Організаційні засади фестивального туризму в Тернопільській області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційні засади фестивального туризму в Тернопільській області

Боднар Є.

магістрант ІІ курсу спеціальності 242 Туризм Науковий керівник - викл. Пушкар Б. Т.

Для фестивального туризму в Тернопільській області властиві суттєві традиції та різномасштабність їх значущості та повторюваності.

Фестивальний туризм в області почав розвиватися з 90-х років ХХ ст. і на довоєнному та доковідному етапі був представлений широкою гамою культурно-пізнавальних турів, які організовуються для відвідин національних і міжнародних ярмарків, виставок, спортивних змагань. В Україні популярними були і фестивальні тури: фестивалі, фестини, вернісажі, мистецькі заходи, конкурси, шоу-програми.

У зв'язку з відсутністю деяких показників щодо фестивального туризму до 2020 р., наразі проблематично визначити точну кількість фестивалів, які відбуваються в Тернопільській області. Натомість цілком можливо окреслити найпопулярніші з них за їх видами (табл. 1).

Таблиця 1

Фестивалі Тернопільської області

Географія етнофестивального туризму (територіальний аспект) пов'язана зі збереженням етнокультурної мозаїчності етносів України, територіально локалізується в окремих етнографічних регіонах, адміністративно-територіальних одиницях. Регіональні особливості культури й побуту, народні пісні й танці, святкові гуляння виступають важливим етнокультурним ресурсом.

Об'єктами фестивального туризму України також виділяються релігійні фестивалі, присвячені традиційним релігійно-обрядовим подіям українського календаря.

Підвищений інтерес у туристів викликають гастрономічні фестивалі, основною «родзинкою» яких є представлення національної кухні та дегустація окремих страв та напоїв.

Особливої популярності в Тернопільській області набувають і музичні фестивалі, як сучасної музики, так і класичної.

Говорячи про сезонність фестивального руху в Тернопільській області, то, якщо аналізувати дати та місяці проведення ключових фестивалів, можна дійти наступного висновку: щорічні «фестивальні буми» припадають на теплі місяці року (період з квітня по вересень), за рахунок чого велика кількість фестивалів проводиться з мінімальною різницею в часі або ж взагалі проводиться одночасно. У свою чергу, холодні місяці року, а саме період з листопаду по березень, цілком можна вважати «низьким сезоном» у фестивальному русі як Тернопільської області, так і України загалом.

Таким чином, фестивалі проводяться лише у визначений час та з певною періодичністю: як правило, один раз у рік. Це означає, що кожен захід відбудеться тільки в конкретний час протягом певного періоду: від одного дня до тижня.

Аналізуючи регіони Тернопільської області, в яких проводяться головні фестивалі, то найбільша їх кількість організовується у обласному центрі, досить активними в цьому відношення є міста Бучач, Чортків та Кременець.

Не менш важливим є питання реклами, яке демонструє наступну тенденцію розвитку фестивального туризму у Тернопільській області. Організатори все більшої кількості фестивалів докладають достатньо

зусиль аби їх події набули міжнародного та всеукраїнського визнання. Адже їх маркетингові програми ефективно спрямовані на різноманітні рекламні кампанії з використанням зовнішньої реклами на вулицях міст, в міському транспорті, на радіо, на телебаченні та доволі перспективної та актуальної інтернет-реклами.

Також наявна практика проведення різноманітних конкурсів та розіграшів квитків на фестивалі на радіостанціях, в соцмережах та проектів із комунальними підприємствами. Наприклад, одними з успішних рекламних кампаній можна назвати розіграші квитків на фестиваль «Файне місто» у Тернополі. український календар релігійний фестиваль

Все популярнішим стає індивідуальний підхід для продажу квитків на українські фестивалі. Провідні фестивалі області намагаються урізноманітнити категорії вхідних квитків та абонементів на фестиваль, спираючись на відповідну купівельну спроможність аудиторії відвідувачів. Наприклад, така політика присутня у музичних фестивалів «Файне місто» та «Тернопільські театральні вечори. Дебют» у Тернополі, що пропонують придбати як абонемент на всі дні фестивалю, так і одноденні квитки.

Серійний формат проведення фестивалів також віднедавна характеризує фестивальний рух Тернопільської області. Так, деякі фестивалі регіону починають організовуватись одразу в декількох локаціях країни, серед таких - бібліотечний фестиваль «бібліофест», фестиваль- конкурс вокально-хорового мистецтва «Свою Україну любіть».

Серед нововведень у фестивальному русі Тернопільської області також є тренд екоусвідомленості. Згідно фінансового звіту станції для сортування сміття «Україна без сміття» («УБС)» за 2019 рік, її волонтери співпрацювали з більш ніж 10 подіями щодо питання сортування сміття. Так, відомі українські фестивалі впроваджують екологічні ініціативи, зокрема «Файне місто», «Галицька дефіляда». На фестивалі «Файне місто» закликають відвідувачів повністю прибирати після себе наметове містечко.

Діяльність суб'єктів туристичної діяльності також певним чином характеризує розвиток фестивального туризму в Тернопільській області. Туроператорів, що розробляють та продають фестивальні або «змішані» тури по Україні та області порівняно мало. Попит на сформовані фестивальні тури серед українського населення майже відсутній. Це пов'язано з високим рівнем мобільності та самостійності українських туристів.

Серед туроператорів України, що розробляють та реалізують фестивальні тури по Україні та Тернопільській області, є Kraina.UA, Svitlana Travel Company, відвідай, аккордтур, Ukrainian Tour, Ястріб-Тур, Wonders&Holidays, тамтур, etnotour, Алітас-Тур, Афіша UA, Anga Travel.

Адміністративні райони та міста Тернопільської області з кожним роком все більше акцентують увагу на свої фестивалі. Яскравим прикладом є активна виставкова діяльність представництв туристично-інформаційних центрів на різноманітних туристичних виставкових салонах України, головний з яких - щорічний міжнародний туристичний салон UITT&UITM. Так, подієві ресурси рекламуються шляхом змістовних консультацій та видання так званих календарів подій на кожен рік та супутньої текстової інформації у вигляді брошур, журналів та збірників.

Проведений нами аналіз дозволяє охарактеризувати видову структуру фестивального руху Тернопільської області. Сподіваємось, вони відновлять свою систематичну діяльність по завершенню війни.

Список використаних джерел:

1. Васильчук І. «Джурин-фест» зачарував і здивував. Вільне життя. 2012. 13 червня. С. 6.

2. Вандзеляк Г. «Дзвони Лемківщини» вийшли на міжнародний рівень. Відгомонів 20-й міжнародний фестиваль лемківської культури. Свобода. 2019. 7 серп. С. 1.

3. Вандзеляк Г. Мешканці Тернопільщини запалювали Лемківську ватру. XXI Міжнародний фестиваль «Дзвони Лемківщини». Свобода. 2020. 7 серп. С. 1.

4. Кузишин А. В., Черешнюк Т. О. Суспільно-географічна оцінка історико-архітектурних ресурсів оборонного спрямування (на прикладі Тернопільської області). Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. Тернопіль: СМП «Тайп», 2020. № 1 (48). С. 91-98.

5. Ониськів М. 13-16 серпня: гарячий подих Зборівської битви і гомін козацького «Байди». 360-ліття Зборівської битви та 8-й фест. Козацької пісні: засід. Оргкомітету святкувань. Вільне життя. 2009. 12 серп. С. 1.

6. Пушкар Б. Т. Основні напрями оптимізації розвитку рекреаційного господарства Тернопільської області. Вісник Львівського університету. Серія географічна. 2014, 47. С. 224-234.

7. Рутинський М. Й. Етнофестивальний туризм: теоретичні засади й етногеографічні аспекти організації. Географія та туризм: наук. Зб. / Відп. Ред. Я.Б. Олійник. К.: Альтерпрес, 2011. Вип. 16. С.82-93.

8. Черешнюк Т. О., Кузишин А. В. Європейський досвід використання оборонних споруд з метою туризму та рекреації. Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. Тернопіль: СМП «Тайп», 2020. № 2 (49). С. 114-123.

9. Якель Р. «Джурин-фест»: гей, попід горою там плавці мчать... Місто. 2012. 13 червня. С. 9.

Размещено на Allbest.ru