Розробка маршруту перевезень 100 тис. австралійських тушканчиків з Австралії до Росії

Діяльність. Основними підрозділами НМТП по переробці сухих вантажів є Західний район, Центральний район і Східний район. Також до складу компанії входять нефтерайон «Шесхаріс », база внутрішньопортової механізації і пасажирські морські вокзали Новоросійськ і Анапа. НМТП експлуатує самі глибоководні в регіоні СНД і Балтії морські причали (максимальна глибина у причалів сухогрузів 13,5 м, у нафтоналивних - 24 м). Незамерзаюча Цемесськая бухта забезпечує цілорічну роботу порту.

Вантажообіг «НМТП» в 2005 склав 75,2 млн. т, включаючи нафту, метали, контейнери, папір/целюлозу, хімічні добрива, зерно і інші вантажі. Виручка НМТП за 2006 рік по - $277,27 млн., чистий прибуток - $44,4 млн.

5. ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТВАРИН (АВСТРАЛІЙСЬКОГО ТУШКАНЧИКА)

В цьому розділі розглянемо правила перевезень австралійського тушканчика та інших тварин для забезпечення їх безпечного переміщення із Австралії до Росії

Правила перевезень тварин

1. Цим розділом Правил передбачаються умови перевезення тварин і птиці на підприємства м'ясної промисловості, відгодівельні пункти, молочно-товарні та племінні ферми, птахоферми та інші внутрішньогосподарські об'єкти.

2. Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі при перевезенні тварин і птиці зобов'язані дотримувати діючих ветеринарно-санітарних правил.

3. Для перевезення тварин і птиці Перевізники зобов'язані надавати спеціалізований рухомий склад (скотовози), а при відсутності його - автомобілі з бортовою платформою, спеціально обладнані для перевезення тварин і птиці.

Перевезення тварин і птиці на автомобілях-самоскидах, а також на автомобілях з бортовою платформою після перевезення отруйних речовин і хімікатів без попередньої санітарної обробки рухомого складу забороняється.

4. Автомобілі з бортовою платформою, що призначені для перевезення тварин і птиці, обладнуються вантажовідправником або Перевізником за взаємною домовленістю дерев'яними щитами або металевими гратами і приладдям для прив'язування тварин. Довжина стійл для коней і великої рогатої худоби 2,2 - 3,0 м, ширина 0,8 - 1,2 м, висота бокових поперечних перегородок 1,2 - 1,9 м від підлоги кузова.

Для захисту тварин і птиці під час перевезень у несприятливих кліматичних умовах (сильна спека, вологість, мороз) автомобілі обладнуються наметами або тентами.

Кузов та його обладнання не повинні мати цвяхів або інших гострих предметів, що стирчать назовні та можуть поранити тварин і птицю. Підлога кузова має бути цілою, без щілин.

5. Спеціалізований рухомий склад для перевезення тварин і птиці має відповідати вимогам ветеринарно-санітарних правил.

Вантажовідправник повинен забезпечити покриття підлоги кузова як спеціалізованого рухомого складу, так і бортового шаром підстилки (із тирси, соломи тощо).

Водій (експедитор) при перевезенні тварин і птиці повинен стежити за достатнім захистом тварин від впливу низьких і високих температур.

Водій, починаючи рух транспортного засобу, повинен здійснювати його без ривків, не допускати різкого гальмування, а по неякісних дорогах - тримати швидкість, яка не допускала б значних вертикальних переміщень.

6. Вантаження і вивантаження тварин здійснюється безпосередньо з землі або з вантажно-розвантажувальних майданчиків, обладнаних естакадами, рампами або трапами.

7. Вантажовідправник завантажує в один автомобіль тварин однорідних за видом і статтю.

У разі потреби перевезень тварин різного виду і статі в одному автомобілі, вантажовідправник повинен обладнати кузов додатковими перегородками.

Велику рогату худобу та коней ставлять у кузові автомобіля головою вперед і прив'язують. Перевозити коней дозволяється тільки розкованими.

Молодняк великої рогатої худоби та інших тварин, а також вівці, кози, свині можуть перевозитись без прив'язування, але в такій кількості, щоб усі тварини могли лежати в кузові автомобіля; при цьому вантажовідправник повинен обладнати кузов перегородками, щоб не допустити скупчення тварин на підйомах, спусках, при гальмуванні тощо.

8. Норми та способи вантаження тварин і птиці в рухомий склад установлюються вантажовідправником, виходячи з умов перевезень (типу рухомого складу, виду та віку тварин і птиці, відстані перевезень, пори року, стану доріг тощо) з урахуванням найповнішого використання вантажності автомобілів та забезпечення схоронності тварин і птиці (додаток 11).

9. При перевезенні тварин і птиці вантажовідправник зобов'язаний видати Перевізнику (експедитору) ветеринарне свідоцтво встановленої форми, а у разі потреби - і дозвіл карантинної служби.

19.5.10. Для супроводження тварин і птиці вантажовідправник зобов'язаний призначати експедитора. За домовленістю сторін функції експедитора може виконувати водій.

11. Експедитор приймає тварин і птицю для перевезення, здійснює нагляд за ними в дорозі, поїння, годування, безпосередню охорону тварин і птиці, а також здачу їх вантажоодержувачу.

12. Якщо термін перевезення тварин і птиці перевищує 6 годин, вантажовідправник зобов'язаний забезпечити їх кормами.

13. Вантажовідправник повинен подавати птицю та кроликів, що підлягають перевезенню, у клітках, обладнаних відповідним чином. Дно кліток має бути щільним, гноївконепроникним.

14. Клітки з птицею встановлюються в кузові автомобіля таким чином, щоб забезпечити в кожній клітці вільну циркуляцію повітря.

Після навантаження кліток вантажовідправник повинен надійно закріпити їх у кузові автомобіля.

15. Перевізник не несе відповідальності за падіж тварин і птиці під час транспортування через хворобу, неправильне розміщення та кріплення їх в рухомому складі, невідповідність температури повітря умовам перевезень окремих видів тварин і птиці.

16. Якщо в процесі транспортування виявлені захворювання чи падіж тварин або птиці, експедитор зобов'язаний показати для огляду найближчій ветеринарній установі всіх тварин і птицю.

17. Після вивантаження тварин і птиці очищення, промивку та дезінфекцію кузова рухомого складу, додаткового обладнання та приладдя, що застосовувались при перевезенні, виконує вантажоодержувач.

6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

В цьому розділі розглянемо техніко-економічну характеристику автомобільного та морського видів транспорту для подальшої розробки маршруту перевезення

6.1 Техніко-економічна характеристика автомобільного транспорту

Автомобільний транспорт - це вид транспорту, який здійснює перевезення вантажів і пасажирів по безрейкових шляхах з використанням колісного рушія. (Рушій - пристрій для перетворення роботи двигуна чи якогось іншого джерела енергії в роботу, що забезпечує рух транспортних машин (наприклад, колеса, гусениці, вітрила, весла, реактивні сопла та ін.).)

Це найбільш масовий вид транспорту для перевезення пасажирів на короткі та середні відстані. Основна сфера його діяльності - перевезення вантажів будь-якої вартості на невеликі та середні відстані. Застосування сучасних технологій типу контейнерної розширює сферу застосування автомобільного транспорту по перевезенню вантажів. Ефективні і перевезення на значні відстані в міжнародному сполученні, які приносять валютний прибуток і прискорюють доставку експортно-імпортних вантажів.

Основні техніко-експлуатаційні особливості та переваги автомобільного транспорту:

маневреність та велика рухливість, мобільність;

доставка вантажів (пасажирів) «від дверей до дверей» без додаткових перевантажень чи пересадок на шляху прямування;

автономність руху транспортного засобу;

висока швидкість доставки;

широка сфера застосування по територіальній ознаці, видам вантажу і системам сполучення;

більш короткий шлях проходження в порівнянні з природними шляхами водяного транспорту.

Відносні недоліки автомобільного транспорту:

велика собівартість;

велика паливо енергоємність;

велика металоємність;

низька продуктивність одиниці рухомого складу (130--150 тис. т-км на рік);

найбільша трудомісткість (на один транспортний засіб потрібно не менше одного водія);

забруднює навколишнє середовище.

Технологія роботи автомобільного транспорту відрізняється тим, що виробничий процес здійснюється рухомим складом підприємств загального користування, відомчим (обслуговуючим переважно перевезення даного відомства) і приватним. Цьому виду транспорту притаманна автономність руху одиночними автомобілями, а також автопоїздами та автозагонами за графіком або без нього. Відправлення вантажів можуть бути змішані або дрібними партіями.

Проблеми і тенденції розвитку автомобільного транспорту:

підвищення продуктивності автомобільного транспорту шляхом збільшення швидкості руху; створення нових автомобілів більшої вантажопідйомності і вантажомісткості, необхідних для обслуговування металургійної, вуглевидобувної, гірської та іншої галузей промисловості.

Необхідне зниження трудомісткості транспортного процесу, у тому числі шляхом створення спеціалізованих автомобілів (за кордоном -- до 90 % парку), особливо самоскидів і самонавантажувачів, що значно скорочує час перевантажувальних робіт, і побудови раціональної структури парку (у європейських країнах частка автомобілів особливо малої та малої вантажопідйомності може складати 50 %, у нашій країні -- не більш 15 %, хоча основна сфера автомобільного транспорту -- постачання торгівлі та побутової мережі міста). Необхідна зміна підходу до систем діагностики та технічного обслуговування, а також удосконалювання конструкції та технічних характеристик автомобілів і їхніх двигунів, тому що по цих напрямках спостерігається велике відставання нашої автомобільної промисловості. Для економії палива необхідно більш широке впровадження електроенергії, газу, водневого та іншого видів палива; застосування економічно та екологічно ефективних двигунів.

На удосконалених дорогах собівартість перевезень зменшується в 2 -- 3 рази, термін служби автомобіля збільшується на 30%, витрати пального скорочуються на 30--50%; продуктивність на ґрунтових дорогах у 3--4 рази нижче. Дані по витраті палива на автомобільному транспорті з урахуванням стану доріг наведені в табл. 4.1.

Необхідне збільшення частки доріг 1-й і 2-й категорій (капітальне цементно-асфальтобетонне покриття; 2--8 - полосний рух; наявність заправок, стоянок, освітлення, перетинань на різних рівнях і т.і.).

Дизельні двигуни (на Україні приблизно 25 % парку, у Німеччині-- 60%, у Франції -- 50%) скорочують витрати палива автомобілів на 25-30 %. За кордоном 5 % легкових автомобілів оснащені дизельними двигунами.

Проблема організації та безпеки руху повинна розглядатися в системі автомобіль-водій-дорога-середовище (АВДС). Вважається, що дану проблему можна вирішити шляхом створення транспортної системи при ізоляції пішоходів, наприклад доріг різного рівня пішохідних або транспортних тунелей, а також зняття руху в місцях скупчення людей і т.п.

Удосконалювання автомобіля ведеться в напрямку активної безпеки для запобігання дорожньо-транспортних випадків (регульовані гальма, спеціальні незасліплюючі фари, більш надійні шини і т.п.) та пасивної безпеки для зменшення наслідків аварії (ремені безпеки, зміцнення кузова, травмобезпечне скло і т.п.)

6.2 Техніко-економічна характеристика морського транспорту

Морський транспорт -- вид транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів морськими кораблями на міжнародних і внутрішніх (каботажних; від «каботаж»: малий -- це плавання в акваторії одного моря; великий -- плавання в межах акваторії декількох морів.)) лініях.

Морський транспорт використовується, в основному, як міжконтинентальний для міжнародних перевезень масових накидних (насипних) і наливних вантажів і контейнерів. У пасажирських перевезеннях він має обмежене значення і використовується, насамперед, як круїзний.

Поняття «шлях сполучення» на морському транспорті специфічне -- це морські лінії (лінійне плавання кораблів), заздалегідь встановлені напрямки, які використовуються для проходу кораблів.

Основні техніко-експлуатаційні особливості та переваги морського транспорту:

можливість забезпечення масових міжконтинентальних перевезень зовнішньо-торгівельного обороту;

незначні початкові вкладення в транспортні шляхи;

низька собівартість перевезень;

незначні витрати енергії (палива) завдяки гладкості шляху;

висока продуктивність;

практично необмежена пропускна здатність;

високий рівень механізації перевантажувальних робіт;

у великому каботажі вигідніше залізничних перевезень у кілька разів.

Відносні недоліки морського транспорту:

досить низькі швидкості (виміряються у вузлах. Вузол -- позасистемна одиниця швидкості, яка застосовується в морській навігації, рівна 1,852 км/год.);

деяка залежність від кліматичних умов: сильних туманів, течії, криги в портах;

необхідність створення дорогих портових господарств із високим рівнем механізації;

обмежене застосування в прямому сполученні;

невисока ефективність у малому каботажі;

можливі екологічні проблеми при перевалці вантажів і обробці судів.

Технологія роботи морського транспорту:

лінійна - закріплення судів за визначеними портами і робота за стабільним розкладом, що дозволяє використовувати кораблі більш економічно, забезпечує стабільність завантаження, можливість оптимізації маршрутів руху та перевантажувальних робіт;

рейсова (трампова) - кораблі працюють за часом, погодженим із замовниками;

фрахт - разові здавання внайми для окремих перевезень у зовнішній торгівлі без передачі права власності. Застосовується часто для перевезень вантажів третіх країн.

Технологія вантажно-розвантажувальних робіт відрізняється тим, що найчастіше при недостатній потужності або глибині портів перевантаження приходиться виконувати в акваторії порту: біля берегових причалів, обладнаних стаціонарними швартовими пристроями , плавучими причалами (понтонами), дебаркадерами (набережними, винесеними на палях в акваторію порту,

біля рейдів, тобто причалів на якорях, міцно закріплених в акваторії порту;

біля місць якірної стоянки кораблів.

Проблеми розвитку морського транспорту: підвищення швидкості кораблів; створення нових і модернізація старих типів рухомого складу; розвиток системи «річка-море», поромних переправ,контейнеровозів і інших спеціалізованих кораблів; впровадження нових силових установок; удосконалювання навігаційних систем управління (до 30 % аварій відбувається через їхню недосконалість); будівництво плавучих причалів, глибоководних портів для безпечного приймання та обробки великовантажних кораблів; розширення криголамного парку; будівництво трубопроводів в акваторії портів; збільшення вантажопідйомності кранів (у Росії наприклад максимальна вантажопідйомність у крана «Витязь» - 1600 т, у Японії використовуються крани вантажопідйомністю до 3000 т) і ін.

Контейнери в 5--8 разів прискорюють перевалку вантажів томущо норма перевантаження 20-тонного контейнера -- 1,5 хв при механізованому перевантаженні великовантажними портовими кранами, тобто за одну годину можна переробити 800 т вантажу, на що при використанні іншої тари необхідно 75 год. Продуктивність праці на навантаженні-розвантаженні підвищується в 10-- 15 разів. За кордоном 50% тарно-штучних вантажів возять у контейнерах. Контейнеровози можна конструювати на 5000 одиниць, але час перевантаження знижує ефект від контейнеризації. На кораблях типу «Ро-Ро» для прискорення перевантаження використовують самохідну техніку або вантажні ліфти для вертикального переміщення вантажів.

Максимальна вантажомісткість визначається при максимальному зануренні (у морській термінології дедвейт). Для наливних кораблів максимальна вантажомісткість дорівнює 564,7 тис. т у Японії і 150 тис. т у Росії. У Росії вона обмежена через мілководість проток Босфор і Дарданелли (основні «ворота» Росії при закордонному плаванні), а за кордоном - через глибину Панамського каналу. Важливими характеристиками корабля є головні розміри (довжина, ширина, висота борту, занурення) і місткість - обсяг внутрішніх приміщень, який вимірюється реєстровими тоннами (1 реєстрова тонна дорівнює 2,83 м³).

Сухогрузи складають 2/3 флоту і відрізняються великою розмаїтістю конструкцій і матеріалів, які використовуються для їхнього виготовлення, що пов'язано з особливістю перевезених вантажів.

Наприклад, у зерновозах вантаж придавлюється спеціальними кришками для запобігання перетікання зерна на одну сторону; у рудовозах роблять подвійне дно, яке заповнене баластом для усунення поперечних коливань; у танкерах для зменшення корозії корпус виготовляють з нержавіючої сталі, біметалу, використовують різні покриття. Найбільш складні конструкції для перевезення хімічних вантажів (30 % хімікатів несумісні один з одним).

Пасажирські кораблі відрізняються підвищеною комфортністю.

В залежності від того яка силова установка використовується на кораблі вони підрозділяються на турбоходи, теплоходи, газотурбоходи, дизель-електроходи, вітрильники та атомоходи.

Багато морських кораблів побудовані з урахуванням можливості переробки вантажів у процесі перевезення, що особливо важливо, наприклад, для збереження улову риби, який на шляху прямування консервують, заморожують і переробляють на різні продукти. Переробляються також нафту (у бензин і масла) і інші вантажі.

7. СХЕМА РОЗРОБКИ МАРШРУТА АВСТРАЛІЯ - РОСІЯ

В цьому розділі розглянемо структурну розробку маршруту, а також карту маршруту перевезення австралійських тушканчиків з Австралії до Росії

Основним критерієм вибору транспорту залишається економічний фактор, тобто вартість перевезення, що складе основу транспортних витрат споживачів. В умовах ринкових відносин можуть враховуватися й інші фактори, що впливають на загальну ефективність обслуговування галузей транспортом. До них варто віднести, насамперед, фактор часу, вид вантажу, відстань і маршрут перевезення, вартість страховки, складських робіт, вантажонапруженість окремих ділянок маршруту, частоту відправлення, попит та пропозиція на транспортному ринку, наявність обмежень на даному виді транспорту; або на окремій ділянці, національні звичаї або державне законодавство.

Основний зміст процесу доставки товару від місця його виготовлення до місця споживання включає виконання широкого спектру операцій в рамках системи руху товару, яка визначається як "технічні засоби, комунікації і облаштування всіх видів транспорту; складське господарство промислових фірм, їх філіалів, торгово-посередницьких і інших компаній; матеріально-технічна база стівідорних, брокерських і агентських фірм; облаштування транспортно-експедиторських компаній для здійснення операцій по угрупуванню, комплектації відправок і т.п.; матеріально-технічна база лізингових компаній, що здають в оренду контейнери; технічні засоби інформаційно -управленчеськіх систем ".

Разом з цим ця система "охоплює сукупність технологічних, організаційних, правових, соціальних і інших відносин, що виникають в ході транспортного, інформаційного і іншого забезпечення господарських зв'язків".* Система руху товару, що виходить за рамки якої-небудь однієї стани може бути визначена як міжнародна система. "Всесвітню систему руху товару можна визначити як сукупність різних національних систем, . зв'язаних міжнародним розподілом праці".

У той же час у вітчизняній економічній літературі часто використовується поняття "транспортного забезпечення", яке за своєю суттю майже ідентичне "руху товару". Під транспортним забезпеченням розуміється сукупність елементів, що знаходяться в тісній взаємодії і становлять єдину систему, об'єднуючу операції, пов'язані з виробництвом і обігом продукції транспорту. "Транспортне забезпечення слід розглядати як систему, що представляє сукупність технічних, технологічних елементів; економічних, комерційно-правових, організаційних дій; форм і методів управління транспортними операціями і процесами на всіх етапах і рівнях у сфері виробництва, споживання і обігу продукції, що забезпечує суспільне відтворювання і раціональне функціонування економіки".

Обидва ці поняття (рух товару і транспортне забезпечення) вельми широкі і повно охоплюють весь комплекс технико-эксплуатационных і економіко-організаційних заходів, без яких неможливе здійснення господарських зв'язків: внутрішніх і міжнародних. У практиці перевезень вантажів розрізняють два види повідомлень: змішане повідомлення і пряме повідомлення.

Змішане повідомлення - це перевезення вантажів різними або одним і тим же видом транспорту, але з перевантаженням (наприклад з одного автомобіля в інший). При цьому, кожного разу при перевантаженні товару полягає новий договір перевезення, що визначає відносини сторін по її здійсненню.

Міжнародне змішане перевезення (combined transport/inter - modal transport) означає перевезення вантажів, щонайменше, двома різними видами транспорту на підставі договору змішаного перевезення.

У моїй роботі виконується перевезення тварин за принципом пряме повідомлення, при розробці маршрута Австралія-Росія я передбачив, що найбільш економічними видами транспорту необхідними для перевезення 100 тис. австралійських тушканчиків з Австралії до Росії являється автомобільний та морський види транспорту, тому що ці види транспорту являються найбільш економічними для доставки груза у моєму випадку.

У Австралії австралійськи тушканчики з Конберського зоопарку завантажують на 10 вантажівок у клітки по 5 штук в кожній та перевозять до Мельбурнського порту, де в свою чергу завантажують у 1 сухогруз з дотриманням правил перевезення тварин. В Новоросійському порті австралійських тушканчиків розвантажують з сухогрузу і завантажують у вантажівки по 10 тис. штук у кожну вантажівку(10 вантажівок) і розвозять до Московського (5 вантажівок) і до Санкт-Петербургського (5 вантажівок) зоопарків. Більш детально ми роздивимося маршрут цього перевезення на карті, рис.1.

ВИСНОВКИ

Транспортна інфраструктура будь-якої розвиненої держави немислима без змішаних перевезень. Вони активно використовуються на всіх транспортних маршрутах. Прискорення, здешевлення і спрощення процесу руху вантажів укрупненими вантажними місцями (в контейнерах і трейлерах) від виготівника до споживача по варіанту «від дверей до дверей» привело до інтеграції транспортних систем. Подібні перевезення є змішаними (інтермодальнимі, багатомодальними, комбінованими), а сам процес доставки одержав назву «інтермодальних» або «багатомодальних» перевезень.

Вантажні перевезення - це один з двох найголовніших видів перевезень. На транспорті. На транспорті виробничим процесом є переміщення вантажів і людей - транспортний процес. У даний час особлива увага надається підвищенню їх ефективності.

При перевезенні 100 тис. австралійских тушканчиків з Австралії до Росії я використав для перевезення 1 сухогруз та 10 вантажівок.В цьому перевезенні враховані усі норми та правила перевезення австралійських тушканчиків.

В цьому курсовому проекті можно сказати, що для перевезення 100 тис. тушканчиків з Австралії до Росії я використав найбільш економічні види транспорту і розробив найбільш оптимальний та економічний маршрут для цього перевезення. Також розроблено та описано місця завантаження та розвантаження грузу, правила його перевезення, що є необхідними при даному перевезенні.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Адреси Internet:

1. http://www.dap.ane.ru/_PRIVATE/Fapo/

2. http://www.madi.ru/logistics/liter/19/tl_1.htm

3. http://bdg.press.net.by/1998_12_16.529

4. http://referat.ru/up/05/econom32.htm

5. http://www.loginfo.ru/archiv/loginf94/tansis.htm

6. http://www.a-z.ru/nkoinfo/newlaw/exp1.htm

Література:

1. Николаев Д.С. "Транспорт в міжнародних економічних відносинах" видавництва МО, М., 1984 р.

2. "Транспорт в зовнішніх економічних зв'язках СРСР" під загальною редакцією Кочетова С.Н. видавництва МО. М., 1988 р.

3. журнал «Бюлетень транспортної інформації» N 5, 1996 р. с.21.

4. журнал «Міжнародний бізнес» N3. 1995 р. с.42

5. журнал «Зовнішня торгівля» N 5. 1990 р. с.21

6. журнал «Міжнародний бізнес» N 3. 1995 р. з. 39

7. журнал «Бюлетень транспортної інформації» N 1. 1996 р. с.26

8. журнал «Бюлетень транспортної інформації». N 8, 1996 р. з. 26

9. журнал «Морський флот» N 4, 1996 р. з. 5

Размещено на http://www.allbest.ru/