Організація перевезень хлібобулочних виробів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

Вступ

1. Загальний розділ

1.1 Загальна характеристика роботи АТП (перевізника)

1.2 Характеристика існуючої організації перевезень

1.3 Недоліки в організації перевезень на діючому АТП, та пропозиції щодо покращення перевезень

2. Технологічний розділ

2.1 Описання характеристик вантажів. Вимоги правил перевезення вантажів. Визначення коефіцієнту використання вантажоспроможності рухомого складу

2.2 Описання характеристик дорожніх умов перевезень вантажів. Обґрунтування економічних маршрутів перевезень

2.3 Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних робіт

2.4 Вибір та обґрунтування типу рухомого складу. Коротка технічна характеристика рухомого складу

2.5 Розрахунок виробничої програми, розрахунок середніх показників роботи рухомого складу

2.6 Розрахунок інвентарної (облікової) та експлуатаційної кількості рухомого складу (автомобілів, причепів та напівпричепів).

2.7 Розрахунок потрібної ПММ

3. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Документація та документообіг

3.2.Диспетчерське регулювання перевезеннями

3.3 Графік роботи рухомого складу на маршруті

3.4 Визначення чисельності водіїв, розподіл їх за кваліфікацією

Висновок

Література

Вступ

Із пункту А в пункт Б виїхав вантажний автомобіль зі швидкістю V…

Так починається задачка, яку хлоп'ята та дівчата рішають на уроці математики.

Згодом хтось з них обов'язково стане водієм, хтось - диспетчером, а хтось директором великого транспортного підприємства. І тоді вони зразу зможуть сказати, що це за пункти і чому треба їхати так швидко.

Про що це каже? Про те, що навіть маленькі діти розуміють, наскільки важливі автомобільні перевезення і яким важливим ділом зайняті ті, хто їх організує та здійснює. Всі ті люди, подорослішав продовжують рішати задачки. Правда, умови замітко змінюються. Щоб доставити реальний вантаж із міста А в місто Б, треба розв'язати масу питань: як отримати ліцензію на перевезення, домовитися з замовником, оформити доставку, підготувати автомобіль та ще багато-багато іншого. При всьому цьому слідує пом'ятати, що кожна дія цієї задачі, на відміну від тої, яку розв'язують у школі, починена суровим правилам нормативних документів. І важливо не заблукати в пунктах і параграфах, щоб держатися правильного шляху.

Автомобільний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи нашої країни.

Автомобільний вантажний транспорт являється основним в міських та внутрішньорайонних сполученнях та в місцях зі слабо розвинутими іншими видами транспорту.

Суспільні-економічні зміни, що відбуваються в народному господарстві України, позначаються і на автомобільному транспорті. Практика показує, що за останні роки досягнуто збалансованості попиту і пропозиції транспортних послуг ( тобто рівноваги «транспортного ринку»).

Великі задачі поставлені перед автомобільним транспортом в Україні: виробництво автомобілів буде збільшуватися і разом з цим буде збільшуватися випуск спеціалізованих вантажних автомобілів, старі моделі автомобілів будуть замінені новими з вищими експлуатаційними показниками.

Загальний зріст автомобільного парка України повинен супроводжуватися подальшим укріпленням автохозяйств та вдосконаленням їх роботи як в сфері технічного обслуговування, так і в сфері організації перевезень, що забезпечить покращення використання автомобілів.

Задача мого курсового проекту - перевезення хліба. Продовольчі товари, особливо хліб завжди користуються великим попитом у населення. Адже хліб потрібен кожній людині щодня і залежно від того як організована поставка цього продукту на підприємстві зрозуміло отримають люди цей товар чи ні.

1. Загальний розділ

1.1 Загальна характеристика роботи АТП (перевізника)

Вiдкрите акцiонерне товариство "Одеський коровай" по виробництву хлiбобулочних, кондитерських та макаронних виробiв. Товариство засновано вiдповiдно до наказу Фонду державного майна України вiд 29.07.1997 року № 17-АТ шляхом реструктуризацiї та перетворення державного Одеського пiдприємства хлiбопекарної промисловостi "Одесахлiб". ВАТ "Одеський коровай" дiє на пiдставi чинного законодавства України та Статуту. ВАТ "Одеський коровай" є найбiльшим виробником хлiбобулочних та кондитерських виробiв, що споживаються на ринку м. Одеси та Одеської областi. Товариство розвиває власне виробництво, оптову та роздрiбну торгiвлю власної продукцiї, виводить на ринок новi види продукцiї.

Органiзацiйна структура ВАТ "Одеський коровай" складається з головного пiдприємства та виробничих пiдроздiлiв: хлiбозавод № 2 та хлiбозавод № 5. На кожному хлiбозаводi є ремонтна дiльниця i паросилове господарство. Головний хлiбзавод, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, виробляє 53,43% питомої ваги усiх хлiбобулочних виробiв, якi виробляються ВАТ "Одеський коровай". Виробничий пiдроздiл хлiбозавод № 2 який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Прохорiвська, 47, виробляє 34,25% питомої ваги усiх хлiбобулочних виробiв. Виробничий пiдроздiл хлiбозавод № 5 який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Армiйська, 11, виробляє 12,32% питомої ваги усiх хлiбобулочних виробiв.

Товариство виробляє понад 136 видiв хлiбобулочної та кондитерської продукцiї в тому числi: 11 видiв хлiба з борошна вищого готунку (59,48%); 9 видiв хлiба з борошна житнього (19,08%); 4 вида хлiба з борошна першого готунку (9,66%); 24 видiв здобних виробiв (6,15%); 41 видiв булочних виробiв (2,63%); 32 вида кондитерських виробiв (печиво - 4, пряники - 4, кекси - 1, торти - 17, тiстечка - 6) (0,58%) 10 вафлi (0,24%) 1 бублiчнi вироби (2,02%) 2 сухарi грiнки (0,09%) 2 сухарi (0,07%) Продукцiя товариства реалiзується через торговий дiм "Коровай", торгiвельну мережу приватних пiдприємств, бюджетним установам. За 2006р. ємнiсть українського ринку хлiбопродуктiв склала суму 880 млн. дол. За звiтний перiод пiдприємствами галузi вироблено 2,03 млн. тис. тон хлiбобулочних виробiв. На хлiбопекарних пiдприємствах спостерiгалось зменьшення виробництва хлiбобулочних виробiв в порiвняннi з минулим роком на 11,6%. На протязi 2006 року середнi цiни на хлiб роздрiбнiй торгiвлi виросли на 20%, про що повiдомила Державна iнспекцiя по контролю за цiнами. За повiдомленням пекарiв, основна причина зростання цiни на хлiб є зростання вартостi муки. Рентабельнiсть хлiбопекарських пiдприємств в 2006р. у середньому складає меньш нiж 4%. Це критичний рiвень, що ставить пiдприємство на грань виживання. На протязi останнiх мiсяцiв року хлiбопекарнi пiдприємства, працюючi в умовах постiйного подорожчання муки, не пiдiймали вiдпускну цiну на свою продукцiю тiльки тому, що було закуплене ранiше по невеликим цiнам продукт. Крiм того, за останнi декiлька рокiв цiна на продовольче зерно на внутрiшньому ринку зросла, що потягнуло за собою подорожчання муки, але цiна на хлiб та хлiбобулочнi вироби урядом стримувалась. На пiдставi цього рентабельнiсть виробництва хлiба та хлiбобулочних виробiв знизилась бiльш нiж у два рази, а якщо вiрити представникам Київської горгосадмiнiстрацiї, то у столицi виробництво хлiба збиткове. На собiвартiсть хлiба впливають такi аспекти, як постiйне збiльшення вартостi енергоресурсiв, матерiально-технiчних ресурсiв, зрiст iнфляцiї, збiльшення зарплат та пенсiй. Проти хлiбопекарськi пiдприємства традицiйно вiдрiзняються високим рiвнем свiдомостi i розумiють вiдповiдальнiсть перед суспiльством. Ми зробимо все, щоб утримати цiни, але дуже сподiваємось, що Держава, у свою чергу пiде нам на зустрiч, i ми не зiткнемось знову iз засобами деяких адмiнiстрацiй на мiсцях, що своїм розчерком пера намагались регулювати цiну на хлiб. Доля Одеської областi у загальному обсязi виробництва складає 4,5%. За рiшенням територiального вiддiлення АМК України ВАТ "Одеський коровай" признано монополiстом на регiональному ринку хлiбобулочних виробiв. До кiнця 2006р. у пiвденному регiонi (Одеська, Херсонська, Миколаївська областi) дiяло близька 52 виробника хлiбобулочної продукцiї, у тому числi: Одеська обл. - 28, Миколаївська та Херсонська - 24. До основних конкурентiв ВАТ "Одеський коровай" по Одеськiй областi вiдносяться: - Пекарня "Одесахлiб" частка на ринку 15,0% - ТОВ "Агроком" (хлiбзавод №3), частка на ринку близько 2,0%; - ТОВ "Диполос", частка на ринку 10,0%; - ТОВ "Нове дiло", частка на ринку 0,8%; а також пекарнi "Анастасiя", "Айран" та iншi.

1.2 Характеристика існуючої організації перевезень

На АТП є між городні тури: Київ, Ніколаєв, Херсон, Запоріжжя. Також на «Одеському короваї» існує графік виїзду машин та вже давно сформовані щоденні маршрути.

Це каже про те, що організація перевезень на цьому підприємстві перебуває на дуже високому рівні. В цій курсовій я повинна проложити найкоротший та найпродуктивніший шлях у Великий Дільник.

На АТП знаходяться два вида автомобілів: лоткові та контейнерні.

В лоткові машини хліб навантажують у спеціальні лотки. Всього в таку машину можна навантажити 84; 96 та 120 лотків.

Однак при навантаженні автомобіля хлібом, коли водій буде вирушати у Дільник по заданому мною маршруту, я буду використовувати спеціалізовані контейнера на колесах для значного зменшення часу навантаження - розвантаження та зменшення трудоємкості. В контейнерні автомобілі максимум можна помістити 12 контейнерів, в які в свою чергу залазять 8 лотків.

Кожний автомобіль навантажується по туру ( маршруту ). Під кожний автомобіль формується бокс - приміщення, куди завозять контейнера, вже сформовані по накладній.

При доставці хліба необхідно враховувати та соблюдати специфічні умови їх зберігання. Для того щоби здійснювати доставку свіжого хліба щоб не втратити його вкусові якості потрібно суворо соблюдати умови зберігання хліба.

Доставка хліба погрібникам з майже незмінним об'ємом перевезень дає можливість організовувати рух автомобілів по постійним маршрутам.

1.3 Недоліки в організації перевезень на діючому АТП, та пропозиції щодо покращення перевезень

На кожному АТП є свої недоліки, тож в ВАТ «Одеський коровай» також знайшлося пару незначних недоліків:

а) відповідність сучасним вимогам на ринку перевезень найкраща в Одесі, але не на такому високому рівні як повинна бути;

б) технічний стан парку рухомого складу по строкам служби не завжди відповідає нормативам;

в) на виробництві не достатньо добре відносяться до дотриманню санітарно - гігієнічних норм;

г) перевитрати палива окремими водіями;

д) в окремих місцях маршруту, поганий стан дорожнього покриття.

Щоб усунути всі ці недоліки потрібно забезпечити більш високий рівень контролю за робітниками на підприємстві.

Але необхідно сказати, що ВАТ « Одеський коровай» має дуже високий рівень розвитку і не поступається своїм високим положенням іншим хлібзоводам як у сфері виробництва, так і у сфері перевезень хлібу.

2. Технологічний розділ

організація характеристика перевезення вантаж

2.1 Описання характеристик вантажів. Вимоги правил перевезення вантажів. Визначення коефіцієнту використання вантажоспроможності рухомого складу

Маса окремого булочного виробу не перевищує 500 г. Вироби масою до 200 г називаються дрібнопоштучними, а від 200 до 500 г -- великоп о штучними. Булочний вироб перевозимий мною називається «обіденній» хліб, його маса складає 900г. Булочні вироби можуть мати різну форму і зовнішній вигляд. Булочні вироби випікають у вигляді батонів, булок, булочок, калачів, плетеників, хал, сайок та ін. Перевезення хлібобулочних виробів становлять понад 30 % загального обсягу вантажообігу продовольчих товарів. Вони є найбільш зручною групою товарів для укладання, транспортування, тимчасового зберігання та продажу методом самообслуговування з використанням тари-обладнання. Отже, тара-обладнання -- це одночасно транспортне, тарне і торговельне обладнання. Існують лоткові та безлоткові типи тари-обладнання.

Правила перевезень хліба та хлібобулочних виробів

1. Під час перевезення хліба та хлібобулочних виробів Перевізники, вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані дотримувати встановлених санітарно-гігієнічних вимог.

2. Для забезпечення цілості хліба та хлібобулочних виробів вантажовідправник під час вантаження зобов'язаний дотримувати таких вимог:

- заповнювати лотки стандартною кількістю хліба та хлібобулочних виробів;

- укладати формовий хліб в один ряд заввишки на бокову чи нижню скорину;

- укладати дрібно штучні хлібобулочні вироби вагою до 200 г включно на нижню скоринку в один-два ряди заввишки, а вироби з оздобленням по верхній скоринці - в один ряд.

3. Перевезення хліба та хлібобулочних виробів здійснюються за погодженими графіками та маршрутами, які вантажовідправники розробляють разом з вантажоодержувачами та Перевізниками.

4. Перевізники повинні надавати для перевезення хліба та хлібобулочних виробів автомобілі-фургони, обладнані напрямними для установки лотків, чи автомобілі, пристосовані для перевезення хліба та хлібобулочних виробів у тарі-обладнанні.

5. Перевізник за Договором може брати участь у вантаженні та вивантаженні хлібобулочних виробів з покладанням цих функцій на водія. При участі водія у вантажно-розвантажувальних роботах вантажовідправник повинен забезпечити його санітарним одягом.

6. Після вивантаження хліба та хлібобулочних виробів вантажоодержувач зобов'язаний очистити лотки від хлібних крихт, а також від паперу, який застеляється у лотки при перевезенні окремих сортів хлібобулочних виробів. Очищення кузова автомобіля-фургона від хлібних крихт після вивантаження порожніх лотків покладається на вантажовідправника.

7. За потреби проведення ремонтних робіт усередині кузова Перевізник повинен здати лотки, що знаходяться в кузові автомобіля, вантажовідправнику.

8. Лотки для перевезення хліба та хлібобулочних виробів є інвентарною тарою вантажовідправника. Санітарну обробку лотків повинен виконувати вантажовідправник.

При проектуванні нових або удосконаленні діючих перевезень вантажів в існуючих умовах слід виконати додатково аналіз фізичних, хімічних та інших властивостей вантажу які вимагають особливих умов до тари, вантажно - розвантажувальних робіт та рухомого складу під час виконання процесу перевезень вантажів на підставі теоретичних знань та „Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Необхідно виконати схему размищення вантажу в кузові дорожньо транспортного засоба з визначенням геометричних розмірив кузова. Головною метою цього аналізу є розробки переліку умов які пред'являються до тари або до рухомого складу, щоб отриманий коефіцієнт використання вантажоспроможності рухомого складу дорівнювався - 1,0

==1

Результати розрахунків заносимо у таблицу:

Технічні показники використання вантажопідйомності рухомого складу.

Таблиця №2.1

№ п/п	Найменування показників	Обозначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1. 2. 3.	Вага фактичного навантаження рухомого складу Вантажопідйомність рухомого складу. Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;	Qф qн	т т -	3 3 1

2.2 Описання характеристик дорожніх умов перевезень вантажів. Обґрунтування економічних маршрутів перевезень

Дорожні умови грають найважливіший вплив на процес перевезень вантажів, тобто з одного боку вантаж треба перевезти якомога швидше, а з іншого боку навантаження, які повинен витримувати при трясках, вібраціях, ударах при проходженні на нерівностях дорожнього полотна, не повинний зашкоджувати вантаж. Первині якості вантажу повинні бути максимально збережені.

Дорожні умови є одним з найважливіших чинників, що впливають на техніко-експлуатацийні показники роботи автомобільного транспорту, на технічні характеристики і конструкцію автомобілів.

Автомобільні дороги в залежності від інтенсивності руху і значення їх в загальній дорожній сітці поділяються на 5 категорій

Підрозділи доріг на категорії

Таблиця № 2.2 Категорії доріг

№ п/п	Категорії доріг	Розрахункова перспективна інтенсивність руху
1	I	Більше 7000
2	II	» 3000 до 7000
3	III	» 1000 до 3000
4	IV	Більше 200 до 1000
5	VI	Менше 200

Для перевезення вантажів з найменшими затратами дорога повинна бути проложена по найкоротшій відстані, тобто по прямій, але нажаль рельєф місцевості завжди має різні перешкоди ( озера, ріки, овраги та інш. ) Тому необхідно об'єднувати криві частини дороги з прямолінійними.

Головною характеристикою дороги є розрахункова швидкість. Розрахункова швидкість руху транспортних засобів для розрахунку елементів плану і прокольного профілю дороги встановлюється в залежності від категорії дороги і рельєфу місцевості. При проектуванні середньотехнічної швидкості рухомого складу на кожному з маршрутів слід урахувати дорожні умови:

Довжина та швидкість на ділянках маршруту.

Таблиця 2.3

№ п/п	Найменування показників	Позначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1.	Довжина ділянки	l1	км	2
	Швидкість технічна середня	Vт 1	км/год	30
2.	Довжина ділянки	l 2	км	2
	Швидкість технічна середня	Vт 2	км/год	35
3	Довжина ділянки	l3	км	3
	Швидкість технічна середня	Vт 3	км/год	25
4	Довжина ділянки	l 4	км	8
	Швидкість технічна середня	Vт 4	км/год	40
5	Довжина ділянки	l5	км	4
	Швидкість технічна середня	Vт 5	км/год	22

= (км/год)

Результати розрахунків заносимо у таблицу:

Середня технічна швидкість на маршруті.

Таблиця №2.4

№ п/п	Найменування показників	Обозначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1.	Швидкість технічна середня		км/год	31,8

2.3 Організація та механізація навантажувально - розвантажувальних робіт

Розрахунок навантажувально-розвантажувального часу на 1 тону вантажу.

Навантажувально - розвантажувальними роботами називається комплекс робіт які зв'язані з навантаженням вантажу на рухомий склад в пунктах відправлення вантажу і вивантаженні його в пунктах прибуття. Все це зв'язано з прикладанням ручної праці і являються трудомісткими і тривалим. Тому на цьому маршруті я використовую контейнера, що значно зменшує тривалість навантаження - розвантаження.

Загальний термін часу простою рухомого складу під навантаженням складається:

t н = t он + tм1 + t нав/*qн +tоф1=0+0,05+0,08*3+0,08=0,37 (год)

де:

tон - час очікування в черги до заїзду на завантаження; так як автомобілі знаходяться поруч з пунктом навантаження, то час очікування дорівнює нулю;

tм1 - час на маневрування по території пункту навантаження; автомобілям не потрібно маневрувати по території, вони стоять так, що з легкістю можуть под'їхати до пункту навантаження, для цього їм потрібно тільки завести машину та под'їхати і цей час складає 0,05 год.;

tнав - час навантаження 1 тони; як я вже казала, для навантаження ми використовуємо контейнера, їх потрібно тільки вкотити у автомобіль і це займає 0,08 год.;

tоф1 - час оформлення документів; документи на АТП оформлюють під час навантаження і це займає 0,08 год.

час розвантаження складається:

t р = tор + t м2 + tраз*qн + tоф2=0+0,05+0,05*3+0,08= 0,28 (год)

де:

tор - час очікування в черги до заїзду на розвантажування; усі пункти розвантаження знаходяться на вулиці, тому не потрібно стояти в черзі, автомобіль підїзжає і одразу ж розвантажуєься, тому цей час дорівнює нулю.

tм2 - час маневрування по території пункту розвантажування; автомобілю потрібно під'їхати так, щоб було як найзручніше розвантажуватися і це займає 0, 05 год.

tраз - час розвантажування 1 тони; для того, щоб розвантажити автомобіль необхідно витягнути лотки з контейнеру і цей час складає 0,05 год.;

tоф2 - час оформлення документів; для цього необхідно 0,08 год.

час навантаженням - розвантаженням складається:

t р = tн + t р= 0,37+0,28= 0,65 (год)

Результати розрахунків заносимо у таблицу:

Час простою рухомого складу в пунктах навантахення - розвантаження.

Таблиця № 2.5

№ п/п	Найменування показників	Обозначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1. 2. 3.	Час навантажувальних робіт Час розвантажувальних Час навантажувально розвантажувальних робіт	t н t р t н-р	год год год	0,37 0,28 0,65

Визначимо залежність обсягу перевезень від зміни часу навантаження-розвантаження та побудуємо графік:

Результати розрахунків заносимо у таблицу та строїмо графік:

Залежність обсягу перевезень від зміни часу навантаження - розвантаження.

Таблиця2.6

tн-р	0,35	0,45	0,55	0,65	0,75
Qдн	18,2	16,5	14,9	13,8	12,8

Рис. 2.1 Графік залежності обсягу перевезень від зміни часу навантаження - розвантаження.

2.4 Вибір та обґрунтування типу рухомого складу. Коротка технічна характеристика рухомого складу

Для перевезення хліба використовуються автомобілі-фургони, обладнані напрямними для установлення лотків, чи автомобілі, пристосовані для перевезення хліба у тарі-обладнанні. Контейнери завантажуються в автомобіль-фургон за допомогою вантажопідіймального заднього борта.

При доставці хліба та хлібобулочних виробів необхідно враховувати специфічні умови вантажу, перевезення потребують виконувати підвищені санітарно - гігієнічні норми: рухомий склад, який перевозить хліб, не можна використовувати для інших вантажів, потрібно використовувати закриті транспорті засоби обладнані лотками, які запобігають деформації виробів, потрібна бути добра система вентиляції, яка зберігає кузов від конденсації парів при перевезенні гарячого хліба, захищає хліб від пилу ( за рахунок тиску в середині кузова ) та забезпечує визначену вологість в середині кузова. При щоденному обслуговуванні автомобілі, потрібно проводити додатковий перелік робіт для очищення та санітарної обробки кузова.

Роздрібні торговельні підприємства постачають хлібобулочними виробами централізовано у встановлені графіком години. Кожну партію виробів забезпечують документацією про якість. У товарно-транспортній накладній зазначають найменування виробів, масу одного виробу, роздрібну ціну, кількість штук, час виймання з печі, кількість тари, час виходу машини з підприємства в перший пункт здавання виробів. Відповідність хлібобулочних виробів вимогам нормативно-технічної документації засвідчують штампом встановленої форми.

Хлібобулочні вироби у тарі-обладнанні перевозять за схемою: хлібозавод -- магазин. Ця схема доставляння вимагає доброї підготовленості магазинів. На хлібозаводі продукцію безпосередньо з циркуляційного столу вручну або за допомогою спеціальних механізмів вкладають у лотки тари-обладнання. їх доставляють в експедицію для комплектації за замовленнями магазинів та маршрутом перевезення.

Приймаючи хлібобулочні вироби, у магазині перевіряють їх кількість та якість, якість тари і упаковки, строки витримування виробів після виймання з печі, правильність оформлення супровідного документа (наприклад, рахунка-фактури), наявність у ньому відмітки про якість виробів. Забраковані під час приймання хлібобулочні вироби повертають постачальнику тим транспортним засобом, який їх доставив. У супровідному документі, крім заповнення всіх належних реквізитів про приймання продукції, зазначають якість продукції та ознаки браку, який повертають.

Якщо під час підготовки хлібобулочних виробів до продажу або продажу їх у встановлені строки реалізації виявлено приховані дефекти (ущільнення м'якушки, порожнини, непромішування, непропеченість, картопляну хворобу, сторонні предмети та ін.) або зовнішні недоліки виробничого характеру (підго-рілість, блідість, неправильність форми), одержувач зобов'язаний негайно викликати представника виробника для складання акта.

Особливу увагу під час приймання слід звертати на додержання строків витримування виробів з моменту їх виготовлення. Якщо вироби були перетримані на підприємстві, у магазині залишається менше часу на їх своєчасну регалізацію

Проаналізувавши основні технічні параметри існуючих автомобілів, що потрібні для перевезення цього вантажу я вибрала марку ГЗСМ 3706, тому що вона найбільш підходить для даного вантажу.

Санітарну обробку кузова автомобіля-фургона та лотків, які є інвентарною тарою, виконує вантажовідправник.

Одним з показників по який роблять порівняльну оцінку рухомого складу, є годинна продуктивність у тоннах (QГ) і тонно-кілометрах (Wp):

де qн - номінальна вантажопідйомність рухливого складу;

- коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

- коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності;

вм - коефіцієнт використання пробігу на маршрути;

, - технічна швидкість рухливого складу, км/год;

lван.ср. - довжина їздки з вантажем, км;

- час вантажно-розвантажувальних робіт, год.

Висновок: у результаті аналізу необхідно привести вибір рухомого складу з найліпшими показниками.

Для того, щоб переконатися, що автомобіль який я вибрала є найкращим для даного маршруту, я склала графік в якому порівняла три марки автомобілів: ГЗСА 3706, ГЗСА 3710 та ГЗСА 3303.



Марки авто.	l ег	км	10,00	20,00	30,00	40,00	50,00	60,00
ГЗСА 3305	Qдн	т	6,06	4,57	3,67	3,07	2,63	2,31
ГЗСА 3706	Qдн	т	18,19	13,72	11,01	9,20	7,89	6,92
ГЗСА 3704	Qдн	т	13,34	10,06	8,07	6,74	5,79	5,07

Рис. 2.2 Графік порівняння автомобілів

2.5 Розрахунок виробничої програми, розрахунок середніх показників роботи рухомого складу

Розрахунок часу нульового пробігу:

=(год)

де:

lo - нульовий пробіг;

- середня швидкість за оборот, км/год.

Час оберту автомобіля за один рейс:

 =+ 0,65 = 1,84 (год)

де:

- простій під навантаженням-розвантаженням у даній їздці, год.

tрух - час руху автомобілів;

Розрахунок часу роботи рухомого складу на маршруті:

= 8,6-0=8,6(год)

Розрахунок кількості їздок за робочий день одним автомобілем:

= =4,7(об)

де

nе- кількість їздок за зміну;

Тм - час знаходження рухомого складу в наряди;

Кількість оборотів рухомого складу необхідного для перевезення усього вантажу:

= (об)

де

Qзаг - об'єм перевезень;

- коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

q - вантажопідйомність рухомого складу.

Розрахунок кількості автомобіледнів у роботе;

==3758 (ав*дн)

Розрахунок кількості автомобілегодин у роботе;

=3758*8,6=32318 (год*дн)

Розрахунок кількості автомобілів в експлуатації за робочий день;

(од)

де:

Др - дні робочі

Коефіцієнт використання пробігу рухомого складу:

lег- відстань руху навантаженого автомобілю.

lo - відстань від АТП до пункту навантаження;

lх - відстань холостого пробігу.

Розрахунок продуктивного та загального пробігів рухомого складу за рік та денній пробіги одного автомобілю:

(км)

де

Lван. - довжина пробігу рухомого складу з вантажем (продуктивного) за рік (км);

(км)

Lзаг. - загальна довжина пробігу рухомого складу за рік (км);

пробігів одного автомобілю за робочій день:

(км)

(км)

Розрахунок продуктивного та загального пробігів рухомого складу за день:

Розрахунок вантажообігу за рік (т*км):

(т*км)

Розрахунок обсягу перевезень за день (т):

(т*км)

Розрахунок вантажообігу за день (т*км):

(т*км/дн)

Розрахунок трудомісткості перевезень

(люд*год)

Де: k = 1,08

Результати розрахунків заносимо у таблицу:

Таблиця розрахунків виробничої програми, розрахунків середніх показників роботи рухомого складу.

Таблиця №2.7

№ п/п	Найменування показників	Обозначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1.	Нульовий пробіг		(год)	0
2.	Час оберту автомобіля за один рейс		(год)	1,84
3.	Час роботи рухомого складу на маршруті		(год)	8,6
4.	Кількість їздок за робочий день одним автомобілем		(об)	4,7
5.	Кількість оборотів для перевезення усього вантажу		(об)	17666
6.	Кількість автомобіледнів у роботі		(ав*дн)	3758
7.	Кількість автомобілегодин у роботі		(год*дн)	32318
8.	Кількість автомобіледнів в експлуатації		(од)	10
9.	Коефіцієнт використання пробігу			1
10.	Довжина продуктивного пробігу за рік		(км)	335654
11.	Загальна довжина пробігу за рік		(км)	335654
12.	Довжина продуктивного пробігу за день		(км)	89
13.	Загальна довжина пробігу за день		(км)	89
14.	Вантажообіг за рік		(т*км)	1007000
15.	Обсяг перевезень за день		(т)	14,1
16.	Трудомісткість перевезень		(люд*год)	34911

2.6 Розрахунок інвентарної (облікової) та експлуатаційної кількості рухомого складу (автомобілів, причепів та напівпричепів).

де:

Дк - календарна кількість даней;

Тн - час знаходження рухомого складу у наряди;

Розрахунок кількості автомобілєднів у господарстві:

(ав*дн)

Результати розрахунків заносимо у таблицу:

Таблиця розрахунків інвентарної та експлуатаційної кількості рухомого складу.

Таблиця №2.8

№ п/п	Найменування показників	Обозначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1.	Інвентарна кількість рухомого складу		(од)	10
2.	Експлуатаційна кількість рухомого складу		(ав*дн)	3650

2.7 Розрахунок потрібної ПММ

Для боргових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів - фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковуються в тонно-кілометрах, нормативні витрати полива розраховуються за формулою:

Qп = 0,01 х (Нsan х Lзаг+ Нw х Wзаг) х ( 1 + 0,01 х КЕ)=0,01*( 27*335654+2*1007000)*(1+0,01*5)= =116304,909

де: Нsan - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100 (м куб.100 км),

Нsan = Hs + Hg х Gпр, л/100 км (м куб. /100 км)

Нs - базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля, л/100км ( м куб /100км) Нg - норма витрат палива на одну тонну спорядженої маси причепа або напівпричепа. Gпр - споряджена маса причепа або напівпричепа, т, Hw - норма на транспортну роботу л/100 т-км, ( м куб./100 т-км ), W - обсяг транспортной роботи, т-км

Результати розрахунків заносимо у таблицу:

Таблиця №2.9 Таблиця розрахунків потрібної ПММ

№ п/п	Найменування показників	Обозначення показників	Ед. ізм.	Кількість
1.	Нормативні витрати палива		л	116304,909

3. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Документація та документообіг

На основі потреб ринкової економіки перевезень хлібобулочних виробів автотранспортними організаціями і клієнтами заклечаються прямі господарські договори на перевезення.

Договір на автомобільні перевезення вантажів є згодою по якому одна сторона зобов'язана прийняти на перевезення і доставити вантаж іншій стороні від місця відправлення до місця призначення у встановлені строки, а інша сторона зобов'язується пред'явити вантаж до перевезення, забезпечити навантаження і розвантаження вантажу та оплатити вартість перевезення.

Договір складається із слідуючих розділів: предмет договору, де вказується загальний об'єм перевезень; умови перевезень, де вказуються зобов'язання сторін; розрахунки за перевезення, де вказується порядок розрахунків ; відповідальність сторін за виконані умови договору ; термін дії та юридична адреса сторін.В договорах сторонами особливо повинна бути передбачена межа можливої зміни середньодобового об'єму перевезень. Договір, як правило підписується кірівниками автотранспортних підприємств і організацій клієнтів або ж їх замісників. На основі заявок складають змінно-добовий план для перевезень і для виробництва, так, як підприємство повинно виготовити стільки продукції скільки було зроблено замовлень, для кожного замовника які знаходяться на маршруті, який завчасно сформували коли були заключні договори.

При виконанні перевезення у відповідності із „Інструкцією про порядок розрахунків за перевезення вантажів автомобільним транспортом» використовують слідуючі основні документи суворої звітності: подорожній лист, і товаро -транспортну накладну при перевезеннях вантажів товарного характеру. Ці документи виготовляються централізовано типографським способом і мають серію та звітний номер

Подорожній лист є первинним документом, який визначається разом із ТТН показниками при обліку роботи рухомого складу і водія, складання статичної звітності, нарахування заробітної плати водієві, розрахунках за перевезення вантажів.

Диспетчери видають водіям під підписку бланки подорожніх листів на один робочий день при умові здачі їм подорожнього листа за попередній день роботи.

На подорожньому листі повинні стояти штамп та печатка АТП - власника автомобіля і дата видачі ; в ньому указують марку, державний і гаражний номер автомобіля. Прізвище та ініціали водія ; номер його водійського посвідчення, клас і табельний номер водія. При виїзді із підприємства і поверненні в нього в подорожньому листі форми № 2 відповідними посадовими особами робляться відмітки, які характеризують: можливість виїзду водія на лінію; справність автомобіля; час виїзду і час заїзду на підприємство та показники спідометру; витрати палива. Водій підписується про прийом технічно справного автомобіля від механіка на початку робочого дня і при здачі автомобіля механіку в кінці робочого дня. В подорожній лист можуть бути вписані прізвища та ініціали експедиторів. На лицьовій стороні подорожнього листа форми перед його видачею водієві, заповнюють розділ „ Завдання водієві „, в якому вказують найменування замовника, адреса та час прибуття до нього, кількість їздок та і об'єм перевезень в тонах. На зворотній стороні подорожнього листа вантажовідправник відмічає і завірює підписом і печаткою послідовність виконання завдання, порядкові номера їздок, номера товаро - транспортних накладних.

Товаро - транспортна накладна призначена для обліку руху товаро - матеріальних цінностей і товарів і є документом, на основі якого вантажовідправник списує а товароодержувач приходує цінності, які перевозяться. Для підприємства вона являється основою для обліку транспортної роботи і розрахунків на перевезення. Товаро- транспортна накладна складається із двох розділів: товарного і транспортного. В заготовочній частині ТТН вказують дату її виписки, найменування замовника, найменування підприємства, марку та державний номер автомобіля, прізвище та ініціали водія, номер подорожнього листа. Товарний розділ заповнює вантажовідправник. Він має інформацію про вантаж (найменування, вид упаковки, спосіб визначення маси, клас, число місць або тон,) а також про людину, яка відпускає вантаж ( прізвище та посаду).В транспортному розділі приводиться інформація про наватажувально - розвантажувальні роботи, які оформлюються відповідно вантажовідправником та вантажоодержувачем. ТТН необхідно виписувати на кожну їздку не менше ніж в чотирьох екземплярах: перший залишається в відправника, другий - здається вантажоодержувачу,третій та четвертий поступають на підприємство. Якщо перевозиться однорідний вантаж із одного і того ж пункта відправлення в один і той же пункт призначення то рекомендується видавати на кожну їздку талон встановленої форми, а при при закінченні роботи виписують товаро транспортну накладну з загальним результатом роботи. Форму і реквізити талона встановлюють вантажовідправник по згоді підприємства і вантажоотримувачем. Талони дійсні лише на день їх видачі. Перед останньою їздкою їх замінюють на товаро-транспортну накладну, а потім знищують.

3.2 Диспетчерське регулювання перевезеннями

Головна мета диспетчерського регулювання - є виконання плану перевезення вантажив.

Для забезпечення найбільш продуктивної праці автомобілів диспетчер при видачі подорожніх листів кратко інформує водія об особливостях майбутньої праці та о цих заходах, які повинні бути проведені у випадку можливих зривів графіку.

Диспетчер вказує водію особливості доріг на маршрутах, попереджує про необхідність уважного керування при туманах, ожиле деці та тому подібне.

Работа диспетчера включає у себе:

координація навантаження-розвантаження рухомого складу ( час подачі транспорту під навантаження- розвантаження, контроль простою транспорта у тому числі за провиною замовника, можливість заміни транспортного срідства у випадку поломки, заміна водія у випадку хвороби та інш.)

При незадовільной організації навантаження чи розвантаження вантажу, коли час простоя автомобіля більше, ніж заплановано, диспетчер терміново вияснює причину та зв'язується з людьми, які відповідальні за даний участок роботи, з цілью видалення недоліків.

- організація лінійних пунктів контролю в містах прийому та розвантаження вантажів, або в вузлах перетинання вантажопотоків;

- оснащення пунктів навантаження-розвантаження спеціальним обладнанням для контрою часу прибуття та вибуття рухомого складу;

Визначеня оптимального маршруту та зниження кілометрова пройденого порожняком.

Організація ремонту рухомого складу на маршруті, доставка зіпсованогоного рухомого складу у найближчий автосервіс або у мастерські підприємства.

Якщо автомобіль був з вантажом та усунути несправність на місті неможливо, то для перевантаження вантажа диспетчер може направити резервний автомобіль чи направити з іншого об'єкту чи дати завдання автомобілю технічної допомоги відбуксувати автомобіль на місце розвантаження, а потім у мастерські автопідприємства.

При полученях відомостей про аварії диспетчер терміново ставить у відомість керівників підприємства і далі діє по їх вказівкам.

Допустиме навантаження на вісь, пропускна здатність мостів,, переправ, тоне лей по всьому маршруті.

Чітке уявлення технічних характеристиках рухомого складу:

1) вантажопідємність

2) розрахунок палива та його маршрут

3) внутрішні розміри кузова

4) тип вантажного автотранспорту

- Знати всі характеристики та властивості перевози мого вантажу. При перевезенні продуктів харчування рухомий склад повинен мати при собі санітарний паспорт.

- знати повний перелік документів необхідних для даного рейсу( документи на машину, документи на вантаж, договора, подоржній лист, довіреність та інш.)

- використання мережі мобільного зв'язку;

- створення автоматизованих систем оперативного обліку руху вантажів в реальному масштабі часу з використанням інтернету.

При розробці диспетчером заходів в організації оперативного планування перевезень вантажів на наступний день, слід зробити аналіз прийнятої схеми планування перевезень вантажів на маршрутах, розглянутих в проекті. При цьому необхідно показати:

- чи знаходять ці перевезення даного виду, відображення у змінно-добовому плані перевезень АТП;

- чи є можливість включити розглянутий в проекті маршрут в якості частини кільцевого маршруту;

Належить показати також, які прийняті на діючому АТП засобі формування змінно-добових оперативних планів та напрямки їх оптимізації (тобто рівень використання комп'ютерних технологій, а також використання економічно-математичних методів для розробки раціональних маршрутів перевезень вантажив).

Випуск автомобілів на лінію здійснюється згідно плану-графіка перевезення вантажів, який передбачає ступінчастий графік випуску автомобілів з метою ліквідації можливих простоїв в пункті навантаження.

Згідно плану-графіка черговий диспетчер виписує подорожній лист, видачу яких реєструє в картці обліку видачі подорожніх листів і витрат пального, де водій розписується в отриманні подорожнього листа. Диспетчери інформує водіїв у випадку необхідності про правила перевезення б хліба можливості роботи автомобіля на лінії.

Диспетчерська служба підприємства контролює виконання змінно-добового завдання кожного водія, приймає необхідні міри у випадку, коли можливі зверхньо-регативні простої в пунктах навантаження-розвантаження, погані під'їзні шляхи.

В кінці робочого дня диспетчерська служба підводить підсумки роботи рухомого складу, ефективність його виконання, визначає можливі недоліки в організації перевезень і вносить свої пропозиції по їх усуненню. Диспетчерська група займається оперативним плануванням перевезень, випусків рухомого складу на лінію і прийом його з лінії. Диспетчерська група складається із 2 підгруп: - центральної - диспетчерського апарату, який знаходиться на АТП і лінійного персоналу - який знаходиться в місцях навантаження-розвантаження.

Звітно-контрольна група виконує первинну обробку подорожніх листів і товаро-транспортних накладних і здійснює оперативний облік виконання плана перевезень вантажу.

3.3 Графік роботи рухомого складу на маршруті

При оперативному плануванні перевезень розробляється графік випуску рухомого складу на маршрут.

Щоб забезпечити чітку організацію роботи рухомого складу на маршруті та задану ритмічність руху автомобілів між пунктами навантаження і розвантаження, режим руху повинен бути розроблений у вигляді графіку або у вигляді таблиці.

Графік руху будується в координатах „шлях - час” в масштабі з урахуванням:

- схем маршрутів та відстаней між пунктами навантаження і розвантаження, а також значення нульового, порожнього та вантажного пробігів;

- витрати часу на нульовий, порожній і вантажній пробіг, перезмінку, обідню перерву, а також рух на складних ділянках маршрутів.

В даній таблиці наведені цифри по навантаженню та розвантаженню рухомого складу для маршруту « Одеський коровай»- Великий Дальник

Таблиця 3.1 Час знаходження автомобілів на маршруті

№	Найменування показників	Позначення	Кількість
			Год.	Год. - хв.
1	Час нульового пробігу	to	0	0
2	Час навантаження в «Одеському короваї»	tn	0,37	0-22
3	Час руху з вантажем « Одеський коровай»- Великий Дальник	tрух1	0,57	0-34
4	Час розвантаження в пункті №1	tp1	0,2	0-12
5	Час розвантаження в пункті №2	tp2	0,18	0-10
6	Час розвантаження в пункті №3	tp3	0,17	0-10
7	Час руху без вантажа Великий Дальник- « Одеський коровай»	tpyx2	0	0

В цій таблиці наведені дані про час прибуття та відправки автомобілів. Таким чином водій починає роботу з п'яти годин ранку до половини шостого вечора. З таким графіком водій не може працювати кожен день, тому графік потрібно спланувати так, щоб водій працював через день.

Таблиця 3.2 Погодинний графік руху автомобіля за маршрутом

№	« Одеський коровай»	М№1	М№2	М№3	«Одеський коровай»
	Приб.	Відпр	Пр.	Від.	Пр.	Від.	Пр.	Від.	Приб.
1	5-00	5-25	6-00	6-20	6-25	6-40	6-45	7-00	7-40
	7-40	8-10	8-45	9-05	9-10	9-25	9-30	9-45	10-25
	10-25	12-00	12-35	12-55	13-00	13-15	13-20	13-35	14-15
	14-15	14-40	15-15	15-35	15-40	15-55	16-00	16-15	16-55

3.4 Визначення чисельності водіїв, розподіл їх за кваліфікацією

В день моє АТП випускає на лінію 10 автомобілів, тому я склала графік роботи 15 водіїв на Листопад 2008 року.

За робочий день я брала позначення « 1», за вихідний « 0», відпустка - «в».

Таблиця 3.3 Графік роботи водіїв на Листопад 2008 р.

Фгод = (365 -- ( Дв + Дс + Дл + Дв + Ддо + Дпр) )* 8=(365-(104+11+2+24+2+2))*8=1760 (годіни/чол)

де

Дв - дні вихідні;

Дс - дні святкові;

Дл - дні на лікарняному;

Дв - дні відпустки;

Ддв - дні додаткової відпустки;

Дп - дні інші.

Чисельність водіїв:

 (чол)

Висновок

В результаті виконаних розрахунків для перевезення хлібу у с. Великий Дальник. Для цього в обсязі 53000 тони за рік потрібно:

1) 10 автомогбілів ГЗСА 3706;

2) 19 водіїв категорії- « С»;

3) 116304,909 л. палива марки А80 на рік.

Я склала графік роботи водіїв на кожен день по маршруту « Одеський коровай» - с. Великий Дальник. Початок робочого дня у водія починається у 5 утра, а кінчається у 16-55 вечора. Тому на цьому маршруті водії повинні працювати через день.

Також я полегшила водіям навантаження - розвантаження використовуючи контейнера, тому коефіцієнт використання пробігу дорівнює одиниці, на зворотному шляху автомобіль їде навантажений контейнерами.

Склавши графіки роботи водіїв, склавши оптимальний маршрут для перевезень, вибравши найпродуктивніший автомобіль та розрахувавши усі витрати можна з певністю сказати, що хліб та хлібобулочні вироби з хлібопекарні « Одеський коровай» у мережі магазинів в с. Великий Дальник будуть доставлені завжди своєчасно, тому що люди потрібують це кожен день. Також можна гарантувати повне дотримання гігієнічних та санітарних умов перевезення та якість отриманої продукції.

Література:

1. Артемьев С.П. Развитие и организация международных автомобильных перевозок. М,: Транспорт, 1984.

2. Геронимус Б.Л. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорта. М,: Финансы и статистика, 2002.

3. Дегтерёв Г.Н. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте. М,: Транспорт, 1980.

4. Курганов В.М. Логистика. Транспорт и склад в цепи поставок товаров М,: МарТ, 2006.

5. Михайловский Е.В. Устройство автомобилей М,: Машиностроение, 1985.

6. Рыбаков К.В. Специализированный автомобильный подвижной состав» М,: Транспорт, 1982.

7. Найденов Б.Ф. Объемные веса и удельные объёмы грузов. М.: Транс-т, 1971

8. Сарфанова Е.В. Грузовые автомобильные перевозки М,: МарТ, 2006.

9. Ходош М.С. Грузовые автомобильные перевозки М,: Транс-т, 1986.

10. Краткий автомобильный справочник НИИАТ М,: Транспорт, 1985.

11. Голованенко С.Л. Справочник иинженера экономиста автомобильного транспорта К,: Техніка, 1988.

12. Норми витрат паливомастильних матеріалів на автомобільному транспорті Видавець П.П. Соколик Б.А. Суми - 2006.

13. «Организация и планирование грузовых автомобильных перевозок». Под редакцией Л.А. Александрова М., «Высшая школа», 1986.

13. И.И. Батищев «Организация и механизация погрузочно- разгрузочных работ на автомобильном транспорте». М., «Транспорт», 1968.

14. В.М. Перлин Г.Я. Рудницкий «Организация централизованных контейнерных перевозок автомобильным транспортом». М., «Транспорт», 1981.

15. В.Ф. Ванчукевич В.Н. Седюкевич «Автомобильные перевозки». Минск, 1988.

16. Л.Л. Афанасьев Н.Б. Островский С.М. Цукерберг «Единая транспортная система». М., «Транспорт», 1984.

17. А.И. Воркут «Грузовые автомобильные перевозки», К., Головное издательство изд

Размещено на Allbest.ru