Розвиток велотуризму: організація та проведення велосипедних подорожей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток велотуризму: організація та проведення велосипедних подорожей

Вступ

Людина та суспільство не можуть не впливати на природу. Навіть у період свого відпочинку людина так чи інакше взаємодіє з нею. Особливо ця взаємодія відбувається через такий активний вид відпочинку, як туризм. В останні роки все більшої популярності набуває велотуризм. Адже велосипед - це не тільки ідеальний екологічний транспортний засіб, але і ефективний тренажер для будь-якої фізичної підготовки. Велосипедний туризм (велотуризм) -- один із видів туризму, в якому велосипед служить головним або єдиним засобом пересування. Поняття «велосипедний туризм» багатозначне і стосується як до одного з видів активного відпочинку, так і до різновиду спортивного туризму.

Виклад основного матеріалу

Туризм є одним із видів діяльності, який має на меті оздоровчий, пізнавальний, професійно-діловий чи інший характер діяльності людини. Значна увага науковців та практиків приділена питанням туризму, зокрема описано види туризму у працях Тятте Я., Гранильщикова Ю.В., Косенко В.М., Луцького Я.В., Моргуновв Б. П., Пасечного П.С., Серба Т.Б.; орієнтація на місцевості та знання топографії розкрито у працях Альошина В.М., Скалій О. В., Ганопольского В.І., Тикула В.І., Ярошенко М.Б.; рекомендації щодо харчування у подорожах надають Бєлкіна Л.І. ,Воробйов В.І., Ключникова М.І., Столмакова А.І.; як поводитися в екстремальних ситуаціях під час мандрівок розглядають Дарман П., Маринов Б., Ситник С.І., Юденич В.В.; практичні поради, щодо правил безпеки під час мандрівок наводять Грабовский Ю.А., Селезньова Т.В., Бардін К.В.; питанню безпеки здоров'я та надання першої допомоги у подорожах присвячені праці Коструб А. А., Щур Ю.В., Дмитрук О.В. тощо.

Підготовка до велосипедної подорожі, як і до інших видів туризму. розпочинається із придбання необхідного спорядження, спеціальної спортивної форми, одягу, взуття та комплектування групи.

Організаторам цих подорожей слід постійно пам'ятати, що кожен велосипедист повинен досконало володіти технікою їзди, знати правила дорожнього руху та вміти розбиратися в обладнанні велосипеда та ремонтувати його [1].

При комплектуванні групи учасників походу, яка за своїм складом не повинна бути великою (8-10 чол.), слід звертати увагу на фізичну та технічну підготовку, які не повинні мати значних розбіжностей.

Рекомендації щодо організації велоподорожі:

оптимальна кількість учасників руху 8-10 чоловік;

складні ділянки, перевали, бездоріжжя повинні становити не більше 10-15% від протяжності шляху;

загальна відстань маршруту може складати 400-1000 км;

загальна кількість вантажу не повинна перевищувати 25 кг; для жінок і школярів рекомендована вага до 10 кг;

небажано брати лижні костюми, одяг із ворсом, що добре уловлює пил, а при намоканні довго сохне;

необхідним інвентарем походу є набір ключів, змазка, ганчірки для протирання велосипеда, резиновий клей;

відстань між учасниками на звичайній дорозі мусить становити 2-3 м, на польових і лісових 5-6 м, на складних, мокрих ділянках, на спусках 10-12 м;

при непоганій дорозі рекомендовано робити 5-10

перерви через кожні 50-55хвилин. Ще оптимальнішим вважається рух за такою схемою: 25-30 хвилин руху

велосипедом - 3 хвилини пішки, повторно 25-30 хвилин руху велосипедом - 3 хвилини пішком і 5-хвилинний привал;

завершувати денний перехід необхідно за 1,5-2 години до сутінків;

починати рух зранку, після обіду необхідно не раніше ніж через 0,5-1 годину після прийому їжі;

денний перехід на рівнинній місцевості складає від 6070 до 100 км; при складному рельєфі 30-40 км;

швидкість руху коливається від 6,5 до 17 км/год.;

через кожні 4-5 днів влаштовують денну стоянку.

Велотуризм як активний відпочинок полягає у проходженні на велосипеді маршрутів, що містять загальнотуристичні і специфічні для велотуризму об'єкти екскурсійного характеру. Складність таких походів може коливатися від простої до вкрай високої, маршрути прокладаються так, щоб використати переваги, які дає велосипед для швидкого пересування по маршруту. Головні відмінності таких велопоходів від спортивного велотуризму, орієнтованого на отримання спортивних розрядів і звань -- відмова від навмисного ускладнення маршруту, поділу походів на категорії складності і суміщення спортивної складової походу з оглядом культурних та природних пам'яток. Серед видів активного відпочинку, велосипедний туризм є лідером за швидкістю пересування і протяжністю маршрутів.

До різновидів велопоходів належать:

Одноденний велопохід -- велопохід без ночівель. Як правило, виїзд вранці, приїзд -- увечері того ж дня.

ПВД -- «Похід вихідного дня» -- вело похід із однією ночівлею, як правило, виїзд у суботу вранці і приїзд у неділю ввечері.

Багатоденний велопохід -- велопохід довжиною у декілька днів.

Тривалий велопохід -- велопохід, що може тривати до кількох місяців та з маршрутом декількома регіонами, країнами.

Навколосвітня велоподорож -- велопохід довкола Земної кулі, проходить більшістю континентів, триває до кількох років [2, С. 53]/

Для початківців велотуризму доцільно планувати велосипедні подорожі вихідного дня, які поділяються на прогулянкові, оздоровчі, тренувальні і спортивні. Одна від одної вони відрізняються довжиною, швидкістю руху, меншою мірою - характером дороги і природних перешкод. Однак поділ цей досить умовний, чітких кордонів між видами походів немає. Наведемо приблизні характеристики велопоходів вихідного дня (див. табл. 1)

Таблиця 1 Види велосипедних подорожей вихідного дня

Великий діапазон протяжності тренувальних походів пояснюється тим, що група може ставити перед собою різні завдання: пройти маршрут з протяжною ґрунтовою ділянкою, яка забере багато часу, або відпрацювати навички швидкої злагодженої їзди на асфальтовому шосе. Спортивні (швидкісні) походи проходять майже виключно по дорогах з твердим покриттям, при цьому їх учасники намагаються не користуватися приміськими електропоїздами, до початку власне веломаршруту і від його кінцевої точки до міста добираються своїм ходом, загальний кілометраж може доходити до 300 і більше кілометрів у день. Групи, як правило, невеликі: не більше 10 осіб. При цьому привал на обід, як правило, мало чим відрізняється від привалу "тихоходів": з плаванням, волейболом, кип'ятінням чаю на багатті і т. д. Такий вид вело туризму вихідного дня поширений в Європі. Спортивних (змагальних) походах велотуристи йдуть на час (кроси, ралі). Гірські велосипеди (або позашляхові, "маунтинбайки"), що набули популярності в українському ринку, спонукають наших велосипедистів відповідним чином їх використовувати.

Початківці-туристи їздять в основному в одноденні походи, в яких власне рух займає не більше 7 годин. Однак і в одноденний похід без попереднього тренування відправлятися не слід: перша поїздка взагалі і перша поїздка сезону повинна тривати годину-півтори, а довжина її становить близько 20 км. Такий виїзд можна зробити в будній день ввечері. Щоб знайти хорошу спортивно-туристську форму, важлива не тривалість поїздок, а їх регулярність. Тим, хто почав займатися велотуризмом всерйоз і записався в школу велотуристичної підготовки, рекомендуємо здійснювати прогулянки 3 рази в тиждень. Темп їзди на початку завжди спокійний і ритмічний. Якщо маршрут тренувань веде, наприклад, до річки, то режим всієї поїздки буде таким: спокійний ритм - збільшення темпу - уповільнення - купання в річці (або прогулянка пішки) - неспішне повернення з уповільненням при під'їзді до будинку.

Зміна темпу повинна бути плавною, особливо для людей похилого віку, і взагалі потрібно з самого початку виробляти велотуристичний стиль їзди зі спокійним ритмічним обертанням педалей. Із мірою придбання спортивної форми збільшують, причому поступово, темп руху. І кілометраж тренувальних поїздок повинен зростати поступово. Перший одноденний похід сезону не планують більше 50 км. Це повинен бути прогулянковий або оздоровчий похід.

Визначаючи маршрут подорожї, треба також визначити місця зупинок на нічліг. При розробці графіку руху треба передбачати резервний час на вимушені зупинки для ремонту велосипеда або на погіршення погоди, а також передбачити запасні варіанти основного маршруту.

Основними орієнтирами для визначення напрямку маршруту, як і в інших видах туризму, є добре видимі предмети - будівлі та просіки, річки, озера тощо. Велотуристи повинні добре знати типи доріг та їх умовні позначення на картах та схемах.

Надійним засобом орієнтування є профільована схема маршруту: це відстані, абсолютні висоти, населені пункти. Таку схему здебільшого складають на окремі найважливіші ділянки маршруту. Профільна схема маршруту допомагає не тільки визначити місцезнаходження групи, а й дасть можливість передбачити, де будуть спуски, підйоми та різні перешкоди.

Після декількох одноденних походів можна переходити до дводенних. Із них починається справжнє туристичне життя. На проміжному етапі можна влаштовувати походи з нічлігом на дачі, у знайомих, у готелі, на турбазі і т. д. Дводенні поїздки значно розширюють географію походів вихідного дня, дозволяючи "дотягнутися" (з використанням приміських поїздів) до суміжних областей і республік. Для дводенних походів зазвичай розробляють маршрути такими місцями, куди важко потрапити в одноденках. Маршрути дводенних оздоровчих походів не перевищують 180 км, а маршрути тренувальних, як правило, мають протяжність не менше 140 км. Завзяті велотуристи воліють дводобові походи (з виїздом у п'ятницю ввечері). Перевага дводобового походу перед дводенним у тому, що субота виявляється цілком похідною, цього дня можна повністю відволіктися від проблем міського життя, цілком перейти на похід, на спілкування з природою. велосипедний подорож маршрут екскурсійний

Найцікавіший, найпізнавальніший та найбільш екологічний спосіб мандрувати по світу -- мандрувати на велосипеді це скажуть всі, хто хоч раз спробував. Але, якщо так, чому тоді так важливо дотримуватись певних правил, щоби не нашкодити своєму здоров'ю - запитаєте ви?

І в цілому матимете рацію, навряд чи існують інші варіанти подорожей, які зможуть настільки покращити вашу форму та фізіологічний стан. Але, як і в будь-якому спорті, у велоподорожах є свої правила безпеки, котрих краще дотримуватися, аби не перетворити мандрівку у виснажливий процес та лікування від несподіваних захворювань.

Вода, вода, вода, вода! Пийте багато води. Мінімальна кількість рідини, яку вам потрібно приймати на добу під час найлегших фаз велоподорожі і при не надто високих температурах повітря, -- це вдвічі більше, ніж норма при звичайному темпі життя, тобто 4-5 літрів. При активних фазах, та\або в спеку норма повинна досягати 6-7 літрів або більше. Намагайтеся зупинятися щопівгодини для хорошого ковтка води. Пийте до того, коли відчуєте спрагу, частина органів та суглобів, як, наприклад, коліна, починають зневоднюватися ще до того, як ви відчуєте, що хочете пити. Завжди тримайте із собою запас в мінімум 2 літри води або 4-5, якщо пересуваєтесь ненаселеними територіями.

Їжа. Зважайте, ви спалюватимете 5000-7000 калорій щодня, і їх потрібно чимось компенсувати. Ви можете більше не хвилюватися щодо дієт, як раніше, тепер ви заслужили будь- який торт, піцу чи шоколадку, але не розраховуйте на них, як на основну їжу. Снеки дають багато енергії, але важко перетравлюються. Харчуйтеся повноцінною та здоровою їжею, готуйте пасту, каші, овочі. Не забувайте про м'ясо, рибу, при можливості -- молочні продукти. Місцеві ринки -- дешевий та хороший спосіб отримати все необхідне, не минайте їх. Запасіться високоенергетичними продуктами: горіховим маслом, горіхами, чорним шоколадом, сухофруктами тощо.

Плануйте рамки екстремальної для вас погоди. Виїздіть рано в спекотні дні та робіть довгу сієсту в обід. У жодному разі не їдьте в спеку без головного убору та будьте обережними до теплових та сонячних ударів. Зупиняйтеся в тіні, як тільки з'являється легке відчуття сонливості чи запаморочення. Пам'ятайте, що в холодну погоду вікно для денної поїздки буде меншим, не переохолоджуйтесь. Утеплюйте коліна, як тільки зовнішня температура буде падати нижче 17-18 градусів.

Не везіть нічого на спині! Ні рюкзак, ні гідратор, спина повинна бути абсолютно вільна. Їзда на велосипеді -- це не похід, ваша позиція, пришвидшений ритм та будь-які зайві речі на спині шкідливо впливають на хребет, незворотньо пошкоджуючи його з кожним днем. За винятком коротких вилазок на гірських велосипедах чи одноразових “покатушок”, притримуйтесь цього правила при будь-яких систематичних поїздках.

Особливу увагу слід приділяти особистій гігієні. Максимально уникайте довгих переїздів без доступу до води. Солі та піт негативно взаємодіють зі шкірою, викликаючи різного роду подразнення та захворювання. Змивайте їх мінімум раз на день або й частіше. Використовуйте кожну можливість: річки, потічки, крани в туалетах, вуличні шланги, криниці не чекайте лише на душ, його не буде. Періть ваші речі при першій можливості, не використовуйте нижню білизну більше ніж 1 день.

Відпочивайте до того, як змучитеся. Відчувайте моменти, коли ви ще не виснажені, не бийте рекорди та не витискайте з себе “максимум”. Перенавантаження потребують більше часу на відновлення та є шкідливими для здоров'я. Відпочивайте один повний день не рідше, ніж через кожні 5-6 днів їзди.

Запасіться ліками та максимально серйозно ставтесь до захворювань чи травм. Робіть кількаденні перерви, якщо захворіли, ніколи не їдьте, коли почуваєтесь погано. Обробляйте, промивайте, заліковуйте рани та подряпини сучасними засобами, забудьте про неперевірені, “народні” методи лікування та вдачу. Зневажливе ставлення до простого порізу або простуди може зупинити вашу подорож на декілька тижнів.

Розминайтеся. Ніколи не стартуйте без легкої розминки, особливо якщо початок складний. Поскачіть, розтягніться, пробіжіться. Проїдьте перші 15 хвилин в полегшеному режимі до того, як наберете вашу “крейсерську” швидкість.

Потренуйтесь перед поїздкою. Для велоподорожі навколо світу вам не потрібно бути в прекрасній формі перед стартом, ви будете здобувати цю форму під час їзди. Але до старту проїдьте хоча б 200-250 кілометрів на вашому велосипеді, присидіться в сідлі, перетерпіть перші мозолі на руках від руля. Це легше переносити вдома, ніж в дорозі. Перші дні або навіть тиждень не їдьте більше 40-60 км в добу.

Каденс. Можливо, це найважливіший пункт. Тримайте правильний каденс. Якщо ви не хочете вчитуватися в деталі, просто крутіть педалі так, щоб ви робили 80 або більше обертів ногою за хвилину, але не менше. Це життєво важливо для ваших колін, які, між іншим, при пошкодженні від неправильного каденсу не виліковуються [3].

Висновки

Велотуризм складає частину фізичної культури і спорту, оскільки він служить проявом здорового способу життя, розвитку, вдосконалення і збереження фізичної працездатності та всебічної підготовки. Регулярна туристична діяльність та велосипедні подорожі зокрема, є ефективною компенсацією праці, служать загартуванням і збільшують фізичну життєдіяльність організму. Окрім того, велотуризм сприяє формуванню командного духу, учасники знайомляться з країною, її людьми, їхнім життям і національною культурою. Вони розширюють і поглиблюють свої знання в області ботаніки, зоології, географії, геології, метеорології та астрономії, сільського та лісного господарств, історії та культури. Правильно організована подорож або похід вносить важливий внесок у розвиток загальноосвітньої підготовки. Завдяки постійному переміщенню місцевістю, вмінню користуватися картою та компасом, активній участі в різних іграх на місцевості та туристичних змаганнях розширюється кругозір кожного учасника змагань.

Туризм надає велику допомогу у вивченні історії, формуванні світогляду, спонукає до поваги й активного захисту природних багатств тощо.

Список використаних джерел

1. Грабовський Ю.А., Скалій О.В., Скалій Т.В. Спортивний туризм.

2. Бардин К.В. Азбука туризма. М.: Просвещение, 1981. 205 с.

3. 10 важливих правил, щоб залишатися здоровим у велоподорожі.

Размещено на Allbest.ru