Реалії розвитку туризму в Україні на сучасному етапі

Размещено на http://www.allbest.ru

Реалії розвитку туризму в Україні на сучасному етапі

Баженова Стефанія Едуардівна доктор історичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, вул. Огієнка, 61, м. Кам'янець-Подільський

Пологовська Юлія Юріївна викладач кафедри географії, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, вул. Пирогова, 9, м. Київ

Бикова Марія Дмитрівна кандидат географічних наук, асистент кафедри туризму, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, вул. Пирогова, 9, м. Київ



Анотація

В статті досліджують сучасні аспекти функціонування та розвитку вітчизняного туристичного сектору. Туризм це одна з найважливіших сфер діяльності сучасної економіки, націлена на задоволення потреб людей та підвищення якості життя населення. Визначено, що туризм забезпечує значну частку світового валового національного продукту, є однією з високодохідних та швидкорозвиваючих галузей національної економіки. Доведено, що під час пандемії Covid-19 найбільше постраждала саме туристична галузь через карантинні обмеження, зокрема, закриття державних кордонів та заборону пересування громадян. В статті проаналізовано вітчизняну туристичну діяльність за період 2015-2019 рр. Виявлено, що до кризи спостерігалась стійка позитивна тенденція розвитку. З'ясовано, що в 2020 році в Україні відбулося падіння прибутків туристичної галузі на 80% порівняно з попереднім 2019 роком. 24 лютого 2022 року Верховною радою України був введений воєнний стан через пряме повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Зазначено, що на даний час Державне агентство з розвитку туризму спільно з міжнародними партнерами розробляє послідовні заходи з розвитку туризму та відновлення туристичної інфраструктури в поствоєнний період. Адже тільки послідовне та системне використання антикризових заходів допоможе в стабілізації розвитку туристичної сфери. Наведено ключові чинники, які стримують розвиток туристичної галузі України на даний час. Виявлено сильні сторони вітчизняного туристичного сектору, зокрема: наявність бальнеологічних ресурсів; історично побудована рекреаційна структура; значна культурна та історична спадщина. Доведено, що за допомогою туризму можливо: подолати нерівномірність розвитку окремих територій регіону; відновити регіональну економіку за рахунок залучення інвестицій; покращити інфраструктуру; забезпечити зайнятість населення; покращити екологічний стан за рахунок додаткового фінансування природоохоронних програм.

Ключові слова: туристична галузь, поствоєнний період, пандемія Covid-19, конкурентоспроможність, внутрішній туризм.



Bazhenova Stefaniia Eduardivna Doctor of Historical Sciences, Senior Research Fellow, Professor Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Kamianets-Podilsky Ivan Ohienko National University, Ogienko St., 61, Kamianets-Podilsky

Pologovska Iuliia Yuriyivna Lecturer the Department of Geography, National Pedagogical Dragomanov University, Pyrohova St., 9, Kyiv

Bykova Mariia Dmitrievna Candidate of Geographic Sciences, Lecturer at the Department of Tourism, National Pedagogical Dragomanov University, Pyrohova St., 9, Kyiv

REALITIES OF TOURISM DEVELOPMENT IN UKRAINE AT THE

PRESENT STAGE

Abstract

The article considers topical issues of logistics of tourist services in Ukraine. The tourism sector is a complex multi-sectoral system that ensures the implementation of important socio-economic tasks of the country. Ukraine has a strong natural and climatic, socio-economic, cultural and historical tourism potential. It is determined that the main indicator of the development of the tourism and hospitality industry is the tourist flow. It is proved that the formation of tourism logistics is an effective tool that can simultaneously meet the demand for tourism services and organize tourism activities on the principles of sustainable development. The analysis of domestic tourism activities for the period 2015-2019 revealed that before the Covid-19 pandemic, it showed a steady positive development trend. This gives grounds to claim that it is possible to form the tourism industry so that it meets modern criteria and is competitive. It is proved that the logistical component of tourism services is important because tourism entities need to coordinate and regulate the flow of material, financial, informational, human resources for full, quality service of tourists in tourism services, which corresponds to the growing role of service flow management. Despite the fact that in the tourist service the flow of services is fundamental, complex, includes passenger transportation, accommodation, food, excursions, currently in most regions of Ukraine there is no integrated and effective system of implementation of this flow, based on the application of logistics principles and principles. It is noted that the logistics of flows is designed to ensure the implementation of concepts of development of the domestic tourism industry, which includes a guarantee of service provision, its integrity, complexity, efficiency and timeliness of provision. It is proved that the creation of a tourist information logistics center as an organizational support for tourist services in the regions of Ukraine, will ensure the management of information flows in the formation of an integrated tourist product in real time.

Keywords: tourist service, logistics, tourist industry, tourist information logistics center, tourist flow.



Постановка проблеми. Сучасна індустрія туризму є однією з найбільш прибуткових та динамічних галузей народного господарства. Туристична галузь дозволяє з успіхом вирішувати низку проблем економічного зростання в країнах, які розвиваються, створює додаткові робочі місця, підвищує рівень життя корінного населення, є важливим джерелом поступлення іноземної валюти, що використовується для покриття бюджетного дефіциту, виступає одним з напрямів експорту. Зростання міжнародної конкуренції на туристичному ринку є додатковим чинником, який потребує координації діяльності та економічного захисту учасників як на внутрішніх ринках, так і в сфері просування туристичних продуктів закордоном.

Туристична галузь в умовах зростаючої глобалізації представляє пріоритетний інтерес та великі перспективи для України, яка має унікальні природні ресурси, що обумовлюють розвиток рекреаційної сфери регіонів. Завдяки послідовній реалізації політики відкритості та здійсненню ринкових реформ в державі, на даний час, вже склався ринок туристичних послуг, в якому також існує значна частка приватного сектору [1].

Однією з рушійних сил економічного зростання багатьма державами визнано саме туристичну галузь. Тенденції її розвитку у довгостроковій перспективі формують:

вирішення проблемних питань розвитку внутрішнього туризму;

адаптацію галузі до значного впливу зовнішніх чинників;

досягнення конкурентоспроможності туристичної індустрії не тільки на національному, але й на міжнародному ринку.

Як показує практика останніх років, із зростанням добробуту громадян туристичний сектор світової економіки зарекомендував себе як один з найбільш швидко розвиваючих секторів. Так, згідно досліджень Всесвітньої туристичної організації частка туризму в світовому ВВП істотно зросла в період до пандемії Covid-19 (в 2018 р.) та склала рекордні 10,4% [2]. Розвиток сфери туризму та гостинності в багатьох країнах світу у часовій прогресії відповідно зростанню форм, масштабів та якості суспільних потреб чинить вплив на ринок праці, розширення підприємницької активності, а також перерозподіл суспільних благ, зміну спрямованості інвестиційних поступлень, стимулювання та появу нових нестандартних технологій, управлінських рішень та формування нових потреб людини.

Відповідно до Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року [3] в Україні ключовий вектор індустрії туризму та гостинності спрямований на швидкий розвиток курортів та туризму, формування ефективного та інтегрованого в світовий ринок туристичного сектору за рахунок:

створення конкурентоспроможного туристичного продукту;

імплементації європейського законодавства в сфері туризму;

забезпечення комплексного розвитку інфраструктури;

формування привабливих умов для інвестування;

формування престижу держави, як привабливої для туризму.

Актуальність даного дослідження обумовлена тим, що в умовах інтеграції

та глобалізації туристичний сектор представляє пріоритетний інтерес та значні перспективи для України. В Україні з метою розвитку сфери туризму та гостинності постійно вдосконалюються відповідні стандарти та нормативно- правова база; вживаються заходи з метою повного використання вітчизняного туристичного потенціалу; посилюється інформаційна робота через створення відповідних туристичних маршрутів з урахуванням природних, історичних, культурних та соціально-економічних особливостей; стимулюється розвиток різноманітних видів туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у дослідження теоретико-методологічних аспектів розвитку туристичної галузі України здійснили вчені: Г. Ворошилова, С. Васильченко, Г. Горіна, В. Гречаник, Я. Жаліло, О. Заворуєва, Р. Заблоцька, О. Кальченко, С. Лиса, Г. Михайліченко та інші. Проте, не зважаючи на значну кількість наукових праць, на сучасному етапі залишаються невирішеними та потребують детального вивчення питання щодо визначення перспективних напрямів відновлення та розвитку вітчизняної туристичної галузі.

Мета статті полягає в дослідженні сучасного стану та перспектив розвитку туристичної галузі в Україні.

Виклад основного матеріалу. Туризм є однією з розвиваючих галузей світової економіки. На даний час туризм розглядається як одне з найяскравіших явищ нашого часу, яке дійсно проникає в усі сфери діяльності нашого життя та змінює навколишній світ. Туризм по праву вважається одним з найбільших, високодохідних секторів економіки, є активним джерелом поступлень іноземної валюти, чинить вплив на платіжний баланс країни.

Туристичний продукт успішно просувається там, де ефективно побудовано туристичну політику. Головною метою такої політики є збереження єдності та цілісності країни, через забезпечення рівноваги між державними та регіональними інтересами.

Зазвичай до критеріїв стійкого розвитку туристичних систем відносять:

постійне економічне зростання, що виражається у зростанні валової доданої вартості, яку генерує туристична система;

дотримання туристично-рекреаційної здатності туристичної

системи, оптимізацію навантаження на навколишнє середовище, забезпечення відновлення природних ресурсів, які знаходяться в межах туристичної системи;

підвищення соціально-економічного добробуту місцевого

населення та покращення соціального клімату в рамках території, яку охоплює туристична система [4].

Регіони України володіють потужним потенціалом для розвитку туризму. Основними сильними сторонами даного сектору є:

наявність бальнеологічних ресурсів;

історично побудована рекреаційна структура;

значна кількість діючих туристичних фірм;

велика культурна та історична спадщина, значна кількість історичних, природних та архітектурних пам'яток;

наявність територіального планування;

стабільний споживчий ринок з високими темпами матеріально-

технічної бази та рівнем насичення товарами та послугами.

Для регіонів України, що характеризуються монопрофільністю структури економіки, актуальним завданням є пошук внутрішніх джерел розвитку. При цьому особливе значення для території набуває розвиток галузей, які володіють мультиплікативним ефектом, тобто позитивно впливають на суміжні галузі народного господарства, створюючи нові робочі місця, підвищуючи мобільність населення, а також вклад в бюджети всіх рівнів, забезпечуючи економічне зростання території [4].

Згідно даних Всесвітньої туристичної організації, на цю сферу припадає біля 10% світового валового внутрішнього продукту, кожне 11-те робоче місце [2]. Туристична галузь сприяє розвиткові 32-ох суміжних галузей народного господарства. Крім того, вона виступає в якості способу диверсифікації економіки, обумовлюючи підвищення стійкості соціально-економічних систем. При цьому варто відзначити, що розвиток цієї галузі не виключає традиційного шляху виробничого циклу економіки (машинобудування, обробна промисловість, нафтогазовий сектор тощо), а сприяє більш ефективному використанню наявного в регіонах потенціалу, зокрема туристичних ресурсів.

Проблемами для успішного розвитку туризму в будь-якому регіоні країни можна відзначити:

недостатній розвиток інфраструктури;

невисокий рівень якості послуг, які надаються;

підвищення транспортних тарифів;

не завжди відповідне навколишнє середовище тощо [1].

Наявність багатого потенціалу держави, безліч ресурсів культурно-

пізнавального, екологічного, етнографічного, екстремального та багатьох інших видів туризму ставить гостро питання про те, що дані проблеми потребують стійкості туристичної галузі, що можливо при ефективному державному регулюванні даної системи.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність учасників правовідносин та розвиток туристичної сфери в Україні, є:

Конституція України.

Господарський кодекс У країни.

Цивільний кодекс України.

Закони України: «Про туризм», «Про курорти», «Про захист прав споживачів».

Розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року» [3]; наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року».

В наведеній законодавчій базі чітко визначено види туризму, висвітлено права та обов'язки суб'єктів індустрії туризму та гостинності, виокремлено ключові напрями діяльності органів законодавчої і виконавчої влади. Все це свідчить про те, що в Україні створено належне правове підґрунтя в сфері туризму, що дає можливість вдосконалити механізм її впровадження в туристичному бізнесі України.

З метою розвитку та зростання ефективності суб'єктів індустрії туризму, надання пріоритету даній сфері, необхідно розв'язати проблеми, що потребують невідкладного державного регулювання та підтримки. Зокрема, на рис. 1 наведено ключові чинники, які стримують розвиток вітчизняної туристичної галузі на даний час.

Рис. 1. Чинники, які стримують розвиток вітчизняної туристичної галузі

Джерело: побудовано авторами за даними [1, 5].

В 2020 році розвиток вітчизняної туристичної галузі зіштовхнувся з кризою, яка була пов'язана з пандемією Covid-19, що спричинила негативні наслідки в усіх секторах економіки, але індустрія туризму та гостинності зазнала одного з найбільших збитків. Оскільки, кордони більшості держав були закриті та карантинні обмеження охопили всі країни світу та змусили людей забути про туристичні подорожі та відпочинок.

На рис. 2 зображено динаміку доходів туристичної галузі України за період 2015-2019 рр. до пандемії Covid-19, що демонструє достатньо стійку та позитивну тенденцію зростання доходів від надання туристичних послуг [6].

Щорічно аналітичною групою Всесвітнього економічного форуму опубліковується рейтинг Індексу конкурентоспроможності сектору подорожей та туризму 2019 року (The Travel and Tourism Competitiveness Report 2019), згідно якого Україна зайняла 78-му позицію в 2019 році.

Рис. 2. Доходи туристичної галузі та чисельність туристів у 2015-2019рр. Джерело: побудовано авторами за даними [6].

На рис. 3 наведено дані щодо кількості суб'єктів комерційної діяльності в туристичному секторі України. В 2020 році загальна чисельність суб'єктів вітчизняної туристичної діяльності складала 1561 юридичні особи, з яких 452 (30%) туроператори і 1109 (70%) турагенти. Решту суб'єктів туристичної діяльності становили фізичні особи-підприємці (2306 осіб), що свідчить про те, що значну частину суб'єктів туристичної діяльності складають фізичні особи.

Рис. 3. Кількість суб'єктів туристичної діяльності в 2015-2020 рр. Джерело: побудовано авторами за даними [6].

В 2019-2020 рр. в Україні внаслідок пандемії Covid-19 відбулось значне зменшення доходу від туристичного сектора, загальні туристичні потоки мали негативну динаміку, а значних збитків зазнали мережі готелів, санаторно- курортні заклади та вітчизняні музеї. Але дана негативна ситуація стала потужною рушійною силою для стрімкого розвитку внутрішнього туризму.

У 2019 році найпопулярнішими напрямками для відпочинку міжнародні туристи обирали міста Київ, Львів та Одесу, що свідчить про достатньо високі можливості вітчизняного внутрішнього туризму (сільський туризм, гастротуризм, spa-туризм) [7].

В 2021 році після кризи вітчизняної туристичної галузі внаслідок пандемії Covid-19 до українського бюджету надійшло 244 млн грн туристичного збору. Ця сума перевищує показник 2020 року на 87%, а 2019 року - на 20%. Зокрема, у топ-5 міст/регіонів зі сплати туристичного збору потрапили: м. Київ - 68 млн грн, Одеська обл. - 27 млн грн, Львівська обл. - 23 млн грн, Київська обл. - 15 млн грн, Закарпатська обл. - 6 млн грн [7].

В 2021 році в Україні внутрішній туризм демонстрував позитивні показники, українці все частіше подорожували регіонами України, звертаючи увагу на екологічність та автентичність, надзвичайною популярністю користувався зелений туризм.

Так, в 2021 році Державним агентством з розвитку туризму запроваджено проєкт Visit Ukraine Now, що був створений для комунікації з потенційними іноземними туристами та проєкт «Мандруй Україною», що популяризує подорожі українців межах країни [7].

Як свідчить світовий досвід, за допомогою туризму можливо:

подолати нерівномірність розвитку окремих територій регіону;

відновити регіональну економіку за рахунок залучення інвестицій;

покращити інфраструктуру;

забезпечити зайнятість населення;

підтримати підприємництво та місцеву промисловість;

покращити екологічний стан за рахунок додаткового фінансування природоохоронних програм.

Саме відновлення внутрішнього туризму є першочерговим завданням, оскільки для багатьох регіонів України туристична діяльність виступає в якості чинника розвитку регіональної економіки.

В даний момент розуміння якості та безпеки туристичних послуг стали синонімами, а безпека виступає в якості важливої компоненти привабливості туристичних напрямів. Формування довіри туристів до безпечних подорожей дозволить відновити та забезпечити зростання туристичних потоків. З цією метою необхідно активізувати маркетингові зусилля щодо просування туристичних продуктів з обов'язковим дотриманням їх безпеки та вимог Safe Travels [2].

З точки зору конкурентоспроможності забезпечення безпечної подорожі стає ключовою конкурентною перевагою, в багатьох випадках, вона є вирішальним чинником при прийняті рішення про подорож.

24 лютого 2022 року Верховною Радою України було введено воєнний стан через пряме повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Всі галузі вітчизняної економіки перейшли в воєнний режим. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває питання розробки стратегії розвитку туристичної галузі в умовах воєнного стану та поствоєнного періоду. Стратегія розуміється як систематизований план взаємопов'язаних дій держави та бізнесу, передбачає визначення основних напрямів розвитку індустрії туризму та гостинності в поствоєнний період [8].

На даний час Державне агентство з розвитку туризму спільно з міжнародними партнерами розробляє послідовні заходи з розвитку туризму та відновлення туристичної інфраструктури в поствоєнний період. Власники іноземних туристичних компаній та операторів готові відкривати бізнес в Україні, створювати нові робочі місця та в цілому допомагати сфері туризму. Туристична галузь повністю зупинилась в Києві, на Сході та Півдні, в центральній та західній частинах України індустрія туризму не зазнала збитків. Так, на заході України на даний час спільно з туристичною галуззю розроблено безкоштовні екскурсійні тури для тих, хто залишив свої домівки через війну. Державне агентство з розвитку туризму активно співпрацює з Польською асоціацією готелів в кооперації з Асоціацією готелів та курортів України, поселяючи українців, які тимчасово виїхали за кордон, в польські готелі [7].

З метою подолання негативних тенденцій в поствоєнний період у туристичній галузі України потрібно розробити та впровадити певні заходи, адже послідовне та системне використання антикризових заходів допоможе в стабілізації розвитку туристичної сфери.

Суб'єктам туристичної індустрії необхідно спрямувати свої зусилля на виконання низки важливих завдань (рис. 4).

Рис. 4. Пріоритетні завдання суб'єктів індустрії туризму

Джерело: побудовано авторами за даними [7, 9].

Туризм - це хороша можливість соціальної підтримки всіх верств населення, тим більше, якщо він буде активно розвиватися в регіонах України. Цьому сприятимуть спеціальні програми та заходи щодо вдосконалення правової бази функціонування туристичної індустрії, реформування системи управління туризмом, підвищення ефективності діяльності туристичних організації, для кожного регіону включені конкретні заходи щодо розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму, враховуючи внутрішні можливості та потенціал кожного туристичного маршруту, що сприятиме забезпеченню стабільного економічного зростання галузі, розширенню багатосторонніх зв'язків України з іншими країнами, підвищенню міжнародного пріоритету України [10].

Висновки. На даний час на розвиток туризму впливає низка чинників, що має місце в рамках всесвітнього процесу глобалізації. Відбувається глибока геополітична трансформація світу, що вимагає нових підходів до забезпечення стабільного та безпечного розвитку не тільки в окремих регіонах, але й в цілому в світовій спільноті.

Процес глобалізації сприяє не тільки розширенню інтеграційних можливостей, але й поглибленню диференціації країн за рівнем доходів, появою загроз, негативно впливаючи на системи міжнародних комунікацій, в тому числі на розвиток міжнародного та внутрішнього туризму.

Туризм представляє собою вид діяльності, який безпосередньо впливає не тільки на внутрішні складові розвитку окремих країн, на їх соціально- економічне, культурне, освітнє середовища діяльності, але й на стан міжнародних економічних, науково-технічних, гуманітарних відносин.

Програма розвитку туристичної галузі має передбачати реалізацію низки заходів за наступними напрямами:

вдосконалення нормативно-правового регулювання в сфері туризму;

диверсифікацію туристичного продукту та створення нових туристичних маршрутів, мотивацію та стимули з метою залучення туристів;

розвиток логістики, транспортної інфраструктури;

розвиток та підтримку діяльності засобів розміщення та інших об'єктів туристичної інфраструктури;

просування вітчизняного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринках;

заходи щодо розвитку внутрішнього туризму;

підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів в сфері туризму.

Головним завданням на теперішній час є формування в Україні відповідної культури подорожей, щоб українці подорожували своєю країною, досліджували її історію, традиції й культуру. Адже війна в Україні значним чином перебудовує вітчизняну сферу туризму, і в поствоєнний період в державі з'являться нові напрямки подорожей та видів туризму.

Для досягнення відновлення в поствоєнний період та стабільного розвитку вітчизняна туристична галузь потребує партнерства на всіх рівнях, надійного та ефективного залучення уряду, забезпечення послідовної вертикальної координації між національними та місцевими органами влади, покращення координації між секторами, що підтримують туризм, забезпечення охорони навколишнього середовища та державно-приватного партнерства в галузі туризму.



Література

Шацька З. Я., Акульшин М. І. Актуальні проблеми та перспективи розвитку сфери туризму в Україні. Економіка і суспільство. 2018. №19. С. 699-705.

WTTC. Safe Travels: Global Protocols & Stamp for the New Normal. 2020. URL: https://wttc.org/COVID-19/Safe-Travels-Global-Protocols-Stamp.

Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. №168-р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text.

Заворуєва О. С. Науково-практичні рекомендації щодо удосконалення стратегії розвитку туристичної галузі України. Причорноморські економічні студії. 2017. №15. С. 251-255.

РБК-Україна. Галузь на паузі. Держтуризм готує план відновлення туристичної сфери. 2022. URL: https://travel.rbc.ua/ukr/show/interes-ukraine-ogromnyy-gosturizm-gotovit- 1650872969.html.

Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

Державне агентство з розвитку туризму. URL: https://www.tourism.gov.ua

Економічна правда. Бізнес в умовах війни: хто зазнав найбільших втрат та як відновлюються підприємства. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/ 2022/03/30/684911/

Interfax-Україна. Після війни туризм зміниться в будь-якому випадку. 2022. URL: https://interfax.com.ua/news/interview/826803.html

Комліченко О. О., Ротань, Н. В. Формування та оцінка економічного потенціалу туристичної галузі регіону. Вісник ОНУ ім. 1.1. Мечнікова. 2014. №2/4. С. 179-181.



References

Shacjka, Z. Ja. & Akuljshyn, M. I. (2018). Aktualjni problemy ta perspektyvy rozvytku sfery turyzmu v Ukrajini [Current issues and prospects for the development of tourism in Ukraine]. Ekonomika i suspiljstvo - Economy and society, 19, 699-705.

WTTC. Safe Travels: Global Protocols & Stamp for the New Normal. 2020. URL: https://wttc.org/COVID-19/Safe-Travels-Global-Protocols-Stamp.

Pro skhvalennja Strateghiji rozvytku turyzmu ta kurortiv na period do 2026 roku: Rozporjadzhennja Kabinetu Mmistriv Ukrajiny vid 16.03.2017 r. №168-r. [On approval of the Strategy for the development of tourism and resorts for the period up to 2026: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 16.03.2017 №168-r.]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text.

Zavorujeva, O. S. (2017). Naukovo-praktychni rekomendaciji shhodo udoskonalennja strateghiji rozvytku turystychnoji ghaluzi Ukrajiny [Scientific and practical recommendations for improving the strategy of development of the tourism industry of Ukraine]. Prychornomorsjki ekonomichni studiji - Black Sea Economic Studies, 15, 251-255.

RBK-Ukrajina. Ghaluzj na pauzi. Derzhturyzm ghotuje plan vidnovlennja

turystychnoji sfery [RBC-Ukraine. The industry pauses. State Tourism is preparing a plan to restore the tourism sector]. 2022. URL: https://travel.rbc.ua/ukr/show/interes-ukraine-ogromnyy-

gosturizm-gotovit-1650872969.html.

Derzhavna sluzhba statystyky Ukrajiny [State Statistics Service of Ukraine]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua

Derzhavne aghentstvo z rozvytku turyzmu [State Agency for Tourism Development]. URL: https://www.tourism.gov.ua

Ekonomichna pravda. Biznes v umovakh vijny: khto zaznav najbiljshykh vtrat ta jak vidnovljujutjsja pidpryjemstva [Economic truth. Business in the conditions of war: who suffered the greatest losses and how enterprises are restored.]. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/30/684911/

Interfax-Ukrajina. Pislja vijny turyzm zminytjsja v budj-jakomu vypadku [InterfaxUkraine. A fter the war, tourism will change anyway]. 2022. URL: https://interfax.com.ua/news/interview/826803.html

Komlichenko, O. O., Rotanj, N. V. (2014). Formuvannja ta ocinka ekonomichnogho potencialu turystychnoji ghaluzi reghionu [Formation and assessment of economic potential of the tourism industry in the region]. Visnyk ONU im. 1.1. Mechnikova - Bulletin of ONU named after II Mechnikov, 2/4, 179-181.

Размещено на Allbest.ru