Вплив засобів адаптивної фізкультури на формування рухової та емоційно-вольової сфери у дітей молодшого шкільного віку з комплексними порушеннями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психокорекційної педагогіки та реабілітології

Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

The influence of adaptive physical education on the formation of motor and emotional-volitional sphere in a child of primary school age with complex disorders

Шевчук Л.А., магістрант

У статті розглянуто особливості формування рухової та емоційно-вольової сфери у дітей молодшого шкільного віку засобами адаптивної фізичної культури. Адаптивна фізична культура є частиною загальної фізичної культури, яка орієнтована на людей з порушеннями здоров'я, в тому числі на дітей з порушеннями розвитку. Використання даного методу з метою розвитку просторового орієнтування дітей, активізації рухової діяльності, розвитку емоційно-вольових якостей позитивно впливає на весь корекційний процес. Під час роботи з дітьми з комплексними порушеннями гостро постає проблема їх соціалізації, розвитку емоційного інтелекту та загального фізичного розвитку. Вище вказані проблеми безпосередньо впливають на можливість в майбутньому жити повноцінним життям: створити родину, знайти роботу, реалізувати себе, зуміти забезпечити себе. Наукове дослідження висвітлює особливості впливу засобів адаптивної фізичної культури в процесі корекційної роботи. Засоби адаптивної фізичної культури є вагомим складником всієї корекційної роботи фахівців з дітьми молодшого шкільного віку з комплексними порушеннями розвитку. Разом із завданнями зміцнення здоров'я, розвитку фізичних якостей, координації рухів, моторики, формуються вольові якості у дітей. Розкрито значення занять з використанням засобів адаптивної фізкультури. Відзначено, що під час виконання поставлених спеціалістом завдань формується стійкість, мотивація, стриманість, відповідальність, бажання досягти мети, можливість ставити пріоритети. Завдяки адаптивній фізичній культурі, люди з особливими потребами, які раніше були поза соціумом, налагоджують і закріплюють соціальні зв'язки, залучення їх до повноцінного життя, позитивно впливає на емоції та почуття. Такий вид активної діяльності допомагає, хоч і не в повній мірі, подолати вплив дефекту на психічний, фізичний та соціальний розвиток дітей. Проаналізовано зміни емоційного стану дітей «до» та «після» виконання музико-ритмічних вправ. Виявлено позитивні зміни.

Ключові слова: засоби адаптивної фізкультури, діти з комплексними порушеннями, молодші школярі, рухова сфера, емоційно- вольова сфера, емоційний стан, психічний стан, фізичний стан.

The article considers the peculiarities of the formation of the motor and emotional-volitional sphere in children of primary school age by means of adaptive physical culture. The use of this method in order to develop the spatial orientation of children, activation of motor activity, the development of emotional and volitional qualities has a positive effect on the entire correctional process. When working with children with complex disorders, the problem of their socialization, development of emotional intelligence and general physical development is acute.

Key words: means of adaptive physical culture, motor activity, children with complex disorders, junior schoolchildren, children with special needs, physical abilities, development of mental processes, motor sphere, emotional-volitional sphere, emotional state, emotional intelligence, mental state, physical condition.

Постановка проблеми. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), понад 1 мільярд людей мають обмежені можливості, а це майже 15 % населення світу. В Україні з кожним роком кількість осіб з особливими освітніми потребами зростає. Люди з особливими потребами почасти не живуть повноцінним життям, їм тяжко адаптуватися у соціумі, знайти роботу, отримувати гідну заробітну плату, створити родину. Через це вони впадають в депресивні стани та не отримують радості від життя.

На сучасному етапі розвитку суспільства гостро постає питання покращення якості життя громадян, в тому числі людей з особливими потребами. Через це максимальна соціалізація таких осіб має відбуватися ще з дитинства. Нині в Україні діють спеціальні заклади для дітей з обмеженими можливостями, що працюють за спеціальними адаптованими програми навчання та виховання. Важливе місце в навчально-виховному процесі займають засоби адаптивної фізичної культури, які допомагають при корекції рухових порушень, покращенні фізичного та психічного стану вихованців.

Організовуючи навчально-виховний процес фахівці застосовують засоби адаптивної фізичної культури. Нові форми фізичного виховання допомагають забезпечити системність формування компенсаторних механізмів у дітей з комбінованими порушеннями розвитку, вивчення стадійності розвитку, прогресу, важкості та глибини ураження, високий рівень педагогічної допомоги. Адаптивне фізичне виховання дає можливість не лише для корекції та вдосконалення моторики осіб з обмеженими можливостями, а можливість адаптуватися до трудової діяльності, саморозвитку, самовдосконаленню, самореалізації, формуванню вольових якостей. Саме завдяки різним формам діяльності відбувається хоч і часткове, але подолання впливу дефекту на психічний, фізичний та соціальний розвиток дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У методичній та науковій літературі нині існує велика кількість публікацій та досліджень з питань адаптивної фізичної культури та її впливу на розвиток дітей з комбінованими порушеннями розвитку. Над публікаціями, присвяченими впливу різних видів рухової діяльності на розвиток дітей працювали: Е. Вільчковський, Н. Лебедєва, К. Левшунова, А. Маркосян.

У ХІХ ст. великого значення для теорії та практики розвитку дітей з порушеннями мали лікарсько-педагогічна система Е. Сегена, ідеї Й. Вайзе та В. Айрленда.

У працях Л.С. Виготського, В.М. Синьова, Г.М. Дульнєва, Н.П. Вайзмана, О.С. Самилічева, М.О. Козленка, Б.В. Сермєєва, О.А. Дмітрієва, Ю.Г Васіна, І. Ляхової, Р Чудної мова йде про створення умов для розвитку фізичних та рухових вправ, які у свою чергу впливають на сенсорний, інтелектуальний та емоційний розвиток.

Питанням розвитку емоційно-вольової сфери займалися І. Бех Л. Виготський, Є. Ільїн, П. Розмислов, Б. Смірнов, М. Басова, С. Яковлева.

На сучасному етапі наукові дослідження стосовно обраної теми проводили: О. Бар-Ор, Т. Круцевич, Н. Москаленко, О. Колишкін, Н. Деделюк, М. Трояновська, А. Альошина. У їх працях зазначено, що одним з найкращих засобів зміцнення здоров'я і виховання характеру є заняття фізичною культурою.

Виклад основного матеріалу

Корекційна робота спеціаліста з дітьми з комплексними порушеннями орієнтована індивідуально на кожного учасника освітнього процесу. Вона спрямована на усунення недоліків розвитку та на загальний розвиток дитини. Під час організації рухової діяльності дітей молодшого шкільного віку з комплексними порушеннями активно використовуються засоби адаптивної фізичної культури, які впливають передусім на розвиток рухової та емоційно-вольової сфери. Для дітей з комплексними порушеннями розвитку організовують рухову активність відповідно до її рухових, вікових та психологічних можливостей. Для того, щоб заняття були продуктивніші, чергують різні виді діяльності та відпочинку. Розпорядок дня планується з урахування дозованого чергування праці та відпочинку, кваліфікованої організації фізичної культури, фізкультурно-оздоровчих та гігієнічних заходів.

Використання засобів адаптивної фізичної культури є надважливим, адже у ході занять формується комплекс спеціальних знань, рухових умінь і навичок, розвиваються фізичні та психічні здібності, збільшуються функціональні можливості організму, покращуються тілесно-рухові характеристики.

Н. Гладких у своїх дослідженнях приходить до висновку, що важливою особливістю дітей з комплексними порушеннями розвитку є неможливість отримувати інформацію про навколишнє середовище через природні канали, що збільшує вагомість корекційного навчання таких дітей у порівнянні з іншими дітьми, які мають порушення розвитку [1, с. 332].

О. Колишкін зазначає, що фізична культура є одним з основних шляхів корекції порушень фізичного розвитку, рухової підготовленості, психомоторики, вольових якостей осіб з обмеженими можливостями, виховання рухової грамотності та залучення їх до трудової діяльності, самообслуговування, соціальної адаптації [5, с. 158].

Під час корекційних занять з дітьми молодшого шкільного віку з комплексними порушеннями ми спостерігаємо як своєрідну незрілість її особистості особливостями розвитку її мотиваційної та інтелектуальної сфер, так і низку особливостей функціонування її емоційної сфери [2, c. 84].

Важливим засобом адаптивного фізичного виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та інтелекту є корекційно-розвивальні рухливі ігри. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров'я дитини, вихованню позитивних моральних і вольових якостей [4, с. 59].

О. Колишкін зазначає, що на заняттях з ритміки ефективним є застосування музики танцювального характеру: вальс, полька, мазурка, кадриль. Адаптовані до занять адаптивного фізичного виховання елементи народного танцю розвивають відчуття ритму, пластику, здатність диференціації часу й простору, довільне керування мускулатурою, образне мислення [4, с. 179].

Для того, щоб визначити актуальність емоційного стану дітей до початку експерименту ми використали колірний тест Люшера [3, с. 72] та методику «Намалюй задумане» для визначення вольової дії дитини [6, с. 29]. Це дало можливість встановити вихідні дані та результати після проведення занять з використанням засобів адаптивної фізичної культури.

З метою виявлення впливу засобів адаптивної фізичної культури на формування рухової та емоційно-вольової сфери нами проведено педагогічний експеримент на базі Житомирської спеціальної школи №2 серед учнів 3 класу. Участь в експерименті взяли 4 здобувачі освіти з комплексними порушеннями, з них 3 хлопчики й 1 дівчинка віком 10-11 років.

Учасниками експерименту були: 1-й вихованець - синдром Дауна, інтелектуальне порушення легкого ступеня, затримка мовленнєвого розвитку, хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість; 2-й вихованець - синдром Дауна, затримка мовленнєвого розвитку ІІ рівня з порушенням поведінки; 3-й вихованець - хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість, затримка мовленнєвого розвитку, ураження ЦНС у вигляді парезу лицьового нерва, набутої мікроцефалії, розлади координації та дрібної моторики; вихованець 4-й - помірна розумова відсталість з відсутністю мовлення, хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість, синдром м'якої гіпотонії, плоско-вальгусна деформація стоп.

Результати первинного дослідження представлені в таблиці 1.1., таблиці 1.2. та таблиці 1.3.

Таблиця 1.1.

Таблиця 1.2.

Показник сумарного відхилення від аутогенної норми (тест Люшера)