Повоєнні можливості відродження туризму в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Повоєнні можливості відродження туризму в Україні

Маковецька Наталія Валеріївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи,

Струков Дмитро Олександрович магістр кафедри туризму та готельно-ресторанної справи

м. Запоріжжя

Анотація

В статті розглянуто негативний економічний вплив військових дій на туристичну галузь України, втрати українського бізнесу, трансформації туризму, його переорієнтування на нові напрямки та нові виклики, з якими доводиться стикатись. Розглянуто методи та засоби відновлення галузі у повоєнний період та на період військових дій, наскільки це доцільно в даних умовах. Враховано досвід іноземних країн, що вдало змогли адаптуватись і прийняти ефективні дії по нейтралізації негативних наслідків повоєнного спустошення.

Проаналізовано туристичний потік центральних та західних регіонів, саме ці регіони стали найбільш відвідуваними в період війни в Україні, їх особливість в тому, що вони знаходяться далі від фронту і є відносно безпечнішими, не кажучи вже про величезну кількість пам'яток культури, історії та місць рекреації.

Виділені необхідні складові для розвитку нового напряму - мілітарі туризму. Серед основних складових, які було виокремлено на основі аналізу декількох досліджень, є вшанування місць військової слави символічними меморіалами та створення екскурсій та тематичних маршрутів по місцях найвизначніших та найважливіших боїв, а також місць злочину російських окупантів.

Було сформовано основні виклики та завдання які є актуальними в сучасних кризових умовах, серед них: безпекова ситуація, погана інфраструктура у деяких туристичних локаціях, руйнування цієї інфраструктури. Вони потребують особливої уваги, адже без них успішний туристичний бізнес буде якщо не неможливим, то точно сильно ускладненим і проблематичним.

Проаналізовано дії урядів іноземних країн таких, як Хорватія, В'єтнам, Єгипет та Кіпр, що дозволило дізнатись про проблеми, з якими ці країни стикались, як вони їх уникали. Також про те, як деякі розвивали нові напрямки туризму, засновані на військовому досвіді своєї країни, тим самим намагаючись показати туристам ввесь жах війни та її недоцільність, цим виокремлюючи урок з найгірших періодів своєї історії.

Ключові слова: туризм, іноземний досвід, перспективи розвитку, повоєнне відновлення, внутрішній туризм, військові дії

Abstract

Makovetska Nataliya Valeriivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Zaporizhia National University, Zaporizhzhia

Strukov Dmytro Oleksandrovych Master of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia

POST-WAR POSSIBILITIES OF THE REVIVAL OF TOURISM IN UKRAINE

The article examines the negative economic impact of military actions on the tourism industry of Ukraine, the loss of Ukrainian business, the transformation of tourism, its reorientation to new directions and new challenges that have to be faced. The methods and means of restoring the industry in the postwar period and during the period of military operations, as far as it is expedient in the given conditions, are considered. The experience of foreign countries that were able to successfully adapt and take effective actions to neutralize the negative consequences of post-war devastation is taken into account.

The tourist flow of the central and western regions was analyzed, it was these regions that became the most visited during the war in Ukraine, their peculiarity is that they are located further from the front and are relatively safer, not to mention the huge number of cultural monuments, history and places of recreation.

The necessary components for the development of a new direction - military tourism - have been identified. Among the main components, which were singled out on the basis of the analysis of several studies, are the commemoration of places of military glory with symbolic memorials and the creation of excursions and thematic routes to the places of the most significant and important battles, as well as the places of crime of the Russian occupiers.

The main challenges and tasks that are relevant in today's crisis conditions were formed, among them: the security situation, poor infrastructure in some tourist locations, the destruction of this infrastructure. They need special attention, because without them, a successful tourist business will be, if not impossible, then definitely very complicated and problematic.

The actions of the governments of foreign countries such as Croatia, Vietnam, Egypt and Cyprus were analyzed, which made it possible to learn about the problems these countries faced and how they avoided them. Also about how some developed new tourism destinations based on the military experience of their country, thus trying to show tourists the horror of war and its impracticality, thereby extracting a lesson from the worst periods of its history.

Keywords: tourism, foreign experience, development prospects, post-war recovery, domestic tourism, military actions

Постановка проблеми

Внаслідок повномасштабного вторгнення агресора - російської федерації в Україну, внутрішній туризм опинився під загрозою, майже всі туристичні процеси було паралізовано. В очах світових країн Україна стала максимально небезпечною для будь -якої діяльності. Саме тому нині вкрай необхідно знаходити шляхи виходу з кризи та повернення міжнародного іміджу.

Аналіз останніх досліджень і публікації

Проблемам державної підтримки підприємств туристичної галузі присвячено роботи багатьох українських та зарубіжних дослідників, серед яких А. Калугіна, А. Романова, А. Голод. Аналіз впливу збройних конфліктів на туристичну галузь в Україні займалися декілька вчених. А. Парфієнко досліджував міжнародні туристичні потоки в Україні в період з 2000 по 2014 рік, зосереджуючись на їхній динаміці та географічній структурі під час військово -політичної напруги та конфлікту між Україною та Росією. Г. Заячковська та А. Сікула також звертали увагу на цю проблематику. Ю. Перегуда і М. Кривоберець також працювали над аналізом цього впливу. Особливо проблема розвитку туристичної сфери в Україні стає актуальною в умовах воєнного конфлікту та наступного періоду відновлення після війни.

Мета статті полягає у визначенні стратегічних напрямків розвитку сфери туризму та гостинності під час збройних конфліктів та після них. Також важливо визначити шляхи оптимізації можливих заходів для співпраці основних учасників цієї галузі під час подальшої відбудови країни після конфлікту.

Виклад основного матеріалу

Після початку російської агресії у 2022 році Україна зазнала серйозних людських та економічних втрат, включаючи пошкодження інфраструктури та галузей економіки, зокрема туризму. Масова міграція відбувається всередині країни, а виїзд за кордон не є наразі пов'язаним з туризмом. Однак звільнення територій від іноземної окупації викликає надію на наближення до мирного життя у найближчому майбутньому.

Військові дії сильно пошкодили галузь туризму, призвели до руйнування фінансових, енергетичних та продовольчих ринків, а також спричинили серйозну світову інфляцію. У центральній, східній та південній частині України туризм був абсолютно припинений через конфлікт. Втрати українського бізнесу за перший місяць війни перевищили результати двох років пандемії.

Згідно з Euromonitor International, через війну в Україні у 2022 році світовий в'їзний туризм зазнав втрат у розмірі 6,9 мільярда доларів США. Експерти готельного бізнесу в Туреччині та Єгипті зауважують, що кількість туристів зменшилася на 60-70% протягом сезону 2022 року, а наслідки цього можуть відчуватися щонайменше протягом трьох-чотирьох років. Оцінити повний обсяг збитків та тривалі наслідки важко через продовження бойових дій в Україні. У таких умовах питання відновлення туризму після завершення конфлікту стає надзвичайно важливим.

Практика показує, що сфера туризму внаслідок російсько -української війни сильно постраждала як в Україні, так і за кордоном. Експерти прогнозують, що найбільше війна вплине на туризм на Близькому Сході, у Туреччині, Німеччині та Греції. Такі наслідки перш за все випливають не з політичних причин, а через зростання цін на природні ресурси, такі як газ і нафта, водночас і ціни на туристичні послуги також підвищаться [1].

Війна торкнулася сфери туризму, яка тільки починала набирати обертів після двох років протипандемічних обмежень, ще до 24 лютого. Першим поштовхом стала відмова західних перевізників від рейсів в Україну. Потім було занепокоєння, а згодом і заборона авіаційним перевізникам літати в українському небі. Тоді питання вдалося врегулювати на державному рівні, але не надовго, тому що повномасштабне вторгнення почалося буквально за тиждень [2].

Разом із тим, варто відзначити, що нині сфера туризму визначається наступними особливостями [3]: менеджмент туристичного бізнесу більш зосереджений на волонтерстві та перетворенні туристичних хабів на гуманітарні чи волонтерські штаби; на туристичному маршруті повинні бути передбачені бомбосховища чи інші захисні споруди; повинні бути мінімізовані маршрути довкола важливих державних і військових об'єктів, які можуть стати мішенями ракетно-бомбових ударів російського агресора; пляжні та пішохідні тури неможливі через триваючі військові дії й наявність мінних полів, розмінування яких, за прогнозами, триватиме кілька років після закінчення війни.

Внаслідок війни в Україні відсутні цілком безпечні регіони, що негативно впливає на привабливість країни для туристів. Зовнішні відвідувачі не мають можливості та не відчувають бажання відвідувати Україну через постійні обстріли та військові удари, що призводять до серйозних руйнувань інфраструктури. Це також породжує загрозу та призводить до припинення авіаперельотів. Масова міграція з небезпечних регіонів до безпечніших призводить до кризи у внутрішньому туризмі, що спричиняє зменшення числа людей, які мають намір відвідати інші частини України з туристичною метою.

Український туризм втрачає значні прибутки через зменшення загальної кількості туристів. На сьогоднішній день Україна майже повністю втратила іноземних туристів, а у 2020 році їх кількість становила близько 4 мільйонів, з яких близько 90 тисяч скористалися послугами українських турфірм. 13 із 24-ти областей України майже повністю припинили діяльність туристичних підприємств [4].

Фактично з 24 лютого в'їзний туристичний потік втрачений на 100%, діловий туризм заморожений, а місцевий туризм перетворився на рух внутрішньо переміщених осіб [5].

У сфері бізнес-туризму в Україні спостерігається затишшя, але в'їзний туризм почав оживати. Це відродження супроводжується відновленням бізнес-сегменту, включаючи проведення конференцій, тренінгів, семінарів та подібних заходів.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що туристичний сектор залишається активним навіть у період війни. З урахуванням запитів туроператорів та туристичних агентств щодо правил безпеки під час внутрішніх подорожей в країні, Державне агентство розвитку туризму (ДАРТ) оприлюднило інформацію про дозволи та обмеження, що діють під час воєнного стану в центральних і західних областях України.

Незважаючи на втрати українського туристичного сектору внаслідок війни, за перші чотири місяці 2022 року сума туристичного збору становила 64 млн 611 тис. грн, що на 65% перевищує показники аналогічного періоду 2021 року, коли до бюджету надійшло 39 млн 206 тис. грн. Місто Київ і чотири області лідирують за сплатою туристичного збору. Київ, зокрема, поповнив свій бюджет на понад 18 млн грн. Найбільше зростання в порівнянні з 2021 роком відзначається у Львівській області - 268%, з сумою туристичного збору 11 млн 463 тис. грн. У Закарпатській області сума зросла на 144% до 6 млн 212 тис. грн. Хмельницька область сплачує 1 млн 447 тис. грн. Івано-Франківська область внесла майже 6 млн грн, збільшивши збори на 48%.

Таке зростання змусило більшість українців, які тікали від бомбардувань і не бажали перебувати під окупацією, залишати свої домівки у східних, центральних та південних регіонах і перебиратися у безпечніші райони на заході. Суттєве зниження туристичних зборів зафіксовано на територіях, де велися чи ведуться бойові дії, а також на окупованих територіях. У Миколаївській області розмір туристичного збору зменшився на 63%, у Луганській - на 60%, у Сумській - на 48%, у Херсонській - на 46%, у Запорізькій - на 41% [6].

За підрахунками ДАРТ за перші 4 місяці 2022 року представники туристичної галузі України сплатили на 18% менше податків, ніж за аналогічний період 2021 року. Так, загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю, за перші місяці війни в середньому скоротилася на 10%. При цьому зафіксовано, що кількість юридичних осіб знизилася на 17%, а фізичних - на 7% [7].

За прогнозами Європейської туристичної комісії (ЄТК), тривалість війни в Україні безпосередньо впливатиме на Європу. Російська агресія стала серйозною загрозою для відновлення туристичної галузі континенту після пандемії. Це також призводить до того, що туристи шукають альтернативні напрямки та країни для своїх мандрівок.

Мандрівники зі США, Канади, Китаю, Японії та Бразилії значно скоротять свою присутність на європейському континенті цього року, згідно з аналізом шести найперспективніших іноземних туристичних ринків для Європи. Основними причинами є небезпека та подорожчання житла [8].

Удосконалення туристичної галузі через інноваційні практики вимагає уважного керівництва ще з початку. У зв'язку з особливостями туристичної інфраструктури, такі зміни мають особливе значення. Впровадження новаторських підходів вважається ключовим фактором для розвитку сфери туризму, що сприятиме зростанню економічної активності в цій галузі та підвищить її конкурентоспроможність на світовому туристичному ринку.

Справді, ситуація з туризмом в Україні під час війни складна та потребує вирішення серйозних проблем. Руйнування інфраструктури, воєнні дії та збільшена загроза створюють обставини, що стримують іноземних туристів від відвідування країни.

Один із можливих варіантів - звернути увагу на безпечні регіони для розвитку туризму. Наприклад, розбудовувати туристичні маршрути в містах та областях, які залишилися без значних руйнувань, де воєнні дії відсутні та безпека відвідувачів гарантована. Також важливо залучати міжнародні організації та донорів для відновлення туристичної інфраструктури в районах, що потребують допомоги.

Потрібно активно просувати туристичні напрямки та пропонувати відвідувачам безпечні та цікаві місця в Україні. Забезпечення безпеки та комфорту туристів під час їх відпочинку у країні відіграє важливу роль. У сфері внутрішнього туризму важливо вести рекламні кампанії та заходи, що збільшать зацікавленість у відвідуванні різних міст та регіонів України. Крім цього, важливо сприяти відновленню миру та стабільності у країні для зменшення загрози та відновлення довіри до туристичного бізнесу.

Український туризм зараз втрачає значні кошти. Перш за все, це пов'язано зі зменшенням загальної кількості туристів. Наразі Україна повністю позбавлена іноземних туристів, у 2020 році їх кількість досягла близько 4 мільйонів, з яких близько 90 тисяч скористалися послугами українських турфірм. 13 із 24-ти областей України майже повністю припинили діяльність туристичних підприємств [3].

У ході розкриття мети дослідження доцільно виокремити такі основні виклики сфери туризму в Україні, як [9]: відсутність туристичного потоку в Україну; відтік інвестицій з українського туристичного сектора; високий ризик перебування в багатьох частинах країни; сильне руйнування туристичної інфраструктури, історичних будівель, музеїв, театрів тощо; відсутність інформації про стан туристичних об'єктів у різних містах та областях України; обмежена мережа туристичної інформації; застаріла система класифікації готелів та інших закладів розміщення; відсутня автоматизована система збору туристичної статистики для оцінки стану сфери, масштабів отриманих сферою доходів і збитків, потенціалу формування національної політики; відсутність польотів у повітряному просторі України тощо.

Разом з тим, ключовими можливостями сфери туризму в Україні є [9]: використання міжнародної інформаційної арени, яка зараз переповнена новинами про Україну, щоб висвітлити поточну ситуацію та підкреслити післявоєнний туристичний потенціал країни; розробка комунікаційної стратегії з фокусом на міжнародний ринок; створення нового позитивного іміджу країни; створення механізмів та умов для залучення інвестицій; залучення зацікавлених сторін до розробки цифрових інструментів на місцях, особливо для збору оперативних даних; створення Фонду підтримки індустрії туризму (особливо в Україні) тощо.

Для забезпечення повоєнного відновлення сфери туризму в Україні, опираючись на завдання, визначені у Проекті Плану відновлення України, доцільно провести [9]: військовий туристичний бізнес

реконструкцію туристичної інфраструктури, зокрема: створення довідників знищених туристичних об'єктів; створення архіву пам'яті; створення концепції відновлення інфраструктури легкого туризму; залучення інвесторів до процесу ініціювання робіт з відновлення та реконструкції туристичної інфраструктури; розроблення та реалізація програм розвитку туристичної інфраструктури національних парків України; розбудова простою туристичної інфраструктури для подорожей Україною; розробка та реалізація концепції розвитку курортних міст півдня України та «дороги різноманіт - ності»; розробка та впровадження систем туристичного орієнтування та навігації; добудова та введення в експлуатацію всіх зруйнованих або частково пошкоджених туристичних об'єктів та реставрація історичних пам'яток;

розвиток внутрішнього та в'їзного туризму, зокрема: реалізація комунікаційних стратегій для просування туристичного потенціалу України; розробка стратегії маркетингового бачення туризму до 2032 року; популяри - зація України шляхом організації багатьох заходів у європейських готелях та туристичних закладах, розкриваючи потенціал туристів на міжнародній арені та створюючи стійке бажання відвідати Україну після перемоги; підтримання інтересу до України через промоції, туристичні та культурні заходи; розробка стратегії безпеки для відновлення туризму та збільшення кількості цільових користувачів; створення рекламного контенту (відео, фото, графічні матеріали, рекламний текст тощо) та розміщення рекламних постів (соцмережі, телебачення, спеціалізовані Інтернет-сайти, білборди тощо); участь у міжнародних туристичних виставках, форумах тощо (у тому числі членство в міжнародних професійних асоціаціях); створення інформаційного порталу та єдиного контенту для туристів, які цікавляться місцями активних бойових дій; побудова мережі туристично-інформаційних центрів; створення національного секретаріату конференції для залучення та підтримки великих міжнародних заходів в Україні; проведення промотурів стежками пам'яті для іноземних та українських ЗМІ та лідерів громадської думки; реалізація програм допомоги дітям, молоді та людям похилого віку; проведення щорічних опитувань внутрішніх, в'їзних і виїзних туристів відповідно до рекомендацій UNWTO; реалізація стратегії просування України на внутрішньому та зовнішньому ринках як безпечного туристичного напрямку; організація всеукраїнських та міжнародних масштабних заходів (фестивалі, концерти, спортивні змагання, конференції, симпозіуми, форуми, виставки тощо);

інституційне забезпечення суб'єктів туристичної діяльності та подальший розвиток бізнесу, зокрема: прийняття в другому читанні Закону України «Про туризм» з урахуванням норм Директиви ЄС; підготовка законопроекту «Про національну туристичну організацію»; розробка та реалізація програм реабілітації та реінтеграції осіб, які постраждали внаслідок бойових дій в Україні (військовослужбовців, їхніх сімей, тимчасово переміщених осіб, жінок і дітей з окупованих і неокупованих територій тощо); пільгове/спрощене фінансування для відновлення зруйнованої інфраструктури; зміни критеріїв класифікації готелів; створення механізму фінансування галузі через туристичні фонди та інші механізми залучення інвестицій; створення ефективної Національної туристичної організації та локальних організацій з менеджменту та маркетингу як форми державнопри - ватного партнерства на основі принципу співфінансування; розробка якісних освітніх програм у сфері туризму; удосконалення та запуск Єдиного туристичного реєстру після законодавчих змін.

Також важливо відзначити, що туристична галузь у період війни працює за обмеженими правилами та існують певні ризики, які варто враховувати для туристів та туроператорів. Державне агентство розвитку туризму (ДАРТ) рекомендує подорожуючим дотримуватися усіх встановлених військовими правил безпеки, уникати відвідування небезпечних регіонів, утримуватися від перебування на вулицях після настання темряви та залишатися у постійному зв'язку з рідними та друзями.

Крім того, ДАРТ активно працює над просуванням туристичного продукту України на зарубіжних ринках та співпрацює з міжнародними партнерами для приваблення іноземних туристів до країни. Національний туристичний орган також веде роботу з вітчизняними туроператорами для створення нових туристичних маршрутів та розвитку внутрішнього туризму в Україні.

Чи можливий відпочинок під час війни? Минулого року Державне агентство розвитку туризму(ДАРТ) вийшло з обнадійливим повідомленням -- подорожі в країні продовжуються й під час війни.

Навіть при існуючих обмеженнях, таких як обмеження на відвідування лісів чи прикордонних територій, громадяни продовжують відкривати красу своєї країни. Це зрозуміло, оскільки постійний стрес виснажує, і людський організм потребує відпочинку та відновлення.

Також спостерігається поступове відновлення виїзного туризму, особливо сприятливим для жінок з дітьми, які подорожують на популярні літні напрямки, виліт з Кишинева (Молдова).

Актуальним залишається також замовлення послуг наземного обслуговування: громадяни, які знаходяться в Європі, резервують готелі та обслуговування в українських туроператорів і самостійно дістаються до місця відпочинку.

З погляду бізнесу, поточних замовлень вистачає лише для часткового покриття стандартних обсягів подорожей. Тож українські туроператори розглядають нові можливості розвитку, досліджуючи європейський ринок та альтернативні напрямки.

Потенціал українського туризму насправді може сприяти відновленню економіки та підтримці соціальної стабільності в країні. Розвиток туризму має потенціал збільшити кількість робочих місць, привернути нові інвестиції та збільшити доходи до бюджету. Однак для цього потрібно створити безпечні туристичні маршрути та відповідну інфраструктуру, яка відповідала б світовим стандартам, а також залучити інвестиції та підтримку від держави.

Перспективи розвитку туризму в Україні після війни включають наступне [4]:

збільшити частку туристів можна завдяки досвіду країн, які пережили війну, оскільки у багатьох туристів виникає великий інтерес до місць, які стали пам'ятними маршрутами та повоєнними символічними місцями. Освітній туризм може бути актуальним для того, щоб «побувати і побачити на власні очі» лихоліття, які відбувалися в Маріуполі, Бучі, Ірпені, Харкові та інших містах і селах після війни;

вшанування певних місць в Україні, таких як Чорнобаївка, Зміїний острів тощо, що можуть бути унікальними символами слави;

наповнення фондів для відновлення України та створення конкретних програм і стратегій відновлення.

Крім того, важливо вже сьогодні починати перемовини зі світовими готельними мережами й пропонувати їм виходити в Україну, розбудовувати стратегії розвитку після війни. Тільки за умови планування заздалегідь ми зможемо дійсно скористатись моментом, коли інтерес до нас ще буде високим, а бойові дії нарешті завершаться.

Також варто врахувати досвід інших країн, який може стати важливим у відновленні туристичної індустрії в Україні після війни. Наприклад, Хорватія, яка пережила складний період під час війни в 1990 -х роках, успішно відновилася як популярний туристичний напрямок в Європі. Ключовими факторами успіху виявилися активне просування країни як безпечного туристичного напрямку, інвестиції в розвиток туристичної інфраструктури та підтримка інноваційних проектів.

Історія боротьби Хорватії за незалежність може бути порівняна з українським контекстом як одна з найбільш паралельних ситуацій. Коли вона була частиною Югославії, країна довгий час стикалася з викликами, пов'язаними з комуністичним минулим. Під час конфлікту, іноземні війська окупували близько 20% хорватських територій, при цьому цивільна інфраструктура та житлові будинки були основними об'єктами атак і бомбардувань. Після успішного відновлення країни, Хорватія виконала умови для приєднання до Європейського Союзу і стала його повноправним членом у 2013 році. Аналізуючи подібність цих ситуацій і загальні тенденції, варто розглянути успіхи та важливі уроки, які можна винести з процесу післявоєнної відбудови Хорватії.

У влади не було чіткої та комплексної економічної стратегії, яку б можна було визначити, як у часи воєнного конфлікту, так і в період після війни. В їхній роботі переважала реактивність, і вони приймали рішення в залежності від обставин та розвитку воєнних подій. Особливо складними були перші два роки війни, коли ситуація була найбільш критичною.

Хорватія здобула кошти на процес відбудови, збираючи податки з тих членів населення, які не зазнали військових втрат під час війни. Після отримання незалежності, економіка Хорватії, яка раніше функціонувала на соціалістичних засадах, почала поступово впроваджувати елементи ринкової економіки. На початку 1998 року введено податок на додану вартість практично в усіх сферах, за винятком територій особливого державного інтересу. Ця ініціатива призвела до того, що доходи від податків в той рік внесли великий внесок у державний бюджет, і його було визнано профіцитним.

Перші роки після закінчення війни було важко відновити головну галузь ВВП - туризм, тому Хорватія швидко переорієнтувалася на експорт. У 2001 році загальний обсяг експорту склав 4 мільярди доларів США, з яких 54,7% припадало на країни Європейського Союзу. У 2003 році національна економіка офіційно відновилася до рівня ВВП, який був у 1990 році.

Варто відзначити й досвід В'єтнаму. В'єтнам - це країна, яка швидко розвивається в галузях економіки, науки і промисловості. Значну роль у цьому розвитку відіграє сфера туризму. Історія військових конфліктів у другій половині 20-го століття сприяла створенню особливого напрямку - військового туризму. Воєнні події мають тимчасовий характер, але їх наслідки, як правило, зберігаються протягом тривалого часу і вимагають великих зусиль і матеріальних ресурсів для ліквідації. Створення та реалізація туристичного продукту не потребують серйозних інвестицій, але приносять значні доходи, що позитивно впливає на економіку країни. Сучасні тури використовують стратегічні військові об'єкти періоду з високою туристичною привабливістю, такі як тунелі Ку-ті та "Шлях Хо Ши Міна". Значні потоки туристів, крім економічних надходжень у бюджет країни, дозволяють докладно вивчати історію В'єтнама та особливості воєнного періоду.

Отже, історія військових конфліктів людства може бути використана в сучасній туристичній галузі, вирішуючи, принаймні, дві завдання. Туризм, який є найбільш прибутковою галуззю економіки на планеті, сприяє збільшенню фінансових надходжень до державного бюджету як в національній, так і в іноземній валюті.

Важливою частиною цієї галузі є історико -пізнавальний туризм. Під час екскурсій до військових об'єктів учасникам надається інформація про історичні події минулого в доступній та наглядній формі, що дозволяє глибше відчути атмосферу того часу, відчути важкості та позбавлення військового життя. Г оловною метою інформаційного просвітництва слід вважати надання учасникам достовірної історичної інформації таким чином, щоб сформувати і зміцнити соціальну відповідальність, усвідомлення вартості миру та необхідності уникати військових конфліктів у майбутньому. Подібні військово-екскурсійні проекти дають можливість мирним людям усвідомити серйозність будь -якого збройного конфлікту незалежно від територіальної приналежності та масштабів і мати чітке уявлення про наслідки післявоєнних для бойових сторін і цивільного населення.

Цікава ситуація і з Кіпром. У 2018 році цей курортний острів відзначився рекордною кількістю туристів - 3,8 мільйони при населенні в 1,22 мільйона жителів. Вклад туризму в економіку країни становить приблизно 18%. У 2021 році в піковий місяць кількість туристів зросла до 300% порівняно з 2020 роком.

Кіпр славиться чудовою туристичною інфраструктурою та великою кількістю пляжів з "Блакитним прапором".

У 1960 році Кіпр став незалежною державою від Великобританії. Після цього на острові виник міжетнічний конфлікт між грецькими та турецькими громадами. У 1964 році була проведена демаркаційна лінія та розміщено миротворчий контингент ООН.

У 1975 році Кіпр остаточно розділився на південну частину, населену грецькими кіпріотами, і північну частину, населену турецькими кіпріотами. Обмін мешканцями між цими двома частинами контролювався ООН. У 2004 році південна частина Кіпру приєдналася до Європейського Союзу. Самопроголошена Турецька Республіка Північного Кіпру в 1983 році отримала підтримку Туреччини.

Ну і варто відзначити Єгипет. Єгипет стрімко розвиває туризм завдяки своїм історичним скарбам і унікальним природним красам узбережжя Синайського півострова і провінції Хургада. У 2019 році цю країну відвідали майже 15 мільйонів туристів, і туризм становив приблизно 12% економіки країни.

В 1967-1970 роках Єгипет веде війну з метою повернення Синайського півострова, який був захоплений Ізраїлем під час Шестиденної війни. Цей конфлікт був великим і розгортався з використанням артилерії та авіації із заходу Єгипту та з підтримкою радянських військ. Війна завершилася припиненням вогню без змін у кордоні. Перемир'я тривало 3 роки, і лише в 1979 році було підписано мирний договір, а Ізраїль вивів свої війська з Синайського півострова у 1982 році.

Тепер, майже ніхто з туристів не згадує про минулі воєнні дії. Люди подорожують в Єгипет, щоб насолодитися відпочинком на морі, дослідити багатий підводний світ з коралами та побачити світово відомі піраміди і історичний Луксор на власні очі [10].

Висновки

Відновлення туризму в Україні після війни є важливим кроком у відбудові країни. Це вимагає використання різноманітних стратегій та інструментів, щоб відновити довіру до туристичного сектору України, привернути нових туристів і зберегти існуючих.

Різні форми туризму можуть сприяти розвитку різних економічних галузей, підвищуючи якість життя населення. Діловий туризм, наприклад, може сприяти розвитку бізнесу та привертанню інвестицій, а еко -туризм - збереженню природних ресурсів та зменшенню викидів.

Розвиток туризму потребує підтримки держави, яка може надавати допомогу туристичним компаніям, просувати український туристичний продукт за кордоном та залучати іноземні інвестиції для його розвитку.

Крім цього, важлива співпраця з іншими країнами для взаємної підтримки у сфері туризму та пошуку нових методів надання туристичних послуг.

Література

1. Парфененко Г. Як війна в Україні вплинула на туризм Німеччини та США [Електронний ресурс].

2. Кириченко С. Подорожі та війна: якою буде туріндустрія після перемоги [Електронний ресурс].

3. Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Аудиту збитків, понесених внаслідок війни» [Електронний ресурс].

4. Корчевська Л. Стан, особливості та перспективи туризму у воєнний та поствоєнний періоди. Управління розвитком сфери гостинності: регіональний аспект : матеріали Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції, м. Чернівці, 5 травня 2022 р. Чернівці : Технодрук, 2022. С. 337-341.

5. Чорний О. Найкращі часи - попереду. Що відбувається з туризмом в Україні під час війни [Електронний ресурс].

6. Турзбір в Україні за перші чотири місяці 2022 року зріс на 65% [Електронний ресурс].

7. Через війну надходження до держбюджету від тургалузі скоротилися на 18% [Електронний ресурс].

8. Як війна в Україні вплинула на Європейський туризм [Електронний ресурс].

9. Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури» [Електронний ресурс].

10. Hrytsai, Serhii. "CLASSIFICATION OF ELEMENTS OF THE LATEST DIGITAL FINANCIAL TECHNOLOGY." International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy 1.2 (2022): 1-15.

References

1. Parfenenko, Gh. Jak vijna v Ukrajini vplynula na turyzm Nimechchyny ta SShA [How the war in Ukraine affected tourism in Germany and the USA].

2. Kyrychenko S. Podorozhi ta viyna: yakoiu bude turindustriia pislya peremohy[Travel and war: what the tourism industry will look like after victory].

3. Proekt Planu vidnovlennia Ukrainy. Materialy robochoi hrupy «Audytu zbytkiv, ponesenykh vnaslidok viinu» [ Proj ect of the Recovery Plan of Ukraine. Materials of the working group "Audit of losses incurred as a result of the war"].

4. Korchevska L. (2022) Stan, osoblyvosti ta perspektyvy turyzmu u voiennyi ta postvoiennyi periody[Status, peculiarities and prospects of tourism in the war and post-war periods]. Proceedings of the Mizhnarodni naukovo-praktychna konferentsiia «Upravlinnia rozvytkom sfery hostynnosti: rehionalnyi aspekt» (Ukraine, Chernivtsi, June 5, 2022). Chernivtsi: Tekhnodruk, pp. 337-341 [in Ukrainian].

5. Chornyj, O. Najkrashhi chasy - poperedu. Shho vidbuvajetjsja z turyzmom v Ukrajini pid chas viiny [The best times are ahead. What happens to tourism in Ukraine during the war].

6. Turzbir v Ukrajini za pershi chotyry misiaci 2022 roku zris na 65% [Tourism in Ukraine increased by 65% in the first four months of2022].

7. Cherez viinu nadkhodzhennja do derzhbjudzhetu vid turghaluzi skorotylysia na 18% [Because of the war, revenues to the state budget from the tourism industry decreased by 18%].

8. Jak viina v Ukrajini vplynula na yevropeiskyi turyzm? [How did the war in Ukraine affect European tourism?].

9. Proekt Planu vidnovlennia Ukrainy. Materialy robochoi hrupy «Vidnovlennia ta rozbudova infrastruktury» [ Project of the Recovery Plan of Ukraine. Materials of the working group "Restoration and development of infrastructure"].

10. Hrytsai, Serhii. "CLASSIFICATION OF ELEMENTS OF THE LATEST DIGITAL FINANCIAL TECHNOLOGY." International Science Journal of Jurisprudence & Philosophy 1.2 (2022): 1-15.

Размещено на Allbest.ru