Психологічні дослідження спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються у боксі

У статті наведено результати досліджень проведеної діагностики психологічної підготовленості спортсменів-боксерів високої кваліфікації на прикладі окремих методик. Як відомо, на сучасному етапі обсяг та інтенсивність тренувальних навантажень, рівень фізичної та психологічної підготовки спортсменів досягли певних фізіологічних можливостей їх організму. Спостерігаються прояви нервово-психічного перенапруження, відповідальність за свій результат або партнерів по команді. Все це вимагає наявність певних психологічних характеристик у арсеналі спортсменів. Мета. Діагностика психологічної підготовленості спортсменів-боксерів високої кваліфікації у передзмагальному мезоциклі. У ході дослідження виявлено, що боксери у середньо-груповому показнику на початку передзмагального мезоциклу мають середній рівень ситуативної тривожності. Рівень ситуативної тривожності має зміни з наближенням змагань (різниця між показниками на початку та наприкінці передзмагального мезоциклу статистично достовірна при р<0,001). За шкалою емоційної збудливості для вимірювання нейротизму та його складових на початку мезоциклу середньо-групові показники показали середній рівень, а наприкінці рівень підвищився до такого, який можна інтерпретувати як тенденцію до високого рівня. Показники самопочуття (р<0,05) та активності (р<0,001) показали статистично значущі відмінності в порівнянні з показниками на початку мезоциклу. Настрій зберігається практично без статистично значущих змін (р>0,05). Виявлений негативний психоемоційний стан окремих спортсменів необхідно коригувати за допомогою програм спеціальних тренінгів та методів психорегуляції.

Ключові слова: психологічні показники, спортсмени-боксери, перед змагальний мезоцикл.

Petrushyn Dmytro

The article presents the results of research conducted on the diagnosis of psychological preparedness of highly qualified boxer athletes on the example of individual methods. As you know, at the current stage, the volume and intensity of training loads, the level of physical and psychological training of athletes have reached certain physiological capabilities of their bodies. Manifestations of nervous and mental overstrain, responsibility for one's result or teammates are observed. All this requires the presence of certain psychological characteristics in the arsenal of athletes. Aim. Diagnostics of the psychological readiness of highly qualified boxer athletes in the pre-competition mesocycle. In the course of the study, it was found that boxers in the group average at the beginning of the precompetition mesocycle have an average level of situational anxiety. The level of situational anxiety changes as the competition approaches (the difference between the indicators at the beginning and at the end of the pre-competition mesocycle is statistically significant at p<0.001). On the scale of emotional excitability to measure neuroticism and its components, at the beginning of the mesocycle, the average group scores showed an average level, and at the end the level increased to what can be interpreted as a tendency to a high level. Indicators of well-being (р<0.05) and activity (р<0.001) showed statistically significant differences compared to the indicators at the beginning of the mesocycle. Mood remains practically without statistically significant changes (p>0.05). The identified negative psycho-emotional state of individual athletes must be corrected with the help of special training programs and methods of psychoregulation. The psychological preparation of boxers has the following components:

1) psychological preparation a month before the important start and before the draw;

2) preparation 2-3 weeks before the competition,

3) direct preparation for the competition, which is carried out on the day of the start (from the moment the results of the draw are announced until the start of the fight),

4) psychological preparation directly during the tournament (includes active self-regulation of the boxer's emotions), 5) preparation between rounds, 6) psychological methods of influence after the performance, depending on the results of the boxer's performance.

Key words: psychological indicators, boxer athletes, pre-competitive mesocycle.

Вступ

Постановка проблеми. Існує тісний взаємозв'язок між високими спортивними досягненнями та індивідуальними психологічними характеристиками спортсменів. Наприклад тривожність - це одна із важливих особливостей у спортивній діяльності, яка проявляє себе не тільки перед суперниками, суддями, безпосередньо виступом, але й реальною загрозою травмуватися. Тобто тривожність проявляється впродовж всієї спортивної діяльності [3, с. 25].

Аналіз сучасної науково-методичної літератури з обраної проблематики показав значну кількість робіт у напрямку вивчення психічного та психофізіологічного стану спортсменів з різних видів спорту. Це вказує на актуальність та важливість вивчення стану фізіологічних систем спортсменів у різноманітних умовах навчально-тренувальної та змагальної діяльності.

Аналіз літературних джерел. Дослідження різноманітних психологічних показників аналізується у низці наукових праць, зокрема: Смоляр І.І. (2011), Коробейніков Г.В. (2013), Лавринів Х., Козак І. (та ін.) (2015), Олійник Н.А., Войтенко С.М. (2020), Мунтян В.С. (2021), Богуславський В.В., Бачинська Н.В. (та ін.) (2023) [1, с. 50; 5, с. 19; 6, с. 147; 7, с. 9; 9, с. 53; 11, с. 4]. Основи психологічної підготовки боксерів до змагань присвячено публікацію Назимок В.В. [8] тощо.

В боксі наукові дослідження емоційних станів та особистісних якостей спортсменів потребують доповнення новими даними, що й стало метою наших досліджень.

Мета статті (постановка завдань). Діагностика психологічної підготовленості спортсменів-боксерів високої кваліфікації у передзмагальному мезоциклі.

Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури з обраної проблематики, психологічні методи дослідження, методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу дослідження

В дослідженнях приймали участь 12 спортсменів високої кваліфікації, що спеціалізуються у боксі, представники спортивного клубу «Джеб» м. Дніпро та Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Дослідження проводились у передзмагальному мезоциклі - на початку та наприкінці.

В одноборствах одним з важливих елементів у ефективній організації є психологічна підготовка [10, с. 69]. Існує різниця між загальною психологічною підготовкою до тренувальної й змагальної діяльності та підготовкою до конкретного змагання. Психологічна підготовка боксерів має наступні складові: 1) психологічна підготовка за місяць до важливого старту та до жеребкування; 2) підготовка за 2-3 тижні до змагань, 3) безпосередня підготовка до змагань, яка здійснюється в день старту (від моменту оголошення результатів жеребкування до початку бою), 4) психологічна підготовка безпосередньо під час турніру (включає в себе активну саморегуляцію емоцій боксера), 5) підготовка між раундами, 6) психологічні методи впливу після закінчення виступу в залежності від результатів виступу боксера.

За допомогою психологічної підготовки безпосередньо до бою вирішуються важливі завдання: вивчення сильних та слабих сторін супротивника, підготовка своїх дій; формування стійкої впевненості у своїх силах; вміння подолати негативні емоції, які можуть бути викликані змаганнями, що попереду; вміння зняти або мінімізувати фізичну напругу; вміння до максимального розслаблення після бою; вміння в короткий термін знову мобілізувати свої сили до майбутнього старту.

Таким чином загальна психологічна підготовка повинна бути направлена на формування й розвиток важливих психічних спортивних якостей. Як відомо, бокс як вид спорту характеризується низкою стрес-факторів та основна діяльність виконується в екстремальних умовах, що потребує стабільної психологічної готовності до змагальної діяльності. Все це потребує у передзмагальному періоді підготовки вдосконалення вміння регулювати свій психологічний стан (наприклад, за допомогою методів саморегуляції психічного стану).

Також необхідними являється знання сильних та слабких сторін підготовленості противника. Таким чином, у сукупності з фізичною, техніко-тактичною та функціональною підготовленістю, психологічна готовність є однією з ключових складових передзмагальної підготовки боксерів.

Відповідно до аналізу науково-методичної літератури, ми виділили основні компоненти психологічної підготовленості боксерів. Для їх більш поглибленого вивчення ми підібрали наступні методики: опитувальник Спілберга- Ханіна для вивчення особистісної та ситуативної (реактивної) тривожності, методика САН (самопочуття, активність, настрій), шкала емоційної збудливості (V.A. Braithwaite), колірний тест Люшера [5, с. 96].

Першочерговим завданням було дослідити рівні тривожності спортсменів за методикою Спілберга-Ханіна, а саме особистісну та ситуативну (реактивну) тривожність. Загалом наукові дослідження тривожності розпочалися близько ста років тому, всього за весь це період зафіксовано декілька сотень досліджень, що говорить про важливість й актуальність дослідження тривожності у різноманітних сферах, і спорт не є винятком [4, с. 67].

Особистісна тривожність являється відносно стійкою індивідуальною характеристикою, проявляється у різноманітних ситуаціях. Це минулий досвід особистості, який доводилось переживати ситуативну тривожність з індивідуальною частотою [10, с. 95]. Таким чином, спортсмени з високим рівнем тривожності в окремих випадках можуть ефективно підходити до підвищення рівня спортивної майстерності.

Як відомо, ситуативна тривожність виникає у спортсмена у вигляді реакції на різноманітні сенсори, серед яких можуть бути, наприклад, очікування агресивної реакції або негативної оцінки до себе. Спираючись на отримані результати ситуативної тривожності тих, кого досліджували, спортсменів в наших дослідженнях було розділено на три групи: низький, середній, високий рівні. Дослідження проводили на початку передзмагального мезоциклу та наприкінці.

Методику Спілберга-Ханіна використовували для оперативного контролю змін у рівнях психологічної підготовленості боксерів та можливості внести певні корективи у навчально-тренувальний процес. Як відомо, до 30 балів - це низький рівень тривожності, 31-45 - середній та вище 46 - високий.

Загалом тривожність - це почуття стурбованості, втрати сил, можливостей, проявляється у вигляді зниження настрою тощо. У спортивні діяльності рівень тривожності займає важливе місце, тому що може впливати на успішність змагальної діяльності.

Високий рівень тривожності за даними фахівців проявляється у спортсменів, які старанно відносяться до вимог тренувальної діяльності, завзято вдосконалюють уміння та навички, оминають монотонні дії, ретельно планують свої змагальні дії, потребують планувати свою поведінку на змаганнях й, таким чином, намагаються передбачити негативні майбутні події. За даними науковців, високий рівень тривожності корелює з емоційними зривами, а низький рівень він характеризується низьким рівнем мотивації [12, с. 318; 13, с. 216].

У табл. 1 наведено компоненти психологічної підготовленості спортсменів-боксерів на початку та наприкінці передзмагального мезоциклу. Спортсмени у середньо-груповому показнику на початку передзмагальному мезоциклу мають середній рівень ситуативної (реактивної) тривожності.

Табл. 1

Показники психологічної підготовленості спортсменів-боксерів на початку та наприкінці перед змагального мезоциклу (п=12)

діагностика психологічна підготовленість боксер

Рівень ситуативної тривожності має зміни з наближенням змагань (різниця між показниками на початку та наприкінці передзмагального мезоциклу статистично достовірна при р<0,001).

За шкалою емоційної збудливості для вимірювання нейротизму та його складових на початку мезоциклу середньо-групові показники показали середній рівень, а наприкінці рівень підвищився до такого, який можна інтерпретувати як тенденцію до високого рівня. У двох спортсменів виявлено високий рівень емоційної збудливості (8,87 та 8,95 балів). Складові нейротизму: загальна емоційність, боязкість, гнів й відсутність контролю над емоціями. Тривожність наприкінці перейшла до шкали «помірна тривожність» з рівня середня, у двох спортсменів виявлено високий рівень тривожності 46,78 та 47,63.

При аналізі функціонального стану за методикою САН важливі не тільки значення окремих його показників, а й їх співвідношення. У спортсменів, якщо оцінити показники в стані відпочинку, оцінки активності, настрою і самопочуття зазвичай приблизно рівні. У міру наростання втоми співвідношення між ними змінюється за рахунок відносного зниження самопочуття і активності в порівнянні з настроєм. Показники самопочуття (р<0,05) та активності (р<0,001) показали статистично значущі відмінності в порівнянні з показниками на початку мезоциклу. Настрій зберігається практично без статистично значущих змін (р>0,05).

Показники працездатності, втоми та тривоги, згідно колірного тесту Люшера, мають вірогідні відмінності в порівнянні з показниками на початку мезоциклу (при р<0,05). Наприкінці передзмагального мезоциклу виявлено зростання значень психологічних характеристик, наприклад, за шкалою емоційної збудливості виявлено статистично значущу різницю у порівнянні з показниками на початку мезоциклу (р<0,001). У окремих спортсменів виявлено високий рівень ступеню мобілізації психологічних резерві в умовах передзмагальної підготовки.

Висновки

Успішна психологічна підготовка включає в себе знання особливостей характеру, темпераменту, настрою, рівнів тривоги та інші психологічні якості боксерів. У ході дослідження виявлено, що спортсмени у середньо-груповому показнику на початку передзмагального мезоциклу мають середній рівень ситуативної (реактивної) тривожності. Рівень ситуативної тривожності має зміни з наближенням змагань (різниця між показниками на початку та наприкінці перед змагального мезоциклу статистично достовірна при р<0,001).

Виявлений негативний психоемоційний стан спортсменів необхідно коригувати за допомогою програм спеціальних тренінгів та методів психорегуляції.

Індивідуалізація тренувальних занять, науково-обґрунтоване планування занять, розвиток впевненості у свої навиках та можливостях, укріплюють впевненість у свої силах та сприяють досягненню поставленої мети боксера.

Перспективи подальших досліджень плануються у напрямку проведення психологічних досліджень на етапах багаторічного вдосконалення боксерів.

Література

1. Богуславський В.В., Бачинська Н.В., Анісімов Д.О. та ін. Особливості тендерної ідентифікації особистості майбутніх правоохоронців, що займаються різними видами спорту. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 10(170), 2023. С.50-53.

2. Войтенко С.М. Психолого-педагогічні засоби регуляції спільної діяльності спортивних команд із різним типом взаємодії: дис.... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01. Львів, 2017. 227 с.

3. Гуменюк С.В. Особливості функціонального тренінгу і його вплив на взаємозв'язки показників спеціальної фізичної підготовленості спортсменів категорії «ювенали» з акробатичного рок-н-ролу. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 10 (104) 2018. С. 20-28.

4. Гринь О. Р. Психологічне забезпечення та супровід підготовки кваліфікованих спортсменів: навч. посіб. Київ: Олімпій. літ., 2015. 276 с

5. Коробейніков Г.В. Оцінювання психофізіологічних станів у спорті: монографія. Львів: ЛДУФК, 2013. 312 с

6. Лавринів Христина, Козак Ірина та ін. Зміни рівня тривожності спортсменів-футболістів. Молода спортивна наука України. Наука України. 2015. Т.2. С. 147-150.

7. Мунтян В.С. Питання оптимізації тренувального процесу спортсменів єдиноборців шляхом індивідуалізації їх психологічної підготовки. Проблеми і перспективи розвитку спортивних ігор та одноборств у закладах вищої освіти. 2021. С. 9-15.

8. Назимок В.В. Психологічна підготовка боксерів до змагань. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 3 (72). 2016. С. 89-92.

9. Олійник Н.А., Войтенко С.М. Психологічні особливості спортивної діяльності: монографія. Вінниця: ВНАУ, 2020. 240 с.

10. Романенко В.В., Павлик О.М., Байбіков М.А., Веретельникова Н.А.

Дослідження рівня прояву тривожності та сенсомоторних реакцій таеквондистів-юніорів. Єдиноборства. 2020. №3 (17). С. 68-78. DOI:10.15391/ed.2020-3.07

Сергієнко Л. П. Практикум з психології спорту: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. фізич. виховання і спорту. Харків: ОВС, 2008. 256 с.

11. Смоляр І.І. Диференціація лідерських якостей спортсменів у чоловічих і жіночих командах (на прикладі ігрових видів спорту): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.01«Олімпійський і професійний спорт». Київ, 2011. 20 с

12. Хуртенко О. В. Оцінка рівня техніко-тактичної майстерності та прояву психологічних показників інтелектуального компонента кваліфікованих спортсменів. Вісн. Нац. ун-ту оборони України: зб. наук. праць.

Київ: НУОУ, 2014. № 4 (41). С. 318-322.

13. Murray N. P. The Differential Effect of Team cohesion and Leadership Behavior in High School Sports. 2006. Vol. 4, N 4. Р. 216-225.

Reference

1. Boguslavskyi V.V., Bachynska N.V., Anisimov D.O. etc. (2023). Peculiarities of gender identity identification of future law enforcement officers engaged in various sports. Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sport), 10(170), 2023. P. 50-53 (in Ukrainian).

2. Voytenko S. M. (2017). Psychological and pedagogical means of regulating the joint activity of sports teams with different types of interaction: dissertation.... candidate sciences in physics education and sports: 24.00.01. Lviv. 227 p. (in Ukrainian).

3. Humeniuk S.V. (2018). Peculiarities of functional training and its influence on the interrelationships of indicators of special physical fitness of athletes of the "juvenile" category in acrobatic rock and roll. Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. Issue 10 (104). P. 20-28.

4. Hryn O. R. (2015). Psychological support and training support for qualified athletes: training. manual Kyiv: Olympia. lit. 276 p. (in Ukrainian)

5. Korobeynikov G.V. (2013). Assessment of psychophysiological conditions in sports: monograph. Lviv: LDUFK. 312 p. (in Ukrainian).

6. Khrystyna Lavryniv, Iryna Kozak, etc. (2015). Changes in the anxiety level of football athletes. Young sports science of Ukraine. Science of ukraine. Vol. 2. P. 147-150 (in Ukrainian).

7. Muntyan V.S. (2021). The issue of optimizing the training process of martial arts athletes by individualizing their psychological training. Problems and prospects of the development of sports games and wrestling in institutions of higher education.. P. 9-15 (in Ukrainian).

8. Nazimok V.V. (2016). Psychological preparation of boxers for competitions. Scientific journal of the NPU named after M.P. Drahomanova. Issue 3 (72). P. 89-92 (in Ukrainian).

9. Oliynyk N.A., Voitenko S.M. (2020). Psychological features of sports activity: Monograph. Vinnytsia: VNAU,. 240 p. (in Ukrainian).

10. Romanenko V.V., Pavlyk O.M., Baibikov M.A., Veretelnikova N.A. (2020). Research on the level of anxiety and sensorimotor reactions of junior taekwondo athletes. martial arts. №. 3 (17). P. 68-78. DOI:10.15391/ed.2020-3.07. (in Ukrainian).

11. Sergienko L. P. (2008). Workshop on sports psychology: teaching. manual for students higher education closing physicist education and sports. Kharkiv: OVS. 256 p. (in Ukrainian).

11. Smolyar I. I. (2011). Differentiation of leadership qualities of athletes in men's and women's teams (on the example of game sports): autoref. thesis for obtaining sciences. candidate degree Sciences in physical education and sports: 24.00.01 "Olympic and professional sports". Kyiv. 20 p. (in Ukrainian).

12. Khurtenko O. V. (2014). Assessment of the level of technical and tactical skill and the manifestation of psychological indicators of the intellectual component of qualified athletes. Visn. National University of Defense of Ukraine: coll. of science works Kyiv: NUOU. №. 4 (41). P. 318-322 (in Ukrainian)

13. Murray N.P. (2006). The Differential Effect of Team Cohesion and Leadership Behavior in High School Sports. Vol. 4, № 4. P. 216-225 (in English).

Размещено на Allbest.ru