Перелік використаної літератури

1. Загальна класифікація й технічна характеристика автомобілів

Автомобіль -- це транспортна безрейкова машина на колісному або напівгусеничному ходу, що приводиться в рух власним двигуном і призначається для перевезень вантажів, людей та виконання спеціальних завдань.

Автомобілі, а також причіпні засоби становлять рухомий склад автомобільного транспорту.

Автомобільний рухомий склад за призначенням поділяють на:

вантажний;

пасажирський;

спеціальний.

До вантажного автомобільного рухомого складу належать:

вантажні автомобілі;

автомобілі-тягачі;

причепи;

напівпричепи.

Вантажні автомобілі за характером використання бувають:

*загального призначення, кузови яких мають форму бортової платформи;

* спеціалізовані, кузови яких пристосовані для перевезення тільки певних вантажів (самоскиди -- для перевезення сипких і в'язких вантажів, цистерни -- для транспортування рідких вантажів, рефрижератори -- для перевезення швидкопсувних вантажів).

За конструктивною схемою розрізняють:

*одиночні вантажні автомобілі;

+ автопоїзди (тягач із причепом, напівпричепом). За вантажопідйомністю вантажні автомобілі поділяють на такі класи:

*особливо малої вантажопідйомності (до 0,5 т);

малої (0,5...2 т);

середньої (2...5 т);

великої (5... 15 т);

особливо великої (понад 15 т -- позадорожній автомобіль).

За повною масою вантажні автомобілі поділяють на сім класів: 1) до 1,2 т; 2) 1,3...3; 3) 3...5; 4) 5...8; 5) 8...16; 6) 16...40; 7) понад 40 т.

До пасажирського автомобільного рухомого складу належать:

легкові автомобілі, що призначаються для перевезення пасажирів (від 2 до 8, ураховуючи водія) та багажу;

автобуси, які призначаються для перевезення 9 і більше чоловік (ураховуючи водія).

Залежно від робочого об'єму циліндра двигуна (л) розрізняють п'ять класів легкових автомобілів:

особливо малий (1,2 л);

малий (1,3...1,8 л);

середній (1,9...3,5 л);

великий (понад 3,5 л);

найвищий (не регламентується).

Автобуси за призначенням поділяють на: ¦ міжміські; ¦ міські; ¦ місцевого сполучення. Окрему групу становлять туристичні автобуси.

За довжиною автобуси поділяють на такі класи:

особливо малі (до 5 м);

малі (6...7,5 м);

середні (8...9,5 м);

великі (10,5...12 м);

особливо великі (16,5 м та більше).

До спеціального автомобільного рухомого складу належать автомобілі, причепи й напівпричепи для нетранспортних робіт, відповідно обладнані (санітарні, пожежні, сміттєзбиральні, автокрани, автомобілі-автовишки тощо).

Автомобілі всіх типів за пристосованістю до роботи в різних дорожніх умовах поділяють на дві групи:

автомобілі нормальної (звичайної) прохідності, що призначаються для руху по вдосконалених дорогах (мають один ведучий міст);

автомобілі підвищеної прохідності, які призначаються для роботи у важких дорожніх умовах або навіть в умовах бездоріжжя (в них усі мости й колеса ведучі).

Щоб розрізняти автомобілі за вказаною ознакою, використовують так звану «колісну формулу». Це умовна характеристика ходової частини автомобіля, в якій перша цифра відповідає загальній кількості коліс, а друга -- кількості ведучих коліс: 4 х 2, 6 х 4 (автомобілі нормальної прохідності); 4 х 4, 6 х 6 (автомобілі підвищеної прохідності).

Кожний автомобільний завод випускає основну (базову) модель автомобіля та її модифікації, що відрізняються від базової деякими показниками й конструкцією. В інструкції, яка додається до автомобіля заводом-виготовлювачем, наводяться дані його технічної характеристики, куди входять такі основні показники: колісна формула; номінальна вантажопідйомність у тоннах (кілограмах) або кількість місць; повна маса в тоннах (кілограмах); габаритні розміри и метрах (міліметрах); тип двигуна та його модель; найбільша швидкість із повним навантаженням (км/год); контрольна витрата палива (л/100 км).

Таблиця 1.1 Технічна характеристика деяких базових автомобілів

Вантажний рухомий склад. Основною частиною вантажного рухомого складу є вантажні автомобілі.

За призначенням їх поділяють на автомобілі загального призначення і спеціалізовані.

Автомобілі загального призначення мають кузови у вигляді платформи з бортами і застосовуються для перевезення вантажів усіх видів, крім рідин (без тари).

Спеціалізовані автомобілі обладнані кузовами, пристосованими для перевезення вантажів певного виду. Це автомобілі з саморозвантажувальними кузовами (самоскиди); автомобілі-цистерни для цементу, нафтопродуктів, молока; автомобілі з кузовами для перевезення тварин тощо.

За прохідністю, тобто за ступенем пристосування до роботи в тих або інших дорожніх умовах, розрізняють автомобілі дорожної (звичайної), підвищеної і високої прохідності. Автомобілі дорожної (звичайної) прохідності використовують головним чином на дорогах з удосконаленим (асфальтобетонним) покриттям. Автомобілі підвищеної прохідності та автомобілі високої прохідності призначені в основному для роботи у важких дорожних умовах і по бездоріжжю. Найпоширенішими є автомобілі дорожної прохідності.

Кількість ведучих коліс автомобілів характеризується колісною формулою. Наприклад, 4x2 і 6x4 в першому випадку означає загальну кількість коліс 4, ведучих 2, в другому -- всього коліс 6, у т.ч. ведучих 4. При цьому спарені колеса, що встановлюються з кожної сторони автомобіля на задній і середній осях, вважаються за одне колесо.

За пристосованістю до кліматичних умов випускають автомобілі для експлуатації в умовах помірного, холодного (північного) і спекотного (тропічного) клімату.

Для помірного клімату випускають автомобілі масово. За характером використання розрізняють одиночні та автомобілі-тягачі для буксирування причепів і напівпричепів.

Одиночні автомобілі використовують без причепів і напівпричепів.

Автомобіль-тягач або вантажний автомобіль з одним чи декількома причепами утворює автопоїзд.

Застосування автопоїздів дозволяє збільшити продуктивність рухомого складу і зменшити собівартість перевезень. Автопоїзди за типом з'єднання тягача з причіпними ланками розподіляють на причіпні, сідельні і розпуски.

Причіпні автопоїзди складаються з обладнаного бортовою платформою або спеціальним кузовом автомобіля і одного або декількох причепів. Як тягачі в причіпних автопоїздах використовуються вантажні автомобілі дорожної, підвищеної і високої прохідності.

Сідельні автопоїзди складаються з сідельного автомобіля-тягача і напівпричепа. При цьому напівпричепи частину своєї маси передають через сідельно-зчіпний пристрій на автомобіль-тягач, а іншу -- на власні колеса.

Автопоїзди-розпуски складаються з автомобіля-тягача і причепа-розпуска, обладнаного опорними балками для кріплення довгомірних вантажів (труб, сортового прокату, лісу тощо).

Причепи з'єднуються з автомобілями-тягачами тягово-зчіпним пристроєм, а напівпричепи -- опорним сідельно-зчіпним пристроєм. І в цьому їх принципова відмінність.

Причепи і напівпричепи розрізняють за призначенням (типом кузова) і кількістю осей (вантажопідйомністю), а також за приводом на осі.

За призначенням вони можуть бути загального призначення і спеціалізовані.

Причепи і напівпричепи загального призначення використовуються для перевезення вантажів усіх видів, крім рідких (без тари); спеціалізовані (панелевози, контейнеровози та ін.) -- для перевезення вантажів певного виду.

За кількістю осей причепи і напівпричепи розрізняються на одно-, дво- і багатовісні.

Найпоширенішими є одновісні та двовісні причепи і напівпричепи загального призначення (рис. 1.3, а, б, в) з кузовами у вигляді платформ, що використовуються для перевезення різних тарних і сипких вантажів, а також напівпричепи із закритим кузовом типу фургон для перевезення промислових і продовольчих вантажів. Значна частина таких причепів і напівпричепів випускається для сільського господарства. їх спеціалізовані кузови пристосовані для перевезення худоби, птиці, кормів тощо.

За приводом на осі причепи і напівпричепи випускаються з активним і без активного приводів.

Найефективнішими є причепи і напівпричепи з активним и, тобто ведучими, вісями (колесами), які приводяться в дію від двигуна автомобіля-тягача або автономного двигуна, встановленого на причіпній ланці.

Активний привід осей причіпної ланки може бути механічним, гідравлічним, електричним або змішаним. Тип приводу вибирається залежно від складу автопоїзда (причіпний, сідельний), його довжини і районів застосування.

Причепи і напівпричепи, у яких відсутній активний привід на вісі, називаються причепами і напівпричепами без активного приводу. Вони не мають ведучих коліс.

Незалежно від приводу всі причепи і напівпричепи повинні мати колісні гальмові пристрої з гідравлічним, пневматичним або комбінованим приводом. Гальмові механізми причіпних ланок повинні спрацьовувати одночасно з гальмами автомобіля-тягача, а в разі відриву причепа -- самостійно.

Однією з важливих умов ефективного використання автопоїздів є взаємозчепність, під якою розуміється можливість зчеплення автомобіля-тягача з причіпними ланками (причепами і напівпричепами) різних типів.

Кожній моделі базового вантажного автомобіля привласнюється індекс з чотирьох цифр.

Перша цифра означає клас вантажного автомобіля за повною масою: 1 - до 1,2 т; 2 - 1,2...2,0; 3 - 2...8; 4 - 8...14; 5 - 14...20; 6 - 20...40 і 7 - понад 40 т.

Друга цифра означає вид: 3 -- бортовий, 4 -- тягач, 5 -- самоскид,

Третя і четверта цифри означають номер моделі автомобіля (від 01 до 99).

П'ята цифра -- це порядковий номер модифікації. Перед цифровим індексом ставиться буквене позначення заводу-виробника. Наприклад, вантажний автомобіль моделі КрАЗ-6443 означає, що автомобіль виготовлений на Кременчуцькому автомобільному заводі, повною масою від 20 до 40 т, тягач, 43 -- номер моделі.

Причіпний рухомий склад:

а -- одновісний причіп; б -- двовісний причіп; в -- двовісний безбортовий причіп-ваговоз; г -- двовісний бортовий причіп-ваговоз; д -- тривісний причіп-ваговоз; є -- чотиривісні причепи-ваговози; ж -- одновісний напівпричіп; з -- двовісний напівпричіп; і -- одновісний причіп-розпуск; к -- двовісний причіп-розпуск

Система позначень причепів також складається з чотиризначного числа. При цьому для причепів і напівпричепів різних видів (моделей) даються чітко визначені перші індекси (дві перші цифри з чотирьох). Наприклад:

легкові причепи 81 (напівпричепи 91);

вантажні причепи 83 (напівпричепи 93);

причепи самоскиди 85 (напівпричепи 95);

фургони 87 (напівпричепи 97).

Дві інші цифри (другий двозначний індекс) присвоюються залежно від повної маси причепів і напівпричепів, яка відповідає певній групі і двозначним індексам:

Перед цифровим індексом ставиться буквене позначення заводу-виробника. Наприклад, причіп великоваговий ЧМЗАП-8390 означає, що його виготовлено на Челябінському машинобудівному заводі автомобільних причепів, вантажний, повною масою понад 24 т. Напівпричіп ОдАЗ-9771 означає, що він виготовлений на Одеському автоскладальному заводі, фургон, масою в межах від 16 до 25 т (повна маса напівпричепа ОдАЗ-9771 становить 17,5 т).

2. Класифікація легкових автомобілів

Мікроавтомобіль (англ. microcar, англ. bubble car) -- це дуже малий за розмірами автомобіль. Зазвичай, крім водія, він може перевозити тільки одного пасажира; велика кількість мікрокарів мають тільки три колеса. Велику кількість мікроавтомобілів виробляли опісля Другої світової війни, з-за нестачі та великої ціни матеріалів та палива.

Моделі

Міський автомобіль (клас A, англ. city car) -- це невеликий малопотужний автомобіль, призначений для використання в міській зоні. Він більше та швидше за мікроавтомобіль, має чотири місця, або навіть і п'ять місць. Зазвичай його довжина між 3400 мм та 3600 мм. Такі автомобілі продавались у Європі, починаючи з 1960-их. Більшість автовироників мають один чи два міських автомобілі у своїй лінійці.

Моделі

Суперміні (клас B, англ. supermini, амер. англ. subcompact car) -- це невеликий автомобіль, більший за розміром ніж міський автомобіль. Цей клас автомобілів є дуже популярним у світі, разом із автомобілями класу С. Двадцять років назад довжина авто цього класу була близько 3700 мм, наразі вона складає близько 3950 мм для хетчбеків та 4250 мм для седанів та універсалів. В останні роки з'явились нові класи автомобілів, що є змішенням суперміні та іншого класу: від багатоцільового автомобілю з'явився Міні MPV, від SUV -- Міні SUV.

Цей клас є дуже популярним в Європі та Японії, оскільки внутрішній простір достатньо великий і є моделі з багатою комплектацією, а розміри залишаються невеликими, що полегшує пересування та парковку в міських умовах.

Гоночні автомобілі, що побудовані на основі авто цього класу, успішно виступали і виступають в різних автоперегонах, наприклад у ралі: Peugeot 205/206/207 WRC, Fiat Grande Punto S2000.

Актуальні моделі

Малий сімейний автомобіль (клас C, англ. small family car) -- це клас автомобілів, що вміщується між суперміні та сімейним автомобілем.

Наразі, автомобілі класу C мають довжину між 4200 мм та 4350 мм для хетчбеків, та між 4400 мм і 4550 мм для кабріолетів, седанів або універсалів. Багатоцільові машини та SUV, що базуються на малих сімейних автомобілях, називаються малі MPV та малі SUV, відповідно, стали популярними з ранніх 1990-их.

Зазвичай, використовуються двигуни від 1.6 літра до 2.0 літрів, й бензинові, й дизельні, діапазон потужностей -- 100..150 к.с. Деякі моделі устатковані економічними 1.4-літровими двигунами. Існують моделі з високими характеристиками («гарячі хетчі»), вони обладнані або турбованими дволітровими агрегатами, або навіть 3.2-літровими V6, у них діапазон потужностей варіюється від 170 к.с. до 260 к.с.

Автомобілі цього класу дуже успішні в різноманітних автоперегонах. Наприклад, із 1987 по 2007, у Чемпіонаті світу з ралі автомобілі C-класу вигравали особистий чемпіонат 19 разів із 21-го, а кубок конструкторів -- 18 разів.

Переважна більшість автомобілів цього класу використовують FF-компоновку, із переднім розташуванням двигуна і переднім приводом. Деяка кількість обладнана системами повного приводу, наприклад Subaru Impreza, а отже мають компоновку F4.

Моделі

Автомобіль класу D (великий сімейний автомобіль, невеликий бізнес-автомобіль) -- це автомобіль, за розмірами більший, ніж малий сімейний автомобіль, але менший, ніж бізнес-автомобіль. Розділяється на два підкласи -- сімейні автомобілі та бізнес-автомобілі. Різниця полягає в тому, що бізнес-автомобілі випускаються під престижними брендами (наприклад, Alfa Romeo та BMW), мають більш повну комплектацію, більше опцій, більше коштують, але розмір однаковий із сімейними авто. Прикладами популярних сімейних автомобілів є Ford Mondeo, Opel Vectra, Volkswagen Passat; бізнес-автомобілів -- Alfa Romeo 159, BMW 3 Series, Mercedes-Benz C-Class.

Європейські моделі

Автомобіль класу D (великий сімейний автомобіль, невеликий бізнес-автомобіль) -- це автомобіль, за розмірами більший, ніж малий сімейний автомобіль, але менший, ніж бізнес-автомобіль. Розділяється на два підкласи -- сімейні автомобілі та бізнес-автомобілі. Різниця полягає в тому, що бізнес-автомобілі випускаються під престижними брендами (наприклад, Alfa Romeo та BMW), мають більш повну комплектацію, більше опцій, більше коштують, але розмір однаковий із сімейними авто. Прикладами популярних сімейних автомобілів є Ford Mondeo, Opel Vectra, Volkswagen Passat; бізнес-автомобілів -- Alfa Romeo 159, BMW 3 Series, Mercedes-Benz C-Class.

Європейські моделі