Сучасний стан розвитку системи закладів оздоровлення та відпочинку для молоді в Україні

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями

В умовах модернізації українського суспільства освіта як транслятор норм і цінностей буття втрачає свої духовно- моральні орієнтири. В умовах інформаційного суспільства спостерігаємо формування нового типу інтелекту, зміни інформаційно-технічної реальності, прагматичне мислення у всіх сферах життя, нехтування гуманітарним основами життєдіяльності людської спільноти. Важливою стратегією функціонування освіти як інституції має стати підготовка дитини до життя в швидкозмінних реаліях на основі гуманістичних підходів, де людина є головною цінністю. Тому пошук нових шляхів і способів адаптації дитини до таких змін, створення умов для нових можливостей розвитку людини і розвитку самої системи освіти має стати пріоритетним у сучасному просторі.

Літній період в освіті - канікули, які тривають досить великий проміжок часу. Його організація у кожній родині відбувається по-різному. Значна частина дітей перебуває у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, специфіка функціонування яких передбачає знаходження у тимчасовому дитячому колективі, зміну оточення, дотримання певних правил, тобто ми говоримо про змінні реалії, у яких дитина має навчитися швидко реагувати на виклики, події, уміти вирішувати поставлені завдання.

Важливим є усвідомлення системи функціонування закладів оздоровлення та відпочинку в Україні та можливості її використання у становленні особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку (ДЗОВ) як позашкільний заклад є важливим складником функціонування системи оздоровлення та відпочинку в Україні. Теоретико-методологічні засади позашкільної освіти, питання організації діяльності учнів та функціонування цих закладів стали предметом досліджень І. Андрухів, О. Бартків, В. Гогулинського, А. Калініченко, О. Кольцової, Г. Пустовіт, Р. Расевич, Т. Ромм І. Старобудцевої, О. Сухомлинської, Т. Сущенко, О. Тисовського, Г. Шутки, І. Фрішман та ін. У ряді дисертаційних робіт висвітлюються різні аспекти функціонування системи цих закладів, зокрема М. Наказний розглядає питання проектування діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку; Я. Кашуба - формування системи дитячого оздоровлення і туризму; Т. Блистів, А. Гакман, П. Рибалко - організаційного та методичного забезпечення рекреаційно- оздоровчої діяльності у закладі; Н. Олексієнко - розвитку освітньо-виховної роботи у дитячих оздоровчих таборах східного регіону України.

Мета статті - розкрити стан системи закладів оздоровлення та відпочинку в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Реалізація положень позашкільної освіти здійснюється через розгалужену систему закладів позашкільної освіти, які в Україні представлені досить широко. Зазначимо, що діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку в Україні регламентується відповідними державними нормативними документами:

- Конвенція ООН про права дитини (Конвенція про права дитини... );

- закон України «Про охорону дитинства» (Закон України «Про охорону дитинства»..., 2001);

- закон України «Про позашкільну освіту» (Закон України «Про позашкільну освіту»..., 2005);

- закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»..., 2008).

Водночас Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») (Державна національна програма «Освіта», 1994) та Загальнодержавна соціальна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року» (Державна соціальна програма «Національний..., 2018) визначають стратегічні завдання, які стоять перед українською освітою. Постанова Кабінету міністрів «Про організаційне і фінансове забезпечення відпочинку та оздоровлення дітей в Україні» (Постанова Кабінету Міністрів України «Про організаційне.), Типове положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку регламентують різні напрями функціонування таких закладів (Типове положення про дитячий заклад...).

Конкретизуємо це. Конвенція ООН про права дитини проголошує, що держави-сторони поважають і заохочують право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті та сприяють наданню їй відповідних і рівних можливостей для культурної і творчої діяльності, дозвілля і відпочинку. У статті 31 визначається право дитини на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом (Конвенція про права дитини... ). У Законі України «Про охорону дитинства» стратегічним загальнонаціональним пріоритетом визначається охорона дитинства і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист і всебічний розвиток встановлюються основні засади державної політики у цій сфері (Закон України «Про охорону дитинства»., 2001).

Закон України «Про позашкільну освіту визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади. Зокрема у статті 6 проголошується, що вихованці, учні мають право на здобуття позашкільної освіти відповідно до їх здібностей, обдарувань, уподобань та інтересів на принципі добровільності вибору типів закладів та видів діяльності. Цей процес здійснюється за участю батьків або осіб, які їх замінюють, трудових колективів, громадських організацій, товариств, фондів. Основними напрямами позашкільної освіти визначаються художньо- естетичний, туристсько-краєзнавчий, еколого-натуралістичний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, фізкультурно-спортивний, військово-патріотичний, бібліотечно-бібліографічний, соціально-реабілітаційний, оздоровчий та гуманітарний (Закон України «Про позашкільну освіту»..., 2005).

Основні засади державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов'язки та відповідальність усіх учасників процесу висвітлені у Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей». У ньому зазначено, що державна політика у сфері оздоровлення та відпочинку дітей ґрунтується на принципах рівності прав кожної дитини на оздоровлення та відпочинок; здійсненні заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я дітей шляхом організації оздоровлення та відпочинку; створенні оптимальних умов для безпечного та ефективного перебування дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку; створенні умов для зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей шляхом належної організації оздоровлення та відпочинку; наданні послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки; адресності соціальної допомоги, що надається з державного і місцевих бюджетів для оздоровлення та відпочинку дітей (Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»., 2008).

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») проголошує стратегію розвитку освіти в Україні на найближчі роки та перспективу XXI століття; пріоритетні напрями реформування освіти; основні шляхи реформування освіти; принципи реалізації Програми; зміст освіти; шляхи реформування змісту загальноосвітньої та фахової підготовки; позашкільне навчання та виховання; шляхи реформування позашкільного навчання і виховання. Визначено, що одним із основних напрямів позашкільної освіти є оздоровчий, який забезпечує необхідні умови для змістовного відпочинку та передбачає оволодіння вихованцями знаннями про здоровий спосіб життя, організацію їх оздоровлення, набуття і закріплення навичок, зміцнення особистого здоров'я і формування гігієнічної культури особистості (Державна національна програма «Освіта», 1994). Ще один документ регламентує організаційно-правові засади діяльності та порядок прийому дітей до дитячого закладу; організацію оздоровчо-виховного процесу та процесу відпочинку; харчування та медичне обслуговування, управління та кадрове забезпечення; фінансово-господарську діяльність та матеріально-технічну базу, державний контроль за діяльністю дитячих закладів; міжнародне співробітництво. Це Типове положення про дитячий заклад оздоровлення та (Типове положення про дитячий заклад...).

Аналіз зазначених нормативних документів дає підстави зробити висновок, що вони проголошують основи державної політики щодо відпочинку та оздоровлення молоді; регламентують організаційні, фінансові, методичні аспекти реалізації державних програм; визначають відповідальність і обов'язки тих, хто забезпечує цей процес.

Важливим складником системи оздоровлення та відпочинку дітей України є сформовані останнім часом громадські, неурядові організації, зокрема Асоціації, Співдружності та інші об'єднання, які покликані вирішувати проблеми функціонування дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. Свої завдання вони вбачають в:

- участі у формуванні законодавчої бази у сфері організації дитячого відпочинку та оздоровлення;

- пошук нових форм розвитку дитячих закладів оздоровлення та відпочинку в сучасних економічних умовах;

- сприяння дитячим закладам оздоровлення та відпочинку у питаннях правового та медичного захисту,

- сприяння інформованості суспільства (батьків, освітніх, медичних, культурних закладів ) щодо стратегії і тактики функціонування дитячих закладів оздоровлення та відпочинку;

- сприяння дитячим закладам оздоровлення та відпочинку у питаннях психолого-педагогічного, методичного забезпечення шляхом індивідуального та групового консультування, проведення зборів учасників літнього руху, презентацій результатів роботи кращих дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, обговорення нагальних питань на семінарах, симпозіумах, конференціях тощо.

З-поміж них вирізняється Всеукраїнська благодійна організація «Асоціація за нове покоління «Лелека (1999 р.)», мета якої - спільна діяльність її членів для надання допомоги дітям у забезпеченні їх розвитку, додаткової освіти, оздоровлення, змістовного дозвілля, сприяння розбудові дитячих оздоровчих закладів розвитку, професійного спілкування, безпечного та яскравого літа для Дитини [https://www.facebook.com > LelekaVBO]. До її складу входять власники та керівники дитячих оздоровчих закладів, вожаті, вихователі, педагоги, психологи, керівники педагогічних програм та аніматори. Асоціація співпрацює з Міністерством соціальної політики України, Управліннями освіти, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді облдержадміністрацій, обласними радами професійних спілок, благодійними фондами, громадськими організаціями, педагогічними виданнями України. Напрямами діяльності Асоціації є проведення громадської експертизи нормативно-правових документів, що регламентують життєдіяльність галузі, спільні проекти підготовки до літнього оздоровчого сезону та конкурси-огляди дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

Всеукраїнська Благодійна організація «Асоціація за нове покоління «Лелека» є членом Всесвітньої співдружності таборів (ICF), делегує у склад ВСТ повноважного представника від України, систематично презентує кращий досвід роботи дитячих оздоровчих закладів України в межах Всесвітньої та Європейської Співдружності дитячих таборів. Делегації Асоціації представляли Україну на Міжнародних конференціях з питань оздоровлення у Кейптауні (Австралія), Кітені (Болгарія), Мехіко (Мексика), Квебеку (Канада), Тайбеї (Тайвань) [https://www.facebook.com > LelekaVBO].

У 2020 році виникає Громадська спілка «Асоціація організаторів дитячого оздоровлення, відпочинку та туризму «Люди літа», співзасновником якої є автор статі. Головною метою діяльності проголошено захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів її членів (учасників) та інших суб'єктів у сфері дитячого відпочинку, оздоровлення, дозвілля та туристичної діяльності. У завданнях організації з'являються тези про відстоювання спільних інтересів членів спілки та суб'єктів ДЗОВ, необхідності розробки навчальної, методичної, інформаційної бази, підготовку кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити високий рівень послуг на ринку дитячого оздоровлення та відпочинку; розробку та впровадження інноваційних технологій для внутрішнього та зовнішнього використання; розробку системи моніторингу та оцінювання роботи закладів оздоровлення та відпочинку [https://opendatabot.Ua/c/43737686; https://www.facebook.com/summer.people.ua/].

Можемо констатувати, що різні аспекти оздоровлення та відпочинку дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку представлені не тільки в урядових документах. Поява різних громадських утворень свідчить про важливість цього питання для громадянського суспільства, яке пропонує власну візію таких процесів.

У Постанові Кабінету міністрів України «Про затвердження Типового положення про дитячий заклад оздоровлення та відпочинку» зазначається, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - це постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку. Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку є позашкільним оздоровчо-виховним закладом, що створюється з метою реалізації права кожної дитини на повноцінний відпочинок і оздоровлення, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно до індивідуальних потреб дітей шкільного віку (Типове положення про дитячий заклад...).

Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку на сьогодні розглядаються як вагома частина структури позашкільної освіти, де, зазвичай, у канікулярний період створюється можливість фізичного, інтелектуального, емоційного, духовного, морального розвитку дитини. За даними інтернет порталу childcamp.com.ua в Україні працює більше тисячі п'ятисот таборів різної форми власності, тематичної спрямованості, напрямів діяльності.

За законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» визначають заклади оздоровлення (дитячий заклад санаторного типу, дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, позаміський заклад оздоровлення та відпочинку) та відпочинку (відпочинку табір з денним перебуванням, дитячий заклад праці та відпочинку, наметове містечко) відповідно до тих функцій, які є пріоритетними у їх роботі. Схарактеризуємо їх:

- дитячий заклад санаторного типу - заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров'я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими;

- дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально-технічну базу, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, для організації оздоровлення, відпочинку та навчання дітей;

- позаміський заклад оздоровлення та відпочинку - заклад, що функціонує впродовж року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку;