Інтеграція ресурсного потенціалу Карпатського регіону України у розвиток активного туризму

Інтеграція ресурсного потенціалу Карпатського регіону України у розвиток активного туризму

І.Р. Данчевська, Т.В. Калайтан



Анотація

Активний туризм стає не лише способом відпочинку, але й джерелом розвитку регіонів, які можуть впевнено конкурувати на міжнародному рівні. Карпатський регіон України, зі своєю унікальною природною та культурною спадщиною, має значний потенціал для розвитку туризму, включаючи і активного. Карпатський регіон України, зі своєю багатошаровою культурою та унікальною природною спадщиною, неповною мірою використовує свій ресурсний потенціал для розвитку активного туризму. Ця проблема виникає з недостатньої інтеграції різноманітних ресурсів регіону у стратегії розвитку туризму. Предметом дослідження є ресурсний потенціал Карпатського регіону України. Мета статті полягає в розгляді та аналізі можливостей ефективного використання природних ресурсів Українських Карпат для розвитку активного туризму. Основними результатами дослідження є визначення особливостей та ключових тенденцій розвитку Карпатського регіону. Запропоновано комплексний підхід до інтеграції ресурсного потенціалу Карпат України у розвиток активного туризму, а також наголошено на важливості збереження та сталого використання природних ресурсів для сприяння регіональному розвитку. Представлено конкретні рекомендації щодо підвищення привабливості регіону для туристів, які можуть бути використані місцевими органами влади, туристичними агентствами, місцевими громадами і дослідницькими центрами.

Ключові слова: ресурсний потенціал, активний туризм, Карпатський регіон України.



INTEGRATION OF THE RESOURCE POTENTIAL OF THE CARPATHIAN REGION OF UKRAINE IN THE DEVELOPMENT OF ACTIVE TOURISM

Iryna Danchevska, Tetyana Kalaitan

Abstract

Tourism becomes not only a way of recreation, but also a source of development of regions that can confidently compete at the international level. The Carpathian region of Ukraine, with its unique natural and cultural heritage, has significant potential for the development of tourism, including active tourism. The Carpathian region of Ukraine, with its multi-layered culture and unique natural heritage, does not fully utilize its resource potential for the development of active tourism. This problem arises from the insufficient integration of various resources of the region into the strategies and practices of tourism development. The subject of research in the article is the resource potential of the Carpathian region of Ukraine. The purpose of the article is to consider and analyze the possibilities of effective use of the natural resources of the Ukrainian Carpathians for the development of active tourism. Task: research on the integration of the resource potential of the Carpathians in the development of active tourism, to create excellent tourist offers and increase the attractiveness of the region for tourists. General scientific methods are used: system analysis - consideration of system interrelationships and identification of key elements affecting th e development of active tourism in the region, literary analysis for the study of scientific articles, books and other sources related to the development of active tourism in mountain regions and integration resource potential. The following results were obtained: on the basis of the conducted analysis, the peculiarities and key trends of the development of the analyzed region were highlighted. The Carpathian region of Ukraine has significant resource potential, but increasing the efficiency of using these resources in the field of active tourism remains an urgent problem. A comprehensive approach to the integration of the resource potential of the Carpathians in the development of active tourism is proposed, and the importance of preserving and sustainable use of natural resources to promote regional development is also emphasized. Specific recommendations for increasing the attractiveness of the region for tourists are presented, which can be used by local authorities, travel agencies, local communities and research centers.

Keywords: resource potential, active tourism, Carpathian region of Ukraine.



Вступ

Постановка проблеми. Після стрімкого зниження, внаслідок COVID-2019, туризм у звіті Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) (жовтень 2023р.) знову названо ключовим фактором економічного відновлення і зростання. Дані Всесвітньої Туристичної Організації (ВТО) вказують на повернення до кінця 2023 року 95% кількості туристів, що були зафіксовані до пандемії. Тому у звіті МВФ наголошується на позитивному впливі швидкого відновлення сектору туризму на економіку деяких країн. У цьому документі зазначається, що країни з «великим сектором подорожей і туризму» демонструють сильну економічну стійкість і високий рівень економічної активності. Зокрема, країни, де туризм сприяє формуванню значної частини ВВП, зафіксували більш швидке відновлення після наслідків пандемії порівняно з економіками, де туризм не є важливим сектором [20].

Дослідження багатьох туристичних веб-порталів показують, що сучасний інтерес до туристичної діяльності, пов'язаної з активним туризмом, явно підвищив своє значення порівняно з 2019 роком. Активний туризм у сучасному світі набуває все більшої популярності, що сприяє взаємодії між природними ресурсами регіонів та туристичною індустрією. Карпатський регіон України володіє значним ресурсним потенціалом, проте підвищення ефективності використання цих ресурсів у сфері актив - ного туризму залишається актуальною проблемою. Несприятливі чинники, такі як війна, нестабільність екологічної ситуації, недостатність інфраструктури та неефективна координація між зацікавленими сторонами, створюють перешкоди для повноцінного впровадження потенціалу регіону у сфері активного туризму.

Саме врахування та аналіз цих проблем становлять основу для подальших наукових досліджень. Дана стаття спрямована на визначення можливостей і шляхів інтеграції ресурсного потенціалу Карпатського регіону в систему активного туризму, а також на виявлення ключових факторів, що гальмують цей процес. Підходи до розв'язання цих проблем можуть сприяти сталому розвитку туризму в регіоні та покращенню якості туристичних послуг.

Огляд останніх досліджень та публікацій. Ресурсний потенціал Карпатського регіону з точки зору можливості розвитку туризму знаходиться у центрі уваги багатьох вчених і практиків. Науковці у своїх працях розглядають різноманітні аспекти розвитку туризму з метою підвищення економічної ситуації місцевих громад. Так, Свідрук, І. акцентує увагу на розвитку креативного туризму як інструменту управління рекреаційним розвитком економічно депресивних регіонів Українських Карпат [18].

Smadych, I. аналізує туристичний потенціал гірських районів Івано-Франківської області для створення умов розвитку рекреації в Карпатському регіоні України. Вчений зазначає, що розвиток туризму є пріоритетним для Карпатського регіону і наголошує на важливості аналізу рекреаційного потенціалу. Він обґрунтовує формування загальної моделі туристичного потенціалу на прикладі кількох адміністративних районів [17].

У працях Архипової Л.М., Коробейнікова Ю.С., Качали С.В., Винниченко І., Побігун О.В., Гринюк В.І. проведено оцінку географії відвідувачів, проблем та перспектив туристичних потоків а також стан використання об'єктів культурної спадщини на прикладі Івано-Франківської та Закарпатської областей [1, 4].

Дорофеєва Х.М. досліджує різноманіття історико-культурних, природних об'єктів Карпатського регіону, визначаючи їх унікальність та потенціал для розвитку туризму [7]. Юхновська Ю.О. описує теоретичний підхід до оцінювання туристичного потенціалу України та її регіонів, зокрема вивчення складових компонентів туристичного потенціалу, етапів та показників його оцінювання, а також методів визначення [14].

Машіка Г.В. досліджує туристично-економічний потенціал Карпатського регіону як домінантної складової його ефективного використання і пропонує модель впливу туризму на соціально-економічний розвиток регіону [10]. Гнаткович О.Д., Гриньох Н.В. аналізують чинники туристичного потенціалу Карпатського регіону, тобто сукупність природних, культурно-історичних та соціально-економічних передумов для організації туристичної діяльності певної території [3].

Лютак О.М., Баула О.В. у своїх працях оцінюють динаміку розвитку туристичної сфери, зокрема обсягу туристичних потоків, кількості санаторно-курортних закладів, кількості туристів, що обслуговуватися туроператорами та туристичними агентами. Ці автори обґрунтовують напрями підвищення конкурентоспроможності вітчизняної туристичної сфери [8].

Разом з тим недостатньо уваги приділяється дослідженню інтеграції ресурсного потенціалу Карпатського регіону України у розвиток активного туризму.

Завдання дослідження. Метою статті є дослідження різних аспектів ресурсного потенціалу Карпатського регіону України та розроблення конкретних рекомендацій для подальшого успішного розвитку активного туризму у цьому регіоні. Це сприятиме виявленню невикористаних туристичних ресурсів для створення нових маршрутів.



Основний матеріал дослідження

карпатський регіон активний туризм

Активний туризм - це види туристських подорожей, які характеризуються активним способом пересування по маршруту [5]. Це нова філософія подорожей, яка поєднує в собі пригоди, екотуризм та культурні аспекти пізнавального туру. Цей вид туризму є малозабруднюючим, екологічним, соціально сумісним і високоякісним. Активний туризм має три основні цілі:

Відпочинок: відволікання від щоденної робочої рутини під час відпустки. Активний туризм може забезпечити задоволення під час зайняття фізичними вправами та активної участі у розвагах.

Освіта: активний турист прагне вчитися і хоче ближче познайомитися з іншою культурою і способом життя. Відпустка повинна розширювати світогляд. Туристи мають бути готові вчити мову, їсти місцеву їжу, цінувати місцеві традиції та поважати інші культури і вірування.

Вигода: туризм не тільки приносить переваги відвідувачам, але й допомагає місцевій економіці та сприяє розвитку відвідуваних територій.

Активний туризм має низький вплив на навколишнє середовище, є екологічно та соціально сталим. Активний туризм використовує і цінує природу, захищає біорізноманіття і пропонує роботу людям (рис.).

Рисунок. Основні цілі активного туризму

Джерело: [15]



Активний туризм є протилежністю пасивного туризму. Ця концепція подорожей також протистоїть масовому туризму в тому сенсі, що він є маломасштабним, з низьким впливом на навколишнє середовище, керується та адмініструється на місцевому рівні і є соціально та екологічно сталим.

Активний туризм включає в себе екотуризм у сенсі захисту біо- різноманіття та милування природною красою. Але активний туризм не тільки цінує природу, але й має на меті культурне та екологічне виховання людини.

Активний туризм не слід плутати з екстремальним туризмом, який включає в себе багато спортивних заходів, таких як піший туризм, гірський велосипед, банджі-джампінг, крос-кантрі та екстремальні види спорту. Активний туризм виключає види діяльності та практики, які шкодять навколишньому середовищу і становлять загрозу біорізноманіттю та культурній структурі. Багато видів активних видів туризму вже пропонуються у великих масштабах масовим туризмом. Щоб гарантувати захист навколишнього середовища, активний туризм здійснюється місцевим професійним персоналом і під суворим науковим наглядом. Активний туризм - це не просто поверхнева зміна іміджу, а повна відданість своїм принципам і керівним принципам діяльності.

Активний туризм також має на меті допомогти сталому розвитку регіону. Від туриста вимагається активна допомога, моральна та економічна підтримка місцевих громадських організацій та екологічних ініціатив (неприбуткових, неурядових організацій). Турист приїжджає не пасивно спостерігати, а активно взаємодіяти, вчитися, допомагати і насолоджуватися багатством культурного розмаїття. Він приїхав, щоб спостерігати за біорізноманіттям, поважати і цінувати диво мільйонів років природної еволюції [15].

Основою для розвитку активного туризму є наявний ресурсний потенціал регіону. У Законі України «Про туризм» зазначено, що туристичні ресурси України - це пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності [12].

Напрями освоєння і розвитку туристичних ресурсів України визначаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування відповідно до програм розвитку туризму [12]. Класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їх охорони, порядок використання з обліком гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля, порядок збереження цілісності туристичних ресурсів України, заходи для їх відновлення визначаються відповідно до закону.

Не зважаючи на повномасштабне воєнне вторгнення в Україну, туристична галузь продовжує працювати і наповнювати державний бюджет. Згідно аналізу даних Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ), туроператори, які спеціалізуються на внутрішніх подорожах змогли відновити свою діяльність на 50%. Це стосується, перш за все фірм, які 152 змогли переорієнтуватися на внутрішні тури у відносно безпечні області України, в основному - Карпатський регіон. Тому, у даному регіоні спостерігається збільшення кількості туристів і, як наслідок, зростання попиту на активний відпочинок [6].

Так, зокрема спостерігається ріст податків Карпатського регіону у всіх областях, за винятком Івано-Франківської області, за три квартали 2023 року в порівнянні з аналогічним періодом 2022 року і навіть із довоєнним 2021 роком. Для прикладу, Львівщина другий рік тримає лідерство по надходженнях до бюджету. За перші дев'ять місяців поточного року від області надійшло 248 млн. 393 тис. грн., проти 197 млн. 351 тис. грн. за аналогічний період торік. У 2021 році Львівський регіон за цей же період сплатив у казну держави 151 млн. грн. [6].

У лідерах по зростанню податків і Буковина - 21 млн. 422 тис. грн. Торік за перші 9 місяців представниками туристичної галузі в цьому регіоні сплачено 14 млн. 708 тис. грн., що на 2 млн. 127 тис. грн. більше ніж у 2021 році [6].

Більш як на чверть знизилася сума податків від суб'єктів туристичної діяльності за перші дев'ять місяців 2023 року в Івано-Франківській області в порівнянні з тим же періодом торік - 99 млн. 97 тис. проти 136 млн. 560 тис. грн. У 2021 році регіон сплатив у казну держави 103 млн. 900 тис. грн. податків [6].

Але, під час війни розвиток туризму значно ускладнюється, адже ні державні органи влади, ні приватний сектор не може надати гарантій безпеки, в тому числі і туристам.

Аналіз дозволяє виділити, окрім безпекових гарантій, ще й інші вагомі причини недостатньої інтеграції ресурсного потенціалу Карпатського регіону у стратегію розвитку активного туризму, зокрема:

1. Неоптимальне використання природних ресурсів. Карпати мають великий потенціал для розвитку гірського туризму, але не всі природні ресурси та мальовничі локації відомі та доступні для відвідування туристами. Це може викликати неоптимальне використання ресурсів та недооцінку їхнього впливу на розвиток туризму.

2. Недостатня привабливість культурних об'єктів. Культурні та історичні пам'ятки регіону не завжди визначені та враховані в стратегіях туристичного розвитку. Недостатній підхід до презентації цих об'єктів може призвести до їхнього недооцінення та низької привабливості для туристів.

3. Відсутність єдиної системи інформації. Відсутність централізованої системи інформації про туристичні маршрути, послуги та події може створювати труднощі для туристів у плануванні та навігації своєї поїздки.

4. Недостатня туристична інфраструктура. Необхідність вдосконалення інфраструктури для комфортного перебування та забезпечення послуг у відповідності до сучасних стандартів може бути важливою перепоною для залучення більшого потоку туристів.

5. Низька ефективність маркетингових зусиль. Застосування ефективних маркетингових стратегій та інструментів для просування Карпатського регіону у світі туризму може виявитися недостатньою. Недоцільність у цьому напрямку може обмежити розвиток туризму та вплинути на його конкурентоспроможність.

Розробка та реалізація інтегрованих стратегій для розвитку активного туризму в Карпатському регіоні вимагає уважного вивчення цих проблем та впровадження конкретних заходів для їх вирішення.

Українські Карпати є середньовисотними горами із унікальними природними умовами та багатими ресурсами, спричинені значним перепадом висот, які дають можливість розвивати практично всі види актив - ного туризму, зокрема: пішохідний, лижний, велосипедний, водний, кінний, авто, мототуризм, екстремальний (скелелазіння, парапланеризм).

Гірськолижний туризм є добре розвинений у Карпатському регіоні. Зокрема:

- Популярні курорти Львівської області - «Славсько», «Плай», «Захар Беркут», «Тисовець», «Чарівні озера», «Буковиця», тощо.

- Івано-Франківська - «Буко- вель», приватний комплекс в м. Ярем- че, центр гірськолижного туризму в с. Яблуниця, Центр зимових видів спорту у смт. Ворохта та інші.

- Закарпатська область - «Пилипець», «Подобовець», «Ізки», гірськолижні центри в смт. Міжгір'я.

- Чернівецька область - «Мигове», «Сонячна долина», тощо [16].

Буковель є одним із кращих гірськолижних курортів Східної Європи, завдяки розвиненій інфраструктурі, а саме:

- обслуговуються 55 км. трас різної складності (13 синіх (для початківців), 41 червоний (для досвідчених), 7 чорних (для спортсменів, екстремалів)) на схилах п'яти гір: Довга (1372 м.), Буковель, Бульчиноха, Бабин Погар, Чорна Клева;

- 16 крісельних підйомників;

- усі траси обладнані штучним розпиленням, а три мають фіксоване освітлення;

- готелі, багатоповерхові паркінги, ресторани, прокат спорядження тощо [11].

Проаналізовані вищі гірськолижні курорти свідчать про великий ресурсний потенціал для розвитку цього виду туризму.

Пішохідний туризм не потребує значних витрат, адже проводиться у межах існуючого природнього середовища. Але, важливим є наявність чіткого, якісного маркування та місць відпочинку. Вже зараз існують різні мобільні застосунки із пропонованою навігацією для підкорення певних вершин, зокрема....

Карпати вирізняються наявним ресурсним потенціалом для розвитку пішохідного, гірського туризму.

В межах Українських Карпат виділено об'єкти природно-заповідного фонду:

- Карпатський біосферний заповідник;

- «Східні Карпати» Біосферний заповідник;

- Заповідник «Горгани»;

- Вижницький національний природний парк;

- Національний природний парк «Синевир»;

- Національний природний парк «Сколівські Бескиди»;

- Національний природний парк «Карпати».

Маршрути прокладені найбільш цікавими місцями заповідника із відвідуванням природних, культурних і історичних об'єктів і забезпечені інформаційними листівками, стендами та промарковані [16].

Найвищою частиною Українських Карпат є Чорногірський масив із горами двох тисячниками: г. Говерла (2061 м.), г. Гутин-Томнатик (2016 м.), г. Піп-Іван (2022 м.), г. Бребенескул (2032 м), г. Ребра (2010 м.), г. Петрос (2020 м.) [16].

Водний туризм в Українських Карпатах можна практикувати на різних гідрологічних об'єктах, таких як гірські річки, гірські озера та ставки і в основному практикується весною та ранньою осінню, коли річки мають достатній рівень води для безпечної навігації. Різноманіття водойм створює унікальні можливості для водного туризму на різних рівнях складності. Для прикладу, гірські річки у Карпатах ідеально підходять для рафтингу та каякінгу, а саме: Черемош, Прут, Тиса, забезпечують водні траси різної складності, від легких для початківців до важких для професіоналів [2].

У Карпатському регіоні діють численні турбази та центри водного туризму, які пропонують організовані маршрути, навчання техніці безпеки та оренду необхідного обладнання. Це робить водний туризм більш доступним для широкого кола туристів.

Велосипедний туризм є екологічно чистим видом транспорту, що підтримує сталий туризм та екологічну безпеку гірського регіону. Його можна практикувати влітку та вранці восени, коли погода сприяє активній відпочинок, а у зимовий період велосипедні траси можуть використовуватися для маунтінбайку на снігу.

В Українських Карпатах пропонується величезний вибір велосипедних маршрутів різної складності та довжини. Від легких асфальтованих доріг до складних гірських стежок, туристи можуть обирати маршрути, що відповідають їхнім навичкам та уподобанням. Присутня достатньо розвинута туристична інфраструктура для велосипедистів, що включає в себе готелі, гостьові будинки, пункти прокату велосипедів та велосипедні сервісні центри.

Загалом, Карпати надають широкий спектр можливостей для екстремального туризму, забезпечуючи не лише адреналінові враження, але й взаємодію з природою та дослідження унікального гірського середовища і можуть включати:

1. Downhill - технічно складні спуски велосипедами гірськими теренами Карпат. Майстер-класи з гірського велосипеду та велосипедні фестивалі.

2. Сплави на рафтах.

3. Сходження на вершини:

- альпінізм та скелелазіння: гірський рельєф Карпат створює відмінні умови для альпінізму та скелелазіння. Туристи можуть вибирати маршрути різної складності та тривалості.

- тренування та експедиції: багато любителів екстремального туризму обирають Карпати для тренувань перед більш складними експедиціями в інших гірських системах.

4. Парапланеризм та дельтапланеризм.

5. Сніговий екстрім: фрірайд та скеледроми.

Отже, виділимо конкретні рекомендації для зростання активного туризму в Українських Карпатах:

І.Розвиток туристичних маршрутів:

- розробити та позначити нові пішохідні, велосипедні та гірські маршрути, які пролягають через найкрасивіші та природно багаті локації Карпат;

- забезпечити належне обслуговування та безпеку маршрутів, встановивши інформаційні таблички та точки перевірки.

2. Розвиток інфраструктури для екотуризму:

- створити центри екологічної освіти та досліджень у природних резерватах, які забезпечать туристів інформацією;

- впровадити програми збереження природи та виключення зон з доступу для збереження екосистем.

3. Підтримка традицій та місцевої господарської діяльності:

- розвивати агротуризм та обмін досвідом між місцевими селянами та туристами;

- підтримувати та популяризувати ремесла та традиційні галузі, такі як виготовлення національних виробів, створюючи можливості для туристів придбати унікальні сувеніри.

4. Розвиток водних видів туризму:

- встановити бази для водних видів туризму біля річок та озер для забезпечення оренди каяків, рафтів та іншого обладнання.

- запровадити навчальні програми з водних видів туризму для туристів у співпраці з місцевими інструкторами.

5. Маркетинг:

- розробити цифрові маркетингові кампанії та використовувати соціальні мережі для привертання уваги туристів, наголошуючи на при- родньому потенціалу, традиціях та активних видів відпочинку.

- укладати партнерські угоди з туроператорами, щоб залучити міжнародних туристів та привертати увагу до Карпатського регіону.

6. Туристичні інфраструктурні проекти:

- розглядати можливість будівництва сучасних готелів та кемпінгів, які будуть забезпечувати комфортний та екологічний відпочинок.

- розвивати інфраструктуру для зберігання та підзарядки електротранспорту для турпоходів та екотуризму.

На нашу думку, ці рекомендації створюють комплексний підхід до розвитку активного туризму в Карпатському регіоні, сприяючи природному та культурному багатству регіону та забезпечуючи сталість розвитку туризму.



Висновки

У результаті проведеного дослідження, виявлено недостатній рівень інтеграції ресурсного потенціалу Карпатського регіону України у розвиток активного туризму. У зв'язку з цим запропоновано комплексний підхід для зростання активного туризму в Українських Карпатах, який передбачае розвиток туристичних маршрутів, водних видів туризму, інфраструктури для розвитку екотуризму, підтримку традицій та місцевої господарської діяльності, а також ефективніше проведення маркетингової діяльності.



Список літератури

1. Архипова Л.М., Коробейникова Ю.С., Качала С.В., Винниченко І., Побігун О.В., Гринюк В.І. Географія відвідувачів історико-культурної спадщини Карпатського регіону та перспективи зростання туристичних потоків. Журнал геології, географії та геоекології.2022. № 31 (2). С. 199- 210. doi:10.15421/112219.

2. Борисова О.В. Спеціалізований туризм. Київ: Кондор, 2020. 360 с.

3. Гнаткович О.Д., Гриньох Н.В. Оцінка привабливості туристичних ресурсів Карпатського регіону. Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. № 17. С. 36-138.

4. Гринюк В., Архипова Л., Качала С., Коробейнікова Ю., Побігун О.,

Поколодна М. (2023). Оцінка привабливості матеріальних об'ектів історико-культурної спадщини Карпатського регіону. Журнал геології, географії та геоекології, 32 (2), 266-275. https://doi.org/https:// doi.org/10.15421/112325

5. Данчевська І.Р. Ресурси для розвитку активного туризму Львівщини. Інфраструктура ринку. 2022. № 69. С. 224-228.DOI: https://doi.org/ 10.32782/infrastruct69-40

6. Державне агентство розвитку туризму: веб-сайт. URL: https://www. tourism. gov.ua (дата звернення 26.11.2023).

7. Дорофєєва Х.М. Аналіз впливу наявності об'єктів культурно-історичної спадщини на туристичну привабливість регіону. Економіка і суспільство. 2017. № 13. С. 184-190.

8. Лютак О.М., Баула О.В. Розвиток прикладних аспектів туристичної галузі України в умовах глобалізації. EuropeanJournalofManagementIssues, 2020. 28(3). С. 92-100. doi:10.15421/192009

9. Мальська М.П., Гамкало М.З., Романів П.В. Активний туризм: теорія та практика: підручник. Київ: Видавництво «Каравела», 2022. 252 с.

10. Машіка Г.В. Суспільно географічний підхід до оцінки привабливості туристичного потенціалу Карпатського регіону. Вісник Львівського університету.2019. № 53. С.220-232.

11. Подорожі Карпатами: веб-сайт. URL: https://karpatium.com.ua/hirskolyzhni- kurorty/bukovel (дата звернення 25.11.2023).

12. Про внесення змін до Закону України «Про туризм»: Закон України від 18 листопада 2003 р. № 1282р.-ГУ. Верховна Рада України: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр#Text (дата звернення 20.11.2023).

13. Романюк В. Історія та перспективи використання природної та культурної спадщини українських Карпат у туризм. Східноєвропейський історичний вісник. № 4. 2017.С. 140-144.

14. Юхновська Ю.О. Методичні підходи до оцінювання туристичного потенціалу України та регіонів. Наукові записки ТНУ імені В.І. Вернадского. 2019. № 30 (69). С.4-59.

15. ComponentsofActiveTourism. URL: http://www.active-tourism. com/ DefinitionActTour.html#:~:text=Active%20Tourism%20comprises%20Ecotou rism%20in,human%20being%2C%20culturally%20and%20ecologically(дата звернення 15.12.2023).

16. IGotoWorld.com. Варіанти відпочинку в Карпатах влітку.иИГ: https:// ua. igotoworld.com/ua/poi_catalog/388948-543-temples-kolomyia.htm (дата звернення 1.12.2023)

17. Smadychl. Analysis of the tourist potential of mountainous are as in Ivano- Frankivsk region to create the development conditions of recreation in the Carpathian region of Ukraine. Revist a Brasileirade Gestao Urbana. № 11. 2019. https://doi.org/10.1590/2175-3369.011.e20190011

18. Svidruk I. Development of creative tourismas a management tool for recreational development of economically depressive regions of Ukrainian carpathians. Independent Jjournal of Management&Production (IJM&P). 2020. P. 640-660.

19. The Carpathian Biosphere Reserve. URL:www.cbr.nature.org.ua. (дата звернення 25.11.2023).

20. UNWTO. Tourism's importance for growth highlighted in world economic. URL:https://www.unwto.org/news/tourism-s-importance-for-growth-highligh- ted-in-world-economic-outlook-report#:~:text=Looking%20Ahead,pre%2D pandemic%20levels%20in%202023 (дата звернення 29.12.2023).



References

1. Arkhypova, L.M., Korobeynikova, Y.S., Kachala, S.V., Vinnychenko, I., Pobigun, O.V.& Hryniuk, V.I. (2022). Geography of visitors to the historical and cultural heritage of the Carpathian region and prospects for the growth of tourist flows. [Geography of visitors to the historical and cultural heritage of the Carpathian region and prospects for the growth of tourist flows]. Zhurnal heolohii, heohrafii ta heoekolohii - Journal of Geology, Geography and Geoecology. 31 (2), Р. 199-210. doi:10.15421/112219.

2. Borysova, O.V. (2020) Spetsializovanyi turyzm. [Specialized tourism]. Kyiv:

Kondor [in Ukrainian].

3. Hnatkovych, O.D. & Hrynokh, N.V. (2017) Otsinka pryvablyvosti turystychnykh resursiv Karpatskoho rehionu. [Evaluation of the attractiveness of tourist resources of the Carpathian region] Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national economic problems. 17, Р. 36-138 [in Ukrainian].

4. Hryniuk V., Arkhypova L., Kachala S., Korobeynikova Y., Pobigun O., &

Pokolodna, M. (2023). Assessment of the attractiveness of material objects of the historical and cultural heritage of the Carpathian region. Zhurnal heolohii, heohrafii ta heoekolohii - Journal of Geology, Geography and Geoecology, 32 (2), 266-275. https://doi.org/https://doi.org/10.15421/112325

5. Danchevska, I.R. (2022). Resursy dlja rozvytku aktyvnogho turyzmu

Ljvivshhyny. [Resources for the development of active tourism in Lviv Oblast]. Ifrastruktura rynku 69. P. 224-228. [in Ukrainian].

6. Derzhavne ahentstvo rozvytku turyzmu (2023). Retrieved from: https://www.

tourism.gov. ua.

7. Dorofieieva, Kh.M. (2017). Analiz vplyvu naiavnosti obiektiv kulturno-

istorychnoi spadshchyny na turystychnu pryvablyvist rehionu [Analysis of the influence of the presence of objects of cultural and historical heritage on the tourist attraction of the region]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, 13, Р. 184-190 [in Ukrainian].

8. Liutak, O.M., & Baula, O.V. (2020). The development applied aspects of

Ukraine's tourist industry in the globalization conditions. European Journal of Management Issues, 28(3), Р. 92-100. doi:10.15421/192009

9. Malska, M.P., Hamkalo, M.Z. & Romaniv, P.V. (2022) Aktyvnyi turyzm:

teoriia ta praktyka [Active tourism: theory and practice]. Kyiv: Vydavnytstvo «Karavela» [in Ukrainian].

10. Mashika, H. (2019). Suspilno heohrafichnyi pidkhid do otsinky atraktyvnosti turystychnoho potentsialu Karpatskoho rehionu. [Asocio-geographical approach to the assessment of the attractiveness of the tourist potential of the Carpathian region]. Visnyk of the Lviv University. Series Geography - Bulletin of Lviv University, 53, Р. 220-232 [in Ukrainian].

11. Podorozhi Karpatamy (2023). Retrieved from https://karpatium.com.ua/ hirskolyzhni-kurorty/bukovel

12. Law of Ukraine pro turyzm № 1282-IV. (2003, September 18). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrainy, 31, 24 p. (in Ukrainian).

13. Romaniuk, V. (2017) Istoriia ta perspektyvy vykorystannia pryrodnoi ta kulturnoi spadshchyny ukrainskykh Karpat u turyzm. [History and prospects of using the natural and cultural heritage of the Ukrainian Carpathians in tourism] Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk - East European Historical Bulletin. Vol. 4, Р. 140-144 [in Ukrainian].

14. Yukhnovska, Y. (2019). Metodychni pidkhody do otsiniuvannia turystych- noho potentsialu Ukrainy ta rehioniv. [Methodical approaches to the assessment of tourism potential of Ukraine and regions]. Naukovi zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho - Scholarly notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Economics and management, 30 (69), 4, Р. 54-59 [in Ukrainian].

15. Components of Active Tourism. Retrieved from http://www.active- tourism.com/DefinitionActTour.html#:~:text=Active%20Tourism%20compris es%20Ecotourism%20in,human%20being%2C%20culturally%20and%20ecol ogically.

16. IGotoWorld.com. (2019). Holiday options in the Carpathians in summer Retrieved from https://ua.igotoworld.com/ua/poi_catalog/388948-543-temp- les-kolomyia.htm

17. Smadych, I. (2019). Analiz turystychnoho potentsialu hirskykh raioniv Ivano- Frankivskoi oblasti dlia stvorennia umov rozvytku rekreatsii v Karpatskomu rehioni Ukrainy. [Analysis of the tourist potential of mountainous areas in Ivano-Frankivsk region to create the development conditions of recreation in the Carpathian region of Ukraine] Revista Brasileira de Gestao Urbana. Vol. 11 (in Ukrainian).

18. Svidruk I. (2020) Rozvytok kreatyvnoho turyzmu yak instrument upravlinnia rekreatsiinym rozvytkom ekonomichno depresyvnykh rehioniv Ukrainskykh Karpat [Development of creative tourism as a management tool for recreational development of economically depressive regions of Ukrainian carpathians] Independent Jjournal of Management & Production (IJM&P). Р. 640-660 [in Ukrainian].

19. The Carpathian Biosphere Reserve (2023). Retrieved from www. cbr. nature. org.ua.

20. UNWTO (2023). Tourism's importance for growth highlighted in world economic. Retrieved from https://www.unwto.org/news/tourism-s-importance- for-growth-highlighted-in-world-economic-outlook-report#:~:text=Looking% 20Ahead,pre%2Dpandemic%20levels%20in%202023

Размещено на Allbest.ru