Факторний аналіз як інструмент оптимізації тренувального процесу в жіночому гандболі

Андронов В.М.

аспірант кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

Тищенко В.О.

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор, професор кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

Мета дослідження - визначити найвагоміші показники забезпечення анаеробної працездатності гандболісток високої кваліфікації. Методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної літератури, педагогічне дослідження, метод факторного аналізу. Результати дослідження. Найбільший відсоток дисперсії серед висококваліфікованих гандболісток припадає на кардіореспіраторний фактор. Другий за величиною відсоток дисперсії зосереджено на спеціалізованих аспектах фізичної підготовленості. Третій фактор включає загальну фізичну підготовленість, таку як біг на короткі дистанції та стрибки у довжину, що також важливі для покращення анаеробної роботоздатності. Результати дослідження наголошують на важливості створення інтегрованих тренувальних програм, які враховують взаємозв'язки між різними фізіологічними системами та їх вплив на спортивну продуктивність. Оптимізація тренувальних впливів дозволяє максимально використовувати тренувальний час та ресурси для досягнення кращих спортивних результатів. Висновки. Планування тренувань на основі фізіологічного розуміння взаємодії різних систем організму дозволяє більш точно налаштувати процеси адаптації, максимізуючи анаеробну роботоздатність та загальну фізичну готовність спортсменок.

Ключові слова: гандболістки високої кваліфікації, факторний аналіз, анаеробна працездатність, адаптація, мультифункціональність.

Andronov Vitalii, Tyshchenko Valeria Factor Analysis as a Tool for Optimizing the Training Process in Women's Handball. The aim of the study is to identify the most significant indicators of anaerobic performance in highly qualified female handball players. The research methods used were analysis and synthesis of specialized literature and the measurement of anaerobic performance in high-level handball players, factor analysis was employed. The results of the study show that the largest percentage of dispersion among highly qualified handball players falls on the cardiorespiratory factor. High factor loadings on indicators such as peak volume speed, stroke volume, forced vital capacity of the lungs, and maximum lung ventilation confirm the importance of cardiorespiratory preparation in improving anaerobic performance. The second-largest percentage of dispersion focuses on specialized aspects of physical preparedness, such as touching the four corners of the goal, ball handling, and specific heart efficiency indicators, highlighting the importance of integrating technical skills and specialized physical exercises into the training process. The third factor includes general physical preparedness, such as short-distance running and jumping, which are also important for improving anaerobic performance, emphasizing the need for harmonious development of physical abilities that affect the anaerobic potential of athletes. The study results underline the importance of creating integrated training programs that take into account the interactions between various physiological systems and their impact on athletic performance. Optimizing training influences allows for the most efficient use of training time and resources to achieve better sports results. Conclusions. Focusing on the specifics of bioenergetic processes necessary for a particular sport provides more targeted and effective training, especially through the selection of appropriate exercises and methods. Balancing training loads and recovery is critically important for ensuring long-term development and health of athletes. Understanding hormonal and immune responses to various training stimuli helps optimize this process.

Ключові слова: highly qualified female handball players, factor analysis, anaerobic performance, adaptation, multifunctionality.

Постановка проблеми

тренування жіночий гандбол

Дослідження забезпечує інформацію, яка може допомогти тренерам і спортивним науковцям розробляти тренувальні стратегії, які більш точно адресують ключові фактори, необхідні для підвищення рівня гри гандболісток, що може сприяти підвищенню ефективності підготовки та конкурентоспроможності на вищому рівні. Результати дослідження можуть допомогти спортивним організаціям більш ефективно використовувати свої ресурси, оптимізуючи тренувальні цикли і методи, що, в свою чергу, знижує витрати та підвищує продуктивність тренувань. Розуміння фізіологічних аспектів, що впливають на анаеробну роботоздатність, є критично важливим для розробки науково обґрунтованих тренувальних програм, що спирається на кілька фундаментальних принципів фізіології та біомеханіки [1].

Анаеробна роботоздатність залежить від ефективності анаеробних енергетичних систем, зокрема алактатного (фосфагенного) та лактатного (гліколітичного) шляхів. Розуміння механізмів, що впливають на ефективність цих шляхів, дозволяє розробляти тренування, спрямовані на підвищення їхньої капацитетності та швидкості відновлення. Термін «капацитетність» використаний нами для опису загальної здатності системи або органу виконувати свою функцію з максимальною ефективністю. У контексті фізіології спорту, це зазвичай стосується здатності організму генерувати енергію за допомогою різних енергетичних систем (аеробних та анаеробних) і підтримувати високий рівень фізичної активності. Здатність м'язів виробляти енергію в анаеробних умовах, особливо під час короткочасних, високоінтенсивних фізичних навантажень, що включає використання фосфагенного шляху для швидкого отримання енергії та гліколітичного шляху для підтримки діяльності протягом декількох хвилин.

Важливо розуміти ці механізми для розробки ефективних тренувальних програм, які зосереджені на підвищенні анаеробних здібностей спортсменів, що є критично важливим для багатьох видів спорту, де необхідна швидка сила та витривалість. Анаеробна роботоздатність тісно пов'язана з м'язовою силою, потужністю і витривалістю [5]. Підходи, які оптимізують м'язову адаптацію до високоінтенсивних навантажень, важливі для підвищення анаеробної продуктивності. Розуміння біомеханічних аспектів м'язової роботи допомагає в розробці вправ, що максимально ефективно використовують м'язовий потенціал.

Тренування впливає на тіло неоднозначно, викликаючи гормональні та імунні реакції, які можуть або сприяти, або перешкоджати адаптації до навантажень. Розуміння цих відповідей дозволяє більш точно керувати інтенсивністю та обсягом тренувальних навантажень, забезпечуючи бажаний адаптаційний результат без ризику перетренованості або травм. Різні спортсмени мають різні фізіологічні профілі, що вимагає індивідуального підходу до тренувального процесу. Знання про фізіологічні особливості кожного атлета дозволяє адаптувати тренування таким чином, щоб максимально використовувати їхній потенціал і мінімізувати ризики.

Дослідження вносить важливий внесок у наукове розуміння факторів, що впливають на анаеробну роботоздатність у гандболі, що може сприяти подальшим дослідженням у цій області та в інших пов'язаних дисциплінах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності до тем: «Теоретико-методичні засади вдосконалення навчально-тренувального процесу у різних видах спорту» (державний реєстраційний номер: 0122U001108) плану науково-дослідної роботи Запорізького національного університету на 2022-2026 рр.

Мета дослідження - визначити найвагоміших показників забезпечення анаеробної працездатності гандболісток високої кваліфікації.

Об'єкт дослідження - тренувальний процес жіночої гандбольної команди «Галичанка» (Львів).

Предмет дослідження - показники забезпечення анаеробної працездатності гандболісток високої кваліфікації.

Методи дослідження: аналіз та узагальнення спеціальної літератури, забезпечення анаеробної працездатності гандболісток високої кваліфікації. Нами використовувався метод факторного аналізу, який є одним із підходів до вивчення структури змінних у комплексних даних.

Метод головних компонент як статистичний метод, слугує для зменшення розмірності датасету, водночас зберігаючи якомога більше варіативності. Метод головних компонент шукає такі осі в даних, вздовж яких варіабельність є максимальною. Після того, як основні компоненти були виділені, варімаксне обертання застосовується для спрощення інтерпретації факторів - метод ортогонального обертання, який робить структуру факторів більш чіткою, розподіляючи варіативність більш рівномірно між факторами.

Критерій Кайзера необхіден для видалення незначущих факторів. Згідно з яким, фактори, значення власних чисел яких менше одиниці, вважаються незначущими і видаляються з подальшого аналізу. Усі методи разом дозволили нам ефективно аналізувати і інтерпретувати великі набори даних, виділяючи ключові фактори, які впливають на анаеробну роботоздатність гандболісток. Означене важливо для того, щоб зрозуміти, які аспекти тренувального процесу є найбільш значущими для підвищення спортивної ефективності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Застосування факторного аналізу передбачало метод головних компонент з варімаксним обертанням факторної матриці. Нами застосовувався критерій Кайзера, за допомогою якого вилучалися зовсім незначущі фактори.

Для визначення найвагоміших показників забезпечення анаеробної працездатності гандболісток високої кваліфікації експериментальної групи здійснено факторний аналіз, результати якого наведені в таблиці 1. Сумарний відсоток дисперсії трьох виявлених факторів складає 93,45%, що відображає загальну структуру анаеробної роботоздатності гандболісток високої кваліфікації на початку дослідження.

Таблиця 1

Факторна структура анаеробної роботоздатності гандболісток високої кваліфікації експериментальної групи

Найбільший відсоток дисперсії (43,87%) серед гандболісток високої кваліфікації експериментальної групи припадає на кардіореспіраторний фактор (КР), який має вирішальне значення для забезпечення анаеробної роботоздатності, що є основою для витривалості та ефективності в ігрових видах спорту. Факторне навантаження, яке виявляє значні значення в таких показниках як пікова об'ємна швидкість (r=0,862), ударний об'єм (r=0,923), форсована життєва ємність легень (r=0,927) та максимальна вентиляція легень (r=0,923), ілюструє тісний зв'язок між кардіореспіраторною системою та анаеробними можливостями спортсменок. Визначені показники відіграють критичну роль в здатності спортсменів підтримувати високу інтенсивність зусиль протягом тривалого часу, що є життєво важливим для успіху у гандболі. Отримані дані необхідні для розробки більш цілеспрямованих тренувальних програм, які б акцентували увагу на покращенні кардіореспіраторної функції, тим самим підвищуючи анаеробну ефективність і загальну спортивну продуктивність.

Наступні дані демонструють, як спеціальна фізична підготовка впливає на анаеробні можливості спортсменок, займаючи значну частку варіативності аналізу. Суттєва доля дисперсії, яка припадає на спеціальну фізичну підготовленість (33,52%), вказує на інтегративний характер тренувальних впливів, що охоплюють широкий спектр моторичних вимог. Такі показники як торкання чотирьох кутів воріт (r=-0,872) і ведення м'яча на 30 м (r=-0,651) відображають технічну складову, в той час як РАнЛакМЕ (r=0,854) та потужність лівого шлуночка (r=0,842) акцентують увагу на анаеробній потужності і кардіореспіраторній ефективності.

Третій фактор, який об'єднує загальну фізичну підготовленість, вказує на тісну кореляцію між базовими фізичними властивостями та їх впливом на анаеробну роботоздатність. Факторне навантаження для бігу на 30 метрів (r=- 0,862) та стрибка у довжину (r=0,672) підкреслює значення швидкісних і силових компонентів у загальному атлетичному профілі спортсменів.

Цифрові значення ілюструють не лише індивідуальні різниці у фізичних здібностях, але й важливість гармонійного розвитку всіх аспектів фізичної підготовленості для оптимізації анаеробного виконання. Подібне розуміння може слугувати основою для впровадження більш цілеспрямованих тренувальних методик, спрямованих на підвищення загальної спортивної продуктивності.

Результати факторного аналізу, які визначають рівень анаеробної роботоздатності гандболісток високої кваліфікації контрольної групи представлені в таблиці 2.

Таблиця 2