Схеми електрообладнання автомобілів ВАЗ-2108, ВАЗ-2109

Зміст

1. Схема системи запалювання

2. Схема стартера, звукового сигналу і контрольно-вимірювальних приладів

3. Схеми приладів освітлення й світлової сигналізації

Додаткове обладнання

4. Технічне обслуговування електрообладнання

Перелік використаної літератури

1. Схема системи запалювання

Робоча суміш у циліндрах карбюраторного двигуна запалюється електричною іскрою, що проскакує між електродами свічки запалювання. Повітряний проміжок між електродами свічки має великий електричний опір, тому між ними треба створити високу напругу, щоб виник іскровий розряд. Іскрові розряди мають з'являтися при певному положенні поршнів та клапанів у циліндрах і чергуватися відповідно до встановленого порядку роботи двигуна. Ці вимоги забезпечуються системою запалювання (рис. 1), що складається з джерел струму (акумуляторна батарея та генератор), котушки запалювання 7, переривника 9\ розподільника 11, конденсатора 10, свічок запалювання 13, вмикача (замка) запалювання 5, проводів високої 12 і низької 3 напруг.

Котушка запалювання слугує для перетворення струму низької напруги (надходить від акумуляторної батареї або генератора) надструм високої напруги. Це підвищувальний трансформатор, первинною обмоткою якого проходить переривчастий струм низької напруги, а такий самий струм високої напруги виробляється у вторинній обмотці.

Коло низької напруги проходить від позитивного затискача акумуляторної батареї (генератора) через вмикач запалювання, додатковий резистор, первинну обмотку котушки запалювання й контакти переривника на масу автомобіля, а потім на мінусовий затискач акумуляторної батареї, після якого замикається на її позитивний затискач.

До кола високої напруги входять вторинна обмотка котушки запалювання, розподільник і свічки запалювання, з'єднувальні проводи високої напруги. Котушка складається з осердя 3 (рис. 2) з надітою на нього ізольованою втулкою 8, на яку намотуються вторинна 4 й поверх неї первинна 5 обмотки, ізолятора 7, карболітової кришки 2 із затискачами та корпусу з магнітопроводом 6. Зовні на корпусі котушки встановлюють резистор 1, що є додатковим опором, який умикається послідовно в коло первинної обмотки і зменшує її нагрівання під час роботи двигуна з малою частотою обертання колінчастого вала. На автомобілі ВАЗ котушка запалювання не має додаткового опору.

Коли в первинній обмотці проходить струм низької напруги, осердя намагнічується й навколо обох його обмоток створюється сильне магнітне поле. Після розмикання контактів переривника струм у первинній обмотці припиняється, створене ним магнітне поле зникає, перетинаючи витки вторинної обмотки, в якій наводиться ЕРС індукції. Значення цієї ЕРС пропорційне швидкості зміни магнітного потоку, що пронизує обмотки котушки. Завдяки великій кількості витків у вторинній обмотці й високій швидкості зникання магнітного поля напруга на вторинній обмотці досягає 20...24 тис. В.

Рис. 1 - Схема системи запалювання:

1 -- акумуляторна батарея; 2 -- стартер; 3 -- провід низької напруги; 4 -- амперметр;5 -- вмикач запалювання (замок); б -- додатковий резистор; 7-- котушка запалювання; 8-- вакуумний регулятор випередження запалювання; 9 -- переривник; 10-- конденсатор; 11 -- розподільник; 12 -- провід високої напруги; 13 -- свічка запалювання

Водночас магнітні силові лінії перетинають витки первинної обмотки, в якій індукується ЕРС самоіндукції до 300 В, а також осердя, в якому з'являються вихрові струми, що спричиняють його нагрівання. Для зменшення нагрівання осердя виконують з окремих тонких сталевих пластин, ізольованих одна від одної окалиною.

Коли двигун працює з малою частотою обертання колінчастого вала, тривалість перебування контактів переривника в замкненому стані більша, й струм у первинному колі встигає досягти свого максимуму. В результаті ввімкнений в це коло резистор нагрівається,його опір збільшується, загальний опір первинного кола зростає, а отже, сила струму в ньому зменшується, що знижує нагрівання котушки запалювання.

Коли частота обертання колінчастого вала збільшується, тривалість перебування контактів переривника в замкненому стані зменшується, й сила струму в первинній обмотці не встигає досягти максимуму.

Рис. 2 - Котушка запалювання:

1 -- додатковий резистор; 2-- кришка; 3 -- осердя; 4, 5 -- відповідно вторинна й первинна обмотки; 6-- кільцевий магнітопровід; 7-- ізолятор; 8-- ізолювальна втулка

2. Схема стартера, звукового сигналу і контрольно-вимірювальних приладів

Стартер слугує для пуску двигуна й становить чотириполюсний електродвигун постійного струму зі змішаним умиканням обмоток збудження. Вмикання стартера електромагнітне. На корпусі стартера встановлено тягове реле, живлення обмоток якого здійснюється через додаткове реле вмикання. Це запобігає випадковому вмиканню стартера, коли працює двигун.

У корпусі 1 стартера (рис. 3, а) гвинтами закріплено чотири сталевих полюси, на які надіто котушки обмотки збудження. Дві котушки (серієсні), що паралельно з'єднані між собою, послідовно з'єднано з обмоткою якоря. Під час пуску двигуна через обмотки котушок проходить великий струм, тому їх (як і обмотки якоря) виконано з мідної стрічки. Дві інші котушки (шунтові) між собою з'єднані обмотки розраховано на порівняно невеликий струм, що залежить переважно від напруги акумуляторної батареї.

Чотири мідно-графітові щітки встановлено в щіткотримачах, закріплених в алюмінієвій кришці. До двох щіткотримачів позитивних щіток, ізольованих від кришки пластмасовими пластинами, приєднуються виводи серієсних котушок. Два інших щіткотримачі, до одного з яких приєднано виводи шунтових котушок, приклепано до кришки, тобто з'єднано з масою, й у них вставляються негативні щітки. Всі щітки притискаються до колектора спіральними пружинами.

Як і складається з вала й напресованих на нього осердя з обмоткою та колектора. Обмотку вкладено в пази осердя, набраного з тонких пластин електротехнічної сталі. Кінці обмотки виведено на ізольовані одна від одної пластини колектора, складені на пластмасовій основі. Вал обертається у двох пористих металокерамічних втулках,кришка має фланець, яким стартер кріпиться до картера зчеплення.

В цій кришці на валу якоря змонтовано привод стартера, що вмикає важіль 12 з поворотною пружиною й роликову обгінну муфту (муфтувільного ходу) з шестірнею.

Муфта вільного ходу забезпечує передачу крутного моменту від стартера до вінця маховика під час пуску двигуна та від'єднання шестірні стартера від маховика після пуску двигуна. її внутрішня(ведуча) обойма 14 (рис.3, б) має подовжену маточину, яку на спіральних шліцах установлено на валу якоря. Таке встановлення забезпечує повертання муфти в разі переміщення її вздовж вала, що полегшує введення в зачеплення зуб'ів шестірні стартера та вінця маховика. Зовнішню (ведену) обойму 18 муфти виконано - як одне ціле шестірнею стартера. З внутрішнього боку ця обойма має чотири похилих пази, в яких розміщуються ролики 15, що постійно відтискаються штовхачами 16 із пружинами 19 у звужену частину пазів, заклинюючи таким чином обидві частини муфти. Ефект заклинювання підсилюється, коли обертається ведуча обойма, тобто в разі вмикання стартера.

Стартер умикається повертанням ключа вмикача запалювання праворуч до упора. При цьому невеликої сили струм від акумуляторної батареї спочатку піде в обмотку реле вмикання, намагнічуючи його осердя, яке притягує якірець, замикаючи контакти електричного кола стартера. Після цього також невеликої сили струм піде від акумуляторної батареї до затискача 2тягового реле, далі -- на вмикач запалювання та затискач 7, втягувальну обмотку 9 тягового реле й через затискач 5 -- в обмотки стартера. Водночас струм проходитиме тонкою затримувальною обмоткою тягового реле. Під дією магнітного поля, створюваного обмотками, осердя тягового реле втягується всередину втулки й переміщує важіль умикання 12, який нижнім

Рис. 3. Стартер:

а -- схема; б -- провід і муфта вільного ходу; / -- корпус стартера; 2, 5, 7 -- затискачі; З -- додатковий контакт; 4, 13 -- основні контакти; 6 -- контактний диск; 8 -- шток; 9, 10-- відповідно втягувальна й утримувальна обмотки; 11 -- вмикач запалювання; 12 -- важіль умикання привода; 14 -- ведуча обойма; 15 -- ролик; 16 -- штовхач; 77-- шліцьова втулка; 18 -- ведена обойма; 19 -- пружина штовхача

Контрольну лампу заряджання акумуляторної батареї на автомобілях ВАЗ і ЗАЗ ввімкнено в коло через реле. Коли ввімкнено запалювання й двигун не працює або працює з малою частотою обертання колінчастого вала, контакти реле утримуються в замкненому стані; при цьому лампа на щитку приладів світиться червоним світлом, указуючи, що заряджання акумуляторної батареї не відбувається. В разі збільшення частоти обертання, коли напруга генератора на 0,2... 1,5 В перевищить напругу батареї, контакти реле розмикаються, вимикаючи акумуляторну батарею від живлення споживачів, контрольна лампа гасне, а батарея вмикається на заряджання від генератора.

Покажчик температури охолодної рідини складається з датчика,встановленого в головці циліндрів, і покажчика, розташованого на щитку приладів.

Рис. 4. Схема покажчика температури охолодної рідини:

1,2 -- відповідно нерухомий і рухомий постійні магніти; 3, 4, 6 -- котушки з обмотками; 5 -- стрілка; 7 -- резистор; 8 -- запобіжник; 9 -- вмикач запалювання; 10 -- корпус датчика; 11 -- термістор; 12 -- пружина; 13 -- головка циліндрів

У корпусі 10 датчика (рис. 4) розміщено термістор 11 -- напівпровідниковий прилад, що змінює свій опір залежно від температури охолодної рідини, яка його обмиває.

Електромагнітний покажчик складається з корпусу всередині якого розміщуються нерухомий постійний магніт 1, три котушки 3, 4 та 6, резистор 7 і рухомий постійний магніт 2 зі стрілкою 5. Коли ввімкнено запалювання, струм, що проходить обмотками котушок, створює результуюче магнітне поле, яке взаємодіє з

б

Рис. 5. Схема покажчика тиску оливи:

а -- покажчик тиску; б -- контрольна лампа аварійного тиску; 1, 14 -- датчики; 2 -- реостат; 3 -- термокомпенсаційний резистор; 4, 5 -- відповідно нерухомий і рухомий магніти; 6, 7,9 -- обмотки; 8 -- стрілка; 10, 16 -- запобіжники; 11 -- акумуляторна батарея; 12, 17 -- вмикач запалювання; 13 - амперметр; 15 -- контрольна лампа; 18 -- діафрагма; І -- лампа світиться -- низький тиск оливи; II -- лампа не світиться -- нормальний тиск оливи.

магнітним полем рухомого постійного магніту й установлює стрілку на відповідну поділку шкали. Сила взаємодії й положення стрілки визначаються опором термістора в датчику, оскільки від цього опору залежить сила струму в котушках, а отже, й результуюче магнітне поле. Нерухомий магніт слугує для встановлення стрілки на нульову поділку.

На автомобілях ВАЗ шкала покажчика, замість поділок і цифр, має світлу й червону зони. Якщо стрілка розташована в червоній зоні, то це свідчить про перевищення температури, а отже, про несправності.

Покажчик тиску оливи складається з датчика 1 (рис. 5), сполученого з головною оливною лінією, та покажчика, розташованого на щитку приладів. Він слугує для контролю за тиском у системі мащення двигуна й побудований аналогічно покажчику температури охолодної рідини, за винятком того, що датчик 1 має реостат 2.

Коли тиск оливи збільшується, діафрагма 18 прогинається й переміщує рухомий контакт реостата. При цьому змінюється опір і струм у колі обмоток 6, 7і 9покажчика, а отже, й створюваний ними магнітний потік, який, взаємодіючи з магнітним потоком рухомого постійного магніту, спричиняє переміщення стрілки 8 покажчика на відповідну поділку шкали.

Рис. 6. Схема покажчика рівня палива:

1 -- реостат; 2, З -- відповідно нерухомий і рухомий магніти; 4, 6, 7 -- обмотки; 5 -- стрілка; 8 -- резистор; 9 -- акумуляторна батарея; 10 -- амперметр; 11 -- вмикач запалювання; 12 -- запобіжник; 13 -- поплавець; 14 -- термокомпенсаційний резистор

На автомобілях ВАЗ, про зниження тиску оливи сигналізує контрольна лампа червоного кольору на щитку приладів,яка засвічується в разі спадання тиску нижче 0,035...0,045, 0,04...0,09 і 0,05...0,07 МПа відповідно.

Покажчик рівня палива складається з реостатного датчика, закріпленого на верхній стінці паливного бака, та покажчика, встановленого на щитку приладів. Датчик має вигляд реостата 1 (рис. 6),змонтованого всередині металевої коробки. Залежно від рівня палива змінюється положення поплавця 13, зв'язаного важелем із рухомим контактом реостата, змінюючи його опір і силу струму в колі обмоток 4, 6та діючи з магнітним полем рухомого магніту З, переміщує стрілку 5 на відповідну поділку шкали. Зі збільшенням рівня палива в баку опір реостата зростає, а зі зменшенням -- спадає.

3. Схеми приладів освітлення й світлової сигналізації. Додаткове обладнання

До приладів освітлення й світлової сигналізації належать: ¦ фари;¦ підфарники; ¦ задні ліхтарі; ¦ покажчики повороту; ¦ ліхтар освітлення номерного знака й багажника; ¦ плафони освітлення салону кузова; ¦ підкапотна лампа; ¦ лампа освітлення щитка приладів;¦ контрольні лампи (покажчиків повороту, габаритного освітлення,дальнього світла фар, задніх протитуманних вогнів, стоянкового гальма, рівня рідини в бачку гідроприводу гальм, заряджання акумуляторної батареї, недостатнього тиску оливи у двигуні, резерву палива в бачку, обігрівання заднього скла); ¦ ліхтарі світла заднього ходу.

Кола зазначених приладів мають перемикачі та вмикачі й захищені відповідними запобіжниками.

Фара автомобіля ВАЗ-2105 (рис. 7) прямокутна, становить блок, що об'єднує лампу 2 дальнього й ближнього світла, лампу 3 габаритного (стоянкового) світла та лампу 5 покажчика повороту з оранжевим розсіювачем.

На автомобілі «Москвич-2140» фара також прямокутна, з лампою дальнього й ближнього світла та лампою габаритного освітлення.

На частині цих автомобілів установлюються обмивники й очисники розсіювачів світла фар із приводом щіток від спеціальних електродвигунів і подачею води через жиклери з бачка обмивників за допомогою електронасоса. Вмикають обмивники й склоочисники фар, переміщуючи на себе важіль, розташований праворуч під рульовим колесом, при ввімкненому ближньому або дальньому світлі.

Оптичний елемент фари складається зі сталевого відбивача,покритого тонким шаром алюмінію, що утворює дзеркальну поверхню, й скляного розсіювача. Конструкція патрона така, що коли встановити лампу, то її волосок дальнього світла буде точно у фокусі від лампами: одноволоскова -- габаритний ліхтар, двоволоскова -- покажчик повороту і стоп-сигнал.

Коли вмикається покажчик повороту (рис. 7), струм від акумуляторної батареї (або генератора) через вмикач запалювання надходить на затискач переривника, потім через осердя 9, якір 7, натягнуту ніхромову струну 5, резистор 6, обмотку -- на затискач і далі через лампи габаритних ліхтарів -- на «масу» й «мінус» акумуляторної батареї (генератора). Завдяки опору ввімкненого резистора лампи світяться неповним розжарюванням. Під час проходження струму ніхромова струна, нагріваючись, подовжується й дає змогу якорю з контактом під дією магнітного поля осердя притягуватися до останнього.

Рис. 7. Покажчики повороту:

а -- покажчики повороту ввімкнено; б --- ввімкнено покажчики правого повороту; 1 -- перемикач; 2 -- лампа підфарника; 3 -- лампа бічного покажчика повороту; 4 -- лампа заднього ліхтаря; 5 -- струна; 6 -- додатковий резистор; 7 -- якір; 8 -- контакти; 9 -- осердя; 10 -- додатковий якір; 11 -- обмотка; 12 -- ізоляційна панель; 13 -- контрольна лампа; 14 -- акумуляторна батарея

При цьому контакти 8 змикаються, резистор 6 шунтується (вимикається), й волоски ламп засвічуються повним розжарюванням. Коли остигне ніхромова струна, якір із контактом відійде від осердя, контакти ^розімкнуться, після чого процес повторюватиметься. Кількість блимань ламп за хвилину досягає 80... 100. Після вимикання резистора 6 до осердя притягується також додатковий якір 10 (правий), унаслідок чого на щитку приладів засвічується контрольна лампа 13; коли резистор умикається, додатковий якір відходить назад, і контрольна лампа вимикається (блимає). Тягарець перемикача покажчиків повороту, розташований під рульовим колесом, після повернення останнього в початкове положення (вихід автомобіля з повороту) автоматично переводиться спеціальним пристроєм у нейтральне положення.

Перемикачі й вмикачі призначаються для комутації відповідних кіл.

На автомобілі ВАЗ вмикання ближнього й дальнього світла здійснюється тягарцем перемикача, встановленим під рульовим колесом. Коли тягарець перемикача переміщується вниз у перше положення, вмикається ближнє світло, а в друге положення -- дальнє. Переміщенням на себе довгого важеля перемикача короткочасно вмикається дальнє світло фар як при ввімкненому, так і при вимкненому вмикачі зовнішнього освітлення.

Центральний перемикач світла (рис. 8, а) має три положення. Коли кнопка всунута, всі прилади освітлення вимкнені. Витягуванням кнопки в перше положення вмикаються підфарники, задні ліхтарі, ліхтар освітлення номерного знака й лампи освітлення щитка приладів. Витягуванням кнопки в друге положення вмикаються фари (ближнє або дальнє світло залежно від положення ножного перемикача освітлення), задні ліхтарі, ліхтар освітлення номерного знака. Повертанням кнопки регулюється освітлення щитка приладів.

Ножний перемикач світла (рис. 8, б) слугує для перемикання дальнього світла фар на ближнє, й навпаки. До затискачів пластмасової панелі 7 приєднуються провід від центрального перемикача світла й проводи до ламп ближнього та дальнього світла фар. Натисканням на плунжер 4 перемикача переміщується ведуча зірочка 6, яка повертає ізоляційний диск 8 із контактором 9. При цьому диск своїм контактом по черзі замикає коло ближнього й дальнього світла фар.

Рис. 8. Монтажна схема електрообладнання автомобіля ВАЗ-2108:

1 -- бічні покажчики поворотів; 2, З -- волоски розжарювання ламп відповідно ближнього й дальнього світла фар; 4 -- передні габаритні вогні; 5 -- передні покажчики поворотів; 6 -- електродвигуни склоочисників фар; 7 -- звукові сигнали; 8 -- датчик струму високої напруги першого циліндра; 9 -- свічки запалювання; 10 -- генератор11 -- акумуляторна батарея; 12 -- електродвигун насоса обмивача вітрового скла;13 -- електродвигун насоса обмивачів фар; 14 -- термовимикач; 15 -- датчик покажчика температури охолодної рідини; 16 -- датчик контрольної лампи недостатнього тиску оливи; 17 -- датчик струму високої напруги; 18 -- мікроперемикач; 19-- електроклапан системи холостого ходу карбюратора; 20 -- котушка запалювання; 21 -- електропнемоклапан карбюратора; 22 -- стартер; 23 -- реле контрольної лампи заряджання акумуляторної батареї; 24 -- колодка діагностики; 25 -- датчик ВМТ першого циліндра; 26 -- електронний блок керування; 27 -- автомат пуску та прогрівання; 28 -- підкапотна лампа; 29 -- датчик рівня рідини в бачку гідроприводу гальм;ЗО -- реле склоочисника вітрового скла; 31 -- переривник покажчиків поворотів та аварійної сигналізації; 32 -- електродвигун склоочисника; 33 -- монтажний блок;34 -- реле обігрівання заднього скла; 35, 36-- реле відповідно ближнього й дальнього світла фар; 37 -- реле опалювача; 38-- реле склоочисників та обмивачів фар; 39-- вимикач зовнішнього освітлення; 40 -- блок контрольних ламп; 41 -- вимикач обігрівання заднього скла; 42 -- електровентилятор опалювача; 43 -- вимикач освітлення приладів; 44 -- вимикач задніх протитуманних ліхтарів; 45 -- комбінація приладів;46-- вольтметр; 47 -- спідометр; 48-- трипозиційний перемикач електровентилятора опалювача; 49 -- припалювач; 50 -- патрон підмикання переносної лампи; 51 -- перемикач світла фар; 52 -- перемикач склоочисників, обмивачів вітрового скла та блок-фар; 53 -- вимикач контрольної лампи стоянкового гальма; 54-- вимикач стоп-сигналу; 55 -- лампа освітлення речового ящика з вимикачем; 56 -- вмикач запалювання;57 -- вмикач покажчиків поворотів; 58 -- вмикач звукового сигналу; 59 -- вимикач аварійної сигналізації; 60 -- реле-переривник контрольної лампи стоянкового гальма;61 -- вимикач світла; 62 -- вимикач плафона в передніх дверях; 63 -- плафон освітлення салону з вимикачем; 64 -- вимикач плафона в задніх дверях; 65 -- елемент обігрівання заднього скла; 66 -- датчик покажчика рівня резервного палива; 67 -- волоски розжарювання ламп задніх габаритних вогнів; 68 -- волоски розжарювання ламп задніх протитуманних фар; 69 -- лампи освітлення заднього ходу; 70 -- лампи стоп-сигналу; 71 -- задні покажчики поворотів; 72 -- ліхтарі освітлення номерного знака

Позначення кольору проводів:

Б -- білий; Бл -- блакитний; БлБ -- блакитний із білою смужкою; Бл Чр -- блакитний із червоною смужкою; БЧ-- білий із чорною смужкою; Ж -- жовтий; ЖБл -- жовтий із блакитною смужкою; ЖЧ -- жовтий із чорною смужкою; ЖЧр -- жовтий із червоною смужкою; 3-- зелений; ЗБ -- зелений із білою смужкою; 34-- зелений із чорною смужкою; К -- коричневий; КБ -- коричневий із білою смужкою; О -- оранжевий; ОБ -- оранжевий із білою смужкою; 04-- оранжевий із чорною смужкою; ОЧр -- оранжевий із червоною смужкою; Р -- рожевий: РБл -- рожевий із блакитною смужкою;С -- сірий; СБл -- сірий з блакитною смужкою; СЧ -- сірий із чорною смужкою;СЧр -- сірий із червоною смужкою; Ф -- фіолетовий; Ч -- чорний; Чр -- червоний;ЧрБ -- червоний із білою смужкою; ЧрБл -- червоний із блакитною смужкою

4. Технічне обслуговування електрообладнання

Технічне обслуговування освітлювальної і світлосигнальної апаратури полягає в основному у щоденній перевірці її роботоздатності, яка характеризується безвідмовною роботою усіх приладів і обладнання.

При ТО-1 виконують перевірки, передбачені ЩТО, та додатково: перевіряють і в разі необхідності регулюють натяг приводного паса генератора та його кріплення на двигуні; очищають від пилу і бруду зовнішні поверхні генератора, стартера, магнето, акумуляторної батареї; аналізують стан вентиляційних отворів у пробках акумуляторної батареї, рівень електроліту у її банках; оцінюють надійність кріплення та контакт наконечників проводів з вивідними клемами акумулятора.

ТО-2 охоплює всі роботи, передбачені ТО-1, а також: перевіряють стан щіток і колектора стартера й очищають їх від пилу та бруду; перевіряють встановлення фар;" очищають від пилу та бруду внутрішні поверхні магнето та змащують підшипники; перевіряють та регулюють переривник магнето; регулюють зазори між електродами запальної свічки пускового двигуна, ступінь розряджання акумуляторної батареї та заряджання її від зарядного пристрою.

Генераторна установка працездатна, якщо забезпечує роботу підключених до неї споживачів і нормальне заряджання акумуляторної батареї. Ознаки нормальної роботи: після пуску двигуна відразу ж гасне контрольна лампа, а амперметр показує достатньо велику силу зарядного струму; через деякий час стрілка амперметра наближається до нульової поділки і так залишається при подальшій роботі; вмикання фар при середній частоті обертання двигуна не викликає відхилення стрілки в бік розряджання.

Обслуговування генераторів і реле-регуляторів полягає у періодичному огляді їх, перевірці кріплення, з'єднань проводів і натягу приводного паса і зовнішньому очищенні щіткою або вологою ганчіркою.

Промивати генератор дизельним паливом, бензином або струменем води не можна.

Протираючи генератор дерев'яною шпилькою одночасно прочищають дренажні отвори в кришках. Особливо важливо перевіряти стан проводу і надійність його з'єднання з виводами «В» («+») генератора і реле-регулятора. Пуск двигуна при порушенні цього кола призводить до різкого підвищення напруги на випрямлячі і до пошкодження його діодів.

Через 2000 мотогодин роботи трактора перевіряють стан щіток і контактних кілець генератора. Для цього від'єднують проводи від акумуляторної батареї, знімають генератор, виймають щіткотримач

із щітками і заміряють їх висоту. Вона повинна бути не менша 8 мм. Сила тиску пружин, коли щітка занурена в щіткотримач так, що її торець не доходить на 22 мм до кромки, повинна бути 1,8...2,6 Н.

При необхідності комплект щіток замінюють, а контактні кільця проточують.

Під час ТО-3 трактори перевіряють і, якщо потрібно, регулюють реле-регулятор, використовуючи для цього відповідне обладнання.

При сезонному обслуговуванні тракторів перемикач посезонного регулювання реле-регулятора встановлюють у положення, відповідно до наступного сезону.

В разі відсутності зарядного струму в першу чергу перевіряють справність амперметра: під час вмикання фар при непрацюючому двигуні амперметр повинен показати розрядний струм. Потім перевіряють натяг приводного паса і відсутність пошкоджень у проводці і контактних з'єднаннях зарядного кола, звертаючи особливу увагу на чистоту і надійність з'єднання проводів з виводами акумуляторних батарей.

У такій же послідовності перевіряють генераторну установку при систематичному недозарядженні батареї.

Якщо під час роботи двигуна амперметр безперервно показує велику силу зарядного струму, це свідчить про несправність акумуляторної батареї або велику напругу генераторної установки. В останньому випадку відбувається постійне перезарядження батареї, що супроводжується посиленим кипінням електроліту.

Однією з причин підвищеної напруги може бути погане з'єднання реле-регулятора з «масою», тому потрібно переконатися у справності проводу і надійності контактів його з виводами «М»» на генераторі і реле-регуляторі.

Якщо вказаними способами не вдається відновити нормальну роботу, то генераторну установку необхідно перевірити з використанням спеціального стенду з контрольно-вимірювальною апаратурою.

Перелік використаної літератури

1. Автомобили ВАЗ-2105. Руководство по ремонту, эксплуатации и техническому обслуживанию: М.: Третий Рим, 2002. - 185с.

2. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 400с.

3. Костів Б. І. Експлуатація автомобільного транспорту: Підручник. - Львів: Світ, 2004. - 496 с.; іл

4. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. - К.: Высшая школа, 1989. - 350с.

5. Родичев В.А., Родичева Г.И. Тракторы и автомобили - М.: Высш. школа, 1982. - 320с.