Особливості функціональної підготовки студентів, які займаються плаванням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України, "Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського"

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПЛАВАННЯМ

Карпюк Ірина Юріївна кандидат педагогічних наук, доцент,

Обезюк Тетяна Костянтинівна старший викладач

Зубко Валентина Володимирівна викладач

Черевичко Олександр Геннадійович старший викладач

Смірнов Костянтин Миколайович старший викладач

Анотація

У статі розглянуто підвищення функціональної підготовки студентів, які займаються плаванням за допомогою традиційних та нетрадиційних засобів як у воді тау і на суші. Зазначено, що важливим видом рухових навантажень у фізичному вихованні молоді є плавання. Його навчання має функції державного значення: запобігає нещасним випадкам на воді; є оздоровчим заходом; суттєво підвищує фізичний, розумовий і психічний розвиток особистості та піднімає її соціальний статус, адаптуючи до життєдіяльності.

Визначено, що фізична підготовка людини, яка визначається рівнем розвитку основних фізичних якостей, є основою високої працездатності у всіх видах спортивної діяльності. Спортивний результат у плаванні багато в чому обумовлений рівнем розвитку функціональних здібностей організму. Функціональні тренування - це вид тренувань, які розвивають силу, витривалість, координацію, а також залучають до роботи великий м'язовий масив (а не тільки будь-яку окрему групу м'язів), що підвищує загальну ефективність заняття. Функціональні тренування поєднують у собі як кардіонавантаження, так і силові вправи. Одним з основних завдань при систематичних тренуваннях є підвищення функціональної підготовленості студентів. Для зростанням рівня тренованості необхідно поступове підвищувати навантаження та працювати над розвитком слабких сторін. Однією з фізичних якостей над якою необхідно наполегливо працювати є витривалість. Підвищення рівня порога анаеробного обміну дозволяє спортсмену пройти більшу частину дистанції в аеробних умовах та використовувати анаеробні резерви під час фінішного прискорення.

Встановлено, що існує певна етапність у формуванні структури фізичної та функціональної підготовленості спортсменів. У процесі адаптації відбувається збільшення спеціальної працездатності, що супроводжується зниженням частки розвитку потужності та рухливості на тлі підвищення рівня стійкості, економічності та ступеня реалізації можливостей функціональних систем.

Ключові слова: плавання, функціональна підготовка, студенти, навчання, спорт.

Annotation

Karpyuk Iryna Yuriyivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Health and Sports Technologies, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

Obezyuk Tetyana Kostyantynivna Senior lecturer at the Department of Health and Sports Technologies, National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

Zubko Valentyna Volodymyrivna Teacher of the Department of Physical Education, National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute named after Igor Sikorskyi"

Cherevichko Oleksandr Gennadiyovych Senior lecturer at the Department of Physical Education, National Technical University of Ukraine, "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic University"

Smirnov Kostiantyn Mykolayovych Senior lecturer of the Department of Physical Education, National Technical University of Ukraine, "Ihor Sikorskyi Kyiv Polytechnic University "

FEATURES OF FUNCTIONAL TRAINING OF STUDENTS WHO ARE ENGAGED IN SWIMMING

The article examines the improvement of the functional training of students who are engaged in swimming with the help of traditional and nontraditional means, both in tau water and on land. It is noted that swimming is an important type of motor loads in the physical education of young people. Its training has functions of state importance: it prevents accidents on the water; is a health event; significantly increases the physical, mental and mental development of the individual and raises his social status, adapting to life activities.

It was determined that a person's physical training, which is determined by the level of development of basic physical qualities, is the basis of high performance in all types of sports activities. Sports results in swimming are largely determined by the level of development of the body's functional abilities. Functional training is a type of training that develops strength, endurance, coordination, and also engages a large muscle mass (and not just any individual muscle group), which increases the overall effectiveness of the exercise. Functional training combines both cardio and strength exercises. One of the main tasks of systematic training is to increase the functional readiness of students. To increase the level of training, it is necessary to gradually increase the load and work on the development of weaknesses. One of the physical qualities that you need to work hard on is endurance. Increasing the threshold level of anaerobic metabolism allows the athlete to cover most of the distance in aerobic conditions and use anaerobic reserves during the final acceleration.

It was established that there is a certain phasing in the formation of the structure of physical and functional fitness of athletes. In the process of adaptation, there is an increase in special working capacity, which is accompanied by a decrease in the share of power and mobility development against the background of an increase in the level of stability, economy and the degree of realization of the capabilities of functional systems.

Keywords: swimming, functional training, students, training, sports.

Постановка проблеми

Аналіз демографічної ситуації на сьогодні свідчить, що здоров'я всіх категорій населення, зокрема і студентської молоді, значно погіршується. Дані літератури свідчать [4], що за період навчання у ЗВО у студентів до четвертого курсу погіршується стан здоров'я. Плавання є одним з обов'язкових розділів дисципліни «Фізичне виховання» у вищий школі, проте рівень плавальної підготовленості студентів залишається на низькому рівні і це пов'язано, перш за все, з недостатньою кількістю басейнів в освітніх установах. Через відсутність плавальної бази навчальні заняття з плавання, як правило, замінюються іншими розділами, що в кінцевому підсумку призводить до збільшення кількості молодих людей, які не зуміли набути навичок плавання за період навчання у ЗВО [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Заняття фізичною культурою та спортом в умовах ЗВО є одним із доступних та ефективних засобів як адаптації студентів до нових для себе умов навчання, так і підвищення рівня розвитку основних фізичних якостей та функціональних можливостей організму. Сам процес фізичного виховання поступово втрачає культурний, та предметно-змістовний сенс. Так як, емоційно-ціннісне ставлення до фізичного виховання не формується спонтанно і не успадковується, а набувається особистістю в процесі самої діяльності та розвивається при освоєнні знань і накопиченні творчого досвіду, пов'язаного з проявом ініціативи та активності в педагогічному процесі. Тому успіх роботи зі студентами на заняттях з фізичного виховання у вищих навчальних закладах багато в чому залежить, від того, наскільки ефективно будуть організовані заняття, починаючи з першого курсу [3]. Одним з основних завдань фізичного виховання у ЗВО є розвиток фізичних якостей та підвищення рівня фізичної підготовленості студентської молоді, а на заняттях з плавання основним є оволодіння студентами життєво-необхідною навичкою плавання, підвищуючи рівень плавальної підготовленості [2].

Мета статі - ознайомитися з засобами підвищення функціональної підготовки студентів на секційних заняттях з плавання.

Виклад основного матеріалу

Групове заняття є основною формою організації та проведення навчальних занять із навчання плаванню студентів [4]. Кожне чергове заняття тісно пов'язане з попередніми та наступними заняттями курсу навчання за послідовністю вирішення завдань, підбору вправ та їх вивчення, дозування та режиму їх виконання, методики проведення занять. Завдання, зміст і спрямованість кожного заняття визначає підготовленість тих, хто займається, отриману на попередніх заняттях, яка є основою для планування матеріалу на майбутніх заняттях [6].

При тренуванні в плаванні як на суші, так і у воді використовується різноманітність нетрадиційних технічних засобів, що дозволяють належним чином підвищити рівень розвитку спеціальної витривалості. Є велике різноманіття вправ як та тренажерах, так і без них. При тренуванні на суші студент, виконує імітуючи гребки на тренажері, що представляє візок, що ковзає по похилій поверхні. Темп рухів підбирається індивідуально і відповідає тому, який плавець має розвивати на дистанції. Зусилля підбирається також індивідуально (залежно від довжини дистанції) і становить 50-70% максимально доступного. Протяжність та напрямок рухів задаються напрямними полозами та обмежувачами.

При використанні тренажера «Мертенса-Хюттеля» студент лягає на спеціальну похилу лаву і виконує максимальну кількість рухів, що імітують гребки. При цьому опір та тривалість роботи залежать від довжини обраної дистанції.

Якщо ми розглядаємо дистанції 100 та 200 м кролем, то студенти виконують роботу в ізокінетичному режимі, лежачи на похилій лаві, виконуючи імітаційні рухи в заданому темпі (відповідному оптимальному на дистанції) і з максимально доступними зусиллями. Тривалість роботи - 1 - 2 хв. Темп рухів визначається світловим або звуковим сигналом, динаміка зусиль при виконанні рухів реєструється на осцилографі.

Стиль плавання «дельфін» є основним у підводному плаванні та у розвитку спеціальної витривалості. Під час проходження дистанцій цим стилем використовується безліч технічних засобів. Розглянемо тренування на воді:

а) плавання із опором. Плавання основним стилем, тільки у витягнутих уперед руках студент тримає плавальну дошку поперек, створюючи опір з водою, тим самим ускладнюючи завдання на подоланні відстані.

б) плавання з обтяженням. Студент утримує долонями обтяжувач (свинцевий вантаж, диск для важкої атлетики) і утримуючи руки на поверхні води пливе стилем «дельфін». Для того, щоб обтяження не створювало дискомфорту і сильного опору, спортсмен пливе зі швидкістю вище середнього, тим самим фіксуючи правильне положення рук і корпусу.

в) плавання із розтягуванням гуми. Тут плавець фіксується гумою, закріпленою одним кінцем за борт (стартова тумба). Завдання плавця - за допомогою сили гребка подолати якнайбільшу відстань, максимально долаючи опір гумового джгута.

Також при тренуванні на воді застосовуються різні плавальні вправи, серед яких 30-секундне плавання на місці (на прив'язі) з максимальною інтенсивністю, потім студент пливе не на місці, а зі швидкістю, заданою викладачем, що дозволяє створити суттєве прискорення незалежно від прикладених ним зусиль.

Наступна вправа проводиться у таких умовах, як і попередня. Відмінність полягає в тому, що під час роботи необхідно прикласти не максимально доступну йому силу тяги, а 50-70% від максимальної. Інтенсивність роботи визначається індивідуально, виходячи з характерної для конкретного студента величини абсолютної сили тяги.

Основними засобами тренування підводних хвилеподібних рухів є спеціально підібрані вправи для більш ефективного проходження підводної частини дистанції. Вправи спрямовані на максимізацію підводного відрізка, ритмічності, потужності та швидкості рухів, а також техніки хвилеподібних рухів, що виконуються. Подані нижче вправи вимагають для їх успішного виконання, наприклад, достатню підготовленість того, хто займається та поставлену техніку рухів, що виконуються. Вправи виконуються лише під керівництвом викладача, щоб виключити помилки і запобіганню нещасного випадку, оскільки більшість елементів виконується у нестачі (дефіциту) кисню.

Вправи на тренування хвилеподібних рухів