Наслідки впливу пандемії COVID-19 та відновлення туризму в регіонах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний торговельно-економічний університет

НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 ТА ВІДНОВЛЕННЯ ТУРИЗМУ У РЕГІОНАХ СВІТУ

Дворська Ірина Володимирівна

аспірант кафедри туризму та рекреації

Анотація

пандемія туризм туристичний антикризовий

У даній статті проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на туристичний сектор. Визначено, що під час пандемії, спричиненої COVID-19, саме туризм постраждав найбільше, зокрема через обмежувальні карантинні заходи, які запроваджують країни. У статті робиться наголос на тому, що усі сектори життєдіяльності суспільства потребують організованої і координованої співпраці. А питання економічного відновлення після COVID-19 можуть бути вирішені виключно всією світовою спільнотою. Вказані нові перспективи та напрями діяльності туристичного сектору, окреслені можливості його відновлення та росту.

Також, стаття націлена на розгляд основних тенденцій розвитку туризму, які виникли в умовах пандемії, антикризових заходів для підтримки галузі у важкий період та досвіду протидії поширенню Covid-19.

Констатовано той факт, що туристична сфера стала однією із галузей економіки, які внаслідок пандемії коронавірусу, постраждала найбільше. Статистичні дані UNWTO вказують на те, що у 2020 році на 70 відсотків, у середньому, зменшилась чисельність міжнародних туристів, що значно вплинуло на розвиток усіх секторів туризму у всіх, без виключення, країнах світу. У пошуках перспективних шляхів вирішення такої проблеми були визначені основні причині неможливості побудови коротко-, середньота довгострокових планів дій та неможливості надання об'єктивної оцінки негативного впливу пандемії на розвиток сфери туризму в регіонах та у світі вцілому.

Доведено, що наслідки COVID-19 для туризму створюють додаткове навантаження в частині збереження культурної спадщини та додатковий вплив на культурно-соціальну структуру громад, особливо корінних народів і етнічних груп. Наприклад, закриття ринків ремісничих виробів, продукції та інших туристичних товарів особливо позначилося на доходах жінокпредставниць корінних народів.

Відмічено, що пандемія виявила необхідність переосмислення структури економіки туризму в інтересах підвищення конкурентоспроможності та зміцнення потенціалу протидіі. Для підтримання туристичної та суміжних галузей економіки протягом пост-ковідної реанізації і зменшення її наслідків, насамперед, пропонується розвивати внутрішній туристично-рекреаційний ринок. Також важливі й необхідні для поступового відновлення туристичного бізнесу взаємодопомога і супровід державних і місцевих органів влади у підтримці підприємницьких ініціатив у сфері туризму, зокрема у розробленні програм запобігання поширенню коронавірусу, сприяння створенню туристичних кластерів, тощо.

Ключові слова: туризм; туристичний сектор; криза; пандемія COVID-19; аналіз; розвиток; співпраця.

Annotation

Dvorska Iryna Volodymyrivna Graduate student of the Department of Tourism and Recreation, National University of Trade and Economics

CONSEQUENCES OF THE IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC AND THE RECOVERY OF TOURISM IN REGIONS OF THE WORLD

This article analyzes the impact of the COVID-19 pandemic on the tourism sector. It was determined that during the pandemic caused by COVID-19, it was tourism that suffered the most, in particular due to the restrictive quarantine measures introduced by countries. The article emphasizes that all sectors of society's life require organized and coordinated cooperation. And the issues of economic recovery after COVID-19 can be solved exclusively by the entire world community. New prospects and directions of activity of the tourism sector are indicated, possibilities of its recovery and growth are outlined.

Also, the article is aimed at considering the main trends in the development of tourism that have arisen under the conditions of the pandemic, anti-crisis measures to support the industry in a difficult period and experience in combating the spread of Covid-19.

The fact that tourism has become one of the sectors of the economy that has suffered the most as a result of the coronavirus pandemic has been established. UNWTO statistics indicate that in 2020, the number of international tourists decreased by 70 percent, on average, which significantly affected the development of all tourism sectors in all countries of the world, without exception. In the search for promising ways to solve this problem, the main reasons for the impossibility of building short-, mediumand long-term action plans and the impossibility of providing an objective assessment of the negative impact of the pandemic on the development of tourism in the regions and in the world as a whole were identified.

It has been proven that the consequences of COVID-19 for tourism create an additional burden in terms of preserving cultural heritage and an additional impact on the cultural and social structure of communities, especially indigenous peoples and ethnic groups. For example, the closure of markets for handicrafts, products, and other tourist products particularly affected the incomes of indigenous women.

It was noted that the pandemic revealed the need to rethink the structure of the tourism economy in the interest of increasing competitiveness and strengthening the potential for countermeasures. In order to maintain the tourism and related sectors of the economy during the post-Covid reanimation and to reduce its consequences, first of all, it is proposed to develop the domestic tourism and recreation market. Mutual assistance and support of state and local authorities in supporting entrepreneurial initiatives in the field of tourism are also important and necessary for the gradual recovery of the tourism business, in particular, in the development of programs to prevent the spread of the coronavirus, to promote the creation of tourist clusters, etc.

Keywords: tourism; tourism sector; crisis; the COVID-19 pandemic; analysis; development; cooperation.

Постановка проблеми

Туризм вже достатньо давно став однією із важливих складових інфраструктури багатьох країн, впливаючи опосередковано, а інколи прямо на розвиток країни загалом. Саме розвинена інфраструктура в тандемі з наданням якісних послуг та сприятливими кліматичними умовами, історичними, культурними, архітектурними надбаннями слугують основою і врешті перетворюють туризм на високоприбуткову галузь економіки будь-якої країни. Отже, туризм можна розглядати як один із інструментів ефективного та динамічного розвитку економіки. Через пандемію COVID-19 світова туристична галузь за підсумками 2020 року могла недорахуватися 2,1 трлн. дол. прибутків. Такі дослідження публікувала одна із наймасштабніших міжнародних туристичних інституцій - Світова рада з подорожей та туризму (WTTC). Через карантинні обмеження та обмеження на пересування у зв'язку з поширенням пандемії коронавірусу під загрозою було більше 75 мільйонів людей у всьому світі, які могли залишитись без своїх робочих місць. При цьому, найбільша частка людей (близько 49 мільйонів), які могли втратити роботу, знаходяться у в Азійсько-Тихоокеанському регіоні; близько 10 мільйонів людей могли втратити робочі місця у Америці, приблизно таку ж цифру можна спостерігати у Європі. Важливо зазначити, що туристична сфера та сектор подорожей у світі складає близько 10,4 % світового ВВП. Можемо підкреслити, що під час пандемії коронавірусу саме туристична галузь постраждала найбільше, зокрема через обмежувальні заходи, які запроваджувалися державами на пересування громадян, карантин, заборону авіаперевезень тощо. Тому нинішня криза - це можливість створити стійкішу туристичну економіку, розробити нові туристичні продукти, використовуючи всі протиепідеміологічні заходи, спрямувати значні зусилля з боку державних інституцій на розвиток і підтримку внутрішнього туризму та загалом рекреаційної сфери з реабілітаційними елементами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням діяльності та розвитку туристичної галузі займалося багато науковців, зокрема, варто відзначити вітчизняних дослідників, які проаналізували вплив пандемії на туризм і сформували власні гіпотези подальшого розвитку туристичної галузі. До таких науковців можна зарахувати А. Бондаренко, О. Гладкого, О. Даниліна, Н. Дугієнко, Г. Коцюрубенко, А. Мазаракі, В. Непочатенко, Т. Ткаченко, О. В. Шикіна та ін. [13; 14; 16]. Однак вплив наслідків світової пандемії, яка розпочалася наприкінці 2019 р., недостатньо досліджений і потребує розроблення детальних заходів, які необхідні для підтримання та стимулювання розвитку туристичної галузі. Відновлення туристичної індустрії в постпандемічному суспільстві є надзвичайно важливим, і такі закордонні науковці, як Haisheng Hu, Yang Yang, Jin Zhang [17], провели дослідження серед підприємств туристичної сфери, яке дало їм змогу визначити, що саме малий бізнес видається особливо вразливим до пандемії й відповідно потребує цільової державної допомоги і підтримки. Згадані дослідники визначили фактори, що підсилюють або послаблюють негативний вплив кризових подій на туризм і сприяють його відновленню. Також треба відзначити важливість аналітичних досліджень Всесвітньої туристичної організації (UNWTO), Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Світової ради з подорожей та туризму (WTTC) та інших міжнародних організацій, які відмічають критичний стан туристичної галузі та вказують на важливість її підтримки.

Мета статті

Головною метою цієї статті є аналіз ситуації в світі в період пандемії, а також розробити практичні заходи щодо підтримання діяльності сфери туризму внаслідок економічної кризи, що склалася через пандемію Covid-19. Також стаття націлена на розгляд основних тенденцій розвитку туризму, які виникли в умовах пандемії, антикризових заходів для підтримки галузі у важкий період та досвіду протидії поширенню Covid-19.

Виклад основного матеріалу

Динаміка туристичних потоків останніх років неодноорідна. Так, у 2019 чисельність міжнародних туристів досягло 1,5 мільярда людей, що на 4 відсотки більше показників 2018 року. Такий рекордний, отриманий за короткий період, показник, дає змогу побачити той факт, що темпи зростання та розвитку туристичної сфери були швидшими, ніж світової економіки в цілому. Ще 8,8 мільярда чоловік подорожували по програмах внутрішнього туризму. Функціонування даного сектору забезпечило обсяг експорту у розмірі 1,5 трильйонів доларів США, і в ньому прямо або опосередковано був зайнятий кожен десятий житель планети. Проте, в середині березня 2020 року туризм зупинився. Характерним для перших місяців 2020 року було скорочення чисельності міжнародних туристів на 56 відсотків, а для травня - на 98 відсотків. На жаль, така ситуація призвела до значних втрат експорту (близько 320 мільярдів доларів США), що перевищує загальні втрати усіх країн світу у 2009 році за період глобальної економічної кризи [1]. Перспективні сценарії вказували на можливе значне скорочення кількості туристів, і, відповідно, зменшення фінансових надходжень від реалізації програм міжнародного туризму (на 60-80 відсотків) впродовж 2020 року. Рівень скорочення безпосередньо залежив від темпів поширення коронавірусу на конкрентних територіях, тривалості дії обмежень на пересування та поїздки по країні, а, також, тривалості процесів поступового відкриття кордонів між державами.Такий серйозний удар призвів до скорочення кількості міжнародних туристів на 1,1 мільярда чоловік та втрат на 1,2 трильйони доларів США у вигляді експортних надходжень від туризму. Така ситуація поставила під загрозу можливість створення 120 мільйонів робочів місць у туристичній сфері. На квітень 2020 року економічні наслідки коронавірусу в світі склали не менше 5 трильйонів доларів, такі розрахунки надала компанія Bloomberg. В останній раз подібні масштабні наслідки пандемії ми спостерігали в XIV столітті під час епідемії чуми, коли жителі Європи зіткнулися з нестачею робочих рук і підвищенням податків. Навіть знаменита «іспанка» не зробила такого впливу на економіку [2].

Можна констатувати той факт, що туристична сфера стала однією із галузей економіки, які внаслідок пандемії коронавірусу, постраждала найбільше. Статистичні дані UNWTO вказують на те, що у 2020 році на 70 відсотків, у середньому, зменшилась чисельність міжнародних туристів, що значно вплинуло на розвиток усіх секторів туризму у всіх, без виключення, країнах світу. У пошуках перспективних шляхів вирішення такої проблеми були визначені основні причині неможливості побудови коротко-, середньота довгострокових планів дій та неможливості надання об'єктивної оцінки негативного впливу пандемії на розвиток сфери туризму в регіонах та у світі вцілому. Ключовими причинами тут виступають високий рівень невизначеності у питаннях тривалості дії пандемії у регіонах, а, також, невизначеність у напрямах реалізації подальших заходів для боротьби з коронавірусом та послаблення карантинних обмежень [3].

Компанія з управління ризиками Coface [2] провела аналіз економіки провідних європейських країн в умовах коронавірусу. У розрізі країн цифри досить різні. Так, в Європейському туристичному регіоні найбільше постраждала економіка Італії, яка зменшилася на 18,5 % ВВП за рахунок зменшення кількості подорожан, Португалії - на 14,1%, Франції - 13,1 %. Для економіки Франції це падіння стало найістотнішим з часів Другої світової війни. Цікаво, що ВВП деяких східно-європейських країн і країн Балтії впав в рази менше: Литві - на 5,1 %, Латвії - на 7,5 %, Чехії - на 8,4 %. Варто відзначити, що найбільш постраждали від початку пандемії коронавірусу такі галузі: 1. сфера гостинності (туризм, готелі, ресторани); 2. зовнішня торгівля; 3. транспорт і логістика; 4. офлайн-сервіси та розваги (фітнес, спорт, кінотеатри, театри, перукарні). 5. реальний сектор. Сектора економіки, які в 2020 році через кризу показали істотне зростання: 13 1. е-commerce (особливо, доставка їжі); 2. онлайн-розваги (наприклад, YouTube або стримінгові сервіси); 3. виробництво і продаж медичних товарів; 4. дистанційна медицина (MedTech); 5. доставка продуктів харчування.

Криза пандемії коронавірусу торкнулась і країн Карибського басейну та Латинської Америки. До появи COVID-19, у Мексиці та сусідніх субрегіонах спостерігалась позитивна тенденція розвитку: з 2016 до початку 2020 року щорічно на 10 відсотків зростала чисельність туристів, які відвідували ці країни. Проте, закриття кордонів більшістю країн світу та процес просування коронавірусної хвороби по територіях Латиноамериканських держав призвели до того, що чисельність прибулих туристів зменшилась у березні 2020 року на більше ніж 50 відсотків, а у квітні того ж року - досягла 100 відсотків.

Для країн Карибського басейну, який був найбільшим спеціалізованим субрегіоном туристичного направлення у межах Американського макрорегіону, активність у туристичній сфері зійшла на нуль, також, у квітні 2020 року. При цьому, увесь туристичний бізнес на Карибах тримався на подорожуючих із Європи, Канади та США, економіки яких, також, досить сильно постраждали від пандемії коронавірусу. Зважаючи, також, на той факт, що більша частина міжнародних аеропортів та портів закрили, досить логічно, що численність туристів впала до нуля, і, відповідно, активізувалися масові відміни бронювань номерів у готелях та на курортах. У такому контексті, у березні 2020 року на Кубі чисельність туристів зменшилась на 33 відсотки, а вже у квітні досягла повного локдауну [4].

Завдяки повітряному сполученню в секторі туризму було створено майже 37 мільйонів робочих місць і забезпечено надходження порядку 897 млрд. дол. США на рік у світовий ВВП. За останніми оцінками ІКАО, в 2020 році авіакомпанії втратили від 324 до 387 млрд. дол. США своїх валових операційних доходів, майже половину. З огляду на те, що близько 90 % всього авіаційного парку вимушено знаходилося на землі, а можливості задовільнити попит на туристичні послуги у другому кварталі 2020 році практично дорівнювали нулю, це вже перевищувало масштаби кризи, що спостерігалася через спалах важкого гострого респіраторного синдрому (ТОРС) в 2003 році і подій 11 вересня 2001 року [6].

Вплив COVID-19 на морські перевезення пасажирів також був колосальним в 2020 році, особливо в зв'язку з тим, що деякі країни радили не подорожувати на кораблях, а великі круїзні компанії призупинили свою роботу. За даними Міжнародної асоціації круїзних ліній (Маклая) [5], круїзний туризм, обслуговуючий 28,5 мільйона пасажирів, приніс в 2018 році близько 150 млрд. дол. США в загальний обсяг виробництва товарів і послуг в рамках всієї світової економіки і забезпечив більше 1 мільйона робочих місць. Станом на початок серпня 2020 р. на круїзних суднах залишилися близько 5000 моряків, які все ще перебували в очікуванні репатріації, тривалої в результаті закриття портів, а також недостатньої координації та підтримки між країнами.

Частка туризму у ВВП країн групи двадцяти (G-20) становить біля 3 %, на нього приходиться 6 % від загального обсягу експорту і 6 % зайнятості в країнах G-20. Лише за перші п'ять місяців 2020-го країни G-20 втратили 55 % міжнародного туристичного потоку. Інші країни і малі острівні держави, що розвиваються постраждали ще більш серйозно в силу частки туризму в їх економіці з точки зору як ВВП, так і експорту, а також в силу їх залежності від сектора в плані зайнятості та рівня їх підготовленості [1].

В малих острівних державах, що розвиваються, роль туризму в економіці ще більш значна. На цей сектор припадає понад 30 % від загального обсягу експорту в більшості малих острівних країн, що розвиваються, а в деяких з них - до 80 %. COVID-19 є ще одним нагадуванням про те, наскільки малі острівні країни, що розвиваються уразливі до глобальних потрясінь та залежні від міжнародного туризму [7].

Наслідки COVID-19 для туризму створюють додаткове навантаження в частині збереження культурної спадщини та додатковий вплив на культурносоціальну структуру громад, особливо корінних народів і етнічних груп. Наприклад, закриття ринків ремісничих виробів, продукції та інших туристичних товарів особливо позначилося на доходах жінок-представниць корінних народів [8]. Були припинені або відкладені також багато звичних заходів, пов'язаних з нематеріальною культурною спадщиною, такі як традиційні фестивалі і збори, що мало серйозні наслідки для соціального і культурного життя людей в усьому світі. Особливо постраждали ті, хто займається виконавчим мистецтвом і традиційними ремеслами, в тому числі представники місцевого та корінного населення, які в основному працюють в неформальному секторі.

Об'єкти всесвітньої культурної спадщини та музеї також сильно залежать від доходів, принесених туризмом, з точки зору проведення вкрай важливої роботи з моніторингу, консервації та археологічної діяльності. Скорочення чисельності відвідувачів безпосередньо позначилося на відповідних оперативних бюджетах. В умовах пандемії 90 % країн закрили для відвідувачів свої об'єкти всесвітньої спадщини, що мало величезні соціально-економічні наслідки для громад, які залежать від доходів сектора туризму [8]. Також в період кризи закрилися 90 % музеїв, а 13 %, можливо, вже ніколи не відкриються знову. Мережа європейських музейних організацій оцінює втрати доходів музеїв, розташованих в туристичних регіонах Європи, на рівні 75-80 %.

До кризи, обумовленої COVID-19, загальносвітовий дохід культурної і творчої галузей становив 2250 млрд. дол. США на рік, а експорт - понад 250 млрд. дол. США. Отже, пандемія серйозно позначилася на туристичних сферах країн, що розвиваються, та більшості розвинених країн світу.

За даними Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) [19] у перші сім місяців 2022 року глобальний туризм набрав обертів після двох років шоку від Covid-19, але його рівень все ще значно відстає від допандемічного 2019 року.

Зокрема, згідно з останнім Барометром світового туризму ЮНВТО, кількість міжнародних туристів, які прибувають за період з січня до липня, зросла на 172 відсотки порівняно з тими ж місяцями 2021 року, що на 57 відсотків компенсує рівні до пандемії.

Згідно зі звітом, Європа і Середній (Близький) Схід продемонстрували найшвидше відновлення у січні-липні, прийнявши майже втричі більше міжнародних в'їзних туристів, ніж за перші сім місяців 2021 року.

Зокрема, у період із січня по липень кількість тих, хто прибуває до Європи, збільшилася на 190%, відновивши 74% рівня 2019 року завдяки високому попиту з боку США.

Проаналізувавши дані статистики туризму ЮНВТО, можна зробити висновки: підвищення показників кількості туристичних потоків на 85 відсотків рівня 2019 року. Аналітики дослідження зазначають, що результати показують сплекс відкладеного попиту на міжнародні поїздки, який реалізувався відразу після того, як країни почали послаблювати чи знімати обмеження на поїздки. Так, за досліджуваний період у всьому світі подорожували 474 мільйони туристів порівняно зі 175 мільйонами за ті ж місяці 2021 року, при цьому 207 мільйонів прибутків було зареєстровано у червні та липні 2022 року, що становить 44 відсотки від загальної кількості прибуттів, зареєстрованих за перші сім місяців 2022 року.

Європа прийняла 309 мільйонів туристів, що складає 65 відсотків від загальної кількості подорожей по всьому світу.

У той же час, з погляду субрегіонів, Південне Середземномор'я Європи дуже близько підійшло до рівня допандемічного 2019 року і склало на рівні - 15 відсотків. Західна Європа показала значно нижчий сппад ніє інші субрегіони і склала - 26 відсотків, а Північна Європа - 27 відсотків. Вже в липні 2022 року кількість прибуттів наблизилася до допандемічного рівня середземноморської Європи, скоротившись лише на 6 відсотків.

Згідно зі звітом, глобальними напрямками, що перевищили рівень прибуття до пандемії за семимісячний період, були Віргінські острови США, Албанія, Сен-Мартен, Ефіопія та Г ондурас, а також Андорра. Сербія, Судан, Румунія, Албанія та Північна Македонія перевищили допандемічний рівень доходів у січні-липні 2022 року. Що вказує на природний розвиток туристичних відносин цих країн та їх еволюційне зростання на світовому ринку.

Зазначені події та проаналізовані фактори впливу вказують на шляхи подолання кризи постпандемічного відновлення та відновлення динаміки туристичних потоків. Перш за все, ключове значення для подолання наслідків пандемії та відновлення туризму мало дотримання належних протоколів охорони здоров'я і безпеки та поширення інформації про них. У цьому контексті велике значення мала співпраця і взаємодія між країнами. Досвід країн світу щодо подолання наслідків кризи переконують про дієвість окремих вжитих заходів. Так, наприклад, для пожвавлення туризму, що має ключове значення для економіки та зайнятості міністерство культури та туризму Туреччини запровадило програму безпечного туризму у 2020 році. Зазначена програма була розширена, доповнена та успішно реалізована і у 2021 році.

У всіх областях, від аеропорту до розміщення в готелях, від внутрішнього транспортного сполучення до ресторанів, було вжито низку заходів щодо охорони здоров'я та забезпечення гігієни для створення необхідних умов для безпечної подорожі та туризму. Також було ініційовано процес сертифікації. Німецька компанія TUV Sud and Royal Cert, британська компанія Llyod's Register, французька компанія Bureau Veritas та Турецький інститут стандартів входять до організацій, що видають сертифікати.

У травні 2021 року Туреччина була включена до «червоного» списку Великобританією. Внаслідок державних ініціатив та широкого обміну інформацією Туреччина була виключена з червоного списку 22 вересня 2021 року.

Подекуди жорсткі карантинін вимоги були пом'якшені. Так, для туристів з Польщі, які є важливим сегментом для турецьких туроператорів було знято заборону в'їзду туристам, які не мали щеплення. Натомість ці процедура була замінена на обов'язкову здачу ПЛР-тестів при в'їзді.

Німеччина, яка є однією з країн-донорів, постачальників туристів в Туреччину, була виключена із категорії «регіон високого ризику» ще в березні 2022 року, що дозволило відпрацювати літній сезон повністю та аргументовано збільшило кількість туристів з Німеччини на турецьке Середземномор'я. Аналогічно, в рамках обмежень на поїздки, введених французькою владою в рамках боротьби з пандемією Covid-19, було ухвалено рішення включити Туреччину до «зеленого» списку категорії з 31 березня 2022 року.

Розробка та широке застосування вакцин, що забезпечили ефективний та безпечний захист від поширення вірусу, надали певну можливість послабити обмеження на польоти, туристичні подорожі. Зусилля щодо взаємного визнання посвідчень про щеплення стали важливим компонентом турецької туристичної дипломатії у 2021 році. Було визначено, що свідчення про щеплення будуть інноваційним та безпечним фактором у міжнародних поїздках, і щодо цього були докладені зусилля співпраці з іншими країнами. Станом на 20 квітня 2022 р., хоча вони і відрізняються один від одного за змістом та результатами, показаними на практиці, визнання сертифікатів вакцинації було досягнуто у 24 країнах [15].

В Албанії Міністерство туризму і навколишнього середовища спільно з Міністерством охорони здоров'я та соціального захисту підготували «Протокол про заходи щодо боротьби з COVID-19 під час туристичного сезону 2020 року», що містили керівні вказівки і передбачали необхідні попередні умови, які туристичні фірми повинні виконати для відновлення туристичного сезону і в цілях захисту співробітників і відвідувачів [18].

По-друге, головним завдання відновлення туризму є повернення місць роботи більшості співробітникам, задіяним в обслуговуванні туристичних потоків. Оскільки туризм поступово відновлюється, політику повернення до трудової діяльності можна було б будувати на основі підходу, орієнтованого на людину, яка передбачає, що права, міжнародні трудові норми і психологічне благополуччя працівників є наріжним каменем економічних, соціальних і екологічних стратегій відновлення. Вирішальне значення для формування ефективної політики та обстановки довіри, необхідних для безпечного повернення до роботи, буде мати діалог з населенням. У документі МОП «Безпечне повернення до роботи: керівництво для роботодавців щодо профілактики COVID19» наведено докладний набір дій і рекомендацій, запропонованих відповідними органами охорони здоров'я і праці. Стосовно мандрівників з обмеженими можливостями і літніх людей слід уникати непотрібних перешкод і адаптувати заходи безпеки. Нова реальність не повинна створювати додаткових бар'єрів для цих груп осіб. У документі «Відновлення туризму для мандрівників з обмеженими можливостями» [9] пропонуються відповідні рекомендації з метою сприяння інклюзивності в цій області. Цифровізація та інноваційні рішення дають унікальну можливість розширити масштаби впровадження оперативних процедур. Електронна реєстрація в готелях, безконтактний прикордонний контроль і посадка на літак можуть підвищити ступінь безпеки і звести до мінімуму перешкоди.

По-третє, зняття або введення обмежень на поїздки повинно повністю координуватися між країнами для забезпечення безпечного відновлення туризму. З метою сприяння відновленню ділової активності та підвищення рівня довіри подорожуючих було б доцільно розробити і впровадити програми соціально-економічного відновлення і протоколів здійснення подорожей, розроблених на основі тісного національного і міжнародного співробітництва та координації, міждержавного підходу, партнерства державного і приватного секторів та участі громадськості. Повноцінна координація з органами охорони здоров'я і міжнародна співпраця з питань, що стосуються політики в галузі захисту прав споживачів і обмежень на подорожі, вкрай важливі з точки зору сприяння безпеці поїздок, зміцнення довіри і прискорення процесу з відновлення туристської активності. Для реалізації дієвих планів і стратегій відновлення роботи будуть потрібні більш динамічні і гнучкі структури, які дозволять поліпшити координацію між усіма зацікавленими сторонами, включаючи різні міністерства і органи державної влади, з метою підвищення ступеня безпеки і захисту, реагування на поведінку і динаміку ринку, а також переходу до більш стійкої практики споживання і виробництва.

По-четверте, це вплив міжнародних та національних організацій на відновлення туристичної активності. У звіті Міжнародного валютного фонду з питань визначення перспективних напрямів розвитку туристичної сфери після отриманих від пандемії негативних наслідків у світі, було зазначено три основні етапи протидії таким наслідкам:

1. Пом'якшення кризи. Урядами більшості держав було запроваджено спеціальні заходи для підтримки бізнесу та на користь працівників з метою зменшити та компенсувати негативний вплив пандемії коронавірусу. Для туристичної сфери та суміжних секторів економіки було надано підтримку та фіскальний стимул з боку держави, який можна було отримати у вигляді гарантій та позик, або прямої грошової допомоги. Взірцем такої допомоги бізнесу та працівникам туристичної сфери можна назвати реалізацію урядом Китаю масштабної програми підтримки внутрішнього туризму. Багато країн світу взяли приклад з Китаю: так, у Таїланді було виділено 700 мільйонів доларів США на фінансову допомогу бізнесу та стимулювання розвитку вітчизняного туризму; на Ямайці було впроваджено спеціальні знижки на поїздки різними видами транспорту для внутрішніх туристів; на Фіджі було введено виплату субсидій для перших 150 тисяч туристів, у розмірі 400 доларів США. Досить незвичним є нематеріальне стимулювання у Коста-Риці, яке полягає у законодавчому затвердженні перенесених на понеділок національних свят з метою посилення внутрішнього туризму шляхом продовження вихідних. Нестандартним можна назвати, також, підхід уряду Барбадоса щодо підтримки розвитку туристичної сфери: на національному рівні запроваджено спеціальну візу для іноземних громадян, які працюють віддалено. Така віза давала дозвіл на проживання на один рік вищевказаної групи іноземців.

2. Відновлення. З метою зменшення рівня захворюваності коронавірусом увагу було перенесено на підтримку спеціальних протоколів охорони здоров'я та гігієни з метою пом'якшення норм соціального дистанціювання. У такому ракурсі, дотримуючись суворих протоколів та використовуючи затверджені на міжнародному рівні гігієнічні стандарти під час подорожей, можна повернути довіру мандрівників та створити належні умови для безпеки у туристичній галузі.

3. Вихід з кризи. Особливістю даного етапу мало стати розроблення довгострокових політичних рішень щодо убезпечення суспільства від потенційних загроз у туристичній галузі. У процесі реалізації програм безпечного відновлення економіки, уряди держав мають перейти від матеріального стимулювання бізнесу туристичної сфери до стратегії створення належних умов для розвитку суб'єктів підприємницької діяльності, які таку кризу подолали.

Як висновок до означених змін слід додати: пандемія виявила необхідність переосмислення структури економіки туризму в інтересах підвищення конкурентоспроможності та зміцнення потенціалу протидії. З цією метою до подальшого відновлення туристичного сектору поставлені наступні завдання до виконання:

- прийняти нові політичні рамки, більш сприятливі для створення надійного і стабільного середовища для розвитку бізнесу;

- підтримати розвиток інфраструктури туристичної сфери та системи якості послуг в цілому, що дозволяє розвивати інші суміжні галузі і полегшує процес інвестування для місцевих малих та середніх підприємств;

- забезпечити альтернативні джерела доходу для залежних від туризму громад з метою зміцнення їх потенціалу протидії кризам;

- інвестувати кошти в освіту та професійне навчання (наприклад, в розвиток мовних навичок), у всіх регіонах з метою підтримки та створення гідних робочих місць і підвищення життєстійкості;

- створити всеосяжну модель - підтримку активного співробітництва між туристичною сферою та іншими галузями економіки держави (пріоритетними виступають торгова та транспортна галузі), використовуючи різноманітні товари та послуги;

- зміцнити взаємозв'язок між поліпшенням транспортної пов'язаності і туризмом і посилити життєздатну та стабільну транспортну інфраструктуру з метою сприяння активного розвитку туристичної сфери та досягнення відкритості та стійкості у процесі її функціонування;

-збільшити рівень довіри та інтересів подорожуючих до вивченням об'єктів культурної спадщини та форм культурного самовираження, а, також, творчих галузей, шляхом отримання ними нового досвіду;

- сприяти розвитку внутрішнього і регіонального туризму;

- створити для сектору туризму системи раннього попередження на базі оцінок ризиків компаній і туристських напрямків.

За допомогою туризму можна було б вдосконалити системи збору даних, науково обґрунтовані підходи і механізми оцінки, засновані на чітких показниках і цілях, включаючи ініціативу по оцінці сталого туризму, процес прийняття якої триває і яка спрямована на вимір трьох аспектів стійкості туризму - економічного, соціально-культурного та екологічного, а також Міжнародну мережу обсерваторій сталого туризму ЮНВТО [8]. Надання підтримки країнам, що розвиваються в питаннях, які стосуються їх статистичного потенціалу, і більш активне впровадження цифрових та інших нових технологій і інструментів для цілей моніторингу та звітності виключно важливі для сталого планування та регулювання туризму [8]. Отож, на всіх етапах подорожей поряд із забезпеченням безпеки і захисту туристів, трудящих і місцевого населення ключове значення для відновлення довіри матиме дотримання належних протоколів охорони здоров'я і безпеки та поширення інформації про них. У цьому контексті велике значення будуть мати співпраця і взаємодія між країнами.

Висновки

Негативні наслідки від упроваджених протикоронавірусних заходів несприятливо позначилися на економічних показниках, зокрема ВВП багатьох країн світу. Туризм - це сфера економіки із високою прибутковістю, яка очолювала вагомий внесок у наповнення місцевих бюджетів і зростання річного ВВП в країнах світу. Туристична галузь тісно переплетена з багатьма різними галузями і негативний вплив карантинних обмежень також позначився на них. Проаналізовані в роботі чинники впливу пандемії COVID19 вказують на те, що ця галузь постраждала через упровадження карантинних заходів, що спонукало туристичні підприємства швидко адаптуватися до нових умов і переорієнтовувати власну діяльність. Отож, для підтримання туристичної та суміжних галузей економіки протягом пост-ковідної реанізації і зменшення її наслідків, насамперед, пропонуємо розвивати внутрішній туристично-рекреаційний ринок. Також важливі й необхідні для поступового відновлення туристичного бізнесу взаємодопомога і супровід державних і місцевих органів влади у підтримці підприємницьких ініціатив у сфері туризму, зокрема у розробленні програм запобігання поширенню коронавірусу, сприяння створенню туристичних кластерів, тощо.

Література

1. ILO Global Summit: COVID 19 and the world of work. July 1-2 & 7-9, 2020. Virtual Meeting, available at: https://global-summit.ilo.org/

2. Влияние Covid-19 на экономику. Аналитические материалы Coface [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.coface.ru/Novosti-i-Publikacii/Publikacii/VliyanieCOVID-19-na-ekonomiku.-Analiticheskie-materialy-Coface

3. International Tourist Numbers Could Fall 60-80% in 2020, UNWTO reports. URL: https://www.unwto.org/news/covid-19-international-tourist-numbers-could-fall-60-80-in2020. 4.The Impact of the COVID-19 Pandemic on the Tourism Sector in Latin America and the Caribbean, and Options for a Sustainable and Resilient Recovery. URL: https://www.cepal.org/ sites/default/files/publication/files/46502/S2000751_en.pdf.

4. UNWTO, 2020

5. ILO Monitor, COVID-19 and the world of work. Third Edition, 29 April 2020, ILO and ILO, Sectoral Brief, The impact of COVID-19 on the tourism sector, May 2020

6. The Impact of COVID-19 on the United States Travel Economy. Analysis. April 15, 2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ustravel.org/sites/default/files/ media_root/document/Coronavirus2020_Im pacts_April 15.pdf

7. WHO Guidelines for Accommodation, May 2019 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331638/WHO-2019nCoV-Hotels2020.1-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y, and World Tourism Organization, «Priorities for Recovery», 2020, available at https://webun-wto.s3.euwest1.amazonaws.com/s3fs-public/202005/UNWTO-Priorities-for-Global-TourismRecovery.pdf

8. UNWTO, European Network for Accessible Tourism and Fundacion Once, «Reopening Tourism for Travelers with Disabilities: How to Provide Safety Without 60 Imposing Unnecessary Obstacles», August 2020, available at [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://webunwto.s3.eu-west-1.amazonaws.com/s3fs-public/202008/REOPENING.pdf

9. IATA: Фінансовий моніторинг авіакомпаній. Available at: https://www.iata.org/en/ iata-repository/ publications/economic-reports/airlines-financial-monitor-december-2020/.

10. UNWTO: Барометр світового туризму cерпень / вересень 2020 року. 21. UNWTO: Барометр світового туризму жовтень 2020. [UNWTO: Barometer of world tourism October 2020]. Retrieved from: https://www.e-unwto.org/doi/epdf/10.18111/wtobarometereng.2020.18.1.6.

11. World Travel Tourism Council: Звіти про економічний вплив від COVID-19. Available at: https://wttc.org/Research/Economic-Impact.

12. Непочатенко В. О. (2020). Covid-19 і туризм: аналіз ситуації та економічні шляхи виходу з кризи. Ефективна економіка, № 7. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=8079 DOI: 10.32702/2307-2105-2020.7.52 Available at: http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=8079

13. Бондаренко А. Г., Дугієнко Н. О. (2020). Вплив пандемії Covid-19 на міжнародний туризм. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. Світове господарство і міжнародні економічні відносини, Вип. 3 (26), С. 3-7. DOI https://doi.org/10.32782/ easterneurope.26-1 Available at: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/ journal/26_2020/3.pdf

14. Наша роль и позиция в период пандемии коронавируса. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.mfa.gov.tr/koronavirus-salginindaki-rol-ve-vizyonumuz-20-04-2022.ru.mfa

15. Даниліна С. О., Коцюрубенко Г. М., Шикіна О. В. (2020) Фінансово-економічні наслідки пандемії для світової туристичної галузі. Світове господарство і міжнародні економічні відносини, Вип. 52-1, С. 2934. DOI https://doi.org/10.32843/bses.52-4 Available at: http://bses.in.ua/journals/2020/52_1_2020/6.pdf

16. Haisheng Hu, Yang Yang, Jin Zhang Avoiding panic during pandemics: COVID-19 and tourism-related businesses. Tourism Management. Available online 14 March 2021 https://doi.org/10.1016/j.tourman.2021.104316 Available at: https://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/S0261517721000352

17. Пляжний сезон: як COVID-19 змінює туризм на узбережжі Албанії. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.globalvoices.org/2020/05/22/4015/

18. Мировой туризм набирает обороты, но все еще отстает от 2019 года. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://news.gtp.gr/2022/09/28/global-tourismpicking-up-pace-but-still-behind-2019/

References

1. ILO Global Summit: COVID 19 and the world of work. July 1-2 & 7-9, 2020. Virtual Meeting. global-summit.ilo.org Retrieved from https://global-summit.ilo.org/ [in English].

2. Vlijanie Covid-19 na jekonomiku. Analiticheskie materialy Coface. www.coface.ru Retrieved from https://www.coface.ru/Novosti-i-Publikacii/Publikacii/Vliyanie-COVID-19-naekonomiku.-Analiticheskie-materialy-Coface [in English].

3. International Tourist Numbers Could Fall 60-80% in 2020, UNWTO reports. www.unwto.org Retrieved from https://www.unwto.org/news/covid-19-international-touristnumbers-could-fall-60-80-in-2020 [in English].

4. The Impact of the COVID-19 Pandemic on the Tourism Sector in Latin America and the Caribbean, and Options for a Sustainable and Resilient Recovery. www.cepal.org Retrieved from https://www.cepal.org/sites/default/files/publication/files/46502/S2000751_en.pdf [in English].

5. UNWTO, 2020 [in English].

6. ILO Monitor, COVID-19 and the world of work. Third Edition, 29 April 2020, ILO and ILO, Sectoral Brief, The impact of COVID-19 on the tourism sector, May 2020 [in English].

7. The Impact of COVID-19 on the United States Travel Economy. Analysis. April 15, 2020. www.ustravel.org Retrieved from https://www.ustravel.org/sites/default/files/media_root/ document/Coronavirus2020_Im pacts_April15.pdf [in English].

8. WHO Guidelines for Accommodation, May 2019 [Elektronnij resurs]. - Rezhim dostupu: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/331638/WHO-2019nCoV-Hotels-2020.1-eng.pdf?sequence=1&isAllowed=y, and World Tourism Organization, «Priorities for Recovery», 2020. webun-wto.s3.euwest1.amazonaws.com Retrieved from https://webun-wto.s3. euwest1. amazonaws.com/s3fs-public/2020-05/UNWTO-Priorities-for-Global-Touri sm Recovery.pdf [in English].

9. UNWTO, European Network for Accessible Tourism and Fundacion Once, «Reopening Tourism for Travelers with Disabilities: How to Provide Safety Without 60 Imposing Unnecessary Obstacles», August 2020. webun-wto.s3.euwest1.amazonaws.com Retrieved from https://webunwto.s3.euwest-1.amazonaws.com/s3fs-public/202008/REOPENING.pdf [in English].

10. IATA: Finansovij monitoring aviakompanij. www.iata.org Retrieved from https://www.iata.org/en/iata-repository/publications/economic-reports/airlines-financial-monitordecember-2020/ [in English].

11. UNWTO: Barometr svitovogo turizmu cerpen' / veresen' 2020 roku. 21. UNWTO: Barometr svitovogo turizmu zhovten' 2020. [UNWTO: Barometer of world tourism October 2020]. www.e-unwto.org Retrieved from https://www.e-unwto.org/doi/epdf/10.18111/ wtobarometereng.2020.18.1.6 [in English].

12. World Travel Tourism Council: Zviti pro ekonomichnij vpliv vid COVID-19. wttc.org Retrieved from https://wttc.org/Research/Economic-Impact [in English].

13. Nepochatenko, V. O. (2020). Covid-19 і turizm: anahz situacii ta ekonomichni shljahi vihodu z krizi [Covid-19 and tourism: analysis of the situation and economic ways out of the crisis]. Efektivna ekonomtka - Effective Economy, 7. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=8079 DOI: 10.32702/2307-2105-2020.7.52 Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=8079 [in Ukrainian].

14. Bondarenko, A. G., Dugmnko, N. O. (2020). Vpliv pandemii Covid-19 na mizhnarodnij turizm. Shidna Єvropa: ekonomika, biznes ta upravlinnja [Impact of the Covid-19 pandemic on international tourism. Eastern Europe: Economy, Business and Management]. Svltove gospodarstvo і mlzhnarodm ekonomlchnl vldnosini - World economy and international economic relations, 3 (26), 3-7. DOI https://doi.org/10.32782/easterneurope.26-1 Retrieved from http://www.easterneurope-ebm.in.ua/ journal/26_2020/3.pdf [in Ukrainian].

15. Nasha rol' i pozicija v period pandemii koronavirusa [Our role and position during the coronavirus pandemic]. www.mfa.gov.tr Retrieved from https://www.mfa.gov.tr/koronavirussalginindaki-rol-ve-vizyonumuz-20-04-2022.ru.mfa [in Ukrainian].

16. Danilina, S. O., Kocjurubenko, G. M., Shikina O. V. (2020) Finansovo-ekonomichni nashdki pandemii dlja svitovoi turistichnoi galuzi [Financial and economic consequences of the pandemic for the global tourism industry]. Svltove gospodarstvo і mlzhnarodnl ekonomlchnl vldnosini - World economy and international economic relations, 52-1, 2934. DOI https://doi.org/ 10.32843/bses.52-4 Retrieved from http://bses.in.ua/journals/2020/52_1_2020/6.pdf [in Ukrainian].

17. Haisheng, Hu, Yang, Yang, Jin, Zhang Avoiding panic during pandemics: COVID-19 and tourism-related businesses. Tourism Management. www.sciencedirect.com Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0261517721000352 [in English].

18. Pljazhnij sezon: jak COVID-19 zminj^ turizm na uzberezhzhi Albanii [Beach season: how COVID-19 is changing tourism on the Albanian coast]. uk.globalvoices.org Retrieved from https://uk.globalvoices.org/2020/05/22/4015/ [in Ukrainian].

19. Mirovoj turizm nabiraet oboroty, no vse eshhe otstaet ot 2019 goda [World tourism is gaining momentum, but still lags behind 2019]. news.gtp.gr Retrieved from https://news.gtp.gr/ 2022/09/28/global-tourism-picking-up-pace-but-still-behind-2019/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru