Стан та перспективи розвитку інклюзивного туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан та перспективи розвитку інклюзивного туризму в Україні

Кондрацька Лілія Петрівна к. е. н., доцент кафедри міжнародного туризму і готельного бізнесу, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль

Анотація

У даній науковій статті здійснено дослідження ключових особливостей, необхідності впровадження та подальшого розвитку інклюзивного туризму в Україні та світі. Розглянуто сутність та зміст інклюзивного туризму, його роль і значення в туристичній індустрії України. Здійснено дослідження нормативно-правової бази в контексті регулювання особливостей розвитку інклюзивного туризму в Україні.

Визначено повноту та недосконалість (колізійність) правової системи, що регулює інклюзивний туризм в нашій країні. Зазначено зростання кількості осіб із інвалідністю в Україні та визначено необхідність проведення значного обсягу роботи для розвитку інклюзивного туризму, формування найбільш ефективної та раціональної політики держави у даній сфері.

Проаналізовано досвід Європейських країн (Іспанія, Франція) та Сполучених штатів Америки в контексті розвитку та політики держави щодо регулювання інклюзивного туризму Україні. Представлено пріоритети, які слід враховувати із досвіду зарубіжних країни для удосконалення інклюзивного туризму в нашій країні.

Узагальнено основні проблеми функціонування та розвитку інклюзивного туризму в нашій країні, а також запропоновано дієві заходи для підвищення ефективності досліджуваного різновиду туризму в Україні.

Визначено те, що важливим є поєднання зусиль «держава-туристичний бізнес-громадяни», оскільки державні органи влади повинні зайнятися фінансуванням проєктів підтримки та розвитку туризму, туристичний бізнес повинен створювати та реалізовувати програми обслуговування такої групи людей, а громадяни повинні бути ініціативні та займатися популяризацією інклюзивного туризму в Україні. Лише така синергетична взаємодія дозволить забезпечити швидкий та повноцінний розвиток інклюзивного туризму у нашій країні. інклюзивний туризм інвалідність

Ключові слова: інклюзивний туризм, інвалідність, доступність, нормативно- правова база, туристичний ринок, туристичний продукт.

Kondratska Liliya Petrivna Associate Professor of the Department of International Tourism and Hotel Business, Western Ukrainian National University, Ternopil

STATE AND PROSPECTS OF THE DEVELOPMENT OF INCLUSIVE TOURISM IN UKRAINE

Abstract. In this scientific article, a study of the key features of the need for the introduction and further development of inclusive tourism in Ukraine and the world was carried out. The essence and content of inclusive tourism, its role and significance in the tourism industry of Ukraine are considered. A study of the regulatory and legal framework in the context of regulating the specifics of the development of inclusive tourism in Ukraine was carried out.

The completeness and imperfection (conflictness) of the legal system regulating inclusive tourism in our country is determined. The increase in the number of people with disabilities in Ukraine is noted and the need to carry out a significant amount of work for the development of inclusive tourism and the formation of the most effective and rational state policy in this area is determined.

The experience of European countries (Spain, France) and the United States of America in the context of development and state policy regarding the regulation of inclusive tourism in Ukraine is analyzed. The priorities that should be taken into account from the experience of foreign countries to improve inclusive tourism in our country are presented.

The main problems of the functioning and development of inclusive tourism in our country are summarized, and effective measures are proposed to increase the effectiveness of the studied type of tourism in Ukraine.

It was determined that it is important to combine the efforts of the «state- tourism business-citizen», since the state authorities should engage in the financing of tourism support and development projects, tourism business should create and implement service programs for such a group of people, and citizens should be proactive and promote inclusive tourism in Ukraine. Only such synergistic interaction will ensure the rapid and full development of inclusive tourism in our country.

Keywords: inclusive tourism, disability, accessibility, legal framework, tourist market, tourist product.

Поставка проблеми

Найбільш важливою та значущою особливістю розвитку міжнародного туризму виступає покращення діяльності пов'язаної із створення сприятливого середовища для різноманітних категорій туристів, які відвідують різні частини світу. Інклюзивність туристичної галузі передбачає поряд із створенням сучасної інфраструктури туризму, також і трансформації та розвитку сучасного туристичного продукту, який б якісно та ефективно впливав на туризм людей із обмеженою здатністю (інвалідів).

Інклюзивний туризм осіб із інвалідністю виступає сучасним різновидом туризму, котрий дозволяє активізувати туристичну діяльність людини та громадянина, незалежно від його фізичних можливостей та психологічного стану. Саме такий вид туризму стає потужним засобом раціональної та найбільш ефективної реабілітації людей із обмеженими можливостями, оскільки використовує різноманітні методи відновлення здоров'я людини, акцентуючи увагу на фізичну, психологічну, медичну, педагогічну, професійну та соціальні компоненти.

Інклюзія туризму слугує важливою рисою, яка визначає розвиненість суспільства та впливає на різні сфери його функціонування. Такий різновид туризму дає можливість, людині із вадами (інвалідністю), окрім активного відпочинку та переосмислення сутність і змісту власного буття, також ознайомитися із історичними та культурними цінностями різних регіонів планети, їх природними особливостями, збагатитися духовно та розвивати особистісні якості в сучасному глобалізованому середовищі.

Таким чином, розвиток інклюзивного туризму є важливою складовою загального туристичного ринку, як світового та ринку України, відповідно дослідження характерних рис його функціонування та розвитку актуалізує необхідність проведення даного наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про зростаючу роль та значення реалізації та розвитку інклюзивного туризму в Україні засвідчують науковий доробок відомих науковці, які комплексно підходять до вивчення та вирішення проблематики дослідження. Можна відзначити праці таких науковців, як Безугла Л.С., Куваєва Т.В., Герасименко Т.В. [1], які досліджуючи особливості розвитку інклюзивного туризму в Європі та Україні, відзначаючи основну його сутність, досліджуючи нормативно-праву базу регулювання та основні особливості реалізації державної політики розвитку. На переконання авторів, саме удосконалення інклюзивного туризму дає можливість розвитку людей із обмеженими можливостями в контексті активізації їх рухових функцій, фізичної та психологічної стійкості, відновлення психоемоційного стану таких людей. Зазначене впливає самоствердження та підвищення самооцінки даних людей, а також стимулює визначення їх важливого місця у соціумі, що є досить важливим в контексті розвитку суспільства в Україні та світі.

Актуалізуючи дану проблематику Слатвінська Л.А. [2] визначає необхідність удосконалення розвитку інклюзивного туризму із врахуванням вимог активізації інноваційних технологій та впровадження новітніх стандартів сучасного інформаційного суспільства як основного мотиватора розвитку. Даний різновид туризму, на думку науковиці, є досить унікальною можливістю для зростання обізнаності суспільства про потенційний та реальний його внесок у стійкий розвиток національної економіки.

Чайка С. [3] досліджуючи інклюзію туризму наголошує на необхідність детального дослідження практики успішного впровадження інклюзивних засад у туристичній сфері Європейських країн, де досить успішного та ефективно впроваджується даний вид туризму (Польща, Франція, Іспанія, Словенія) та можливості інтеграції найбільш досконалих практик в розвитку індустрії туризму України. Саме імплементація даних практик дасть можливість більш швидшої інтеграції України у Європейську туристичну спільноту.

Науковці Перфільєва М.В. та Карпич І.О. [4] зосереджують увагу на нормативно-правові основи функціонування та розвитку інклюзивного туризму в Україні, відмічаючи те, що вже зараз сформована дієва законодавча база для подальшого розвитку досліджуваного виду туризму. Автори наголошують на необхідності подальшого упорядкування та розвитку даного різновиду туризму, при цьому основою державної соціальної політики нашої держави повинне стати захист та всебічна підтримка осіб із інвалідністю, забезпечення рівних можливостей, а також створення сприятливих правових, соціально-економічних, психологічних та інших умов і гарантій для забезпечення повноцінного функціонування та розвитку таких людей, а також стимулювання їх повної інтеграції до сучасних умов суспільного життя. Адже участь таких людей у розбудові відкритого громадянського суспільства стимулюватиме підвищенню рівня життя як їх особисто, а також і інших найбільш вразливих категорій громадян.

На наш погляд, інклюзивність туризму в Україні зростає крізь призму поточних подій війни, та як наслідок бойових дій значної кількості фізично та психічно травмованих осіб, котрі у післявоєнний період потребуватимуть значної уваги та підтримки. Безпосередньо інклюзивний туризм є одним із найбільш важливих способів їх фізичної та психологічної реабілітації, усвідомлення їх важливості і потреби для сучасного українського суспільства, переосмислення їх буття та налагодження взаємовідносин із суспільством.

Мета статті

Дослідження проблематики, політики держави в контексті розвитку інклюзивного туризму, узагальнення перспектив розвитку інклюзивного туризму в Україні і світі виступає метою статті та обумовлюють актуальність тематики дослідження.

Виклад основного матеріалу

Питання пов'язані із інклюзією та інклюзивним туризмом досить давно привернули увагу світової спільноти, що обумовлено ратифікацією 6 березня 2010 році стандартів Конвенції ООН про права інвалідів [5], яка закріпила рівноправність прав та обов'язків обмежених осіб. В сучасних умовах Україна здійснила важливі кроки на шляху імплементації основних принципів та стандартів даної концепції до національних правових норм та законодавства. Пункт 5 статті 30 даної конвенції відзначає рівноправність та рівнозначність права людей із інвалідністю та дає можливість їм, на рівні із іншими особами брати участь у культурному житті та розвитку особистості, мати доступ до культурних та туристичних пам'яток, відвідувати музеї, театри, бібліотеки, кінотеатри, а також отримувати усі види туристичних послуг, які дозволені людині та громадянину. Метою створення інклюзивного середовища є ліквідацію соціальної ізольованості інвалідів, а також створення необхідних засобів та інфраструктури для формування оточуючого середовища акцентованого під потреби даної категорії людей.

Національне законодавство України імплементує основні характеристики та особливості в українській нормативно-правовій базі, зокрема Верховною радою України прийняті Закони України «Про туризм», «Про основи соціальної захищеності інвалідів», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про соціальні послуги», а також Указом Президента України № 1845/2005 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для забезпечення соціальної, медичної та трудової реабілітації інвалідів» та інші. Вперше в Україні про специфіку забезпечення інклюзивного простору згадується в Указі Президента України № 900/2005 «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» [6], а також важливість формування умов для створення даного простору передбачено у Указі Президента України № 1845/2005 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для забезпечення соціальної, медичної та трудової реабілітації інвалідів» [7]. Дані нормативні акти визначили необхідність реалізації інклюзії, в тому числі і туристичних послуг інклюзивного типу, та формування туристичних маршрутів, інфраструктури, правил та принципів функціонування і розвитку.

Інший Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» (стаття 2) [8] визначає категорію інвалідів, як особи із стійким розладом функцій організму, що обумовлює необхідність створення державою умов для повноцінної життєдіяльності та розвитку таких громадян, забезпечуючи їх повноцінне функціонування та соціальний їх захист.

Закон України «Про туризм» (стаття 4) [9] визначає можливість та необхідність реалізації туристичних маршрутів в Україні для осіб із інвалідністю, а також у статті 6 визначає необхідність державного впливу та регулювання для забезпечення повної доступності туризму та екскурсійних відвідувань для осіб із інвалідністю. Законодавець тим самим посилює відповідальність держави для забезпечення таких осіб отриманням якісних та рівноправних туристичних послуг.

Таким чином, в нашій країні сформовано та ефективно розвивається національне законодавство, котре регламентує інклюзивний туризм та стимулює державні органи для розвитку інфраструктури для повноцінного надання туристичних послуг інвалідів.

Здійснюючи статистичний аналіз та досліджуючи загальний стан осіб із інвалідністю в нашій країні необхідно відзначити їх зростання (таблиця 1).

Таблиця 1

Загальна чисельність осіб із інвалідністю в Україні [0, c.59]

Результати аналізу засвідчують тенденції до зростання загальної кількості інвалідів в Україні до рівня 2,72 млн. осіб, при цьому найбільшу частку становлять особи із ІІІ групою інвалідності, кількість яких становила 1,45 млн. осіб. Період повномасштабної війни із рф обумовив приріст кількості інвалідів, зокрема за перші 10 місяців війни у 2022 році інвалідність отримали понад 45 тисяч українців [11], а на кінець 2023 року кількість інвалідів в Україні становила понад 3 млн. осіб [12] або практично 10% загального обсягу населення в країні. Слід констатувати надмірне зростання кількості інвалідів в Україні, що викликано, перш за все військовими подіями українсько- російської війни. Відповідно, зазначена тенденція викликає значної уваги до таких осіб із обмеженими можливостями для забезпечення їх основних прав та рівних із іншими людьми можливостями.

Становлення та розвиток інклюзивного туризму в Україні, зосереджені на врахуванні потреб осіб з обмеженими можливостями здоров'я, є важливою галуззю дослідження, оскільки даний різновид туризму, виступаючи як унікальне явище в сфері реабілітації інвалідів, вирішує ряд важливих проблем. Зокрема, він сприяє збільшенню рухової активності, що сприяє підвищенню психологічної і фізичної стійкості організму, здійснює терапевтичний та профілактичний вплив на психосоматичні захворювання, виконує соціальні ролі та інтегративні функції, сприяючи поверненню осіб з обмеженими можливостями до суспільства. Також інклюзивний туризм виконує науково- пізнавальну функцію, розширює геокультурний простір і має інтелектуально- виховний вплив на особистість-інваліда.

Контекст розвитку інклюзивного туризму підтримується державними та регіональними органами, які його стимулюють. Особливо важливим є аналіз досвіду іноземних держав, в яких формування та розвиток інклюзивного туризму має значні успіхи. Так, в Європейських країнах (Франція, Іспанія, Словенія, Хорватія та інші) інклюзивний туризм є досить прибутковим бізнесом, оскільки є значна кількість можливостей для його функціонування і розвитку. Виділяється інформаційна наповненість у мережі Інтернет про доступність визначних місць та архітектурних пам'яток для пересічного туриста, відповідно особам із інвалідністю легше оцінити насиченість та складність туристичних маршрутів, можливу тривалість подорожі та доступність і цікавість туристичних зон.

Зокрема, така країна, як Іспанія маэ значний прогрес у розвитку інклюзивного туризму, враховуючи потреби осіб з обмеженими можливостями. Міський транспорт і центральні вулиці у Каталонії належним чином адаптовані до вимог цієї категорії туристів. Рада з туризму Іспанії вкладає великий фінансовий ресурс в розвиток доступного туризму, а влада прикладає вагомі зусилля для інтеграції даної групи осіб у повноцінне активне життя. Туристична інфраструктура спеціально адаптована для осіб з інвалідністю, надаються спеціалізовані каталоги, і проводяться заходи, у тому числі спортивні Параолімпійські ігри. Центральні вулиці міст обладнані рампами, усі автобуси пристосовані для зручності цієї категорії населення, а готелі надають спеціальні номери, відповідні їхнім потребам.

Досить розвинутим є інклюзивний туризм у СІЛА, оскільки рівень туристичний інфраструктури побудований на дуже високому рівні. Всі автобуси оснащені викидними платформами, які дозволяють з легкістю переміщуватися туристам із вадами, при цьому за одну поїздку в автобусі може вміщуватися в середньому чотири таких людини. Розвинутим є і реабілітаційний туризм, зокрема сформовані тури, які передбачають поїздки в оздоровчі центри, спеціалізація яких обумовлює необхідність лікування захворювань, що стали причиною інвалідності. Основними напрямками є неврологічна, ортопедична та серцево-судинна реабілітація, в особливу категорію входить оздоровлення дітей-інвалідів.

У Франції найбільш розвинуте у плані інклюзивного туризму місто Ліон, яке у 2018 році стало одним із найдоступнішим в ЄС, при цьому вкладення коштів у формування комфортного простору для людей з особливими потребами відбувається за всіма напрямками, від надання інформації у необхідних форматах, фізичної доступності до місць відпочинку, транспорту та до безпосередньо участі у різноманітних культурних заходах [3, с. 192].

За показниками європейських туристичних фірм, особи з інвалідністю подорожують не так активно, як інші громадяни Євросоюзу: від 37% - у

Великобританії до 53% - у Німеччині. Водночас 11% усіх туристських поїздок в Європі і 7% у всьому світі здійснюють мандрівники з обмеженими можливостями, зазвичай у компанії родичів, друзів, або професійних супроводжуючих [13].

Результати аналізу засвідчують значний прогрес у розвитку інклюзивного туризму в зарубіжних країнах світу, у яких державні та регіональні органи влади наділені особливими повноваженнями та приділяють достатню увагу розбудові туристичної інфраструктури, формуванню найбільш ефективних туристичних маршрутів, повноцінному інформаційному забезпеченню туристів.

Навіть при значній кількості інвалідів, в Україні сьогодні тільки формується соціальна модель інвалідності, яка передбачає рівність прав і зміну ставлення органів влади та людей до осіб із інвалідністю, що прагнуть більш глибоко та швидше інтегруватися в українське суспільство. Безпосередньо інклюзивний туризм в Україні знаходиться на початковому етапі свого розвитку, а серед основних проблем, які перешкоджають його функціонування, можна відзначити наступні:

- відсутність дієвої та безколізійної нормативно-правової бази. Необхідно наголосити, що законодавча основа для такого туризму створена, проте в Україні відсутній спеціальний закон, який регулював б розвиток інклюзивного туризму в країні. Зазначене ускладнює процес створення доступної інфраструктури та надання послуг для людей з інвалідністю;

- недостатня інформованість бізнесу. Значна кількість українських підприємців не розуміють економічної вигоди від розвитку інклюзивного туризму, оскільки вони вважають, що це вимагає значних додаткових витрат і не приносить достатнього обсягу прибутку;

- недостатня доступність туристичної інфраструктури. Значна кількість туристичних об'єктів в Україні не відповідають сучасним вимогам доступності для людей з інвалідністю, зокрема це стосується як транспорту, готелів, ресторанів, так і музеїв, історичних та туристичних пам'яток тощо;

- нестача інформаційних ресурсів та неповнота їх відображення на Інтернет-ресурсах. Інформація про можливості інклюзивного туризму в Україні є недостатньо доступною, оскільки люди з інвалідністю часто не знають, де можуть отримати доступні туристичні послуги, який їх обсяг і яка вартість отримання таких послуг.

Вирішення зазначених проблем нами вбачається в реалізації ряду дієвих заходів, а саме:

- пропонується прийняти спеціальний закон про інклюзивний туризм в Україні, який повинен регулювати відносини між державою, бізнесом та людьми з інвалідністю в галузі інклюзивного туризму. Необхідно відмітити, що частково даний захід реалізовано, був зареєстрований проєкт Закону

України щодо інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму № 4271 від 18.03.2016 р. проте законодавчий акт так і не набув законної сили [14]. Саме у ньому відзначено важливість реалізації інклюзивного туризму і відображено основні механізми стимулювання його розвитку;

- важливо провести інформаційно-просвітницьку кампанію серед бізнесу. Основною метою даної кампанії повинно стати підвищення обізнаності підприємців про економічну вигоду від розвитку інклюзивного туризму;

- реалізувати програми з модернізації туристичної інфраструктури. Дані програми повинні передбачати створення доступних туристичних об'єктів для людей з інвалідністю;

- розробити інформаційні ресурси про можливості інклюзивного туризму. Ці ресурси повинні бути доступними різними мовами, включаючи мову жестів.

Поряд із зазначеним, важливим є поєднання зусиль «держава-туристичний бізнес-громадяни із інвалідністю» для формування передумов розвитку інклюзивного туризму в України, зокрема:

- держава може надавати фінансову підтримку бізнесу, який здійснює модернізацію туристичної інфраструктури для людей з інвалідністю, зазначене може бути у вигляді грантів, податкових пільг, стимулювання додаткового попиту, популяризація соціальноорієнтованих підприємств тощо;

- туристичний бізнес може створювати спеціальні програми для підготовки персоналу з обслуговування людей з інвалідністю, оскільки це дозволить забезпечити якісний сервіс для таких людей;

- громадяни повинні бути відповідальними та ініціативними, оскільки можуть створювати громадські організації, які займатимуться популяризацією інклюзивного туризму, можуть організовувати туристичні екскурсії та інші заходи для людей з інвалідністю.

Виконання цих заходів дозволить створити в Україні сприятливі умови для розвитку інклюзивного туризму і дасть можливість людям з інвалідністю отримувати якісні туристичні послуги та брати участь у культурному житті країни.

Висновки

Таким чином, інклюзивний туризм - це різновид туризму, який є доступним для людей з інвалідністю та інших осіб з обмеженими можливостями. Він передбачає створення комфортних умов для таких людей під час подорожей, включаючи доступ до транспортних засобів, туристичних об'єктів, а також до інформації про туристичні можливості.

Розвиток інклюзивного туризму є важливим для забезпечення повноцінної роботи із даною проблемною категорією осіб кількість яких в нашій країні з кожним роком зростає, в тому числі через наслідки українсько- російської війни. Необхідність реалізації роботи із постраждалими внаслідок війни обумовлює вирішення проблем та посилення функції держави для забезпечення розвитку досліджуваного різновиду туризму, при цьому нами пропонується створення спеціального закону про інклюзивний туризм, проведення інформаційно-просвітницької компанії серед бізнесу для підвищення обізнаності про економічну вигоду туризму, створення та реалізація програм модернізації туристичної інфраструктури, розробка інформаційних ресурсів на різних мовах для популяризації інклюзивного туризму в Україні.

Поряд із цим, важливим є поєднання зусиль «держава-туристичний бізнес-громадяни», адже держава повинна зайнятися фінансуванням проєктів підтримки та розвитку туризму, туристичний бізнес повинен реалізовувати програми обслуговування такої групи людей, а громадяни повинні бути ініціативні та займатися популяризацією інклюзивного туризму в Україні. На наш погляд, лише така синергетична взаємодія дозволить забезпечити швидкий та повноцінний розвиток інклюзивного туризму у нашій країні.

Література:

1. Безугла Л.С., Куваєва Т.В., Герасименко Т.В. Проблеми та перспективи розвитку інклюзивного туризму в Україні та Європі. Економіка та суспільство. 2022. Випуск 43. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1698/1633 (дата звернення до ресурсу 20.01.2024 року)

2. Слатвінська Л.А. Перспективи розвитку інклюзивного туризму в Україні. Державне управління:удосконаленнятарозвиток. 2020. № 5. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/5_ 2020/61.pdf (дата звернення до ресурсу 20.01.2024 року)

3. Чайка С. Європейські практики інклюзивного туризму: досвід для України. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. 2022. Випуск 43. C.189-196

4. Перфільєва М.В., Карпич І.О. Правове забезпечення розвитку інклюзивного туризму в Україні. Молодий вчений. 2017. №4. С. 418 - 421.

5. Конвенція про права осіб із інвалідністю від 6 березня 2010 року. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text (дата звернення до ресурсу 22.01.2024 року)

6. Указ Президента України № 900/2005 «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/900/2005#Text (дата звернення до ресурсу 23.01.2024 року)

7. Указ Президента України № 1845/2005 «Про заходи щодо створення сприятливих умов для забезпечення соціальної, медичної та трудової реабілітації інвалідів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1845/2005#Text (дата звернення до ресурсу 24.01.2024 року)

8. Закон України № 875-XII від 21 березня 1991 року «Про основи соціальної захищеності інвалідів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text (дата звернення до ресурсу 22.01.2024 року)

9. Закон України «Про туризм» від 15.09.1995 № 324/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення до ресурсу 22.01.2024 року)

10. Соціальний захист населення у 2020 році. URL:https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/2021/zb/07/zb_szn_2020.pdf (дата звернення до ресурсу 23.01.2024 року)

11. За перші 10 місяців війни у 2022 році отримали понад 45 тисяч українців. URL: https://interfax.com.ua/news/general/920086.html (дата звернення до ресурсу 23.01.2024 року)

12. За півтора року кількість інвалідів зросла на 300 тисяч осіб. URL: https://life.pravda.com.ua/society/2023/09/19/256633/ (дата звернення до ресурсу 24.01.2024 року)

13. Portales R. С. Removing «invisible» barriers: opening paths towards the future of accessible tourism. Journal of Tourism Futures. 2015. Vol. 1. Issue. 3. P. 269-284.

14. Пояснювальна записка до проекту Закону України N° 4271 від 18.03.2016 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму». URL: http://search. ligazakon.ua /l_doc2.nsf/link1/GH3AN00A.html (дата звернення до ресурсу 24.01.2024 року)

References:

1. Bezuhla L.S., Kuvayeva T.V., Herasymenko T.V. (2022). Problemy ta perspektyvy rozvytku inklyuzyvnoho turyzmu v Ukrayini ta Yevropi. Economika ta syspil'stvo. (Vol 43). URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1698/1633 (Accessed 20 Jan 2024) [in Ukrainian]

2. Slatvins'ka L.A. (2020). Perspektyvy rozvytku inklyuzyvnoho turyzmu v Ukrayini. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya tarozvytok, vol. 5, available at: http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=1684 (Accessed 20 Jan 2024). [in Ukrainian]

3. Chayka S. (2022). Yevropeys'ki praktyky inklyuzyvnoho turyzmu: dosvid dlya Ukrayiny. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriya filosofs'ko-politolohichni studiyi. (Vol. 43. P. 189-196) [in Ukrainian]

4. Perfil'yeva M.V., Karpych I.O. (2017) Pravove zabezpechennya rozvytku inklyuzyvnoho turyzmu v Ukrayini. Molodyy vchenyy. №. 4. P. 418 - 421.

5. Konventsiya pro prava osib iz invalidnistyu vid 6 bereznya 2010 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text (Accessed 22 Jan 2024). [in Ukrainian]

6. Ukaz Prezydenta Ukrayiny № 900/2005 «Pro pershocherhovi zakhody shchodo stvorennya spryyatlyvykh umov zhyttyediyal'nosti osib z obmezhenymy fizychnymy mozhlyvostyamy». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/900/2005#Text (Accessed 22 Jan 2024). [in Ukrainian]

7. Ukaz Prezydenta Ukrayiny № 1845/2005 «Pro zakhody shchodo stvorennya spryyatlyvykh umov dlya zabezpechennya sotsial'noyi, medychnoyi ta trudovoyi reabilitatsiyi invalidiv». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/900/2005#Text (Accessed 22 Jan 2024). [in Ukrainian]

8. Zakon Ukrayiny № 875-XII vid 21 bereznya 1991 roku «Pro osnovy sotsial'noyi zakhyshchenosti invalidiv». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text (Accessed 22 Jan 2024). [in Ukrainian]

9. Zakon Ukrayiny «Pro turyzm» vid 15.09.1995 № 324/95-VR. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text (Accessed 22 Jan 2024). [in Ukrainian]

10. Sotsial'nyy zakhyst naselennya u 2020 rotsi. URL: https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/2021/zb/07/zb_szn_2020.pdf (Accessed 23 Jan 2024). [in Ukrainian]

11. Za pershi 10 misyatsiv viyny u 2022 rotsi otrymaly ponad 45 tysyach ukrayintsiv. URL: https://interfax.com.ua/news/general/920086.html (Accessed 23 Jan 2024). [in Ukrainian]

12. Za pivtora roku kil'kist' invalidiv zrosla na 300 tysyach osib. URL: https://life.pravda.com.ua/ society/2023/09/19/256633/ (Accessed 24 Jan 2024). [in Ukrainian]

13. Portales R. С. (2015) Removing «invisible» barriers: opening paths towards the future of accessible tourism. Journal of Tourism Futures. (Vol. 1. Issue. 3. P. 269-284). [in English]

14. Poyasnyuval'na zapyska do proektu Zakonu Ukrayiny № 4271 vid 18.03.2016 r. «Pro vnesennya zmin do deyakykh zakoniv Ukrayiny shchodo inklyuzyvnoho reabilitatsiyno- sotsial'noho turyzmu». URL: http://search. ligazakon.ua /l_doc2.nsf/link1/GH3AN00A.html (Accessed 24 Jan 2024). [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru