Структура і зміст фізичної підготовки веслувальників-марафонців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ, м. Львів

Міська дитячо-юнацька спортивна школа № 2, м. Вінниця

Структура і зміст фізичної підготовки веслувальників-марафонців

Чичкан О.А.

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент

Михальська З.Я.

Магістр

Костовський М.Г.

Кмицяк М.В.

Анотація

спортивний майстерність веслувальник марафонський

В даній статті висвітлюються питання структури та змісту фізичної підготовки веслувальників, які спеціалізуються на марафонських дистанціях. Аналіз відповідей тренерів дозволив виявити великі розбіжності їх думок стосовно річних обсягів тренувальної роботи на воді та бігової підготовки в одному занятті. В науково-методичній літературі з веслування та загалом не зустрічаються дані стосовно підготовки веслувальників-марафонців, що свідчить про необхідність подальшого вивчення цього питання.

Злагодженість думок респондентів у підготовці веслувальників, які спеціалізуються на марафонських дистанціях спостерігається у значеннях оптимального обсягу тренувальної роботи за одне заняття: на воді 15-17 км (66,8%); в легкоатлетичному бігу від 6 до 10 км та в бігу на лижах - 20 км (72,3%). Стосовно розвитку фізичних якостей, проведений аналіз думок опитаних тренерів свідчить, що під час підготовки марафонців до змагань необхідно розвивати різновиди витривалості (83,3% респондентів). Найбільш ефективними засобами у тренуванні марафонців є: веслування на воді, біг, вправи з обтяженням масою власного тіла, вправи на розслаблення м'язів.

Ключові слова: фізична підготовка, веслування на байдарках та каное, марафон, тренувальна робота.

Chychkan O.A., Mikhalska Z.Ya., Kostovskyi M.G., Kmytsyak M.V.

Structure and content of physical training of rowers-marathons

Abstract

This article highlights the structure and content of physical training of rowers who specialize in marathon distances. 18 specialists who have experience working with rowers from 5 to 35 years, including 3 honored coaches of Ukraine, 11 coaches of the highest category took part in the survey.

The analysis of the trainers' responses revealed large differences in their opinions regarding the annual volume of training work on the water (about 66.7% of respondents recommend a water load of 2,000 km or more per year, 27.8% of interviewed trainers recommend a load of up to 1,700 km per year) and running of training in one session (55.6% of them consider it advisable to c over 1415 km, 44.4% of trainers recommend volumes of training loads of 17-19% or more). In the scientific and methodical literature on rowing and in general, there are no data on the training of marathon rowers, which indicates the need for further study of this issu e.

Consistency of the opinions of the respondents in the preparation of rowers who specialize in marathon distances is observed in the values of the optimal amount of training work for one session: on the water 15-17 km (66.8%); in athletics running from 6 to 10 km and in cross-country skiing - 20 km (72.3%).

Regarding the development of physical qualities, the opinion of experts is that the development of strength qualities in marathon runners should not be narrowly focused, but basic, that is, it is necessary to develop strength qualities to ensure versatile physical development and strengthening of the musculoskeletal system. Also, most coaches are inclined to the fact that marathon rowers need to develop physical qualities, giving some preference to the development of types of endurance, flexibility and a cceleration in the finish zone.

The most effective means of training marathon runners are: rowing on the water, running, weight-bearing exercises, and muscle relaxation exercises.

Keywords: physical training, kayaking and canoeing, marathon, training work.

Постановка проблеми

Одним із важливих питань теорії спорту є оптимізація тренувального процесу. До цього питання звертались такі спеціалісти, як В.М. Платонов (2015), О.А. Шинкарук (2013) та інші. Проблемі фізичної підготовки та її індивідуалізації присвячено низку досліджень вітчизняних спеціалістів [3; 4; 6 та інші].

Питання раціональної побудови фізичної підготовки у змагальному періоді тренувань веслувальників-марафонців розкриті недостатньо і не розглядаються шляхи оптимізації тренувального процесу.

Вирішення зазначених питань, на нашу думку, сприятиме оптимізації фізичної підготовки молодих веслярів-марафонців і створенню передумов для подальшого зростання їх спортивної майстерності.

Аналіз літературних джерел

Аналіз літературних джерел показав, що раціонально організована система тренувань на етапах попередньої і спеціалізованої базової підготовки є головною умовою створення міцної бази для подальшої продуктивної роботи зі спортсменами і успішних їх виступів протягом тривалого часу [1; 4; 5]. Такий підхід до організації навчально -тренувального процесу забезпечує високі темпи зростання і стабільні спортивні досягнення на етапах максимальної реалізації індивідуальних можливостей і збереження високих досягнень. І навпаки, передчасне форсування спортивної підготовки шляхом використання обмеженого кола спеціальних вправ дозволяє підготовити тих, що досягають відносно високих спортивних результатів в дитячому та юнацькому віці, і зазвичай, призводить до суттєвого відставання в більш зрілому віці і, як наслідок, до припинення тренувань [1; 5; 7; 8; 10].

З метою вивчення проблеми структури і змісту фізичної підготовки у тренуванні веслувальників, які спеціалізуються на марафонських дистанціях проводилось опитування тренерів з веслування зі стажем роботи не менше п'яти років. В анкетуванні взяли участь 18 фахівців, які мають досвід роботи з веслувальниками, зі стажем роботи від 5 до 35 років, у тому числі 3 заслужених тренери України, 11 тренерів вищої категорії.

Анкета містила 4 блоки питань щодо структури і змісту фізичної підготовки веслувальників, які змагаються на марафонських дистанціях та 4 запитання щодо стажу роботи тренера, його кваліфікації та місця роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відомо, що основою раціональної побудови тренувального процесу на конкретному етапі підготовки є оптимальне визначення його структури і змісту [1; 2; 3 та інші]. Проте стосовно річного обсягу тренувальної роботи на воді думки тренерів розділились (табл.1). Величини коливаються від 1400 км до 2000 км і більше. Близько 66.7% респондентів рекомендують навантаження на воді в обсязі 2000 км і більше на рік. Навантаження до 1700 км на рік застосовують лише 27,8% опитаних тренерів. 5,5% респондентів вважають за доцільне виконувати річні навантаження на воді обсягом 400 км на рік.

Таблиця 1. Річні обсяги циклічних вправ у тренуванні веслувальників

Стосовно обсягу тренувальної роботи на воді в одному занятті не виявлена узгодженість думок опитаних фахівців - 55,6% з них вважають за доцільне долати 14-15 км. 44,4% тренерів рекомендують обсяги тренувальних навантажень від 17-19% і більше.

На думку значної кількості опитаних фахівців (55,6%) чільне місце у тренуванні веслувальників належить біговій підготовці (6-7 км). Решта опитаних фахівців (44,4%) вважають оптимальним обсяг бігової підготовки в одному занятті в межах 8-10 км.

Лижну підготовку застосовують всі опитані тренери. Переважна більшість фахівців (77,8%), що застосовують лижну підготовку в тренуванні веслувальників рекомендують долати на лижах 18-20 км за одне заняття. Обсяг до 16 км в одному тренувальному занятті рекомендують 22,2% респондентів.

Аналіз відповідей фахівців дозволив виявити великі розбіжності їх думок стосовно річних обсягів тренувальної роботи на воді та бігової підготовки в одному занятті. В науково-методичній літературі з веслування, загалом не зустрічаються дані стосовно підготовки веслувальників-марафонців, що свідчить про необхідність подальшого вивчення цього питання.

Аналізуючи відповіді тренерів на питання щодо переважної спрямованості тренувального процесу на етапі попередньої базової підготовки (табл. 2) ми бачимо, що 83,3% тренерів віддають перевагу розвиткові загальної, спеціальної та силової витривалості. Це погоджується з літературними даними, як із загальної теорії підготовки спортсменів [1; 2], так і з теорії та методики веслування [5; 7; 10].

Таблиця 2. Переважна спрямованість тренувального процесу у тренуванні веслувальників марафонців у змагальний період.

Таблиця 3. Фізичні якості, які необхідно розвивати у веслувальників марафонців у змагальний період

Так, найбільший відсоток думок (83,4%) припадає на спеціальну витривалість, 61,2 % респондентів - на загальну витривалість і приділяти увагу розвиткові швидкісної витривалості пропонують 55,5 % респондентів.

Лише 16,7% тренерів від загальної вибірки вважають, що у марафонців необхідно комплексно розвивати фізичні якості. Відносно того, які саме фізичні якості слід розвивати у веслувальників думки фахівців досить суперечливі (табл.3). Лише стосовно різновидів витривалості спостерігається досить висока узгодженість думок опитаних тренерів.

Близько половини опитаних (55,6 %) пропонують розвивати, як основну якість марафонця - прискорення у фінішній зоні.

Близько третини опитаних фахівців вважають, що в якості основних на цьому етапі слід розвивати абсолютну силу (33,3%), відносну силу (33,3%), силову витривалість (44,5%), здатність до стартового прискорення (22,3%), тобто різні прояви силових якостей.

Близько 83,4% респондентів пропонують розвивати швидкісну силу, але не як основну фізичну якість.

Бистрота - як рухова якість людини, це її здатність до термінового реагування на подразники та до високої швидкості рухів, що виконуються при відсутності значного зовнішнього опору [9]. Щодо першого виду прояву бистроти, то 55,5% опитаних тренерів вважають, що у марафонців потрібно розвивати цю якість, але не як основну. Стосовно, здатності до прискорення у стартовому прискоренні, то думки тренерів розділилися приблизно порівну, 33,3% каже не розвивати, 44,4 % - як не основну якість, а 22,3 - вважають цю якість основною. На нашу думку це витікає з того, що бистрота реагувань та здатність до ефективного стартового прискорення необхідні для прискорень на поворотах.

Щодо вибухової сили, то 50,0% респондентів вважають, що у веслувальників-марафонців зовсім не потрібно її розвивати, але майже стільки ж тренерів (42,8%) пропонують цей різновид сили розвивати, але не як основну якість і лише 5,5% - як основну фізичну якість. Здатність людини до прояву вибухової сили обумовлюється оптимальним збудженням центральної нервової системи, внутрішньом'язовою, міжм'язовою координацією і власною реактивністю м'язів [9]. Отже, для розвитку вибухової сили веслувальникам необхідно мати достатній рівень розвитку інших фізичних якостей.

Отже, думка фахівців полягає в тому, що розвиток силових якостей у марафонців повинен носити не вузько спрямований характер, а базовий, тобто необхідно розвивати силові якості, для забезпечення різнобічного фізичного розвитку та зміцнення опорно-рухового апарату.

Більшість тренерів схиляються до того, що у веслувальників марафонців необхідно розвивати фізичні якості, віддаючи деяку перевагу розвиткові видів витривалості, гнучкості та прискоренню у фінішній зоні.

Аналіз результатів опитування свідчить, що арсенал засобів, які застосовують тренери в практиці підготовки веслувальників достатньо широкий (табл. 4).

Таблиця 4. Арсенал засобів, які використовуються у тренуванні веслувальників-марафонців

Майже всі тренери (72,3% та 77,8% від кількості опитаних) систематично застосовують біг і веслування на воді. Спостерігається також високий рівень узгодженості думок тренерів стосовно систематичного застосування в тренуванні спортсменів, які спеціалізуються на марафонських дистанціях вправ з обтяженням масою власного тіла (77,8%) та вправ на розтягування (61,1%). Значна кількість тренерів застосовує ізометричні вправи (55,5%) та вправи на розслаблення м'язів (44,5%). Вправи, з обтяженням масою предметів (61,1%), вправи, з обтяженням опором (50,0%) ізометричні вправи (50,0%) тренери застосовують періодично. Слід також звернути увагу, що 83,4 % і 50,0 % респондентів у своїй тренерській практиці застосовують, відповідно, рухливі і спортивні ігри періодично.

Найбільший відсоток респондентів (61,1%) лише інколи застосовують стрибкові вправи.

Стосовно застосування засобів тренування у підготовці юних веслувальниць думки фахівців достатньо узгоджені. Найбільш застосованими засобами є: веслування на воді, біг, вправи з обтяженням масою власного тіла, вправи на розслаблення м'язів.

Висновки

У підготовці веслувальників, які спеціалізуються на марафонських дистанціях, на думку респондентів, оптимальним обсягом тренувальної роботи за одне заняття є: на воді 15-17 км (66,8%); в легкоатлетичному бігу від 6 до 10 км та в бігу на лижах - 20 км (72,3%). Стосовно оптимального річного обсягу тренувальної роботи на воді узгодженої позиції тренерів не встановлено, але 66,7 % респондентів вважають, що веслувальникам протягом року необхідно наїздити більше 2000 км.

Проведений аналіз думок опитаних тренерів свідчить, що під час підготовки марафонців до змагань необхідно розвивати різновиди витривалості (83,3% респондентів).

Найбільш ефективними засобами у тренуванні марафонців є: веслування на воді, біг, вправи з обтяженням масою власного тіла, вправи на розслаблення м'язів.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні співвідношення тренувальних навантажень у різних зонах інтенсивності та видів підготовки у тренуванні веслувальників-марафонців.

Література

1. Диференціація фізичної підготовки спортсменів: монографія / авт. кол.: Линець М.М., Чичкан О.А., Хіменес Х.Р. [та ін.]; за аг. Ред. М.М. Линця. Львів: ЛДУФК, 2017. 304 с.

2. Шинкарук О.А. Теорія і методика підготовки спортсменів: управління, контроль, відбір, моделювання та прогнозування в олімпійському спорті. НВП Поліграфсервіс. 2013. 136 с.

3. З. Чичкан О.А. Особливості фізичної підготовки веслувальниць на етапі попередньої базової підготовки // Теорія та методика фізичного виховання. - 2002. № 3. С. 26-28.

4. Флерчук В.В. Обґрунтування провідних факторів, що обумовлюють ефективність тренувальної та змагальної діяльності у веслуванні на байдарках та каное / Флерчук В.В. // Молода спортивна наука України. 2008. Т. 1. С. 370-374.

5. Тіхоміров А.І., Козубенко О.С., Усатюк Г.Ф. Веслувальний спорт: навчально-методичний посібник. Миколаїв: МНУ ім. В.О. Сухомлинського, 2018.

6. Дяченко А., Русанова О., Хуан Цзицзянь, Є. Ченьцін. Характеристики функціонального забезпечення спеціальної працездатності кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються на дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках і каное. Наука в олимпийском спорте. 2020;(4):16-23. DOI: 10.32652/olympic2020.4_2.

7. Веслування на байдарках і каное та веслувальний слалом / Ю.О. Воронцов, О.О. Чередніченко, Ю.М. Маслачков // Навчальна програма для ДЮСШ, СДЮШОР з веслування на байдарках і каное. К., 2007. 104 с.

8. Фізіологія спорту. Дж.Х. Вілмор, Д.Л. Костіл. К.: Олімп. літ-ра, 2003. 656 с.

9. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. Львів: "Штабар", 1997. 208 с.

Reference

1. Dyferentsiatsiya fizychnoyi pidhotovky sport-smeniv: monohrafiya / avt. kol.: Lynets' M.M., Chychkan O.A., Khimenes KH.R. [ta in.]; za ah. Red. M.M. Lyntsya. L'viv: LDUFK, 2017. 304 s.

2. Shynkaruk O.A. Teoriya i metodyka pidhotovky sport-smeniv: upravlinnya, kontrol', vidbir, modelyuvannya ta prohnozuvannya v olimpiys'komu sporti. NVP Polihrafservis. 2013. 136 s.

3. Chychkan O.A. Osoblyvosti fizychnoyi pidhotovky vesluval'nyts' na etapi poperedn'oyi bazovoyi pidhotovky // Teoriya ta metodyka fizychnoho vykhovannya. - 2002. № 3. S. 26-28.

4. Flerchuk V.V. Obgruntuvannya providnykh faktoriv, shcho obumovlyuyut' efektyvnist' trenuval'noyi ta zmahal'noyi diyal'nosti u vesluvanni na baydarkakh ta kanoe / Flerchuk V.V. // Moloda sportyvna nauka Ukrayiny. 2008. T. 1. S. 370-374.

5. Tikhomirov A.I., Kozubenko O.S., Usatyuk H.F. Vesluval 'nyy sport: navchal'no-metodychnyy posibnyk. Mykolayiv: MNU im. V.O. Sukhomlyns'koho, 2018. http://hdl.handle.net/123456789/463

6. Dyachenko A., Rusanova O., Khuan Tszytszyan', YE Chen'tsin. Kharakterystyky funktsional'noho zabezpechennya spetsial'noyi pratsezdatnosti kvalifikovanykh sport-smeniv, yaki spetsializuyut 'sya na dystantsiyi 1000 m u vesluvanni na baydarkakh i kanoe. Nauka v olympyyskom sporte. 2020;(4):16-23. DOI: 10.32652/olympi c2020.4_2.

7. Vesluvannya na baydarkakh i kanoe ta vesluval'nyy slalom / YU.O. Vorontsov, O.O. Cherednichenko, YU.M. Maslachkov II Navchal'na prohrama dlya DYUSSH, SDYUSHOR z vesluvannya na baydarkakh i kanoe. K., 2007. 104 s.

8. Fiziolohiya sportu. Dzh. KH. Vilmor, D.L. Kostil. K.: Olimp. lit-ra, 2003. 656 s.

9. Lynets' M.M. Osnovy metodyky rozvytku rukhovykh yakostey. L'viv: "Shtabar", 1997. 208 s.

Размещено на Allbest.ru