Система живлення автомобіля ИЖ-2715

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Система живлення автомобіля ИЖ-2715

Виконав: Заводюк Є.В.

Перевірив О.О. Ситніков

Анотація

У даній курсовій роботі розглянута будова, призначення та принцип дії карбюратора автомобіля з вказівкою основних несправностей та методів їх усунення та рекомендації по технічному огляду зчеплення даного автомобіля.

Курсова робота містить розрахунки і правила по техніці безпеки при ремонті.

Курсова робота призначена для виконання навчального плану, а також при вивчені предметів: “Правила дорожнього руху”, “Будова і експлуатація автомобілів”, “Основи керування автомобілів”.

ЗМІСТ

Анотація

Передмова

1. Техніко-економічне обґрунтування

2. Будова та принцип дії щеплення.

2.1 Технічне обслуговування щеплення

3. Ремонт та методи відновлення деталей щеплення

4. Питання менеджменту та маркетингу

5. Охорона праці

6. Розрахунковий силовий баланс

7. Додаток

7.1 Загальна будова щеплення

7.2 Повна характеристика автомобіля

ПЕРЕДМОВА

За останні сто років будова автомобіля принципово не змінилася. Він, як і раніше, має колеса, кузов, чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, трансмісію, механізми керування тощо. Проте всі вузли, агрегати, механізми й системи автомобіля дістали колосальний розвиток і істотно ускладнилися. Завдяки цьому різко зросли швидкості, підвищилися потужність, економічність, комфортабельність автомобілів, поліпшився їхній дизайн. Крім того, розширилася номенклатура застосовуваних деталей і збільшилася їхня кількість. Сучасні автомобілі мають елементи автоматизації, а більшість іноземних -- обладнуються комп'ютерами.

Тому вивчення автомобілів на базі однієї або кількох моделей не може дати уявлення про будову й роботу всіх існуючих автомобілів. Аби підготувати спеціаліста з експлуатації й технічного обслуговування автомобілів за короткий час, відведений навчальною програмою, необхідно пояснити сутність окремих процесів і явищ, що забезпечують роботу автомобіля, викласти принципи, на яких вони ґрунтуються, а потім на цій підставі роз'яснити будову механізмів, котрі реалізують зазначені процеси.

Оскільки принцип дії одних і тих самих агрегатів автомобілів аналогічний, то достатньо знати кілька найпоширеніших конструктивних рішень їх, щоб мати уявлення про процес у цілому.

У запропонованій курсовій роботі описана будова і принцип дії карбюратора К 126Н , що широко експлуатують в Україні. Викладено також основи експлуатації, технічного обслуговування і ремонту карбюратора, дано деякі практичні рекомендації. Крім того майбутні водії можуть дізнатись про правила технічної безпеки і заходи з охорони навколишнього середовища.

Звісно, у курсовій роботі міститься повні відомості, що до обслуговування карбюратора К-126Н і дається змога правильно зрозуміти карбюратори на будь яких автомобілях "Москвич".

Курсова робота призначена для студентів професійно - технічних закладів освіти які оволодівають професіями водіїв і спеціалістів з обслуговування й ремонту автомобілів, а також може стати в пригоді робітникам автотранспортних підприємств і власникам автомобілів.

1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

Система живлення.

Система живлення служить для зберігання, подачі і очистки палива, очистки повітря, приготування паливної суміші потрібного складу нарізних режимах роботи двигуна і виводу продуктів згоряння. В неї входять (рисунок1):паливний бак 1, паливний насос 5, карбюратор 3, повітряний фільтр 4, впускний і випускний 7 трубопроводи , глушник 9, паливопроводи, показник кількості палива в баку з датчиком 2 і сигнальна червона лампа, яка загоряється при залишку палива в баці 4-6,5 л бензину.

Рисунок 1-Система живлення автомобіля “Москвич”

1-паливний бак; 2-датчик показання рівня палива; 3-карбюратор; 4-повітряний фільтр; 5-паливний насос; 6-шланг підводу нагнітального повітря; 7-випускний трубопровід; 8-додатковий глушник; 9-основний глушник; 10-труба глушника;11-паливопровід

Так як найскладнішою складовою системи живлення являється карбюратор тому в даній курсові роботі найбільша увага буде присвячена саме будові карбюратора.

Паливний бак має заливальну горловину, а також внутрішні пере. городки для запобігання різким переміщенням палива й датчик покажчика рівня палива. В заливальній горловині є сітчастий фільтр, ^ в її пробці (ГАЗ-53А, ЗИЛ-130, ГАЗ-24 «Волга») -- паровий і повітряний клапани, дія яких аналогічна дії клапанів пробки радіатора системи охолодження. Місткість паливних баків автомобілів ГАЗ-24 «Волга» - 55 л, ГАЗ-53А - 90 л і ЗИЛ-130 - 170 л.

Сітчасті фільтри встановлюють у кришці корпусу паливного насоса й у штуцері поплавцевої камери карбюратора.

Фільтри-відстійники застосовуються для грубого й тонкого щення палива

.

Рисунок 2- Паливні фільтри

а-грубої очистки; б -- тонкої очистки; 7 -- відстійник; 2 -- зливальна пробіг пластини фільтрувального мента; 4 -- отвори для палива; 5 -- керамічний фільтрувальний елемент; 6 -- гайка; 7 -- скоба кріплення відстійника

Паливний фільтр грубої очистки встановлюють біля паливного бака. Його фільтрувальний елемент складається з тонких пластин 3 (рисунок 2, а), що мають виштампувані виступи заввишки 0,05 мм. Паливо очищається, проходячи крізь щілини між пластинами.

Фільтр тонкої очистки палива має керамічний фільтрувальний елемент 5 (рисунок 2, б) або густу сітку, згорнуту в рулон. Установлюють його перед карбюратором.

Паливопідкачувальний насос призначається для подавання палива з бака в поплавцеву камеру карбюратора. Найбільш поширей} паливопідкачувальні насоси діафрагмового типу (рисунок 3). Після того, як ексцентрик розподільного вала двигуна натиснув на зовнішній кінець важеля 7 насоса, діафрагма 5 штоком 3 відтягується вниз. у порожнині над діафрагмою створюється розрідження, під дією якого відкриваються впускні клапани 6. Паливо з бака, пройшовши крізь сітчастий фільтр 7, заповнює порожнину над діафрагмою.

Коли виступ ексцентрика сходить із важеля 7, пружина 10 повертає останній у вихідне положення. Водночас діафрагма 5 під дією пружини 4 прогинається вгору. Під тиском палива, що надійшло в

Рисунок 3- Паливопідкачувальний насос діафрагмового типу

1-важіль привода; 2 -- важіль ручного підкачування; 3 -- шток; 4 -- пружина; 5-діафрагма; 6, 9 -- відповідно впускний і випускний клапани; 7 -- фільтр;8 -- кришка насоса; 10 -- пружина важеля порожнину над діафрагмою, закриваються впускні клапани й відкривається випускний 9. Паливо з насоса надходить у поплавцеву камеру карбюратора. Під час заповнювання поплавцевої камери паливом діафрагма насоса залишається в нижньому положенні, а важіль 7 переміщується по штоку 3 вхолосту. Паливо до карбюратора в цьому разі не надходить.

Щоб заповнити поплавцеву камеру карбюратора, коли двигун не працює, треба натиснути на важіль 2 ручного підкачування, зв'язаний із діафрагмою насоса.

Діафрагму 5 виготовляють із лакотканини або прогумованої тканини, клапани -- з бензооливостійкої гуми, а їхні пружини -- з бронзового дроту.

Паливопідкачувальний насос Б-10, що встановлюється на двигунах ЗИЛ-130, має три впускних і три випускних клапани. Зусилля від ексцентрика розподільного вала двигуна до важеля привода палива ного насоса передається штангою.

Рисунок 4- Повітряні фільтри

а-- інерційно-оливний; б--із сухим фільтрувальним елементом; 1 -- ванна оливи; 2 -- фільтрувальний елемент; 3 -- кришка; 4 -- гайка-баранець; 5 -- стяжний гвинт; 6 -- патрубок відбирання повітря до компресора; 7 -- відбивач оливи; 8, 11 -- повітрозабірні патрубки; 9 -- сухий фільтрувальний елемент; 10 -- корпус фільтра; 12, 13 -- патрубки вентиляції картера

Повітряний фільтр установлюється на карбюраторі й очищає повітря, що надходить у нього, від пилу.

2. БУДОВА

2.1 Будова і принцип дії карбюратора К-126Н

Карбюратор К-126Н, встановлений на двигуні "Москвич", - двухкамерний з послідовним відкриттям дросельних заслінок первинної і вторинної зміщувальних камер(рис ). Він складається з трьох основних частин. Верхня частина 38 є кришкою поплавкової камери 45 і образує спільний для двох зміщувальних камер вхідний повітряний патрубок, в якому встановлена повітряна заслінка 27 з двома автоматичними клапанами 21. В середній частині розміщується корпус 45 поплавкової камери з поплавком 9, первинна І і вторинна ІІ зміщувальні камери, малі 20 і 31 та великі 5 і 57 дифузори, паливні та повітряні жиклери, канали, еконостат, єкономайзер і прискорювальний насос. Єконостат вторинної зміщувальної камери представляє собою розпилювач 30, розміщений над малим дифузором і з'єднаний каналами з поплавковою камерою. В нижній частині находяться патрубки зміщувальних камер з фланцями 52 для кріплення карбюратора до впускного трубопроводу, дросельні заслінки 4 та 54, канали 3 і вихідні отвори 1 та 2 в стінці змішувальної камери системи холостого ходу і перехідної системи 56, гвинт 61 регулювання складу суміші на холостому ході і отвір 6 для приєднання трубки до вакууму регулятора випередження запалення. Перехідна система вторинної змішувальної камери аналогічно системі холостого ходу вмикає паливний жеклер 59, повітряний жиклер 29 і канали, просвердлені в стінці змішувальної камери. В нижні частині міститься гвинт, обмежуючий закриття дросельної заслінки первинної змішувальної камери, з допомогою короткого регулювання частота обертання колінчастого вала на холостому ході. Первинна І і вторинна ІІ змішувальні камери включаються в роботу послідовно. При цьому на початку відкриття дросельної заслінки 4 первинної камери,а коли вона повернеться на кут 43 градуса, починає відкриватися дросельна заслінка 54 вторинної камери. Таке послідовне ввімкнення в роботу первинної і вторинної змішувальних камер забезпечує хороше сумішоутворення на різних режимах роботи двигуна.

Принцип дії карбюратора.

Керування карбюратором, (рисунок 9), здійснюється встановленої на кронштейні підлоги кабіни педаллю 6, що з'єднана з віссю дросельних заслінок за допомогою системи тяг і важелів, а також ручками керування / дросельними і 2 повітряної заслінками.

Рисунок 9 - Привід керування карбюратором

1-- ручка керування дросельними заслінками; 2-- ручка керування повітряної, заслінкою; 3 і 9 - кронштейни, що утримують трос; 4 і 19 -- оболонки тросів; 5 і 18 -- троси; 6 -- педаль керування дросельними заслінками; 7 -- кронштейн педалі; 8 і 17 -- тяги приводу дросельних заслінок; 10 і 14 -- важелі керування дросельними заслінками; 11 -- пружина тяги карбюратора; 12 -- важіль повітряної заслінки; 13 -- карбюратор; 15 -- тяга карбюратора; 16 -- передатний важіль

Робота карбюратора К-135. При пуску холодного двигуна необхідна багата пальна суміш. Повітряну заслінку закривають, витягаючи кнопку на щитку, дросельні заслінки при цьому через сполучну тягу небагато відкриваються. Під повітряною заслінкою створюється велике розрідження, під дією якого відбувається інтенсивне витікання палива через головну дозуючу систему і систему холостого ходу: Паливо до розпилювача головної дозуючої системи й емульсійних отворів системи холостого ходу надходить через головні паливні жиклери.

На режимі пуску двигуна в карбюраторі утвориться дуже багата пальна суміш. Однак швидкість повітря в дифузорах карбюратора в цей період незначне, тому паливо погано розпилюється і випливає з розпилювачів великими краплями, потрапляючи на дросельні заслінки, а з них на стінки змішувальної камери і потім у вигляді плівки по стінках впускної труби стікає в циліндри двигуна.

Перезбагачення пальної суміші після пуску двигуна при закритій повітряній заслінці запобігається її автоматичним повітряним клапаном, при відкритті якого подається додаткове повітря і суміш трохи збіднюється. Подальше збідніння пальної суміші досягається поступовим відкриттям повітряної заслінки водієм.

На режимі холостого ходу також необхідна багата пальна суміш. При цьому дросельні заслінки прикриті, а повітряна заслінка відкрита. У цьому випадку максимальне розрідження буде в змішувальній камері біля крайок дросельних заслінок. Це розрідження передається через вихідні отвори системи холостого ходу по каналі до паливних жиклерів холостого ходу, а потім до головних жиклерів 27. Під дією розрідження паливо з поплавкової камери, пройшовши головні жиклери, надходить до паливних жиклерів неодруженого ходу 5. Для одержання необхідного складу суміші до палива підмішується повітря, що надходить через жиклери 10. Емульсія, що утворилася при цьому, надходить по каналі до вихідного отвору системи холостого ходу і далі в змішувальну камеру. При виході з отвору емульсія змішується з основним потоком повітря, що проходить у камеру через щілину, утворену крайкою дросельних заслінок і стінкою змішувальної камери. Таким чином, емульсія надходить тільки через нижні вихідні отвори холостого ходу.

При подальшому відкритті дросельних заслінок верхні вихідні отвори системи холостого ходу виявляються також у зоні розрідження і через них починає надходити емульсія, забезпечуючи цим самої плавний перехід з режиму холостого ходу на режим часткових (середніх) навантажень.

На режимі часткових (середніх) навантажень потрібно збіднена пальна суміш. При середніх навантаженнях у міру збільшення відкриття дросельних заслінок розрідження в малому дифузорі кожної змішувальної камери зростає й у роботу включається головна дозуюча система, а система холостого ходу поступово перестає подавати паливо внаслідок падіння розрідження у вихідних отворів.

У головну дозуючу систему паливо надходить з поплавкової камери через головний паливний жиклер, проходить через емульсійний колодязь і далі через розпилювач подається в дифузор. При русі палива до нього підмішується невелика кількість повітря, що проходить через повітряні жиклери головної дозуючої системи, унаслідок чого утвориться емульсія й одночасно знижується розрідження в головному паливному жиклері, чим досягається необхідна компенсація суміші.

На режимі повних навантажень необхідна збагачена (тягова) суміш. Така суміш виходить за допомогою економайзера з механічним приводом. Клапан 36 економайзера відкривається в момент, коли дросельні заслінки майже цілком відкриті. Відкривається він за рахунок кінематичного зв'язку приводу керування карбюратором. Планка приводу економайзера й прискорювального насосу, переміщаючи вниз, натискає на шток, що, у свою чергу, діє на клапан. При цьому паливо надходить з поплавкової камери до жиклера потужності, розташованому в корпусі клапана економайзера, і далі до жиклера розпилювачу. Головна дозуюча система в цей час також продовжує працювати.

Режим прискорення. Збагачення суміші, необхідне при різкому відкритті дросельних заслінок, відбувається за допомогою прискорювального насосу, привід якого об'єднаний із приводом економайзера. При різкому відкритті дросельних заслінок поршень прискорювального насосу переміщається вниз. Під тиском палива зворотний клапан 34 закривається, а нагнітальний клапан 9 відкривається. Додаткове паливо через жиклер-розпилювач впорскується в повітряний потік. Пружина сприяє одержанню затяжного упорскування палива.

Система підігріву пальної суміші призначена для забезпечення кращого випару палива і запобігання його конденсації.

Підігрів пальної суміші в двигуна ЗМЗ-66 здійснюється у впускному трубопроводі за рахунок циркуляції охолодної рідини в сорочці охолодження кришки блоку циліндрів.

Обмежник максимальної частоти обертання колінчатого вала двигуна працює в такий спосіб. При невеликій частоті обертання вала клапан 14 датчика, (рисунок 10), відкриті і порожнина А під діафрагмою з'єднана з повітряним патрубком карбюратора так само, як і порожнина Б над діафрагмою. Завдяки цьому врівноважується розрідження в порожнинах А і 5, що передається зі змішувальної камери через жиклери 23 і 25. Діафрагма своє положення не змінює і не впливає на вісь дросельних заслінок.

У випадку перевищення визначеної частоти обертання, на яку відрегульований відцентровий датчик, клапан 14 під дією відцентрової сили закривається і роз'єднує порожнину Б с повітряним патрубком карбюратора. Розрідження зі змішувальної камери через жиклери 23 і 25 передається в порожнину Б, унаслідок чого діафрагма переміщається нагору, переборюючи натяг пружини, і прикриває дросельні заслінки, надходження пальної суміші зменшується, а отже, зменшується і частота обертання колінчатого вала двигуна. Обмежник регулюють на заводі на задану максимальну частоту обертання і змінювати його регулювання в експлуатації не дозволяється.

Технічне обслуговування.

Несправності системи живлення карбюраторного двигуна

Відсутність подачі палива, утворення надмірно бідної чи багатої пальної суміші -- основні несправності системи живлення карбюраторного двигуна.

Ознаками несправностей системи живлення є неможливість чи пуску утруднений пуск двигуна, його хитлива робота, падіння потужності, перегріви, підвищена витрата палива.
Відсутність подачі палива можливе при засміченні фільтра; прийомної трубки паливного бака, фільтра тонкого очищення палива, фільтра-відстійника, паливопроводів і при несправностях, паливного насоса чи карбюратора. У паливному насосі можливе заїдання клапанів чи ушкодження діафрагми, у карбюраторі заїдання поплавця чи клапана подачі палива в закритому положенні.

Бідна пальна суміш утворюється або при зменшенні подачі палива, або при збільшенні кількості повітря, що надходить. Подача палива може зменшитися за зазначеними вище причинами, а також через низький рівень палива в поплавковій камері засмічення жиклерів, сітчастого фільтра карбюратора, зносу важеля приводу паливного насоса, зменшення пружності пружини діафрагми. Надходження повітря може збільшитися при неповному закриванні повітряної заслінки, а також через його підсмоктування в місцях з'єднання складових частин карбюратора з впускним трубопроводом і впускного трубопроводу з голівками циліндрів.

При збіднінні пальна суміш згоряє з меншою швидкістю
і догоряє в циліндрі, коли уже відкритий впускний клапан. У результаті двигун перегрівається, а полум'я поширюється у впускний трубопровід і змішувальну камеру карбюратора, що викликає там різкі удари. Потужність двигуна при цьому падає, а витрата палива збільшується. Причинами утворення багатої пальної суміші є не повне відкривання повітряної заслінки, підвищений рівень палива в поплавковій камері, заїдання поплавця чи клапана подачі палива у відкритому положенні, збільшення отворів жиклерів, засмічення повітряного жиклера, порушення герметичності поплавця, клапанів подачі палива, клапанів економайзера.

Багата пальна суміш має знижену швидкість горіння і не цілком згоряє в циліндрі через недолік кисню. У результаті двигун перегрівається, а суміш догоряє в глушителі, що викликає в ньому різкі удари і появу чорного диму. Тривала робота двигуна на багатій суміші викликає перевитрату палива і велике відкладення нагару на стінках камери згоряння й електродах свіч запалювання. Потужність двигуна при цьому падає, а його зношування підсилюється.

Нестійка робота двигуна, крім зазначених причин, може викликатися наступними причинами. Якщо двигун нестійко працює тільки на холостому ходу, це може бути наслідком порушення регулювання частоти обертання колінчатого вала двигуна. Якщо двигун перестає працювати при різкому відкритті дросельної заслінки, це вказує на можливі несправності прискорювального насоса: заїдання поршня, несправність приводу, негерметичність зворотного клапана, засмічення розпилювача, заїдання нагнітального клапана.

Причинами падіння потужності двигуна, крім зазначених, можуть бути неповне відкриття дросельної заслінки при натисканні педалі до упора і засмічення повітряного фільтра.

Причиною підвищеної витрати палива може бути його теча через не щільності в з'єднаннях топливопровода чи ушкоджену діафрагму паливного насоса.

Способи виявлення несправностей системи живлення карбюраторного двигуна.

При перевірці системи живлення в першу чергу необхідно переконатися у відсутності течі палива через з'єднання, тому що ця несправність може спричинити пожежу. Паливний насос перевіряють безпосередньо на двигуні, чи знявши його з двигуна. Для перевірки насоса на двигуні паливопровід від'єднують від карбюратора й опускають його кінець у прозору судину, заповнену бензином. Якщо при натисканні на важіль ручного підкачування з топливопровода вибиває сильний струмінь палива, насос справний. Вихід з паливопроводу пухирців повітря вказує на підсмоктування повітря (не герметичність) у з'єднаннях трубопроводів чи насосі.

Для виявлення несправностей паливного насоса також без зняття його з двигуна застосовують прилад моделі 527Б, що складається зі шланга з наконечниками і манометра. Шланг приєднують одним кінцем до карбюратора, а іншим -- до паливопроводу, що йде від насоса до карбюратора. Пустивши двигун, по манометру визначають тиск, створюваний насосом при малій частоті обертання колінчатого вала. Для двигунів ЗМЗ-53-11 і ЗІЛ-130 воно повинно складати 18...30 кПа. Менший тиск може бути при ослабленні пружини діафрагми, нещільному приляганні клапанів насоса, а також при засміченні паливопроводів і фільтра-відстійника. Для уточнення несправності вимірюють падіння тиску. Якщо воно перевищує 10 кПа за 30 с після зупинки двигуна, то це викликано нещільним приляганням клапанів насоса чи голчастого клапана карбюратора. Приєднавши манометр до паливопроводу, що йде до карбюратора, пускають двигун і дають йому попрацювати на паливі, що мається в поплавковій камері карбюратора до встановлення тиску палива на раніше заміряному рівні. Якщо і при такім з'єднанні манометра після зупинки двигуна падіння тиску перевищить 10 кПа за 30с, це свідчить про негерметичність клапанів насоса.

Для перевірки розрідження, створюваного насосом, використовують вакуумметр, що приєднують до впускному штуцера насоса.

Провертаючи колінчатий вал двигуна стартером, замірять розрідження, що у справного насоса повинне складати 45...50 кПа. Менше розрідження обумовлюється негерметичністю випускного клапана, ушкодженням діафрагми чи прокладки. Про ушкодження діафрагми свідчать припинення подачі палива і його витікання з отвору в корпусі насоса. Якщо при зменшенні чи повному припиненні подачі палива важіль ручного підкачування переміщається вільно, це вказує на втрату пружності пружини діафрагми. Нарешті, якщо розглянутих несправностей паливного насоса і засмічень у системі живлення не виявлено, але подача палива недостатня, випливає порівняти розміри важеля приводу насоса з новим важелем, тому що можливий знос кінця важеля. Несправності карбюратора, що утрудняють пуск двигуна, виявляють у такий спосіб. Насамперед через вікно (у карбюраторі К-126Б) чи контрольний отвір ( у карбюратора К -88А) перевіряють рівень палива в поплавковій камері. Низький рівень палива може бути через порушення регулювання чи заїдання поплавця. Заїдання клапана подачі палива в закритому положенні виявляють, відвернувши спускну пробку карбюратора. Якщо паливо випливає з отвору нетривалий час, а потім перестає випливати, це вказує на дану несправність. При підозрі на забруднення жиклерів варто вивернути пробки і через отвори продути жиклери стисненим повітрям за допомогою шинного насоса. Якщо після продувки жиклерів двигун стане працювати без перебоїв, то причиною зменшення подачі палива було засмічення жиклерів. Засміченість сітчастого фільтра карбюратора виявляють, вийнявши його з карбюратора й оглянувши. Неповне закриття повітряної заслінки виявляють при знятому повітряному фільтрі. Висунувши до кінця ручку керування заслінкою, спостерігають її положення. Пропускну здатність жиклерів можна перевірити приладом НІІАТ-362 (рисунок10). Кількість води, що протікає через дозуючий отвір жиклера за 1 хв під напором водяного стовпа (1000 ± 2 )мм при температурі води 19...21 °С, повинне відповідати даним таблиці 2.3.1.



Рисунок 10 - Прилад НІІАТ-362

1 -- тримач жиклера; 2 і 7 -- трубки; 3 і 6 -- крани; 4 -- поплавкова камера; 5 -- верхній бачок; 8 -- термометр; 9 -- перевіряючий жиклер; 10 -- міряльна мензурка; 11 -- лоток; 12 - нижній бачок.

Герметичність поплавця перевіряють, занурюючи його в нагріту до 80 °С воду і спостерігаючи за ним не менш 30 с. З негерметичного поплавця з'являться пухирці повітря.

Для перевірки прискорювального насосу карбюратор знімають з двигуна, заповнюють поплавкову камеру бензином і встановлюють судину під отвір змішувальної камери карбюратора. Натискаючи на шток прискорювального насоса, роблять 10 повних ходів поршня. Кількість витеклого в судину бензину замірять мензуркою і порівнюють з даними таблиці 2.3.1.

Зміст окису вуглецю (С) у відпрацьованих газах визначають за допомогою газоаналізаторів моделі 3 НІІА, НІІАТ-641, ДАІ-1, ОА-2109, К456, Інфраліт-Абгаз і ін. Прогрів двигун, установлюють пробовідбірний пристрій газоаналізатора у випускну трубу автомобіля на глибину 300 мм від зрізу. Зміст СО вимірюють не раніше чим через 30с після досягнення сталої частоти обертання колінчатого вала двигуна на двох режимах: при мінімальній частоті обертання колінчатого вала двигуна (чисельник) і при частоті обертання, рівної 60% від номінальної (знаменник). Норми об'ємної частки С у газах, що відробили, складають для автомобілів випуску

До 01.07.78 . . . . . . . . . . 3,5/2,0

З 01.07.78 до 01.01.80 . . . . . . . 2,0/1,5

Після 01.01.80 . . . . . . . . . . 1,5/1,0

Підвищений, в порівнянні з цими даними, вміст СО при мінімальній частоті обертання колінчатого вала вказує на неправильне регулювання системи холостого ходу карбюратора, а при більшій частоті обертання -- на несправність головної дозуючої системи чи нещільність прилягання клапанів економайзера й прискорювального насосу.

Таблиця 2.1Контрольні параметри карбюратора

ПАРАМЕТРИ	КАРБЮРАТОРИ
	К-126 Б	К-88 А
Пропускна здатність, об/хв: головні паливні жиклери жиклера економайзера Діаметр отвору, мм: жиклера повної потужності жиклера економайзера головного повітряного жиклера паливного жиклера холостого ходу Маса поплавця, г Рівень палива від площини рознімання, мм Відстань від площини рознімання, мм: до верхньої точки поплавця до торця голки клапана Подача палива прискорювальним насосом за 10 повних ходів поршня, см3	3304,5 - - 1,6+0,06 0,8 12,6 14,0 18,521,5 40 41 -12	3154 21516 2,5+0,06 - 1,61,8 19,220,2 18,019,0 -13,513,8 1520

При перевірці дії ножного і ручного приводів дросельних і повітряних заслінок карбюратора контролюють наступні параметри. Педаль керування дросельними заслінками повинна переміщатися без заїдань і тертя об підлогу кабіни і не доходити до підлоги при повному відкритті заслінок на 3...5 мм. Зазор між затиском троса ручного приводу дросельними заслінками і кронштейном, укріпленим на тязі, повинний бути дорівнює 2...3 мм при цілком висунутій кнопці. Зазор між торцем кнопки ручного керування, приводом повітряної заслінки і щитком кабіни цілком відкритій заслінці повинний бути дорівнює 2...3 мм.

Способи усунення несправностей системи живлення карбюраторного двигуна. карбюратор зчеплення ремонт

При наявності течі чи палива підсмоктування повітря в з'єднаннях двигуна підтягують кріпильні деталі, а при необхідності заміняють прокладки.

Рисунок 11 - Перевірка установки поплавця та голки клапана подачі палива у карбюраторах.

При засміченні фільтра прийомної трубки паливного бака, 1 фільтра тонкого очищення палива, фільтра-відстійника і сітчастого фільтра карбюратора знімають фільтри і їхній фільтруючі елементи, промивають їх у ванні з не етилованим бензином, користаючись волосяною кистю, продувають стисненим повітрям і встановлюють на місце. При розбиранні фільтрів тонкого очищення, постачених тендітним керамічним елементом, необхідно забезпечити його схоронність. При зборці фільтрів контролюють стан прокладок. Ушкоджені прокладки заміняють. Засмічені топливопроводі від'єднують від паливного насоса і продувають шинним насосом.

Рисунок 12 - Регулювання системи холостого ходу карбюратора

У несправному, паливному насосі ушкоджену діафрагму, що втратила пружність пружину чи діафрагми зношений важіль приводу заміняють. При ушкодженні дисків діафрагми в шляху відпускають гайку їхнього кріплення і, змазавши диски милом, установлюють їхній так, щоб місця ушкоджень не збігалися. При негерметичності клапанів насос розбирають, клапани промивають у бензині і встановлюють на місце. Зношені клапани заміняють.

Для регулювання рівня палива в поплавковій камері карбюратора К-126Б (рисунок 12), знімають кришку поплавкової камери і встановлюють, поплавець 2 по калібру 1. Калібр задає відстань від площини рознімання корпуса і кришки поплавкової камери до верхньої крапки поплавця дивись таблицю 2.3.1. Поплавець 2 встановлюють у необхідному положенні, підгинаючи язичок 4, що упирається в торець голки 5 клапана. Підгинають обмежник 3 ходи поплавця, домагаючись зазору між торцем голки 5 і язичком 4 у межах 1,2...16,5 мм.

Для регулювання рівня палива в поплавковій камері карбюратора К-88А, (рисунок 12,б), відстань від площини рознімання верхнього корпуса 7 карбюратора до торця голки 10 клапана подачі палива перевіряють калібром 9. Якщо відстань виходить за припустимі межі дивись таблицю 2.3.1, змінюють число прокладок 11 між корпусом 8 клапана і корпусом 7 карбюратора. При збільшенні числа прокладок 11 рівень палива в поплавковій камері зменшується. Якщо регулювання таким способом не вдається, можна акуратно підігнути кронштейн поплавця.

При заїданні клапана подачі палива карбюратора К-88А його притирають до сідла, а при неможливості домогтися герметичності і нормальної роботи клапан заміняють. Клапан подачі палива карбюратора К-126Б (рисунок 12,а), защіпається не голкою, а еластичною пластмасовою шайбою 6. При втраті герметичності клапана заміняють шайбу 6.

Регулювання карбюратора на мінімально стійку частоту обертання неодруженого ходу дивись (рисунок 12), здійснюються завзятим гвинтом /, що обмежує закриття дросельної заслінки, і гвинтами 2, що змінюють склад пальної суміші. При загортанні гвинтів 2 - суміш збіднюється, а при їх відкручуванні збагачується. Перед регулюванням перевіряють справність системи запалювання, особливо свіч, і прогрівають двигун до температури охолодної рідини 75...95 °З. Зупинивши двигун, загортають гвинти 2 не туго до відмовлення, а потім відвертають кожен гвинт на 2,5...3,0 обороти. Пускають двигун і за допомогою завзятого гвинта встановлюють положення дросельних заслінок, при якому двигун працює стійко. Потім, чи загортаючи відвертаючи один із гвинтів 2 при незмінному положенні дросельних заслінок, домагаються найбільшої частоти обертання колінчатого вала. Те ж проробляють і з другим гвинтом 2. Після регулювання складу суміші прикривають за допомогою завзятого гвинта 1 дросельні заслінки, зменшуючи частоту обертання колінчатого вала. Двигун повинний стійко працювати на неодруженому ходу при частоті обертання колінчатого вала 450...500 об/хв. Для перевірки правильності регулювання плавно натискають на привід дросельної заслінки і різко його відпускають. Якщо двигун зупиниться, то частоту обертання колінчатого вала варто трохи збільшити, загортаючи завзятий гвинт 1, і знову перевірити стійкість роботи двигуна. Потім по черзі знімають наконечники проводів запалювання зі свіч циліндрів, що харчується правою камерою карбюратора, і зі свіч циліндрів, що живляться лівою камерою. Для обох випадків замірять тахометром частоту обертання колінчатого вала. Різниця показань тахометра не повинна бути більш 60 об/хв.

При неповному відкриванні чи закриванні дросельних і повітряних заслінок ножний привід дросельних заслінок регулюють за допомогою різьбової вилки і тяги, а ручний -- затиском. Привід повітряної заслінки регулюють зміною довжини троса між ручкою керування і важелем повітряної заслінки.

3. РЕМОНТ ТА МЕТОДИ ВІНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ

Таблиця 1 Таблиця несправностей

НЕПОЛАДКИ	ПИЧИНИ НЕСПРАВНОСТЕЙ ТА В ЧОМУ ВОНИ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ	РЕМОНТ І МЕТОДИ УСУНЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ
Перезбага-чена суміш	Високий рівень палива в поплавцевій камері; викручування й випадання жиклерів засмолення повітряних жиклерів; негерметичність клапана економайзера й порушення регулювання його привода; неповне відкривання повітряної заслінки.	Встановити жик-лер відповідної пропускної спро-можності; прочистити по-вітряний жиклер; відрегулювати повітряну заслінку.
Ознаки сильного порушення дозування суміші карбюратора	Робота двигуна з різкими ударами (“стрільба”): в карбюраторі - у разі перезбіднення суміші, в глушнику - у разі перезбагачення, а також ознакою перезбідненої суміші є перегрів двигуна; а ознакою перезбагачення - відпрацьовані гази набувають темного кольору.	Відрегулювати дозуючу систему карбюратора.
Перезбіднена суміш	Зменшення подачі бензину; підсмоктування повітря в місцях кріплення карбюратора та впускного трубопроводу до головних циліндрів; мала подача бензину в карбюратор; засмічення паливопроводів і фільтрів; заїдання повітряного клапану в пробці бензобаку; низький рівень бензину в поплавцевій камері; нещільне кріплення паливопроводів до штуцерів; пошкодження діафрагми підкачувального насосу або нещільне прилягання його клапанів.	Замінити жиклери відповідної пропускної спроможності; прочистити, продути паливопроводи і фільтри; відрегулювати насос подачі палива в поплавцеві камеру; замінити діафрагму підкачувального насосу або замінити підкачувальний

4. МЕНЕДЖМЕНТ І МАРКЕТИНГ

Постійне зростання випуску автотранспортних засобів (автомобілів, автобусів, прицепів і напівприцепів) та удосконалення їх експлуатаційних властивостей передбачають підвищення якості й ефективності виконання робіт по їх технічному обслуговуванню і ремонту, викликають необхідність застосування більш досконалих способів ремонту і використання більш складного й сучасного обладнання. Все це подає підвищені вимоги до якості підготовки робочих кадрів.

Для підвищення продуктивності праці ремонтно-обслуговуючого персонала і підтримки автомобільного парка в технічно справному стані необхідно механізувати й автоматизувати роботи, виконувані під час технічного обслуговування (ТО) і ремонті (Р). На автотранспортних підприємствах (АТП) і станціях технічного обслуговування автомобілів (СТОА) впроваджуються прогресивні технологічні процеси, що зменшують трудомісткість і підвищують якість ТО і Р; вони оснащені також більш досконалим гаражним і ремонтним обладнанням.

В технологічні процеси ТО і Р все ширше впроваджують технічне діагностування, що дозволяє економити кошти на утримання автомобілів за рахунок-вкорочення їхнього простою на ТО і Р, виконання дійсно необхідних регулювальних і ремонтних операцій, зменшення витрат запасних частин і палива. Об'єктивні методи оцінки технічного стану агрегатів і вузлів автомобіля допомагають вчасно усунути пошкодження, які здатні викликати аварійну ситуацію, що підвищує безпеку дорожнього руху.

5. Охорона праці

При експлуатації автомобіля потрібно дотримуватись елементарних вимог по техніці безпеки та охорони навколишнього середовища, оскільки автомобіль являється потенційним забруднювачем середовища. Отже для використання автомобіля з найменшим впливом на навколишнє середовище та завдання меншої шкоди людині потрібно виконувати вимоги Охорони праці, виробничої санітарії та заходів з екології навколишнього середовища.

Під охороною праці розуміють систему законодавчих актів і відповідних їм заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатність трудящих.

Систему організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають виробничий травматизм, називають технікою безпеки.

Систему організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів і засобів, що запобігають захворюваність працюючих, називають виробничою санітарією.

При технічному обслуговуванні і ремонті автомобілів необхідно приймати міри проти їхнього самостійного переміщення. Забороняється технічне обслуговування і ремонт автомобілів із працюючим двигуном (крім випадків регулювання двигуна).

Підйомно-транспортне устаткування повинне бути в справному стані і використовуватися тільки по своєму прямому призначенню. До роботи з цим устаткуванням допускаються обличчя, що пройшли відповідну підготовку й інструктаж.

Під час розбирання і зборки вузлів і агрегатів необхідно застосовувати спеціальні знімачі і ключі.

Забороняється захаращувати деталями і вузлами проходи між робочими місцями, а також збирається велика кількість деталей на місцях розбирання.

Підвищену небезпеку представляють операції зняття й установки пружин, оскільки в них накопичена значна енергія. Ці операції необхідно виконувати на стендах чи за допомогою пристосувань, що забезпечують безпечну роботу.

Гідравлічні і пневматичні пристрої повинні бути постачені запобіжними і пропускними клапанами. Робочий інструмент повинний знаходитися в справному стані.

Приміщення, у яких робітник повинний знаходитися під автомобілем, повинні бути обладнаними оглядовими канавами, естакадами з направляючими запобіжними ребордами або підйомниками.

Припливно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати видалення виділюваних парів і газів і приплив свіжого повітря.

Робочі місця повинні бути забезпечені природним і штучним висвітленням, достатнім для безпеки виконання робіт.

Загальні вимоги по охороні праці :

Встановити автомобіль в горизонтальне положення.

Виключити ймовірність самовільного руху автомобіля.

Виконуючи будь-які роботи біля автомобіля потрібно працювати лише у спецодязі.

Двигун повинен бути охолодженим для запобігання опіків.

Забороняється мити руки етиловим спиртом.

При потраплянні шкідливих речовин на шкіру потрібно промити місце ураження великою кількістю проточної води.

На території підприємства повинні бути обладнані санітарно-побутові приміщення: гардеробні, душові, умивальники (з обов'язковою наявністю гарячої води при роботі з етилованим бензином).

7. Додатки

7.1 Розрахунок силового балансу автомобіля

Рисунок . Схема сил, які діють на автомобіль

Дано:

Н = 105 м;

L = 970 м;

Рух на 4 ій передачі;

Дорожне покриття - сухий фальт;

Сила ваги визначається за формулою:

G = mg ,

де m - маса спорядженого автомобіля;

g - прискорення вільного падіння ;

G = 1045* 9,8 =10241 [H]

Крутизна підйому визначається за формулою:

I = H / L *100 % ,

де Н - висота підйому;

L - довжина підйому;

I =105/970 *100% = 10.82%

Сила опору підйому:

Pn= G I,

Pn = 0,1082*10241 =1108 [H]

Потужність, яку необхідно затратити на подолання підйому:

Nn = G I v ,

де V - середня швидкість автомобіля;

Nn =10241*39.44*0.1082 = 43702.5

Сила опору кочення:

Рк = f G ,

де f - коефіцієнт опору кочення, який визначається за формулою:

f = fo( 1 + v / 1500),

де fo - коефіцієнт опору кочення, для асфальту він =0,02;

f = 0,02(1 + 39.44 / 1500) =0.0204

Pk = 0,0204 * 10241 = 210.2

Потужність, яку необхідно витратити для подолання сили опору кочення:

Nк = f G v,

Nк = 0.204*10241*39.44 = 556

Сила опору повітря визначається за формулою:

Рпов =Кпов Fпов v2,

де Кпов - коефіцієнт опору повітря;

Fпов - площа лобового опору автомобіля, яка визначається за формулою:

Fпов = 0,78 Ba Ha ,

де Ва - ширина технічної лінії = 1.550м ;

На - висота автомобіля = 1.480м ;

Fпов = 0,78 *1.550*1.480 =1.789

Pпов = 0.2*1.789*39.44*39.44 = 556 Н

Потужність необхідна для подолання опору повітря:

Nпов = Рпов v,

Де Рпов - сила опору повітря;

V - швидкість руху автомобіля;

Nпов = 39.44*556 = 21943.6

Силовий баланс визначається за формулою:

Рт = Рп +Рпов + Р коч,

Рт = 1874.2 Н

Nт = Nп + Nпов + Nкоч,

Nт = 73935.5

Сила тяги визначається за формулою:

Рт = ( Мкр ікп ігп )/ R h ,

Де МкрД - крутний момент двигуна;

ікп - передаточне число коробки передач = 1.00

ігп - передаточне число головної передачі = 4,22;

R- радіус колеса (м ) = 0,330 м ;

H - коефіцієнт корисної дії трансмісії =0,94

Рт=1297

Крутний момент двигуна визначається за формулою:

МкрД =107.9-взято з довідника

НА четверті передачі автомобіль не в змозі виїхати під даний підйом тому потрібно переключитись на нижчу передачу(сила ттяги менша за суму інших сил 1297менше від 1874)

РОЗРАХУНОК СИЛОВОГО БАЛАНСУ НА ТРЕТІ ПЕРКДАЧІ

Сила ваги визначається за формулою:

G = mg ,

де m - маса спорядженого автомобіля;

g - прискорення вільного падіння ;

G = 1045* 9,8 =10241 [H]

Крутизна підйому визначається за формулою:

I = H / L *100 % ,

де Н - висота підйому;

L - довжина підйому;

I =105/970 *100% = 10.82%

Сила опору підйому:

Pn= G I,

Pn = 0,1082*10241 =1108 [H]

Потужність, яку необхідно затратити на подолання підйому:

Nn = G I v ,

де V - середня швидкість автомобіля;

Nn =10241*29.65*0.1082 = 421702.5

Сила опору кочення:

Рк = f G ,

де f - коефіцієнт опору кочення, який визначається за формулою:

f = fo( 1 + v / 1500),

де fo - коефіцієнт опору кочення, для асфальту він =0,02;

f = 0,02(1 + 29.65 / 1500) =0.0204

Pk = 0,0204 * 10241 = 208.2

Потужність, яку необхідно витратити для подолання сили опору кочення:

Nк = f G v,

Nк = 0.204*10241*39.44 = 6182

Сила опору повітря визначається за формулою:

Рпов =Кпов Fпов v2,

де Кпов - коефіцієнт опору повітря;

Fпов - площа лобового опору автомобіля, яка визначається за формулою:

Fпов = 0,78 Ba Ha ,

де Ва - ширина технічної лінії = 1.550м ;

На - висота автомобіля = 1.480м ;

Fпов = 0,78 *1.550*1.480 =1.789

Pпов = 0.2*1.789*29.65*29.65 = 314.5 Н

Потужність необхідна для подолання опору повітря:

Nпов = Рпов v,

Де Рпов - сила опору повітря;

V - швидкість руху автомобіля;

Nпов = 29.65*314.5 = 9326

Силовий баланс визначається за формулою:

Рт = Рп +Рпов + Р коч,

Рт = 1631 Н

Nт = Nп + Nпов + Nкоч,

Nт = 65935.5

Сила тяги визначається за формулою:

Рт = ( Мкр ікп ігп )/ R h ,

Де МкрД - крутний момент двигуна;

ікп - передаточне число коробки передач = 1.33

ігп - передаточне число головної передачі = 4,22;

R- радіус колеса (м ) = 0,330 м ;

H - коефіцієнт корисної дії трансмісії =0,94

Рт=1725

Крутний момент двигуна визначається за формулою:

МкрД =107.9-взято з довідника

Висновок:На треті передачі автомобіль має достатньо потужності щоб виіхати ба даний передачі.

7.2 ПОВНА ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АВТОМОБІЛЯ ИЖ-412

Таблиця 1 Дані про автомобіль

Показник чи елемент системи	Автомобіль
	ИЖ412	ИЖ21251
Число місць	5	5
Допустима маса вантажу в багажнику,кг	50	70
Власна маса, кг	1045	1100
Повна маса, кг	1445	1450
Максимальна швидкість, км/год З повною нагрузкою З водієм і пасажиром	140 142	140 142
Час розгону до 100 км/год З повною нагрузкою З водієм і пасажиром	20 19	20 19
Гальмівний шлях зі швидкості 80 км/год ,м	42.6	42.6
Контрольний розход палива, л/100км При швидкості 90 км/год При швидкості120 км/год При їзді по МЦ	8 10.6 11.3	8.3 10.8 11.3
Двигун
Модель	412-э	412-э
Робочий обєм, см3	1478	1478
Порядок роботи циліндрів	1-3-4-2	1-3-4-2
Макс. Р , кВт	55.2	55.2
Максимальний крутний момент Н*м	107.9	107.9
Частота обертання КВ при макс крут моменті	3400	3800
карбюратор	ДААЗ412; К-126Н	ДААЗ412; К-126Н
Пов. фільтр	Сухий із змінним фільтруючим елементом
Рекомендоване паливо	А-93
Трансмісія
Щеплення	однодискове
КП	механічна
Передаточне число кп I II III IV V Задній хід	3.49 2.04 1.33 1.00 -- 3.39

Передаточне число головної передачі	4.22	4.22
Ходова частина
амортизатори	Гідравлічні телескопічні , двохсторонньої дії
колеса	Дискові ,штамповані
Розмір обода	114j-330
Розмір шин	165-330 (6ю45-13)або 165sr13

Размещено на Allbest.ru