Особливості рухової активності чоловіків зрілого віку відвідувачів фізкультурно-оздоровчого клубу

Размещено на http://allbest.ru

8

1Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана

2Національний університет фізичного виховання і спорту України

Особливості рухової активності чоловіків зрілого віку відвідувачів фізкультурно-оздоровчого клубу

Результати. В результаті дослідження встановлено, що більшість відвідувачів фізкультурно-оздоровчих клубів (> 70 %) мають низьку і нижче середньої рухову активність, тобто реальна рухова активність не перевищує 6 годин на добу або 40 % від можливої рухової активності

Обчислений середньостатистичний коефіцієнт фізичної активності учасників дослідження склав у середньому 0,36 ± 0,07 бали, що відповідає нижче-середньому рівню та обумовлює необхідність підвищення обсягу рухової активності чоловіків зрілого віку.

З метою оцінки характеру рухового режиму нами були проведені дослідження, які включали хронометраж рухової активності та спостереження за руховим режимом.

У більшості респондентів переважає низький та нижче середнього рівень рухової активності та низький інтерес до участі у рекреаційних та фізкультурно-оздоровчих програмах.

Більшість досліджених мають виражену гіпокінезію не дивлячись на повсякденну рухову активність, якою вони займаються.

Зазначене обумовлює необхідність розробки та впровадження доступних оздоровчо-рекреаційних програм, спрямованих на підвищення рівня залученості чоловіків зрілого віку.

Ключові слова: оздоровчо-рекреаційна рухова активність, чоловіки, зрілий вік, боулінг-клуб, мотивація.

Abstract

Results. As a result of the study, it was found that the majority (>70%) of visitors of health and fitness clubs have low and below average levels physical activity, i.e. their actual physical activity does not exceed 6 hours per day or 40% of the recommended physical activity.

The calculated physical activity coefficient of the study participants was on average 0.36 ± 0.07 points, which corresponds to the below average level and highlights the need to increase the amount of physical activity of middle-aged men.

To investigate the characteristics of physical activity regimen, we applied time use approach and observation of the physical activity regimen.

The majority of respondents have low and below-average levels of physical activity and a low motivation to participate in recreational health and fitness programs. Most of the study participants have a physical activity deficit despite the daily activity they engage in.

The above necessitate the development and implementation of accessible health-enhancing and recreational programs aimed at increasing the level of involvement of middle-aged men.

Keywords: health-enhancing recreational physical activity, males, middle age, bowling-club, motivation.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах спостерігається суттєве зниження рівня рухової активності різних груп населення, зокрема і чоловіків зрілого віку [5]. Зазначене приводить до збільшення кількості хронічних неінфекційних захворювань, що позначається на тривалості і якості життя чоловіків [4, 12]. руховий активність рекреаційний захворюванність

За останні двадцять років у країнах з високим рівнем доходу поширеність недостатньої фізичної активності збільшилася на 5% (з 31,6% до 36,8%) [9]. Зниження рівнів фізичної активності частково пов'язане з пасивністю під час дозвілля та веденням малорухливого способу життя на роботі та вдома [1, 6, 10].

Аналогічним чином дедалі ширше використання «пасивних» видів транспорту сприяє недостатньої фізичної активності [8]. Виходом із зазначеної ситуації можливе активне залучення населення до заходів оздоровчо-рекреаційної спрямованості [4, 5, 16]. Відповідно до рекомендацій ВООЗ особам зрілого віку слідує обмежити час, що проводиться у положенні сидячи або лежачи.

Заміна перебування в положенні сидячи або лежачи фізично активною діяльністю будь-якої інтенсивності (у тому числі низької інтенсивності), приносить користь здоров'ю [15]. Щоб зменшити шкідливий вплив на здоров'я в основному малорухливого способу життя, всі особи зрілого віку повинні прагнути перевищити рекомендовані рівні фізичної активності середньої та високої інтенсивності. В той же час реальна ситуація з рівнем рухової активності більшості осіб дорослого віку критична [2, 3, 8, 13]. Враховуючи більшу захворюваність чоловіків, важливим є регулярний моніторинг рівня рухової активності означеного контингенту, що зумовлює актуальність досліджень у цьому напрямі.

Дослідження виконано відповідно до Плану НДР НУФВСУ на 2021-2025 рр. за темою «Теоретичні та технологічні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності та здорового способу життя різних груп населення» (номер державної реєстрації 0121U107534).

Мета дослідження - оцінити особливості рухової активності чоловіків зрілого віку, зокрема часу, який вони затрачають на перебування у положенні сидячи.

Методи та організація дослідження

З метою оцінки рухового режиму відвідувачів фізкультурно-оздоровчого клубу нами була застосована методика Міжнародної асоціації фізкультурно-оздоровчих і тенісних клубів у модифікації С. В. Начинської, Т. М. Парфенової (2003) [7]. Згідно запропонованої методики визначався спеціальний параметр - коефіцієнт рухової активності відвідувача фізкультурно-оздоровчого клубу, який розрахувався таким чином:

де К - коефіцієнт рухової активності;

реальна рухова активність - сумарний час за шість робочих днів тижня, протягом якого об'єкт перебував у стані рухової активності (буквально: стан «на ногах»);

можлива рухова активність - сумарний час за шість робочих днів тижня можливої рухової активності об'єкта, обумовлене як час із 7 годин ранку до 22 годин, тобто 15 годин на добу й за шість днів - 15 х 6 = 90 годин.

Запропонований коефіцієнт має дві очевидних переваги. По-перше, він зрозумілий всім випробуваним і респондентам.

У зв'язку із цим, кожний з них може оцінити свій руховий режим самостійними розрахунками. По-друге, цей коефіцієнт має структуру імовірнісного показника. Це виражається в таким чином:

1. Обчислення коефіцієнта здійснюється за принципом визначення ймовірності випадкової події, як розподіл кількості сприятливих до кількості різноможливих подій.

2. Коефіцієнт не може бути більше одиниці, тому що чисельник цього параметра - реальна рухова активність - не може бути більше знаменника всієї можливої рухової активності.

3. Коефіцієнт не може бути менше нуля, тому що К=0 - це той випадок, коли повністю відсутня реальна рухова активність, менше чого її бути не може.

4. При К=1 коефіцієнт відбиває достовірну подію, тобто таку, яка обов'язково відбудеться в зазначених обставинах.

5. При К=0 коефіцієнт відбиває неможливу подію, тобто таку, яка не відбудеться ніколи в зазначених обставинах.

6. Коефіцієнт, що відбиває реальну рухову активність, може перебувати, таким чином, у межах від нуля до одиниці: 0< К<1.

Ці границі є дуже важливими, тому що, орієнтуючись на них, важливо дати оцінку рухової активності реальної людини: чим ближче його коефіцієнт до верхньої межі (1), тим вище рухова активність, чим менше коефіцієнт, тим активність нижче - К спрямовується до нижньої межі (0). Можливо також цей показник відразу ж після обчислення оцінювати у відсотках.

Оскільки верхня межа ймовірності - одиниця - відповідає достовірній події, тобто відбиває стовідсотковий показник появи події, а нижній - нуль - відсутність події, будь-який реальний показник у відсотках дорівнює знайденому коефіцієнту, помноженому на 100. Авторами методики отриманий результат оцінки рухової активності сегментовано на 5 груп (табл. 1):

Таблиця 1 Оцінка рухової активності

Таким чином, коефіцієнт рухової активності здатний реально відбити руховий режим людини. У зв'язку із цим, даний коефіцієнт прийнятий нами як критерій оцінки рухового режиму відвідувачів фізкультурно-оздоровчого клубу.

У дослідженні брали участь чоловіки зрілого віку у кількості 106 осіб, відвідувачі боулінг-клубів міста Києва.

Результати дослідження

Для оцінки коефіцієнту рухової активності ми визначали типовий режим дня відвідувачів фізкультурно-оздоровчих клубів. У режимі дня нас цікавили тільки дві позиції:

1. Позиція 1 - положення «на ногах», тобто в русі (Рух).

2. Позиція 2 - положення «сидячи», «лежачи», тобто без руху (Стоп).

Якщо всі шість днів тижня були однотипні, тижневий режим руху оцінювався простим множенням на 6 (шість днів тижня) вихідного типового часу - Рух. Якщо суботній або який-небудь інший день був не типовий, він обчислювався окремо й підсумовувався із днями тижня, що залишилися.

Реальна рухова активність - сумарний час руху визначався як сума часу, що відповідає першій позиції - «Рух». При цьому округлення йшли до другого знаку після коми.

В результаті дослідження встановлено, що більшість відвідувачів фізкультурно-оздоровчих клубів (>70 %) мають низьку і нижче середньої рухову активність, тобто реальна рухова активність не перевищує 6 годин на добу або 40 % від можливої рухової активності (табл. 2).

Таблиця 2

У більшості респондентів це пов'язано з руховим режимом робочого дня, який носить переважно «сидячий» характер, наявністю власного автотранспорту та з недостатньою активністю у вільний час та на дозвіллі.

З метою оцінки характеру рухового режиму нами були проведені додаткові дослідження представників з різними режимами рухової активності, які включали хронометраж рухової активності та спостереження за руховим режимом.

В результаті дослідження встановлено, що у групі з низьким рівнем рухової активності (коефіцієнт рухової активності = 0,2 - 0,3) спостерігається такий характер основних рухів: пересування з місця на місце, положення «підвестися-сісти-лягти», спуститися й піднятися сходами (рівень першого-другого поверху), потягнутися, щоб «дістати щось», нахилитися, щоб «взяти щось», неспішна ходьба до метро й від метро до роботи. Головне положення протягом дня: «сидіти за столом, робити що-небудь». Середня інтенсивність рухів: 20 - 25 рухів у хвилину.

Для групи з нижче середнього рівнем рухової активності (коефіцієнт рухової активності = 0,31 - 0,4) характерні такі основні рухи: пересування з місця на місце, положення «підвестися-сісти-лягти», присісти, спуститися й піднятися по сходам (рівень другого поверху), нахилитися, гра зі свійськими тваринами, ходьба від будинку до метро й від метро до роботи, прогулянка 30 хвилин перед сном. Головне положення протягом дня: «займатися, сидячи за столом». Середня інтенсивність рухів: 30 - 40 рухів у хвилину.

У групі з середньою руховою активністю, коефіцієнт рухової активності якої знаходиться у межах 0,41 - 0,5 характерні: пересування з місця на місце, положення «підвестися-сісти-лягти», присісти, нахилитися, спуститися й піднятися по сходам (рівень другого-третього поверху), підбігти до транспорту, квапитися в ходьбі, переходячи на біг, якщо спізнюєшся, протягом 30-40 хвилин займатися яким-небудь видом спеціально-організованої рухової активності (плавання, ігри та ін.). Головне положення протягом дня: «сидячи за комп'ютером».

Середня інтенсивність рухів 50-65 рухів у хвилину.

У групі група з вище середнього та високим рівнем рухової активності (коефіцієнт рухової активності = 0,51 - 0,6 та 0,61 і більше) практично однаковий характер основних рухів: пересування з місця на місце, положення лежачи, сидячи, нахилитися, спуститися й піднятися сходами (рівень першого-другого поверху), потягнутися, щоб «дістати щось», нахилитися, щоб «взяти щось», ходьба до метро й від метро до роботи, неквапливі прогулянки (30 хв.) водіння автомобіля, інтенсивна ходьба від будинку до роботи або до гаража (без транспорту, час 20-30 хвилин у день), стояння на роботі, спеціально-організована рухова активність (40 хв. і більше). Середня інтенсивність рухів 70-90 рухів у хвилину.

Обчислений середньостатистичний коефіцієнт фізичної активності учасників дослідження склав у середньому 0,36±0,07 бали, що відповідає нижче-середньому рівню та обумовлює необхідність підвищення обсягу рухової активності чоловіків зрілого віку.

Висновок

У більшості респондентів переважає низький та нижче середнього рівень рухової активності та низький інтерес до участі у рекреаційних та фізкультурно-оздоровчих програмах. Більшість досліджених мають виражену гіпокінезію не дивлячись на повсякденну рухову активність, якою вони займаються. Зазначене обумовлює необхідність розробки та впровадження доступних оздоровчо-рекреаційних програм, спрямованих на підвищення рівня залученості чоловіків зрілого віку.

Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на обґрунтування та розробку заходів з підвищення рівня рухової активності чоловіків другого періоду зрілого віку на основі використання рекреаційних ігор.

Література

1. Андрєєва О. Соціально-психологічні чинники, що детермінують рекреаційно-оздоровчу активність осіб різного віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2014;3:35-40

2. Андрєєва О., Дутчак М., Благій О. Теоретичні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності різних груп населення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2020; 2: 59-66. DOI: 10.32652/tmfvs.2020

3. Благій ОЛ, Андрєєва ОВ. Рухова активність як фактор формування здорового способу життя учнівської молоді. Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму : матеріали ІІІ-ї міжнар. наук. практ. конф. КПУ. Запоріжжя, 2011: 27-8.

4. Григус, І. М., Хома, О. В. (2022). Оздоровчо-рекреаційна рухова активність у профілактиці хронічних неінфекційних захворювань чоловіків похилого віку в умовах карантинних обмежень. Реабілітаційні та фізкультурно- рекреаційні аспекти розвитку людини, 2022;(11):163-172. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.19

5. Імас ІЄ, Дутчак МВ, Андрєєва ОВ, Кенсицька ІЛ. Підвищення рівня залученості осіб зрілого віку до участі у оздоровчо-рекреаційних заходах. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2019;26; 33: 310.

6. Круцевич Т, Андрєєва О. Теоретичні основи дослідження фізичної рекреації як наукова проблема. Спортивний вісник Придніпров'я. 2013;1:5-13.

7. Начинская СВ, Парфенова ТН. Критерии сегментирования по признаку активности двигательного режима. Современные проблемы физической культуры и спорта. 2003;6:86-88.

8. Пацалюк К, Андрєєва О. Оцінка ефективності впровадження рекреаційної діяльності у фізкультурно-оздоровчих клубах. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 2011;1:51-56.

9. Bull FC, Al-Ansari SS, Biddle S. et al. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behavior. Br J Sports Med. 2020 Dec;54(24):1451-1462. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102955.

10. Dutchak M, Andrieieva O. Ukraine in the way of implementation of the European system of health-enhancing physical activity during leisure. Book of abstracts. Sport and European union conference. Lausanne 16-17 June 2022. p. 4-5

11. Global action plan on physical activity 2018-2030: more active people for a healthier world. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/physical-activity

12. Kashuba V, Khmelnitska I, Andrieieva O, Krupenya S, Denysenko V, Horodinska I. Biogeometric Profile of the Posture as a Factor of Men's Functional Assessment of Movements in the Early Middle Age. Sport Mont, 2021; 19(S2): 35-9. DOI: 10.26773/smj.21090

13. Krutsevich T, Pangelova N, Trachuk S, Ivanik O. Motor Activity of the Male and Female Population in Modern Society. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 19(3): 1591-8. DOI: 10.7752/jpes.2019.03231 +

14. Ngai J.C., Ko F.W., Ng S.S., To K.-W., Tong M., Hui D.S. The long-term impact of severe acute respiratory syndrome on pulmonary function, exercise capacity and health status Respirology, 15 (3) (2010), pp. 543-550, 10.1111/j.1440- 1843.2010.01720.x

15. World Health Organization. ACTIVE: A Technical Package for Increasing Physical Activity. World Health Organization, Geneva (2018). https://apps.who.int/iris/handle/10665/275415

16. Yelizarova O, Stankevych T, Parats A, Antomonov M, Polka N, Hozak S. Specific features of the Ukrainian Urban adolescents' physical activity: a cross-sectional study. J Environ Public Health, 2020: 3404285. DOI: 10.1155/2020/3404285

Reference

1. Andryeyeva O. Sotsial'no-psykholohichni chynnyky, shcho determinuyut' rekreatsiyno-ozdorovchu aktyvnist' osib riznoho viku. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu. 2014;3:35-40

2. Andryeyeva O., Dutchak M., Blahiy O. Teoretychni zasady ozdorovcho-rekreatsiynoyi rukhovoyi aktyvnosti riznykh hrup naselennya. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu. 2020; 2: 59-66. DOI: 10.32652/tmfvs.2020

3. Blahiy OL, Andryeyeva OV. Rukhova aktyvnist' yak faktor formuvannya zdorovoho sposobu zhyttya uchnivs'koyi molodi. Aktual'ni problemy fizychnoho vykhovannya, reabilitatsiyi, sportu ta turyzmu : materialy III-yi mizhnar. nauk. prakt. konf. KPU. Zaporizhzhya, 2011: 27-8.

4. Hryhus, I. M., Khoma, O. V. (2022). Ozdorovcho-rekreatsiyna rukhova aktyvnist' u profilaktytsi khronichnykh neinfektsiynykh zakhvoryuvan' cholovikiv pokhyloho viku v umovakh karantynnykh obmezhen'. Reabilitatsiyni ta fizkul'turno- rekreatsiyni aspekty rozvytku lyudyny, 2022;(11):163-172. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.11.19

5. I mas IYE, Dutchak MV, Andryeyeva OV, Kensyts'ka IL. Pidvyshchennya rivnya zaluchenosti osib zriloho viku do uchasti u ozdorovcho-rekreatsiynykh zakhodakh. Visnyk Prykarpat-s'koho universytetu. Seriya: Fizychna kul'tura. 2019;26; 33: 3-10.

6. Krutsevych T, Andryeyeva O. Teoretychni osnovy doslidzhennya fizychnoyi rekreatsiyi yak naukova problema. Sportyvnyy visnyk Prydniprov'ya. 2013;1:5-13.

7. Nachynskaya SV, Parfenova TN. Kryteryy sehmentyrovanyya po pryznaku aktyvnosty dvyhatel'noho rezhyma. Sovremennye problemy fyzycheskoy kul'tury y sporta. 2003;6:86-88.

8. Patsalyuk K, Andryeyeva O. Otsinka efektyvnosti vprovadzhennya rekreatsiynoyi diyal'nosti u fizkul'turno- ozdorovchykh klubakh. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu, 2011;1:51-56.

9. Bull FC, Al-Ansari SS, Biddle S. et al. World Health Organization 2020 guidelines on physical activity and sedentary behavior. Br J Sports Med. 2020 Dec;54(24):1451-1462. DOI: 10.1136/bjsports-2020-102955.

10. Dutchak M, Andrieieva O. Ukraine in the way of implementation of the European system of health-enhancing physical activity during leisure. Book of abstracts. Sport and European union conference. Lausanne 16-17 June 2022. p. 4-5

11. Global action plan on physical activity 2018-2030: more active people for a healthier world. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/physical-activity

12. Kashuba V, Khmelnitska I, Andrieieva O, Krupenya S, Denysenko V, Horodinska I. Biogeometric Profile of the Posture as a Factor of Men's Functional Assessment of Movements in the Early Middle Age. Sport Mont, 2021; 19(S2): 35-9. DOI: 10.26773/smj.21090

13. Krutsevich T, Pangelova N, Trachuk S, Ivanik O. Motor Activity of the Male and Female Population in Modern Society. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 19(3): 1591-8. DOI: 10.7752/jpes.2019.03231

14. Ngai J.C., Ko F.W., Ng S.S., To K.-W., Tong M., Hui D.S. The long-term impact of severe acute respiratory syndrome on pulmonary function, exercise capacity and health status Respirology, 15 (3) (2010), pp. 543-550, 10.1111/j.1440- 1843.2010.01720.x

15. World Health Organization. ACTIVE: A Technical Package for Increasing Physical Activity. World Health Organization, Geneva (2018). https://apps.who.int/iris/handle/10665/275415

16. Yelizarova O, Stankevych T, Parats A, Antomonov M, Polka N, Hozak S. Specific features of the Ukrainian Urban adolescents' physical activity: a cross-sectional study. J Environ Public Health, 2020: 3404285. DOI: 10.1155/2020/3404285

Размещено на Allbest.ru