Дослідження психофізіологічних показників студентів-спортсменів (на прикладі гандболу)

Розробка та впровадження експериментальної методики релаксації та мобілізації студентів-гандболістів 17-22 років чоловічої статі з урахуванням психофізіологічних показників. Результати латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції.

Рубрика Спорт и туризм
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.10.2023
Размер файла 22,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра фізичного виховання та спорту

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Дослідження психофізіологічних показників студентів-спортсменів (на прикладі гандболу)

Яворська Н.П., ст. викладач

Стаття присвячена розробці, впровадженню експериментальної методики релаксації та мобілізації студентів-гандболістів 17-22 років чоловічої статі. Дослідження показало статистично значуще покращення результатів латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції, теппінг-тесту (р<0,05). Мета. Дослідження окремих психофізіологічних функцій студентів-спортсменів спеціалізації гандбол на тлі впровадження методики корекції поточного психічного стану досліджуваних. Методи. Аналіз науково-методичної літератури; дослідження нейродинамічних функцій за допомогою комп'ютерної методики «Діагност-1»; математико-статистичний аналіз за допомогою програми Statistica 6. У дослідженнях приймали участь студенти-спортсмени чоловічої статі збірної команди з гандболу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», вік 17-22 роки (n=16). Результати: розробка та впровадження в тренувальний процес методики релаксації та мобілізації, а саме: контроль частоти серцевих скорочень як у стані спокою, так і тривоги або збудження; перемикання уваги та її концентрація на конкретні ділянки тіла; відчуття розслаблення різних м'язових груп: обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тощо; відчуття розслаблення різних м'язових груп: обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тощо; спеціально підібрані музикальні композиції, відеозображення (для переключення уваги); масаж та самомасаж; спеціальні дихальні вправи. Здійснювався аналіз психофізіологічної компоненти студентів-гандболістів за показниками латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції. Порівняльна характеристика окремих нейродинамічних функцій, після впровадження експериментальної методики, для студентів-гандболістів показало статистично достовірне (р<0,05) покращення в експериментальній результатів латентних періодів простої (з 182,34±12,54 с до 174,23±13,46 с) та складної зорово-моторної реакції (з 348,74±18,94 с до 335,58±15,23 с), теппінг-тесту за 10 с (з 45,75±4,47 до 52,34±4,02). Висновки: розробка та впровадження методики релаксації та мобілізації у формі аутогенного, психом'язового тренування показало суттєві позитивні зміни у спортсмені-гандболістів у вигляді більш швидкої перебудові нервово-психічних функцій, яку використовували для зниження тривожності, надмірної' збудливості, нестійкого настрою, швидкої втомлюваності.

Ключові слова: студенти-гандболісти, нейродинамічні функції, психофізіологічна підготовка.

Study of psycho-physiological indicators of student-athletes (example of handball)

The development and implementation of an experimental technique of relaxation and mobilization of male handball players aged 17-22 showed a statistically significant improvement in the results of the latent periods of simple and complex visual-motor reaction, tapping test (р<0.05). Purpose. Research of individual psychophysiological functions of student-athletes specializing in handball against the background of the implementation of the method of correction of the current mental state of the subjects. Methods. Analysis of scientific and methodical literature; research of neurodynamic functions using the «Diagnost-1» computer technique; mathematical and statistical analysis using the Statistica 6 program. Male student-athletes of the national handball team of the National Technical University «Dniprovska Polytechnic», aged 17-22, took part in the research (n=16). Results: development and introduction of relaxation and mobilization techniques into the training process, namely: control of heart rate both in a state of rest and anxiety or excitement; switching attention and its concentration on specific parts of the body; feeling of relaxation of various muscle groups: face, neck, upper and lower limbs, etc.; feeling of relaxation of various muscle groups: face, neck, upper and lower limbs, etc.; specially selected music compositions, video images (to switch attention); massage and self-massage; special breathing exercises.An analysis of the psychophysiological component of student handball players was carried out based on indicators of latent periods of simple and complex visual-motor reaction. The comparative characteristics of individual neurodynamic functions, after the implementation of the experimental method, for handball students showed a statistically significant (р<0.05) improvement in the experimental results of latent idle periods (from 182.34±12.54 s to 174.23±13.46 s) and complex visual-motor reaction (from 348.74±18.94 s to 335.58±15.23 s), tapping test in 10 s (from 45.75±4.47 to 52.34±4,02). Conclusions: the development and implementation of relaxation and mobilization techniques in the form of autogenic, psychomuscular training showed significant positive changes in handball athletes in the form of a faster restructuring of neuropsychological functions, which was used to reduce anxiety, excessive excitability, unstable mood, and rapid fatigue.

Key words: student handball players, neurodynamic functions, psychophysiological training.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Збереження і зміцнення здоров'я студентської молоді є важливим соціальним завданням сучасного суспільства. Останнім часом спостерігається збільшення стресових ситуацій та психоемоційних навантажень як у повсякденному житті, так і у начальній та спортивній діяльності [1, с. 35].

За даними низки авторів, для здійснення психодіагностики в спорті необхідним є вивчення психіки спортсмена та його можливостей в складних умовах спортивної діяльності. Психодіагностики здійснюється в процесі спортивного відбору, в навчально-тренувальній та змагальній діяльності [2, с. 62].

Загалом вивчаються особливості властивості особистості, психічні процеси та стани, як окремих спортсменів, так і команди тощо. Психодіагностика значно допомагає у підвищенні ефективності спортивної підготовки, результативності та стабільність змагальної діяльності [6, с. 224].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасних досліджень у галузі психології та психофізіології спорту свідчить про досить велику кількість досліджень, спрямованих на вивчення комплексного психологічного контролю [3], особливостей психодіагностики у спорті [4, с. 168], мотивації спортивної діяльності [7, с. 41], індивідуально-типологічних властивостей нервової системи спортсмена [5, с. 80].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проведений аналіз науково-методичної літератури показав недостатню кількість наукових розробок, що стосується вивчення нейродинамічних функцій студентів-спортсменів.

У напрямку студентського гандболу рівень психологічної підготовленості спортсменів, збірних команд закладів вищої освіти, являється маловивченим напрямком, що потребує більш детального вивчення.

Тому планування навчально-тренувального процесу, проведення занять у закладах вищої освіти потребує розширенню, пошуку більш нових розробок, які б сприяли підвищенню рівня психоемоційного стану студентів-спортсменів. Це і стало метою наших досліджень.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження окремих психофізіологічних функцій студентів-спортсменів спеціалізації гандбол, розробка, впровадження та оцінка методики корекції поточного психічного стану досліджуваних.

Завдання: 1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблематики. 2. Розробка та впровадження методики корекції поточного психічного стану досліджуваних. 3. Експериментальні перевірка ефективності запропонованої методики методом статистичної порівняльної характеристики контрольної та експериментальної груп.

Методи дослідження. У дослідженнях приймали участь студенти-спортсмени збірної команди з гандболу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» віком 17-22 роки (n=16). Стан нейродинамічних функцій у спортсменів-гандболістів здійснювався за допомогою комп'ютерної методики «Діагност-1» [5, с. 82]. Математико-статистичний аналіз отриманих результатів здійснювався за допомогою програми Statistica 6.

Виклад основного матеріалу дослідження

Якісна психофізіологічна підготовка в спорті є складовою частиною системи управління процесом підготовки спортсменів. Вона спрямовується на формування необхідних для спортивної діяльності психічних якостей, для досягнення такого рівня стійкості, що забезпечує можливість вирішення складних завдань змагальної діяльності [3].

Основною метою психофізіологічної підготовки спортсменів є досягнення високого рівня такої психічної стійкості та готовності до змагань, щоб мати змогу, навіть при складних умовах, не тільки протистояти психічному перенапруженню, а й запобігати його появі [2, с. 66].

Таблиця 1

Показники частоти серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв.) студентів-гандболістів в передзмагальному мезоциклі (n=16)

До контрольного тренувального заняття

Після

контрольного заняття

До змагання

Після змагання

63,84±9,86

79,37±8,92*

69,56±9,54

89,28±8,72**

Примітка: 1) * достовірні відмінності при р<0,05 (в порівнянні з показниками до контрольного заняття; 2) ** достовірні відмінності при р<0,01(в порівнянні з показниками до змагання.

Таблиця 2

Загальні положення методики психічної регуляції студентів-гандболістів (період 8 тижнів)

Зміст діяльності

Організаційно-методичні вказівки, дозування

1. Контроль частоти серцевих скорочень як у стані спокою, так і тривоги або збудження

1) вранці після пробудження; 2) до тренувального заняття; 3) одразу після тренувального заняття; 4) в період тривоги (збудження); 5) до початку виконання методики (спеціальних вправ); 6) після закінчення виконання спеціальних вправ; 7) ввечері перед засинанням.

2. Перемикання уваги та її концентрація на конкретні ділянки тіла

По 1-2 хв., 2-3 повтори на кожну ділянку тіла

3. Відчуття розслаблення різних м'язових груп: обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тощо

від 1 хв. та більше

4. Спеціально підібрані музикальні композиції, відеозображення (для переключення уваги)

2-3 рази на день

5. Масаж та самомасаж

вранці та/або ввечері (15-25 хв), кожен день

6. Спеціальні дихальні вправи

5 хв, 2-3 рази на день

Таблиця 3

Результати окремих показників психофізіологічної підготовленості студентів-гандболістів на початку та після проведення педагогічного експерименту (n=16)

Досліджувані

показники

До експерименту

Після експерименту

ЕГ (n=8)

КГ (n=8)

ЕГ (n=8)

КГ (n=8)

ПЗМР, с

182,34±12,54

184,65±13,45

174,23±13,46*

185,24±12,95

ЗМРВ, с

348,74±18,94

351,74±16,27

335,58±15,23*

350,37±16,06

Примітка: 1) ЕГ експериментальна група, КГ контрольна група; 2) * достовірні відмінності при р<0,05 (в порівнянні з показниками до експерименту).

Таблиця 4

Показники теппінг-тесту (за 10 с) студентів-гандболістів в динаміці (n=16)

До експерименту

Після експерименту

ЕГ (n=8)

КГ (n=8)

ЕГ (n=8)

КГ (n=8)

45,75±4,47

44,75±5,32

52,34±4,02*

45,02±5,12

Примітка: * достовірність відмінностей при р<0,05 (в порівняні с показником до експерименту).

студент гандболіст психофізіологічний

Для отримання інформації щодо психофізіологічної готовності спортсмена до виступу в змаганнях, необхідні такі компоненти, як упевненість в своїх силах та партнерів по команді, інвентар і устаткування, високий рівень психофізіологічної стійкості до чинників змагань, здібність до саморегуляції думок, відчуттів і поведінки в цілому тощо. Процес психофізіологічної підготовки до змагань може тривати від двох-трьох днів до декількох місяців.

Існує ціла група методів психорегуляції, доступних тренерам і спортсменам для самостійного вивчення і практичного застосування. Серед них слід виділити психічну саморегуляцію, суть якої зводиться до виховання самоконтролю над такими психічними станами, як тривожність і емоційне збудження [4].

У табл. 1 наведено результати ЧСС (уд/хв.) до та після контрольного тренування та до й після основного змагання, де можна побачити достовірні відмінності між показниками тренувальної та змагальної діяльності.

Нами було запропоновано методику релаксації та мобілізації (табл. 2) у формі аутогенного, психом'язового тренування, адаптовану та модифіковану нами. Методику рекомендувалось використовувати 2 рази на день по 25-30 хвилин на протязі двох місяців.

Всі вправи запропонованої методики мають як активізуюче, так і мобілізуюче спрямування.

Ми використовували вправи аутогенного та психо-м'язового тренування використовувалось на протязі 8 тижнів для сприяння більш швидкої перебудові нервово-психічних функцій з метою зниження тривожності, надмірної збудливості, нестійкого настрою, швидкої втомлюваності. Все це необхідно для відновлення працездатності спортсменів-гандболістів, психічної готовності, для нівелювання негативних відчуттів.

Впровадження спеціальної методики позитивно вплинуло на психофізіологічні якості спортсменів. Ми аналізували психофізіологічну компоненту студентів-гандболістів за показниками латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції [4; 7, с. 82]. Отримані дані в динаміці експерименту, на прикладі експериментальної та контрольної груп, можна побачити в таблиці 3.

Аналіз таблиць 3 та 4 свідчить про достовірне покращення досліджуваних показників при повторному тестуванні після експерименту у спортсменів експериментальної групи за допомогою t-критерія Стьюдента (при р<0,05).

Показники теппінг-тесту у експериментальній групі студентів-гандболістів покращився при р<0,05 (достовірність 90%).

Метод тепінг-тесту надав змогу визначити силу рухливості нервових процесів. Результати дослідження, в експериментальній групі, мають достовірний приріст цього показника (p<0,05) у повторному тестуванні.

Висновки і перспективи подальших досліджень

1. Розроблено та спроваджено методику релаксації та мобілізації у формі аутогенного, психом'язового тренування.

2. Здійснено порівняльну характеристику результатів до та після експерименту психофізіологічних показників спортсменів-гандболістів контрольної та експериментальної груп за показниками латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції, теппінг-тесту.

3. Виявлено статистично достовірне покращення досліджуваних показників у експериментальній групі (р<0,05).

Подальші дослідження планується проводити в напрямку здійснення порівняльної характеристики нейродинамічних функцій студентів-гандболістів обох статей.

Бібліографічний список

1. Вілянський В.М., Бачинська Н.В. Особливості психофізіологічних показників висококваліфікованих спортсменів з урахуванням статевого диморфізму (на прикладі карате та спортивної акробатики). Електронний науковий журнал. Єдиноборства. Харків, 2019. № 4 (14). С. 35-43.

2. Коробейніков Г., Вернидуб К., Россоха Г., Медвидчук В., Кулініч І., Коняєва Л. Психофізіологічні функції висококваліфікованих спортсменів різної спеціалізації. Молода спортивна наука України. 2005. Вип. 9. Том 1. С. 62-66.

3. Коробейніков Г., Приступа Є., Коробейнікова Л., Бріскін Ю. Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. Л.: ЛДУФК, 2013. 312 с.

4. Лизогуб В.С., Безкопильний О.П. Зв'язок спортивної кваліфікації з індивідуально-типологічними властивостями нервової системи. Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах: матеріали Всеукр. наук.практ. конф., присвяч. 55-річчю ф-ту фіз. культури ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси, Черкаський НУ, 2004. С.168-173.

5. Макаренко М., Лизогуб В., Пустовалов В., Зганяйко А. Зв'язок фізичних здібностей підлітків з нейродинамічними властивостями вищих відділів центральної нервової системи. Спортивний вісник Придніпров'я. 2013. № 2. С. 49-52.

6. Ровний В.А. Характеристика сенсорних функцій у спортсменів різних спеціалізацій. Слобожан. наук.-спорт. вісник. 2004. Вип. 7. С. 224-229.

7. Цимбалюк Ж. О. Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток: дис.... канд. наук з фіз. виховання: 24.00.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. Х., 2003. 207 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.