Фізична підготовленість та якість життя, пов’язана зі здоров’ям, у студентської молоді

Размещено на http://allbest.ru

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Фізична підготовленість та якість життя, пов'язана зі здоров'ям, у студентської молоді

Physical fitness and health-related quality of life in student youth

Падалко Ю.Б. (Padalko Iullia)

асистент кафедри фізичної реабілітації та спортивної медицини

м. Київ

Якість життя є складним і багатокомпонентним явищем, що залежить від багатьох об'єктивних та суб'єктивних факторів. Об'єктивні фактори включають можливості задоволення потреб та інтересів людей в умовах соціально-економічного середовища. Суб'єктивні фактори включають соціально-психологічні та соціокультурні фактори. Підвищення якості життя є необхідною умовою людського розвитку і є критерієм оцінки ступеня розвитку суспільства.

Концепція людського розвитку акцентує на ролі людини у суспільстві і визначає, що людина є метою економічного зростання, а не його ресурсом. Якість життя - це комплексна категорія, яка охоплює багато аспектів життєдіяльності людини. В залежності від джерела та контексту, компоненти якості життя можуть відрізнятися. Однак, основні компоненти якості життя можна узагальнити наступним чином:

- Фізичний стан: включає у себе фізичну активність, харчування, сон, стан здоров'я та наявність хронічних захворювань.

- Психічний стан: охоплює емоційний стан, рівень стресу, рівень задоволення життя та розуміння цінностей, мети життя та самооцінку.

- Соціальний стан: включає у себе взаємини з близькими та рідними людьми, наявність друзів, підтримку від соціального середовища та можливість займатися соціально корисною діяльністю.

- Економічний стан: оцінюється наявність фінансової стабільності та можливості матеріального благополуччя.

- Середовище проживання: оцінюється наявність доступу до якісної житлової площі, джерел питної води, повітря та природи.

- Культурний стан: оцінюється наявність доступу до культурних подій, навчальних та розвиваючих можливостей.

Ці компоненти якості життя взаємопов'язані та взаємозалежні, тому поліпшення одного з них може позитивно вплинути на інші. Враховуючи ці компоненти, можна розробити стратегії для поліпшення якості життя та досягнення більшого загального благополуччя.

Навчання в університеті є ключовим перехідним періодом у житті молодих людей, який характеризується підвищеною соціальною активністю; життєві звички, набуті в цей період, мають вплив на подальше життя студентів. Тому дослідження детермінант стану здоров'я студентів є ключовим чинником, однак існує обмежена кількість даних щодо вивчення супутніх ефектів фізичної підготовленості , способу життя на якість життя, пов'язану зі здоров'ям університетської студентської молоді.

Мета дослідження: формування мотивації до свідомої корекції фізичної активності студентської молоді і покращення якості їх життя.

Методи та організація дослідження. У дослідженні взяли участь 291 студент. Середній вік обстежених студентів склав 21 ,4 ± 0,3 роки. З метою комплексної самооцінки якості життя обстежених нами був вибраний опитувач SF - 36. В фізичній підготовленості опитаних студентів визначали структурний фундамент організму за величиною індексу маси тіла (маса тіла, кг / ріст, м2 ). здоров'я фізичний студент соціальний

Функціональний потенціал фізичної підготовленості досліджуваних - за величиною пульсової вартості виконаної стандартної роботи (ЧСС/Вт). Статистичну обробку результатів проводили після створення баз даних у системах Microsoft Excel. Достовірність різниці середніх між групами визначали за t-критерієм Стьюдента.

Структурний фундамент фізичної підготовленості за величиною ІМТ у більшості студентів (59,8 %) був в межах нормальних величин (20-25 кг/м²) і в середньому становив 21,7 ± 0,02. кг/м²,менше 19,9 кг/м² був виявлений у 27,5 % , а більший за 25 кг/м² - у 12,7 % обстежених. Пульсова вартість стандартного навантаження у студентів чоловічої статі в середньому становила 1,15 ± 0,06 ЧСС/Вт , у 63,7 % з них виявлений низький рівень аеробних можливостей і лише у 7,1 % - високий (0,6 - 0,7 ЧСС/Вт). У жінок пульсова вартість стандартного навантаження в середньому становила 1,27 ± 0,03 ЧСС/Вт. Низький рівень (< 1,31 ЧСС/Вт) виявлено у 63,9 % обстежених, а високий (0,8 - 1,0 ЧСС/Вт - у 25,5 % студентів жіночої статі. На питання опитувача якості життя лише 6,8 % обстежених відповіли, що почували себе бадьорими весь час.

Почували себе бадьорими більшу частину часу, або часто 75,5 % студентів, а 17 % з них були бадьорими лише інколи або рідко. Ні разу не почували себе бадьорими лише 0,7 всіх обстежених. Серед обстежених 2,1 % весь час відчували себе стомленими, а 37,1 % відчували себе такими більшу частину часу, або часто.

Однак більшість студентів стомленими відчували себе лише інколи, або рідко, а 2,2 % не відчували ні разу. Як видно з таблиці, серед тих обстежених, які відчували себе стомленими весь час, індекс маси тіла був в середньому суттєво більшим, ніж у тих, хто відчував себе стомленим лише інколи або рідко, або зовсім не відчував (на 3,5 кг/м2; Р<0,01). У тих студентів, які весь час відчували себе стомленими, аеробна працездатність за пульсовою вартістю 1 Вт навантаження при сходинковому тесті була достовірно нижчою, ніж у тих, хто ніколи не відчував себе стомленим - на 0,16 ЧСС/Вт.

Таблиця 1

Список використаних джерел

1. Магльований А., Мухін В., Магльована Г. Основи фізичної реабілітації. Львів, 2006. 150 с.

2. Національна доповідь про людський розвиток 2011 року «Україна: на шляху до соціального включення» / ПРООН в Україні. К.: КІС, 2011. 123 с.

3. Порада А.М. Медико-соціальна реабілітація і медичний контроль: підручник. К.: ВСВ «Медицина», 2011. 296 с.

4. Galloway S., Bell D., Hamilton C., Scullion A.. Well-being and quality of life: measuring the benefits of culture and sport: a literature review and thinkpiece. Scottish Executive Social Research, 2005, pp. 13-14.

Размещено на Allbest.ru