Позиціювання туризму Малопольщі на ринку туристичних послуг Польщі
Аналіз позиціювання Малопольського воєводства на туристичному ринку Польщі. Розгляд маркерів, що свідчать про позитивну динаміку розвитку туризму. Державна політика та сприятливий інвестиційний клімат. Фактор ризику російського вторгнення в Україну.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 27.10.2024 |
Размер файла | 160,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»
Позиціювання туризму Малопольщі на ринку туристичних послуг Польщі
Воробець Крістіна Василівна
Ханас Уляна Ярославівна
Кандидат філософських наук, доцент
Анотація
малопольський воєводсто туристичний ринок
У статті проаналізовано позиціювання Малопольського воєводства на туристичному ринку Польщі. Розглянуто маркери, що свідчать про позитивну динаміку розвитку туризму. Серед передумов, що забезпечують позитивну динаміку ресурсний потенціал, що є основою для створення унікальних аутентичних туристичних продуктів привабливих для туристів.
Ключові слова: туристичні ресурси, туристична привабливість, туристичний ринок, Малопольське воєводство.
Актуальність дослідження
У сучасному світі конкуренція на туристичному ринку надзвичайно жорстка, а соціальний, економічний та культурний розвиток регіону значною мірою залежить від успішного позиціювання його туристичних регіонів. Малопольща як один з ключових туристичних регіонів Польщі має великий конкурентоспроможний потенціал для подальшого розвитку туризму. Унікальні туристичні пропозиції Малопольщі, такі як культурні пам'ятки, природні заповідники, традиційні заходи та гастрономічні особливості, сприяють привабливості регіону для відвідувачів. А зміни туристичних уподобань та їх підвищений інтерес до унікальних та аутентичних туристичних практик вимагають від регіону створювати нові можливості для просування туристичних напрямків, адаптуватися до сучасних тенденцій, що дозволяє ефективно взаємодіяти з потенційними туристами та забезпечити їх стабільний приплив. Врахування конкуренції й ринкових тенденцій може слугувати основою для розробки ефективних партнерських угод та стратегій розвитку туристичного сектору в регіонах України, що сприятиме залученню нових туристів та створенню передумов для стійких економічних вигод.
Польща, офіційна назва Республіка Польща, є республікою в Центральній Європі, що складається з 16 адміністративних областей, 308 адміністративних районів і 2489 адміністративних районів.
Туризм у Польщі почав зароджуватися в середині 1980-х років зі створенням перших приватних туристичних агентств. Туристичні ресурси, економічне зростання, державна політика та сприятливий інвестиційний клімат забезпечили стабільний та динамічний розвиток туристичного сектору, про що свідчить кількість міжнародних туристичних приуттів та туристичних надходжень (рис. 1). У 2018 році Польща посіла 19 місце у рейтингу найбільш відвідуваних країн світу також доводить, що динаміка розвитку туризму є успішною.
Рис. 1. Динаміка міжнародних туристичних прибуттів та прибутків у Польщі у 2010-2019 рр. (складено авторкою на основі [1])
У 2019 році туризм становив 6% ВВП, але потенціал набагато більший. У 2020 році Польща, як і решта світу, пережила різкий спад міжнародних туристичних прибуттів і доходів через епідемію Covid 19. У глобальному масштабі ці показники впали на 72% (-1,1 млрд) та 63% (-935 млрд доларів США) відповідно [1]. Попри складну економічну ситуацію та негативний вплив агресії Росії проти України, у міжнародному туризмі спостерігається позитивна тенденція, і на сьогодні (включаючи 2023 рік) глобальні показники (% показників у порівнянні з 2019 роком): кількість прибуттів - 963 млн (-20%), доходи - 1 031 млн доларів США (-31%) [2].
У Польщі спостерігається позитивна тенденція в туризмі з 2021 по 2022 рік та перший квартал 2023 року, хоча відновлення до стану 2019 року ще не відбулося. Окрім негативного фактору пандемії коронавірусу, існує додатковий фактор ризику російського вторгнення в Україну, оскільки Польща є сусідом України й важко передбачити поведінку агресора та коли закінчиться конфлікт. Збройний конфлікт має також економічні аспекти, зокрема, підвищення цін на нафту, зростання інфляції, можливість підвищення відсоткових ставок та перебої в ланцюжку постачання, що вплине на економічні умови та довіру споживачів у 2023 році.
З метою аналізу польського туристичного ринку та сегменту Малопольського регіону на ньому ми використали дані Центрального статистичного управління Польщі (Glowny Urz^d Statystyczny, далі GUS) [3] та Управління Малопольського автономного регіону в Кракові [4, 5], а також статистичні дані та аналітичні звіти з туризму РОТ [6].
Загалом, аналіз первинних даних GUS за 2020-2022 роки показує, що відновлення туризму є стабільним до рівня 2019 року. Після рекордного падіння показника у 2020 році, у 2021 році було зафіксовано зростання, яке триває й досі: у 2021 році поляки здійснили загалом 62,6 млн туристичних поїздок, що на 18,1% більше, ніж у 2020 році, з яких 55,1 млн внутрішні поїздки та 7,5 млн - міжнародні поїздки. Витрати на подорожі склали 57,7 млрд злотих (на 19,5% більше, ніж у 2020 році), з них 31,9 млрд злотих на внутрішні поїздки та 25,7 млрд злотих на міжнародні поїздки; у 2021 році Польщу відвідає 51 мільйон іноземців, які витратять загалом 28,6 млрд злотих. Динаміка змін кількості туристів (млн) та кількості ночівель (млн) у польських засобах розміщення у 2020-2022 роках показана на рисунку 2.
Рис. 2. Ночівлі, надані туристам у закладах розміщення Польщі у 2020-2022 рр.(складено авторкою на основі [3])
У 2022 році найбільша кількість туристів зупинилася в засобах розміщення в Мазовецькому воєводстві (5,9 мільйона), від так у Малопольському (5,2 мільйона), а також наступні регіони з чисельністю понад 3 мільйони: Нижня Сілезія (3,7 мільйона), Західнопоморському та Поморському (по 3,3 мільйона). Крім того, Малопольський регіон посідає друге місце за кількістю ліжко-місць (97,9 тис. ліжок, з яких 91,8% доступні цілий рік) [3].
Раціоналізація внутрішнього туристичного ринку призвела до збільшення кількості внутрішніх туристів і відповідного зменшення кількості міжнародних туристів. Тенденція до переважання виїзних потоків над в'їзними, яка домінувала в структурі міжнародного туризму протягом майже всього періоду становлення, поступово змінюється на протилежну, що може свідчити про стабілізацію польського внутрішнього туристичного ринку [7]. Водночас про зростання інтересу іноземців до Польщі свідчать темпи зростання в'їзного туристичного потоку.
Привабливість туризму пов'язана з диверсифікацією туристичних продуктів. Трекінгові тури, гірськолижні курорти в Бєщадах, відпочинок на узбережжі Балтійського моря та культурно-пізнавальні тури є значно дешевшими, ніж в інших країнах-членах ЄС. Що стосується історичних та культурних ресурсів, Польща також може багато чого запропонувати. Один із прикладів, це 17 об'єктів, внесених до списку ЮНЕСКО, з яких 5 розташовані на території Малопольщі: історичний центр Кракова, Королівські копальні Величка і Бохня, табір Аушвіц-Біркенау, архітектурно-ландшафтний комплекс 17 століття і місце паломництва Кальварія Зебжидовська, а також сім дерев'яних церков.
Малопольське воєводство одне з 16 воєводств на карті Польщі, адміністративним центром якого є Краків. За кількістю туристів та доходами від туризму воєводство посідає друге місце на польському туристичному ринку завдяки: курортам (Криниця Здруй, Мушина, Північна Здруй, Рабка Здруй, Секова, Щавниця, Устьє Горліцке, Величка); найстарішим соляним копальням Європи Бохня і Величка; всесвітньо відомим місцям Аушвіц-Біркенау та Краків; релігійним об'єктам: Карварія Зебжидовська, архітектурно- ландшафтний комплекс та місце паломництва з 17 століття, місце народження Папи Івана Павла ІІ Вадовіце; центру гірськолижного туризму - Закопане, національним паркам: Магурський, Ойцовський, П'єнинський, Татранський, Бабьогурський, Горчанський; паркам розваг, фестивалям, виставкам, конференціям, сучасній розгалуженій інфраструктурі, транспортній доступності та багато іншому. Особливе місце серед найбільш відвідуваних місць Малопольщі та й всієї країни належить Кракову, що є одним із найстаріших міст Польщі, з тисячолітньою історією, багатою культурною та архітектурною спадщиною, сучасний освітній центр та столиця Малопольщі.
Для виокремлення вагомості Малопольського воєводства, на туристичному ринку Польщі, наведемо аналіз відвідування атракційних об'єктів у 2021 році, таблиця 1. Аналіз поданий у розрізі воєводств, які в Польщі вважаються туристичними регіонами та за типами пам'яток. Застосований поділ на: природні пам'ятки, пам'ятки культурної спадщини, розваги, аквапарки, тематичні парки та івенти - відповідає типології атракцій, запропонованій Swarbrooke (2002.). Проаналізовано об'єкти, що надали звіт про їх відвідування і тільки ті з них де кількість відвідувань понад 1000 (такі об'єкти мають статус регіонального значення і вище, інші місцевого) [6].
З наведеної в таблиці інформації можемо констатувати, що за кількістю атракційних об'єктів Малопольське воєводство займає перші позиції, його частка 178 об'єктів з 1175 у всій Польщі, тобто 15,15%.
Таблиця 1. Кількість відвідуваних атракційних об'єктів за типами та воєводствами у 2021 році [6]
Воєводство |
Всього |
Природні об'єкти |
Пам'ятки культурної спадщини |
Парки розваг, аквапарки, тематичні |
Івенти, події, імпрези |
||
всього |
З них музеїв |
||||||
Нижньосілезьке |
93 |
17 |
73 |
60 |
3 |
0 |
|
Куявсько-Поморське |
51 |
3 |
38 |
34 |
7 |
3 |
|
Люблінське |
53 |
6 |
43 |
41 |
1 |
3 |
|
Любуське |
22 |
5 |
16 |
16 |
1 |
0 |
|
Лодзинське |
53 |
6 |
38 |
38 |
6 |
3 |
|
Малопольське |
178 |
20 |
129 |
121 |
13 |
16 |
|
Мазовецьке |
119 |
8 |
109 |
109 |
2 |
||
Опольське |
25 |
1 |
22 |
18 |
1 |
1 |
|
Підкарпатське |
64 |
6 |
49 |
45 |
9 |
0 |
|
Підляське |
42 |
10 |
29 |
27 |
1 |
2 |
|
Поморське |
95 |
12 |
79 |
79 |
3 |
1 |
|
Сілезьке |
107 |
13 |
84 |
60 |
9 |
1 |
|
Свентокшиське |
73 |
12 |
42 |
39 |
19 |
0 |
|
Варміно-мазурське |
45 |
4 |
33 |
33 |
4 |
4 |
|
Великопольське |
110 |
11 |
80 |
80 |
17 |
2 |
|
Західнопоморське |
45 |
10 |
27 |
27 |
6 |
2 |
|
Всього |
1175 |
144 |
891 |
827 |
102 |
38 |
Як констатують експерти, найбільш відвідуваними об'єктами культурної спадщини є палаци, парки та замки. Серед польських замків лідерами за кількістю відвідувачів у 2021 році стали Королівський замок у Варшаві (1,16 млн) та Вавельський замок у Кракові (1,106 млн), за ними йдуть замок Кусія (437 тис.) та замок Мальборк (390 тис.). Серед найпопулярніших культурно-технічних пам'яток - соляна шахта Величка (736 тис. мешканців) та шахта Бохня (107 тис. мешканців). Ці дві пам'ятки розташовані поблизу Кракова і спільно включені до списку ЮНЕСКО.
У категорії художніх галерей та музеїв за кількістю відвідувачів у 2021 році лідирують: Національна картинна галерея на Вавелі (1281,9 тис.), Королівський замок у Варшаві (1168,8 тис.), Музей Краківської солеварні у Величці (736 тис.), Національний музей у Кракові (679,7 тис.), Меморіал Аушвіц-Біркенау (Малопольське воєводство), який у 2021 році відвідали лише 563 тис. туристів, Краківський музей (491,5 тис.). Замикає десятку найвідвідуваніших музеїв Польщі Музей міського будівництва у Кракові (264,8 тис.).
Іншими словами, до топ-10 найбільш відвідуваних музеїв Польщі входять п'ять музеїв у Кракові та один музей у Малопольському воєводстві [6].
Найбільш відвідуваними, зокрема, у Кракові є природна пам'ятка «Гніздо дракона» (400 тис. відвідувачів), Зоопарк (500 тис. відвідувачів), Експериментальний сад Станіслава Лема (251 тис. відвідувачів), Водний парк (500 тис. відвідувачів), заходи, що входять до циклу подій «Краківські ночі» (Ніч музеїв, Ніч театрів, Ніч джазу, Ніч поезії), які у 2021 році відвідало 82 тис. осіб; Фестиваль єврейської культури (44 тис.), Фестиваль «Юроманія» - Фестиваль Краківської Ченстоховської Юри [6]. Всі ці атракції займають перше місце серед польських атракцій. І це далеко не повний перелік популярних туристичних об'єктів Малопольщі.
Таким чином, вагому частку на польському туристичному ринку займає Малопольське воєводство.
Джерела
1. UNWTO Word Tourism Barometer (2010-2020). URL: https://www.unwto.org/unwto-world-tourism-barometer-data (дата звернення: 11.11.2023).
2. World Tourism Barometer (PPT version). Volume 21 Issue 2 May 2023. URL: http://surl.li/hnhoq (дата звернення: 11.11.2023).
3. Glowny Urz^d Statystyczny. Analizy statystyczne. Warszawa, Rzeszow 2022. URL: https://stat.gov.pl/obszary-tematyczne/kultura-turystyka-sport/turystyka/turystyka-w-2021-roku,1,19.html (дата звернення: 12.11.2023).
4. Ministerstwo Rozwoju. Departament Turystyki. URL: https://www.gov.pl/web/rozwoj/departament-turystyki (дата звернення: 14.11.2023).
5. Turystyka w wojewodztwie malopolskim w latach 2018 i 2019. Urz^d Statystyczny w Krakowie. URL: 2020_turystyka_2018_2019.pdf (дата звернення: 14.11.2023).
6. Polska Organizacja Turystyczna: веб-сайт. URL: https://www.pot.gov.pl/pl/o-pot/informacje-o-pot (дата звернення: 14.11.2023).
7. Чир Н.В. Міжнародний ринок туристичних послуг Польщі: реалії та перспективи розвитку / Н.В. Чир, І.В. Єрко, А.В. Мельник // Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: управління, технології, моделі: кол. монографія / за наук. ред. Л.Ю. Матвійчук. Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2019. С. 277-295.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика ринку туристичних послуг. Методика розрахунку основних економічних показників розвитку туризму. Аналіз та оцінка сучасного рівня розвитку туристичних послуг Росії. Проблеми та перспективи розвитку міжнародного туризму в Росії.
дипломная работа [276,0 K], добавлен 25.07.2010Міжнародне туристичне співробітництво. Місце Польщі серед найбільш відвідуваних іноземними туристами країн. Привабливість польських курортів. Співпраця України і Польщі у сфері туризму. Залучення Польщі до співпраці в галузі туризму з Європейським Союзом.
реферат [32,3 K], добавлен 20.12.2011Природні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку туризму в Індонезії. Опис культурно-історичних ресурсів. Аналіз місця країни на ринку туристичних послуг світу. Оцінка туристичних ресурсів та інфраструктури для розвитку релігійного туризму.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 29.11.2014Поняття міжнародного туризму, його сутність, функції, динаміка, проблеми та перспективи розвитку, роль в світовій економіці. Аналіз діяльності туристичних агентств. Підвищення конкурентоспроможності України на сучасному світовому туристичному ринку.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 13.05.2014Формування рекреаційно-туристичного комплексу. Тенденції розвитку українського туризму. Напрямки формування туристичного ринку. Розвиток сільського туризму на прикладі Черкащини. Розвиток ринку готельних послуг. Державна підтримка розвитку туризму.
курсовая работа [126,6 K], добавлен 12.07.2010Теорія та сутність іноземного туризму та його забезпечення. Основні світові тенденції розвитку міжнародного туризму. Аналіз розвитку іноземного туризму в Україні, особливості розвитку туристичного ринку в нашій країні. Інвестиційна політика в цій галузі.
реферат [29,3 K], добавлен 27.03.2012Поняття сегментування ринку та його принципи. Критерії сегментації туристичного ринку. Вибір цільових сегментів ринку та стратегії охоплення ринку. Оцінка соціально-економічних умов формування гірськолижного туризму на прикладі комплексу "Буковель".
курсовая работа [349,5 K], добавлен 20.10.2013Рівні і механізми регулювання світової сфери туристичних послуг та їх еволюцію в сучасних умовах. Структурні зрушення, що відбуваються на міжнародному ринку під впливом глобалізації. Місце та роль України на міжнародному ринку туристичних послуг.
автореферат [46,0 K], добавлен 10.04.2009Характеристика Бельгії: природно-ресурсний, соціально-економічний, рекреаційно-туристичний потенціал. Аналіз статистичних даних в галузі туризму. Види та типи туризму. Характеристика туристичних підприємств, що працюють на туристичному ринку Бельгії.
курсовая работа [848,2 K], добавлен 27.04.2014Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.
курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013