Правила транспортування паливно-мастильних матеріалів авіатранспортом
Правила зберігання паливно-мастильних матеріалів, порядок контролю їх стану в залізничних цистернах. Порядок приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю та якістю. Оформлення претензії щодо виявлення нестачі, невідповідності якості та маркування нафти.
Рубрика | Транспорт |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 25.01.2009 |
Размер файла | 25,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
10
Реферат
На тему:
«Правила транспортування паливно-мастильних матеріалів авіатранспортом»
Зміст
- Зміст 2
- Вступ 3
- 1. Правила зберігання паливно-мастильних матеріалів 5
- 2. Правила транспортування паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів повітряним транспортом 13
- Висновки 16
- Література 17
- Вступ
- Актуальність теми Правила транспортування паливно-мастильних матеріалів авіатранспортом обумовлено, насамперед, основними принципами в організації та виконанні авіаційних робіт, які полягають в наступному:
- - принцип системності - передбачає діяльність, яка повинна носити системний, постійний та упорядкований характер, що охоплює всі складові системи;
- принцип колективізму - передбачає участь всіх працівників авіакомпанії (авіапідприємства) у роботі з забезпечення організації та безпечного виконання польотів на авіаційних роботах, згідно своїм функціональним обов'язкам;
- - принцип відповідальності - передбачає усвідомлення кожним працівником його відповідальності за конкретні питання, що визначають безпеку транспорту;
- - принцип випередження - передбачає діяльність, яка носить випереджувальний характер, спрямовану на своєчасне виявлення та усунення негативних факторів, що можуть привести до порушення технологій (регламентів) застосуванням авіаційного методу у сільському та лісовому господарстві, забруднення навколишнього природного середовища, а також до авіаційних подій;
- - принцип інформованості - передбачає діяльність, яка базується на максимальній інформованості кожного працівника про небезпечні фактори;
- принцип виявлення та усунення причин - передбачає проведення профілактичної роботи, спрямованої на усунення виявлених недоліків;
- - принцип адекватності - відповідність заходів з безпеки реальним та потенційним загрозам.
- Таким чином, концепція визначає мету авіакомпанії (авіапідприємства) бути безпечною, виходячи із принципу, що безпека польотів є найвищим пріоритетом авіаційної діяльності, яка забезпечує досягнення виробничих завдань завдяки збереженню всіх ресурсів, їх іміджу щодо своєчасного та якісного виконання авіаційних робіт.
- Перевезення та зберігання паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів тісно пов'язані з безпекою повітряних перевезень, а тому, вимагають особливо суворого дотримання та регламентування.
- 1. Правила зберігання паливно-мастильних матеріалів
- Правила зберігання паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) та нафтопродуктів викладено в Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України та Інструкцією з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України.
- З метою подальшого підвищення чистоти палив, олив і технічних рідин, що надходять у залізничних цистернах, ця методика визначає порядок контролю стану залізничних цистерн перед початком зливання, облік несправностей цистерн і випадків забруднення або іншого псування продукту при транспортуванні і не змінює встановленого порядку пред'явлення претензій. Ця робота проводиться одночасно зі здійсненням перевірки чистоти авіаПММ та ТР.
- Відразу після постановки потягу на естакаду під зливання представник ПЗК (служби ПММ) перевіряє наявність пломб відправника на люках, герметичність (по наявності підтікань продукту з-під люка), справність і затягнутість болтів кріплення люків, справність поручнів і площадок, зовнішню чистоту цистерн.
- Під час розкриття люків і підготовки до зливання пристроїв для нижнього зливання перевіряється наявність і справність прокладок, чистота і справність фланців.
- Після розкриття люків у кожній залізничній цистерні перевіряється:
- - рівень наливу продукту;
- - відсутність підтоварної води;
- - густину продукту і його температуру;
- - чистоту продукту (візуально).
- Після зливання палива, перед закриттям люків, оглядаються внутрішні порожнини залізничних цистерн, застосовуючи при цьому вибухобезпечний ліхтар, з метою визначення повноти зливання продукту і чистоти цистерн.
- Про всі випадки виявлення несправних, негерметичних, брудних зовні й усередині цистерн повідомляється у відповідне управління залізниці, яка забезпечує якісну підготовку залізничних цистерн під налив авіаПММ та ТР, а також підприємству-постачальнику.
- У разі виявлення забруднення авіа ПММ та ТР або їх псування складається акт із додатком паспорта якості продукту, який виданий лабораторією ПММ підприємства ЦА, і пред'являється претензія у встановленому порядку.
- Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.
- Облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах по забезпеченню нафтопродуктами (ППЗН, підприємствах нафтопродуктопровідного транспорту (ПНТ) та наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на автозаправних станціях (АЗС) - в одиницях об'єму. Для забезпечення достовірності і єдності вимірювань маси нафти, нафтопродуктів, а також контролю за їх якістю ППЗН, ПНТ, АЗС повинні мати необхідне устаткування та засоби вимірювальної техніки, які допущені до застосування Держстандартом України і мають чинне тавро або свідоцтво про повірку.
- Кількість нафти і нафтопродуктів визначається одним із методів, які передбачені ГОСТ 26976.
- Засоби вимірювальної техніки, що експлуатуються, підлягають повірці, яка засвідчується свідоцтвом про повірку або відтиском повірочного тавра у паспорті засобів вимірювальної техніки. Згідно з Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" повірка здійснюється лише особами, які атестовані органами Держстандарту як повірники.
- Перелік засобів вимірювальної техніки кількості нафти і нафтопродуктів та періодичність їх повірки встановлюється органами Держстандарту України.
- Відповідальність за комплектність і справний стан засобів вимірювальної техніки покладається на керівників підприємств та організацій, які, в свою чергу, наказом призначають осіб для здійснення щоденного контролю за засобами вимірювальної техніки. При цьому відповідальні особи в своїй роботі повинні керуватися нормативними документами, які наведені в цій Інструкції.
- Керівники, особи, що відповідають за стан вимірювань та стан засобів вимірювальної техніки, а також особи, що здійснюють вимірювання кількості нафти та нафтопродуктів, несуть відповідальність згідно з адміністративним та кримінальним законодавством України.
- У процесі своєї діяльності підприємства нафтопродуктозабезпечення повинні керуватися Правилами технічної експлуатації та охорони праці на нафтобазах, Правилами технічної експлуатації та охорони праці на стаціонарних, контейнерних і пересувних автозаправочних станціях, Інструкцією з обліку нафтопродуктів на підприємствах нафтопродуктопроводів, "Нормами естественной убыли нефтепродуктов при приеме, хранении, отпуске и транспортировании", діючою нормативною документацією з цих питань та даною Інструкцією.
- Приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється у відповідності з вимогами нормативної документації, умовами поставки та договорами. Забороняється провадити одночасно приймання та відпуск нафтопродукту з одного і того ж резервуара.
- У разі виявлення при прийманні нафти і нафтопродуктів нестачі, що перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, а також у випадку виявлення надлишків вантажовідправнику виставляється претензія або направляється повідомлення щодо оприбуткованих надлишків.
- До претензії щодо виявлення нестачі додаються:
- - копії супровідних документів або порівнювальні відомості, тобто відомості звірки фактичної наявності нафтопродуктів з даними, що зазначені в документах відправника;
- - пакувальні ярлики, укладені в кожну тару;
- - квитанції станції (пристані, порту) відправлення для підтвердження приймання вантажу до перевезення;
- - пломби від тари, у якій виявлена нестача;
- - оригінали транспортного документа (накладна, коносамент), а у випадку виставлення одержувачем претензії до органу транспорту, пов'язаних з цим документом, - його копії;
- - документ, що засвідчує повноваження представника, який братиме участь у прийманні;
- - документ, що має дані щодо проведених вимірювань.
- Нестача нафти і нафтопродуктів у межах природних втрат, що виникла в процесі їх транспортування, покладається на вантажоодержувача.
- Претензія вантажовідправнику виставляється у всіх випадках перевищення нестачі нафтопродуктів, що надійшли, над природним убутком, якщо вантажовідправником і вантажоодержувачем були застосовані рівноцінні методи вимірювання кількості.
- У випадках застосування вантажовідправником і вантажоодержувачем нерівноцінних методів вимірювань маси нафтопродукту в залізничних цистернах претензія не виставляється, якщо буде встановлена нестача, яка після списання природних втрат не перевищує установленої границі відносної похибки вимірювань згідно з ГОСТ 26976. При цьому граничні допущення розходження між результатом вимірювання нафти або нафтопродукту відправника та одержувача повинні бути обумовлені в договорі на їх поставку з указівкою методики виконання вимірювання, атестованої згідно з Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
- Якщо є підстави для покладання відповідальності за нестачу вантажу на органи транспорту, вантажоодержувач повинен заявити вимогу транспортній організації про нестачу та скласти комерційний акт у встановленому порядку.
- Приймання продукції за якістю проводиться у повній відповідності до вимог нормативної документації на нафту або нафтопродукти, умов поставки та договорів, на підставі яких здійснена поставка продукції, а також додатка 1 цієї Інструкції.
- У разі виявлення невідповідності якості та маркування нафти і нафтопродуктів, що поставлені споживачеві, вимогам стандартів, технічним умовам або даним, зазначеним у супровідних документах, що підтверджують якість, одержувач повинен скласти акт із зазначенням кількості перевірених нафти і нафтопродуктів і характеру виявлених порушень якості.
- При надходженні нафти і нафтопродуктів на ППЗН, наливні пункти, магістральні нафтопродуктопроводи, АЗС під звіт матеріально відповідальним особам оприбутковується фактична кількість прийнятих ними нафти і нафтопродуктів.
- Важливим є питання зберігання ПММ та нафтопродуктів.
- На всіх ППЗН ведеться облік нафтопродуктів із записом у журналі вимірювань нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП (додаток Б) у кожному резервуарі окремо з відображенням усіх операцій, що провадяться кожною зміною. Сторінки журналу нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівництва ППЗН.
- Точність визначення маси нафтопродуктів при товарно-транспортних операціях повинна забезпечуватися:
- - правильним складанням градуювальник таблиць на резервуари і транспортні засоби (нафтоналивні судна, залізничні і автомобільні цистерни, трубопроводи);
- - правильним визначенням нерівностей днищ і нахилів резервуарів;
- - використанням справних і повірених засобів вимірювальної техніки (рулеток, метроштоків та ін);
- - похибкою вимірювань рівня, густини і температури в резервуарах ППЗН і цехів після відстою нафтопродукту не менше двох годин;
- - правильним визначенням вмісту води в нафтопродуктах та підтоварної води;
- - відповідною підготовкою робітників, що займаються обліком нафтопродуктів.
- Нафтопродукти повинні зберігатися у резервуарах, металевій, дерев'яній та іншій тарі, що відповідає вимогам технічних умов і стандартів.
- Для запобігання втрат при зберіганні нафтопродуктів повинно бути організоване спостереження за станом резервуарного парку. Контроль за збереженням нафтопродуктів у резервуарах і тарі здійснюється зовнішнім оглядом тари і вимірюванням рівня у резервуарах.
- Маса нафтопродукту, розфасованого в справні бочки, бідони, мішки тощо, визначається за трафаретом, проставленим на тарі.
- Відпуск нафтопродуктів споживачам проводять на підставі попередньо укладених договорів або за готівку. Відпуск нафтопродуктів споживачам проводять після попередньої оплати або за умов, передбачених угодами. Відпуск нафтопродуктів провадиться нафтопродуктопроводами, водним, залізничним, автомобільним транспортом, а також внутрішньобазовими трубопроводами.
- На відпуск нафтопродуктів матеріально відповідальними особами оформляються відповідні документи.
- При проведенні інвентаризації підприємства нафтопродуктозабезпечення повинні керуватися Інструкцією по інвентаризації.
- Відповідальність за проведення інвентаризації несе керівник підприємства.
- Інвентаризації підлягають: нафта і нафтопродукти, що містяться у резервуарах, нафто- і нафтопродуктопроводах, бочках, дрібній тарі; інші товари, що підлягають реалізації споживачам, включаючи і ті товари, які не належать підприємству та облік яких ведеться на забалансових рахунках; а також фактична наявність грошей на АЗС.
- Інвентаризація нафтопродуктів та інших товарів на складах підприємств, АЗС проводиться на перше число за звітним місяцем, а на нафтопродуктопровідних підприємствах проводиться після закінчення циклу перекачки, але не рідше одного разу на місяць.
- Крім того, проведення інвентаризації є обов'язковим:
- 1) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;
- 2) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ);
- 3) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування товарів та грошей (на день встановлення таких фактів);
- 4) за приписом судово-слідчих органів;
- 5) у разі технологічних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);
- 6) у разі ліквідації підприємства;
- 7) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі).
- Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів у межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства. Якщо матеріальна відповідальність колективна (бригадна), то проведення інвентаризації обов'язкове в разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).
- У разі відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або претензії від покупця щодо недовантаження товарів здійснюється вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії.
- Основними завданнями інвентаризації є:
- 1) виявлення фактичної наявності нафти, нафтопродуктів та інших товарів на складах та коштів на АЗС;
- 2) установлення лишку або нестачі нафтопродуктів, товарів і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
- 3) виявлення нафтопродуктів та інших товарів, які частково втратили свою первісну якість;
- 4) перевірка дотримання умов та порядку збереження нафтопродуктів, товарів та грошових цінностей на АЗС.
- У разі проведення раптових інвентаризацій всі товари і грошові цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках - заздалегідь.
- Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядчим документом її керівника створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, яку очолює керівник підприємства або його заступник.
- На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризацій не може бути забезпечене однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання товарів розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі осіб, які мають навички її проведення. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два рази підряд.
- 2. Правила транспортування паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів повітряним транспортом
- Порядок перевезення паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів регламентується пунктом 3.1.7 Інструкції з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України (далі Інструкції).
- Інструкція відносить більшість авіа ПММ та нафтопродуктів до 3-го класу небезпеки (легкозаймисті рідини).
- До перевезення повітряним транспортом допускаються тільки ті небезпечні вантажі, упаковка яких відповідає нормативно-технічній документації на її виготовлення, вимогам правил перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом і гарантує повну безпеку повітряного перевезення при будь-яких режимах (умовах) польоту.
- Герметична первинна тара обов'язково повинна застосовуватися під час перевезення повітряним транспортом небезпечних вантажів, що самі є легкозаймистими, отрутними, їдкими і корозійними речовинами, або виділяють такі ж пару і гази, можуть ставати вибуховими при висиханні або небезпечно взаємодіяти з повітрям або водою.
- Матеріал, з якого виготовлена первинна тара, а також прокладні та поглинальні матеріали, які застосовуються під час перевезення небезпечних вантажів у транспортній тарі, повинні бути інертними стосовно речовини, що транспортується.
- Матеріал транспортної тари й упаковки не повинен піддаватися розм'якшенню, ставати крихким або піддаватися іншим видам псування в результаті дії високих або низьких температур, старіння й інших факторів, що виникають у процесі транспортування.
- Будь-які рідкі речовини, які перевозяться в тарі зі скла, фарфору, кераміки, повинні розміщуватися з поглинаючими прокладними матеріалами в герметично закритій металевій транспортній упаковці.
- Металева упаковка повинна укладатися з прокладним матеріалом у дерев'яні шухляди, щоб у випадку витоку або розливу не допустити попадання вмісту на підлогу вантажного відсіку ПС і проникнення його в простір під підлогу фюзеляжу.
- Металева транспортна тара і резервуари, призначені для перевезення рідин, які вимагають герметичної закупорки, повинні бути звареної конструкції і мати горловини з герметичними кришками (пробками) з нарізним сполученням. Кришка горловини повинна мати додаткові прокладки з інертних до перевезеного продукту матеріалів і пристрої для контрування (стопоріння) і пломбування.
- Тара масою більше 100 кг повинна мати обручі для посилення конструкції і можливості перекочування.
- Тара зі скла, фарфору та інших подібних матеріалів повинна мати:
- товщину стінок не менше 2 мм, а при місткості більше 20 дм3 (л) - не менше 3 мм; горловини, які герметично закриваються та мають добре притерті пробки, а також закладання (запаювання) або обв'язку дротом, що виключає можливість розливання (витоку) речовини в процесі транспортування; міцність заповненої тари, яка забезпечує витримування надлишкового тиску не менше 1 кг/см2.
- Для виключення розриву (деформації) первинної тари від надлишкового внутрішнього тиску і розливання речовини під час польоту вона повинна заповнюватися неповністю. Недоливання тари (газова подушка) встановлюється у відсотках номінальної ємності посудини (не менше 10%).
- Вантаж масою 10 кг і більше повинен мати пристосування, яке забезпечує його зручне перенесення при виконанні вантажних робіт, а при масі більше 100 кг (крім бочок) - пристрій для піднімання за допомогою вантажопіднімальних засобів.
- Попереджувальні знаки на упаковці з будь-якими небезпечними вантажами наносяться відповідно до ГОСТ 14192.
- Кожне окреме місце з небезпечним вантажем повинно мати спеціальне і транспортне маркування відправника, яке включає:
- - точне найменування небезпечного вантажу і номер групи, до якої даний вантаж відноситься;
- - масу вантажу (брутто, нетто);
- - ярлики, що попереджають про клас і ступінь небезпеки вантажів, які перевозяться, та запобіжні заходи при роботі з ними;
- - пункти відправлення і призначення, найменування відправників і одержувачів та їхні адреси;
- - наклейки або написи, що призивають до обережної взаємодії з вантажем: "ВЕРХ", "СКЛО", "НЕ КИДАТИ" і знаки, що вказують на правильність установки вантажів, у вигляді чарок, стрілок і т.п.
- Ярлики повинні мати вигляд ромба, розміром не менше 100х100 мм, якщо характер упаковки не потребує зменшення цих розмірів. На ярликах зазначається номер класу небезпечного вантажу і робляться попереджувальні написи.
- Ярлики повинні бути виготовлені з твердого матеріалу (фанерні або металеві). Кріплення їх повинно виконуватися з двох сторін до транспортної тари.
- Резюмуючи вищевикладене, треба зазначити, що для безпеки перевезення, треба вжити всіх необхідних заходів, а саме: дотримуватися норм упакування, норм ваги та маркування.
- Висновки
- Катастрофи, пов'язані з вогненебезпечними паливно-мастильними матеріалами, займають чільне місце серед інших причин. Відповідно, управління авіатранспортом повинно звернути особливу увагу на цю проблему. Аналізуючи вищевикладене, можна зробити висновок, державні органи управління для вдосконалення транспортування паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів:
- - державні органи управління (Мінтранс, Державіаслужба) розробляють національну нормативно-правову базу в галузі транспортування паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів та вводять у дію розроблені нормативно-правові акти, які визначають функції кожного суб'єкта авіаційної діяльності з організації, забезпечення та безпечного виконання польотів на авіаційних роботах, організують контроль за їх виконанням;
- - проводять сертифікацію експлуатанта і здійснюють постійний нагляд за його діяльністю щодо дотримання правил забезпечення та виконання польотів, видають сертифікати та ліцензії на право авіаційної діяльності;
- - проводять розслідування авіаційних подій з ПС України та закордонних авіакомпаній, які мали місце при виконанні польотів на авіаційних роботах відповідно до національних авіаційних правил та додатку 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944);
- - спеціально уповноважений представник Державіаслужби бере участь у розслідуванні авіаційних подій з ПС українських авіакомпаній, які мали місце при виконанні польотів на авіаційних роботах на території інших держав, згідно з додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944).
- Таким чином, можна прийти до висновку, що українське законодавство детально регламентує правила зберігання, обліку, транспортування та передачі паливно-мастильних матеріалів та нафтопродуктів.
- Література
- 1. Воскобойникова Т.Н. Практикум по дисциплине "Планирование на предприятии" для студентов ІІІ курса специальности 06.08.00 "Экономика и управление на предприятии (водный транспорт)" очного обучения и ІV курса заочного обучения / Новосибирская гос. академия водного транспорта. Кафедра экономики труда и хозяйственной деятельности. -- Новосибирск: НГАВТ, 2000. -- 38 с.: рис. -- Библиогр.: с. 37.
- 2. Галабурда Виктор Геннадиевич, Персианов Владимир Александрович, Тимошин Анатолий Александрович, Троицкая Н. А., Милославская С. В. Единая транспортная система: Учебник для студ. вузов ж.-д. транспорта / Виктор Геннадиевич Галабурда (ред.). -- М.: Транспорт, 1996. -- 295 с.
- 3. Дикань Володимир Леонідович, Писаревський Ілля Матвійович. Економіка підприємства: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закладів. -- Х.: ХТВ "Транспорт України", 2001. -- 198 с.
- 4. Закон України "Про транспорт".
- 5. Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
- 6. Інструкція з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України.
- 7. Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України.
- 8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 2001 р. №919 "Про додаткові заходи на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 вересня 2000 року"
Подобные документы
Організація перевезення вантажу в міжнародному сполученні, розробка схеми маршруту. Техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля. Заходи по економії паливно-мастильних матеріалів, безпеці дорожнього руху, охороні праці і навколишнього середовища.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 26.09.2009Характеристика моторних олив. Ощадливе використання нафтопродуктів. Вихідна сировина для виготовлення моторної оливи. Класифікація і асортимент моторних олив. Основні експлуатаційні властивості. Маркування, транспортування, зберігання та пакування мастил.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 11.11.2011Функції трубопровідного транспорту світу, соціально-економічні, історичні, природні умови його розвитку. Географічне розміщення головних родовищ нафти і газу та районів їх споживання. Необхідність транспортування великих вантажопотоків нафти і газу.
реферат [1,9 M], добавлен 15.12.2012Визначення раціональних варіантів вантажопотоків. Вибір рухомого складу і навантажувальних механізмів. Розгляд вимог до упаковки, маркування, транспортування та зберігання пшона. Розрахунок параметрів складу для транспортно-технологічної схеми доставки.
курсовая работа [566,4 K], добавлен 17.04.2019Використання машин, введених в експлуатацію. Запуск двигунів з обігріванням. Кріпильні роботи. Особливості експлуатації машин з гідроприводом та з електроприводом. Зберігання матеріалів і запасних частин. Транспортування, зберігання та списання машин.
реферат [1,0 M], добавлен 09.09.2010Технічні характеристики автомобілів МАЗ. Загальна будова, особливості, технічне обслуговування та ремонт агрегатів ходової частини: рами і буксирного пристрою, ресорної підвіски, амортизаторів, коліс і шин. Норми витрати палива й мастильних матеріалів.
курсовая работа [689,0 K], добавлен 07.09.2010Розвиток автомобільного транспорту в Україні: економіко-правові аспекти. Факторне дослідження продуктивності автомобілів і собівартості перевезень. Вибір рухомого складу. Вимоги до транспортування, приймання, зберігання і реалізація хлібобулочних виробів.
дипломная работа [2,9 M], добавлен 24.10.2013Проектувальний тяговий розрахунок автомобіля, вибір його прототипу та компоновки. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики, графіків силового балансу, динамічної характеристики, прискорень, часу та шляху розгону, паливно-економічної характеристики.
курсовая работа [143,5 K], добавлен 06.03.2010Правила перевезення вантажу, вимоги до упакування та маркування. Дослідження ТЕП при виконанні перевезень вантажів. Аналіз діяльності транспортно-експедиторського підприємства. Витрати пов’язані з перевезенням, оформлення товаросупровідних документів.
дипломная работа [4,5 M], добавлен 14.07.2012Опис автомобіля Ваз-1119 і його технічні характеристики. Розрахунок загального середньорічного пробігу і виробничої програми за кількістю видів технічних дій. Підготовка інструментів, матеріалів і необхідного обладнання; вирішення виду і складності робіт.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 09.08.2015