Автомобіль ВАЗ-2108 випускається Волжським автомобільним заводом.

Автомобіль ВАЗ-2108 і модифікації на його базі це передусім передньопривідні легкові автомобілі. Передні ведучі колеса створюють високу стійкість автомобіля проти бокового заносу. Передньопривідна компоновка, у порівнянні з задньопривідною, дозволяє повніше використати довжину автомобіля і зменшити його масу, зробити зручніше салон, посадку водія і пасажирів. Клиновидна форма кузова дозволяє покращити його аеродинамічні характеристики, зменшити опір повітря при русі автомобіля. Малий аеродинамічний опір, новий більш економічний двигун, а також встановлення нових шин із зменшеним опором кочення, дозволили отримати низьку витрату палива. Радіатор і багато деталей коробки передач виготовлені з алюмінієвих сплавів, що дозволило зменшити масу і силового агрегату, і автомобіля в цілому.

Система охолодження двигуна - рідинна, закритого типу з примусовою циркуляцією рідини, та з електровентилятором. Радіатор розбірний, алюмінієвий з пластмасовими бачками. Система змащення двигуна має оригінальний масляний насос з шестернями внутрішнього зачеплення. Застосований новий карбюратор, що забезпечує економічне сумішоутворення на різних режимах роботи двигуна. Система запалення двигуна електронна безконтактна. Безконтактний датчик в датчику розподільнику запалення побудований на використанні ефекту Хола, корекція кута випередження запалення механічна. Трансмісія автомобіля проста, компактна і надійна. Вона об'єднана в єдиний вузол, складається з зчеплення і коробки передач з головною передачею і диференціалом. Коробка передач виконана по двухвальній схемі. Всі передачі переднього ходу обладнанні синхронізаторами. Більша частина коробок передач випускається в пятиступінчатому виконанні, але передбачене виробництво і четирьохступінчатих коробок передач. Зчеплення однодисковое сухе з диафрагмєнною вижимною пружиною із підвищеною зносостійкістю фрикційних накладок. Гальмівна система має ефективні передні дискові і задні барабанні гальма.

Електрообладнання практично повністю оригінальне. В приладах і вузлах широко застосовується електроніка і спеціалізовані інтегральні схеми (регулятор напруги, комутатор системи запалення, сигнальні реле). На автомобілях встановлюється необслуговуєма акумуляторна батарея, малогабаритний стартер з торцевим колектором, електронна бесконтактна система запалення, система вбудованих датчиків з приладами, контролююча роботу найважливіших систем автомобіля. Окрім контрольних приладів, автомобіль оснащений спеціальною системою діагностики. Роз'єм для включення діагностичного обладнання станцій технічного обслуговування розміщений під капотом. Він з'єднаний зі всіма контрольними точками системи електрообладнання. Система діагностики дозволяє обстежити технічний стан генератора, регулятора напруги, системи запалення, акумуляторної батареї і т.д.

система охолодження генератор напруга

Температура газів у циліндрах двигуна, що працює, досягає 1800...2000 °С. Частина теплоти, що виділяється (для карбюраторних двигунів --21...28 %), перетворюється на корисну роботу, частина (12...27% -- для карбюраторних двигунів) -- виводиться з охолодною рідиною. Система охолодження служить для підтримання оптимального температурного режима двигуна шляхом регулює мого відводу тепла від деталей, що найбільше нагріваються. У разі перегрівання двигуна внаслідок недостатнього відведення теплоти його потужність зменшується, а витрата палива збільшуєть ся. Крім того, це може призвести до заклинювання поршнів, обго ряння головок клапанів, вигоряння мастила, виплавляння вкла дишів підшипників, руйнування поверхні шийок колінчастого вала. В карбюраторному двигуні може виникнути детонація. У разі переохолодження двигуна внаслідок втрати теплоти його потужність знижується, збільшуються втрати на тертя через густе ма стило; частина робочої суміші конденсується, змиваючи мастило зі стінок циліндра, підвищується корозійне спрацьовування стінок ци ліндрів унаслідок утворення сірчаних і сірчистих сполук.

а - рідинна; б - повітряна; 1 - радіатор; 2 - вентилятор; 3 - верхній патрубок; 4 - термостат; 5 - водяна сорочка; 6 - розподільна труба; 7 - насос; 8 - головка циліндрів; 9 - рефлектор; 10 - охолодні ребра

Рисунок 1 Принципові схеми систем охолодження двигунів

В автомобільних двигунах застосовують такі системи охолоджен ня (див. Рисунок 1): рідинну (здебільшого); повітряну (рідше).

Температура охолодної рідини, що міститься в головці блока циліндрів, має становити 80...95 °С. Такий температурний режим найвигідніший, забезпечує нормальну роботу двигуна й не повинен змінюватися залежно від температури навколишнього повітря та навантаження двигуна. Рідинні системи охолодження бувають: відкриті та закриті.

Відкрита система охолодження безпосередньо сполучається з навколишньою атмосферою, а закрита, що застосовується в сучасних двигунах, -- періодично, через спеціальні клапани в кришці радіатора або розподільного бачка. В закритих системах охолодження підвищується температура кипіння охолодної рідини, й вона менше випаровується. Крім того, циркуляція рідини примусова. Як охолодну рідину використовують воду або антифризи (водяні розчини етиленгліколю, в тому числі “Тосол-А40” і “Тосол-Аб5” з температурою замерзання не вище ніж --40 та --65 °С від повідно).

Для повітряних систем охолодження характерна безпосередня передача теплоти в атмосферу. Потрібна інтенсивність охолодження досягається за допомогою охолодних ребер, вентилятора та рефлектора. Витрата охолодженого повітря може регулюватися. Система проста за будовою та в експлуатації, за безпечує швидке прогрівання двигуна після запуску, має невелику масу. Недоліки системи повітряного охолодження: велика потуж ність, що витрачається на привод вентилятора; шумність роботи; не рівномірність відведення теплоти по висоті циліндра.

Повітряна система охолодження двигуна встановлена на автомобілі ЗАЗ-968.

Система охолодження двигуна ВАЗ-2108 - рідинна, закритого типу з примусовою циркуляцією рідини.

Вентилятор системи охолодження ВАЗ-2108 має чотири лопасті і привід від електродвигуна та розбірний радіатор на відміну від радіатора ВАЗ-2105, ВАЗ-2106 та інших.

2. Будова і принцип дії

На двигуні ВАЗ-2108 система охолодження рідинна, закритого типу, тобто контактує з атмосферою тільки через спеціальні клапани при визначеному надлишковому тиску або розрідженні. Циркуляція охолодної рідини здійснюється примусово за допомогою рідинного насоса. Для компенсації зміни обсягу охолодної рідини при її нагріванні й охолодженні в системі є розширювальний бачок.

Складеними елементами системи охолодження є сорочка охолодження блоку і голівки циліндрів, радіатор, розширювальний бачок, вентилятор, рідинний насос, термостат і патрубки (див. рисунок 2 а)

Радіатор 16 (див. рисунок 2, а) на двигуні ВАЗ-2108 на відміну від радіатора 16 двигуна ВАЗ-2105 (див. рисунок 2, б) розбірний. Він складається з двох вертикальних пластмасових бачків 15 і 20, серцевини 22, виготовленої з ребристих алюмінієвих пластин 18 і горизонтальних трубок 17. На правому бачку встановлений датчик 19 для вмикання і вимикання електродвигуна 13 вентилятора 23 і зливальна пробка 21 радіатора. З метою поліпшення циркуляції рідини і тепловіддачі в лівому бачку є перегородка. Радіатор заповнюється охолодною рідиною з розширювального бачка 8 по шлангу 7 через термостат 6.

Розширювальний бачок (див. рисунок 2 а) виготовляється з напівпрозорої пластмаси. Верхній патрубок бачка шлангом 11 постійно з'єднаний з патрубком радіатора, що попереджає утворення парових пробок. Нижній патрубок бачка шлангом 7 з'єднується з додатковим патрубком термостата 6. Заливна горловина бачка герметично закрита пробкою. У пробці розширювального бачка (див. Рисунок 3) містяться два клапани: випускний (паровий) клапан 4, що відкривається при надлишковому тиску в системі охолодження до 20 кПа і випускає частина пар в атмосферу; впускний клапан 2 (повітряний), що відкривається при зниженні тиску в системі до 95 -- 86 кПа (розрідження) внаслідок вистигання або зливу рідини і пропускає в систему охолодження атмосферне повітря.

Вентилятор (див. рисунок 2 а) 23 має чотири лопаті і привід від електродвигуна 13. Включення і вимикання електродвигуна під час роботи двигуна відбуваються автоматично за допомогою датчика 19, встановленого в правому бачку радіатора, у залежності від температури охолоджуючої рідини, що підтримується в межах 85 -- 95 °С, шляхом вмикання і вимикання електровентилятора. Кожух 14 вентилятора забезпечує створення спрямованого потоку повітря через серцевину радіатора з метою більш швидкого охолодження в ньому рідини.

Рідинний насос (див. рисунок 4 а) відцентрового типу. Він складається з корпуса 4, у якому установлений вал 8 на кульковому підшипнику 6. Підшипник стопориться гвинтом 5, заповнюється змазкою Літол-24 на заводі і надалі не змазується. На передній кінець вала напресований зубчатий шків 7, а на задній -- крильчатка 2.

Ущільнення заднього кінця вала на виході його з корпуса досягається манжетою (сальником) 1 із завзятим кільцем 3.

Привід насоса здійснюється зубчатим шківом за допомогою ременя приводу розподільного вала. Для попередження потрапляння охолодної рідини в підшипник при пошкодженні манжети (сальника) у корпусі насоса є отвір, через який рідина випливає назовні.

Термостат двохклапанний, нерозбірної конструкції (див. рисунок 5), має чотири патрубки: два вхідних 10 і 4, вихідний 5 і додатковий 14. Термочутливий елемент 7 складається із стакана 8 з гумовою вставкою 9, між стінками яких міститься твердий наповнювач 15 (церезин -- кристалічний віск), що має великий коефіцієнтом об'ємного розширення. Всередині гумової вставки знаходиться стержень 11, закріплений у стійці основного клапана 1, що притискається до сідла конічною пружиною 13. На стійці основного клапана міститься пропускний клапан 2 із пружиною 12.

При температурі охолоджуючої рідини нижче 80 ° С основний клапан цілком закритий, а пропускний відкритий (див. рисунок 5, а), тому рідина з радіатора в насос не надходить, а циркулює по малому колу від відцентрового насоса в сорочку охолодження і через пропускний клапан назад до насоса, забезпечуючи більш швидкий прогрів двигуна. В міру нагрівання охолодної рідини церезин у термостаті плавиться і, розширюючи, переборює опір пружини 13 (див. рисунок 5, б), переміщаючи обидва клапани нагору. При температурі 94 °С циркуляція по малому колу припиняється, і вся рідина проходить через основний клапан 1 у радіатор. Для зливу охолодної рідини із системи на двигуні маються дві зливальні різьбові пробки. Одна пробка 21 (див. рисунок 2, а) розташована в нижній частині правого бачка радіатора, інша -- у нижній частині сорочки охолодження блоку циліндрів.

Від системи охолодження через шланг рідина підводиться до впускного трубопроводу системи живлення для підігріву пальної суміші карбюратора, а через патрубок 4 -- до нагрівника. Корпус водяного насоса і його кришка відлиті з алюмінієвого сплаву. Вони не повинні мати тріщин і деформації поверхні.

У кришці установлений валик з чавунною литою крильчаткою. Для створення потоку рідини лопатки насоса виготовляють спеціальної форми -- вони спіральні і загнуті назад.

Щоб зменшити знос, торець маточини крильчатки, що стикається із сальником, піддають загартуванню струмами високої частоти. Напресовка крильчатки на валик здійснюється з таким розрахунком, щоб зазор між торцями корпуса і крильчаткою був 0,9--1,3 мм.

Верхній і нижній бачки трубчасто-пластинчастого радіатора з'єднані між собою латунними трубками радіатора, що розташовуються в шаховому порядку, у два ряди. Крок трубок у ряді дорівнює 8 мм. Для збільшення відводу тепла трубки радіатора з'єднані сталевими лудженими пластинами товщиною 0,1 мм, що розташовані між собою на відстані 2,2 мм.

Крилоподібні “кручені” лопатки чотирьохлопатевого пластмасового вентилятора мають перемінний по радіусі кут установки, при цьому крок лопаток у втулці нерівномірний і задні кінці лопаток округлені. Усе це знижує шумність роботи вентилятора і сприяє концентрації повітряного потоку. Краще використання фронтової поверхні радіатора, що складає 295Х460 мм, досягається установкою кожуха вентилятора, що направляє повітряний потік під капотом автомобіля на двигун.

Охолодна рідина, що застосовується на двигунах ВАЗ повинна мати велику теплоємність, добру теплопровідність, невелику в'язкість і малу плинність через ущільнення. Рідина повинна мати низьку температуру замерзання й у той же час температура її кипіння повинна бути вище на 25--30°С припустимої температури рідини в двигуні.

Система охолодження двигуна на заводі заповнюється спеціальної етиленгліколевою охолодною рідиною “ТОСОЛ А-40” (ТУ 6-02-751-73), не потребуючої заміни протягом двох років у тому випадку, якщо температура навколишнього повітря не знижується нижче чим до --40⁰С. При температурі нижче --40⁰С. Застосовується охолодна рідина “ТОСОЛ А-65” Рідина “ТОСОЛ А-40” при +20°С має щільність 1,075--1,085 г/см³, а “ТОСОЛ А-65” -- 1,085--1,095 г/см³.

Рідини “ТОСОЛ А-40” і “ТОСОЛ А-65” відповідно складаються з 55,73% і 62,40% етиленгліколя і 43,61% і 34,60% води, а також присадок. Вони офарблюються в синьо-зелений колір. Крім того, за ДСТ 159--52 випускаються низькозамерзаючі рідини марок “40”, “40М” і “65”; до65М”. Їхні показники відповідно аналогічні показникам рідин “ТОСОЛ А-40” і “ТОСОЛ А-65”. Рідина марки “40” має ясно-жовтий колір, а “65” жовтогарячий. Температура замерзання рідин відповідно --40 і --65° С. Нормальна температура кипіння при тиску 760 мм рт. ст. 105°С. Температура застосування рідини марки “40” від --40 до +95"З, рідини “65” від --60 до +95°С.

3 Ремонт та методи відновлення деталей

Таблиця 1 Неполадки системи охолодження та методи їх усунення