Тенденції розвитку міжнародного ринку туристичних та готельних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції розвитку міжнародного ринку туристичних та готельних послуг

Вступ

ринок туристичних послуг

Значення світового ринку туристичних послуг у міжнародній економічній діяльності постійно зростає, а сам ринок набуває нових тенденцій та особливостей. У науковій літературі поняття «туристичний ринок» трактується різнобічно: як сфера реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями; суспільно-економічне явище, що об'єднує попит і пропозицію для забезпечення процесу купівлі-продажу туристичного продукту у даний час у даному місці; економічні відносини між виробниками і споживачами туристичного продукту на туристичному ринку, що полягають у процесі перетворення туристсько-екскурсійних послуг в гроші, і назад - перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги; це система внутрішніх і зовнішніх зв'язків, в якій здійснюється процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг у гроші і назад, перетворення грошей у туристсько-екскурсійні послуги, а також сукупність споживачів туристичного продукту, які мають засоби для його купівлі; сукупність конкретних економічних відносин і зв'язків між туристами (покупцями) і туроператорами (продавцями), а також турагентами (торговими посередниками) та їх контрагентами з приводу руху туристичних продуктів і грошей, що відбиває економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин. Як видно, саме поняття туристичного ринку свідчить про те, що це складна система, а отже, її елементи входять у взаємодію, ефективність якої залежить від низки факторів.

Метою даної роботи є вивчення чинників, які впливають на ринок туристичних послуг на сучасному етапі - етапі транснаціоналізації світової економіки, та найбільшої в історії туризму кризи внаслідок пандемії. Вивчення таких впливів є вкрай важливим для пояснення процесів створення та реалізації туристичного продукту, маркетингу, туристичного обслуговування, управління в туризмі та індустрії гостинності.

Виклад основного матеріалу

ринок туристичних послуг

Світовий ринок туристичних послуг постійно прямує до стану рівноваги - повного задоволення платоспроможного попиту на туристичні продукти пропозицією відповідної якості. Але з появою нових вимог споживачів, нових регіональних сегментів, нових турів, нових форм менеджменту і маркетингу та ін. він переходить до стану дисбалансу. Таким чином, світовий ринок туристичних послуг постійно відхиляється від урівноваженого стану. Це передусім пов'язано з тим, що попит є мобільнішим за порівняно нерухому, негнучку пропозицію. Сприяти наближенню світового ринку туристичних послуг до стану рівноваги покликані міжнародні регулятивні організації.

Виходячи із змісту наукової категорії «світовий ринок туристичних послуг», можна запропонувати таке його визначення: це система товарно-грошових відносин, що виникають в процесі купівлі-продажу туристичних продуктів і передбачають міждержавні переміщення споживачів послуг. Останні, в свою чергу, стають суб'єктами ринку готельних послуг, тобто дій або операцій по розміщенню споживача шляхом надання номера або місця для тимчасового перебування й проживання в готелі або інших місцях розташування [5]. Круль Г.Я. (2011) визначає «ринок готельних послуг» як сукупність економічних відносин, які утворюються в процесі виробництва, реалізації і організації споживання цих послуг, причому у готельному господарстві уся сукупність послуг, яку надають гостю, є послугами «гостинності» [1].

Розглянемо процеси, які характеризують сучасний стан світового ринку. Ключовою тенденцію сучасної інтернаціоналізації економіки є транснаціоналізація, яка виявляє себе у зростанні кількості міжнародних фірм і у розширенні масштабів їх діяльності, а якісно - у формуванні внутрішньо-корпоративних міжнародних ринків, які охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Тому транснаціоналізація може розглядатися як друга домінанта світового економічного розвитку.

На початку XXI ст. почалася інтенсивна виробнича та інвестиційна глобалізація, що супроводжується об'єднанням окремих економічних суб'єктів у єдине ціле. Скасування обмежень та розмиття кордонів, зменшення часового фактору - все це наслідки інтернаціоналізації національних економік. У таких умовах особливого значення набуває діяльність транснаціональних компаній (ТНК), їх вплив на економіки окремих країн і тенденції розвитку світових економічних показників у цілому.

1. Глобалізація є комплексним та багаторівневим процесом. Досліджуючи феномен глобалізації, вважаємо за необхідне зупинитися на науковому доробку автора сучасної корпоративної стратегії, дослідника мультикультуралізму та його впливу на економіку, компетентностей менеджера галузі туризму проф. Дж. Сае (2005) [10]. Автор розрізняє й характеризує такі виміри глобалізації, як економічний, культурний, технологічний, соціальний, політичний та вимір оточуючого середовища [10]:

- економічний вимір: економіки різних країн стають все більш інтегровані та взаємозалежні, розповсюджуються орієнтовані на ринок підходи, лібералізовано торгівлю та інвестиції, ТНК отримали значний вплив на економіку країн світу;

- культурний вимір: прискорюється гомогенізація стилів життя та прагнень, які висловлюються у ЗМІ, фільмах, через туризм та подорожі тощо, водночас, швидко розповсюджуються різні погляди та зростають можливості для висловлення думок маргіналізованих раніше груп;

- технологічний вимір: процес надшвидкого росту інновацій та зростання сумісності, зокрема інформації, послуг комунікації та біотехнологій. Найвпливовішим фактором, який визначає стандарти рівня життя, більше, ніж праця та капітал, є знання, тому сучасні розвинуті економіки є заснованим на знаннях;

- соціальний вимір: виникнення єдиного суспільства - так званого «глобального села» (global village);

- політичний вимір: перерозподіл впливу на національні економічні системи від політичних партій окремих держав до глобальний інститутів, як-от: Світовий банк, ЄС, ВТО, ВОЗ, Всесвітня туристська організація. З метою виживання, національні уряди повинні проводити таку національну політику, яка дозволить адаптувати країну до транснаціональних сил на світовому ринку.

- вимір оточуючого середовища: посилення взаємозв'язків між екосистемами, що прискорює біологічні інвазії, спрощує та гомогенізує природні системи, та спричиняє тиск на «всесвітнє благо» (global commons).

Ці виміри глобалізації мають безпосередній вплив на можливість забезпечення добробуту у всьому світі, шляхом до якого є створення робочих місць. Лідером на цьому шляху є галузь подорожей та туризму [2].

Подібно до інших галузей світової економіки, індустрія гостинності та туризму проявляє тенденцію до впровадження змін, спричинених глобалізацією. Дослідники дотримуються думки, що процес глобалізації змінюється: раніше вона розглядалася як глобальне переміщення товарів та послуг, натомість зараз акцент зміщується на переміщення послуг та потоки інформації й капіталу [10].

Світова рада подорожей та туризму (2019) до пандемії COVID-19 оцінювала внесок індустрії туризму в створення робочих місць надзвичайно позитивно, зазначаючи, що подорожі та туризм у 2019 р. зробили внесок у світовий ВВП у розмірі 10,4% та створювало кожне десяте робоче місце у світі [17, c.4]. Однак, вже у 2020 році через пандемію COVID- 19, за доповіддю Світової ради подорожей та туризму [15] було втрачено 62 мільйони робочих місць, що становить 18,5%, тобто залишилось всього 272 мільйони зайнятих у всьому секторі у всьому світі, порівняно з 334 мільйонами у 2019 році. скорочені години, які без повного відновлення подорожей та туризму можна було б втратити. Наведені статистичні дані демонструють як глобально охоплює індустрія подорожей та туризму весь світ, які впливи має для впровадження цілей сталого розвитку, зокрема, створення робочих місць та боротьби з бідністю, але як залежить від наслідків пандемії, що є одним з негативних ефектів глобалізованого світу.

Іншою важливою характеристикою галузі туризму та індустрії гостинності стало розмаїття (diversity). Ця неоднорідність стосується як складу персоналу, який працює в індустрії, так і складу туристів. Так, за статистикою Міністерства торгівлі США, в 2014 році країну відвідали більше 75 млн туристів з різних куточків світу, їх загальні витрати склали 220 млрд доларів. Статистика також показує, що 8 млн людей працюють у галузі туризму, з них близько 1,2 млн працівників працюють безпосередньо з туристами з інших країн.

Людські ресурси у галузі туризму - це величезна і різноманітна глобальна робоча сила, що складається з людей різного віку та здібностей, етнічної приналежності та освіти, культури та віри. Саме через глобалізацію найбільш чисельним місцем працевлаштування для трудових мігрантів є галузь туризму.

Ключовою компетентністю менеджера туристичного бізнесу є уміння працювати в умовах тиску транснаціональних корпорацій, швидкоплинних умов розвитку ринку, та різноманіття для ефективного управління, менеджменту, маркетингу, та комунікацій, а також зважати на фактор мультикультурності та різноманіття як основну характеристику глобалізованого світу, та працювати з мультикультурним персоналом з метою посилення позиції власного бізнесу на ринку, отримання конкурентних переваг та створення унікальних послуг.

Інший значний вплив глобалізації на індустрію подорожей та туризму - його технологізація та подальша діджиталізація. Дослідниця Івет Рейзінгер доводить, що цьому комерційному успіху галузь подорожей та туризму завдячує глобалізації, а саме розвиткові електронних технологій, комунікацій, транспорту, які вплинули на постачальників послуг по всьому світі; комп'ютеризації інформації та систем резервування, які стали гнучкими та менш затратними, що знизило вартість перевезень та спростило досягнення туристами різних дестинацій, підвищило якість послуг та попит на послуги у галузі туризму, які стали можливими саме завдяки інтернету: маркетинг дестинацій, прямі продажі, резервування [9]. Отже, споживацький попит став технологічно спрямованим. Питання діджиталізації послуг у готельному господарстві є надзвичайно актуальним. Готелі повинні прагнути стати мобільними і відповідати вимогам часу. У постачальників готельних послуг на сьогодні «низькі технології, невеликий бюджет, вони працюють у форматі оффлайн та є фрагментованими» [6].

Заслуговують на увагу такі тенденції розвитку світової індустрії гостинності, як експансія мобільних пристроїв комунікації (Mobile expansion), сила баз даних (Data power), та важливість людських відносин (Human connections) [7]. Стосовно експансії мобільних пристроїв, за визначенням аналітиків IHG, у 2017 році чотири з п'яти користувачів Інтернету під'єднались до мережі Інтернет за допомогою мобільного пристрою. Швидке розширення мобільного зв'язку продовжує надавати брендам можливість вивчати нові способи взаємодії з клієнтами протягом усього їхнього гостя. У компанії IHG постійно вдосконалюють мобільний додаток, щоб запропонувати гостям більш емоційно насичений відпочинок. Звіт корпорації наводить такі цифри: у 2017 році було нараховано 4,9 млрд. власників мобільних телефонів, та 2,5 млрд. активних користувачів мобільних соціальних мереж. Створення баз даних продовжує швидко зростати. Хмарні системи, такі як IHG Concerto™, гарантують, що корпорація має високу потужність обробки даних, щоб спрямувати взаємодіємо з гостями та доставляти їм більше особливого досвіду. За даними аналітиків корпорації, цінність глобальної економіки даних у 2017 році склала $ 3 тис., а 90% всіх існуючих даних було створено після 2015 року, що свідчить про надшвидкі темпи розвитку баз даних у світі.

Також, завдяки глобалізації з'явився новий тип туриста [9, с.10-12], що стало причиною еволюції від Marketing 2.0 до Marketing 3.0 [8]. Новий тип туриста переформатував всі процеси - від генерування нових видів туристичного продукту, якості обслуговування, їх маркетингу, до оплати. Новий турист - різновіковий, вибагливий, поінформований, незалежний від агента, знаходиться в пошуку інформації в мережі, порівнює відгуки, ціни, любить приймати власне рішення щодо дестинацій, місця розміщення, комплексу послуг, харчування, оплати, транспорту та інших складових туристичного продукту. Стосовно туристичного продукту, можна говорити, що масовий туризм все ще переважає над індивідуальним за рахунок зниженої вартості турів та авіаперевезень.

Іншою важливою характеристикою сучасного ринку туристичних послуг є все більш зростаючий вплив ТНК, які є найпотужнішими угрупованнями корпоративного бізнесу, що діють у світових масштабах і відіграють провідну роль у посиленні міжнародної економічної взаємозалежності. Через структури ТНК протікають фінансові та товарні потоки, які є визначальними для розвитку світового господарства, ТНК активно залучають іноземні інвестиції та розвивають продуктивні сили і території, ТНК відомі продукуванням організаційних та технологічних інновацій, і шляхом корпоративного управління та корпоративного менеджменту планують, організовують та контролюють транскордонну діяльність, тому повинні бути предметом вивчення.

За визначенням ООН, транснаціональні корпорації - це підприємства, які володіють виробництвом товарів або послуг або контролюють його за межами країни, в якій вони базуються [11].

Крім цих тенденцій, слід відмітити, що економічні відносини на сучасному етапі включають тісну взаємодію електронного/віртуального і реального секторів економіки. ІС (інформаційні системи) з мережевою структурою дають можливість створити віртуальну корпорацію для ефективної організації глобальної діяльності за допомогою використання електронної пошти, мережі Інтернет та відеоконференцій. Вони об'єднують компанії та їх філії, розташовані в різних географічних точках світу, щоб забезпечити своєчасну доставку комплектуючих, товарів і послуг, а також взаємодію між усіма ланками міжнародного бізнесу. ІКТ та ІС в цілому сприяють здійсненню і координації комерційних операцій, що дозволяє ефективно використовувати конкурентні переваги, що забезпечуються новим інформаційно-комунікаційним середовищем. Мережеві технології стали найважливішим чинником модернізації традиційної економіки, в тому числі методів управління в корпораціях і некомерційних організаціях.

Сьогодні в умовах всеохоплюючої глобалізації, всебічного розвитку ІКТ та загострення конкурентної боротьби на світових ринках головною характеристикою передової економіки стає глобальна конкурентоспроможність. Системними елементами глобальної конкурентоспроможності, або гіперконкуренції, є багаторівневість і багатоаспектність, нові знання (компетенції), керованість, динамізм, адаптаційні, мобільність, інноваційність, ефективність тощо, які визначають глобалізаційні переваги світових країн - лідерів і технологічно передових транснаціональних компаній.

Однак, є інші тенденції на світовому ринку, які можуть вплинути на діяльність ТНК. Одним з них є скорочення глобальних потоків прямих іноземних інвестицій. Так, лише у 2017 році глобальні потоки FDI скоротились на 23% [13]. Транскордонні інвестиції у розвинуті та перехідні економіки різко скоротилися, тоді як темпи зростання в країнах, що розвиваються, були майже нульовими. За прогнозом 2018 року, лише дуже скромне одужання, це негативна тенденція - це тривале занепокоєння політиків у всьому світі, особливо для країн, що розвиваються, де міжнародні інвестиції є необхідними для сталого промислового розвитку. Також у 2017 році на 29% скоротилися міжнародні злиття та поглинання компаній, у тому числі у секторі послуг.

Зростає значення людських відносин. За підрахунками, 87% клієнтів збільшують бізнес і лояльність до компаній, які пропонують реальну особу, щоб спілкуватися, коли вони це потребують, і 80% людей віддають перевагу людському обслуговуванню клієнтів до цифрових альтернатив.

Креативною складовою світового ринку туристичних послуг, базовим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності у сфері туризму є туристичне підприємство - підприємницька або громадська одинця чи їх сукупність, яка займається виробництвом, розробкою, реалізацією туристичних продуктів, а також організовує їх споживання. Зазвичай туристичні підприємства надають не самі послуги, а права (гарантії) їх отримання у певному місці і часі і певної якості від іноземних фірм, що мають прямі договірні відносини не з клієнтом, а лише з туристичним підприємством.

Основними видами туристичних підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічні операції, є туроператорські фірми та туристичні агентства. Туроператорська фірма (туроператор) - це оптова туристична фірма, що виступає посередником між підприємствами туристичної індустрії, з одного боку, та туристичними агентствами і безпосередньо туристами - з іншого [3]. У процесі розробки інклюзив-турів туроператори встановлюють зв'язки з різноманітними транспортними підприємствами, закладами харчування та розміщення, культурно-освітніми установами, екскурсійними бюро, виступаючи як оптовий покупець їх послуг. Часто туроператори укладають лізингові угоди щодо довготермінової оренди готелів та інших закладів розміщення, різноманітних транспортних засобів (літаків, суден, автобусів). Так, наприклад, є туроператорські фірми, що спеціалізуються на організації турів з використанням спеціально орендованих (чартерних) літаків (air tour operator), автобусних (coach tour operator), залізничних (rail operator), морських (ocean operator) екскурсій.

Туристичне агентство (турагентство) - це роздрібна туристична фірма, що виступає посередником між туроператорськими фірмами, з одного боку, і туристами - з іншого. Звичайно турагентства реалізують інклюзив-тури, розроблені туроператорами, хоча при потребі можуть надавати окремі види послуг, установлюючи безпосередні зв'язки з транспортними організаціями, готельними комплексами чи екскурсійними бюро. Більшість турагентств знаходиться у сфері впливу великих оптових туристичних фірм, авіакомпаній, готельних корпорацій, торгових фірм. Кожна туроператорська фірма має звичайно значну кількість закордонних філій і дочірніх компаній, що діють як турагентства, здійснюючи роздрібний продаж туристичних послуг (наприклад, британська компанія «Томас Кук енд Сан» має понад 400 закордонних філій).

Окрім туроператорських фірм та туристичних агентств зовнішньоекономічні операції в туризмі здійснюють різноманітні туристичні клуби, асоціації споживачів, автомобільні клуби й асоціації.

Подібно до інших галузей світової економіки, індустрія гостинності та туризму проявляє тенденцію до впровадження змін, спричинених глобалізацією. Дослідники дотримуються думки, що процес глобалізації змінюється: раніше вона розглядалася як глобальне переміщення товарів та послуг, натомість зараз акцент зміщується на переміщення послуг та потоки інформації й капіталу [11]. Аналізуючи зміни у статистичних показниках сфери послуг, ВТО дійшла висновку, що у період з 2006 по 2016 рр. галузь подорожей та туризму розвинулась в 1,7 рази [14], причиною чого стали глобальні зміни. Так, у транспортному секторі, а саме в авіаперевезенні стали можливими міжнародні альянси, наприклад «Star Alliance», «Oneworld», «Sky Team» тощо, приватизація авіаліній, інвестуваннТБя в іноземних перевізників, аутсорсінг та спільні підприємства. Відомими стали комп'ютерні системи резервування (CRS, GDS), дистриб'юторські системи «Amadeus», «ITA Software», «Travelport Worldwide Ltd», «Vayant Travel Technologies, Inc». У готельному бізнесі можливими стали кооперація, готельні мережі, франшиза (наприклад, «Hyatt Hotels Corporation»), консорціуми готелів та спільні підприємства, а також контракти на управління.

Прикладами корпорацій готелів є «Intercontinental Hotel», «Accor», «Marriot» та ін. Група «TUI», наприклад, є світовим лідером з організації відпочинку і володіє власною глобальною мережею туроператорів, туристичних агенцій, авіалініями, круїзними лайнерами та готелями, що дозволило отримати оборот у 18.5 млрд. євро у 2017 фіскальному році [12]. Дослідниця Івет Рейзінгер доводить, що цьому комерційному успіху галузь подорожей та туризму завдячує глобалізації, а саме розвиткові електронних технологій, комунікацій, транспорту, які вплинули на постачальників послуг по всьому світі; комп'ютеризації інформації та систем резервування, які стали гнучкими та менш затратними, що знизило вартість перевезень та спростило досягнення туристами різних дестинацій, підвищило якість послуг та попит на послуги у галузі туризму, які стали можливими саме завдяки інтернету: маркетинг дестинацій, прямі продажі, резервування [9]. Отже, споживацький попит став технологічно спрямованим.

Регулювати взаємовідносини країн та окремих суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в галузі туризму покликана Всесвітня туристична організація (ВТО). Для захисту професійних і галузевих інтересів національних готельних асоціацій, міжнародних готельних ланцюгів та окремих готелів створено Міжнародну готельну асоціацію.

В сучасних умовах глобалізації та регіоналізації світової економіки світовий ринок туристичних послуг також зазнає певних змін. Можна виділити такі основні тенденції його розвитку [4, с.176]:

- високий динамізм. За даними ЮНВТО, протягом 2016 р. кількість міжнародних прибуттів зросла на 4,6% або на понад 50 млн туристів, що дорівнювало 1,184 млрд осіб;

- розвиток нових форм транснаціоналізації. Поряд із традиційною горизонтальною інтеграцією, що відбувається шляхом злиття, поглинання, відкриття нових філій (т.зв. «щупальця восьминога»), франчайзингу, все більшого поширення набуває вертикальна, коли в єдине ціле об'єднуються туроператори, готелі, автотранспортні підприємства і навіть заклади торгівлі, банки, страхові компанії та ін. Фактично відбувається проникнення до туристичного бізнесу транспортних, банківських, страхових, рекламних, торгівельних, промислових компаній. Так, наприклад, американська авіакомпанія TBA викупила закордонні готелі готельної корпорації «Hilton» і утворила нову компанію «Hilton International» з понад 50 готелями у 36 країнах світу, а французька авіакомпанія «Ер Франс» створила власну туристичну групу «Сотар». З іншого боку, туристичні фірми теж купують авіакомпанії. Наприклад, британська туроператорська фірма «Томсон Холідей» придбала авіакомпанію «Брітіш Ервейз». Також «Accor» створив спільне підприємство з найбільшою французькою мережею незалежних агентів Selectour (500 турагентств).

- подальша монополізація ринку. Так, наприклад, три найбільших туроператори Німеччини (TUI, NUR, ITS) контролюють 70% туристичного ринку країни. Майже половину туристичних ринків Франції та Великої Британії контролюють відповідно три та чотири провідних тур оператори;

- диверсифікація. Потужні туристичні підприємства поряд із наданням туристичних послуг все більше до кола свої інтересів включають суміжні виробництва та послуги. Наприклад, британська корпорація «Holiday Inn» поряд із готелями та авіакомпанією об'єднує ряд підприємств з виготовлення меблів, кухонного обладнання та посуду, підприємства харчової промисловості, мережу магазинів;

- кооперація малих і середніх роздрібних туристичних підприємств. В умовах витіснення, «виштовхування» малих і середніх фірм зі світового ринку туристичних послуг вони вимушені об'єднуватися з метою вироблення спільної політики та поліпшення умов співпраці з потужними туроператорами. Прикладом такої кооперації є французька фірма «Селектур», що об'єднує 110 роздрібних турагентств;

- інформатизація світового ринку туристичних послуг, збільшення його «віртуальної» складової. Інформаційні технології привносять в туризм різкі зміни, особливо в області просування, маркетингу, диференціації і спеціалізації турпродуктів. З розвитком нових форм та засобів зв'язку, відеотехніки, електронної торгівлі відбувається формування єдиного інформаційного простору, відкриваються можливості купувати-продавати туристичні продукти одночасно в різних регіонах світу, не виходячи з власного кабінету. Внаслідок цього виникає таке явище, як взаємозалежність ціни на туристичні продукти у всьому світі. Лідерами на світовому

ринку інформаційних технологій у туризмі є КСБ «Amadeus» (створена 1987 р. авіакомпаніями Air France, Liberia, Lufthansa, SAS, а нині зв'язує майже 64 тис. офісів турагентів та понад 10,5 тис. офісів авіакомпаній практично у всіх країнах світу) та «Galileo International» (у сучасному вигляді створена 1993 р. 11 авіакомпаніями, охоплює 44 тис. агентів у 116 країнах світу), що працюють у режимі реального часу;

- звуження спеціалізації, індивідуалізація надання туристичних послуг, підвищення вимог до їх якості як наслідки всезростаючої конкуренції на світовому ринку. Нині більшість традиційних готелів зі стандартним набором послуг поступаються конкурентам, що використовують вузькоспеціалізовані центри для конференцій, бізнес-клуби, спеціалізовані ресторани, екзотичні бари тощо. Відбувається зміна форм організації туристичних послуг, зокрема зростає частка індивідуальних турів;

- посилення державної підтримки туризму. Іноземний туризм є важливою складовою надходжень валюти до країни, тому більшість держав нині проводять політику максимального сприяння розвитку туристичної галузі шляхом пільгового оподаткування, надання безвідсоткових кредитів, державного субсидування оновлення туристичної інфраструктури тощо [4];

- залежність від світових впливів, таких як економічна криза, загроза терористичних актів, пандемія.

Протягом більш 10 років міжнародний ринок туристичних послуг очолювала Франція. За нею йшли США, Китай, Іспанія та Італія. Але за даними Світової ради подорожей та туризму (2020) Франція отримала від туризму на 4.498 мілліарда доларів США менше, ніж 2019 року, тобто -49,1%. Це не могло не вплинути на ринок праці: порівняно з 2019 роком, коли кожен десятий працівник у Франції (334 млн) працював у галузі, у 2020 році Франція зменшила кількість робочих місць у туризмі на 61,6 млн, тобто на 18,5% [16].

Рис. 1. Динаміка внеску індустрії подорожі та туризму на створення робочих місць та ВВП Франції у 2019 та 2020роках [16]

Рис 2. Динаміка змін основних економічних параметрів внеску у ВВП Франції від індустріїподорож та туризму у 2019 та2020роках [16]

Найбільша криза в історії туризму триває другий рік. За даними ЮНВТО, у період з січня по травень міжнародні прибуття туристів були на 85% нижче рівня 2019 року (або на 65% менше, ніж у 2020 році). Незважаючи на невелике зростання в травні, поява варіантів COVID-19 та продовження введення обмежень негативно впливають на відновлення міжнародних подорожей. Тим часом внутрішній туризм продовжує відновлюватися у багатьох частинах світу.

Останні дані ЮНВТО показують, що за перші п'ять місяців року світові напрямки зафіксували на 147 мільйонів менше міжнародних прильотів (відвідувачів за ніч) у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, або на 460 мільйонів менше, ніж до пандемічного 2019 року. Однак, Дані дійсно вказують на відносно невелике зростання в травні, при цьому кількість прибулих скоротилася на 82% (проти травня 2019 року), після скорочення на 86% у квітні. Ця невелика тенденція до зростання виникла, коли деякі напрямки почали послаблювати обмеження, а довіра споживачів дещо зросла.

Міжнародний туризм поступово набирає обертів, хоча відновлення залишається дуже крихким і нерівномірним. Зростаюча стурбованість щодо варіанту вірусу Дельта змусила кілька країн знову запровадити обмежувальні заходи. Крім того, мінливість та відсутність чіткої інформації щодо вимог до в'їзду можуть продовжувати негативно впливати на відновлення міжнародних подорожей у літній сезон у Північній півкулі. Однак програми вакцинації у всьому світі разом із пом'якшенням обмежень для вакцинованих мандрівників та використанням цифрових інструментів, таких як Європейський сертифікат цифрового COVID, сприяють поступовій нормалізації подорожей.

Крім того, внутрішні подорожі стимулюють відновлення у багатьох напрямках, особливо у тих, де є великі внутрішні ринки. Внутрішня місткість повітряних крісел у Китаї та Росії вже перевищила докризовий рівень, тоді як внутрішні подорожі у США ще більше посилюються.

Висновки

Проаналізовано різні структури ТНК, виявлено, що найбільш поширеними у галузі туризму є такі ТНК: транснаціональні готельні корпорації, транснаціональні туристичні транспортні туроператорські корпорації. корпорації, транснаціональні

Виявлено переваги підприємств туристичного господарства. До них відносяться: координування роботи управляючого, виконавчого персоналу, клієнтів; інформування та стратегічне планування; забезпечення необхідних показників контролю над менеджментом усього підприємства та оптимізації ведення бізнесу; перетворення процесу менеджменту в одну інтерактивну робочу область; позитивний вплив централізованого звітування на виконання та розвиток фінансування підприємства; покращення процесу спілкування між регіональними підрозділами завдяки електронному співробітництву.

Схарактеризовано світовий ринок туристичних послуг, основними ознаками якого є високий динамізм, розвиток нових форм транснаціоналізації, монополізація, диверсифікація, кооперація малих і середніх роздрібних туристичних підприємств, інформатизація, звуження спеціалізації, індивідуалізація надання туристичних послуг, підвищення вимог до їх якості посилення державної підтримки туризму. Факторами, індустрію гостинності Інтернет, формування маркетингу, експансія зростання важливості баз даних, розмаїття як робочої сили, так і клієнтів, та важливість людських відносин. що впливають галузь туризму та є широке використання мережі нового типу туриста, еволюція мобільних пристроїв комунікації

Аналіз тенденцій готельного ринку дозволив виявити, що, на відміну від туристичного, він характеризується процесами концентрації та інтеграції, які спричиняють загострення конкурентної боротьби. Розширення готельних мереж як різновиду ТНК є невід'ємною складовою глобалізаційних процесів у світовій економіці, оскільки головною характеристикою передової економіки є глобальна конкурентоспроможність. Тому заслуговують на увагу передові практики та інноваційна діяльність ТНК.

Галузь туризму та індустрія гостинності яскраво ілюструють всі глобалізаційні процеси, трансформацію економіки та залежність від світових тенденцій. Така залежність породжує як переваги, такі як розвиток технологій, індустрії, стандартів якості обслуговування тощо, так і негативні, як загрози від пандемії, економічної кризи.

Список використаних джерел

1. Круль Г.Я. Основи готельної справи. Навчальний посібник / Круль Г.Я. - К.: ЦУЛ, 2011. -280 с

2. М'ясоїд Г.І. Корпоративне управління та корпоративний менеджмент туристичного підприємства. Європейський вектор економічного розвитку 2017. 1(22):87-99. DOI: 10.32342/2074-5362-2017-1-22-9

3. Міжнародний туризм і сфера послуг: Підручник. Затверджено МОН / Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М.- К.: Знання, 2008. - 661 с.

4. Парфіненко А.Ю. Глобальні трансформації ринку

міжнародного туризму та індустрії гостинності. / А.Ю. Парфіненко. // Вісник Харківського національного університету імені

В. Н. Каразіна - Серія «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм». Випуск 6. - 2017. - С.175-186.

5. Правила користування готелями і аналогічними засобами розміщення і надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 р. № 19.

6. Gelter H. Digital Tourism - An analysis of digital trends in tourism and customer digital mobile behavior for the Visit Arctic Europe project. Summary. Interreg Nord, 2017. 29 p.

7. Intercontinental Hotels Group [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ihgplc.com

8. Miasoid, G.I. The Concept of Marketing 3.0 in Hospitality and Tourism. / G.I. Miasoid. // Актуальні проблеми розвитку ресторанного, готельного та туристичного бізнесу в умовах світової інтеграції: досягнення та перспективи: Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 50- річчю заснування Харківського державного університету харчування, 21.09.2017. - Харків: ХДУХТ, 2017. - С. 203-206.

9. Reisinger Yvette, PhD. (2009). International Tourism: Cultures and Behavior. First Edition. Elsevier Ltd., Hungary, 420 p.

10. Saee, John. (2005). Managing Organizations in a Global Economy: An Intercultural Perspective. New York: Thomson - South Western Learning.

11. Transnational Corporations, Vol. 19, No. 2 (August 2010), [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://unctad.org/ en/Docs/unctaddiaeia2010v192_en.pdf

12. TUI Group. About TUI Group. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.tuigroup.com/en- en/about-us/about-tui-group

13. UNCTAD. World Investment Report 2018: Investment and New Industrial Policies, United Nations. New York and Geneva, 2018. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://worldinvestmentreport.unctad. org/world-investment-report-2018/

14. World Trade Organization. (2017). World Trade

Statistical Review 2017. Chapter 2. Trends in world trade: Looking back over the past ten years. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.wto.org/english/res_e/stati s_e/wts2017_e/

WTO_Chapter_02_e.pdf

15. World Travel & Tourism Council (2020). Economic Impact https://wttc.org/Research/Economic-Impact

16. World Travel & Tourism Council (2020). EconomicImpact, FRANCE 2021 Annual Research: Key Highlights1 https://wttc.org/Research/Economic-Impact

17. World Travel & Tourism Council: City Travel & Tourism Impact 2019 - November 2019, 26p.

Размещено на Allbest.ru