Культурологічні аспекти підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Бурак Валентина Геннадіївна

кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Херсонський державний університет, м. Херсон

Слюсаренко Ніна Віталіївна

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені проф. Є. Петухова, Херсонський державний університет, м. Херсон

Анотація

готельний ресторанний фахівець полікультурний

Здійснено аналіз процесу формування полікультурної особистості майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи під час професійної підготовки. Розглянуто визначення дефініцій «культурологічні аспекти підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в сучасних умовах», «професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи». Під культурологічними аспектами підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в сучасних умовах вбачаємо створення культурно-освітнього середовища закладу вищої освіти, під яким розумітимемо створення якнайкращих умов для опанування замовниками освітніх послуг загальнолюдською і національною культурою, усвідомлення і самореалізації здобувачами освіти власних культурних потреб, інтересів і здібностей, здійснення культурного розвитку та набуття досвіду культурної поведінки, надання педагогічної допомоги й підтримки в культурній самоідентифікації та самореалізації творчого потенціалу замовників освітніх послуг. Акцентовано, що для формування полікультурної особистості майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи в освітньому процесі необхідно: послуговуватися створеними неформальними провайдерами освітніх послуг курсами міжкультурної комунікації для реалізації концепції безперервної освіти та ціннісного освоєння світу; розвивати здатність до креативного самоствердження у сфері обслуговування завдяки оволодінню національно-культурними цінностями власного й інших націй і народів; опановувати мистецтво естетичного визначення ціннісних орієнтирів майбутніх фахівців через вплив на емоційно-почуттєву сферу, високий рівень людяності й творчості, формування внутрішнього світу, духовності; знати особливості української гастрономічної культури щодо страв-символів та соціокультурних обставин їхнього виробництва, споживання; використовувати екскурсії онлайн незвичайними музейними проєктами для набуття навичок та формування компетенцій з метою подальшого використання в майбутній професійній діяльності тощо.

Ключові слова: професійна діяльність, майбутній фахівець, готельно- ресторанна справа, сфера обслуговування, культурологічні аспекти.

Abstract

Cultural aspects of training of future specialists in hotel and restaurant business for professional activity in modern conditions. Burak Valentyna Gennadtevna Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of hotel-restaurant and tourist business, Kherson State University, Kherson. Slyusarenko Nina Vitalievna Doctor in Pedagogy, Professor, Professor of Pedagogy, Psychology and Educational Management Department, Kherson State University, Kherson

The analysis of the process of formation of multicultural personality of future specialists in hotel and restaurant business during professional training is carried out. Definitions "cultural aspects of training of future specialists in hotel and restaurant business for professional activity in modern conditions", "professional training of future specialists in hotel and restaurant business" are considered. Cultural aspects of training of future specialists in hotel and restaurant business for professional activity in modern conditions means creation of cultural and educational environment of higher educational establishment, which means creating the best conditions for customers of educational services to master universal and national culture, awareness and self-realization of students' own cultural needs , interests and abilities, implementation of cultural development and gaining experience of cultural behavior, providing pedagogical assistance and support in cultural self-identification and selfrealization of creative potential of customers of educational services. It is emphasized that in order to form a multicultural personality of future specialists in hotel and restaurant business in educational process, it is necessary to: use intercultural communication courses created by informal providers of educational services to implement the concept of continuing education and value development of the world; to develop an ability to creative self-affirmation in the field of service through the mastery of national and cultural values of their own and other nations and peoples; master the art of aesthetic definition of the values of future professionals through the impact on emotional sphere, a high level of humanity and creativity, formation of the inner world, spirituality; know the features of Ukrainian gastronomic culture in relation to dishes-symbols and socio-cultural circumstances of their production, consumption; use online tours of unusual museum projects to acquire skills and develop competencies for further use in future professional activities, etc.

Keywords: professional activity, future specialist. Hotel and restaurant business, service sector, cultural aspects.

Постановка проблеми

Закон України «Про освіту» мету освіти ототожнює з усебічним розвитком людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формуванням цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, вихованням відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагаченням на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищенням освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [12].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Фахова підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в сучасних умовах актуалізує її культурологічні аспекти, оскільки світова глобалізація, наднаціональна економіка та освіта потребують здатності співпрацювати з людьми різних національностей, віросповідань, культурних та соціальних уподобань, мігрантами, біженцями та дотримуватися принципу недискримінації у сфері реалізації їхніх прав.

Дослідження вищеозначеної проблеми стало сферою зацікавлень низки українських науковців. Аргументованими є дисертаційні дослідження щодо етносоціального вектора культурної політики України В. Бакальчука [3], історико-культурологічного аспекту туризму в контексті глобалізаційних процесів Л. Божко [5], формування професійної культури майбутніх менеджерів туризму в позааудиторній діяльності вищого навчального закладу А. Казьмерчук [9].

Методологічним та теоретичним основи естетичного виховання сучасної студентської молоді присвячено працю А. Антонової [7], культурологічному підходу до професійної підготовки майбутнього фахівця туристичного профілю - О. Баглай [2], концептуальним засадам системного педагогічного дослідження формування у студентів ВНЗ досвіду міжкультурної комунікації Т. Колбіної [10]. Компаративістське дослідження О. Бейдика, О. Топалової та В. Сірука присвячене традиційним та нетрадиційним культурно-інформаційним системам України та світу [4].

Національні особливості культурологічних аспектів у підготовці фахівців досліджували В. Ніколенко, зокрема гастрономічну культуру в процесах формування громадянської ідентичності [12], Г. Рудинська - засоби художньо- образної виразності інтер'єрів готелів в етностилістиці Українських Карпат [14], Н. Слюсаренко - опанування національною культурою як обов'язкова умова формування полікультурної особистості [16]. Модель формування культурологічної компетентності досліджувала Н. Гречаник [8] тощо.

Метою статті є аналіз процесу формування полікультурної особистості майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи під час професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу

Аналіз психолого-педагогічної та науково- методичної літератури, що стосується галузі знань «Сфера обслуговування», засвідчує, що засади професійної підготовки майбутніх фахівців готельно- ресторанної справи з урахуванням сучасних тенденцій інтегровані з розвитком туристичної галузі, санаторно-курортної сфери, готельного й ресторанного бізнесу.

У гуманітарній сфері нині актуалізується ціннісне освоєння світу, яке, на думку дослідника О. Баглая, передбачає взаємоповагу, культуру спілкування, толерантність, зміну ставлення до природи, людини, конкуренції в політиці та економіці, людиноорієнтовану модель діяльності з дотриманням етики спілкування, формуванням комунікативної культури. До важливих аспектів професійної підготовки майбутнього фахівця туристичного профілю для провадження міжкультурної комунікативної взаємодії у професійній діяльності автор відносить такі: усвідомлення культуротворчої функції туризму; потребу опорних психологічних знань з проблем міжкультурної комунікативної взаємодії для ціннісного освоєння світу (знання індивідуальних особливостей людей, адекватність емоцій, способів і засобів спілкування діям і поведінці партнера по спілкувальному процесу); міжкультурний компонент як здатність зіставити та прийняти спільне й особливе в різних культурах, спілкуватися в контексті діалогу культур; усвідомлення міжкультурної спілкувальної взаємодії як цілеспрямованого зв'язку між представниками різних культур задля обміну інформацією, культурними та духовними цінностями з урахуванням унікальності кожної з культур у фаховій діяльності; здатність усувати суперечності спілкування [2, с. 31].

На особливій ролі туризму в контексті глобалізаційних процесів акцентує увагу науковець Л. Божко, яка специфіку туризму як культурно-історичного феномену вбачає в інтернаціоналізації, стандартизації та трансформації в соціальний феномен глобального рівня через глобалізацію культури із властивими їй характеристиками інформаційного суспільства - мобільністю, акцентуванням споживацьких пріоритетів, віртуалізацією, візуалізацією, інформатизацією. Феномен туризму також у його сприйнятті як однієї з головних форм міжкультурної комунікації, специфічної форми і процесу організації та освоєння світового соціокультурного простору [5, с. 5].

На думку науковця А. Казьмерчук, професійна культура майбутнього менеджера туризму ототожнена з результатом опанування особистістю здобувача освіти системи наукових і практичних знань, умінь і навичок, фахових властивостей та ціннісних атрибутів менеджера туризму, професійного мислення, способів діяльності у сфері туристичного підприємництва та здатності до креативного самоствердження у сфері професійної туристичної діяльності [9, с. 30-31].

Майбутній фахівець готельно-ресторанної справи - це кваліфікований, конкурентоспроможний, соціально мобільний спеціаліст-організатор конкретних видів професійної діяльності, пов'язаних із плануванням, організацією сервісної та виробничо-технологічної діяльності суб'єктів готельного й ресторанного бізнесу, коригуванням та вдосконаленням технологічних операцій, гарантуванням високого рівня якості продукції, здатного забезпечити високий рівень надаваних послуг та комфорту, задовольнити найрізноманітніші побутові, господарські й культурні запити [6, с. 127].

Це актуалізує культурологічні аспекти підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в сучасних умовах через створення культурно-освітнього середовища закладу вищої освіти, під яким розумітимемо створення якнайкращих умов для опанування замовниками освітніх послуг загальнолюдською і національною культурою, усвідомлення і самореалізації здобувачами освіти власних культурних потреб, інтересів і здібностей, здійснення культурного розвитку та набуття досвіду культурної поведінки, надання педагогічної допомоги й підтримки в культурній самоідентифікації та самореалізації творчого потенціалу замовників освітніх послуг.

Формування полікультурної особистості майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи під час професійної підготовки - явище тривале й систематичне, інтегроване в освітній процес засобами формальної, неформальної та інформальної освіти.

Процес формування полікультурної особистості, на нашу думку, пов'язаний з вихованням поваги до національно-культурних цінностей власного й інших націй і народів, прищепленням національної, расової, конфесійної толерантності, глибоке й усебічне опанування здобувачами освіти культури рідного народу як обов'язкова умова прилучення до інших культур [16, с. 20] незалежно від їхньої національності, походження, мови, сексуальної орієнтації або тендерної ідентичності, реліги/вірування тощо.

Важливою складовою полікультурної особистості майбутнього фахівця готельно-ресторанної справи вважаємо естетичну. Дослідниця А. Антонова актуалізує проблему естетичного виховання здобувачів освіти як визнання особливої значущості естетичного у визначенні ціннісних орієнтирів майбутнього фахівця, розвитку його емоційно-почуттєвої сфери, високого рівня людяності й творчості, формуванні внутрішнього світу, духовності [1]. Інтеграція естетичного та професійного в розвиткові особистості здобувачів освіти - майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи - детермінує їхню творчу енергію на осучаснення та провадження професійної діяльності за законами краси в нинішній соціокультурній, політичній та економічній ситуації в Україні. «Етностилістична своєрідність національно орієнтованих інтер'єрів відображає традиції, менталітет, устрій життя, світогляд певного народу, психологічно-емоційні, а отже й естетичні особливості сприйняття і трактування навколишнього світу» [14]. Оскільки середовище ресторанних закладів відіграє важливу роль у їхній затребуваності серед споживачів, майбутні фахівці готельно-ресторанної справи мають володіти мистецтвом етнодизайну: характерними прийомами вираження художньої мови (планування, колір, орнамент, матеріал, освітлення), формотворенням художнього образу традиційних ресторанних закладів.

Це зі свого боку актуалізує підготовку означених фахівців як творчих особистостей, збагачення їхньої духовності через унікальність, неповторність, яскраві творчі риси, високу інтелектуальність та естетичну вихованість, що спричиняє до естетизації та гармонізації освітнього процесу у ЗВО.

Суголосними з точки зору соціокультурного контексту, суспільного феномену та соціалізаційної сили є дослідження гастрономічної культури суспільства В. Ніколенко [12]. Науковець вибудовування національної ідентичності, громадянської солідаризації, національної самоідентифікації та привабливого статусного образу країни пов'язує з формуванням гастрономічної культури суспільства. Тож опанування української гастрономічної культури майбутніми фахівцями готельно-ресторанної справи (кулінарний порядок приготованого, соціальний порядок практик харчування, гастрономічний дискурс (авторська мова, рефлексія) з приводу вище означених шуканих величин) - украй важлива компетенція, що вбирає знання, уміння й навички щодо страв-символів української гастрономічної культури (борщ, юшка, капусняк, вареники, галушки, січеники, гарбузова каша, куліш, різноманітні узвари тощо) та соціокультурних обставин їхнього виробництва, споживання) [12, с. 50].

На необхідності підтримання національного ринкового сектору задля оптимізації розвитку національної культури наполягає в науковому дослідженні В. Бакальчук, яка зростання значення комерційного сектору культури на світовому і національному рівнях пов'язує з культурною самобутністю української нації як складової загальнолюдської культурної багатоманітності [3].

Аналізуючи полікультурність як інтегративну якість особистості, науковець В. Мичковська називає її наддисциплінарною, оскільки її основою є загальна культура (емоційна, інтелектуальна, поведінкова), міжкультурна взаємодія з усвідомленням негативних культурних стереотипів і упереджень, використання можливостей діалогу і самообґрунтованість в умовах множинності культур [11, с. 237].

Цікавим щодо формування полікультурної особистості майбутніх фахівців є використання виховних можливостей незвичайних музейних проєктів (музеїв, культурно-інформаційних систем), традиційних музеїв з їхньою здатністю конкурентоспроможності на ринку музейно-просвітницьких послуг і зацікавленості для населення; просвітницькою, розвиваючою, освітянською функціями; віддзеркаленням певних суспільно-історичних процесів, явищ, подій, елементів матеріального світу (культури, субкультури, мистецтва) тощо [4, с. 6].

Особливо значущими в контексті означеного дослідження вважаємо такі достатньо популярні серед замовників туристичних і готельно-ресторанних послуг такі нетрадиційні музейні проєкти: українського весілля (Канкун, Мексика), феномену писанки, музей розлучень (Хорватія), марципанів (Угорщина), бананів (США), кави (Бразилія), мафії (Італія), горілки (Росія), цукру (Берлін, Німеччина), спотвореної їжі (США), мікроскопічної мініатюри, вогню, темряви, шоколаду (Кельн, Німеччина та Тростянець, Україна), іграшок, зроблених із сиру, зроблених із хліба (Київ), солі (Артемівськ, Україна), спагеті (Італія), локшини (Таїланд), перцю (Угорщина), картоплі (Брюссель, Бельгія), бджоли (Росія) [4, с. 7].

Специфіка професійної діяльності майбутніх фахівців готельно- ресторанної справи - у необхідності організації комфортного життєвого простору для замовників туристичних і готельно-ресторанних послуг, що зі свого боку вимагає від них досвіду міжкультурної комунікації. Сучасні соціокультурні умови, стрімке поширення ділових партнерств внаслідок глобалізації й інтернаціоналізації потребують знань, умінь, навичок, компетенцій професійного спілкування, професійно-особистісні якості, важливі для соціальної взаємодії з представниками інших культур. Процес з научіння міжкультурній комунікації, на думку Т. Колбіної, - це багатовимірний процес організації, управління і спілкування її суб'єктів (освітній процес зі здійснення запланованого впливу на особистість здобувача освіти, управління - на навчально-пізнавальну діяльність, суб'єкт-суб'єктне спілкування на діалогічних засадах - з метою обопільного обміну інформацією, емоціями й духовними цінностями між її учасниками) [10].

Здійснений аналіз уможливлює визначення рекомендацій для здійснення процесу формування полікультурної особистості майбутніх фахівців готельно- ресторанної справи під час професійної підготовки. Так, для формування полікультурної особистості майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи в освітньому процесі необхідно:

- послуговуватися створеними неформальними провайдерами освітніх послуг курсами міжкультурної комунікації для реалізації концепції безперервної освіти та ціннісного освоєння світу;

- розвивати здатність до креативного самоствердження у сфері обслуговування завдяки оволодінню національно-культурними цінностями власного й інших націй і народів;

- опановувати мистецтво естетичного визначення ціннісних орієнтирів майбутніх фахівців через вплив на емоційно-почуттєву сферу, високий рівень людяності й творчості, формування внутрішнього світу, духовності;

- знати особливості української гастрономічної культури щодо страв- символів та соціокультурних обставин їхнього виробництва, споживання;

- використовувати екскурсії онлайн незвичайними музейними проєктами для набуття навичок та формування компетенцій з метою подальшого використання в майбутній професійній діяльності тощо.

Висновки

Таким чином, під час професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи особливої значущості набуває їхнє формування як полікультурних особистостей із загальнолюдською і національною культурою, здатністю з реалізації власних культурних потреб, інтересів і здібностей, здійснення культурного розвитку та набуття досвіду культурної поведінки, культурною самоідентифікацією та самореалізацією творчого потенціалу замовників освітніх послуг, конкурентоспроможних та професійно мобільних у сфері обслуговування на світовому ринку праці.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Напрямом подальшого спрямування наукових пошуків щодо професійної підготовки фахівців готельно-ресторанної справи є дослідження етнічної соціалізації як процесу входження в сучасне поліетнічне середовище.

Література

1. Антонова А. Методологічні та теоретичні основи естетичного виховання сучасної студентської молоді. Адаптивне управління: теорія і практика. 2018. Вип. 4 (7). URL: http://am.eor.in.ua/index.php/gallery/126-vipusk-4-7-2018 (дата звернення:19.П.2021).

2. Баглай О. І. Культурологічний підхід до професійної підготовки майбутнього фахівця туристичного профілю. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2018. Вип. 2 (93). С. 28-33.

3. Бакальчук В. О. Етносоціальний вектор культурної політики України: стратегічні пріоритети : автореф. дис. ... канд. філос. наук. Київ, 2007. 18 с.

4. Бейдик О. О., Топалова О. І., Сірук В. Ю. Традиційні та нетрадиційні культурно- інформаційні системи України та світу. Географія та туризм. 2019. Т.51. С. 3-10.

5. Божко Л. Д. Туризм у контексті глобалізаційних процесів: історико-культурологічний аспект : дис ... докт. культурол. Харків, 2018. 558 с.

6. Бурак В. Г. Професійна підготовка майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи: дефінітивний аналіз. Педагогічний альманах. 2020. № 46. С. 124-131

7. Бурак В. Г. Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців готельно- ресторанної справи в сучасних економічних умовах. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. № 35. Том 1. С. 276-282.

8. Гречаник Н. І. Обґрунтування моделі системи формування культурологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці. Colloquium-journal. 2020. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/obgruntuvannya-modeli-sistemi-formuvannya-kulturologichnoyi- kompetentnosti-maybutmh-uchiteliv-pochatkovoyi-shkoli-u-profesiymy (дата звернення:19.11.2021).

9. Казьмерчук А. В. Формування професійної культури майбутніх менеджерів туризму в позааудиторній діяльності вищого навчального закладу : дис....канд. пед. наук. Житомир, 2017. 296 с.

10. Колбіна Т. В. Концептуальні засади системного педагогічного дослідження формування у студентів ВНЗ досвіду міжкультурної комунікації. Проблеми інженерно- педагогічної освіти. 2011. № 32-33. С. 12-17.

11. Мичковська В. Поняття полікультурності як якості особистості. Збірник наукових праць Національної академії державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. 2021. № 1 (24). С. 236-253.

12. Ніколенко В. В. Гастрономічна культура в процесах формування громадянської ідентичності: теоретичний огляд проблеми. Грані. 2015. Вип. 10/1 (126). С. 148-154.

13. Про освіту : Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VTTT. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 19.11.2021).

14. Рудинська Г. О. Засоби художньо-образної виразності інтер'єрів готелів в етностилістиці Українських Карпат. Технічна естетика і дизайн. 2018. Вип. 14. С. 155-160.

15. Слюсаренко Н. В. Освітній простір майбутнього менеджера освітньої галузі. Підготовка менеджерів освітньої галузі в умовах децентралізації управлінських структур: світовий досвід: матеріали Всеукраїнської (з міжнародною участю) наук.-практ. конф. (10-11 листопада 2016 року, м. Херсон). Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2016. С. 41-43

16. Слюсаренко Н. В. Опанування національною культурою як обов'язкова умова формування полікультурної особистості. Педагогічний альманах. 2011. Вип. 12 (1). С. 18-22.

17. Тлумачний словник української мови / за ред. Д. Г. Гринчишина. 3-тє вид., перероб. і доповн. Київ : Освіта, 1999. 302 с.

References

1. Antonova, A. (2018) Metodolohichni ta teoretychni osnovy estetychnoho vykhovannia suchasnoi studentskoi molodi [Methodological and theoretical bases of aesthetic education of modern student youth], Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka, 4 (7). Retrieved from http://am.eor.in.ua/index.php/gallery/126-vipusk-4-7-2018 [in Ukrainian].

2. Bahlai, O. T. (2018) Kulturolohichnyi pidkhid do profesiinoi pidhotovky maibutnoho fakhivtsia turystychnoho profiliu [Culturological approach to а future tourism specialist professional training]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, Pedahohichni nauky, 2 (93), 28-33 [in Ukrainian].

3. Bakalchuk, V. O. (2007) Etnosotsialnyi vektor kulturnoi polityky Ukrainy: stratehichni priorytety [Ethnosocial vector of cultural policy of Ukraine: strategic priorities]. Extended abstract of candidate's thesis, Kyiv: Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen [in Ukrainian].

4. Beidyk, O. O., Topalova, O. T., & Siruk, V. Yu. (2019). Tradytsiini ta netradytsiini kulturno-informatsiini systemy Ukrainy ta svitu [Traditional and non-traditional cultural and information systems of ukraine and the world]. Heohrafiia ta turyzm,51, 3-10 [in Ukrainian].

5. Bozhko, L. D. (2018). Turyzm u konteksti hlobalizatsiinykh protsesiv: istoryko- kulturolohichnyi aspekt [Tourism in the TOntext of globalization proсesses: histor^a! and сиіїнгаї aspeds]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv: Kharkivska derzhavna akademiia kultury [in Ukrainian].

6. Burak, V. H. (2020). Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv hotelno-restorannoi spravy: definityvnyi analiz [Professional training of future specialists in hotel and restaurant business: definitive analysis]. Pedahohichnyi almanakh, 46, 124-131 [in Ukrainian].

7. Burak, V. H. (2021). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv hotelno- restorannoi spravy v suchasnykh ekonomichnykh umovakh [Special aspects of professional training of future specialists in hotel and restaurant business in modern economic conditions]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk, № 35, 1, 276-282 [in Ukrainian].

8. Hrechanyk, N. T. (2020). Obgruntuvannia modeli systemy formuvannia kulturolohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly u profesiinii pidhotovtsi [Justification of the model of the system of forming cultural competence of future primary school teachers in professional training]. Colloquium-journal, Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/ obgruntuvannya-modeli-sistemi-formuvannya-kulturologichnoyi-kompetentnosti-maybutnih-uchiteliv- pochatkovoyi-shkoli-u-profesiyniy. [in Ukrainian].

9. Kazmerchuk, A. V. (2017) Formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh menedzheriv turyzmu v pozaaudytornii diialnosti vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of professional culture of the future managers of tourism in extracurricular activities of institute higher education]. Extended abstract of candidate's thesis. Zhytomyr: Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

10. Kolbina, T. V. (2011). Kontseptualni zasady systemnoho pedahohichnoho doslidzhennia formuvannia u studentiv VNZ dosvidu mizhkulturnoi komunikatsii [Conceptual framework of systematic pedagogical study of forming the experience of cross-cultural communication in students of universities]. Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity, 32-33, 12-17 [in Ukrainian].

11. Mychkovska, V. (2021). Poniattia polikulturnosti yak yakosti osobystosti [The concept of polyculturality as a quality of personality]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Serna: Pedahohichni nauky, 1 (24), 236-253 [in Ukrainian].

12. Nikolenko, V. V. (2015). Hastronomichna kultura v protsesakh formuvannia hromadianskoi identychnosti: teoretychnyi ohliad problemy [Gastronomic culture in the formation of civil identity: theoretical overview of the problem]. Hrani, 10/1 (126), 148-154 [in Ukrainian].

13. Pro osvitu [About education]: Zakon Ukrainy vid 05 veresnia 2017 roku № 2145-VIII. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

14. Rudynska, H. O. (2018). Zasoby khudozhno-obraznoi vyraznosti interieriv hoteliv v etnostylistytsi Ukrainskykh Karpat [The means of art-figurative expressiveness of restaurant interiors in the ethnic style of the ukrainian carpathians]. Tekhnichna estetyka i dyzain, 14, 155-160 [in Ukrainian].

15. Sliusarenko, N. V. (2016). Osvitnii prostir maibutnoho menedzhera osvitnoi haluzi [Educational space of the future manager of the educational branch]. Pidhotovka menedzheriv osvitnoi haluzi v umovakh detsentralizatsii upravlinskykh struktur: svitovyi dosvid: materialy Vseukrainskoi (z mizhnarodnoiu uchastiu) nauk.-prakt. konf. - All-Ukrainian (with international participation) scientific-practical conference «Training of managers in the field of education in the decentralization of management structures: world experience». (pp. 41-43). Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka» [in Ukrainian].

16. Sliusarenko, N. V. (2011). Opanuvannia natsionalnoiu kulturoiu yak oboviazkova umova formuvannia polikulturnoi osobystosti [Mastering the national culture as a prerequisite for the formation of a multicultural personality]. Pedahohichnyi almanakh, 12 (1), 18-22 [in Ukrainian].

17. Hrynchyshyn, D. H. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Explanatory dictionary of Ukrainian language]. Kyiv : Osvita [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru