Порівняльний аналіз показників складу тіла волейболісток різної кваліфікації
Порівняння результатів з інтерпретованими даними критеріїв, які визначались: індекс маси тіла, відсотковий вміст жиру та скелетної мускулатури, рівень вісцерального жиру, витрати енергії у стані покою у стані відносного спокою. Норма в обох командах.
| Рубрика | Спорт и туризм |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.09.2024 |
| Размер файла | 32,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова
Порівняльний аналіз показників складу тіла волейболісток різної кваліфікації
Чернишенко Т.М.,
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики спорту
Драчук А.І.,
кандидат наук з фізичного виховання і спорту, професор кафедри теорії і методики спорту
Якушева Ю.В.,
кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізичного виховання
Драчук Д.В.,
аспірант кафедри теорії методики спорту
м. Вінниця
Анотація
У статті здійснений загальний аналіз показників складу тіла волейболісток різної кваліфікації. Проведено порівняння отриманих результатів з інтерпретованими даними критеріїв, які визначались, а саме - індекс маси тіла (ІМТ), відсотковий вміст жиру (ВВЖ), відсотковий вміст скелетної мускулатури (ВВСМ), рівень вісцерального жиру (РВЖ), витрати енергії у стані покою (ВЕккал) у стані відносного спокою. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 15 кваліфікованих волейболісток збірної команди Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова та 12 волейболісток-початківців збірної команди Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, морфо-функціональна діагностика, опитування, методи математичної статистики. Результати дослідження та ключові висновки. Встановлено, що середні показники моніторингу складу тіла кваліфікованих волейболісток вищі по відношенню до показників волейболісток початкової групи: довжині тіла відповідно 1,78±0,06 м, 1,67±0,07 м; ІМТ - 24,57±3,2 кг/м2, 23,48±3,22 кг/м2; ВВЖ - 15,2±3,89%, 31,1±5,24%; ВВСМ - 35,33±3,3%, 29,35±2,82%; РВЖ - 7,19±1,44 ум.од, 3,4±0,9 ум.од.; ВЕккал - 1596,6±103,17 ккал, 1392±123,61 ккал.
Також порівнюючи середні показники з інтерпретованими даними критеріїв виявили норму в обох командах по ІМТ, РВЖ та з ВВСМ (команда початківців) і ВВЖ - (команда висококваліфікованих волейболісток). Високий рівень показників ми отримали у дівчат-початківців з відсоткового вмісту жиру (ВВЖ) і дуже високий рівень у дівчат високої спортивної кваліфікації з відсоткового вмісту скелетної мускулатури (ВВСМ). Перспектива подальшого дослідження полягає у встановленні взаємозв'язку між отриманими показниками складу тіла спортсменок різної спортивної кваліфікації з рівнем загальної та спеціальної підготовленості.
Ключові слова: висококваліфіковані волейболістки, волейболістки-початківці, показники складу тіла, біоелектричний імпеданс.
Abstract
Chernyshenko Tamara, Drachuk Andrew, Yakusheva Julia, DrachukDyma Comparative analysis of body composition indicators of volleyball players of different qualifications. The article provides a general analysis of body composition indicators of female volleyball players of various qualifications. The obtained results were compared with the interpreted data of the criteria that were determined, namely, body mass index (BMI), body fat percentage (BFP), skeletal muscle percentage (PSM), visceral fat level (VF), energy expenditure at rest (VE kkal) in a state of relative rest. Material and methods. 15 qualified volleyball players of the national team of MykolaPirogov Vinnitsa National Medical University and 12 novice volleyball players of the national team of MykhailoKotsyubynskyi Vinnitsa State Pedagogical University took part in the study. Research methods: analysis of scientific literature, pedagogical observation, morph-functional diagnostics, surveys, methods of mathematical statistics. Research results and key findings. It was established that the average indicators of body composition monitoring of qualified volleyball players are higher in relation to the indicators of volleyball players of the initial group: body length, respectively, 1.78±0.06m, 1.67±0.07m; BMI - 24.57±3.2 kg/m-2, 23.48±3.22 kg/m-2; BFP - 15.2±3.89%, 31.1±5.24%; PSM - 35.33±3.3%, 29.35±2.82%; VF -7.19±1.44 um.units, 3.4±0.9 um.units; VE kkal - 1596.6±103.17 kkal, 1392±123.61 kkal. Also, comparing the average indicators with the interpreted data of the criteria, the norm was found in both teams in terms of BMI, VF and with PSM (beginners' team) and BFP - (team of highly qualified volleyball players). We obtained a high level of indicators in beginner girls from the percentage of body fat (FFA) and a very high level from girls with high sports qualifications from the percentage of skeletal muscles (FFA).
The prospect of further research is to establish the relationship between the obtained indicators of the body composition of female athletes of various sports qualifications and the level of general and special fitness.
Key words: highly qualified volleyball players, beginner volleyball players, body composition indicators, bioelectrical impedance.
Основна частина
Постановка проблеми. У сучасному спорті управління тренувальним процесом стає справою все більш складною, яка потребує поряд з іншими питаннями вивчення об'єктивної термінової інформації про фізичну підготовленість спортсменок. Зміни в спортивних досягненнях багато в чому залежні від фізичного розвитку, фізичної підготовленості, від структури і змісту змагальної діяльності, від розмірів тіла, статури, складу тіла. Особливо дослідження параметрів складу тіла спортсменок надають більш точну інформацію про їх можливості в тренувальному процесі.
Розглядаючи і аналізуючи літературні джерела та роботи фахівців у галузі волейбольної діяльності [1; 8; 10; 11], можна зазначити, що ця спортивна гра за останні п'ятнадцять років зазнала чимало змін, які пов'язані як із її природним процесом, так і зі змінами тренувального процесу, де виявлено взаємозв'язки між ефективністю змагальної діяльності та рівнем розвитку фізичних якостей, які і створюють передумови для подальшої тренувальної діяльності. Незважаючи на значну кількість досліджень у волейболі, багато аспектів цієї спортивної гри залишаються не розкритими і на нашу думку вивчення моніторингу функціонування організму волейболісток різної кваліфікації зможуть сприяти удосконаленню тренувального процесу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Визначення показників складу тіла є складовою частиною в управлінні підготовкою спортсменок. Велика зацікавленість для спортивної практики представляється контроль над співвідношенням нестійких окремих компонентів маси тіла спортсменів під впливом тренування. Диференційований облік компонентів маси тіла дозволяє розглядати, як морфологічні, так і функціональні зміни, що відбуваються в організмі спортсменок.
Аналіз наукової літератури дозволяє зауважити, що питання впливу морфо - функціональних показників на спортивні результати присвячена частка досліджень [3; 13; 14]. Зокрема M. Dopsaj, G. Nesik, N. Copic, вивчали морфо - конституційні особливості волейболісток різної кваліфікації [12]. У роботі В. Кашуби, Т. Івчатова, Т. Хабинець за результатами вивчення взаємозв'язку компонентного складу тіла і рівня рухової активності доведено, що особи, які активно беруть участь в фізично активних заняттях, мають більше шансів зберегти нормальну масу тіла впродовж життя [2].
Крім того дослідження показників складу тіла спортсменів на основі біоелектричного імпедансу здійснювалися науковцями різних видів спорту. Так, В. Костюкевич [5] вважає, що у процесі підготовки кваліфікованих хокеїстів на траві необхідно орієнтуватися на базову модель спортсмена, до складу якої входять і показники компонентного складу тіла. Дослідження Н. Щепотіної [8; 9] обґрунтовано доводять ефективність впровадження модельних тренувальних завдань для фізичної підготовки кваліфікованих волейболісток. Дослідження групою науковців Т. Комісова, Л. Коваленко, А. Мамотенко, Т. Гогіна довели, що м'язовий компонент тіла під впливом тренування збільшується, а жировий навпаки має тенденцію до зменшення у спортсменів, які займаються вільною боротьбою [4]. В порівняльному аналізу показників складу тіла кваліфікованих футболістів і футболісток встановлено, що за всіма показниками складу тіла, спостерігається статистично достовірна різниця між кваліфікованими футболістами й футболістками. Ці показники значно більші у кваліфікованих футболістів [6].
Отже викладена інформація доводять що висококваліфіковані спортсмени вважаються ідеальними моделями у своєму виді спорту, тому ретельно зібрані, показники тестування спортсменів, можуть бути використані як орієнтири в тренувальному процесі та в спеціалізації обдарованої молоді.
Зв'язок з науковими планами, темами. Дослідження виконано в рамках плану науко-дослідної роботи кафедри теорії і методики спорту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського на 2021-2025 рр.
Мета дослідження - здійснити аналіз показників складу тіла волейболісток різної спортивної кваліфікації для подальшого удосконалення тренувального процесу.
Методи й організація дослідження. Для досягнення поставленої мети нами були використані такі методи дослідження: аналіз науково-методичної та спеціальної літератури, метод оцінки компонентного складу тіла волейболісток (індекс маси тіла, % вміст жиру, % скелетної мускулатури, витрати енергії у стані відносного спокою, рівень вісцерального жиру), математична обробка емпіричних даних. У дослідженні брали участь 15 волейболісток команди Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова, учасники чемпіонату України серед жіночих команд суперліги «Кряж-Медуніверситет» (м. Вінниця) та 12 волейболісток збірної команди Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Організація дослідження. Антропометричне вимірювання було здійснено для отримання показника довжини тіла волейболісток, морфо-функціональна діагностика передбачала визначення компонентного складу тіла спортсменок за допомогою приладу TanitaBC-601, який працює за принципом біоелектричного імпедансу; визначення віку спортсменів за даними опитування.
Результати дослідження та їх обговорення. Одним із найважливіших показників фізичного стану спортсмена - є склад його тіла. В останні роки для розрахунку складу тіла спортсменів поряд із класичним антропометричним методом, який передбачає більш докладне вимірювання розмірів тіла спортсмена, дедалі частіше використовуються інші методи, які дають можливість прискорити обстеження, або визначити більшу кількість параметрів складу тіла. Це метод біоелектричного імпедансу (біоімпедансометрія), який вважається більш привабливим, простим і досить дуже швидким для
визначення складу тіла. Цей метод не вимагає додаткових обрахунків і в той же час особливо зручний для використання масового обстеження спортсменів.
Принцип роботи цього методу полягає в слабкому електричному сигналу, який пропускається через тіло, за допомогою чого обчисляються процентний вміст жиру в організмі на основі вимірювання опору сигналом за ступенем його переміщення. Сигнал проходить значно швидше через м'язові тканини, ніж через жирові відкладення, оскільки в м'язах міститься 70-75% води, в той час, як в жировій масі води практично немає.
За результатами морфо-функціональної діагностики було визначено 8 показників, які характеризували компонентний склад маси тіла дівчат-волейболісток різної кваліфікації (табл. 1; табл. 2).
Таблиця 1. Показники компонентного складу тіла волейболісток-початківців
|
Статистичні показники |
Компонентний склад тіла |
||||||||
|
Вік, років |
Довжина тіла, м |
Маса тіла, кг |
Індекс маси тіла, |
% жиру |
% скелетної мускулатури |
Витрати енергії у стані спокою, ккал |
Рівень вісцерального жиру, ум. од. |
||
|
n |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
|
|
x |
17,58 |
1,67 |
65,98 |
23,48 |
31,1 |
29,35 |
1392 |
3,4 |
|
|
S |
0,92 |
0,07 |
7,55 |
3,22 |
5,24 |
2,82 |
123,61 |
0,9 |
|
|
m |
0,27 |
0,02 |
2,18 |
0,93 |
1,51 |
0,82 |
35,72 |
0,23 |
|
|
Хтах |
19 |
1,78 |
74,9 |
29,2 |
38,7 |
33,7 |
1595 |
5 |
|
|
Xmin |
16 |
1,55 |
50,3 |
18,7 |
21,6 |
24,5 |
1192 |
2 |
|
|
V, % |
5,23 |
4,19 |
11,44 |
13,7 |
16,84 |
9,54 |
8,87 |
26,4 |
Примітки: n - обсяг вибірки; х - середнє арифметичне; S - середнє квадратичне відхилення; т - похибка середнього арифметичного; Хmax - максимальне значення; Хmin - мінімальне значення; V - коефіцієнт варіації.
Таблиця 2. Показники компонентного складу тіла волейболісток високої кваліфікації
|
Статистичні показники |
Компонентний склад тіла |
||||||||
|
Вік, років |
Довжина тіла, м |
Маса тіла, кг |
Індекс маси тіла, |
% жиру |
% скелетної мускулатури |
Витрати енергії у стані спокою, ккал |
Рівень вісцерального жиру, ум. од. |
||
|
n |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
15 |
|
|
x |
18,73 |
1,78 |
66,24 |
24,57 |
15,2 |
35,33 |
1596,6 |
7,19 |
|
|
S |
2,59 |
0,06 |
7,43 |
3,2 |
3,89 |
3,3 |
103,17 |
1,44 |
|
|
m |
0,67 |
0,02 |
1,92 |
0,84 |
1,005 |
0,86 |
28,1 |
0,37 |
|
|
Хтах |
25 |
1,86 |
85,1 |
31,4 |
24,3 |
41,5 |
1841 |
10 |
|
|
Xmin |
16 |
1,64 |
59,3 |
20,1 |
10,8 |
29,9 |
1483 |
5 |
|
|
V, % |
13,82 |
3,59 |
11,22 |
13,02 |
25,58 |
9,34 |
6,46 |
20,02 |
Примітки: n - обсяг вибірки; x - середнє арифметичне; S - середнє квадратичне відхилення; m - похибка середнього арифметичного; Хтах - максимальне значення; Хтіп - мінімальне значення; V - коефіцієнт варіації
мускулатура команда волейболістка
Так, середній вік команди кваліфікованих волейболісток склав - fc±S) 18,73±2,59 років. З них 33% віком від 20 до 25 років, інша кількість дівчат віком від 16 до 19 років складають 60% і 7% має вік волейболістка 14 років.
Команда волейболісток дівчат - початківців виявила, що середній показник віку дорівнює - fc±S) 17,58±0,92 років. Де 91,7% складають дівчата від 17 до 19 років і 8,3% має вік волейболістка 16 років.
Показники абсолютної маси тіла досліджуваної команди волейболісток-початківців коливалися в діапазоні від мінімального 50,3 кг до максимального показника 74,9 кг і визначило середній показник маси тіла 65,98±7,55 кг.
Отримані результати маси тіла кваліфікованих дівчат-волейболісток відповідно коливалися в діапазоні від 59,3 кг до 85,1 кг і середній показник маси тіла відповідає 66,24±7,43 кг.
Довжина тіла спортсменок відіграє велике значення в волейболі. Це, пов'язана з веденням боротьби над сіткою, висота якої для дівчат становить 2,04 м. При вимірюванні довжини тіла показники коливалися відповідно від 1,55 до 1,78 м (у дівчат - початківців) і від 1,64 до1,86 м (у волейболісток високої кваліфікації). Середні показники довжини тіла дозволили виявити, що різниця між дівчатами різної підготовки склала 0,11 м і відповідно дорівнює у волейболісток високої кваліфікації - 1,78±0,06 м, у дівчат-початківців - 1,67±0,07 м.
Для оцінки індексу маси тіла (ІМТ) ми орієнтувалися через відношення маси тіла до довжини (кг/vr2). У середньому в групі дівчат-початківців він становив 23,48±3,22 кг/vr2, що дорівнює табличним даним як норма. При цьому спостерігалася велика варіативність індивідуальних значень Xmin= 18,7 кг/vr2до Xmax=29,2 кг/vr2та відповідних їм оцінок - від дефіциту маси тіла до її надмірної величини. Загалом у групі виявилося 50% дівчат із нормальною масою тіла, 41,7% мали надмірну вагу тіла, 8,3% показник відповідав - дефіциту маси тіла.
Результат індексу маси тіла у кваліфікованих волейболісток у середньому по групі становив - 24,57±3,2 кг/vr2і відповідає також нормі. Визначення варіативності індивідуальних значень було отримана в межах Xmin= 20,1 кг/vr2 Xmax=31,4 кг/мЯ Відповідно у дівчат цієї групи виявилося, що рівень норма маси тіла склала - 66,7%, показник надлишкового індексу маси тіла дорівнює 13,3% і 20% показник відповідав - дефіциту індексу маси тіла.
За даними біоімпедансометрії відносний вміст жирової маси склав у волейболісток високої кваліфікації 15,2±3,89%, що відповідає нормі. За табличними даними інтерпретації результатів вимірювання жирової маси ми отримали наступні результати відповідно до віку і статі - недостатній вміст жиру (низький рівень) складає - 33,3%; нормальний вміст жиру (норма) відповідає - 46,7%; показники вмісту жиру, які перевищують норму відповідно віку і статі становить 25%.
Результати волейболісток - початківців мають наступні показники. Відносний вміст жирової маси склав 31,1±5,24%, що відповідає нормі. Визначення варіативності індивідуальних значень було отримана в результатах Xmin=21,6%; Xmax=38,7%. Відповідно у дівчат цієї групи виявилося, що норма вмісту жирової маси тіла склала - 33,3%, показник низького рівня вмісту жиру дорівнює - 16,7%. Межа високого рівня та дуже високого рівня відсоткового вмісту жиру відповідно склало - 33,3% і рівень надлишкового вмісту жиру становить - 16,7%, якій за даними ВООЗ значно підвищує ризик проблеми із здоров'ям.
Визначаючи вміст м'язового компоненту в організмі спортсменок різної спортивної кваліфікації ми виходили з того, що даний параметр показує частку м'язової маси в організмі і включає в себе скелетні м'язи, гладкі м'язи, воду, яка міститься у м'язах. Якщо м'язова маса збільшується, то збільшується і споживання енергії, що сприяє зменшенню зайвого жиру в організмі. Аналіз результатів відсоткової скелетної мускулатури двох волейбольних команд виявив, що у кваліфікованих волейболісток середній показник становить - 35,33±3,3% у команді дівчат-початківців відповідно 29,5±2,82%.
При цьому в команді кваліфікованих волейболісток спостерігалась варіативність індивідуальних значень від Xmin=29,9% до Xmax=41,5%. Відповідно до інтерпретації результатів вимірювання відсотку скелетних м'язів загалом в групі виявилось з низьким рівнем - 6,7%; рівень норма - 40%; високий рівень - 40%; дуже високий рівень -13,3%.
У команди дівчат-початківців варіативність індивідуальних значень коливалась від Xmin=24,5% до Xmax=33,7%. Загалом в групі визначилось з рівнем норма - 58,3%; високим рівнем - 41,7%.
Вісцеральний жир відноситься до жиру, який знаходиться у внутрішній черевній порожнині і тим самим оточує важливі органи в області тулуба, таких як печінка, підшлункова залоза, та нирки. Вісцеральний жир, який накопичується глибше у шкірі і обертаючись навколо основних органів, забезпечує деяку відстань між кожним органом. Вісцеральний жир не завжди видно зовні, тому для більш точного виміру використовується монітор складу тіла «Tanita», який оцінює від 1 до 59. Рейтинг вісцерального жиру від 1 до12 показує, що це норма, від 13 до 59 надлишковий рівень вісцерального жиру. У нашому дослідженні середній показник вісцерального жиру команди дівчат - початківців відповідав - 3,4±0,9 ум. од. Аналізуючи показники цієї команди ми не виявили великих розходжень в індивідуальних результатах, так Xmin= 2 ум. од., Xmax=5 ум.од.
Інші результати вісцерального жиру отримані в команді дівчат, які відносяться до високого рівня кваліфікації. Так, середній показник вісцерального жиру дорівнює - 7,19±0,9 ум. од. При цьому спостерігалася велика варіативність індивідуальних показників. Так, значення Xminдорівнював - 5 ум. од., Xmax=13 ум. од. (що склало 6,6%).
Невід'ємною частиною методику моніторингу складу тіла є визначення кількості калорій для мінімального рівня енергії, щоб забезпечити організм для нормального функціонування у відносному стані спокою. Середній показник висококваліфікованих волейболісток склав - 1596,6±103,17 ккал. Показники дівчат, які відносились до початкової групи дорівнює 1392±123,61 ккал.
Дискусія. Наші дані доповнюють інформацію про склад тіла волейболісток різної кваліфікації. Спортсменки вищих розрядів мають більш високі величини м'язової маси і низькі показники величини жирової маси [5, 9].
Надлишкова маса тіла спортсменок, не становить особливої проблеми, в той же час показники надлишкового вмісту жиру в організмі звичайно негативно впливають на спортивний результат. Тому в кожній команді відповідно до спортивної кваліфікації складається специфічна морфологічна модель тіла, відповідність якої є перевага базових вправ для успішності та професійності в спортивній діяльності [3; 11].
Підсумовуючи усе вищевказане, слід зауважити, що аналіз сучасної наукової літератури спортивного профілю дозволив встановити той факт, що спортсмени, які займаються спортом, характеризуються відмінними показниками композиційного складу тіла та деякими іншими антропометричними і морфо-функціональними показниками порівняно зі спортсменками не високої спортивної кваліфікації [5; 10].
Висновки.
1. Аналіз спортивних результатів спортсменок різної кваліфікації, їх прогнозування на майбутнє стає можливим на основі їх дослідження конституційних особливостей та комплексного контролю їх підготовленості. Тому зацікавленість дослідників приваблює саме компонентний склад маси тіла, якій на всіх етапах підготовки дозволить здійснювати корекцію тренувального процесу. Найбільш простим і доступним є метод біоелектричного імпедансу.
2. Встановлено, що середні показники моніторингу складу тіла волейболісток високої кваліфікації вищі по відношенню до показників волейболісток початкової групи. Порівнюючи середні показники команд з табличними інтерпретованими даними критеріїв було виявлено межа норми в обох командах з індексу маси тіла (ІМТ), з рівню вісцерального жиру (РВЖ), з відсоткового вмісту скелетної мускулатури волейболісток - початківців) і відсотковий вміст жиру в команді висококваліфікованих волейболісток. Високий рівень показників ми отримали у дівчат-початківців з ВВЖ і рівень дуже високий у дівчат високої спортивної кваліфікації з ВВСМ.
3. Представлені морфо-функціональні показники волейболісток різної кваліфікації дозволять здійснювати корекцію тренувального процесу на різних етапах підготовки.
Перспектива подальшого дослідження полягає у встановленні взаємозв'язку між отриманими показниками складу тіла спортсменок різної спортивної кваліфікації з рівнем загальної та спеціальної підготовленості.
Література
1. Арзютов Г. Точність побудови руху в спортивних іграх, відмінності та зміни в структурі підготовленості спортсменів різної кваліфікації, статі, віку / Г. Арзютов // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2012. №3 (19). С. 312-316.
2. Кашуба В.А. Технология коррекции телосложения женщин с учётом индивидуальных особенностей геометрии масс тела / В.А. Кашуба, Т.В. Ивчатова, Т.А. Хабинец // Педагогіка, психологія та медикобіологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. моногр. за ред. проф. С.С. Єрмакова. Х.: ХДФДМ (ХХПІ), 2009. №1. С. 75-78.
3. Козина Ж.Л. Індивідуалізація підготовки спортсменів в ігрових видах спорту: монографія/ Ж.Л. Козина. Харків: [б. и.], 2009. 396 с.
4. Комісова Т., Коваленко Л., Мамотенко А., Гогіна Т. Вплив занять вільною боротьбою на компонентний склад тіла дітей. // Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. Т. 5, №3 (25). С. 456-464.
5. Костюкевич В.М., Перепелиця О.А., Поліщук В.М. Моніторинг складу тіла хокеїстів на траві різної кваліфікації. Фізична культура і спорт та здоров'я нації: зб. наук. праць. Вип. 3 (22). Вінниця. ТОВ «Планер», 2017. С. 332-340.
6. Перепелиця О.А., Поліщук В.М., Гудима С.А. Порівняльний аналіз показників складу тіла кваліфікованих футболістів і футболісток. // Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: науково - методичний журнал. Вип. 2. Вінниця: ТОВ «Планер», 2017. С. 60 66.
7. Основи науково-дослідної роботи здобувачів вищої освіти зі спеціальності «Фізична культура і спорт»: навчальний посібник. В.М. Костюкевич, О.А. Шинкарук, В.І. Воронова, О.В. Борисова; за заг. ред. В.М. Костюкевича, О.А. Шинкарук. Київ: вид-во «Олімпійська література», 2018. 528 с.
8. Сокольвак О. Структура та зміст тренувальної роботи учнів-волейболістів 10-11 класів протягом підготовчого періоду річного циклу підготовки в спортивній секції / О. Сокольвак // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві: зб. наук. пр. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк, 2012. №4 (20). С. 486-491.
9. Щепотіна Н. Модельні характеристики функціональної підготовленості кваліфікованих волейболісток. Фізична культура і спорт та здоров'я нації. 2015. Вип. 19 том 2. С. 464-471.
10. Щепотіна Н. Обґрунтування ефективності впровадження модельних тренувальних завдань для фізичної підготовки кваліфікованих волейболісток. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування. 2017. (1). 89-92 с.
11. Шинкарук О.А. Теорія і методика підготовки спортсменів: управління, контроль, відбір, моделювання та прогнозування в олімпійському спорті: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів; МОНУ, НУФВСУ. Київ, 2013. 136 с.
12. Dopsaj M, Nesic G, Copic N. Themulticentroid position of the anthropomorphological profile of female volleyball players at different competitive levels. FactaUniversitatis. Series: Physical Education and Sport. 2010; 8 (1):47-57.
13. KostiukevychV, ShchepotinaN, ShynkarukO, KoliadychY, HatsoievaL, VoronovaV, VozniukT, KaplinskyiV, Diachenko A, Chernyshenko T, Konnova M. Highly qualified grass hockey sportswomen's adaptation to training intensity in the macrocycle preparatory period. Journal of Physical Education and Sport. 2020; 20 (SI 1):385-394
14. Kutek T, Akhmetov R, Vovchenko I, Dmitrenko S, Shaverskyi V, Chernyshenko T. Development and application of model characteristics for optimizing the educational and training process of qualified athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2018; 18 (2):933-936
References
1. Arzyutov, G. (2012) Accuracy of movement construction in sports games, differences and changes in the structure of preparation of athletes of different qualifications, gender, age / G. Arzyutov // Physical education, sport and health culture in modern society: coll. of science Volyn Ave. national University named after LesyaUkrainka. Lutsk: VNU named after LesiUkrainkaNo. 3 (19). pp. 312-316.
2. Kashuba, V.A. (2009) The technology of correcting the body composition of women taking into account the individual features of body mass geometry / V.A. Kashuba, T.V. Ivchatova, T.A. Khabynets // Pedagogy, psychology and medico-biological problems of physical education and sports: Science. monogr. under the editorship Prof. S.S. Yermakova. Kh.:KhDFDM(ХХПИ). No. 1. P. 75-78.
3. Kozina, Zh.L. (2009) Individualization of training of athletes in game sports: monograph/ Zh. L. Kozina. Kharkiv: [b. i.], 2009. 396 p.
4. Komisova, T., Kovalenko, L., Mamotenko, A., Hogina, T. (2020) The influence of freestyle wrestling on the body composition of children. // Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports. Vol. 5, No. 3 (25). pp. 456-464.
5. Kostyukevich, V.M., Perepelitsa, O.A., Polishchuk, V.M. (2017) Monitoring the body composition of field hockey players of different qualifications. Physical culture and sports and the health of the nation. Coll. Science works Vol. 3 (22). Vinnitsa. LLC «Planer». P.332-340.
6. Perepelitsa, O.A., Polishchuk, V.M., Gudyma, S.A. (2017) Comparative analysis of body composition indicators of qualified football players and female football players. // Actual problems of physical education and methods of sports training: scientific and methodical journal. Issue 2. Vinnitsa: LLC «Planer». pp. 60-66.
7. Basics of scientific research work of students of higher education in the specialty «Physical culture and sport»: study guide. V.M. Kostyukevich, O.A. Shinkaruk, V.I. Voronova, O.V. Borisov; in general ed. V.M. Kostyukevicha, O.A. Shinkaruk Kyiv: «Olympic Literature» publishing house, 2018. 528 p.
8. Sokolvak, O. (2012) The structure and content of training work of volleyball students in grades 10-11 during the preparatory period of the annual cycle of sports section training / O. Sokolvak // Physical education, sport and health culture in modern society: collection. of science Volyn Ave. national University named after LesyaUkrainka. Lutsk. No. 4 (20). pp. 486-491.
9. Shchepotina, N. (2015) Model characteristics of functional fitness of qualified volleyball players. Physical culture and sports and the health of the nation. Issue 19, volume 2. P.464-471.
10. Shchepotina, N. (2017) Justification of the effectiveness of the implementation of model training tasks for the physical training of qualified volleyball players. Actual problems of physical education and methods of sports training. (1). 89-92 p.
11. Shinkaruk, O.A. (2013) Theory and methods of training athletes: management, control, selection, modeling and forecasting in Olympic sports: study guide for students. higher education institutions; MONU NUFVSU. Kyiv. 136p.
12. Dopsaj M, Nesic G, Copic N. (2010) Themulticentroid position of the anthropomorphological profile of female volleyball players at different competitive levels. FactaUniversitatis. Series: Physical Education and Sport. 8 (1):47-57.
13. KostiukevychV, ShchepotinaN, ShynkarukO, KoliadychY, HatsoievaL, VoronovaV, VozniukT, KaplinskyiV,
Diachenko A, Chernyshenko T, Konnova M. (2020) Highly qualified grass hockey sportswomen's adaptation to training intensity in the macrocycle preparatory period. Journal of Physical Education and Sport. 2020; 20 (SI 1):385-394
14. Kutek T, Akhmetov R, Vovchenko I, Dmitrenko S, Shaverskyi V, Chernyshenko T. (2018) Development and application of model characteristics for optimizing the educational and training process of qualified athletes. Journal of Physical Education and Sport. 18 (2):933-936
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Порівняльний аналіз показників тестування фізичного розвитку, психоемоційного стану (самопочуття, активність, настрій) та індексу маси тіла студенток, які відвідували секцію волейболу та дівчатами, що займалися фізичним вихованням по традиційній програмі.
статья [19,3 K], добавлен 18.12.2017Використання біомеханічного аналізу різних видів спорту для визначення просторових характеристик спортивного руху. Біомеханіка веслування на байдарках і каное, відеокомплекси. Біомеханічний аналіз техніки веслування веслярів різної кваліфікації.
курсовая работа [968,5 K], добавлен 21.03.2011Фізичне виховання дітей віком від 2-3 місяців життя до 1 року. Негативний вплив рухового дефіциту на організм дитини: зниження сили скелетної мускулатури, порушення постави, викривлення хребта та гіпокінезія. Заняття плаванням, гімнастикою і масажем.
реферат [4,5 M], добавлен 12.02.2011Історія виникнення масажу. Російська, шведська, фінська, східна система масажу. Прийоми класичного розминання тіла, показання та протипоказання. Фізіологічний ефект розминки. Результати ефективності застосування попереднього масажу в спортивному плаванні.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 15.05.2014Розробка стандартних тренувальних завдань силової спрямованості для лижників-гонщиків високої кваліфікації. Дослідження динаміки розвитку спеціальних силових якостей у спортсменів різної кваліфікації. Загальна характеристика системи управління у спорті.
курсовая работа [104,7 K], добавлен 02.06.2011Теоретико-методичний аналіз питання застосування обманних рухів та ефективності ведення м’яча. Зразок виконання обманних прийомів та способів ведення м'яча. Кількість обманних рухів і способів ведення м'яча, виконуваних футболістами першої групи.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 07.12.2010Проблеми системної адаптації туристів та забезпечення життєдіяльності і безпеки учасників спортивних походів. Методика аналізу теплового балансу тіла людини та виведення формули коефіцієнта охолоджування. Дослідження теплоізоляційних властивостей одягу.
реферат [58,0 K], добавлен 18.01.2011Організація проведення занять з фізичного виховання для учнів з відхиленнями в стані здоров’я. Види фізичних вправ, механізм їх лікувальної дії. Методичні рекомендації для проведення занять гімнастикою з школярами підготовчої та спеціальної медичних груп.
курсовая работа [106,0 K], добавлен 11.04.2014Структура змагальної діяльності в спортивних іграх і фактори, що визначають її. Оцінка ефективності змагальної діяльності в баскетболі. Вивчення ефективності ігрових показників баскетболісток збірної команди України. Рівень індивідуальних показників гри.
дипломная работа [317,9 K], добавлен 07.11.2013Поняття та структура тренувального процесу, його значення та методика реалізації. Типи занять спортивною гімнастикою та особливості їх проведення. Дослідження щодо аналізу показників фізичної підготовленості гімнастів, формування та аналіз результатів.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 26.09.2010
