Дослідження технологічних трансформацій і глобальної інформатизації туристичного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru

Державний біотехнологічний університет

Дослідження технологічних трансформацій і глобальної інформатизації туристичного бізнесу

Аврята Андрій Вікторович аспірант кафедри туризму

Анотація

Стаття присвячена перспективам розвитку міжнародного туризму в умовах технологічних трансформацій. Предметом статті є технологічні трансформації, що впливають на розвиток міжнародного туризму. Застосування інформаційних систем і поширення інформації у туристичному секторі є одним з актуальних питань сьогодення. Гіпотеза наукового дослідження ґрунтується на припущенні, що міжнародний туризм є багатофункціональною системою, здатною трансформуватися під впливом сучасних процесів глобалізації та цифровізації, має значний потенціал, який може бути успішно затребуваний під впливом факторів науково- технологічного змісту. Представлено алгоритм технологічної трансформації на основі основних етапів періодизації. Сформовано модель, що відбиває види трансформацій у розвитку міжнародного туризму.

Процес глобалізації зумовлює стрімке розширення потоку інформації, результатом якого є побудова інформаційного суспільства. Зрозуміло, що поява інформаційних систем була зумовлена рівнем розвитку комп'ютерних технологій та зміною очікувань і потреб користувачів. Незважаючи на бурхливий розвиток інноваційних інформаційних технологій лише з середини 1990-х років вони набули важливого значення у діяльності туристично- екскурсійних організацій, оскільки більшість із них почали активно використовувати Інтернет. Завдяки забезпеченню автоматизації робота виконується швидко, цілодобово та водночас відбувається значна економія людських ресурсів, часу та грошей.

Доведено, що інноваційна інформаційна діяльність у сфері туризму спрямована на створення нового або зміну існуючого продукту, на вдосконалення транспортних, готельних та інших послуг, освоєння нових ринків, впровадження передових інформаційних і телекомунікаційних технологій і сучасних форм організаційно-управлінської діяльності. Обґрунтовано, що новітні інформаційні технології стають визначальними факторами для конкурентоспроможності індустрії туризму та активізації обмінів з іншими секторами економіки, що з нею пов'язані.

Ключові слова: технологічна трансформація, міжнародний туризм, інформаційні технології, туризм, система інформаційних технологій, Інтернет.

Avryata Andriy Viktorovych Graduate student of the Department of Tourism, State Biotechnology University, Kharkiv

STUDY OF TECHNOLOGICAL TRANSFORMATIONS AND GLOBAL INFORMATIZATION OF THE TOURISM BUSINESS

Abstract

The article is devoted to the prospects for the development of international tourism in the conditions of technological transformations. The subject of the article is technological transformations affecting the development of international tourism. Application of information systems and dissemination of information in the tourism sector is one of the urgent issues of today. The hypothesis of scientific research is based on the assumption that international tourism is a multifunctional system capable of transformation under the influence of modern processes of globalization and digitalization, has a significant potential that can be successfully demanded under the influence of factors of scientific and technological content. The technological transformation algorithm based on the main stages of periodization is presented. A model has been created that reflects the types of transformations in the development of international tourism.

The process of globalization leads to a rapid expansion of the flow of information, the result of which is the construction of an information society. It is clear that the emergence of information systems was determined by the level of development of computer technologies and changes in the expectations and needs of users. Despite the rapid development of innovative information technologies only from the mid-1990s, they became important in the activities of tourist and excursion organizations, as most of them began to actively use the Internet. Thanks to the provision of automation, the work is performed quickly, around the clock, and at the same time there is a significant saving of human resources, time and money.

It has been proven that innovative information activities in the field of tourism are aimed at creating a new or changing an existing product, improving transport, hotel and other services, developing new markets, introducing advanced information and telecommunication technologies and modern forms of organizational and management activity. It is substantiated that the latest information technologies become determining factors for the competitiveness of the tourism industry and the activation of exchanges with other sectors of the economy related to it.

Keywords: technological transformation, international tourism, information technology, tourism, information technology system, Internet.

Постановка проблеми. З появою інформаційних технологій (ІТ) відбулися істотні зміни у роботі туристичних фірм. Завдяки автоматизації робота ведеться оперативно, цілодобово і при цьому відбувається значна економія людських ресурсів, часу та коштів. Сучасні туристичні підприємства, які використовують у своїй діяльності комп'ютерні технології, стабільно та успішно веде свій бізнес, закладаючи фундамент на майбутнє. Менеджер у туристичному підприємстві є повноцінним суб'єктом діяльності [1]. XXI століття комп'ютерного та інформаційного суспільства, в якому всі світові туристські підприємства користуються глобальним джерелом інформації - комп'ютерна мережа Інтернет. Робота в мережі дозволить користувачам оперативно і доступно знаходити ту чи іншу інформацію про умови поїздки, ціни, послуги, найбільш докладну інформацію про сам тур. ІТ розробки викликають інтерес не тільки для окремих туристських підприємств, але й впливають на розвиток всього туристичного сегмента, сприяючи зростанню привабливості туризму та подорожей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цю тему досліджували такі автори як Долга Г. у своїй роботі «Управління інноваційною діяльністю підприємств туристичного бізнесу», де описані застосовувані інформаційні технології у туризмі [2]. Також у своїй роботі автор вказував на ІТ, які становлять частину організаційної діяльності туризму. Татаринцева А. С. і Олійник О. М. у своїй роботі «Управління підприємствами туристичної сфери з використанням сучасних інформаційних технологій» [3] і Кравченко А. В., Костючик С. В. у статті «Аналіз інноваційного розвитку вітчизняних туристичних підприємств на ринку України» [4] досліджують стан організації системи управління підприємствами туристичної сфери з використанням сучасних інформаційних технологій. Також дослідженням інформаційних технологій у сучасному суспільстві та соціокультурному туризмі займалися такі автори, як: Погуда Н. В., Розметова О. Г., дослідження яких представлені у статті «Інформаційні технології в соціально-культурному сервісі та туризмі» [5].

Ф.Махлуп [6] і Т.Умесао [7]одночасно у США та Японії на початку 1960-х років ввели у науковий обіг термін «інформаційне суспільство». Теорія «інформаційного суспільства» розвинута такими відомими авторами, як М.Порат, Й.Масуда, Т.Стоуньєр, Р.Карц та ін. Людство знаходиться в інформаційно-комунікаційній стадії розвитку з новими способами та засобами збору, обробки та обміну інформацією. У світовому співтоваристві, де виробництво та обіг інформації стали центральною ланкою більшості процесів, головними ресурсами стають інформація, інтелектуальна власність, людський фактор, управлінські структури соціальних систем. Усі вони тісно пов'язані з інформаційними технологіями.

Мета статті. Завданням роботи є: визначити значення інформаційних технологій у світі, виявити напрями та принципи інформаційних технологій у туристичній сфері, проаналізувати інформаційні технології в різних країнах, описати основні теоретичні засади, вивчити методи роботи з інформаційними технологіями.

Виклад основного матеріалу. Для розуміння впливу технологічної трансформації на розвиток міжнародного туризму, перш за все, розкриємо сутність поняття технологічної трансформації. Питання технологічної трансформації є об'єктом дослідження з початку ХІХ ст., хоча гносеологічні коріння пізнання ведуть у більш ранні періоди. За визначенням Ю.І. Яковця [8 ], технологічна трансформація представляє собою послідовний процес заміни один одним різних поколінь техніки, технологій, управлінських та організаційних методів. За схемою С.С. Кузнеця технологічна трансформація проходить у кілька етапів [9]:

повільна трансформація структури регіональної економіки, що характеризується зростанням нових наступних технологічних процесів, заснованих на ресурсах попередніх, та домінуванням інвестицій у виробництво;

трансформація технологій з уже сформованим ядром нового технологічного процесу, що характеризується домінуванням інвестицій у сферу послуг;

трансформація у бік зниження ефективності нових технологій в силу насичення попиту на товари та послуги, що супроводжується відтоком вільних капіталів на фінансовий ринок, зростанням цін і подальшим зниженням ефективності виробництва;

початок нового витка технологічного розвитку галузей та сфер економіки.

Техніко-економічна парадигма являє собою сферу виробничо- економічних зв'язків, якій притаманні такі явища як, технології, розподіл доходів, способи організації та управління. Основними передумовами, що обумовлюють сучасний перехід до чергового періоду технологічної трансформації, включаючи сектор міжнародного туризму, є такі:

прискорення зростання та вирівнювання рівнів технологічного оновлення в усьому світі. Глобалізація, що відкрила національні та міжнародні туристські ринки, прискорила перерозподіл інновацій між країнами з різним рівнем технологічного розвитку;

гостра необхідність пошуку альтернативних джерел енергії через виснаження їх природних запасів та швидкого зростання обсягів споживчого попиту населення та швидкої зміни його споживчих переваг;

конкуренція знань, швидке оновлення правил та непередбачуваність перспектив;

необхідність підвищення продуктивності праці через зростання чисельності населення Землі, прискорення процесу його старіння та відповідного зниження частки працездатного населення;

скорочення інвестицій у реальний сектор економіки через зростання відтоку фінансових інвестицій на спекулятивний ринок;

розвиток інформаційних соціальних мереж, що дозволяють об'єднувати соціуми на вирішення протиріч у суспільстві;

зростання частки економічно активного населення з високим рівнем освіти та самосвідомості, що вимагає адекватного відношення з боку держави та власників капіталу.

Такі основні передумови до створення нових технологій не тільки у виробничої, але й у соціальній сфері, включаючи найважливішу складову - сферу туризму. Проте, більш глибше дослідження ролі інформаційних технологій у технологічній трансформації в економічних системах показало, що термін «інформаційні технології» вперше з'явився в статті H.J. Leavitt та T.L. Whistler у журналі «Harvard Business Review» (1958 р.) [10], за якою у разі відсутності єдиного встановленого визначення нової технології ще немає, вона називалася ІТ. При цьому визначення даного терміна складалося з трьох категорій: застосування методів обробки; застосування для прийняття рішень статистичних та математичних методів; використання комп'ютерних програм для моделювання мислення вищого порядку. Разом з появою та розвитком перших інформаційних систем (ІС) з 1960-х рр. почали активно розвиватись ІТ. Наприклад, в 1956 р. як компонент комп'ютерної системи 305 RAMAC компанія IBM випустила перший жорсткий диск [9].

Що стосується світової структури технологічної трансформації, то країнами-лідерами протягом кількох століть залишаються західні держави. Причому у період 1770-1880 рр. європейські країни зберігають лідерство. Технологічний прорив у кінці XIX - початку XX ст. здійснюють США і Німеччина, зберігаючи монопольне становище до середини XX ст. З середини минулого століття незмінним лідером залишаються США. Цьому сприяли сприятливі економічні умови для динамічного зростання американської економіки, яка забезпечувала європейські країни військовою та цивільною продукцією, а також у післявоєнний період, коли зруйновані європейські країни могли відновитися лише за рахунок кредитів та товарів зі США. Накопичений капітал дозволяє цій країні виділяти величезні кошти, щоб фінансувати науку та освіту. Тут доречно відзначити і таку умову в США, як можливість «скуповувати та ефективно використовувати інтелектуальний потенціал» з інших країн світу. Проте слід зазначити, що у ХХІ ст. просунулися в технологічному прогресі і азіатські країни. З табл. 1 видно, як розширилося коло технологічно найрозвиненіших країн світу. Глобалізація розширила можливості використання ідей та проектування нових соціально- економічних відносин, які утвердилися в технологічно розвинених країнах, на решту країн світу. Лідерами в просуванні нових технологій є країни з високим науково-технологічним потенціалом, накопиченим за рахунок нових ідей, генератором яких є людина.

трансформація технологічний туристичний

Таблиця 1

Країни-лідери у просуванні нових технологій [11]

В останній чверті ХХ ст. до країн лідерів технологічного прогресу вбудовуються скандинавські країни, Індія, Китай, Корея. Велику роль у технологічному прориві цих країн відіграли нові технології в різних сферах, розробка цифрових та хмарних платформ, які, розміщуючись у цих країнах, створювали робочі місця для місцевого населення, залучали кваліфікованих працівників з інших країн. Професійно-кваліфікаційна структура трудового населення різко зросла, що сприяло зростанню конкуренції в життєво важливих сферах економічного розвитку. Слід зазначити, що у ХХ-ХХІ ст. саме військово- промисловий комплекс дав поштовх розвитку нових технологій, стрімкому зростанню обчислювальної системи, яка подвоюється кожні два роки, а її вартість знижується на 75% кожні 3 роки. Конверсія військових технологій дала імпульс для розвитку та прискореного поширення інших технологій - це мобільний Інтернет та хмарні технології, зростання обчислювальної потужності та «великі дані», нові технології та джерела отримання енергії, економіка спільного користування та краудсорсинг, робототехніка та автономний транспорт, штучний інтелект, Індустрія 4.0 та 3D-друк [4].

Прискорений розвиток технологічних трансформацій державою здатне забезпечити «цифровий стрибок» економіки країни, забезпечуючи цим, потужний імпульс подальшого розвитку міжнародного туризму [12].

Досвід Сінгапуру є найбільш яскравим прикладом підходу цифрової приватизації. У 2014 р. держава ініціювала розробку концепції «Smart Nation» із запрошенням бізнесу та експертного співтовариства до співпраці з метою її уточнення та подальшої реалізації. Наприклад, уряд Кореї сприяв тому, щоб опорні компанії почали самостійно інвестувати у проривні цифрові технології. Так, «SK Telecom» - один із найбільших телеком-операторів країни має намір інвестувати понад 4 млрд. USD у технології AI (Artificial Intelligence) та «інтернету речей», для чого їм планується налагодження партнерств для розвитку нових технологій та залучення місцевих стартапів з метою розробки конкретних рішень [9 ].

Наш час неможливо уявити без інформаційних технологій (IT). Вони являють собою широкий клас дисциплін та областей діяльності, які, так чи інакше, належать до технологій створення, управління, збереження та обробки даних із застосуванням електронно-обчислювальної техніки. Інформаційні технології успішно розвиваються у всіх сферах людської діяльності, не залишилася осторонь від цього і туристична індустрія. «Сьогодні туризм - це глобальний бізнес IT-технологій, у якому взаємодіють відомі компанії - авіаперевізники, мережі готелів та інші об'єднання туристів усього світу» [13].

З появою Інтернету та його впровадження в туріндустрію, внесли величезні зміни у діяльність туризму. Застосування нових технологій у готелях сприяє підвищенню якості обслуговування. Подібні технології передбачають автоматизацію готельних операцій, он-лайн бронювання, нововведень, які сприятливо позначаються на поліпшенні якості обслуговування одночасно при скороченні кадрів. Такі «системи спрямовані на збільшення продуктивності праці, підвищення рівня знань і умінь у співробітників організації» [8]. За допомогою комп'ютерів, які використовуються в центральних інформаційно-обчислювальних центрах готелів, відбувається управління резервуванням, облік гостей, розподіл кімнат та контроль над поставками харчування. Сфера туризму ідеально пристосована до впровадження сучасних інформаційних технологій. Для неї потрібні системи, які у найкоротший термін надають відомості про доступність транспортних засобів та можливості номерного фонду, забезпечують швидке резервування, внесення коректив, вивільнення коштів та автоматизацію вирішення допоміжних завдань при наданні туристичних послуг; паралельне формування таких документів, як квитки, рахунки та путівники, забезпечення розрахункової та довідкової інформації. Всі ці функції комп'ютерних систем тією чи іншою мірою доступні для турагентств, які можуть використовувати ізольований режим роботи, або взаємодіяти з контрагентами у застосуванні мережевих і телекомунікаційних засобів обробки інформації.

Згідно даних Digital 2023, станом на 15 листопада 2022 року чисельність населення світу перевищила 8 млрд. осіб, а на початок 2023 року досягла 8,01 млрд. осіб. Нині трохи більше 57% населення світу проживає у міських районах. Сьогодні у світі налічується 5,16 млрд. користувачів Інтернету, а це означає, що 64,4% всього населення світу зараз перебуває у мережі. Дані показують, що загальна кількість користувачів Інтернету в усьому світі збільшилася на 1,9% за останні 12 місяців. В даний час у світі налічується 4,76 млрд. користувачів соціальних мереж, що становить трохи менше 60% від загальної чисельності населення світу [14].

Система інформаційних технологій, що застосовується у сфері туризму, включає в себе комп'ютерні системи резервування, системи проведення телеконференцій, відеосистеми, комп'ютери, інформаційні системи управління, електронні інформаційні системи авіаліній, Web-money (електронний гаманець), телефонні мережі, рухомі засоби сполучення і т.д. Туроператор надає базу турів турагентам і туристам у відкритому доступі через ПК (персональний комп'ютер). З ними також за допомогою комп'ютера працюють авіаперевізники та готелі. Вони використовують системи бронювання, завдяки яким можна дистанційно, не залишаючи робочого місця, резервувати та купувати авіа, залізничні квитки, готельні номери та інші послуги (трансфер, харчування, додатковий багаж та ін.) Підключення комп'ютерів відбувається через глобальні мережі Інтернет до систем бронювання. Виходячи з цього, можна стверджувати, що перед нами постає інтегрована система ІТ-технологій, і очевидно, що така система, яка функціонує в туристичній галузі, є системою взаємопов'язаних комп'ютерних та комунікаційних технологій.

Провівши в Інтернеті моніторинг інформаційних систем, що застосовуються у галузі туризму, виділяють п'ять найбільш популярних та затребуваних інформаційних технологій.

«Системи автоматизації - це системи управління процесами виробництва та обслуговування в турфірмах та підприємствах» [13]. Їх мета - створення ефективного туристичного устрою, який зможе забезпечити сприятливі умови праці співробітників у вигляді його професійного кар'єрного зростання. Автоматизовані системи мають наступні функції: забезпечують введення, редагування та зберігання інформації про турпакет, замовників, готелі, статус заявок; враховують необхідність виведення інформації у форматі документа; розраховують вартість турів з урахуванням курсу валют, знижок; контролюють своєчасну оплату турів; ведення фінансової звітності; експортування- імпортування важливих даних в інші програми (Word, Excel, 1С) та ін.

Міжнародні системи бронювання. Найбільш популярними серед користувачів мережі Інтернет вважаються глобальні дистриб'юторські системи GDS (Global Distribution System) [15], їх представниками є: Amadeus, Galileo, Sabre, Worldspan (табл. 2).

Таблиця 2

Глобальні розподільчі системи [16]

Спочатку, такі системи були створені виключно для бронювання авіабілетів, але згодом з'явилися можливість бронювання готельних номерів, круїзів, рент-кар (з англ. «rent car» - оренда автомобіля) і так далі. Миттєво можна забронювати готель, орендувати авто, квитки на літак, знайти необхідну інформацію про місце перебування, про обмін валюти та інше. Підключення відбувається через модем до серверів, які мають базу даних, турагенти отримують доступ до інформації про наявність наявних послуг, вартість, якість турпродукту, часу відправлення та прибуття по ряду туристичних послуг від власних поставників. До того ж, турагенти зв'язуються з такими базами даних для оформлення та підтвердження замовлення. Такий сервер доступний як для турагентів, так і для туроператорів і для самого туриста, якщо він самостійно захоче придбати як окремо квитки, так і сам тур.

Навігаційні системи - це комплексні електронно-технічні системи, які у сукупності мають як наземні, так і космічні пристрої, які призначені для визначення місця розташування і параметрів руху для наземних, водних і повітряних об'єктів. До системи супутникової навігації, яка активно функціонуює у світі, відносять GPS. GPS (Global Positioning System) - система глобального позиціонування - дозволяє в кожному куточку Землі визначити точне місце розташування і швидкість об'єктів. Така система має великий попит серед туристів, людей, які ведуть активний спосіб життя, любителів спорту, риболовлі та автомобілістів.

Електронна комерція - системи, що дозволяють проводити фінансові операції з допомогою мережі Інтернет. Подібні системи: електронні гроші EasyPay, мобільна платіжна система iPay, міжнародна система розрахунків у мережі Web Money Transfer, міжнародна платіжна система Mastercard, QIWI гаманець та інші.

Віртуальні ГІСи - системи, що представляють узгоджену просторову та атрибутивну інформацію, що мають безпосереднє відношення до об'єктів. Користувачі мережі Інтернет, відвідуючи різні сайти, знайомляться з планом готелю, слайдами в 3D форматі, можуть переглянути його місцезнаходження на карті міста і навіть побувати всередині нього. Завдяки новітнім розробкам, наприклад Google maps, які надають можливість кожному побувати в будь-якому місці нашої планети, в якому ти забажаєш і все це відбувається в тривимірному форматі зображення, що створюється відчуття, ніби насправді ходиш вуличками того чи іншого міста. Готелі та готелі також розміщують подібну інформацію на своїх сторінках в Інтернеті. Використання ГІС відноситься до напряму, що успішно розвивається, в туристично- рекреаційному проектуванні та освоєнні територій [15]. Приклади ГІС: ArcInfo, MapInfo, AutoCADMAP, Bentley, 2GIS, Google maps.

Розглянемо Інтернет-проєкти, які забезпечують користувачів мережі інформацією про туризм. Серед джерел туристичної інформації, представлених у мережі онлайн, можна виділити такі:

сайти загального призначення, у яких є туристичні розділи;

спеціалізовані туристичні портали та сайти;

глобальні системи бронювання;

сайти фірм-туроператорів та сайти туристичних агенцій.

У глобальній мережі представлено величезну кількість сайтів про туризм, як спеціалізованих, так і звичайних, що мають розділи та рубрики, присвячені подорожам. Оскільки інформації дуже багато зупинимося докладніше на сайтах таких туроператорів як: TEZ Tour, Coral Travel, Pegas Touristik, Anex, TUI, TPG та ін. [3]. Для того щоб детальніше вивчити туроператорський сайт і виявити його основні переваги, ми розподілили їх на три групи: веб - вітрина; візитна картка і система «Туроператор - турагент». Веб-вітрина сьогодні є найпоширенішим способом представлення турфірм у мережі. Вони є добіркою веб-сторінок з інформацією про країни, курорти, готелі. Подібні сайти включають новинні розділи, в яких постійно з'являється актуальна інформація про спецпропозиції і гарячі тури. У деяких туроператорів на сайтах є форма для підписки на розсилку таких пропозицій. При регулярному оновленні інформації на сайті, його грамотному оформленні туроператорський сайт може служити реальним інструментом для ведення бізнесу. До цієї групи можна віднести такі сайти туроператорів: TEZ Tour, Coral Travel, Pegas Touristik, Anex, TUI [3].

Візитна картка є найпростішим способом подання організації. Найчастіше такий сайт має розділи: «Про нас», «Як нас знайти», «Основні напрямки діяльності», «Контакти». Переваги такого сайту - це низька ціна створення та відсутність необхідності регулярного оновлення. Систему «Туроператор - турагент» стали застосовувати серед великих та просунутих туроператорів. Вони стали користуватися внутрішньокорпоративними системами бронювання своїх турів з використанням Інтернету. Турагент із бази турів в Інтернеті, вибирає будь-яку пропозицію, вводить свої реквізити, дані на туристів, які потрапляють у внутрішню базу туроператора. У реальному режимі часу система автоматично обчислює ціни на турпакети, з урахуванням нестандартних розміщень. При цьому турагентства можуть простежити, на якому саме етапі знаходиться замовлення, оцінити завантаження готелів, рейсів та інше [3]. Прикладами третьої групи є сайти таких туроператорів як: TEZ Tour, Coral Travel, Pegas Touristik.

Виходячи з отриманих даних, можна зробити висновок, що сайти типу візитна картка поступово виходять із споживання. Туроператори віддають перевагу першому і третьому типу сайтів. Також завдяки їхньому ретельному моніторингу та аналізу конкурентів, вони практично всі оснащені всіма найновішими інноваціями в мережі. Структура та інформаційна наповнюваність сайтів популярних туроператорів практично не відрізняється один від одного. Відмінності тільки у виборі картинок, напрямки, з якими працює туроператор та новини. Переваги туроператорських систем: майже повна автоматизація всіх бізнес-процесів, мінімізація впливу негативних наслідків «людського фактора», оперативна публікація інформації для агентств (ціни, stop-sale, завантаження готелів і т.п.). В результаті дослідження виявлено такі можливості програми: робота з путівками; робота з платежами; робота з базою даних клієнтів; здійснення взаємодії із зовнішніми інформаційно-пошуковими системами; імпорт заявки з систем онлайн- бронювання туроператорів; обмін даними під час бронювання з туроператором; під час проведення платежу облік крос-курсів валют, відсотки на конвертацію з урахуванням офісу проведення платежу; статистична обробка даних. Говорячи про ефективність ІТ у галузі туризму слід розуміти, що «при впровадженні інформаційних систем відбувається підвищення оперативності та поліпшення якості інформації в короткі терміни, що позитивно позначається на всій системі управління» [2], а інформаційна система стає основою контролю за фінансовими, матеріальними і людськими ресурсами. Таким чином, показником ефективності застосування ІТ у туризмі є покращення керованості організації.

ІТ-технології прийшли на допомогу туроператорами агенціям, у яких з великою інтенсивністю збільшується потік клієнтів [13]. У турфірм з'явилася необхідність в електронних технологіях, щоб вижити їм довелося знизити витрати за рахунок процесів автоматизування. Однак ефективне застосування ІТ дає додаткові конкурентні переваги. Сьогодні перемагає той, хто оперативно та якісніше надасть клієнту (турагентству чи туристу) необхідну інформацію про турпродукт, чиє обслуговування буде кращим.

Висновки

Сучасне туристичне підприємство, яке використовує у своїй діяльності комп'ютерні технології, стабільно та успішно веде свій бізнес, закладаючи фундамент на майбутнє. XXI століття комп'ютерного та інформаційного суспільства, в якому всі туристичні підприємства країн світу користуються глобальним джерелом інформації - комп'ютерна мережа Інтернет. Робота в мережі дозволить користувачам оперативно і доступно знаходити ту чи іншу інформацію про умови поїздки, ціни, послуги, найбільш докладну інформацію про сам тур. Ні який інший вид реклами не може зрівнятися з рекламою в мережі Інтернет за повнотою, якістю та оперативністю інформації, що надається. Таким чином, ми приходимо до висновку, що перелічені вище розробки несуть величезний внесок у сучасність. Вони викликають інтерес не тільки окремих туристичних підприємств, але й впливають на розвиток всього туристичного сегмента, сприяючи зростанню привабливості туризму і подорожей.

Література

Дударенко В. О., Примак Т. Ю. IT-туристичні підприємства на ринку України. Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у XXI столітті (м. Київ, 5-6 квітня 2017 р.). НУХТ, 2017. С. 349.

Долга Г. В. Управління інноваційною діяльністю підприємств туристичного бізнесу. Бізнес-навігатор. 2020. Випуск 1 (57). С. 111-114. DOI: https://doi.org/10.32847/ business-navigator.57-19.

Татаринцева А. С., Олійник О. М. Управління підприємствами туристичної сфери з використанням сучасних інформаційних технологій. Вісник Запорізького національного університету. 2011. Випуск 1 (9). С. 148-153. URL: https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2011/ eco_2011_1/2011_1/148-153.pdf.

Кравченко А. В., Костючик С. В. Аналіз інноваційного розвитку вітчизняних туристичних підприємств на ринку України. Молодий вчений. 2017. Випуск 10 (50). С. 922-926. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/ kravchenko22.htm.

Погуда Н. В., Розметова О. Г. Сучасний стан туристичного ринку України. Ефективна економіка. 2018. Випуск 10. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2018/59.pdf.

Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. 1962. URL: https://press.princeton.edu/books/paperback/9780691003566/the-production-and-distribution- of-knowledge-in-the-united-states

Umesao Т. The influence of the social function of information on the concepts of the information society . 1969. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Tadao_Umesao

Яковець Ю.В. Глобальні економічні трансформації XXI століття. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-

Kuznets S. Secular Movements in Production and Prices: їх природа та їх керування під Cyclical Fluctuations. Boston: Houghton Mifflin & Co., 1930.

H.J. Leavitt & T.L. Whistler Informations technologies. Harvard Business Review. 1958. URL: https://hbr.org/1958/11/management-in-the-1980s

Озимек А. Фрілансінг та економіка у 2021 році. URL: freelancing-and-the- economy-in-2021/

Туріндустрія через призму драйверів і бар'єрів бізнесу. Центр соціально- економічних досліджень, 2020. URL: https://financial.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/11/ zbirnyk-2015-1.pdf

Морозов М.А., Морозова Н.С. Інформаційні технології у соціально-культурному сервісі та туризмі. URL: https://infotour.in.ua/morozov.htm

Digital 2023: Global Overview Report - DataReportal 26 january 2023. URL: https://datareportal.com

Global Distribution System. URL: https://www.siteminder.com/r/global-distribution-system/

Якушкина М. Galileo під новим трендом. Турбізнес.2017. № 2. С. 12.

References

Dudarenko, V. O.& Prymak, T. Yu. (2017). IT-turystychni pidpryiemstva na rynku Ukrainy [IT tourism enterprises on the market of Ukraine]. Naukovi zdobutky molodi - vyrishenniu problem kharchuvannia liudstva u XXI stolitti (m. Kyiv, 5-6 kvitnia 2017 r.) [Scientific achievements of youth - solving the problems of human nutrition in the 21st century (Kyiv, April 5-6, 2017)]. NUKhT. S. 349. [in Ukrainian].

Dolha, H. V. (2020). Upravlinnia innovatsijnoiu diial'nistiu pidpryiemstv turystychnoho biznesu [Management of innovative activities of tourism business enterprises]. Biznes-navihator [Business navigator]. Vypusk [Issue] 1 (57). S. 111-114. DOI: https://doi.org/10.32847/business- navigator.57-19. [in Ukrainian].

Tataryntseva, A. S. & Olijnyk, O. M. (2011). Upravlinnia pidpryiemstvamy turystychnoi sfery z vykorystanniam suchasnykh informatsijnykh tekhnolohij [Management of tourism enterprises using modern information technologies]. Visnyk Zaporiz'koho natsional'noho universytetu [Bulletin of ZaporizhzhyaNational University]. Vypusk [Issue] 1 (9). S. 148-153. Retrieved from: https://web.znu.edu.ua/herald/issues/2011/eco_2011_1/2011_1/148-153.pdf. [in Ukrainian].

Kravchenko, A. V. & Kostiuchyk, S. V. (2017). Analiz innovatsijnoho rozvytku vitchyznianykh turystychnykh pidpryiemstv na rynku Ukrainy [Analysis of innovative development of domestic tourism enterprises on the market of Ukraine]. Molodyj vchenyj [A young scientist]. Vypusk [Issue] 10 (50). S. 922-926. Retrieved from: https://tourlib.net/statti_ukr/ kravchenko22.htm. [in Ukrainian].

Pohuda, N. V. & Rozmetova, O. H. (2018). Suchasnyj stan turystychnoho rynku Ukrainy [Modern state of the tourist market of Ukraine]. Efektyvna ekonomika [Efficient economy]. 2018. Vypusk [Issue] 10. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2018/59.pdf. [in Ukrainian].

Machlup, F. (1962). The Production and Distribution of Knowledge in the United States [The Production and Distribution of Knowledge in the United States]. 1962. Retrieved from: https://press.princeton.edu/books/paperback/9780691003566/the-production-and-distribution-of- knowledge-in-the-united-states [in Ukrainian].

Umesao, T. (1969). The influence of the social function of information on the concepts of the information society . Retrieved from: https://en.wikipedia.org/wiki/Tadao_Umesao [in English].

Yakovets', Yu.V. (2007). Hlobal'ni ekonomichni transformatsii XXI stolittia [Global economic transformations of the XXI century]. Retrieved from: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi- [in Ukrainian].

Kuznets, S. (1930). Secular Movements in Production and Prices: ikh pryroda ta ikh keruvannia pid Cyclical Fluctuations. Boston: Houghton Mifflin & Co., 1930. [in English].

Leavitt H.J. & Whistler T.L. (1958). Informations technologies. Harvard Business Review. Retrieved from: https://hbr.org/1958/11/management-in-the-1980s [in English].

Ozymek, A. (2021). Frilansinh ta ekonomika u 2021 rotsi [Freelancing and the economy in 2021]. Retrieved from: freelancing-and-the-economy-in-2021/ [in Ukrainian].

Turindustriia cherez pryzmu drajveriv i bar'ieriv biznesu [Tourism industry through the lens of business drivers and barriers]. Tsentr sotsial'no-ekonomichnykh doslidzhen' [Center for Socio-Economic Research], 2020. Retrieved from: https://financial.lnu.edu.ua/wp-content/ uploads/2015/11/zbirnyk-2015-1.pdf [in Ukrainian].

Morozov, M.A. & Morozova, N.S. (2015). Informatsijni tekhnolohii u sotsial'no- kul'turnomu servisi ta turyzmi [Information technologies in socio-cultural service and tourism]. Retrieved from: https://infotour.in.ua/morozov.htm [in Ukrainian].

Digital 2023: Global Overview Report - DataReportal 26 january 2023. Retrieved from: https://datareportal.com [in English].

Global Distribution System. Retrieved from: https://www.siteminder.com/r/global- distribution-system/ [in English].

Yakushkyna, M. (2017). Galileo pid novym trendom. Turbiznes. № 2. S. 12. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru