Проектування автотранспортних послуг на ринку вантажних перевезень

14

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Комерційна робота на транспорті»

Вступ

Комерційна робота - це підготовка та продаж товару та послуг з метою отримання вигоди. Продукція автомобільного транспорту - транспортна послуга, яку він надає замовникам.

Перехід всієї української економіки на ринкові принципи обумовив додаткові вимоги до організації ефективної комерційної діяльності на автомобільному транспорті.

Вивчення потреб та попиту, вибір загальної орієнтації підприємства та пріоритетних напрямків його розвитку на ринках, стимулювання збуту послуг, боротьба з конкурентами, вибір раціональної цінової політики, забезпечення вигідних для підприємств умов договорів з клієнтами - від цих та інших складових комерційної роботи залежить не тільки економічна результативність роботи підприємства але і інколи і саме його подальше існування як суб'єкта ринку.

Тема курсової роботи - проектування автотранспортних послуг на ринку вантажних перевезень.

Метою курсової роботи є розробка заходів по підготовці автотранспортної послуги до продажі на ринку вантажних перевезень, набуття навиків проведення маркетингових досліджень ринку вантажних перевезень та визначення долі ринку та конкурентноздатності АТП, що виходить на ринок автотранспортних послуг. Для цього необхідно: виробити цільовий сегмент ринку; розрахувати показники роботи конкурентів; визначити долю ринку на яку може розраховувати АТП.

Перший розділ роботи присвячений визначенню потреб ринку автотранспортних послуг та визначення цільового сегмента ринку. В цьому розділі визначається комплект відбору, розробляються пропозиції по якісним ознакам автотранспортної послуги, розробляється форма анкети та обробляються результати анкетування і декларуються якісні органи послуг і ії позіціонування на ринку.

Другий розділ - проектування транспортної послуги. Цей розділ включає вибір комерційно доцільних маршрутів, розрахунки техніко-експлуатаційних показників, обґрунтування технології виконання додаткових технологічних послуг, вибір засобів і нормування виконання інформаційних послуг.

Третій розділ - розробка тарифної політики підприємства. В цьому розділі виконується розрахунок собівартості виконання послуг по номенклатурі, обґрунтовується вид тарифу і його розрахунок, розробляється система надбавок і знижок.

Четвертий розділ - розробка процесу маркетингу. Розробляються заходи з організації рекламної компанії підприємства, проектується система якості послуг.

П'ятий розділ - розрахунок показників роботи конкурентів.

Шостий розділ - дається оцінка конкурентоспроможності підприємства та проводиться вибір стратегії поведінки підприємства на ринку.

1. Визначення потреб ринку у автотранспортних послугах та визначення цільового сегменту ринку

1.1 Визначення комплекту відбору

АТП-1, згідно завдання, має у своєму розпорядження автомобілі - фургони, які призначенні для перевезення продовольчих та промислових товарів із запропонованого комплекту обізнаності вибираємо потенційних клієнтів, який ймовірно можемо обслужити маючи даний рухомий склад. У таблиці 1.1 наведений перелік потенційних клієнтів АТП-1.

Таблиця 1.1 - Потенційні клієнти

№п/п	Відправник	Номер вершини	Вид вантажу	Об'єм, 100 т/рік	Номер вершини
1	КХП-1	4	Мука	215,8	29
2	КХП-1	4	Мука	40,5	50
3	КХП-1	4	Мука	12,6	10
4	КХП-1	4	Мука	8,3	17
5	Завод шампанських вин	6	Бакалія	21,3	47
6	Завод «Нейтрон»	10	Радіотовари	9,4	42
7	Фабрика «Каблучок»	12	Взуття	54,3	39
8	Пекарня «Ласунка»	12	Здоба	30,6	16
9	Х/завод №1	12	Торти	18,3	41
10	Х/завод №1	12	Хліб	1,6	33
11	ТОВ «RTQ»	13	Оргтехніка	28,3	36
12	Хлібозавод «Калач»	14	Хлібо-булочні вироби	73,6	43
13	Кондитерська ф-ка «Бони»	19	Цукерки	10,3	42
14	Кондитерський цех	21	Конд. Вироби	4,6	31
15	Фірма «Посад»	22	Вироби макаронні	1,06	18
16	Фірма «Посад»	22	Крупи	2,3	42
17	ЧП «Соло-хліб»	25	Хліб	72,6	4
18	ТОВ «Арто»	28	Побутові прилади	116,3	20
19	Фабрика «Еліта»	29	Одяг	100,0	12
20	Х/завод №3	31	Хліб	8,6	30
21	Гуртовий склад «Катран»	31	Бакалія	15,6	22
22	АТ «Точприбор»	34	Прибори вимірювальні	30,0	30
23	ТД «Харківпром»	35	Килими	3,5	17
24	ТД «Харківпром»	35	Ковдри	4,9	1
25	ТД «Харківпром»	35	Тканини	35,9	29
26	ТД «Харківпром»	35	Фурнітура	1,9	20
27	ТОВ «Вега»	36	ПЕОМ	2,6	7
28	Х/завод №1	38	Хлібо-булкові вироби	7,3	12
29	Г/склад «Помідорчик»	40	Консерви овочеві	63,2	45
30	Г/склад «Хозснаб»	44	Госптовари	59,8	6
31	Завод «Гроно»	48	Бакалія	12,3	21
32	Завод «Гроно»	48	Бакалія	8,3	18
33	Завод «Гроно»	48	Бакалія	22,8	31
34	Завод «Гроно»	48	Бакалія	5,6	42
35	Фабрика «Вовна»	48	Тканини	16,2	29
36	Фабрика «Вовна»	48	Тканини	40,6	35

Найкоротші відстані від АТП до клієнтури, між постачальниками та одержувачами вантажу розраховується за допомогою програм flo_put.exe та floid.exe. Результати розрахунків скореговуються, залишивши лише данні по обраному комплекту відбору та заданій дислокації АТП. Результати приводяться у додатку А.

1.2 Розробка пропозицій по якісним ознакам автотранспортної послуги. Розробка форми анкети

Так як концепція маркетингу базується на необхідності визначення реальних нужд та потреб споживачів послуг, то для визначення поточного стану ринку, тенденцій і напрямків його розвитку, потрібен строгий науковий підхід, що припускає наявність об'єктивної інформації, логічну послідовність, виконання необхідної точності визначення параметрів. Також дослідження мають проводитись відповідно з основними принципами системних досліджень: цілеспрямованістю, комплектністю і безперервністю. Тільки при систематичному збиранні даних та регулярності досліджень можливо своєчасне визначення змін на ринку і відповідно проведення аналізу, планування та впровадження в життя маркетингових рішень.

Для визначення реальної потреби в послузі у потенційного клієнта необхідно проводити польові дослідження. Найбільш доцільною формою є проведення індивідуального опитування представників потенційної клієнтури за допомогою анкетування.

Для розробки форми анкети попередньо необхідно розробити базову специфікацію послуги (складається в залежності від характеристик комплекту відбору). Набір конкретних питань, а у ряді випадків і відповідей вірогідності допомагає експерту краще зрозуміти поставлену задачу. Анкета - це структурно організований набір питань, кожний з яких логічно пов'язаний з центральною задачею експертизи.

Метод експертних оцінок - один з найпоширеніших. Сутність методу в тому, що питають експертів і складають на основі їх висновків усереднений прогноз.

1.3 Обробка результатів анкетування

Після розробки анкети до широкого використання проводиться попереднє опробування. В рамках виконання курсової роботи у якості експерта виступає викладач - керівник проектування або визначена викладачем група експертів-стажистів.

За остаточним варіантом «Анкети» проводиться моделювання відповідей потенційної клієнтури, яка подана в комплекті відбору.

Результати приведені в додатку В.

Після обробки результатів анкетування визначаються скриті незадоволені потреби потенційної клієнтури та визначаються додаткові послуги і якісні ознаки, які найбільш потрібні підприємствам комплекту відбору. Для наочності розподілу відповідей респондентів будуються діаграми (рисунок 1.2-1.4).



1.4 Сегментування ринку та вибір цільового сегменту

Сегментування ринку споживачів АП можуть проводитись за різноманітними принципами (таблиця 1.2).

Відповідно наявній інформації (вихідні дані та результати анкетування) доцільно обрати такі принципи сегментування, як:

- дислокаційний (градація по нульовому пробігу);

- виробничий:

1) галузь промисловості;

2) вид вантажу;

3) потрібний тип рухомого складу;

4) масштаб фірми (градація по об'єму перевезень);

- поведінковий:

1) привід для користування даним видом АП;

2) очікувані вигоди;

3) інтенсивність споживання;

4) ступінь готовності споживача до сприймання послуги;

5) відношення до послуги.

- специфіка організації закупівлі.

Таблиця 1.2 - Принципи сегментування

Принцип	Признак
Географічний (дислокаційний)	Клімат, рельєф, урбанізація, регіон, адміністративний район, відстань подачі рухомого складу
Економічний	Форма власності, фінансове положення (темпи зростання, рівень рентабельності, платоспроможність), стан галузі і підприємства, оцінка і прогноз кон'єктури регіону
Виробничий	Галузь промисловості, рід та вид продукції, що випускається (використовується), технологічні процеси, масштаб фірми
Юридичний статут	Юридична особа, фізична особа
Поведінковий принцип	Привід для користування даним видом АП, очікувані вигоди, інтенсивність споживання, ступінь прихильності, ступінь готовності споживача до сприймання послуги, відношення до послуги
Вагомість замовника	Великі або що обслуговуються через дилерів
Специфіка організації закупівлі	Швидкість і термін виконання замовлення, умови оплати і методи розрахунку, форми взаємовідносин
Особисті характеристики осіб, від яких залежить подання замовлення	Риси характеру, звички, життєва позиція, мотиви поведінки

Результати сегментування подаються у вигляді таблиці (таблиця 1.2)

Таблиця 1.2 - Результати сегментування

Відправник	Признак сегментування
	Нульовий пробіг, км	Річний об'єм перевезень, т	Вид вантажу
	до 10	10-20	понад 20	до 10000	10000-20000	понад 20000	харчові товари	побутова техніка	госп-товари
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
КХП-1	+					+	+
КХП-1	+					+	+
КХП-1	+				+		+
КХП-1		+		+			+
Завод шампанських вин		+				+	+
Завод «Нейтрон»		+		+				+

При обробці результатів анкетування були визначені потенційні клієнти.

Це клієнти, які мають вантаж - харчові товари, ці підприємства мають потребу в послугах оформлення документів та інформація про рух вантажу. Отже обрані наступні клієнти: КХП-1, хлібний магазин «Салтівський», кондитерська фабрика «Сластик», магазин «Продукти», кондитерська фабрика «Боні», Фірма «Посад», торговий майданчик, г/склад «Помидорчик», магазин «Еліс». Ці клієнти мають відповідно невеликий пробіг, значний обсяг перевезень та відповідний до перевезення вид вантажу.

Отже був обраний цільовий сегмент - це харчова промисловість.

1.5 Декларування якісних ознак послуг і її позиціонування на ринку

Транспортна організація пропонує вантажні міські перевезення автомобілями фургонами продовольчих та промислових товарів. Пропонується надання інформаційних послуг, експедиційних послуг, оформлення документів, а також гнучка система знижок та надбавок за роботу водіїв в вечірній та нічний час.

Доречність виходу на цільовий сегмент визначається опитуванням експертів (працівників підприємств, що входять до цільового сегменту) по доцільності впровадження розробленого комплексу послуг. Експертам задають питання: «Як Ви вважаєте, чи потрібен Вашому підприємству комплекс послуг, який ми пропонуємо?», з варіантами відповідей: «так», «ні». При відповідності відповіді в таблиці проставляється цифра «2», якщо ні - цифра «1».

Для виявлення узгодження думок експертів розраховуємо коефіцієнт рангової згоди

(1.1)

де m - можливі варіанти відповіді;

n - кількість експертів;

- розраховується по формулі

, (1.2)

де - значення оцінки відповідності відповіді і-того експерта по j-тому варіанту відповіді

Отже можна зробити висновок, якщо =0,58 значить це свідчить про узгодженість думок експертів, і відповідно - про доцільність впровадження розробленого комплексу послуг.

Для визначення ступеню привабливості окремих складових послуги проводимо додаткове опитування експертів, в якому вони проставляють бали за шкалою важливості. Середні бали розраховується, як середньоарифметичне. Результати подаються у вигляді таблиці.

Таблиця 1.4 - Результати оцінки важливості послуг та якісних ознак

Експерт	Послуга
	1. Експедування	2.Інформація про рух вантажу	3. Наявність системи знижок	4. Доставка точно в строк	5. Оформлення документів
1	5	5	5	5	5
2	5	5	5	5	5
3	5	5	5	5	5
4	5	5	5	5	5
5	4	5	5	4	4
6	4	5	4	4	4
7	4	4	5	4	4
8	4	5	4	5	4
9	4	5	5	5	5
10	5	5	5	5	5
11	4	5	4	4	4
12	5	5	5	5	5
13	5	5	5	5	5
14	4	4	4	4	4
15	4	5	4	5	4
16	4	5	5	5	4
17	4	4	4	4	4
18	5	5	5	5	5
19	4	5	5	4	4
20	5	5	5	5	5
21	4	5	5	5	4
22	4	5	5	4	4
Середнє значення	4,41	4,86	4,73	4,64	4,45

2. Проектування транспортної послуги

Згідно з обраною клієнтурою транспортне підприємство постачає харчові товари. Комплект відбору клієнтури на ринку транспортних послуг наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Комплект клієнтури для автомобілів-фургонів

№п/п	Відправник	Номер вершини	Вид вантажу	Об'єм, 100 т/рік	Номер вершини
1	КХП-1	4	Мука	215,8	29
2	КХП-1	4	Мука	40,5	50
3	КХП-1	4	Мука	12,6	10
4	КХП-1	4	Мука	8,3	17
5	Кондитерська ф-ка «Бони»	19	Цукерки	10,3	42
6	Фірма «Посад»	22	Вироби макаронні	1,06	18
7	Фірма «Посад»	22	Крупи	2,3	42
8	Г/склад «Помідорчик»	40	Консерви овочеві	63,2	45
9	Завод «Гроно»	48	Бакалія	8,3	18

2.1 Вибір комерційно доцільних маршрутів

Перевезення можливо виконувати по маятникових маршрутах зі зворотнім порожнім пробігом або зі зворотнім вантажним пробігом (поверненням порожньої тари і засобів пакетування). При перевезенні сумісних вантажів можлива розробка колових маршрутів. При перевезенні дрібно партійних вантажів - формування розвізних маршрутів.

Маятникові маршрути розробляємо для перевезення вантажів, що потребують додаткових заходів по обробці кузова перед перевезенням інших видів вантажів, у разі особливих умов по терміну і швидкості перевезень, організації перевезень з тимчасовим зберіганням вантажів на складі.

Колові маршрути розробляються для клієнтів, об'єми перевезень котрих треба віднести до великих партій. Тому призначення маршрутів здійснюють на основі організації помашинних відправлень [12, 13]. Маршрутизація виконується для перевезень, що реалізуються в рамках доби. Добовий обєм перевезень на маршруті

, (2.1)

де - річний обєм перевезень, т;

- дні роботи, приймаємо згідно з режимом роботи клієнтури, виду вантажу, або періодичністю за результатами анкетування, дні.

Розраховується добовий обсяг перевезень на маршруті для 1-го клієнта КХП-1

.

Аналогічно розраховується добовий обсяг перевезень для інших клієнтів.

Якщо вантажі відносяться до різних класів за використанням вантажності, переходимо від наявних обсягів до потрібних для перевезення автотонн

, (2.2)

де Q_доб - добовий об'єм перевезення і-го вантажу, т;

г_і - коефіцієнт використання вантажності для і-го класу вантажу.

Розраховується перевезення автотонн для 1-го клієнта КХП-1

.

Аналогічно розраховується перевезення автотонн для інших клієнтів.

Для оптимізації маршрутів перевезень вантажу використовують методи «Таблиць зв'язків» або «Сумісних планів». Попередньо розраховується оптимальне значення плану повернення порожніх автомобілів (вручну, одним з методів [12,13], за допомогою ПЕОМ - прикладна програма MERСS.EXE або за допомогою стандартного пакету програм Місrosoft Office Excel. Одержаний таким чином план є основою для призначення маятникових та колових маршрутів. Результати розрахунків програми MERСS.EXE приведені в додатку Г.

При використанні метода «Сумісних планів» в одній матриці подається план кореспонденцій та план повернення порожніх автомобілів.

Колові маршрути з коефіцієнтом використовування пробігу менш ніж 0,53 (_М < 0,53) розформовують у маятникові з зворотнім порожнім пробігом. Для подальших розрахунків необхідно повернутися до фактичних обсягів перевезення.

конкурент маркетинг ринок автотранспортний послуга

Таблиця 2.2 - Закріплення відправників за споживачами

Відправники	Споживачі	Q, т
	В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	В8	В9
А1	10,2 59 37	9,4 11 4,6	9,4 7 7	8,3 16 16	8,5 6	6,0	8,5 4	11,4 17	6,0 1,4	93
А2	6,9	6,9	7,2	6,1	5,2 6	2,1 2,4	5,2	8,1	2,1 3,6	6
А3	10,9	2,4 6,4	11,9	10,8	9,2	6,8 2,4	9,2 4	6,1	6,8	6,4
А4	7,4 17	12,9	7,7	8,1	6,6	7,1	6,6	11,2 17	7,1	17
А5	6,8 5	14,0	8,8	9,2	8,5	8,2	8,5	13,1	8,2 5	5
Q, т	59	11	7	16	6	2,4	4	17	5	127,4

Складаємо дві таблиці зв'язків: ТЗ-1 і ТЗ-2.



ТЗ - 1
А1В1	59
А1В2	11
А1В3	7
А1В4	16
А2В5	6
А3В6	2,4
А3В7	4
А4В8	17
А5В9	5
ТЗ - 2
В1А1	37
В1А4	17
В1А5	5
В2А1	4,6
В2А3	6,4
В3А1	7
В4А1	16
В5А1	6
В6А2	2,4
В7А1	4
В8А1	17
В9А1	1,4
В9А2	3,6

Маршрути

1. А₁В₁В₁А₁ - 37 М

2. А₁В₂В₂А₁ - 4,6 М

3. А₁В₃В₃А₁ - 7 М

4. А₁В₄В₄А₁ - 16 М

5. А₁В₁В₁А₄А₄В₈В₈А₁ - 17 К

6. А₁В₁В₁А₅А₅В₉В₉А₁ - 1,4 К

7. А₁В₂В₂А₃А₃В₇В₇А₁ - 4 К

8. А₁В₁В₁А₅А₅В₉В₉А₂А₂В₅В₅А₁ - 3,6 К

9. А₁В₂В₂А₃А₃В₆В₆А₂А₂В₅В₅А₁ - 2,4 К

Розрахунки приводяться для 1-го маршруту.

Розраховується обсяг перевезень на маршруті

, (2.3)

де N - вантажопотік, ат;

- кількість їздок за оберт на маршруті, од.

.

Вантажний пробіг за оберт

, (2.4)

де - довжина і-ої вантажної їздки, км;

.

Довжина маршруту

, (2.5)

.

Коефіцієнт використання вантажного пробігу

, (2.6)

де - вантажний пробіг автомобіля за оберт, км;

- довжина маршруту, км.

.

Аналогічно розраховується всі показники для інших маршрутів та результати розрахунків заносяться в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 - Раціональні маршрути (помашинні відправлення)

Маршрут	Вантажопотік, N, ат	Коефіцієнт використання вантажності	Об'єм перевезень на маршруті Q, т	Вантажний пробіг за оберт Lїв, км	Довжина маршруту, Lм, км	Коефіцієнт використання пробігу, в
1	37	1	37,00	10,2	20,4	0,50
2	4,6	1	4,60	9,4	18,8	0,50
3	7	1	7,00	9,4	18,8	0,50
4	16	1	16,00	8,3	16,6	0,50
5	17	1	17,00	21,4	37,6	0,57
6	1,4	1	1,40	18,4	31,2	0,59
7	4	0,93	3,72	18,6	29,5	0,63
8	3,6	1	3,60	23,6	41	0,58
9	2,4	0,95	2,28	21,4	34,4	0,62

2.2 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників

Техніко-експлуатаційні показники розраховуються окремо для розроблених комерційно-доцільних маршрутів (сукупність колових та маятникових із зворотнім порожнім пробігом) і маятникових маршрутів.

Розрахунки приводяться для 1-го маршруту.

Час оберту на маршруті розраховуємо по формулі

, (2.7)

де - технічна швидкість автомобіля, по нормативам для автомобілів з вантажністю менше 7 т - 25 км/год.; більш-24 км/год.;

- кількість їздок на маршруті, для маятникових маршрутів =1.

t_npі - час навантаження - розвантаження визначається за формулами у залежності від типу автомобілю і класу вантажу (враховувати, що неповна тонна приймається за 1 т), год.:

- для авто-фургону

, (2.8)

,

Можлива кількість обертів 1 автомобіля на маршруті за зміну розраховуємо по формулі

, (2.9)

де - час роботи на маршруті, год.

=, (2.10)

де - час роботи в наряді, =8 год.

=

Необхідна кількість обертів для вивезення добового обсягу перевезень

, (2.11)



Скорегований час роботи на маршруті становить

, (2.12)

Потрібна кількість автомобілів для вивезення добового об'єму вантажу знаходиться по залежності

, (2.13)

Експлуатаційну швидкість автомобілів знаходимо по формулі

, (2.14)

.

Час в наряді розраховується з урахуванням нульового пробігу

, (2.15)

де - нульовий пробіг, км.

Аналогічно розраховуються техніко-економічні показники для інших маршрутів та результати розрахунків заносяться в таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Результати розрахунків техніко-економічних показників

Показники	Маршрути
1. Час оберту на маршруті, Tоб, год.	1,56	1,50	1,50	1,41	3,00	2,74	2,67	3,88	3,61
2. Можлива кількість обертів 1 автомобіля, zоб, об.	5	6	6	6	3	3	3	2	3
3. Час роботи на маршруті, Тм, год.	7,59	7,62	7,62	7,67	7,54	7,76	7,66	7,66	7,66
4. Необхідна кількість обертів, Nоб, об.	8,71	1,08	1,65	3,76	2,00	0,16	0,47	0,28	0,19
5. Скорегований час роботи на маршруті, Т'м, год.	7,8	9,0	9,0	8,5	9,0	8,2	8,0	7,8	10,8
6. Потрібна кількість автомобілів, Апорт, од.	2	1	1	1	1	1	1	1	1
7. Експлуатаційна швидкість автомобілів, Ve, км/год.	13,1	12,6	12,6	11,8	12,6	11,4	11,0	10,6	9,5
8. Час в наряді, Тн, год.	8,22	9,36	9,36	8,79	9,44	8,46	8,35	8,09	11,2

Техніко-експлуатаційні показники по підприємству визначаємо, як оптимістичні середньозважені по комерційно-доцільних маршрутах або клієнтах (видах вантажу), марках рухомого складу

, (2.16)

де П - техніко-експлуатаційний показник.

Розраховуємо час в наряді

Для інших техніко - експлуатаційних показників розрахунок проводиться також само.

По середньозваженим показникам визначаємо річні провізні можливості в тонах

, (2.17)



де - списочна кількість автомобілів у підприємстві, од.;

- коефіцієнт випуску парку, приймаємо =0,7 - 0,8.

Провізні можливості в ткм визначаємо по формулі

, (2.18)

.

2.3 Вибір засобів і нормування виконання інформаційних послуг

Інформаційне забезпечення доставки вантажів повинно базуватись на використанні сучасних інформаційних технологій, що забезпечують швидкий доступ до інформації про:

- суб'єкт доставки (постачальник, користувач (покупець), перевізник, термінал);

- об'єкти доставки (вантаж, послуги)

Задачі послуги - інформаційне обслуговування користувачів.

Вхідна інформація - координати точки місцезнаходження транспортного засобу.

Вихідна інформація - визначення місцезнаходження транспортного засобу в режимі реального часу, проходження платежів.

Функції - довідки про наявність транспортних засобів, забезпечення роботи системи «точно в строк», гарантія оплати виконаного перевезення.

Відстеження операторами транспортного засобу по всьому маршруті проходження для визначення його місця знаходження, і якщо буде потреба, здійснення оперативного переадресування вантажу за вказівкою клієнта.

Для організації інформаційного обслуговування необхідно придбати для кожного водія мобільний телефон та підключити до оператора мобільного зв'язку Kyivstar, також придбати комп'ютер для відображення інформації. Інформаційні повідомлення будуть надаватися по телефону.

Водій при виїзді на маршрут отримує особистий код, який заноситься в комп'ютер. Також відмічається час виїзду та запланований час доставки вантажу по зазначеній адресі. Приклад форми повідомлень приведений на рисунку 2.1. Зв'язується водій з оператором за допомогою мобільного телефону. Вантажовідправник або вантажоодержувач зв'язується з оператором для отримання довідки про місце знаходження вантажу. Оператор зв'язується з водієм і водії повідомляє про його точне місце знаходження та час через який він буде у пункті призначення. Оператор отриману інформацію передає вантажовідправнику або вантажоодержувачу. Час обслуговування 1 повідомлення займає приблизно 10 хв., де час на телефонний зв'язок складатиме біля 1,5 хв., та час роботи за комп'ютером біля 8,5 хв.

Рисунок 2.1 - Форма для обліку інформаційних повідомлень

Форма обліку інформаційних повідомлень може використовуватись не тільки для надання інформаційних послуг, але і для обліку штрафних санкцій. Також може використовуватись для обліку якості надання транспортних послуг.

3. Розробка тарифної політики підприємства

3.1 Розрахунок собівартості виконання послуг по номенклатурі

Собівартість перевезень залежить від поточних витрат, що поділяють на змінні, що залежать від пробігу і постійні, що залежать від часу реалізації послуги. Собівартість перевезень визначаємо для маятникових маршрутів зі зворотнім порожнім пробігом (маршрути, що гарантовано реалізуються).

Розрахунки приводяться для 1-го маршруту.

Сумарні витрати на 1 год. роботи автомобіля на маршруті визначаються по формулі

З_У = З_пв + З_n + З_м + З_mo + З_ш + З_а + З_nn + З_зг, (3.1)

де З_пв - витрати на заробітну плату водіїв, грн.;

З_n - витрати на паливо, грн.;

З_м - витрати на мастильні матеріали, грн.;

З_mo - витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів, грн.;

З_ш - витрати на реновацію автомобільних шин, грн.;

З_а - амортизаційні відчислення, грн.;

З_nn - витрати на заробітну плату управлінського персоналу, грн.;

З_зг - загальногосподарські витрати, грн.

Заробітна платня водія за годину роботи

, (3.2)

де - годинна тарифна ставка водія, грн./год.;

- норма відрахувань на соцстрах, =37%.

, (3.3)

де - норма витрат палива на 100 км пробігу, л/100 км;

- вартість 1 л палива, грн./л.

Витрати на мастильні матеріали.

, (3.4)

де H_м - норма витрат мастил, л/100 л палива;

Ц _м - ціна мастил, грн./л;

Н _рм - норма витрат рідких мастил, л/100 л палива;

Ц_рм - ціна рідких мастил, грн./л;

Витрати на технічне обслуговування і ремонт автомобілів.

, (3.5)

де H_то - норма витрат на технічне обслуговування, грн./1000 км.

Витрати на реновацію автомобільних шин

, (3.6)

де - норма експлуатаційного пробігу автомобільних шин, км;

- кількість шин, од.;

- вартість однієї шини, грн.;

Витрати на амортизацію

, (3.7)

де - річні відрахування на амортизацію, =25%;

- ціна автомобіля, грн.

Витрати на заробітну плату управлінського персоналу визначаються виходячи з чисельності персоналу.

, (3.8)

де N_n - чисельність управлінського персоналу, од.;

Ч_тспп - годинна тарифна ставка управлінського персоналу, грн./год.

У загальному випадку чисельність управлінського персоналу визначається індивідуально по кожному проекті. У даної курсовій роботі чисельність персоналу визначається в залежності від облікової кількості автомобілів.

. (3.9)

Отримане значення округляється з точністю до одного знака після коми.

,

Загальногосподарські витрати визначаються виходячи з нормативу витрат

, (3.10)

де Н_зг - норматив загальногосподарських витрат = 20%.

,

Постійні витрати на 1 год. роботи автомобіля на маршруті

, (3.11)

Змінні витрати на 1 км пробігу

_, (3.12)

Собівартість перевезення 1 т вантажу на маршруті розраховуємо по формулі

, (3.13)

.

Аналогічно розраховуємо всі витрати для інших маршрутів та результати розрахунків заносяться в таблицю 3.1

Таблиця 3.1 - Результати розрахунків

Показники	Маршрути
1. Зарплата водіїв, Зпв, грн.	9,59	9,59	9,59	9,59	9,59	9,59	9,59	9,59	9,59
2. Витрати на паливо, Зт, грн	11,92	11,46	11,46	10,75	11,46	10,39	10,08	9,65	8,69
3. Витрати на мастильні матеріали, Зм, грн.	1,28	1,23	1,23	1,16	1,23	1,12	1,08	1,04	0,93
4. Витрати на ТО і Р автомобілів, Зто, грн.	1,31	1,2	1,26	1,18	1,26	1,14	1,10	1,06	0,95
5. Витрати на реновацію автом. шин, Зш, грн.	0,71	0,69	0,69	0,64	0,69	0,62	0,60	0,58	0,52
6. Витрати на амортизацію, За, грн.	13,26	11,64	11,64	12,39	11,54	12,88	13,04	13,46	9,74
7. Зарплата управлінського персоналу, Зпп, грн.	12,92	25,84	25,84	25,84	25,84	25,84	25,84	25,84	25,84
8. Загальні господарські витрати, Ззг, грн.	10,20	12,34	12,34	12,31	12,32	12,32	12,27	12,24	11,25
9. Сумарні витрати, ЗУ, грн.	61,17	74,03	74,03	73,85	73,91	73,9	73,6	73,45	67,52
10. Постійні витрати Сп, грн.	45,96	59,40	59,40	60,13	59,28	60,62	60,73	61,13	56,43
11. Змінні витрати Сзм, грн.	1,17	1,17	1,17	1,17	1,17	1,17	1,17	1,17	1,17
12. Собівартість, Sт, грн./т	22,48	26,09	26,09	24,49	26,04	23,81	24,87	22,33	20,14

Собівартість виконання додаткових послуг розраховуємо для послуг, що відносяться до партії вантажу (1 помашинна відправка)

Придбання засобів виконання послуги

Комп'ютер = 3600 грн.

Мобільні телефони - 300 грн. ^х 10 шт. = 3000 грн.

Стартові пакети Kievstar - 25 грн. ^х 10 шт. = 250 грн.

Всього = 6850 грн.

Витрати на одне повідомлення

Оператор - 1 люд.

Оплата праці

500 грн.: 176 год.= 2,84 грн./год. = 0,05 грн./хв

Нарахування на зарплату

2,84 грн. ^х 0,355 = 1,008 грн. = 0,02 грн.

Амортизація обладнання

ПЕОМ - 1 шт. = 3600 грн.

3600 грн. ^х 0,25 = 900 грн.: 22 р.д.: 480 год. = 0,09 грн. за хв.

Телефони - 10 шт. - балансова вартість 1 од. = 300 грн. ^х 10 = 3000 грн.

3000 грн. ^х 0,25 =750 грн.: 22 р.д.: 300 хв.=0,113 грн. за хв.

Комунальні послуги

Вода+водовід=2,75 (на 1 чол. за місяць)

Ост.комун. 4м^{2 х} 1,36 грн. ^х 1 = 2,99 грн.

Разом = 2,75 грн. + 2,99 грн. = 5,74 грн.

За 1 день = 5,74 грн.: 22 р.д. = 0,26 грн./дн.

Витрати на роботу за комп'ютером

4 грн. за 1 год. роботи = 0,07 грн/хв. роботи

Витрати на телефон

0,83 грн. за 1 хв. розмови

Всього за одне повідомлення

0,05·10 + 0,02·10 + 0,09·8,5 + 0,113·1,5 + 0,07·8,5 + 0,83·1,5 + 0,26 = 4 грн.

3.2 Обґрунтування виду тарифу і його розрахунок

В даній курсовій роботі рекомендується застосовувати стратегію ціноутворення - залежність ціни від собівартості продукції. Клієнтам буде запропоновано погодинний тариф.

Погодинний тариф за перевезення розраховуємо з урахуванням податку на додану вартість та норми гарантованого прибутку

Т_АГ=З_У·, (3.14)

де З_У - сумарні витрати на виробничий процес, грн/год.;

НП - норма прибутку, 30%;

ПДВ - податок на додану вартість, 20%.

Розраховуємо погодинний тариф для 1-го маршруту

Аналогічно розраховуємо погодинний тариф для інших маршрутів та результати розрахунків заносяться в таблицю 3.2

Таблиця 3.2 - Результати розрахунків погодинного тарифу

Показники	Маршрути
1. Сумарні витрати, ЗУ, грн.	61,17	74,03	74,03	73,85	73,91	73,9	73,6	73,45	67,52
2. Погодинний тариф, ТАГ, грн./год.	95,45	115,5	115,5	115,2	115,3	115,3	114,8	114,6	105,3

3.3 Розробка системи надбавок і знижок

При проектуванні перевізного процесу було запропоновано використання комерційно доцільних колових маршрутів, АТП-1 зацікавлено в залучені клієнтури на засаді довгострокових договорів на обслуговування, що дозволить реалізовувати данні маршрути. Підприємство може запропонувати знижки тим клієнтам, кореспонденції яких задіяні у маршрутизації. При цьому припускається, що знижка надається й на ті об'єми перевезень, що реалізуються за маятниковими маршрутами.

Розрахунки приводяться для 1-ого маршрута.

Абсолютна знижка по маршруту

(3.15)

Відносна знижка по маршруту

, (3.16)

.

Знижка, що надається клієнтам за довгостроковими договорами знаходиться як середньозважена

, (3.17)

де - кількість маршрутів по клієнтах, що задіяні в маршрутизації;

- об'єм перевезень по -му маршруту, т.

.

Аналогічно розраховуються абсолютна та відносна знижка для інших маршрутів. Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.3.

Надбавки водяться за особливі умови перевезень, а саме за роботу водіїв в нічний час.

Для визначення величини надбавки розраховується доля заробітної платні та доля відрахувань на накладні витрати, що виникають при введенні додаткової якісної ознаки чи послуги.

Розрахунки приводяться для 1-ого маршруту.

, (3.18)

.

Тоді величина надбавки становить

, (3.19)

де Д_зп/н - відсоток підвищення відповідної статті витрат, = 50%

Аналогічно розраховуються доля заробітної платні та доля відрахувань на накладні витрати та величина надбавки для інших маршрутів. Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 - Знижки та надбавки по маршрутах

Показники	Маршрути
1. Абсолютна знижка по маршруту, ЗН	0,93	0,86	0,86	0,76	1,96	1,68	1,83	2,16	2,06
2. Відносна знижка по маршруту, ?ЗН	5,11	4,06	4,06	3,82	9,26	8,71	0,09	0,12	0,13
3. Доля заробітної платні та доля відрахувань на накладні витрати, дзп/н	0,16	0,13	0,13	0,13	0,13	0,13	0,13	0,13	0,14
4. Величина надбавки Нзп/н	7,48	7,48	7,48	7,48	7,48	7,48	7,48	7,48	7,48

4. Розробка процесу маркетингу

4.1 Основні цілі та задачі транспортного маркетингу

Сутність транспортного маркетингу складається втому, щоб допомагати автотранспортним підприємствам максимально пристосовуватися до постійно змінливим умовам роботи на транспортному ринку шляхом задоволення потреб клієнтів в перевезеннях вантажів, а також активного впливу на формування попиту на свою продукцію з метою підвищення доходів.

Основні цілі маркетингової діяльності автотранспортних підприємств:

1) Максимізація прибутку:

- за вантажем/ продуктом, за клієнтом/ АТП, за відправленням/ призначенню, типу автомобіля, вантажопотокам і альтернативним маршрутам;

- за клієнтами, на контракт, вантаж, АТП, район, вантажопотік, тип автомобілю;

- за продуктом / послугою, сезонними перевезеннями;

- за допомогою тарифів, які засновані на витратах; розробки нових стратегій ціноутворення.

2) Завоювання нових ринків, для чого необхідно:

- переорієнтувати перевезення, які здійснюються у сучасності іншими видами транспорту;

- ув'язати продукти / послуги та тарифи з конкретними потребами клієнтів.

3) Створювання нових ринків:

- шляхом надання послуг існуючим/новим клієнтам перевезення вантажів в/з областей чи районів для відкриття нових напрямків.;

- за допомогою розвитку нової клієнтської бази.

4) Розробка і маркетинг нових продуктів та послуг, таких як спеціалізовані контейнерні перевезення; пропозиція повного транспортного обслуговування від пункту зародження вантажу до пункту призначення.

5) Захист наявної частки ринку за допомогою:

- знання послуг, які надаються конкурентами, та потреб ринку;

- покращення відношень з клієнтами, за допомогою послідовного покращення якості обслуговування.

6) Зниження витрат за рахунок:

- підвищення ефективності використання автомобільного парку;

- покращення управління позаштатними ситуаціями;

- прискорення обробки документації;

7) Збільшення ринкової бази за рахунок посилення роботи з організаціями і державними службами, які відповідають за економічний розвиток регіону.

Маркетинг можна визначити як ведучу область господарського управління, у функції якого входить організація і керівництво всією сукупністю видів діяльності, пов'язаної з перетворенням споживацької потреби в ефективний попит на товар або послугу, а також з доведенням цього товару або послуги до кінцевого або проміжного результату, щоб забезпечити при цьому необхідний рівень рентабельності або досягнення іншої мети.

Досягнення перерахованих маркетингових цілей можливо лише за умови виконання АТП певних функцій. Фахівці з транспортного маркетингу повинні:

1. Вивчати попит на послуги АТП, установити:

- хто клієнти, які мають доходи і мотиви придбання транспортних послуг:

- які перешкоди і стимули до покупки послуг;

- які вимоги пред'являють клієнти до якості послуг;

- які послуги й у якому обсязі їм необхідні;

- скільки автомобілів для цього знадобляться і які види робіт при цьому треба виконати;

- у який час і протягом якого періоду клієнт має намір користуватися послугами АТП;

- які послуги і протягом якого часу будуть користуватися найбільшим попитом у перспективі;

- яку максимальну ціну клієнт готовий заплатити за послуги;

- як коливається якість послуг у залежності від часу і місця їхнього надання;

- яким буде поведінка клієнтів до, під час і після надання транспортної послуги.

2. Визначати рівень транспортної забезпеченості вантажовласників у районах тяжіння, для чого необхідно збирати зведення про можливості використання клієнтами альтернативних видів транспорту (маршрути, провізна спроможність, рівень тарифів, партнери, посередники і т.д.) і виявляти «ніші» транспортного ринку.

3. Здійснювати рекламну діяльність і аналізувати її ефективність, розробляти заходи щодо стимулювання збуту транспортної продукції.

4. Розробляти рекомендації з надання нових і додаткових послуг, а також по підвищенню якості традиційних.

5. Здійснювати контроль за виконанням технології виробництва послуг, за дотриманням стандартів якості.

6. Аналізувати тарифи і ціни на внутрішньому і міжнародному транспортних ринках, готувати рекомендації для визначення рівня договірних цін і тарифів.

7. Підвищувати економічну ефективність перевезень шляхом розрахунку і застосування тарифних знижок і пільгових угод, обслуговування клієнтів у кредит.

8. Забезпечувати зв'язки АТП із засобами масової інформації, біржами різних регіонів, громадськими організаціями.

9. Збирати публікації і статистичні дані щодо діяльності автомобільного транспорту; формувати перевагу споживача до автомобільного транспорту, створювати його позитивний імідж; вивчати репутацію підприємств автомобільного транспорту і їхніх ділових партнерів.

10. Навчати працівників автомобільного транспорту мистецтву персонального продажу послуг.

11. Продавати на аукціонній основі право на розміщення реклами на рухомому складі, на автовокзалах, привокзальних площах і інших місцях.

12. Здійснити СВОТ - аналіз: виявляти сильні і слабкі сторони підприємств автомобільного транспорту (внутрішні фактори); визначати можливість і небезпеки для його діяльності (зовнішні фактори).

4.2 Організація рекламної компанії

Таким чином, маркетинг - це система управління виробництвом і реалізацією товарів і послуг, орієнтована на споживача, пов'язана з виявленням, передбаченням і задоволенням попиту споживачів при оптимальній, з погляду виробника, величині витрат і прибутку. Це вид ефективної підприємницької діяльності в умовах ринку, мети, якій досягаються за рахунок орієнтації виробництва на інтереси конкретного споживача при підвищенні конкурентоспроможності товару або послуги.

Маркетинг вивчає організацію процесу збуту товарів, просування нових товарів до споживача, виробляє стратегію реклами цих виробів. В основі маркетингових методів стимулювання продажу (збуту) лежить діяльність підприємства по розповсюдженню відомостей про достоїнства свого товару і переконанню цільових споживачів купувати його. Головний засіб для реалізації цих задач маркетингу - реклама як форма комунікації.

Реклама складає частину ринкового маркетингу, задача якого полягає в забезпеченні безперебійного збуту проведеної продукції.

Реклама повинна точно правдиво інформувати споживача про якість, властивості, асортимент, правилах користування (експлуатації), споживання і інших відомостях про товари і послуги. Ця функція реклами створює передумови для більш ефективного виробництва товарів і кращого задоволення потреб населення. Розповсюджені різні інформаційні засоби реклами: газети, телебачення, прямі поштові відправлення, радіо, журнали, вулична реклама, жовті сторінки, ділові видання та інші засоби.

З світового досвіду відома сила і роль реклами. Перш за все, вона несе в собі інформацію, звичайно представлену в стислій, художньо вираженій формі, емоційно забарвлену і доводила до свідомості і уваги потенційних покупців найважливіші факти і відомості про товари і послуги. Слід зазначити, що реклама - завжди інформація, а інформація - не завжди реклама.

Характерною межею сучасної реклами є придбання нею нової ролі в результаті залучення в процес управління виробничо-збутовою діяльністю промислових і сервісних фірм. Суть нової ролі реклами в тому, що вона стала невід'ємною і активною частиною комплексної системи маркетингу, рівень розвитку якої визначає якість і ефективність рекламно-інформаційної діяльності виробника і її відповідність новим вимогам світового ринку.

Завдяки рекламі або використовується сприятлива обстановка в цих відносинах, або вона міняється в напрямах, вигідних рекламодавцю і відповідаючих його промислово-збутовій або експортній політиці. Це досягається дією рекламної інформації на ринок, в процесі якого реклама, будучи єдино активної по відношенню до ринку складовою маркетингу, придбаває унікальну можливість вийти за рамки внутрішньо фірмової діяльності. Всі інші маркетингові заходи виробника по суті справи не виходять за межі його власних структур.

Використовуючи свої можливості направленої дії на певні категорії споживачів, реклама все більшою мірою виконує функцію управління попитом. Управляюча функція стає відмітною ознакою сучасної реклами, приреченою тим, що вона є складовою частиною системи маркетингу.

Реклама про діяльність АТП буде надаватися в щотижневих газетах, щомісячних ділових виданнях та журналах.

Витрати АТП на рекламу будуть дорівнювати 5% від сумарного доходу АТП.

Для визначення витрат на рекламу необхідно визначити доход АТП, він визначається за формулою

(4.1)

де k - кількість маршрутів

Витрати на рекламу, З_рек,

(4.2)

5. Розрахунок показників роботи конкурентів

На ринку, крім нашого АТП (АТП-1), працюють ще чотири подібних підприємства: АТП-2, АТП-3, АТП-4, АТП-5, які конкурують з АТП-1.

Зробимо розрахунки техніко-експлуатційних показників роботи на маршрутах для конкурентів, використовуючи їх характеристику з таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 - Характеристика конкурентів

Конкурент	Дислокація, № вершини	Модель автомобіля	Облікова кількість, од.
АТП-2	30	ГЗСА-3768-10 ГЗСА-3768-20	4 2
АТП-3	22	ГЗСА-3768-10	5
АТП-4	14	ГЗСА-891-10 ГЗСА-3768-20	1 5
АТП-5	9	ГЗСА-891-10	2

Характеристика техніко-експлуатційних показників конкурентів визначається за формулами (див. розділ 2) і результати розрахунків зводимо у таблицю 5.2.

Тарифи для конкурентів приймаємо пропорційно базовим тарифам, що розраховано для АТП-1 з коефіцієнтами

, (5.1)

де k_і - коефіцієнт приведення тарифів для і-того конкурента (АТП-2 = 1,05; АТП-3 = 1,04; АТП-4 = 1,09; АТП-5 = 1,05).

Аналогічно розраховуються тарифи для інших конкурентів та результати розрахунків заносяться в таблицю 5.3.

Витрати на рекламу для конкурентів розраховуємо за формулою

 (5.2)

Аналогічно розраховуються витрати на рекламу для інших конкурентів та результати розрахунків заносяться в таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 - Характеристика конкурентів

Конкурент	Тариф за 1т, грн./год	Витрати на рекламу, грн
АТП-2	108,15	195944,384
АТП-3	107,12	194078,25
АТП-4	112,27	203408,93
АТП-5	108,15	195944,4

Визначивши техніко-економічні показники, визначимо середньозважені значення цих показників для кожного конкурентного автотранспортного підприємства (за формулами приведеними в підрозділі 2.2). Результати розрахунків приведені в таблиці 5.4.

Визначимо провізні можливості для кожного конкурентного автотранспортного підприємства (за формулами приведеними в підрозділі 2.2). Результати розрахунків приведені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Розрахунок провізних можливостей транспортних підприємств

Показник	Автотранспортне підприємство
	АТП-2	АТП-3	АТП-4	АТП-5
Дні календарні, Дк, од	365	365	365	365
Вантажність, qн, т	4,365	4,365	4,25	4,065
Коефіцієнт випуску парку, б	0,8	0,8	0,8	0,8
Коефіцієнт використання вантажності,	1,00	1,00	1,00	1,00
Довжина вантажної їздки, lїв, км	9,58	9,58	9,58	9,58
Коефіцієнт використання пробігу,	0,5	0,5	0,5	0,5
Технічна швидкість, Vт, км/год	25	25	25	25
Списочна кількість автомобілів, Асп, од.	6	5	6	2
Час на виконання НРР, tн/р, год	0,76	0,76	0,75	0,73
Час в наряді, Тн, год	8,75	8,75	8,69	8,58
Провізні можливості, Wq, т/рік	43732,62	36443,85	42266,86	13586,67
Провізні можливості, Wр, ткм/рік.	418968,46	349140,38	404926,13	130163,4

6. Оцінка конкурентоспроможності підприємства та вибір стратегії поведінки підприємства на ринку

Визначимо ємність ринку в тонах та тонокілометрах

, (6.1)

, (6.2)

Визначаємо коефіцієнт охоплення ринку для сумарних провізних можливостей

, (6.3)

.

.

Отже, значення коефіцієнту охоплення k_ор(q) та k_ор(р) більше 1. А це означає, що ринок конкурентний.

Далі визначається розмір перебільшення пропозиції на ринку

, (6.4)

Значення отримали позитивні - це означає, що попит на даному ринку задоволений.

Розраховується коефіцієнт привабливості додаткових послуг АТП-1 за залежністю

, (6.5)

де m - кількість додаткових послуг та якісних ознак;

j - додаткова послуга;

К_прj - часний коефіцієнт привабливості по наявності послуги.

, (6.6)

де КП_j - показник якості послуги по клієнтурі, бал. Приймаємо за результатами опитування експертів (табл. 1.4)

кількість балів при ранжуванні (В=5).

Для АТП - конкурентів .

Розраховуємо для першої послуги коефіцієнт привабливості

Розрахунки приводяться для АТП-1.

Розраховуємо коефіцієнт технологічності

(6.7)

Визначаємо коефіцієнт конкурентноздатності по ціні послуги

, (6.8)

де - середня ціна за послугу, грн./т, визначаємо як середньозважене значення (по параметру )

(6.9)

Розраховуємо коефіцієнт рекламних зусиль

(6.10)

де - середні рекламні зусилля,

, (6.11)

,

.

Далі розраховуємо коефіцієнт конкурентоспроможності

, (6.12)

де - значення еластичності попиту по складовим. Згідно з даними

А = 1,01, B=1, C=0,89, D=0,71.

Частка ринку і-го підприємця визначається за залежністю

(6.13)

Розраховується балансований коефіцієнт

(6.14)

Ємність ринку, на котру може розраховувати підприємство, знаходимо за залежністю

(6.15)

т

Аналогічно розраховуються ці показники для інших підприємств-конкурентів. Результати розрахунків зводяться в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 - Результати розрахунків показників конкурентоспроможності

Показник	АТП
Коефіцієнт привабливості послуги,	5,62	1	1	1	1
Коефіцієнт технологічності,	2,40	1,21	1,01	1,17	0,37
Коефіцієнт ціни,	1,04	0,99	1,00	0,95	0,99
Коефіцієнт рекламних зусиль,	0,96	1,01	1,00	1,05	1,01
Ітоговий коефіцієнт конкурентоспроможності,	3,45	0,30	0,25	0,29	0,09
Частка ринку,	0,23	4,1•10-25	9,4•10-32	1,7•10-26	2,3•10-111
Ємність ринку, на котру може розраховувати підприємство .	35020,3	6,1•10-20	1,4•10-26	2,6•10-21	3,5•10-106

Висновок

При виконанні курсової роботи з дисципліни «Комерційна робота на автомобільному транспорті» були проведені розрахунки щодо можливостей АТП-1, яке виходить на ринок транспортних послуг. Виходячи з відомого комплекту обізнаності з урахуванням особистих вимог і можливостей було сформовано комплект відбору. З урахуванням потреб клієнтів був розроблений комплекс послуг, що надає АТП-1: транспортування, надання інформації про вантаж, експедиційні послуги та оформлення документів.

Визначення коефіцієнту охоплення ринку (К_ор = 6,16) дає можливість стверджувати, що ринок є конкурентним.

Відповідно проведеного аналізу показників роботи конкурентів конкурентоспроможність АТП-1 (К_к = 3,45), що свідчить про вигідні позиції цього підприємства на ринку. За встановлених у роботі умов АТП -1 в змозі охопити велику частку ринку обсягом 35050,3 т.

Пропозиції можуть бути спрямовані у напрямку збільшення провізної можливості АТП для збільшення цільового сегменту ринку, головним чином, шляхом збільшення облікової списочних автомобілів вантажністю, більш прийнятною для необхідних обсягів перевезення за рахунок купівлі автомобілів або використання різноманітних варіантів оренди.

Перелік посилань

1. Котлер Ф. Основы маркетинга. - Санки-Петербург. АО «Корона», Азот «Литера Плюс», 1994. - 698 с.

2. Баркан Д.І. Маркетинг для всіх. - Л.: Редакційно-видавничий центр «Культ-інформ-прес» разом з фірмою «Людина», 1991. - 256 с.

3. Крамаренко І.Г. Організація комерційної роботи на автомобільному транспорті. - Харків, 2000. - 105 с.

4. Краткий автомобильный справочник/ А.Н. Понизовкин, В.М. Власко, М.Б. Ляликов и др. - М.: «Трансконсалтинг», НИИАТ, 1994. - 779 с.

5. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.

- Київ: Державтотрансндіпроект, 1998. - 129 с.

6. Доманов В.Н. Напольний Б.М. Повышение конкурентоспособности международных автомобильных перевозчиков на основе сертификации систем качества на соответствие стандартам ISO 9000. Москва, 2000. - 45 с.

7. Организация коммерческой работы на автомобильном транспорте / Под. Ред. Л.Б. Миротина. - М.: Брандес, 1997. - 311 с.

8. Ноздрева Р.Б., Цигичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. - М. Финансы и статистика, 1991. - 289 с.

9. Венецкий И.Г., Венецкая В.И. Основные математико-статистические показатели и формулы в економическом анализе.-М.:Статистика, 1979-274 с.

10. Гаджинский А.М. Основи логистики - М.: ІОЦ «Маркетинг», 1995 - 95 с.

11. Смехов А.А. Маркетинговые модели транспортного рынка. - М.: Транспорт, 1998-120 с.

12. Кожин А.П. Математические методы в планировании грузовыми автомобильными перевозками. - М.: Высш. шк. 1979. - 304 с.

13. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - Киев: Высщ. шк. Головное изд-во, 1986. - 447 с.

14. Единые тарифы на перевозку грузов. Прейскурант №13-01-02. оскомцен УССР. - Киев.: 1989. - 93

15. Крамаренко И.Г. и др. Технико-экономическая характеристика транспортной тары. Раздаточный материал. Харьков: ХАДИ, 1992. - 96с

16. Заенчик Л.Г. и др. Проектирование технологических карт доставки грузов автомобильным транспортом. - Киев: Техника, 1990. - 152 с.

17. Шкурин В.А. и др. Контейнеры: Справочник. - М.: Машиностроение, 1981. - 191 с.

18. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Організація вантажно-розвантажувальних робіт» під ред. Северина А.А. - Х.: 1996. - 95 с.

19. Единые нормы выработки и времени на вагонные. Автотранспортные и складские погрузочно-разгрузочные работы. - М.: Экономика. 1987.-156 с.

20. Транспортная тара: Справочник / А.И. Телегин и др. - М.: Транспорт, 1989, - 250 с.

21. Автомобильные перевозки: Справочник.-Харьков: Фактор, 2000, - 232 с.

22. Демечев Г.М. Складское и тарное хозяйство. - М.: Высш. шк., 1990. - 192 с.