Ефективність системи підготовки баскетболістів

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Ефективність системи підготовки баскетболістів

Корягін Віктор Максимович доктор педагогічних наук,

доктор наук з фізичного виховання та спорту, професор,

Заслужений тренер України, завідувач кафедри фізичного виховання

м. Львів

Анотація

Баскетбол - це складова частина спорту - атлетична гра, яка пред'являє високі вимоги до фізичної підготовленості спортсменів. Участь у грі вимагає від спортсмена максимальної мобілізації його фізичних і функціональних можливостей. Фізична підготовка баскетболістів у сучасному баскетболі набуває особливого значення у зв'язку з розширенням діапазону їхніх ігрових дій, збільшенням напруги у грі, яка вимагає від спортсменів максимальних м'язових зусиль у ситуаціях, які швидко змінюються під час гри [1]. фізичний ігровий тренування баскетболіст

Для того, щоб ефективно підвищувати фізичні можливості спортсменів, зокрема баскетболістів, необхідно знати наступне: які вимоги ставить до окремих функцій організму і фізичних якостей баскетболістів сама гра, наскільки великі ці вимоги, які фізичні можливості баскетболістів, на які фізичні і функціональні якості в першу чергу необхідно звернути увагу в процесі тренувань, які засоби і методи тренування найбільш ефективні для розвитку тих чи інших якостей, як раціонально побудувати тренувальний процес [2].

Тому питання про встановлення критеріїв щодо окремих функцій та фізичних якостей баскетболістів є дуже важливим для того, щоб ефективно керувати тренувальним процесом. А ефективне керування тренувальним процесом неможливе, якщо не вирішити наступні завдання [1]:

1. Створення уніфікованої системи обліку та аналізу тренувальних навантажень.

2. Визначення найбільш ефективних засобів і методів тренування.

3. Оптимізація побудови тренувального процесу.

4. Розробка і уніфікація системи контролю за тренованістю баскетболістів і рівнем їхньої фізичної підготовленості.

У роботі представлено результати дослідження рівня технічної та фізичної підготовки висококваліфікованих баскетболістів, а також рівня розвитку їх аеробних та анаеробних функцій з урахуванням ігрових функцій. За результатами дослідження було виявлено необхідність підвищення ефективності системи підготовки гравців високого рівня, що, незважаючи на позитивні зміни, тренувальна система, яка використовується в баскетболі, не в повній мірі забезпечує достатній вплив на енергетичні функції висококваліфікованих баскетболістів.

Ключові слова: баскетбол, фізична підготовка, технічна підготовка, функціональна підготовка, висококваліфіковані баскетболісти.

Abstract

Efficiency of the training system of basketball players

Koryahin Viktor Maksymovych Doctor of Pedagogical Sciences, Doctor of Science in Physical Education and Sports, Professor, Honored Coach of Ukraine, Head of the Department of Physical Education, Lviv Polytechnic National University, Lviv

Basketball is an integral part of sports - an athletic game that places high demands on the physical fitness of athletes. Participation in the game requires maximizing the mobilization of his physical and functional capabilities from the athlete.

The physical training of basketball players in modern basketball is of particular importance due to the expansion of the range of their game actions, the increase in tension in the game, which requires maximum muscle effort from athletes in situations that change rapidly during the game [1].

In order to effectively increase the physical capabilities of athletes, in particular basketball players, it is necessary to know the following: what requirements the game itself places on the individual functions of the body and physical qualities of basketball players, how great these requirements are, what are the physical capabilities of basketball players, what physical and functional qualities should be paid attention to first of all in the training process, what means and methods of training are most effective for the development of certain qualities, how to rationally build a training process [2].

Therefore, the issue of establishing criteria for individual functions and physical qualities of basketball players is very important in order to effectively manage the training process. And effective management of the training process is impossible if the following tasks are not solved [1]:

1. Creation of the unified system of accounting and analysis of training.

2. Determination of the most effective means and methods of training.

3. Optimization of the training process construction.

4. Development and unification of the system of control over the training of basketball players and the level of their physical fitness.

The work presents the results of a study of the level of technical and physical training of highly qualified basketball players, as well as the level of development of their aerobic and anaerobic functions, taking into account their game functions. According to the study results, it was found out that there is a need to increase the efficiency of the system of training high-level players. The results revealed that, despite positive changes, the training system used in basketball does not fully provid3 a sufficient impact on the energy functions of highly qualified basketball players.

Keywords: basketball, physical training, technical training, functional training, highly qualified basketball players.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі система спортивної підготовки баскетболістів повинна в повній мірі відображати і враховувати дії, які спортсмен виконує під час змагань [1]. Сучасний баскетбол вимагає від спортсменів високої функціональної підготовки і досконалого володіння усіма прийомами гри. Доведено, що фізична культура має велике значення для розвитку спортивної майстерності баскетболістів, а її органічний зв'язок з технічною підготовкою визначає ефективність тренувального процесу [1-2]. Наукове обґрунтування цього взаємозв'язку дозволить ефективно готувати висококласних баскетболістів протягом багатьох років тренувань.

Дослідження з цього питання [3, 4, 5] свідчать про те, що бурхливий розвиток досягнень у світовому спорті вимагає постійного пошуку нових, більш ефективних засобів технічної та фізичної підготовки баскетболістів. Оцінка та аналіз системи підготовки та результатів виступів найсильніших спортсменів світу показують, що успіху можна досягти лише в результаті багаторічних тренувань. Визначено, що у молодому віці відбувається формування фундаменту для подальшого розвитку та вдосконалення фізичних якостей, які у майбутньому визначатимуть розвиток спортивної майстерності баскетболістів, тому необхідно сприяти усуненню недоліків фізичного розвитку та фізичної підготовки спортсменів [1].

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу існуючої системи фізико-технічної підготовки баскетболістів, що дасть змогу на науковій основі цілеспрямовано підбирати засоби та методи тренувань для вдосконалення структури комплексної підготовки. Обґрунтовано необхідність виявлення основних аспектів фізико-технічної підготовки висококваліфікованих баскетболістів та зумовлено вибір теми дослідження.

У статті представлено результати дослідження рівня технічної та фізичної підготовки висококваліфікованих баскетболістів, а також рівня розвитку їх аеробних та анаеробних функцій з урахуванням ігрових функцій.

За результатами дослідження встановлено необхідність підвищення ефективності системи підготовки високорослих гравців, а також той факт, що системні тренування, які використовуються в баскетболі, незважаючи на позитивні зміни, не забезпечують певної міри достатнього впливу на енергетичні функції висококваліфікованих баскетболістів.

Мета статті - дослідити рівень технічної та фізичної підготовленості юних баскетболістів високого класу.

Методи дослідження. Дослідження складалося з 9 спеціальних тестів [1]. При проведенні лабораторних досліджень на велоергометрі, з метою визначення рівня аеробних і анаеробних можливостей баскетболістів, проводилися вимірювання розмірів легеневої вентиляції, рівня споживання кисню і виділення вуглекислого газу, частоти серцевих скорочень (кардіологія).

У цьому експерименті взяли участь 74 заслужені майстри спорту та майстри спорту міжнародного класу.

Виклад основного матеріалу

Дослідження показали, що час бігу на 6 м у баскетболістів, що виконують функції центрових, становить 1,30 ± 0,041 с, що є нижчим, ніж у форвардів (1,36 ± 0,035 с) і захисників (1,23 ± 0,031 с). Однак слід враховувати, що достовірність різниці спостерігається лише у показниках центрових гравців та захисників (Р > 0,99). Це вказує на те, що стартова швидкість захисників краща за стартову швидкість центрових гравців.

Аналізуючи дані бігу на 20 метрів, виявляється, що і форварди і центрові поступаються захисникам з високим ступенем достовірності різниці між показниками.

Максимальна швидкість на цій дистанції у центральних гравців нижча, ніж у форвардів і захисників, а у форвардів вона також нижча, ніж у захисників, - за наявності високого ступеня достовірності різниці. Приріст швидкості на ділянці бігу від 6 до 20 м у центральних гравців становить 1,5 ± 0,104 м/сек, а у захисників - 1,7 ± 0,124 м/сек (Р > 0,98).

Таким чином, ми бачимо, що баскетболісти високого зросту, особливо ті, які виконують функції центральних гравців, поступаються захисникам як у стартовому прискоренні, так і в можливості розвитку максимальної швидкості на дистанції, а також за результатами бігу на 20 метрів.

Однак слід зазначити, що у ряді показників, які характеризують швидкісні якості баскетболістів (35% від загального числа), різниця відсутня або недостатня. Це говорить про значні позитивні зміни в системі тренування швидкісних якостей у висококваліфікованих баскетболістів.

Аналіз показників висоти стрибка виявив низький рівень розвитку цієї якості у висококваліфікованих баскетболістів. Результати висоти стрибку у баскетболістів різних ігрових амплуа, про що свідчать результати досліджень, відрізняються. Висота стрибку захисників становить 57,7 ± 2,71 см, що в середньому на 8,2 см вище, ніж у центральних гравців, і на 5,3 см вище, ніж у форвардів (Р> 0,999 і Р> 0,98 відповідно).

Проведений нами кореляційний аналіз між даними про зріст і показниками висоти стрибку у висококваліфікованих баскетболістів показав, що існує висока негативна залежність (Р = -0,589). Проведені дослідження показали, що в плані розвитку загальної і спеціальної швидкісної витривалості у баскетболістів високої кваліфікації є значні резерви, особливо у центрових.

Середній коефіцієнт у тесті Купера у центральних гравців становить 2845,3±91,98 м; 3075,5±53,55 м у форвардах, у захисникыв - 3087,9±71,48 м (Р> 0,900 серед усіх показників). Різниця між середніми показниками центрових і захисників значна і становить 242,6 м, тоді як між центровими і форвардами - 239,2 м. Слід зазначити, що зріст форвардів, а також центрових, вище 200 см.

Показники спеціальної швидкісної витривалості демонструють такі ж результати. Під час тесту середній показник у бігу 3х40 сек становить 560,9 ± 10,04 м у центрових, 581,2±6,52 м у форвардів та 548,8±10,92 м у захисників. Різниця між показниками центрових і форвардів становить 20,3 м (достовірність різниці висока, Р> 0,99); центрових і захисників - 23,9 м (достовірність різниці висока, Р> 0,99); форвардів і захисників - 3,6 м (різниця не достовірна, Р< 0,95).

Аналіз результатів дослідження технічної підготовленості висококваліфікованих баскетболістів показав, що перевага захисників над центровими і форвардами спостерігається за всіма показниками, за винятком двох: часу роботи в тесті з баскетбольних кидків і загальної витривалості в ударах. Це говорить про те, що рівень технічної підготовленості високих гравців має значні резерви, особливо в передачі баскетбольного м'яча однією рукою від плеча, яка виконується за допомогою «слабшої» руки (зазвичай лівої), і при штрафних кидках. Відомо, що під час матчу високі гравці найчастіше виконують штрафні кидки, здебільшого центрові. Однак вони мають нижчий показник результативності 25,15±0,875 (83,8%), тоді як показник результативності захисників становить 26,5±0,689 (88,3%). Достовірність різниці між показниками висока - Р> 1,98.

Вагомим внеском у проблему оцінки рівня фізичної підготовленості може стати вивчення функціональних можливостей баскетболістів [3-4, 6-8].

Як відомо, одним з найважливіших показників фізичної витривалості, що характеризує рівень розвитку аеробних функцій, є максимальне споживання кисню. У баскетболістів високої кваліфікації цей показник сягає значення 58,5±5,59 мл/кг/хв. Ці значення максимальної витрати О2 нижчі, ніж аналогічні показники представників інших видів спорту. Наприклад, максимальне споживання кисню у представників циклічних видів спорту досягає 70 мл/кг/хв і вище [6].

Порівняно невеликі значення фіксуються і в інших показниках, що характеризують рівень розвитку аеробних і анаеробних показників спортсменів. Середні показники критичної потужності у висококваліфікованих баскетболістів склали 1741 кг/м хв., PANO - 60,7%, PWS 170-1325 кг/м хв; сумарне «перевищення» викиду CO2 становить 4,861.

Аналіз показників функціональних можливостей висококваліфікованих баскетболістів з урахуванням їхніх ігрових ролей показав, що достовірна різниця між ними спостерігається в 25,9% випадків. Різниця між показниками центрових і форвардів достовірна в 16,6% випадків, між центровими і захисниками - в 55,5% випадків, а між форвардами і захисниками - 5,5% випадків.

Висновки

1. Дослідження показали, що у 20,2% випадків між показниками фізичної підготовленості у гравців з різними ігровими функціями різниця відсутня або різниця незначна. У показниках технічної підготовленості цей відсоток становить 30,5. Це свідчить, з одного боку, про певний прогрес у системі підготовки висококваліфікованих баскетболістів, а з іншого - про необхідність підвищення ефективності системи підготовки високорослих гравців, особливо тих, хто виконує функції центрових.

2. Визначення максимуму аеробних і анаеробних показників свідчить про те, що, незважаючи на позитивні зміни, система тренувань, яка використовується в баскетболі, впливає на енергетичні функції, що становить основу як загальної, так і спеціальної витривалості. Про це свідчать дані, отримані від баскетболістів різних ігрових функцій, але не забезпечуються у повній мірі.

Література

1. Koryahin, V. (2018). Effectiveness of basketball players training process. Journal of Physical Education and Sport, 18 (2), 110, 753-1756.

2. Asadi, A. (2013). Effects of in-season short-term plyometric training on jumping and agility performance of basketball players. Sport Sci Health, 9(3), 133-137 https:// doi.org/10.1007/s11332-013-0159-4

3. Demcenco, F. (2017). Development of applicative coordination abilities of 12-13 years old pupils through basketball elements. Journal of Physical Education and Sport, 17(2), 79, 527-532.

4. Поплавський Л.Ю. Баскетбол: підручник для студентів вищих навчальних закладів фізичної культури i спорту. / Л.Ю.Поплавський. - К.: Олімпійська література, 2004. - 445 с.

5. Tyshchenko, V., Hnatchuk, Y., Pasichnyk, V., Bubela, O. O., & Semeryak, Z. (2018). Factor analysis of indicators of physical and functional preparation of basketball players. Journal of physical education and sport, 18(4), 269, 1839-1844. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s4269

References

1. Koryahin, V. (2018). Effectiveness of basketball players training process. Journal of Physical Education and Sport, 18 (2), 110, 753-1756.

2. Asadi, A. (2013). Effects of in-season short-term plyometric training on jumping and agility performance of basketball players. Sport Sci Health, 9(3), 133-137 https://doi.org/10.1007/ s11332-013-0159-4

3. Demcenco, F. (2017). Development of applicative coordination abilities of 12-13 years old pupils through basketball elements. Journal of Physical Education and Sport, 17(2), 79, 527-532.

4. Poplavskyi, L.Yu. (2004). Basketbol [Basketball]. Kyiv: Olimpiiska Literatura [in Ukrainian].

5. Tyshchenko, V., Hnatchuk, Y., Pasichnyk, V., Bubela, O. O., & Semeryak, Z. (2018). Factor analysis of indicators of physical and functional preparation of basketball players. Journal of physical education and sport, 18(4), 269, 1839-1844. https://doi.org/10.7752/jpes.2018.s4269

Размещено на Allbest.ru