Виникнення нової стрілецької дисципліни. Підхід "UTS" (Urban Tactical Shooting) до підготовки стрільця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виникнення нової стрілецької дисципліни. Підхід «UTS» (Urban Tactical Shooting) до підготовки стрільця

Олег Мальцев

Анотація

У статті розглядається хід науково-дослідницької розвідки та практичної верифікації отриманих результатів щодо підготовки універсального стрільця. Зокрема, увага фокусується на підході «UTS» (Urban Tactical Shooting), що є ноу-хау автора цієї статті та фундаментом розробки новітньої методики. Актуальність дослідження пов'язана з відсутністю в сучасній наукової практиці універсальної методологічної бази, яка відповідає критеріям сучасності та дозволяє підготовити універсального стрільця у різних стрілецьких дисциплінах. Більш того, дисципліни, пов'язані зі стрільбою по тарілках, такі як скіт, трап, спортинг, мисливсько-орієнтовані дисципліни на сьогодні переживають не найкращі часи. Так, у світі спортинг активно розвивається, тоді як трап і скіт є тупиковими дисциплінами. Мета статті - методологічна верифікація нової тактичної стрілецької дисципліни «UTS» до підготовки стрільця. Ця дисципліна вимагає різнопланових вмінь і навичок* також UTSу своїй методології має 10 етапів стрільби. Методологія дослідження ґрунтується на діалогічному підході та підході прототипологічного та порів - няльно-зіставного аналізу повного переліку стрілецьких дисциплін: а також формальної логіки до осмислення ефективності методологічних заходів, що є релевантними вимогам 21 століття в практиці підготовки стрільця. Новизна дослідження полягає в створенні прикладної дисципліни, а саме тактичної стрільби в місті - UTS, яка одночасно поєднує в собі стрільбу нарізною і гладкоствольною зброєю, кульову стрільбу та стрільбу по тарілках. Ключем до цієї дисципліни є комбінація дробовика і пістолета. У результаті дослідження репрезентовано, по-перше, прикладна дисципліна, яка може перетворитися на серйозний вид спорту для людей, які потребують навичок правильної та ефективної поведінки в умовах міста через їхні службові обов'язки. По-друге: враховані всі психологічні, нейрофізіологічні та інші стани розуму, які потрібні людині для виконання певного роду задач. Це комплексна дисципліна, яка дає змогу людині стати справжнім стрільцем із прикладними навичками.

Ключові слова: навички, стрілецька дисципліна, скіт, трап, спортинг, UrbanTacticalShooting.

Abstract

Oleg Maltsev - Ph.D. in Philosophy, Ph.D. in Psychology, Academician of the Ukrainian Academy of Sciences, Head of the Memory Institute, Memory Institute (Odessa, Ukraine)

The rise of a new shooting discipline. The UTS (Urban Tactical Shooting) approach to the shooter's training

This research paper reviews the progress of research reconnaissance as well as the practical verification of the achieved results regarding the versatile shooter's training. In particular, the attention is focused on the «UTS» approach (Urban Tactical Shooting), which is the know-how of the author of the present article and the background for developing the advanced methodology. The relevance of the research is bound with the lack of a comprehensive methodological basis in modern scientific practice, which corresponds to the criteria of modernity and enables the training of a multipurpose shooter in various shooting disciplines. Moreover, the disciplines related to skeet shooting, such as skeet, trap, sporting, hunting-oriented disciplines are not experiencing the most favorable times today. Granted, sporting is booming globally, while trap and skeet are dead-end disciplines. The purpose of this article is a methodological verification of the new tactical shooting discipline «UTS» to the training of the shooter. Discipline requires a variety of skills and abilities. Also UTS in its methodology features 10 stages of shooting. The research methodology is grounded on the dialogical approach and the approach of prototypological and comparative and contrastive analysis of the complete list of shooting disciplines: as well as formal logic to comprehend the effectiveness of methodological measures, which are relevant to the requirements of the 21st century in the practice of the shooter training. The novelty of the research involves the creation of an applied discipline, namely tactical urban shooting - UTS, which simultaneously combines rifled and smooth-bore firearms, bullet shooting and skeet shooting. The key to this discipline is the combination of shotgun and pistol. The study introduces, first, an applied discipline that shares the potential to become a major sport for people who require the skills to conduct themselves correctly and effectively in the urban environment through their official commitments. Secondly: consideration is given to all the psychological, neurophysiological and other states of mind that a person actually needs to perform a certain kind of task. It is a comprehensive discipline providing a person with the ability to become a true marksman with applied skills.

Keywords: skills, shooting discipline, skit, trap, sporting, Urban Tactical Shooting.

Основна частина

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Упродовж 20 років я викладав спеціальні прикладні дисципліни охоронцям, особам, що мають відношення до воєнної та військової служби, журналістам тощо, з метою створення умов для здобуття актуальних навичок поведінки в міському середовищі під час екстремальних ситуацій, паралельно досліджуючи академічні дисципліни, покликані вирішувати завдання такого плану. З огляду на поточну професійну діяльність, я, зокрема, виступав очевидцем того, як змінювався погляд фахівців на стрілецькі дисципліни у світі.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Невід'ємною частиною досліджень у цій галузі, завжди було ставлення до підготовки у стрільбі [2, р. 162-187].

Навіть ті країни світу, де цивільну зброю або спеціальну, військову зброю дозволено до застосування як аргумент проти злочинності, наприклад, такі країни як США, Європа (з різними видами класів ліцензії) все одно вимагають тренувальної форми [1, р. 11-13]. Навіть якщо експерту видали пістолет через його професійну діяльність, то, як писав Ніл Ознобишин у книзі Мистецтво рукопашного бою» (1930 р.), де описував застосування револьвера в короткому вогневому контакті: «Але недостатньо мати зброю в кишені або кобурі, треба вміти нею користуватися, лише за цієї умови револьвер може бути вірним засобом самозахисту. Навіть вміючи з ним поводитися, необхідно все ж таки час від часу підтримувати форму тренуванням, займатись стрільбою з револьверу та штучно створювати для цих вправ усі умови, що можуть трапитися в серйозному бою. Такі вправи не мають нічого спільного зі стрільбою в тирі по звичайних мішенях. Для них потрібна спеціальна обстановка, і перша умова для цього - це проводити стрільбу на відкритому просторі [4, р. 302]. Тому ми вважаємо безглуздим тримати в шухляді письмового столу або в кишені револьвер, що тримається про запас, на випадок нападу. Можна бути впевненим, що якщо трапиться подібна неприємність, то «він зіграє із своїм власником найгірший жарт». Але наша справа не полягає в аналізі розвитку про - тофактичних прикладних дисциплін, хоча це невід'ємна частина цієї статті, а в аналізі їх зв'язку із філософією. Як філософія створює передумови для виникнення прикладних тренувальних дисциплін. І чому сьогодні спортивні дисципліни, і військові зайшли в глухий кут. Те, що сьогодні відбувається на цьому поприщі, на мою думку, знаменує занепад стрілецьких дисциплін.

Мета та формування цілей статті (постановка завдання)

Мета статті - методологічна верифікація нової тактичної стрілецької дисципліни «UTS» до підготовки стрільця.

Ця дисципліна вимагає різнопланових вмінь і навичок* також UTSу своїй методології має 10 етапів стрільби.

Методологія дослідження ґрунтується на діалогічному підході та підході прототипологічного та порівняльно-зіставного аналізу повного переліку стрілецьких дисциплін: а також формальної логіки до осмислення ефективності методологічних заходів, що є релевантними вимогам 21 століття в практиці підготовки стрільця

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Філософія є важливим, навіть можна сказати, що ключовим аспектом у житті людини. Тим невід'ємним фундаментом і плацдармом формування особистісного світогляду і системи, що визначає діяльнісний підхід людини до вирішення поточних задач (як планових, так і несподіваних). Вона формує тактику, а тактика, своєю чергою, формує реалізацію задачі, тобто вибір і застосування тих інструментів, які допомагають із нею впоратися.

Згідно з вибіркою для порівняльно-зіставного аналізу повного переліку стрілецьких дисциплін, умовно їх можна класифікувати або поділити на стрільбу «на вулиці» та стрільбу «в тирі» (у закритому приміщенні).

На старті цієї наукової розвідки практичного спрямування критично осмислимо таку прикладну стрілецьку дисципліну, як полювання, воно відбувається на відкритому просторі, тобто «на вулиці», у певний спосіб і згідно з державним законом про полювання тієї чи іншої країни та іншими регламентованими аспектами, що потребують від мисливця знань, навичок, які дозволяють займатися полюванням, не порушуючи закону [7, р. 84-93].

Другий тип стрільби - це стрільба в польоті по тарілках [2, р. 162]. Сьогодні це спортивні дисципліни, такі як: трап, скіт, спортинг, притому перші дві є олімпійськими. Стрільба проводиться гладкоствольною рушницею по тарілках. Раніше мішенями були живі голуби, оскільки ця дисципліна походить від полювання, але згодом олімпійський комітет це заборонив і замінив голубів на тарілки [9, р. 688]. Стрільба в тирі принципово, філософськи виросла в олімпійську дисципліну, але не стала прикладною. Звертаючись до історії, в дореволюційні часи стрільба з пістолета, гвинтівки та іншої зброї проводилася на стрільбищах [2, р. 104]. Закритих приміщень для стрільби ніхто не будував. Такої філософської ідеї, як стрільба в тирі, не існувало. З плином часу та історичних подій, з'явилася необхідність приховувати деяких людей, котрих небажано бачити стороннім, і з цією метою почали робити закриті тири. До того ж, на території існуючої тоді Російської імперії взимку доволі холодно, тому спочатку з'явилися стрілецькі тири напівзакритого типу, а потім повністю закриті, де люди виконували спеціальні вправи та тренувалися у стрільбі [1, р. 17-20]. Як правило це була не гладкоствольна зброя, а нарізна.

Важливо зробити акцент і на те, що всі дисципліни, які проводилися в закритих приміщеннях, були спортивними і не стали прикладними. Коли ми говоримо, що дисципліна спортивна, розуміємо, що жодного прикладного значення вона не має. Будь-яка спортивна дисципліна відкинута як прикладна. Причина в тому, що задачі у такого роду дисциплін зовсім інші.

Наприклад, якщо ми подивимося на те, як змінювалося спортивне фехтування, то на початку СРСР у радянського фехтувальника Костянтина Булочко в сердечнику було 58 технічних елементів, тоді як у Д. Тишлера пізніше - вже 9 технічних елементів. Річ у тім, що спорт не потребує великої кількості технічних елементів. У спорті свої завдання, а у прикладних систем свої [5, р. 116-117]. Це дві різні філософії: філософія спорту і філософія прикладних систем [1, р. 31-33].

Коли аналізуємо стрільбу з нарізної зброї, то з плином часу з'явилися два типи підходів: це прикладний тип і спортивний, олімпійський. І щойно це сталося, одразу ж виник конфлікт між ними.

Люди, які займаються спортивною стрільбою, переслідують свої спортивні інтереси, а саме - виграти чемпіонати і турніри. Навчання людей спортивним дисциплінам з прикладним ухилом розпочалося з метою підвищення кваліфікації професійної діяльності: військові, спецслужби, охоронці, що зі свого боку потягнуло за собою величезну кількість жертв. Тому що міський бій це не спортивне змагання [7, p. 170]. Навіть у всемогутньому кінематографі міський бій складно відтворити так, щоб він виглядав, як буває в житті.

У чому полягає різниця між прикладною і спортивною стрільбою? По-перше, відмінність цих двох типів стрільби з нарізної зброї полягає в умовах, у яких доводиться стріляти. Стріляючи в тирі, умови такі, що вам ніхто не заважає. А в прикладному варіанті (в реальній ситуації), це не можливо. Там не буває тиші, навколо можуть бути вибухи, крики, галас і зрештою у вас також можуть стріляти. В спортсменів ніхто не стріляє. І це все кардинально змінює. По-друге, стрільбу можна здійснювати двома способами. При стрільбі з нарізної зброї стріляти можна очима і тілом. Прикладна система вимагає стрільби завдяки тілу, тоді як очі здійснюють аналіз обставин навколо [3, p. 204]. Вони не можуть бути елементом прицілювання, оскільки ви просто не встигнете прицілитися. І в цьому разі твердження, що потрібно потрапити в десятку, стає сумнівним, якщо ми, звісно, не говоримо про снайперів, але це інша тема. Мова про прямий бій на вулиці. І в даному випадку, досить потрапити в мішень (силует), за умов наявності максимальних подразників [1, p. 26]. Тоді як олімпійському спортсмену обов'язково потрібно потрапити в десятку, за що він отримає більше балів і це наблизить його до золотої медалі. У прикладній системі необхідно вирішити завдання і залишитися в живих. Тому прикладна система і спортивна не сумісні. У чому відмінність цих двох прикладів?

При застосуванні гладкоствольної або нарізної зброї в реаліях прикладної системи дуже важливу роль відіграють обставини. Річ у тому, що в людини існує така властивість, як звикання [4, p. 209]. Зверніть увагу на дуже важливий момент, що місто не складається тільки з вулиць, у ньому так само є будівлі та інші споруди. У місті буває день і ніч. І в нічний час доби десь може бути освітлення, а десь ні, тобто умови освітлення абсолютно різні. Так само крім географічних, топографічних умов ще бувають і юридичні умови, які так само необхідно враховувати [5, p. 186]. Тому необхідно пам'ятати про те, що умови - дуже важливий фактор для стрільби.

Наприклад, у новій стрілецькій дисципліні UTSперша вправа - це стрільба на розпізнання у фронт по 14 мішенях, які стоять або рухаються на стрільця. Це стандартна ситуація, в яку може потрапити людина зі зброєю в місті. 14 осіб, це підрозділ. Необхідно вразити 14 цілей. Однак, у даному випадку, просто стріляти не достатньо, необхідно стріляти з розпізнаванням мішеней, оскільки є ймовірність потрапляння в цивільну людину на лінії вогню, що потягне за собою кримінальну відповідальність. Наприклад, на лінію вогню може потрапити журналіст, який у цей час може спробувати зняти все, що відбувається. І оскільки його рух відрізняється від натовпу, то ймовірність, що людина вистрілить у нього, набагато більша, оскільки йому інтуїтивно може здатися, що цей подразник важливіший. Умови це вкрай важливий фактор для стрільби. І варто зауважити, що принципово не важливо, місто це, чи ліс, чи інший простір. На полюванні так само може виникнути ситуація, за якої людина може вистрілити на слух, подумавши, що це дичина, і випадково влучити в іншого мисливця. Тому що люди звикли стріляти в тирі, де відсутні зовнішні подразники, а умови наближені до вакууму. До того ж, для людини, яка має сучасну філософію, та вважає, що вона ніколи в таку ситуацію не потрапить, а якщо й потрапить, то знає, що робити. Як ви розумієте, що це не так.

Необхідно щоразу усвідомлювати, в кого ти стріляєш і як саме стріляєш. Це перша вправа, яка яскраво показує всі недоліки тиру й усіх стрілецьких дисциплін, що існують сьогодні. Варто зазначити, що в гладкоствольну рушницю можна зарядити не більше 11 патронів, внаслідок чого доведеться перезаряджати зброю під час бою. Навіть якщо це будуть стоячі мішені, то все одно половина з них будуть промахи, і причиною тому є філософський підхід спортивної стрільби до ураження цілей, в які потрібно влучити й здобути кубок. Але потрібно розуміти, що в екстремальних ситуаціях людина діятиме автоматично, як вона звикла робити до цього.

Говорячи про дисципліни, пов'язані зі стрільбою по тарілках, такі як скіт, трап, спортинг, з мисливсько-орієнтованими дисциплінами, на сьогодні спортинг активно розвивається у світі, тоді як трап та скіт є тупиковими дисциплінами. Раніше скіт був найпопулярнішою дисципліною, оскільки його використовували мисливці в міжсезоння, для тренування власних навичок. Коли він перетворився на спортивну дисципліну, то втратив свій прикладний характер, унаслідок чого став не цікавим мисливцям. Річ у тім, що мисливці не призначають польотів мішені, у цьому немає сенсу, тому що полювання не передбачає чітко регламентованого руху звіра або птаха. У дисципліні скіт польоти мішені проводяться так, як встановив олімпійський комітет. І загалом скіт сильно зазнав змін, як олімпійська дисципліна, перетворюючи його на дедалі більше спортивну дисципліну, починаючи від патрона і закінчуючи серією.

Рис. 1. Перша вправа у новій стрілецькій дисципліні UTS

У свою чергу спортинг є найпопулярнішим видом стендової стрільби у світі і має найбільшу кількість шанувальників. У цього виду стендової стрільби немає фіксованих серій, можна придумати яку завгодно серію для стрільби.

Чи хороший спортинг як мисливськоорієнто - вана дисципліна? Бездоганний. Саме тому він не є олімпійською дисципліною. Олімпійський комітет вимагає ідентичних умов у всіх країнах світу. А в спортингу щоразу новий політ тарілки, на відміну від скіта й трапа, де мішені летять ідентично і не змінюють траєкторію і швидкість.

Ті, хто займається олімпійськими дисциплінами, перестають думати. І це є невід'ємною частиною філософії стрільця, який займається олімпійським видом спорту: усі рухи мають бути доведені до автоматизму.

Прикладна дисципліна категорично проти автоматичного підходу до вирішення поставлених задач, бо умови, в які може потрапити людина, апріорі не можуть бути однаковими, так чи інакше вони супроводжуватимуться безліччю змінних, які можуть виявитися критичними. Тому спочатку думає голова, надалі спрацьовують рефлекси і тільки потім виконується постріл. Не можна стріляти куди заманеться і як завгодно в міських умовах, бо можна вбити цивільну особу. Але людина, яка займається спортивною стрільбою і має відповідну філософію, саме так і вчинить, бо в критичній ситуації для неї всі об'єкти перетворяться на мішені, а розпізнавати мішені її ніхто не вчив. Наприклад, у США існують цілі тренінги з розпізнавання цілей у місті [1, р. 208-212]. Військових вчать - побачив натиснув і все. Тому гірше за військових у місті немає нічого. Їм потрібна лінія фронту, те, що по той бік можна ліквідувати, але по той бік можуть опинитися різні люди, тому що ситуації бувають різні. Усі ці дії є наслідком філософії, бо філософія формує тактику, тактика формує реалізацію задачі, тобто ті інструменти, які допомагають з нею впоратися. На межі 90-х років у охоронців з'явилася своя прикладна дисципліна, що попереджає вправу зі стрілецького багатоборства, де було необхідно стріляти в різних ситуаціях у місті. Підхід до мішені був тільки один. Це 36 серій по 2-4 патрони. Само по собі багатоборство було грамотно розробленим, але не перетворилося на стрілецьку дисципліну через філософію. Що це була за філософія? Наша держава протягом цього часу всіляко не давала охоронцям використовувати вогнепальну зброю для захисту майна, громадян тощо. Відповідно стріляти багатоборство, яке враховує всі елементи міста, перешкоди тощо, вчитися й перетворювати це на дисципліну не було потреби, а з травматичного пістолета виконувати ці вправи було марним. Якісний прикладний комплекс для особистої охорони, який став би універсальним тактичним комплексом, що дає змогу застосовувати особистій охороні зброю в різних умовах міста, починаючи від масових безпорядків і закінчуючи стандартними ситуаціями нападу груп осіб на об'єкт, що охороняється, - такі починання звели нанівець за допомогою філософії. «Навіщо вам зброя, коли є правоохоронні органи?» - така філософія держави. На щастя, не у всіх країнах світу панує аналогічна філософія. Проте запитання держави «Навіщо вам зброя?» означає, що держава припускає, що людина має померти, перш ніж почнеться розслідування. Держава здатна тільки покарати винних, але не здатна захистити громадян.

Існує досить неоднозначний підхід до методів поводження зі зброєю, зокрема, до аспектів її пра - возастосування. Складно уявити, чому охоронець не може ходити з бойовим пістолетом і застосовувати його за призначенням в рамках закону, але може купити гвинтівку, призначену для стрільби по легкоброньованих цілях. Або чому автомат Колашникова купити можна, а пістолет не можна? Тому що пістолет маленький? Але історія криміналістики показує, що вкрай мало випадків, коли хтось когось застрелив зі своєї зареєстрованої зброї.

Рис. 2. Круглий стенд

Повертаючись до спортингу, ми підкреслюємо, що це чудова прикладна дисципліна для підтримання себе у формі для полювання.

Але що робити іншим людям, чия мета не полювання, а набуття необхідних навичок стрільби в різних умовах? Американці у 1975 році винайшли «практичну стрільбу» [6, р. 18]. Вона стала популярною у світі не через прикладну цінність, а через її доступність і безформність. Її філософія така: «Збери вдома всі непотрібні речі, купи 4 банки кока-коли, розстав це все перед собою і перетвори це за допомогою рушниці на мотлох». Тобто, сенс практичної стрільби - зруйнувати такий набір із бляшанок та ін. предметів на великій швидкості [6, р. 27].

Рис. 3. Демонстрація «практичної стрільби»

Спочатку стрільба здійснювалася тільки із мисливської рушниці дробом. Потім на авансцені опинилися стрільці з нарізної зброї, і це заняття перетворилося на тактичну стрільбу. З'явилися залізні цілі. Така стрільба не потребувала жодних умов, жодного тиру [3, p. 108]. Однак і вона зайшла у глухий кут, як змагальний вид спорту. Прикладного значення вона не мала, а розважальне значення втратила. Річ у тім, що якщо довго робити одне й те саме, стріляти по одних і тих самих розставлених цілях, це починає набридати. А ось прикладна форма, не набридає через те, що має мотив для продовження, і це ваше життя. У змагальному типі стрільби немає мотиву, крім нової чергової медалі.

Судячи з того, що ми сьогодні спостерігаємо, можна стверджувати, що стрілецький спорт як такий зайшов у «глухий кут» і став неактуальним. Наприклад, якщо ми подивимося на чемпіонат Європи зі стендової стрільби, то від України участь в ньому брало лише 4 людини.

Зважаючи на все вищевказане, виникає цілком слушне питання: «Що робити?». Відповіддю на нього є створення прикладної дисципліни, а саме тактичної стрільби в місті - UTS, яка одночасно поєднує в собі стрільбу нарізною і гладкоствольною зброєю, кульову стрільбу й стрільбу по тарілках. Ключем до цієї дисципліни є комбінація: дробовик і пістолет. Гладкоствольна рушниця, яка дає змогу стріляти як по тарілках, так і по мішенях, наприклад: Beretta1301 або BenelliM2.

Рис. 4. Ключем до дисципліни «UTS» є комбінація: дробовик і пістолет