Проектування зони поточного ремонту на автотранспортному підприємстві

28

Зміст

Вступ

1. Характеристика автомобіля ЗИЛ-4332

1.1 Характеристика автомобіля DAF FA45

1.2 Призначення зони

2. Технологічний розділ

2.1 Зведення різномарочного рухомого складу до однієї марки та модифікації

2.2 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів

2.3 Розрахунок кількості впливів по парку

2.4 Вибір режиму та методів організації технологічних процесів на АТП

2.5 Розрахунок річних трудомісткостей ТО, ПР , діагностики та робіт по самообслуговуванню

2.6 Технологічний розрахунок зони ПР

2.6.1 Визначення трудомісткості робіт у зоні ПР

2.6.2 Розрахунок кількості постів у зоні поточного ремонту

2.6.3 Розрахунок потрібної кількості робітників

2.6.4 Підбор устаткування

2.6.5 Розрахунок площі зони ПР

2.6.6 Опис технологічного планування зони ПР

3 Організаційний розділ

3.1 Організація технологічного процесу у зоні ПР

3.2 Організація техніки безпеки

3.3 Організація освітлення

3.3.1 Організація природного освітлення

3.3.2 Організація штучного освітлення

3.4 Організація вентиляції

3.5 Організація опалення

3.6 Організація протипожежного захисту

3.7 Організація охорони навколишнього середовища

3.8 Технічна естетика

Висновок

Перелік посилань

Вступ

Суспільно-економічні зміни що відбуваються в народному транспорті. За останні роки досягнуто збалансованості попиту і пропозиції транспортних послуг. Власники приватних автомобілів завдяки меншим накладним витратам тепер часто стають більш конкурентоспроможними на транспортному ринку порівняно з автотранспортними підприємствами. І хоч така конкуренція не настільки сильна щоб загрожувати існуванню системи транспорту загального користування в цілому, значна кількість якого перебуває в муніципальному підпорядкуванні.

Показником рівня пропозиції транспортних послуг є наявний транспортний потенціал та ефективність його використання. Обмін продукцією, до якої належать автомобілі потребує застосування ринкових цін на них. За недостатньої пропозиції вони, безсумнівно, будуть високими. Це означає що придбати автомобіль зможе не кожний.

В умовах ринку кожний його учасник намагається не тільки утриматися на ньому, а й розширити сферу своєї діяльності. На утримання автотранспортних засобів у технічно справному стані, що забезпечує ефектний транспортний процес галузь витрачає значні ресурси. Збільшення кількості автомобілів на дорогах нашої країни призводить до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами. Зі зростанням швидкостей та інтенсивності руху підвищуються вимоги до надійності автотранспортних засобів, оскільки несправні автомобілі є джерелом ДТП.

Збереженість автотранспортних засобів та готовність їх до перевезень залежать від організації, методів і засобів між змінного зберігання.

Автомобільну транспортну систему поділено на функціональні самостійні системи: комерційну експлуатацію автомобілів; технічну експлуатацію автомобілів. Кожній системі відповідає певний процес функціонування.

1.Характеристика автомобіля ЗИЛ-4332

ЗИЛ-4332 представляє собою подовжену версію ЗИЛ-4331. Однак збільшення колісної бази було досягнуто не за рахунок подовження рами базової двохосьової вантажівки, як це звичайно робиться, а в результаті використання модифікованої рами тривісного ЗИЛ -133Г40.

Габаритні розміри, мм…………………………………90502500 2656

Колісна база, мм………………………………………………………5600

Дорожній просвіт, мм……………………………………………….....230

Розміри вантажної платформи , мм……………………..56002328575

Вантажна висота, мм……………………………………..……….......1400

Розмір коліс,……………………….………………………………..7,020

Розмір шин,………………………………………………………260 R508

Вантажопідйомність, кг……………………………………………....5700

Споряджена маса, кг………………………………………………….6080

Повна маса, кг…………………………………………..12000(4000\8000)

Двигун ЗИЛ-645,V8 Д EURO II

Робочий об'єм , л……………………………………………………...8,74

Потужність,л.с…………………………………….…………………...185

Крутячий момент, Н·м ………………………..………………………510

Число рівнів КП…………………………………….…………………..9/1

Максимальна швидкість, км/ч…………………………………………95

Расход палива при 60 км/ч, л/100 км………………………………..18,4

1.1 Характеристика автомобіля DAF FA45

ДАФ FA45 - один з найбільш популярних імпортних середньотонажних вантажівок у Росії. Чимала їхня кількість використовується, зокрема , у якості пересувних магазинів або монтажу ізотермічних кузовів. НАПРИКІНЦІ 1995 року автомобіль був значно модернізований. Його оснастили сімейством двигунів, що відповідають вимогам екологічних нормативів EURO II; двомісну кабіну обновили зовні й зсередини.

Габаритні розміри, мм…..………………………6110-906021602390

Колісна база, мм……………………...…………………………2250-5500

Розмір коліс,………………………………….……………………5,25x17,5

Розмір шин,…………………………………..……………….205/75R17,5

Радіус повороту, м………………………………..……………………..9,3

Вантажопідйомність, кг……………………………………..….3550-3680

Споряджена маса, кг…………………………………………...2745-2875

Повна маса, кг……………………………………………….………..6500

Двигун………………………………………CS 107M, P6 ТДИ, EURO II

робочий об'єм , л……………………………………..………………...5,9

потужність л.с./мин…………………….………..…………….132/2500

крутячий момент, Н*м/мин……………………………………520/1500

Число рівнів КП…………………………………………………………..5/1

Максимальна швидкість, км/ч………………………………………93-121

1.2 Призначення зони

Зона поточного ремонту призначена для поточного ремонту вузлів та агрегатів безпосередньо на автомобілі або знятих з автомобіля і ремонтуємих на постах, заміни несправних деталей на нові і т.д.

2. Технологічний розділ

2.1 Зведення різномарочного рухомого складу до однієї марки та модифікації

Зведення виконуємо по формулі

(2.1.1)

де А - кількість автомобілів;

t_що - нормативна трудомісткість робіт щоденного обслуговання, люд.год;

- нормативна трудомісткість робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту на 1км пробігу, люд.год;

- середньодобовий пробіг автомобіля, км;

Д_р - кількість днів роботи рухомого складу на рік; о - індекс основної марки автомобіля; і - індекс зведеної марки автомобіля.

Приймаємо за основну марку автомобіль ЗИЛ-4332

Нормативну трудомісткість технічного обслуговування поточного ремонту на 1 км пробігу визначаємо по формулі:

(2.1.2)

де - нормативна трудомісткість робіт ТО-1, люд-год.

- нормативна трудомісткість робіт ТО-2, люд-год.

- нормативна трудомісткість робіт ПР, люд-год.

- нормативна періодичність ТО-1, км

- нормативна періодичність ТО-2, км

Нормативні дані вибираємо з [1], згідно з технічної характеристики: автомобіль ЗИЛ-4332 вантаж., належить до середньго класу автомобіль ДАФ FA45 вантаж, належить до середнього класу

Для автомобіля ЗИЛ-4332 Для автомобіля ДАФ FA45

= 0,75 люд.-год. = 0,75 люд.-год

= 3,4 люд.-год. = 3,4 люд.-год

= 13,8 люд.-год. = 13,8 люд.-год.

= 6,7 люд.-год. = 6,7 люд.-год.

= 4000 км = 4000 км

= 16000 км = 16000 км

Для автомобіля ЗИЛ-4332

люд.-год.

Для автомобіля ДАФ FA45

люд.-год.

Кількість зведених автомобілів

Приймаємо = 364од. ЗИЛ-4332

2.2 Розрахунок загального річного пробігу автомобілів

Розрахунок загального річного пробігу автомобілів виконуємо, визначив періодичність технічного обслуговування та капітального ремонту.

Періодичність ТО-1 дорівнює

(2.2.1)

де - коефіцієнт корегування нормативів періодичності ТО в залежності від умов експлуатації

км

Враховуючи, що на Україні прийнята планово-обов'язкова система ТО-1 виконання ремонту за потребою визначаємо показника кратності пробігу до впливу вищого порядку з наступним корегуванням пробігу.

Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-1 середньо змінному пробігу

(2.2.2)

Округляємо до цілого числа і приймаємо

Визначаємо розрахункову періодичність ТО-1

(2.2.3)

Визначаємо розрахункову періодичність ТО-2 по формулі

(2.2.4)

км

Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-2 розрахунковому значенню пробігу до ТО-2 розрахунковому значенню пробігу до ТО-1

(2,2.5)

Округляємо до цілого числа І приймаємо

Визначаємо розрахункову періодичність ТО -2

(2.2.6)

Визначаємо пробіг нового автомобіля до капітального ремонту по [4]

Пробіг автомобіля після капітального ремонту (1. стор. 4) повинен дорівнювати повному або близькому до повного пробігу до капітального ремонту.

(2.2.7)

де - коефіцієнт зтіснення пробігу після капітального ремонту в зрівнянні з нормативним пробігом до капітального ремонту згідно завдання

км

Амортизаційний пробіг, автомобіля з початку експлуатації до списання складає

км (2.2.8)

Середній амортизаційний пробіг в цілому по парку

(2.2.9)

де - питома вага автомобілів , які не були у капітальному ремонті у загальному складі парку

Визначаємо показник кратності середньому амортизаційному пробігу до ТО-2

Округляємо до цілого числа і приймаємо

Визначаємо розрахункове значення амортизаційного пробігу автомобіля у цілому по парку

(2.2.11)

Визначаємо максимально припустимий простій автомобіля в обслуговуванні і поточному ремонті на 1000 км пробігу

Згідно (2, стор.36) для автомобіля

дн/1000км

Плануємий простій автомобіля у одному капітальному ремонті визначаємо по формулі

(2.2.12)

де Дкр - нормативне значення простою рухомого складу у капітальному ремонті на спеціалізованих підприємствах;

- тривалість доставки автомобілів до капітального ремонту на авторемонтні підприємства і після капітального ремонту на АТП

(2.2.13)

дн.

дн.

Загальна тривалість простою у ТО та ремонтах, за амортизаційний період складає

(2.2.14)

Визначаємо час експлуатації автомобіля за амортизаційний період по формулі

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності

(2.2.16)

Визначаємо коефіцієнт використання рухомого складу по формулі

(2,2.17)

де R_зн - показник , який враховує зниження використання технічно справних автомобілів у робочі дні по експлуатаційним причинам згідно завдання;

- кількість днів роботи рухомого складу нарік

Д_к - кількість календарних днів нарік

Визначаємо пробіг всього парку автомобілів на рік по формулі

(2.2.18)

км

Визначаємо коефіцієнт кратності пробігу всього парку автомобілів за рік середньому амортизаційному пробігу автомобіля у цілому по парку по формулі

(2.2.19)

Округляємо до цілого числа і приймаємо

Визначаємо розрахункове значення пробігу парка рухомого складу в цілому по АТП

(2.2.20)

км

2.3 Розрахунок кількості впливів по парку

Визначаємо кількість капітальних ремонтів та списань автомобілів за рік в цілому по парку.

(2.3.1)

Визначаємо кількість ТО-2 зарік в цілому по парку.

(2.3.2)

Визначаємо кількість ТО-1, виконуємих за рік у цілому по парку .

(2.3.3)

Визначаємо кількість сезонних технічних обслуговувань, котрі необхідно виконати в цілому по парку для підготовки дорожніх транспортних засобів до використання в осінньо-зимових та весняно-літніх умовах.

(2.3.4)

Визначаємо кількість ТО-2, у ході котрих можливо виконати у запроваджені строки сезонні технічні обслуговування у формі супутнього ТО-2 вплива

(2.3.5)

де 2 - кількість місяців виконання СТО на рік

12 - кількість календарних місяців нарік

Потужності зони Т'О-2 недостатньо для виконання у запроваджені строки допоміжних робіт по підготовці рухомого складу до сезонної експлуатації шляхом сполучення допоміжних робіт з ТО-2

Визначаємо кількість СТО. котрі необхідно виконати у запроваджені строки в інших підрозділах АРМ.

(2.3.6)

Визначаємо кількість ТО-1, у ході котрих можливо виконати у запровадженні строки СТО у формі супутнього ТО-1 впливу

(2.3.7)

Ураховуючи раніше приведені розрахунки, передбачаємо виконання СТО у зоні ТО-2 у формі супутнього ТО-2 впливу в кількості 490, у зоні ТО-І у формі супутнього ТО-1 впливи в кількості 738 .

Визначаємо кількість щоденних обслуговувань з проведенням, прибирально-мійних робіт, які виконуються за рік.

(2.3.8)

де - коефіцієнт частоти виконання щоденних обслуговувань

Кількість діагностик Д-1, виконуємих зарік

(2.3.9)

Кількість впливів поглибленої діагностики Д-2 дорівнює

(2.3.10)

2.4 Вибір режиму та методів організації технологічних процесів на АТП

Режим роботи підрозділів авторемонтних майстерень визначаємо згідно з режимом роботи рухомого складу підприємства. Незначні по трудомісткості технологічні впливи (прибирально-мийні роботи ЩО, ТО-1 , дрібний ПР, Д-2, Д-1) виконуються у між змінний (між: роботою автомобілів на лінії) час. Значні по трудомісткості технологічні впливи (ТО-2, ПР і Д-2 у перебігу ПР) виконуються в період роботи рухомого складу на лінії за рахунок зняття автомобілів з лінії з метою обслуговування або ремонту.

Передбачаємо проводити випуск і впуск автомобілів через контрольно-пропускний пункт, кількість одночасно працюючих постів якого знаходимо за формулою:

(2.4.1)

де - інвентарна кількість автомобілів згідно завдання на проектування,

= 230

- пропускна здатність одного поста контрольно-технічного пункту, з огляду на заданий тип рухом, складу, приймаємо згідно (4, с.16)

= 0,92 авт./год.

- тривалість випуску рухомого складу на лінію, приймається з огляду на прийняті рішення

Підставляючи значення маємо

На підставі вище приведеного і виходячи з режиму роботи рухомого складу підприємства згідно завдання на проектування вибираємо режим роботи авторемонтних майстерень, який відображується на побудові графіка режиму роботи підрозділів підприємства. Для обґрунтування вибору методів організації технологічних процесів у авто підприємстві виконуємо розрахунок добової програми впливів у цілому по парку

Добова програма зони ЩО (дільниці прибирально- мийних робіт) дорівнює

(2.4.2)

де Д_що- кількість днів роботи нарік прибирально-мийної дільниці зони ЩО

Добова програма зони ТО-1 визначається по формулі

(2.4.3)

де - кількість днів роботи нарік зони ТО-1

Добова програма зони ТО-2 визначається за формулою:

(2.4.4)

де - кількість днів роботи нарік зони ТО-2

Добова програма дільниці загальної діагностики Д-1 визначається по формулі

(2.4.5)

де - кількість днів роботи на рік дільниці загальної діагностики

Добова програма дільниці поглибленої діагностики Д-2 визначається по формулі

(2.4.6)

де Д₂ - кількість днів роботи на рік дільниці поглибленої діагностики

Враховуючи добову програму вибираємо методи організації технологічних процесів (3, стор. 51).

Для ЩО вибираємо потоковий метод обслуговування з використанням механізованої мийки.

Для Д-1 та Д-2 вибираємо метод обслуговування на спеціалізованій дільниці діагностики.

Для ПР вибираємо метод обслуговування та ремонту на універсальних та спеціалізованих постах

2.5 Розрахунок річних трудомісткостей ТО, ПР , діагностики та робіт по самообслуговуванню

Визначаємо трудомісткість щоденного обслуговування, враховуючи роботи, які виконуються механізовано

(2.5.1)

де - час робіт ЩО, яка виконується механізованим засобом (3, стор. 41).

люд.-год.

Визначаємо питому трудомісткість сезонного технічного обслуговування формулою :

(2.5.2)

де - коефіцієнт додаткових робіт при С'І'О автомобілів

люд.-год.

Визначаємо значення річних обсягів робіт по окремим видам впливів. Для щоденного обслуговування

(2.5.3)

люд.-год.

Для робіт ТО-1

(2.5.4)

люд.-год.

Для робіт ТО-2

(2.5.5)

люд.-год.

Для робіт СТО

(2.5.6)

люд.-год.

Для робіт поточного ремонт

(2.5.7)

люд.-год.

Загальний обсяг робіт по діагностичним впливам у цілому по парку за рік складає

(2.5.8)

де - питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості. ТО-1. Згідно /З, стоп. 43) для вантажних автомобілів, = 0.09

- питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ТО-2. Згідно (В, стоп. 43) , = 0,08

- питома вага діагностичних робіт від загальної трудомісткості ПР. Згідно (3. стор. 44}. = 0,02

люд.-год.

Згідно (3, стор. 47) роботи по Д-1 складають 50-60% , а роботи поД-2 -40-50% від загального обсягу допоміжних робіт

(2.5.9)

люд.-год.

(2.5.10)

люд.-год.

Визначаємо сумарну трудомісткість робіт по ТО та ПР виконуємих на підприємстві за рік

(2.5.11)

люд.-год.

Визначаємо обсяг допоміжних робіт, виконуємих на АТП

(2.5.12)

де - коефіцієнт допоміжних робіт, згідно (3. стор. 42). = 0,25

люд.-год.

Визначаємо трудомісткість робіт по самообслуговуванню підприємства за формулою

люд.-год. (2.5.13)

Загальна сумарна трудомісткість робіт, що виконується на АТП складає

(2.5.14)

люд.-год.

2.6 Технологічний розрахунок зони ПР

2.6.1 Визначення трудомісткості робіт у зоні ПР

Річна трудомісткість постових робіт у зоні поточного ремонту визначається за формулою:

Де - річна трудомісткість поточного ремонту, люд.-год.

- питома вага робіт, які виконуються на постах поточного ремонту (для вантажних автомобілів приймається 39-51%)

- відповідно річна трудомісткість супутнього ПР при проведенні ТО-1 и ТО-2, люд.-год.

Де - відповідно річні трудомісткості ТО-1 та ТО-2, люд.год.

С_тр - доля супутнього ПР, яка залежить від «віку» автомобіля, приймається С_тр = 0,15…0,20

люд.-г.; люд.-год.

люд.-год .

2.6.2 Розрахунок кількості постів у зоні поточного ремонту

Загальна кількість постів поточного ремонту розраховується за формулою:

(2.6.3.1)

де -коефіцієнт нерівномірності подачі автомобілів на пости, =1,1;

- коефіцієнт використання постів у найбільш завантажену зміну,

=0,85

Д_р - кількість днів роботи постів ПР на рік, Д_р=305дн.;

- коефіцієнт використання добового часу, =0,90;

С - кількість робочих змін, С=2;

- кількість робітників на посту (1,5…3)[2,с.61], =3 роб.;

Округляємо і приймаємо =4 поста

2.6.3 Розрахунок потрібної кількості робітників

Кількість технологічно необхідних робітників визначиться за формулою:

робітн.

Розраховуємо річний фонд часу «штатного» робітника по формулі:

де Д_кр - кількість днів роботи зони на рік (305дн.)

Д_від - число днів відпустки (для нормальних умов праці - 24 дня),

Т_з - тривалість робочої зміни (7 год.)

- показник перерахунку календарних днів у робочі ;

0,98 - коефіцієнт, враховуючий не вихід на роботу з поважних причин

год

люд

Приймаємо Р_ш = 26 робітн.

Призначаємо робітникам згідно виконуємих робіт і тарифно-кваліфікаційних розрядів по [3, с.199] середньому розряду 4,1, інтервал розрядів 3-5

11 робітників - 3^го розряду;

9 робітників - 4^го розряду;

6 робітників - 5^го розряду.

2.6.4 Підбор устаткування

Підбор обладнання здійснюється виходячи з переліку виконуємих робіт у зоні поточного ремонту по каталогам гаражного та спеціалізованого обладнання. Підібране обладнання наведене у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Відомість технологічного обладнання зони ПР

№	Найменування обладнання	Тип, модель	Кількість	Габаритні розміри, мм	Площа у плані, м2
1	Верстат слюсарний	НО-102	4	1440*690*850	0,99
2	Стелаж для деталей	НО-100	4	650*475*1225	0,31
3	Стелаж для нормалей	Р-954	4	Ш600 h=1500	0,28
4	Ванна для мийки деталей	ОН-1316	2	1142*620*920	0,71
5	Скриня для відходів	ЦКТБ	4	520*420*500	0,22
6	Візок для зняття і встановлення коліс	П-217	2	1060*870*930	0,92
7	Інструментальний візок	ОРГ-70-7878	4	340*530*680	0,50
8	Солідолонагнітач із електроприводом	390М	1	940*530*1000	0,26
9	Гайковерт для гайок стрем`янок ресор	ГАУ-1	1	1200*397*1320	0,47
10	Гайковерт для гайок коліс	И-318	2	1200*575*1030	0,64
11	Маслороздавальний бак	13314	1	390*280*645	0,11
12	Візок для перевезення агрегатів	ОПС-89	1	780*1050*750	0,8
13	Ящік для піску	ВЛ.виг.	1	800*600*100	0,48
14	Домкрат гаражний, пересувний	П-328	1	960*420*840	0,40
15	Підйомник канавний	П-403	4	1182*600*1035	0,71*4
16	Візок для заміни двигуна	Пто-2,5	1	18060*1160*1200	2,16
17	Прилад для перевірки переднього моста	НИИАТ Т-1	1	285*225*520	__
18	Пристосування для висвердлювання шпильок піввісей	Р-154	1	245*160*110	__
19	Прилад універсальний для перевірки рульового керування	НИИАТ К-118	1	800*750*1420	__
20	Люфтомір кутовий	К-4832	1	184*162*64	__
21	Прилад для перевірки установки фар	ЦКТБ К-303	1	505*385*450	__
22	Комплект інструмента слюсаря монтажника	И-132	4	300*200*206	0,6
23	Колонка повітро-роздавальна	С-401	1	220*78*180	__
24	Підставка під автомобіль	4229	2	500*360*420	__
25	Упор під колеса	Вл.виг.	8		0,19
26	Пістолет для обдуву стиснутим повітрям	199	1		0,06
27	Вогнегасник	ОХВП-10	2	Диам.160мм	__
28	Лінійка для перевірки сходження передніх коліс	2182			__
29	Прилад для перевірки автомобільного електро статкування	Э-214		395*155*265	0,06
	Кран балка підвісна	ГОСТ 7890-73		Q = 5.0тс	__

Итого:м²

Таблиця 2.3 Відомість технологічної оснастки

№	Найменування обладнання	Тип, модель	Кількість	Технічна характеристика	Примітка
1	Комплект інструменту слюсаря-авторемонтника	ГАРО-2156	3	36найменувань
2	Пістолет для обдуву стислим повітрям	ГАРО-199	2	Тиск повітря 0,-0,3 МПа
3	Воронка для зливу масла	МВ-064	2	Пластмасова
4	Молоток слюсарний	ГОСТ-2310-70	3	Маса 500г
5	Пристосування для висвердлювання шпильок на маточині заднього моста	ЦКТБ П-30	1	Максим. діаметр свердла 14 мм

2.6.5 Розрахунок площі зони ПР

Площа зони поточного ремонту визначається за формулою:

де - площа автомобіля в плані, м²

- кількість постів у зоні

- коефіцієнт щільності розташування автомобілів, =4-5

м²

2.6.6 Опис технологічного планування зони ПР

Розробка планувального рішення виробничої зони ПР виконана відповідно проведеним розрахункам щодо кількості постів, прийнятої технології робіт, вимогам техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища та наукової організації праці.

Згідно проведених розрахунків площі зони ПР та ураховуючи будівельну сітку колон м) для промислових будівель приймаємо розміри зони ПР:м² , Відхилення від розрахункової площі повинно бути не більш 10% [2, с.131] , що у межах допустимого.

Розміщення устаткування зони ПР повинно виконуватися з урахуванням вимог ТБ, зручності обслуговування, монтажу устаткування при дотриманні нормативних відстаней між устаткуванням і елементами будівлі.

Устаткуванням, що має силовий пристрій встановлення у відповідності з СНІП-11-93-74 зі зручними підходами до робочих місць і дотриманнями нормативних відстаней.

Згідно технологічних нормативів устаткування встановлено таким чином, щоб освітлення від вікон падало з лівої сторони і не затінювало робоче місце.

Відповідно до вимог санітарної й особистої гігієни в приміщенні зони установлена раковина з підведенням теплої та холодної води.

Відповідно до вимог пожежної безпеки в приміщені зони встановлено ящик з піском, вогнегасник, пожежний щит. Технологічне планування виконане на підставі вищезазначеного у графічній частині курсового проекту. Згідно будівельних вимог товщину стін приймаємо рівну:

зовнішні - 380мм; внутрішні - 125мм.

3 Організаційний розділ

3.1 Організація технологічного процесу у зоні ПР

Технологічний процес поточного ремонту автомобілів передбачає наявність у автопідприємстві поглибленої діагностики.

Поглиблене діагностування вузлів та агрегатів автомобіля проводиться з метою виявлення та уточнення їх несправностей.

В залежності від прийнятого методу поточного ремонту технологічний процес виконання робіт проводиться по визначеній схемі. Прийнятий метод обслуговування - на універсальних постах. На кожному посту працюють по два виконавця, які виконують розбирально - складальні, контрольно - регулювальні, кріпильні роботи, роботи по ходовій частині гальмівних механізмів, рульового керування та інш.

Роботи по електрообладнанню, паливної апаратури та двигуну виконують слюсарі - ремонтники від цих дільниць, що входять у склад бригади ПР.

Мастильно-очистні роботи виконують на спеціалізованих постах мастильних робіт.

Після проведення ремонтних розбирально-складальних робіт, автомобіль направляється при необхідності на діагностичний пост для перевірки кутів встановлення керованих коліс та перевірки ефективності роботи гальмових систем. Технологічний процес поточного ремонту автомобілів передбачає наявність у автопідприємстві поглибленої діагностики.

Роботи з поточного ремонту по двигуну, трансмісії, механізмів керування та електрообладнанню проводяться на постах з використовуванням спеціалізованого обладнання. Зняття та встановлення агрегатів, переміщення по постам здійснюється за допомогою кран-балки. Пости поточного ремонту - універсальні, на яких можно виконувати наступні роботи:

1. По двигуну:

- Ремонт або заміна деталей газорозподільного механізму;

- Зняття та встановлення двигунів;

- Усунути негерметичність з`єднання систем змащування, живлення і охолодження, а також кріплення обладнання та приладів;

- Замінити деталі кріплення двигуна або ущільнювачів впускного та випускного трактів;

- Замінити приводні паси, та відрегулювати натяг.

2. По трансмісії:

- Заміна відомого диска зчеплення, ремонт системи привода, усунення негерметичності систем гідроприводу. Перевірити і в разі потреби відрегулювати вільний хід педалі;

- Зняття та встановлення коробки передач, ремонт механізму переключення передач, заміна деталей привода;

- Перевірити люфт у шарнірах та шліцевих з`єднаннях карданної передачі, кріплення його складових частин;

- Заміна хрестовин карданного вала, підшипника проміжної опори;

- Заміна півосей, підшипників маточин коліс, заміна пошкоджених шпильок, гвинтів, гайок;

- Заміна редуктора ведучих мостів, та регулювання натягу підшипників головної передачі та зачеплення шестерень;

- Перевірка кріплення деталей та усунення негерметичності з`єднань заднього моста, заміна ущільнювачів;

- Перевірити надійність кріплення, стан і правильність пломбування спідометра і його привода відповідно до чинної інструкції.

3. Механізми керування:

- Замінити гвинти кріплення і шплінти деталей рульового керування і усунути негерметичність з'єднань системи підсилювача рульового керування.

Усунути люфт рульового колеса та шарнірів рульових тяг, провести регулювальні роботи;

- Провести ремонт механізмів гальмової системи, усунути негерметичність трубопроводів та приладів;

- Провести повне та часткове регулювання механізмів гальмової системи;

- Провести ремонт стоянкового гальма. У разі потреби відрегулювати.

4. По електрообладнанню:

- Очистити акумуляторну батарею від пилу, бруду та слідів електроліту, прочистити вентиляційні отвори, перевірити кріплення і надійність контактів електричних з'єднань. Перевірити і в разі потреби довести до норми рівень електроліту;

- Провести ремонт звукового сигналу, заміну електричних ламп, контрольно-вимірювальних приладів, фвр, задніх ліхтарів, стоп - сигналу, та перемикача світла;

- Замінити генератор, стартер;

- Виконати заміну електропроводки, контактів електричних з'єднань, замінити контакти переривника-розподільника;

Роботи по електрообладнанню, паливної апаратури та двигуну виконують слюсарі-ремонтники від тих дільниць, що входять у склад бригади ПР.

Мастильно-очисні роботи виконуються на спеціалізованих постах мастильних робіт.

Після проведення ремонтних робіт, автомобіль направляється при необхідності на діагностичний пост для перевірки. Для автомобілів технологічний процес передбачає також ремонтні роботи по кузову та кабіні: ремонт бортів, брусів, зняття та ремонт механізмів відчинення дверей, механізмів піднімання вікон, вентиляційних люків, кріплення дзеркал заднього огляду. Після проведених робіт по технічному обслуговуванню автомобіль направляється в зону збереження.

3.2 Організація техніки безпеки

Вимоги безпеки при поточному ремонті автомобілів встановленні ГОСТ 12.1.004-85, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.017-79, санітарними правилами організації технологічних процесів та гігієнічними вимогами до виробничого устаткування, Положення про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту, Правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту, Правила з охорони праці на автомобільному транспорті.

Для забезпечення безпеки та небезпечних робіт, зниження трудомісткості та підвищення якості ПР автомобілів, роботи треба проводити на спеціально обладнаних постах, оснащених необхідними пристроями, приладами та інвентарем.

При встановленні автомобіля на пост його загальмовують стоянковим гальмом та перекривають подачу палива, на рульовому колесі вивішують попереджувальний плакат з надписом «Двигун не пускати - працюють люди». Під колеса автомобіля встановлюють не менш двох проти відкатних упорів.

При проведенні ремонтних робіт автомобіля на підіймачі на механізмі керування підіймачем вивішується попереджувальний плакат «Не торкати - під автомобілем працюють люди». Автомобіль на підіймач повинен бути встановлений без перекосів. Для попередження ураження працюючих електричним струмом електрообладнання заземлюють.

Щоб уникнути забруднення повітря відпрацьованими газами, робота двигунів на місцях ПР автомобілів забороняється. Короткочасна робота двигуна можлива лише при його регулюванні ( системи запалювання та живлення), але для цього рекомендується влаштовувати місцеве відсмоктування.

Зняття деталей, зв'язане з великими фізичними навантаженнями, незручностями, роблять за допомогою спеціальних знімачів.

При знятті коліс під вивішений автомобіль встановлюють підставки - козелки. Для полегшення зняття та встановлення коліс використовують гайковерти. Зняті колеса повинні знаходитись на стелажі.

Ресори знімають та встановлюють після розвантаження їх від ваги автомобіля, Для цього під кузов автомобіля підставляють підставки - козелки. Для полегшення робіт використовують гайковерт.

Мити деталі необхідно у мийних установках та ваннах. Електричне керування агрегатами мийної установки повинно бути низьковольтним (12В).

Концентрація лужних розчинів використовуємих при мийки повинна бути не більш 5%. Після мийки лужними розчинами необхідно агрегати і деталі промити гарячою водою. Забороняється використовувати для мийки легкозаймистих рідин.

Верстати повинні мати жорстку та міцну конструкцію. Для зберігання інструмента у верстаках передбачені ящики. Робочу поверхню верстака покривають листовим металом, лінолеумом, фарбою або іншими пластиками, маючи достатню міцність та здібність витримувати вплив мастил, бензину та технічних рідин.

Усі робочі місця повинні бути чистими, не заставляться деталями, обладнанням, інструментами , пристроями, матеріалами та іншим. Деталі та вузли, зняті з автомобіля. Повинні охайно складатися на спеціальні стелажі або на підлогу.

Ручний інструмент повинен бути у справному стані, чистим та сухим. Його виробка, як і виробка пристосувань, повинна проводитись не менш одного разу в місяць в відповідності з встановленим графіком.

Молотки повинні мати бійки з гладкою, трохи випуклою поверхнею, не косою та не збитою без відколів, вибоїв, тріщин, заусенеців. Їх рукоятки та рукоятки інших інструментів ударної дії повинні бути виготовлені з деревини твердих порід, без сучків або з синтетичних матеріалів, забезпечувати експлуатаційну міцність і надійність у роботі. В поперечному перетині рукоятки молотків повинні декілька товщати до вільного кінця. Інструмент повинен бути надійно насаджений на рукоятку та розклинений клинами з м'якої сталі. Вісь рукоятки повинна бути 300 - 400 мм. Викрутки, напилки та інші інструменти, що мають загострення повинні бути міцно надітою на хвостовик дерев'яними ручками з гладкою та рівною поверхнею.

3.3 Організація освітлення

Кількісні та якісні характеристики освітлення регламентується СНиП-4-79 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування».

Відповідно до норм природне освітлення повинно бути передбачене у приміщеннях з постійним перебуванням людей.

3.3.1 Організація природного освітлення

Потрібна, згідно санітарно - технічних норм, світлова площа віконних прорізів приміщення зони визначається виходячи з характеру зорової роботи по формулі:

Де - розрахункова площа приміщення зони, згідно з раніше зроблених розрахунків м² ;

- світловий коефіцієнт природного освітлення.

Виходячи з характеру зорової роботи для технічного обслуговування =0,25, згідно [5, стор.2]

Підставляючи значення, маємо:

м²

Враховуючи прийняті розміри приміщення зони, вибираємо для зони віконні прорізи завширшки 4,00м, висотою 5,615м.

Кількість вікон визначаємо за формулою:

де: - ширина вікна, м;

h - висота вікна, м

Підставляючи значення у формулу, маємо:

вікна

Передбачаємо розташувати віконні прорізи у приміщенні зони по стіновим панелям

3.3.2 Організація штучного освітлення

Розрахунок штучного освітлення у виробничому приміщенні та на робочих місцях ведеться по коефіцієнту використання світлового потоку.

С врахуванням умов праці та характеристики приміщень по СНиП -4-79 вибирається нормативна освітленість Е [стор.5] та коефіцієнту К_з.

У цьому випадку кількість світильників визначається по формулі:

Де: Ф - світловий потік обраного джерела світла для люмінесцентних ламп, лм [5, табл.1] приймаємо ЛБ 80-4

- коефіцієнт використання освітлювальної установки, =0,14-0,74 ;

- коефіцієнт запасу, наявний в межах 1,5-2,0 ;

Z - коефіцієнт, враховуючий зміну освітлення в процесі роботи, Z=1,1-1,3

Е - нормальна освітленість, Е=200лк, згідно [стор.5]

Підставляючи значення в формулу, маємо:

Потрібна кількість ламп складає N=28

Приймаємо 14 світильників ПВЛМ

Розташування світильників передбачається на тросових підвісах на висоті 5 м у два ряди 7 освітлювачів.

3.4 Організація вентиляції

При розрахунку штучної вентиляції необхідно визначити повітря-обмін, підібрати тип вентилятору. Виходячи з об'єму приміщення та кратності обміну повітря продуктивність вентилятору визначаємо по формулі:

де: V - об'эм зони ;

К - кратність обміну повітря, згідно [стор.2] К=4

Об'єм зони знаходимо по формулі:

де: h - висота приміщення, згідно [стор.127] h = 5,0м

Підставляючи значення в формулу ,маємо:

м³

Підставляючи значення у формулу 3.4.1, маємо:

м³/год

Приміщення технічного обслуговування автомобілів обладнають загально обмінною механічною приточно - витяжною вентиляцією, розраховану на розведення шкідливих речовин. Приток повітря повинен направлятися розосереджено в робочу зону. Повітря треба подавати з розрахунку на 1 м³ об'єм канави - 125 м³, приймача - 100 м³, тоне ля - 5 м³ з швидкістю 2,0 - 2,5 м/с. Місця мийки деталей автомобілів у розчині повинні обладнуватися місцевими підсосами електродвигуни та вентилятори, що видаляють пропан - бутанові суміші, повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

Вибираємо два вентилятори з подачею 5000 м³/год і 1800 м³/год

ЦАГИ - 4 - осьовий; подача - 5000 м³/год; тиск - 100 ПА; частота обертання - 1000 об/хв.; ККД - 0,62. ЦАГИ - 4 - осьовий; подача 1800 м³/год; тиск - 90 ПА; частота обертання 1500 об/хв.; ККД - 0,5.

3.5 Організація опалення

Опалення передбачається для підтримання температури повітря у зоні в межах санітарно-гігієнічних норм, встановлених ГОСТ 12.01.005-76.

Система опалення повинна розраховуватися на компенсацію тепла: через конструкції, що обгороджують будівлі і споруди, на нагріванні повітря, потрапляю-чого через відчинені двері, нещільності у відгороджувальних конструкціях; на нагрівання поступаючого зовні матеріалів, обладнання; на нагрівання повітря, постачаємого витяжними системами.

Система опалення повинна забезпечувати рівномірний нагрів повітря в приміщеннях, вибухо- та пожежну безпеку, можливість місцевого регулювання та відключення, найменшого забруднення повітря приміщення шкідливими виділеннями та неприємними запахами, зручність у експлуатації, а також: доступ при ремонті.

У холодний період року в приміщеннях технічного обслуговування автотранспортних засобів, коли вони не використовуються у неробочий час, температура повітря повинна бути не нижче +5°С. Відновлення нормованої температури повинно забезпечувати до початку використання приміщення або до початку роботи. Опалення приміщення обслуговування автомобілів повинно бути повітряним, сполучене з проточною вентиляцією. Температура проточного повітря подаваного в робочу зону в холодний період року повинна бути не нижча +1б°С та не вище +20°С.

Зовнішні ворота приміщення зони поточного ремонту автомобілів обладнані повітряно-тепловими завісами.

Відчинення та зачинення брам сблоковано з включенням (вимкненням) повітряно-теплових завіс.

У приміщеннях технічного обслуговування транспортних засобів на видному місці на відстань 5-10 м від воріт або вихідних дверей встановленні термометри.

Вхідні двері виробничого приміщення мають справні механічні пристрої для примусового закривання.

Оптимальні норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в зоні поточного ремонту мають наступні значення: для холодного та перехідного періоду (температура повітря нижче +10) температура 1°=17+19°С, відносна вологість = 40-60 %, швидкість руху повітря = 0,2 м/с; для теплого періоду року (температура повітря вище +10°С) температура {°=20+22°С, відносна вологість - 40-60 %, швидкість руху повітря = 0,3 м/с.

3.6 Організація протипожежного захисту

Зона ПР по вибуховій, та пожежній небезпеці відносяться до категорії «Д».

Зовнішнє пожежогасіння виробничого корпусу, де розташовані пости поточного ремонту забезпечуються від існуючих пожежних гідрантів, які обладнані вказівними знаками.

Евакуація працюючих здійснюється через існуючі дверні пройми. Поріг повинен мати висоту 80мм.

Зона поточного ремонту забезпечується одним ручним вуглекислотним вогнегасником та одним пінним ручним вогнегасником.

До введення у експлуатацію допускаються вогнегасники, які мають інвентаризаційні номера, пломби та маркувальні надписи на корпусі та пофарбовані в червоний сигнальний колір.

Зарядка та перезарядка вогнегасників усіх типів повинна виконуватись відповідно з інструкцією по експлуатації.

Вогнегасники повинні розташовуватися в легкодоступних місцях, де виключено попадання на них прямих сонячних променів та безпосередній вплив опалювальних та нагрівальних пристроїв.*

Ручні вогнегасники розташовуються методом навісу на вертикальні конструкції на висоті не більш 1,5м від рівня підлоги до нижнього торцю вогнегасника та на відстані від дверей, достатнім для її повного відкриття. Навіска вогнегасників повинна виконуватися так, щоб забезпечувати можливість прочитання маркувальних надписів на корпусі.

Відповідно з ГОСТ 12.4.026 - 76. «Кольори, сигнальні знаки безпеки» на дільниці встановлюються наступні знаки безпеки:

знак 2.5 «Обережно! Електрична напруга» - на дверцях силових щитів та ящиків;

знак 2.7 «Обережно! Працює кран» - на вхідних дверях дільниці;

знак 3.3 «Працювати у захисному одязі!» - на вхідних дверях мийного відділення.

В приміщенні на видному місці повинна бути вивішена «Схема евакуації людей при пожежі» з вказівками евакуаційних виходів.

3.7 Організація охорони навколишнього середовища

Для шкідливого впливу АТП на зовнішнє середовище при його плануванні, побудові і експлуатації повинні виконуватися природно-охороні заходи.

Навколо підприємства повинна бути санітарна зона шириною не менш 50м. Цю зону озеленяють і благоустроюють. Зелені насадження збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислий газ, шум, очищують повітря від пилу.

Виробничі приміщення необхідно утримувати в чистоті і не допускати проливу кислот, лугів, нафтопродуктів. Регулярно повинно проводитись прибирання: очистка підлоги від залишків мастил, грязі та води. Підлога повинна бути рівною, міцною та мати гладку поверхню, зручну для очищення. В місцях використання кислот, лугів, підлогу слід виробляти з матеріалів стійких до руйнування.

Робочі місця, на яких у відповідності з технологією виділяються шкідливі речовини, збитки тепла, повинні розташовуватися в окремих ізольованих приміщеннях.

Стоки виробничої каналізації перед викидом у фільтрувальні споруди проходять очистку. Нейтралізація стоків здійснюється в колодці з кальцинованої соди.

З метою підтримання чистоти атмосферного повітря у межах норм на АТП передбачається попередня очистка вентиляційних і технологічних викидів з послідуючим їх розсіюванням в атмосферу.

Для захисту приміщення дільниці від пилу при проведенні демонтажних робіт використовують спеціальні установки для очистки повітря. Утворюючий пил в приміщенні надходить до обезпилуючого механічного пристрою, в якому пил віддаляється під дією сили тяжіння, інерції та відцентрової сили.

3.8 Технічна естетика

У зоні ПР повинні дотримуватися вимоги наукової організації праці і технічної естетики. Правильна організація робочих місць дасть можливість раціонально використовувати устаткування, інструменти та пристосування.

Порядок збереження інструментів і пристосувань повинен бути наступний: інструмент, який потрібен частіше, укладається ближче; інструмент, який потрібен рідше, укладається далі; інструменти і пристосування, які зручніше брати лівою рукою, укладаються ліворуч; інструменти і пристосування, які зручніше брати правою рукою, укладаються праворуч.

Висота верстатів, столів і стендів повинна бути підібрана такою, щоб робітникові не приходилося зайво нахилятися або піднімати при роботі догори руки від ліктя до плеча. Неправильна підготовка висоти верстата до росту робітника веде до зайвого стомлення і зниження продуктивності праці. Для збереження інструменту у верстаті мається ящик. Ні в якому разі не можна завалювати його металевими обрізками, деталями і т. п. На верстаті є лещата. У зоні ПР повинні підтримуватися чистота порядок.

Таблиця 3.8.1 Кольори обробки, що рекомендуються для приміщення

№ п/п	Поверхня, яка має краситися	Орієнтація світопройомів
		Найменування кольору	Матеріал обробки
1	Стеля	Білий	Крейда або вапно
2	Верх стіни	--//--	--//--
3	Низ стіни (панель)	Ясно-зелений	Глазурована плитка
4	Підлога	Ясно-сірий	Метлаксна плитка
5	Віконні прорізи і рами	Білий, слонова кістка	Фарба

Кольори обробки, що рекомендуються для устаткування приведенні в таблиці 3.8.2

Таблиця 3.8.2 Кольори обробки, що рекомендуються для устаткування

Найменування	Колір обробки
Установка для мийки деталей	Зелений світлий
Іспитові стенди	Зелений світлий
Стелажі, підставка, верстат, інструментальна тумбочка:
- стільниці і полки	Коричневий
- тумби й ін. Зовнішні поверхні	Зелений світлий
Ларь для відходів	Зелений світлий

Висновок

Спроектована у ході курсового проекту зона ПР відповідає всім діючім на Україні вимогам нормативно-технічної документації.

Виробниче приміщення зони займає площу 336 м , кількість розрахованих постів складає - 4. Для виконання робіт на постах поточного ремонту підібрано необхідне технологічне устаткування,що розташовано відповідно до технологічного процесу, що дозволить підвищити продуктивність праці, механізувати працю робітників . При організації робочих місць на постах дотримані усі вимоги по охороні праці, протипожежної безпеки, охорони навколишнього середовища, технічної естетики, що дозволить підвищити працездатність і знизити стомлюваність робітника.

У результаті прийнятих методів організації виробництва і режиму роботи виробничих підрозділів у ході проектування удалося підвищити коефіцієнт технічної готовності автомобільного парку, що робить даний курсовий проект перспективним і дозволяє вирішувати проблеми, що стоять перед автомобільним транспортом України.

Перелік посилань

Напольскии Г. М. „ Технологическое проектирование автотранспортньїх предприятий и станций технического обслуживания". М. "Транспорт", 1985р.

„Положення про технічне обслуговування і ремонт доржньо-транспортних засобів автомобільного транспорту. Мінтранс України". Державний депортамент автомобільного транспорту. Київ, 1998 р.

Суханов Б. М. „ Техническое обслуживание и ремонт автомобилей ". Пособие по дипломному проектированию. М. "Транспорт ", 1991 р.

Методичні рекомендації по розрахунку у перебігу технологічного проектування річних трудомісткостей технічного обслуговування, поточного ремонту, діагностики і допоміжних робіт, які виконуються у комплексному автотранспортному підприємстві. Назаренко К. О. 2005 р.

Методичні рекомендації по розробці підрозділу „Організація освітлення" організаційних підрозділів курсового і дипломного проектів. Жуков Ю. М. 2000р.

Методичні рекомендаціїпо розробці підрозділу „Організація вентиляції" організаційних підрозділів курсового і дипломного проектів. Жуков Ю. М. 2000р.

Методичні рекомендаціїпо розробці підрозділу „Організація опалення" організаційних підрозділів курсового і дипломного проектів. Жуков Ю. М. 2001р.

Коган Е. І. „Охрана труда на автотранспортных предприятиях". М. „ Транспорт " 1984 р.

Русскевич Н.Л. „Справочник по инженерно-строительному черчению".Київ. „Будівельник", 1987 р.