Особливості врахування віку плавців-чоловіків у побудові багаторічної підготовки та спортивної досконалості

Використання дуже напружених, потужних тренувальних навантажень в тренуваннях юних спортсменів призводить до швидкої адаптації до цих засобів і до виснаження адаптаційних можливостей зростаючого організму. Через це вже в наступному тренувальному циклі або тренувальному році спортсмен погано реагує на ті ж впливи. але, найголовніше, він перестає реагувати на більш легкі навантаження, які могли б бути дуже ефективними, якби тренер раніше не використовував найпотужніші інструменти та методи тренувань.

У фундаментальній роботі В. М. Платонова [4], яку підкріплено великим масивом досліджень, багаторічна підготовка спортсменів розглядалася у двох періодах. Головною метою першої частини спортивної підготовки є досягнення перших високих спортивних результатів у сприятливій віковій зоні, що відповідають індивідуальному розвитку організму. Встановлено, що для більшості спортсменів від початку регулярного плавання до досягнення перших успіхів на міжнародних змаганнях проходить 7-10 років, а закінчення першого етапу довгострокового спортивного вдосконалення у чоловіків передбачає досягнення 17-21-річного віку.

Основними аспектами спортивної підготовки першого періоду довгострокового вдосконалення плавців в цей період, на основі наявних знань, є: загальновизнана позиція про те, що прискорення тренувань згодом має не тільки негативний вплив на досягнення максимально можливого індивідуального результату, а й шкодить здоров'ю юного спортсмена; необхідність різнобічної підготовки плавців; опановування спортсменом різних допоміжних і спеціальних підготовчих вправ; об'єктивного визначення оцінки перспектив спортсмена; акцент на ігрових методах навчання, максимально виключаючи одноманітність спортивних тренувань; відсутність психологічного тиску на юних спортсменів; правильне ставлення до змагальної діяльності з урахуванням підготовленості спортсмена, своєчасне визначення вузької спеціалізації. Наслідком порушення таких положень є відсутність можливості для максимального розвитку спортивного потенціалу у спортсменів, або повна втрата інтересу до досягнення високих спортивних результатів. Отже, юнацькі змагання повинні забезпечувати досягнення освітніх, виховних, культурних цілей, а отримані на них результати слід розглядати лише як проміжний етап довготривалого спортивного становлення.

На другому періоді багаторічних тренувань спортивна діяльність стає, як правило, професією, а тренування беруть пріоритетну участь у житті спортсменів, які вже досягли високих результатів. Оптимальною віковою зоною для досягнення найвищих результатів визначено період 21-25 років, що відповідає сучасному стану світового плавання, в якому спортсмени встановлюють світові рекорді та досягають максимальних успіхів. Головною метою другого періоду спортивної кар'єри є реалізація максимальних індивідуальних можливостей, тривале збереження та експлуатація досягнутого рівня майстерності шляхом інтенсивної змагальної діяльності. Для вирішення цього завдання прийнято виділяти три етапи в багаторічній підготовці спортсменів: максимальна реалізація індивідуальних можливостей, збереження найвищої спортивної майстерності та поступове зниження досягнень. Цей етап є найбільш непередбачуваним за тривалістю і багато в чому залежить від ряду причин: індивідуальних можливостей спортсмена, характеру попередньої підготовки, дотримання законів і принципів формування майстерності, якості тренувального процесу, вміння тренера шукати приховані резерви для поліпшення спортивних результатів, стану здоров'я спортсмена, статі і обраної змагальної дистанції.

Аналіз наших досліджень показав що, мало яким українським спортсменам взагалі вдається перейти на другий етап спортивної досконалості - збереження найвищої спортивної майстерності - та реалізувати весь потенціал індивідуальних фізичних можливостей.

Останніми роками єдиним, кому вдається гідно представляти Україну в медальному заліку на великих змаганнях, є олімпійський медаліст, чемпіон світу та Європи на дистанції 800 та 1500 метрів вільним стилем Михайло Романчук. У 18 років Михайло показав високі результати, завдяки яким вдалося завоювати медалі на юнацьких чемпіонатах, але реалізувати свої найкращі результати цей видатний спортсмен зумів у віці 24-26 років, що не дивно, оскільки сучасне світове плавання показує, що вік, в якому спортсмени досягають піку своїх можливостей, поступово збільшується. Його головний конкурент і член збірної України за останні 10 років, фіналіст Олімпійських ігор Сергій Фролов показав найкращий результат у кар'єрі у віці 29 років. Найстаршим плавцем України є учасник чотирьох Олімпійських ігор, Ігор Червінський, який також спеціалізується на плаванні на довгі дистанції. Ігор був рекордсменом Європи серед юнаків, а пік його кар'єри припав на 22-24 роки, однак після багаторічного непрогресивного результату йому вдалося переорієнтуватися на відкриту воду, і це вже 43- річний спортсмен і на сьогодні є найкращим плавцем України на дистанції 10 км. Спортсмени, що спеціалізуються на коротких дистанціях вільним стилем Андрій Говоров і Сергій Шевцов мали величезний успіх на юніорських міжнародних змаганнях, але свої найкращі результати ці спортсмени показали у 24 роки.

В інших видах плавання мало кому взагалі вдалось перейти на другий етап багаторічної підготовки. 31-річний Любомир Лемешко, який спеціалізується на плаванні батерфляєм, є членом збірної України багато років, хоч видатних досягнень цей спортсмен не мав, пік його кар'єри також припав на 24-річний вік. Денис Кесіль у 18 років став призером Юнацьких Олімпійських ігор, зараз 23-річний діючий спортсмен потрапляє у півфінал чемпіонату Світу, та має ліцензію Олімпіади 2024.

Вищеперераховані спортсмени відображають теперішній стан сучасного плавання в Україні, які є прикладами відносно успішної багаторічної кар'єри. Вік найсильніших плавців України, що спеціалізуються в плаванні способом брас, на спині та комплексному плаванні, останніми роками знаходиться в діапазоні 18-22 років, що мало відповідає віку, в якому найсильніші плавці світу демонструють свої максимальні індивідуальні можливості.

Є припущення, що на жаль, у багатьох країнах, у тому числі й в Україні, Юнацькі змагання були сприйняті як подія чисто спортивного характеру. До них у більшості видів спорту була організована напружена підготовка за стандартами, прийнятими для дорослих спортсменів. Шанування переможців і призерів цих змагань відбувається не як учасників масового багатоцільового молодіжного форуму, а як спортсменів, що добилися виключно спортивного успіху. Здавалося б що, від переможців і призерів Юнацьких міжнародних змагань можна чекати успіху на дорослих Чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських Іграх, коли значна частина спортсменів наблизилася або вже знаходилася в оптимальній для демонстрації найвищих результатів віковій зоні, проте в переважній більшості випадків цього не стається.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Завдяки аналізу віку найсильніших плавців України основного складу національної збірної у 2021-2024 роках, виявлено що в значній більшості це спортсмени 18-20 років, що фактично є перехідним періодом від виступів із юнацьких до дорослих змагань. У переважної кількості талановитих плавців спортивні результати перестають прогресувати після перших успіхів на юнацьких міжнародних змаганнях. Існує припущення, що в багатьох випадках спортсмени піддаються прискореній фізичній підготовці, що є порушенням законів і принципів, що лежать в основі раціональних тривалих тренувань. Рекомендується враховувати біологічний вік, стан здоров'я, фізичний розвиток і функціональні можливості, вибір засобів і методів тренувань, визначення обсягу та інтенсивності роботи, що сприяє тривалому періоду успішних виступів. Відповідно, юнацькі змагання слід розглядати лише як проміжний етап довготривалого спортивного становлення.

До перспектив подальших досліджень належить необхідність поглибленого вивчення та наукового обґрунтування другого періоду довгострокового вдосконалення, а також розробка проблеми збереження найвищих спортивних результатів та продовження спортивної кар'єри найсильніших спортсменів.

Література

1. Bilov S.O., Tyshchenko V.O., Sokolova O.V. (2022). Zasoby i metody rozvytku shvydkisnykh zdibnostei plavtsiv[Means and methods of development of speed abilities of swimmers]. Fizychne vykhovannia ta sport. T. 2. C. 67-74. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2022-2-09

2. Tyshchenko V., Lysenchuk H., Kovalenko Yu. (2019). Doslidzhennia teoretychnoi pidhotovky v tsyklichnykh vydakh sportu (na prykladi plavannia).[Study of theoretical training in cycle sports (using the example of swimming).] Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu. № 2. S. 25-30.DOI:10.32652/tmfvs.2019.2.25-30

3. Kolmohorov S. V.(2019). Tekhnolohiia kontroliu za pidhotovlenistiu elitnykh plavtsiv na osnovi analizu dynamiky funktsionalnoi zalezhnosti mizh potuzhnistiu aktyvnoho metabolizmu ta shvydkistiu plavannia. [The technology of monitoring the fitness of elite swimmers based on the analysis of the dynamics of the functional dependence between the power of active metabolism and swimming speed].Teoriia i praktyka fizychnoi kultury : Trener : Zhurnal. u zhurnali. № 4. R. 74-77.

4. Platonov V.N.(2013) Periodyzatsiia sportyvnoho trenuvannia. [Periodization of sports training]. Kyiv : Olimpiiska literatura. 624 s.

5.Shynkaruk O. A.(2013). Teoriia i metodyka pidhotovky sportsmeniv: upravlinnia, kontrol, vidbir, modeliuvannia ta prohnozuvannia v olimpiiskomu sporti [Theory and methods of training athletes: management, control, selection, modeling and forecasting in Olympic sports] : navch. posib. Kyiv : Olimpiiska literatura, 2013. 136 s.

1. Augestand P. Norway, P. Augestand, N. A. Bergsgard. Comparative Elite Sport Development : systems, structures and public policy. Oxford, 2008. P. 194-217.

2. Balyi I. (2002). Elite athlete preparation: the training to compete and training to win stages of long-term athlete development. In: Sport leadership. Montreal: Coaching Assosiation of Canada. P. 24-29.

3. Bompa T. (2009). Periodization: theory and methodology of training. ChampaignIL : Human Kinetics. P. 63-84.

4. Counsilman J. (1992). The «X» Factor. Working Successfully with Swimming Parents. Lauderdale: American Swimming Association. P. 119-122.

5. Lang M., R. (2010). Light Interpreting and implementing the Long Term Athlete Development Model: English Swimming Coaches Views on the (Swimming) LTAD in Practice. International Journal of Sports Science & Coaching. Vol. 5(3). P. 389-402.

6. Masol V. V. (2023). Metody i kryteria pielggnowania determinacji uczniow szkot starszych w procesie uprawiania

kultury fizycznej. Knowledge education law management nauka oswiata pravo zarzgdzanie № 1 (53)2023, 13-17.

https://doi.org/10.51647/kelm.2023.1.3

7. Prontenko K, Okhrimenko I, Bloshchynskyi I, Serednytska I, Chornous V, Tytovych A, Masol V, Zakopailo S,

Kryvenko Y. Effectiveness of the Methodology for the Development of Cadets' Motor and Military-applied Skills during Orienteering Training Sessions: A Case-Control Study. Open Sports Sci J, 2024;

17:e1875399X311131. http://dx.doi.org/10.2174/011875399X311131240625093447

8. Smith D. J. (2003). A framework for understanding the training process leading to elite performance. Sports Medicine. N 33 (15). P. 1103-1126.

Размещено на Allbest.ru