Дослідження психофізіологічних показників студентів-спортсменів (на прикладі гандболу)
Розробка та впровадження експериментальної методики релаксації та мобілізації студентів-гандболістів 17-22 років чоловічої статі з урахуванням психофізіологічних показників. Результати латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.10.2023 |
Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра фізичного виховання та спорту
Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»
Дослідження психофізіологічних показників студентів-спортсменів (на прикладі гандболу)
Яворська Н.П., ст. викладач
Стаття присвячена розробці, впровадженню експериментальної методики релаксації та мобілізації студентів-гандболістів 17-22 років чоловічої статі. Дослідження показало статистично значуще покращення результатів латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції, теппінг-тесту (р<0,05). Мета. Дослідження окремих психофізіологічних функцій студентів-спортсменів спеціалізації гандбол на тлі впровадження методики корекції поточного психічного стану досліджуваних. Методи. Аналіз науково-методичної літератури; дослідження нейродинамічних функцій за допомогою комп'ютерної методики «Діагност-1»; математико-статистичний аналіз за допомогою програми Statistica 6. У дослідженнях приймали участь студенти-спортсмени чоловічої статі збірної команди з гандболу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», вік 17-22 роки (n=16). Результати: розробка та впровадження в тренувальний процес методики релаксації та мобілізації, а саме: контроль частоти серцевих скорочень як у стані спокою, так і тривоги або збудження; перемикання уваги та її концентрація на конкретні ділянки тіла; відчуття розслаблення різних м'язових груп: обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тощо; відчуття розслаблення різних м'язових груп: обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тощо; спеціально підібрані музикальні композиції, відеозображення (для переключення уваги); масаж та самомасаж; спеціальні дихальні вправи. Здійснювався аналіз психофізіологічної компоненти студентів-гандболістів за показниками латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції. Порівняльна характеристика окремих нейродинамічних функцій, після впровадження експериментальної методики, для студентів-гандболістів показало статистично достовірне (р<0,05) покращення в експериментальній результатів латентних періодів простої (з 182,34±12,54 с до 174,23±13,46 с) та складної зорово-моторної реакції (з 348,74±18,94 с до 335,58±15,23 с), теппінг-тесту за 10 с (з 45,75±4,47 до 52,34±4,02). Висновки: розробка та впровадження методики релаксації та мобілізації у формі аутогенного, психом'язового тренування показало суттєві позитивні зміни у спортсмені-гандболістів у вигляді більш швидкої перебудові нервово-психічних функцій, яку використовували для зниження тривожності, надмірної' збудливості, нестійкого настрою, швидкої втомлюваності.
Ключові слова: студенти-гандболісти, нейродинамічні функції, психофізіологічна підготовка.
Study of psycho-physiological indicators of student-athletes (example of handball)
The development and implementation of an experimental technique of relaxation and mobilization of male handball players aged 17-22 showed a statistically significant improvement in the results of the latent periods of simple and complex visual-motor reaction, tapping test (р<0.05). Purpose. Research of individual psychophysiological functions of student-athletes specializing in handball against the background of the implementation of the method of correction of the current mental state of the subjects. Methods. Analysis of scientific and methodical literature; research of neurodynamic functions using the «Diagnost-1» computer technique; mathematical and statistical analysis using the Statistica 6 program. Male student-athletes of the national handball team of the National Technical University «Dniprovska Polytechnic», aged 17-22, took part in the research (n=16). Results: development and introduction of relaxation and mobilization techniques into the training process, namely: control of heart rate both in a state of rest and anxiety or excitement; switching attention and its concentration on specific parts of the body; feeling of relaxation of various muscle groups: face, neck, upper and lower limbs, etc.; feeling of relaxation of various muscle groups: face, neck, upper and lower limbs, etc.; specially selected music compositions, video images (to switch attention); massage and self-massage; special breathing exercises.An analysis of the psychophysiological component of student handball players was carried out based on indicators of latent periods of simple and complex visual-motor reaction. The comparative characteristics of individual neurodynamic functions, after the implementation of the experimental method, for handball students showed a statistically significant (р<0.05) improvement in the experimental results of latent idle periods (from 182.34±12.54 s to 174.23±13.46 s) and complex visual-motor reaction (from 348.74±18.94 s to 335.58±15.23 s), tapping test in 10 s (from 45.75±4.47 to 52.34±4,02). Conclusions: the development and implementation of relaxation and mobilization techniques in the form of autogenic, psychomuscular training showed significant positive changes in handball athletes in the form of a faster restructuring of neuropsychological functions, which was used to reduce anxiety, excessive excitability, unstable mood, and rapid fatigue.
Key words: student handball players, neurodynamic functions, psychophysiological training.
Вступ
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Збереження і зміцнення здоров'я студентської молоді є важливим соціальним завданням сучасного суспільства. Останнім часом спостерігається збільшення стресових ситуацій та психоемоційних навантажень як у повсякденному житті, так і у начальній та спортивній діяльності [1, с. 35].
За даними низки авторів, для здійснення психодіагностики в спорті необхідним є вивчення психіки спортсмена та його можливостей в складних умовах спортивної діяльності. Психодіагностики здійснюється в процесі спортивного відбору, в навчально-тренувальній та змагальній діяльності [2, с. 62].
Загалом вивчаються особливості властивості особистості, психічні процеси та стани, як окремих спортсменів, так і команди тощо. Психодіагностика значно допомагає у підвищенні ефективності спортивної підготовки, результативності та стабільність змагальної діяльності [6, с. 224].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасних досліджень у галузі психології та психофізіології спорту свідчить про досить велику кількість досліджень, спрямованих на вивчення комплексного психологічного контролю [3], особливостей психодіагностики у спорті [4, с. 168], мотивації спортивної діяльності [7, с. 41], індивідуально-типологічних властивостей нервової системи спортсмена [5, с. 80].
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проведений аналіз науково-методичної літератури показав недостатню кількість наукових розробок, що стосується вивчення нейродинамічних функцій студентів-спортсменів.
У напрямку студентського гандболу рівень психологічної підготовленості спортсменів, збірних команд закладів вищої освіти, являється маловивченим напрямком, що потребує більш детального вивчення.
Тому планування навчально-тренувального процесу, проведення занять у закладах вищої освіти потребує розширенню, пошуку більш нових розробок, які б сприяли підвищенню рівня психоемоційного стану студентів-спортсменів. Це і стало метою наших досліджень.
Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження окремих психофізіологічних функцій студентів-спортсменів спеціалізації гандбол, розробка, впровадження та оцінка методики корекції поточного психічного стану досліджуваних.
Завдання: 1. Аналіз науково-методичної літератури з досліджуваної проблематики. 2. Розробка та впровадження методики корекції поточного психічного стану досліджуваних. 3. Експериментальні перевірка ефективності запропонованої методики методом статистичної порівняльної характеристики контрольної та експериментальної груп.
Методи дослідження. У дослідженнях приймали участь студенти-спортсмени збірної команди з гандболу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» віком 17-22 роки (n=16). Стан нейродинамічних функцій у спортсменів-гандболістів здійснювався за допомогою комп'ютерної методики «Діагност-1» [5, с. 82]. Математико-статистичний аналіз отриманих результатів здійснювався за допомогою програми Statistica 6.
Виклад основного матеріалу дослідження
Якісна психофізіологічна підготовка в спорті є складовою частиною системи управління процесом підготовки спортсменів. Вона спрямовується на формування необхідних для спортивної діяльності психічних якостей, для досягнення такого рівня стійкості, що забезпечує можливість вирішення складних завдань змагальної діяльності [3].
Основною метою психофізіологічної підготовки спортсменів є досягнення високого рівня такої психічної стійкості та готовності до змагань, щоб мати змогу, навіть при складних умовах, не тільки протистояти психічному перенапруженню, а й запобігати його появі [2, с. 66].
Таблиця 1
Показники частоти серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв.) студентів-гандболістів в передзмагальному мезоциклі (n=16)
До контрольного тренувального заняття |
Після контрольного заняття |
До змагання |
Після змагання |
|
63,84±9,86 |
79,37±8,92* |
69,56±9,54 |
89,28±8,72** |
Примітка: 1) * достовірні відмінності при р<0,05 (в порівнянні з показниками до контрольного заняття; 2) ** достовірні відмінності при р<0,01(в порівнянні з показниками до змагання.
Таблиця 2
Загальні положення методики психічної регуляції студентів-гандболістів (період 8 тижнів)
Зміст діяльності |
Організаційно-методичні вказівки, дозування |
|
1. Контроль частоти серцевих скорочень як у стані спокою, так і тривоги або збудження |
1) вранці після пробудження; 2) до тренувального заняття; 3) одразу після тренувального заняття; 4) в період тривоги (збудження); 5) до початку виконання методики (спеціальних вправ); 6) після закінчення виконання спеціальних вправ; 7) ввечері перед засинанням. |
|
2. Перемикання уваги та її концентрація на конкретні ділянки тіла |
По 1-2 хв., 2-3 повтори на кожну ділянку тіла |
|
3. Відчуття розслаблення різних м'язових груп: обличчя, шиї, верхніх та нижніх кінцівок тощо |
від 1 хв. та більше |
|
4. Спеціально підібрані музикальні композиції, відеозображення (для переключення уваги) |
2-3 рази на день |
|
5. Масаж та самомасаж |
вранці та/або ввечері (15-25 хв), кожен день |
|
6. Спеціальні дихальні вправи |
5 хв, 2-3 рази на день |
Таблиця 3
Результати окремих показників психофізіологічної підготовленості студентів-гандболістів на початку та після проведення педагогічного експерименту (n=16)
Досліджувані показники |
До експерименту |
Після експерименту |
|||
ЕГ (n=8) |
КГ (n=8) |
ЕГ (n=8) |
КГ (n=8) |
||
ПЗМР, с |
182,34±12,54 |
184,65±13,45 |
174,23±13,46* |
185,24±12,95 |
|
ЗМРВ, с |
348,74±18,94 |
351,74±16,27 |
335,58±15,23* |
350,37±16,06 |
Примітка: 1) ЕГ експериментальна група, КГ контрольна група; 2) * достовірні відмінності при р<0,05 (в порівнянні з показниками до експерименту).
Таблиця 4
Показники теппінг-тесту (за 10 с) студентів-гандболістів в динаміці (n=16)
До експерименту |
Після експерименту |
|||
ЕГ (n=8) |
КГ (n=8) |
ЕГ (n=8) |
КГ (n=8) |
|
45,75±4,47 |
44,75±5,32 |
52,34±4,02* |
45,02±5,12 |
Примітка: * достовірність відмінностей при р<0,05 (в порівняні с показником до експерименту).
студент гандболіст психофізіологічний
Для отримання інформації щодо психофізіологічної готовності спортсмена до виступу в змаганнях, необхідні такі компоненти, як упевненість в своїх силах та партнерів по команді, інвентар і устаткування, високий рівень психофізіологічної стійкості до чинників змагань, здібність до саморегуляції думок, відчуттів і поведінки в цілому тощо. Процес психофізіологічної підготовки до змагань може тривати від двох-трьох днів до декількох місяців.
Існує ціла група методів психорегуляції, доступних тренерам і спортсменам для самостійного вивчення і практичного застосування. Серед них слід виділити психічну саморегуляцію, суть якої зводиться до виховання самоконтролю над такими психічними станами, як тривожність і емоційне збудження [4].
У табл. 1 наведено результати ЧСС (уд/хв.) до та після контрольного тренування та до й після основного змагання, де можна побачити достовірні відмінності між показниками тренувальної та змагальної діяльності.
Нами було запропоновано методику релаксації та мобілізації (табл. 2) у формі аутогенного, психом'язового тренування, адаптовану та модифіковану нами. Методику рекомендувалось використовувати 2 рази на день по 25-30 хвилин на протязі двох місяців.
Всі вправи запропонованої методики мають як активізуюче, так і мобілізуюче спрямування.
Ми використовували вправи аутогенного та психо-м'язового тренування використовувалось на протязі 8 тижнів для сприяння більш швидкої перебудові нервово-психічних функцій з метою зниження тривожності, надмірної збудливості, нестійкого настрою, швидкої втомлюваності. Все це необхідно для відновлення працездатності спортсменів-гандболістів, психічної готовності, для нівелювання негативних відчуттів.
Впровадження спеціальної методики позитивно вплинуло на психофізіологічні якості спортсменів. Ми аналізували психофізіологічну компоненту студентів-гандболістів за показниками латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції [4; 7, с. 82]. Отримані дані в динаміці експерименту, на прикладі експериментальної та контрольної груп, можна побачити в таблиці 3.
Аналіз таблиць 3 та 4 свідчить про достовірне покращення досліджуваних показників при повторному тестуванні після експерименту у спортсменів експериментальної групи за допомогою t-критерія Стьюдента (при р<0,05).
Показники теппінг-тесту у експериментальній групі студентів-гандболістів покращився при р<0,05 (достовірність 90%).
Метод тепінг-тесту надав змогу визначити силу рухливості нервових процесів. Результати дослідження, в експериментальній групі, мають достовірний приріст цього показника (p<0,05) у повторному тестуванні.
Висновки і перспективи подальших досліджень
1. Розроблено та спроваджено методику релаксації та мобілізації у формі аутогенного, психом'язового тренування.
2. Здійснено порівняльну характеристику результатів до та після експерименту психофізіологічних показників спортсменів-гандболістів контрольної та експериментальної груп за показниками латентних періодів простої та складної зорово-моторної реакції, теппінг-тесту.
3. Виявлено статистично достовірне покращення досліджуваних показників у експериментальній групі (р<0,05).
Подальші дослідження планується проводити в напрямку здійснення порівняльної характеристики нейродинамічних функцій студентів-гандболістів обох статей.
Бібліографічний список
1. Вілянський В.М., Бачинська Н.В. Особливості психофізіологічних показників висококваліфікованих спортсменів з урахуванням статевого диморфізму (на прикладі карате та спортивної акробатики). Електронний науковий журнал. Єдиноборства. Харків, 2019. № 4 (14). С. 35-43.
2. Коробейніков Г., Вернидуб К., Россоха Г., Медвидчук В., Кулініч І., Коняєва Л. Психофізіологічні функції висококваліфікованих спортсменів різної спеціалізації. Молода спортивна наука України. 2005. Вип. 9. Том 1. С. 62-66.
3. Коробейніков Г., Приступа Є., Коробейнікова Л., Бріскін Ю. Оцінювання психофізіологічних станів у спорті. Л.: ЛДУФК, 2013. 312 с.
4. Лизогуб В.С., Безкопильний О.П. Зв'язок спортивної кваліфікації з індивідуально-типологічними властивостями нервової системи. Фізичне виховання і спорт у сучасних умовах: матеріали Всеукр. наук.практ. конф., присвяч. 55-річчю ф-ту фіз. культури ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Черкаси, Черкаський НУ, 2004. С.168-173.
5. Макаренко М., Лизогуб В., Пустовалов В., Зганяйко А. Зв'язок фізичних здібностей підлітків з нейродинамічними властивостями вищих відділів центральної нервової системи. Спортивний вісник Придніпров'я. 2013. № 2. С. 49-52.
6. Ровний В.А. Характеристика сенсорних функцій у спортсменів різних спеціалізацій. Слобожан. наук.-спорт. вісник. 2004. Вип. 7. С. 224-229.
7. Цимбалюк Ж. О. Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток: дис.... канд. наук з фіз. виховання: 24.00.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. Х., 2003. 207 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
- Дослідження рівня реакції антиціпації у кваліфікованих кікбоксерів індивідуальних стилів ведення бою
Аналіз показників між кваліфікованими кікбоксерами індивідуальних стилів ведення бою. Дослідження рівня реакції антиципації спортсменів. Розрахунок стану "напруженості сенсомоторної сфери". Характеристика основних показників усіх реакцій антиципації.
статья [20,3 K], добавлен 18.12.2017 Вивчення санітарно-освітнього рівня студентів вищих навчальних закладів. Аналіз показників громадського здоров’я, їх порівняння з світовими характеристиками. Розробка технологій самооздоровлення. Мотивація до систематичних занять фізкультурою та спортом.
статья [25,6 K], добавлен 18.12.2017Аналіз наявності високої кореляційної активності між морфологічними ознаками футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Оцінка психофізіологічних особливостей, показників фізичних якостей, техніко-тактичної підготовленості спортсменів.
статья [20,0 K], добавлен 07.11.2017Розгляд основних шляхів профілактики спортивного травматизму серед студентів, які активно займаються фізичною культурою. Дослідження умов та причин виникнення, частоти та характеру травм в залежності від виду спортивної діяльності студентів ВНЗ.
статья [22,6 K], добавлен 15.01.2018Узагальнення стану здоров'я, фізичної підготовленості та рухової активності студентів. Розгляд можливості задоволення спортивно-оздоровчих потреб засобами міні-футболу в умовах ВНЗ. Удосконалення методики фізичної підготовки студентів на даних заняттях.
дипломная работа [682,5 K], добавлен 06.06.2014Значення медичного огляду у Львівському університеті. Аналіз відмінностей проведення занять спортом у студентів різних напрямів. Визначення оптимальних вправ для студентів. Принцип ефективності підходів у підвищенні рівня функціонального стану організму.
реферат [1,5 M], добавлен 04.03.2011Аналіз травм і спортивних ушкоджень та їх кількості за період навчання у студентів-баскетболістів. Причини виникнення розтягнень, ударів колінного й ліктьового суглобів, вивихів. Дослідження ступеню складності перебігу хвороби та дії травм на організм.
статья [129,9 K], добавлен 11.09.2017Структура змагальної діяльності в спортивних іграх і фактори, що визначають її. Оцінка ефективності змагальної діяльності в баскетболі. Вивчення ефективності ігрових показників баскетболісток збірної команди України. Рівень індивідуальних показників гри.
дипломная работа [317,9 K], добавлен 07.11.2013Розробка та планування самостійних занять в сфері фізичного виховання, їх форми та особливості організації. Методика проведення самостійних тренувальних занять в учбових закладах, її засоби та інструменти. Самоконтроль студентів за станом організму.
методичка [85,9 K], добавлен 09.05.2010Дослідження впливу навчання плаванню кролем на спині на фізичний і психічний стан слабозорих студентів. Виявлення зв'язку фізичних навантажень аеробного напряму зі зниженням рівня депресивності, невротичності, агресивності, хвилювання та тривожності.
статья [24,7 K], добавлен 11.09.2017