Соціальна відповідальність туристичного бізнесу в Україні: особливості становлення та перспективи розвитку

Джерело: складено авторами на основі [3-7]

Проведений аналіз показав, що в українському досвіді впровадження принципів КСВ можна виділити декілька напрямів. Першим напрямом є волонтерство, благодійність і спонсорство, які носять разовий або періодичний характер. До них відносяться проведення конкурсів на туристичну тематику, ініціація стипендіальних програм, участь у благодійних заходах в школах, дитячих будинках, лікарнях, допомога військовим, внутрішньо переміщеним особам, притулкам тварин. Другим напрямом є партнерство заради досягнення спільної мети, проте в більшості випадків таке партнерство обмежується термінами реалізації проєкту. І третім напрямом є розробка і реалізація стратегії КСВ, яка передбачає систему довгострокових заходів спрямованих на досягнення синергетичного ефекту від реалізації соціальних, економічних й екологічних цілей підприємства. Така стратегія може змінюватися під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, з плином часу, але її спрямованість на досягнення цілей сталого розвитку має бути незмінною. Прикладом впровадження соціальної відповідальності в корпоративну стратегію є програма "Щасливий Світ", розроблена "Premier Hotels" згідно з глобальними цінностями, серед яких гостинність, справедливе ставлення до співробітників та партнерів, допомога людям та зобов'язання щодо охорони навколишнього середовища [7]. Варто зазначити, що у порівнянні з міжнародними компаніями, впровадження програм КСВ на українських підприємствах найчастіше не має системного характеру й не вписується в рамки спланованої стратегії розвитку їх діяльності. Крім того, ті підприємства, які беруть участь в соціальних ініціативах або навіть мають розроблену стратегію КСВ звітують про це зрідка. Отже, механізм контролю за реалізацією стратегії КСВ або окремих її заходів в туристичному бізнесі України відсутній, що робить неможливим ґрунтовний аналіз її результатів.

В практиці реалізації КСВ в туризмі України відповідальну поведінку демонструють компанії, що працюють під назвами відомих міжнародних брендів, або є представниками національного туристичного бізнесу, що вийшли на міжнародних ринок, і для яких КСВ виступає обов'язковою умовою співпраці з партнерами й клієнтами. Що стосується малого бізнесу в туризмі, то їх досвід з цього питання відсутній. Це означає, що більшість суб'єктів українського туристичного бізнесу не мають розробленої стратегії корпоративної соціальної відповідальності, і більш того, в своєму портфелі стратегій навіть не враховують її принципи. На нашу думку, основними причинами цього є:

- відсутність ресурсів або небажання їх витрачати на розробку стратегії або організацію заходів з корпоративної соціальної відповідальності;

- відсутність сформованої ідеології та культури соціальної відповідальності;

- слабка обізнаність керівництва і власників бізнесу щодо стратегічних переваг соціально-відповідального управління;

- відсутність реакції з боку клієнтів і партнерів на ігнорування бізнесом складових соціальної відповідальності.

Вивчення найкращих світових практик показує, що продумана та ефективно працююча політика КСВ дозволяє підприємствам туристичного бізнесу не тільки робити позитивний внесок у соціальний добробут та екологічну стабільність, а й формує додаткові конкурентні переваги, сприяє підвищенню результативності та стійкості бізнесу. Один з найбільших туристичних операторів світу "American Express Global Business Travel" (GBT) планує свою діяльність на користь бізнесу, суспільству та навколишньому середовищу. Окрім того, компанія має власну відзнаку GBT Preferred Vendor, якою нагороджує своїх ділових партнерів і постачальників, що ведуть бізнес етично та прозоро [8]. Вартою уваги є глобальна соціальна стратегія Open World міжнародної компанії "Expedia Group", що ґрунтується на досягненні трьох основних принципів: доступ для мандрівників, які недостатньо обслуговуються, економічний розвиток для спільнот, слабо представлених у туристичній індустрії; більш процвітаюча планета для прийдешніх поколінь. За даними компанії тільки 20% витрат мандрівників отримує місцевий бізнес [9], а тому вона ініціює партнерство й підтримує локальні підприємницькі ініціативи в дестинаціях, чим допомагає їм просуватися на туристичний ринок. Такий механізм співпраці міжнародного й локального бізнесу має свої переваги й виступає перспективним напрямом для українських туристичних дестинацій і бізнесу. В українському туристичному бізнесі через розгалужену мережу партнерських зв'язків ще одним напрямом співпраці може стати кооперація з постачальниками туристичних послуг, що є амбасадорами соціально-відповідального бізнесу й підтримують великі й малі соціальні й екологічні ініціативи.

Важливим напрямом реалізації КСВ є екологічна відповідальність, що вимагає рішучих дій у боротьбі із забрудненням повітря та води, управлінням відходами та зміною клімату. З цією метою підприємства удосконалюють свою інфраструктуру, переходять на альтернативні джерела енергії, сортують сміття та переробляють його, намагаються зменшити викиди парникових газів й дотримуються екологічних міжнародних й національних стандартів, за відповідність яким отримують сертифікат якості. Зважаючи на те, що все більше споживачів стають свідомішими у своєму виборі, то такий сертифікат якості з одного боку дозволить туристам отримати кращий досвід, а з іншого - забезпечить позитивний вплив на довкілля й покращить репутацію підприємства. Наявність екологічного маркування дозволяє бізнесу демонструвати свою позицію й реальні дії в досягненні цілей сталого розвитку й отримувати підтримку з боку міжнародних компаній. Наразі Booking.com виділяє готелі, що сертифіковані GSTC-Accredited CBs, а також іншими стандартами, які визнані Глобальною радою з питань сталого туризму. Така співпраця допомагає сертифікованим готелям мати вищі показники завантаження номерного фонду, отримувати прибуток, діяти на користь суспільства й довкілля.

Реалізація заходів в досягненні цілей сталого розвитку потребує додаткових витрат й передбачає довгострокову програму дій, переваги й результати якої у вигляді підвищення вартості нематеріальних активів компанії, покращення її іміджу й репутації та зростання пізнаваності бренду, підприємства отримують з часом. В умовах війни головним завданням національного туристичного бізнесу є власне виживання та післявоєнне відновлення. Тому в українському туристичному бізнесі зараз важливими є три напрями КСВ: відповідальність перед працівниками, відповідальність перед клієнтами, партнерами й громадськістю, екологічна відповідальність (табл. 2).

Формуючи таким чином політику корпоративної соціальної відповідальності підприємства здатні в довгостроковій перспективі покращити свій імідж як відповідального бізнесу, що турбується про власних працівників, клієнтів, партнерів, навколишнє середовище й країну.

Висновки з проведеного дослідження

В національній практиці реалізації принципів КСВ в туристичному бізнесі сформувалися три основні напрями: разова або періодична участь в окремих заходах соціально-екологічного спрямування;

участь у соціальних проєктах; розробка стратегії або програми КСВ. Туристичний бізнес в Україні характеризується низьким рівнем соціальної відповідальності й відсутністю механізму моніторингу й контролю за результатами КСВ. Серед головних проблем низької соціальної активності туристичного бізнесу виділені висока витратоємність заходів з КСВ, низька культура соціального підприємництва, нерозуміння стратегічних переваг соціально-відповідального управління, небажання інтегрувати соціальні й екологічні проблеми у бізнес-процеси свого підприємства. Вивчення успішних прикладів національного й міжнародного досвіду реалізації стратегії КСВ в туризмі дозволило виділити перспективні напрями соціальновідповідальної політики підприємств туристичної індустрії й запропонувати ініціативи, що мають здійснюватися через прозору й чесну політику перед туристами, справедливе ставлення до персоналу, врахування етичних принципів всіма учасниками створення ланцюжка вартості, дотриманням міжнародних й національних стандартів сервісу й безпеки. Подальші дослідження в цьому напрямі мають стосуватися організації діяльності суб'єктів малого підприємництва в туризмі через реалізацію ними соціально-відповідального бізнесу.

Таблиця 2

Перспективні напрями розвитку корпоративної соціальної відповідальності туристичного бізнесу в Україні

Джерело: складено авторами

Бібліографічний список