646	33247780,9

Отже, як бачимо з таблиці 3, найефективнішим, тобто найдешевшим, є автомобільне сполучення.

Висновок

В результаті виконання даної курсової роботи в першу чергу було визначено, що економічно найвигіднішим видом транспорту, яким доставляється сировина з кар'єру, є

Цей розв'язок ми отримали графічним способом, при чому критерієм вибору були понесені витрати на транспортування.

В зв'язку із будівництвом заводу поблизу міста, в ньому збільшується населення, а, отже, і потреба у пасажирських перевезеннях. Постає задача організації міських перевезень пасажирів.

Для перевезення пасажирів по місту необхідно обрати 25 автомобілі пасажиромісткістю q = 70 пасажирів та 90 автомобілів пасажиромісткістю q = 12 пасажирів. Автомобіль пасажиромісткістю q = 70 пасажирів -ЛАЗ-А144, а пасажиромісткістю q = 12пасажирів - А-092 Богдан.

При виборі транспортно-технологічної схеми доставки вантажів різними видами транспорту було розглянуто такі питання:

- засоби формування ЗУВМ;

- способи навантаження/розвантаження;

- види транспортного сполучення;

- обсяги однієї відправки.

Було також визначено засобом укрупнення вантажного місця контейнери УУК-20, а також обрано найефективніший вид сполучення автомобільне перевезення вантажів. Критерієм такого вибору знову ж таки була вартість транспортування за різними параметрами.

Отже, саме таким способом виконуються задачі з вибору виду транспорту та транспортно-технологічних схем доставки вантажів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Взаємодія видів транспорту» для студентів спеціальностей 7.100403 - «Організація перевезень і управління на транспорті» / Укл. О.Я. Коцюк, О.І. Мельниченко - К.: НТУ, 2001. - 26с.

2. А.І. Воркут, О.Я. Коцюк, І.Г. Лебідь, О.І. Мельниченко. Транспортно - експедиторська діяльність. : Навчальний посібник. - К.: УТУ, 1998р. - 264с.

3. Краткий автомобильный справочник в 5 томах, том 4 специальные и специализированные автотранспортне средства./ М.И. Грифф, И.А. Венгеров, В.С. Олитский и др. - М.: Автополис+, 2004г. - 448с.

4. Грузовые автомобильные перевозки. / Воркут А.И. - 2-е узд., перераб. и доп. - К.: Вища школа, Головное изд-во, 1986г. - 447с.

Размещено на Allbest.ru