Вантажна та комерційна діяльність залізничної станції

Вантажна та комерційна діяльність залізничної станції

Вантажна і комерційна робота займає важливе місце в експлуатаційній діяльності залізниць і включає комплекс питань, пов'язаних з перевізним процесом, головним чином з його початковими і кінцевими операціями - навантаженням і вивантаженням, з організацією прогресивних видів перевезень - пакетних, контейнерних і маршрутних. До вантажної і комерційної роботи відносяться також питання використання вагонів і контейнерів за часом і вантажопідйомності, взаємодії з іншими видами транспорту, розробки умов і правил перевезення вантажів, забезпечення їх збереження, планування перевезень, механізації навантажувально-розвантажувальних робіт, тощо.

Технічною основою для виконання вантажної і комерційної роботи є складське господарство вантажного району, засоби комплексної механізації і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт, засоби автоматики і обчислювальної техніки для виконання комерційних операцій.

Вантажна робота на станції виконується цілодобово з рівномірним розподілом по періодах доби.

На вантажному районі передбачається спеціалізація місць загального користування. При цьому склади, навантажувально-розвантажувальні майданчики спеціалізуються по роду вантажу (тарно-пакувальні, контейнерні) і по характеру виконання вантажних операцій (навантаження, вивантаження, сортування). Спеціалізація передбачає забезпечення найраціональнішої технології виконання вантажної і комерційної роботи, максимальне використання засобів механізації.

1 Розрахунок параметрів складів і технічного оснащення вантажного району

1.1 Вибір типа і розрахунок складів вантажного району

Для проведення навантажувально-розвантажувальних операцій на вантажному районі є критий склад для зберігання тарно-пакувальних вантажів і відкритий майданчик у колії №34, призначений для вивантаження контейнерів.

Загальна площа складів на вантажному районі визначається по формулі:

(4.1)

де: - відповідно, площа складів вантажного району для вантажів, що прибувають і відправляються .

Площа складу для збереження вантажив визначається методом питомих навантажень по формулі:

(4.2)

де: - відповідно, добове прибуття і відправлення вантажу, т;

- відповідно, узагальнені коефіцієнти по прибуттю і відправленню.

Узагальнені коефіцієнти по прибуттю і відправленню розраховуються по формулі:

, (4.3)

де:Тхр - відповідно, час зберігання на складі вантажів, що прибувають і відправляються,діб(приймається згідно [15, с.113] і приведений в табл.4.1);

- частка перевантаження по прямому варіанту (приймається згідно [10] для тарно-пакувальних вантажів =0,1; контейнерів =0,1);

- коефіцієнт на проходи і проїзди на складі (приймається згідно [15, с.113] і приведений в табл. 4.1);

- відповідно, середнє навантаження на 1м2 площі складу від вантажів, що прибувають і відправляються, т/кв м (приймається у відповідності з [15, с.113] і приведене в табл. 4.1).

Розрахунок площі складів вантажного району приведений в табл.4.2.

Таблиця 4.1-параметри для розрахунку площі складів

Параметри розрахунку складу	Тарно-пакувальні вантажі	Контейнерні вантажі
	2,0	2,5
	1,5	1,0
	1,7	1,6
	0,85	0,9

Таблиця 4.2-розрахунок площі складів вантажного району

Тип складу	По прибуттю
				діб		т
1	2	3	4	5	6	7	8
По прибуттю
1	2	3	4	5	6	7	8
тарно-пакувальні вантажі	0,1	1,7	0,85	2,0	3,6	85	306
контейнери	0,1	1,6	0,9	2,5	4,0	205	408
По відправленню
тарно-пакувальні. вантажі	0,1	1,7	0,85	1,5	2,7	205	553,5
контейнери	0,1	1,6	0,9	2,0	3,2	208	166,5

Таким чином загальна площа складу тарно-пакувальних вантажів складає 859,5 м2 (306+553,5), а загальна площа відкритого майданчика контейнерних вантажів ? 574,5 м2 ( 408 +166,5).

Довжина кожного складу визначається по формулі:

(4.4)

де: Вскл - ширина складу, м.

Ширина складу тарно-пакувальних вантажів прийнята 24 м.

Довжина складу тарно-пакувальних вантажів:

= 859,5:24=35,81 м; прийнято 36 м.

Ширина складу контейнерних вантажів :

= 11,3 - 2(0,7 + 0,34) = 9,22 м;

= 574,5:9,22 = 62,3 м; прийнято 63 м.

63 9,22 = 581 м2.

Довжина вантажного фронту визначається по формулі:

(4.5)

де - довжина вагону по осях автозчеплень, м; (приймається згідно [7] =15 м.)

36:15=2,4 ваг; прийнято 2 вагона;

63:15= 4,2 ваг; прийнято 4 вагона.

1.2 Розрахунок технічного оснащення вантажного району

Технічне оснащення вантажного району залежить від виду, кількості вантажів, що переробляються, типу складів і повинне забезпечувати максимальний рівень комплексної механізації і автоматизації вантажних робіт.

Для зберігання тарно-пакувальних вантажів на вантажному районі є критий склад ангарного типу шириною 24 м. Схема критого складу приведена на мал.4.1.

Для зберігання контейнерів на вантажному районі є відкритий майданчик, обладнаний козловим краном ККС-10 вантажопідйомністю 10 т, прольотом 11,3 м, оснащеним електричним захопленням.

Рисунок 4.1 - Схема критого складу

Критий склад оснащений електронавантажувачами ЕП-4004, відкритий склад контейнерних вантажів - козловими кранами ККС-10.

Характеристика козлового крана ККС-10:

- вантажопідйомність 10 т;

- проліт 11,3 м;

- виліт консолі 8,2 м;

- висота підйому вантажу 10 м;

- швидкість підйому 15 м/хв;

- швидкість пересування візка 40 м/хв;

- швидкість пересування крана 30 м/хв;

- загальна маса крана 28,4 т;

- потужність двигунів 42 кВт.

Характеристика електронавантажувача ЕП-4004:

- вантажопідйомність 0,75 т;

- габаритні розміри:

- ширина 910 мм;

- довжина з вилами 2400 мм;

- висота 2460 мм;

- найбільша висота підйому вантажу 1600 мм;

- максимальна швидкість руху:

- без вантажу 10 км/год;

- з вантажем 8,5 км/год;

- найбільша швидкість підйому 10 м/хв;

- маса навантажувача 1,740 т.

Кількість навантажувально-розвантажувальних машин (далі НРМ) для обслуговування вагонів на кожному вантажному фронту визначається по формулі:

(4.6)

де: K- коефіцієнт нерівномірності прибуття і відправлення вантажів (приймається рівним згідно [10] =1,2);

- тривалість роботи вантажного фронту, год. (при цілодобовому режимі роботи =24 години);

- тривалість перерв в роботі НРМ, год. (приймається рівним 2,5 години);

- кількість замін вагонів на кожному фронті;

- тривалість заміни вагонів на вантажному фронті, год. (приймається 0,5 год., згідно [10]);

- експлуатаційна продуктивність НРМ, визначається по формулі:

(4.7)

де: - змінна норма по навантаженню, вивантаженню конкретного вантажу, т/зм (приймається рівним: для тарно-пакувальних вантажів 108 т/зм;для контейнерів 364 т/зм);

Розрахунок кількості НРМ приведений в табл. 4.3 та 4.4

Таблиця 4.3-розрахунок числа НРМ для обслуговування вагонів

Вантажний фронт	ип НРМ	,т	т	т	т		*,год	Розрахунок
Склад т/пакув вантажів	П-4004	5	05	08	5,4	1	1	[(85+205)*1,2] / 15,4*21=1,08	2
Склад конт. вантажів	ККС-10	02	04	64	2	4	0	[(102+104)*1,2] / 20*52=0,2	1

р* - чистий час роботи, год.

Потрібне число НРМ на кожному вантажному фронті для обслуговування автотранспорту визначається по формулі:

(4.8)

де: - час роботи автотранспорту, год. (приймається рівним тривалості денної зміни - 12 год.).

Для обслуговування автотранспорту на складах застосовуються ті ж засоби механізації, що і для обслуговування вагонів.

Розрахунок кількості НРМ для обслуговування автотранспорту приведений в табл. 4.4.

Таблиця 4.4-розрахунок НРМ для обслуговування автотранспорту

Вантажний фронт	,т	,т	т	, год	Розрахунок
1	2	3	4	5	6	7
склад т-пакувальних вантажів	5	05	15,4	12	[(85+205)*1,2] / 15,4*12=1,9	2
склад контейнерних вантажів	02	04	52	12	[(102+104)*1,2] / 52*12=0,33	1

Довжина складів перевіряється на можливість безпечної роботи НРМ і у разі недотримання умов подовжується до необхідної довжини. При цьому зона безпечної роботи одній НРМ складає:

- для козлових кранів - 60 м;

- для електронавантажувачів (при роботі двох НРМ у вагоні) - 7 м.

Кількість НРМ по умові безпечної роботи визначається по формулі:

(4.9)

При розрахунках повинно виконаються умова:

(4.10)

= 36:7=5,15; прийнято 5 електронавантажувачів.

Перевірка на можливість безпечної роботи НРМ виконується, отже, приймаємо довжину складу тарно-штучних вантажів рівної 36 метрам.

Для складу контейнерних вантажив перевірка не проводиться, тому що використовується 1 кран.

2 Характеристика складів і технічного оснащення під'їзних колій

Для зберігання тарно-пакувальних, цінних вантажів та вантажів що бояться атмосферних опадів, і перевозяться в критих вагонах (дріт, запчастини, шини, вапно, різні металовироби), як правило використовуються одноповерхові криті склади із зовнішнім або внутрішнім розташуванням навантажувально-розвантажувальних шляхів і зовнішнім розташуванням автопереїздів.

Криті склади, як правило, споруджують за типовими проектами шириною 18, 24, 30 м.

Довжину складів визначають залежно від необхідної місткості складу, вантажопереробки і вибраної ширини складу по методиці, розглянутій раніше.

Висота вантажних платформ з боку автомобілів повинна бути не менш 1,2 м над рівнем проїжджої частини. Висота вантажних платформ від рівня верху головки рейки - 1,1 м.

Ширина виїздів на платформи з торцевої сторони (пандусів) для проїзду НРМ повинна бути на 0,6 м більше максимальної ширини навантаженого транспортного засобу.

Висота складу визначається технологією роботи і типом засобів механізації.

Висота, що рекомендується, складає:

- невеликі склади, що стоять окремо, - 6 м;

- крупні склади промислових підприємств і універсальні бази - 8,4; 12,6 м;

- спеціалізовані склади і бази - 12,6 - 16,2 і 22,4 м.

Розсувні двері для пропуску НРМ за розміром повинні переважати завантажені транспортні засоби по висоті на 0,2 м і по ширині на 0,6 м. В типових проектах двері приймають висотою 3,6 м і шириною 2,5 м.

В складах ангарного типу розміри воріт для пропуску рухомого складу колії 1520 мм приймають у відповідності з ГОСТ 9238-83. В типових ангарних складах з боку під'їзду автотранспорту через кожні 18 метрів передбачені розсувні двері (шириною 4 м і заввишки 3 м) з механічним або ручним приводом.

Для зберігання навалювальних вантажів (флюси, доломіти, вугілля) застосовуються відкриті майданчики, обладнані підвищеною колією і люкозамикачем. Підвищена колія буває в двох варіантах: блочному на природному і блочному на палях підґрунті. Верхні блоки опор збірні, залізобетонні. Верхній блок устою служить одночасно опорним майданчиком і крилами для сполучення естакади з насипом. Рейки залізничної колії прикріпляються до підкранових балок дерев'яними напівшпалами і брусами. Кріплення рейок до шпал типові. Для проходу обслуговуючого персоналу по естакаді заввишки 2,5 м і вище передбачені містки, укладені уподовж колії на шпальних брусах. Під естакадою влаштовують похилі площадки (бетоновані або цементно-ґрунтові), по яких вантаж відсипляється убік від естакади, поліпшуючи умови його забирання для вантаження на автотранспорт. Підвищена колія блокового типу є естакадною конструкцією з кроком опор 6м. Пролітна конструкція складається з двох залізобетонних балок, зв'язаних між собою залізобетонними діафрагмами.

Для вантаження на автотранспорт і прибирання навалювальних вантажів з відвалів використовуються одноковшові навантажувачі ТО-1 (Т-157). На вивантаженні бригада з 6 чоловік зайнята відкриванням люків, очищенням вагонів від залишків вантажу і закриттям люків. Навантаження на автотранспорт виконує один механізатор.

Технологія вивантаження вантажу полягає в наступному: після відкриття люків вагону вантаж зсипається із вагону, утворюючи відвали. Після цього вагони очищаються від залишків вантажу і за допомогою люкозамикача закриваються люки вагону. З відвалів навантажувач прибирає вантаж на склад або по прямому варіанту вантажить в автомобіль.

Розрахунок параметрів підвищеної колії для вивантаження навалювальних вантажів, що прибивають на авторемонтний завод приведений нижче.

Підвищена колія, обладнана козловим краном ККДК-10 шириною прольоту 16м і вантажопідйомністю 10т і оснащена вібратором для очищення вагонів, грейфером для навантаження вугілля в автомобілі і люкопід'ємником.

Довжина підвищеної колії для вивантаження вугілля визначається по формулі:

(4.11)

де: F-площа поперечного перетину відвалів вантажу щодо підвищеної колії, м2;

Е - ємкість відвалів уздовж підвищеної колії для забезпечення розміщення вантажу, що прибув протягом нормативного терміну зберігання, м куб, визначена по формулі:

(4.12)

де: - об'ємна маса навалювального вантажу, т/м3; (приймається згідно [6, с.80] =1 т/м3)

Площа поперечного перетину відвалів визначається з розрахункової схеми, приведеної на рис. 4.4.



Рис. 4.4 - Схема поперечного перетину відвалів вантажу

Площа поперечного перетину відвалів вантажу визначається по формулі:

(4.13)

де: h - висота підвищеної колії, м (h =3 м);

- кут природного укосу вантажу в стані спокою (приймається згідно

[ , с. 52 ]; =45 о.

Е= (2103,01,2)/1=756 м3.

F= 9: tq 45 =9 м2.

= 756:9=84м, прийнято 90м.

Машини, устаткування, запасні частини, метал і метизи, залізобетонні вироби і інші вантажі масою одного місця більше 0,5 т відносяться до важковантажних. Ці вантажі зберігають, як правило, на відкритих майданчиках з твердим асфальтобетонним покриттям. Вантажі, чия якість погіршується під впливом атмосферних опадів, розміщуються під навісами, в критих складах, в прольотах заводських корпусів.

Майданчики для важких вантажів спеціалізують по роду вантажів, прибуттю і відправленню, напрямам перевезення, одержувачам вантажу. Вантажі при вивантаженні (одержувачам вантажу) на майданчик повинні бути укладені на підкладки завтовшки 15-20 мм, а між вантажами повинні бути проходи шириною не менш 1м для огляду і застропи при перевантаженні.

В цехах готової продукції заводів металургії, машинобудування, залізобетонних виробів, у яких склади примикають до виробничих цехів, широке застосування отримали мостові крани.

Для перевантаження профільного прокату використовують прямокутні електромагніти, що мають на відміну від інших рівномірне магнітне поле по всій робочій поверхні.

Листову сталь вантажать траверсами з двома або трьома магнітними або звичайними захопленнями. У ряді випадків для вантаження пакетів тонколистової сталі застосовують кліщові захоплення.

Відкриті і закриті склади труб, як правило, оснащують мостовими і рідше козловими кранами, також забезпеченими спеціальними траверсами із захопленнями. Труби малих діаметрів захоплюють канатними або стрічковими стропами, прикріпленими до траверси. Для навантаження і штабелювання труб середнього і великого діаметрів зручно застосовувати багатогачкові захоплення, що складаються з подовжньої провеси і підвішених до неї поперечних траверс, забезпечених гачками для захоплення труб з торця. Кожну трубу зачіпляють двома гачками.

Сортовий метал складують за профілями, марками сталі і також за плавками. Зберігати його доцільне на металевих стелажах-стійках з швелерів зварної конструкції.

Для перевантаження і зберігання довгомірного прокату в критих складах застосовують крани-штабелери стелажні і мостового типа.

3 Нормування часу знаходження вагонів під вантажними операціями у вантажному районі і на під'їзних коліях

3.1 Нормування часу знаходження вагонів під вантажними операціями на вантажному районі

Нормування вантажних операцій є визначенням тривалості знаходження вагонів під вантажними операціями.

Тривалість вантажних операцій при механізованому їх виконанні визначається по формулі:

(4.14)

де: - кількість вагонів в подачі ( приймається згідно табл.3,8);

- приймається згідно табл.3.2;

- тривалість початкових і кінцевих операцій, год. (приймається згідно [13] =0,05 год.).

Розрахунок тривалості вантажних операцій приведений в табл.4.5.

Таблиця 4.5-розрахунок тривалості вантажних операцій

вантажний фронт	Z нрм
			Z'	наймен. вантажу		ваг.
склад т-пак. вантажів	2	15,4	2	зошити шкільні	42,8	2	2,83	2	крейда мелена	69,2	2(1)	4,53 (2,3)
контейнерний склад	2	52	2	контейнери	42	3	1,26	2	контейнери	42	2	1,26

3.2 Нормування часу знаходження вагонів під вантажними операціями на під'їзних коліях

Норми часу знаходження вагонів під вантажними операціями прийнято згідно (12, додатки 3,4).

Норми часу знаходження вагонів під вантажними операціями зведені в табл. 4.6,4.7.

Таблиця 4.6-тривалість вантажних операцій на під'їзній колії трубопрокатного заводу

найменування фронту навантаження (вивантаження)	розмір одночасної подачі до фронту	одночасний фронт вантаження (вивантаження)	рід вантажу	вантажна операція	норма часу на вантаження (вивантаження) 1 ваг., хв.	засоби механізації
склад катанки	10	2	катанка	вивантаження, нпв	72	мост. кран, 5т, магніт. шайба
мартен. цех, к.№246	2	2	доломіти	вивантаження,нпв	67	кран на зал. ходу з грейфером
мартен. цех, к.№246	1	1	метал	вивантаження, нпв	67	об'ємом 2,5 м3
ливарний цех, к. №267	2	2	чавун	вивантаження, нпв	66	кран на зал. ходу з магн. шайб.
копров. цех, к. №122	6	2	металолом	вивантаження, нпв	78	мост. кран, 10т, з магнітною шайбою
вапняний цех, к.№56	9	9	флюси	вивантаження, нпв	22	естакада по обидві стор., мост. кр.
склад цегли, к. №224	10	2	цегла	вивантаження, нпв	65	мостовий кран, 10 т
склад лісу, п. №52	3	1	ліс	вивантаження, нпв	59	двухконсольн. козловий кран
склад вугілля, к. №253	3	1	вугілля	вивантаження, нпв	59	зал. кран з грейфером 2,5 м3
ТПЦ-1, к. №150	3	1	труби	вивантаження, нпв	57	мост. кран, 10т, магн. захоплення
КПЦ, к. №140	3	1	колеса цільно катанні	вантаження нпв	78	мост. кран з 8 захопленнями
КПЦ, к. №141	2	1	металовироби	вантаження нпв	78	мост. кран, 10т.
КБЦ, к. №140а	3	1	бандажі	вантаження нпв	120	мост. кран, 10т.
ТПЦ-4, к. №21	15	4	труби	Вантаження нпв	78	4 мост. крана, 15т, магнітне захоплення
ТПЦ-4, к. №22	3	2	металовироби	Вантаження нпв		мостовий кран, 15 т

Таблиця 4.7- Тривалість вантажних операцій на решті під'їзних колій

Найменуван. під'їзної колії	розгорнута довжина, м	розмір одночас. подачі до фронту	Найменуван. вантажу	вантажоперація	норма часу на навантаження (вивантаження) 1 вагону, хв.	Засоби механізації
1	2	3	4	5	6	7
		3	чавун	вивантаження, нпв	22	мост. кран, 10т.
		3	вугілля	вивантаження, нпв	31	підвищена колія
		3	сталь	вивантаження, нпв	69	мостовий ел.кран, 10т
		2	автошасі	вивантаження, вантаження, пл	55	мостовий ел. кран, 10т
		2	запчастини	вивантаження, кр	90	дизельний автонавантажувач
		3	ліс	вивантаження, нпв	59	ККС-10, 10т
		2	автодвігуни	вивант.,вант.нпв	55	мостовий кран, 10 т
п/п ВРЗ	29500	2	цегла	вивантаження, нпв	95	козловий кран, 5 т
		2	кокс	вивантаження, нпв	40	підвищена колія
		2	рами	вивантаження, вантаження, пл	55	мостовий кран, 10 т
		2	чушки металеві	вивантаження, нпв	78	мост. кран з захоплен. на трав.
		2	стягування	навантаження, нпв	78	мостовий кран,10т, з магнітною шайбою
		2	метвироби	навантаження, нпв	78	мостовий кран,10т, з магнітною шайбою
		2	металолом	навантаження, нпв	78	мостовий кран,10т, з магнитой шайбою
		8	вугілля	вивантаження, нпв	53	стріловий кран
		8	вапно	вивантаження, нпв	49	стріловий кран
п/к Цегельного заводу	4770	8	пісок	вивантаження, нпв	49	стріловий кран
		2	цегла	вантаження, нпв	95	козловий кран, 5т
		2	плити дор. покриття.	вантаження, нпв	86	двохконсол. козловий кран, 5т
		5	комплекту-ючі кузовів	вивантаження, пл	80	двохконсол козловий електрокран
п\к механічного заводу	11000	5	металло-прокат	вивантаження, нпв	80	10т
		5	автокузови	вантаження, нпв	80
		2	сталь листова	вивантаження, нпв	69	мост. кран, 10т
		2	запчастини	вивантаження, кр	90	дизельний автонаван- тажувач
п\к автозавода	8094	2	шини	вивантаження, кр	90	дизельний автонаван- тажувач
		3	устаткуван. для КУНГів	вантаження, кр	90	дизельний автонавант.
		3	машини на кол. ходу	вантаження, пл	15	торцева естакада

4 Технологія роботи товарної контори

Основні задачі товарної контори:

- контроль за виконанням плану навантаження вантажів на станції в цілому і по кожному відправнику окремо;

- оформлення перевізних документів;

- інформування вантажоодержувачів про прибуття вантажів;

- ведення встановлених форм обліку і звітності;

- виконання розрахунків по перевезеннях.

Роботою товарної контори керує начальник товарної контори, якому підкорені:

- товарні касири - 2;

- комерційні агенти - 2;

- таксировщик - 1;

- агент по розшуку -1;

Робота в товарній конторі по виконанню операцій, пов'язаних з оформленням документів на вантажі проводиться цілодобово.

Розміщення і устаткування робочих місць в товарній конторі забезпечують поточну систему оформлення і обробки вантажних документів.

Оплата залізничного тарифу за перевезення вантажів, а також платежів, передбачених Статутом проводиться шляхом перерахунку в Технологічний центр по обробці вантажних документів (Тех. ПД) платіжних доручень згідно договору з Дирекцією залізничних перевезень на попередню оплату.

4.1 Порядок оформлення перевізних документів в товарній конторі. Операції по відправленню вантажів

Заповнений комплект перевізних документів відправник пред'являє в товарну контору станції для перевірки і візування.

Товарний касир через Тех ПД уточнює наявність коштів на рахунку відправника, перевіряє наявність плану, уточнює чи є конвекційні заборони, перевіряє правильність заповнення накладної, чи відкрита станція призначення для видачі вказаного в накладній вантажу і наявність доданих документів і при необхідності таксує документи. Потім начальник товарної контори візує накладну, проставляє номер плану перевезення, число, місяць ввезення вантажу на станцію або навантаження його у вагон, після чого повертає накладну відправнику.

Після навантаження вантажу у вагон засобами вантажовідправника накладну передають в товарну контору.

Товарний касир, перевіривши правильність оформлення прийому вантажу до перевезення, фіксує документи і визначає провізну платню, вносить відповідні дані в накладну, потім передає накладну комерційному агенту для заповнення дорожньої відомості.

Заповнену дорожню відомість з накладною перевіряє товарний касир, проставляє термін доставки, проводить остаточний розрахунок по платежах, ставить на документах свій підпис і необхідні штемпелі і видає відправнику квитанцію про прийом вантажу до перевезення.

При вантаженні вантажу засобами відправника остаточний розрахунок за перевезення і передача йому вантажній квитанції проводиться після здачі товарному касиру оформлених пам'ятки старшого оператора товарної контори, вагонного листа і накладної.

Корінці дорожніх відомостей, що залишилися в товарній конторі, товарний касир записує в звіт форми ГУ-3 про вантажі, прийняті до відправлення і завантажені у вагони і в супровідну відомість форми ГУ-4.

У випадках відправлення вантажу в країни далекого зарубіжжя, СНД товарний касир перевіряє наявність штампів митниці про дозвіл вивозу вантажу, а також необхідних документів: вантажної митної декларації.

Перевізні документи на вантажі, що відправляються в райони Півночі, Арктики і інші райони СНД, візують заступник начальника станції або начальник товарної контори після перевірки відповідності упаковки встановленим технічним вимогам із записом кожної відправки в книгу візування закінчення навантаження номенклатурного вантажу у вагон, старші прийомоздавальники під'їзних колій повідомляють старшому оператору ТК станції (саме зміни) про закінчення навантаження вантажу у вагон. Старший оператор ТК зміни повідомляє по телефону воєнізовану охорону і міліцію, при цьому указує число, номер вагону, найменування вантажу, час пред'явлення охороні, посаду і прізвище передавшого і прийнявшого повідомлення. Одночасно старший оператор ТК виписує копію сповіщення і передає у воєнізовану охорону, де її бережуть в добовій відомості варти. Передача копії проводиться через представника воєнізованої охорони.

Графік обробки документів в товарній конторі станції по відправленню вантажів приведений нижче.

Таблиця 4.1 Графік обробки документів по відправленню в товарній конторі

Найменування операцій	Час у хв.	Виконавці
Перевірка правильності заповнення накладної або комплекту перевізних документів, візування	3.0.	ст. тов. касир, тов. касир
Перевірка накладної або комплекту перевізних документів, що одержують з пункту навантаження	1.5	товарний касир
Остаточне таксування	2.0	товарний касир
Заповнення комплекту перевізних документів	5.0	ком. агент
Перевірка правильності заповнення дорожньої відомості. Визначення термінів доставки вантажу (СМГС), накладення штемпелів	1.5	ст .тов. касир, тов. касир, ком. агент
Підбирання документів до вагонного листа	1.0	тов. касир ком. агент
Запис документів у книгу ф.ГУ-48 (решти документів) для передачі в станційний технологічний центр станції (СТЦ)	1.0	тов. касир ком. агент
Загальний час	15.0

4.2 Операції після прибуття вантажів

Перевізні документи після прибуття вантажів на станцію надаються в СТЦ, де на кожному документі проставляється календарний штемпель про час прибуття. Потім перевізні документи (накладну, дорожню відомість) передають в товарну контору, де їх реєструють в книзі прибуття вантажів форми ГУ-42. Потім повідомляють одержувача про прибуття вантажу і перевіряють таксування. Вантажоодержувач, що уклав з Дирекцією договір на передоплату за перевезення вантажів і послуг, розкредитовує документи, указуючи в дорожній відомості:

- № договору;

- № розрахункового рахунку;

- № коду платника;

- найменування установи Держбанку.

В дорожніх відомостях на видані вантажі товарний касир перевіряє наявність кодів станцій відправлення і призначення, код вантажу, наявність штемпелів прибуття і видачі вантажів і інші відомості, необхідні для нарахування і стягнення провізних платежів і статистичної звітності.

Остаточний розрахунок провізних платежів по клієнтурі, що уклала договір на передоплату проводиться через Тех ПД. Дорожні відомості на видані вантажоодержувачу вантажі товарний касир при супровідній відомості форми ДУ-91 висилає в Тех ПД .

Графік обробки документів в товарній конторі на вантажі, що прибули, приведений нижче.

Таблиця 4.2 Графік обробки документів по прибуттю в товарній конторі

Найменування операцій	Час у хв.	Виконавці
Прийом документів із станційного технологічного центру (СТЦ)	2.0	тов. касир
Запис у книгу прибуття вантажу	3.0	тов. касир
Повідомлення вантажовідправника про прибуття вантажу	5.0	тов. касир
Видача накладної клієнту	3.0	тов. касир ком. агент
Упорядкування звіту видачі ф.ДУ-91, проставляння номеру звіту в книзі прибуття вантажу, підбор документів за повідомленнями, перевірка правильності внесення реквізитів у дорожню відомість	5.0	тов. касир ком. агент
Загальний час	18.0